Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 19 статей
Запропонувати свій переклад для «пренебрежительно»
Шукати «пренебрежительно» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Пренебрежи́тельно – знева́жливо, знева́жно, пого́рдливо, згі́рдно, зго́рдливо, зго́рда; срв. Презри́тельно, Гордели́во.
• -но обращаться с кем.-н. – знева́жливо пово́дитися з ким.
Небре́жно, нрч. –
1) недба́ло, недба́йли́во; (невнимательно) неува́жно; (равнодушно) ба́йду́же, байду́жно; (пренебрежительно) знева́жливо. [Што́льні були́ оцямро́вані до́сить недба́ло (Франко). Грома́дські зако́ни встано́влено недба́ло (Л. Укр.). Сторі́нка папе́ру, недба́ло попи́саного (Крим.). Красо́ Украї́ни, Поді́лля! – розки́нулось ми́ло, недба́ло (Л. Укр.). Недба́ло відпові́в (Грінч.). Недба́ло підспі́вував (Черкас.). Спокі́йно та недба́ло пішо́в із світли́ці (Грінч.). Привіта́лася ба́йдужно й недба́йливо (Н.-Лев.). Говори́ла про своє́ скоро́чення недба́йливо (В. Підм.). Працю́є хло́пець неува́жно (Загірня)].
• Он -но относится к своим обязанностям – він недба́ло (недба́йли́во, неува́жно) ста́виться до свої́х обо́в’я́зків;
2) (в сложении) недба́ло-, недба́йли́во-; неува́жно-; знева́жливо-.
Непочти́тельно, нрч. – нешанобли́во, нешановли́во, без шано́би, без поша́ни, непова́жливо, (пренебрежительно) знева́жливо. -но относиться к кому, см. Непочте́ние (С -нием относиться).
Относи́ться, отнести́сь –
1) відно́ситися, відне́стися;
2) матем. – стосува́тися, бу́ти супроти́. [Два стосу́ється до чотирьо́х, як три до шістьо́х; или два супроти́ чотирьо́х те са́ме, що три супроти́ шістьо́х];
3) см. Обраща́ться к кому;
4) -ся куда (подлежать чьему ведению, компетенции) – стосува́тися до ко́го, до чо́го, нале́жатися до ко́го, до чо́го. [Такі́ пита́ння стосу́ються до археоло́гії. Ця спра́ва нале́житься до вас].
• Это ко мне не -сится – це до ме́не не стосу́ється (не нале́житься).
• Не к тебе -сится – не до те́бе річ, (шутл.) не твоє́ ме́леться, не до те́бе п’ють.
• Относя́щийся к чему – нале́жний до чо́го.
• Неотнося́щийся к делу – сторо́нній. [Тре́ба спини́тись тут ще на одні́й ні́би сторо́нній дета́лі (Єфр.)].
• Село -сится к такой-то волости – село́ тя́гне, нале́жить до тако́ї во́лости. [Село́ Токарі́ тя́гне до Бешки́нської во́лости];
5) к кому, чему – ста́витися, поста́витися до ко́го, до чо́го; прийма́ти, прийня́ти що; (редко) по́стать узя́ти до чо́го. [До ме́не ста́вляться як до рі́дного. Як поста́вилася до тіє́ї зві́стки? По́стать воро́жу до святкува́ння взяла́ найви́ща вла́да (О. Пчілка)].
• -ся к чему с уважением – шанува́ти, пошанува́ти кого́, ста́витися, поста́витися з поша́ною (з пова́гою) до ко́го.
• -ся пренебрежительно, отрицательно – не́хтувати кого́, що, помі́тувати ким, чим.
• -ся легкомысленно – легкова́жити, злегкова́жити що. [Спра́ви ціє́ї не злегкова́жено].
• -ся хладнокровно, спокойно – ста́витися спокі́йно до чо́го, холо́дним о́ком диви́тися, погляда́ти на що. [Холодні́шим о́ком погляда́є чита́чка на «Тара́сову ніч» (Грінч.)].
• -ся несправедливо к кому – кри́вдити кого́; (свысока) згори́ позира́ти; (враждебно) ворогува́ти на ко́го, проти ко́го, става́ти во́рожо проти ко́го, чо́го, о́ко на ко́го ма́ти, проти ко́го зуб ма́ти. [Во́рожо стаю́ть проти прав украї́нської мо́ви (О. Пчілка)].
• -ся с любовью, заботливо – жа́лувати кого́. [Ба́тько жа́лував нас обо́х рі́вно: і бра́та, і мене́ (М. Вовч.)]; (добродушно) до́бре се́рце ма́ти до ко́го; (с отчуждённостью) чужи́м о́ком позира́ти на ко́го.
• К вам -сятся, как к людям – вас за люде́й ма́ють.
• -ся каким-л. образом к делу – бра́ти спра́ву як. [А́втор бере́ спра́ву зана́дто серйо́зно (Єфр.)].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРЕНЕБРЕЖИ́ТЕЛЬНО /пренебрежи́тельный/ ще по́гордо /погордий/, (про погляд) недба́ло /недбалий/.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Относиться – відноситися; (относиться куда, к чему) – стосуватися; (к кому) – ставитися до кого. Относящийся к чему – належний до чого; що стосується до чого. Относящийся к делу – належний до справи. Не относящийся к делу – сторонній. Это (ко мне) не относится – це (до мене) не стосується. Относиться хорошо – ставитись добре. Относиться к кому, к чему с уважением – шанувати кого, що; ставитися з пошаною (повагою) до кого. Относиться пренебрежительно – нехтувати кого, що. Относиться легкомысленно – легковажити що. Относиться хладнокровно – ставитися спокійно до чого; холодним оком дивитися на що. Относиться несправедливо к кому – кривдити кого. Относиться враждебно к кому – ворогувати на кого, проти кого; вороже ставитися до кого. Враждебно относящийся к кому – ворожий до кого. К вам относятся как к людям – вас за людей мають. Это к вам не относится – це до вас не стосується.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Поневажа́ти – презирать, пренебрегать, обращаться пренебрежительно.
Поневіря́ти (ким) – пренебрежительно обращаться;
поневіря́тися – жить в несчастьи, тяжелой жизнью.
Слі́пи, -пів – глаза (пренебрежительно). Зали́в слі́пи – напился пьян.
• Межи́ слі́пи плю́нути – плюнуть в глаза.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Обращаться, -ратиться –
1) (к кому, к чему) – вдава́тися, вда́тися до ко́го; о. к кому по делу – вдава́тися до ко́го в спра́ві; о. с вопросом – вдава́тися запитуючи (з запита́нням);
2) (во что) – поверта́тися, поверну́тися на що; (физ.) – бра́тися, взятися чим; о. в развалины – поверта́тися в руї́ни, руї́ною ста́ти;
3) (с кем) – пово́дитися, повестися, об(і)хо́дитися, обійтися; (с чем) – ходити ко́ло чо́го; о. пренебрежительно (с кем) – поневіряти ким;
4) (о деньгах, товаре) – обіга́ти, оберта́тися, ходити; деньги -ются (на рынке) – гро́ші хо́дять; товар -ется (на рынке) – крам оберта́ється, хо́дить.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ба́ба, -би, ж.
1) Женщина, баба (нѣсколько пренебрежительно). Де баб сім, там торг зовсім. Ном. № 9805. В баби язик — як ло́патень. Ном. № 9082. Господи, благослови стару бабу на постоли, а молоду на кожанці. Ном. № 8663.
2) Старуха. Сто баб — сто немочей. Посл. Возрадуються дітки маленькі і баби старенькі. Чуб. ІІІ. 410. Як був собі дід та баба, та була у їх курочка. Рудч. Ск. І. 19. Нехай він знає, як лаяти старих бабів. Алв. 87. Общепринятыя формы сельской вѣжливости требуютъ каждую старуху называть ба́бою, но это обязательно только для лицъ, которыя лѣтами гораздо моложе старухи, къ которой обращаются. Чуб. VII. 355.
3) Бабка, бабушка, мать отца или матери.
4) Повивальная бабка, акушерка; чаще съ эпитетомъ: ба́ба-сповитуха, ба́ба-пупорізка.
5) Нищая. Баба в торбу візьме (пугаютъ дѣтей). Ном. № 9272.
6) Знахарка. Порадились між собою, казали (до хворої) бабу привести. Прийшла старенька бабуся, аж біла; роспиталась, подивилась, та й похитала головою: «Дитино моя нещаслива»! каже, — «твій вік уже недовгий». МВ. І. 7 7. Як Бог поможе, то й баба поможе. Ном. № 8415. Сто баб — сто лік. Ном. № 8420.
7) Ба́ба-яга́. См. яга.
8) Ди́ка ба́ба = Літавиця. Літавиця називаєся також перелестниця або дика баба. Гн. II. 5.
9) Кіці (ку́ці, ку́ца, ціці)-баба. Игра въ жмурки вообще, а въ частности тотъ изъ играющихъ, который, съ завязанными глазами, долженъ ловить другихъ. КС. 1887. VI. 481.
10) Тісна́ ба́ба, кісна́ ба́ба. Преимущественно дѣтская игра, въ которой сидящіе на краяхъ скамьи начинаютъ тѣснить внутри сидящихъ къ срединѣ ея. т. ч. тѣ оказываются какъ бы въ тискахъ. КС. 1887. VI. 480.
11) Ба́бу перево́зити. Дѣтская игра: бросаютъ камешки или черепки такъ, чтобы они пошли по водѣ рикошетомъ; сколько камень или черепокъ сдѣлалъ скачковъ, столько бросавшій перевіз баб. КС. 1887. VI. 479.
12) Каменный истуканъ, находимый въ степи, большею частью на курганахъ. КС. 1890. VII. 68.
13) Истуканъ, слѣпленный изъ снѣгу. Качати бабу з снігу. Шейк.
14) Высокій конусообразный сугробъ, бугоръ снѣга. Вулиці забиті, заметені; по дворах, врівень з хатами, стоять страшенні снігові баби, — і тільки вітер куйовдить їх гострі голови. Мир. Пов. І. 212.
15) Колода, чурбанъ съ рукоятями для вбиванія свай или утрамбовки земли. Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі. ЗОЮР. І. 75.
16) Пучекъ сѣна, который кладется подъ столъ на сочельникъ. ЕЗ. V. 91.
17) Въ кро́снах то-же, что сука въ варстаті. См. навій. МУЕ. ІІІ. 25.
18) Большой шарообразный комокъ горшечной глины, образованный для перевозки глины съ мѣста добыванія въ мастерскую горшечника. Шух. I. 260.
19) Родъ кушанья, испеченнаго изъ кукурузнаго тѣста, солонины, масла, яицъ и пр. Шух. I. 144. Kolb. I. 52.
20) Ба́ба-шарпани́на. Родъ постной ба́би (см.
19) изъ пшеничнаго тѣста, рыбы, коноплянаго масла и пр. Маркев. 151.
21) Родъ пасхи. МУЕ. I. 108. Хазяїновита хазяйка (напече)... пасок і всякої всячини: пани і панійки, папушники там, баби, пундики. Сим. 205.
22) Птица пеликанъ, Pelecanus crispus. Шейк. Съ измѣн. удар.: баба́. Одес. у.
23) = Соя, Corvus glandarius.
24) = Бабець. Вх. Пч. II. 19.
25) Родъ грибовъ: agaricus procerus. Морд.
26) Родъ большихъ грушъ. Шейк.
27) мн. Баби́. Созвѣздіе Плеядъ. Шейк. Ум. Ба́бка (см.), ба́бонька, ба́бойка (галиц.), ба́бочка, бабу́ня, бабу́нечка, бабу́ся, бабу́сенька, бабу́сечка, ба́бця. За исключеніемъ ба́бки и ба́бочки, всѣ остальныя употребляются преимущественно: въ знач. 3-мъ какъ ласкательныя имена, даваемыя внуками бубушкѣ, также когда говорятъ вообще старухѣ (знач.
2) съ симпатіей къ ней; въ 4 — 6 значеніяхъ употребляются главнымъ образомъ какъ слова обращенія. Добре вам, бабуню, було тут жити. МВ. (О. 1862. ІІІ. 36). Чи вже ж отсе, бабуню, Чаплі? — спитала Маруся у однієї старої баби. Левиц. Пов. 371. Одна буде та й за кумочку, друга буде за бабунечку. Грин. ІІІ. 487. Взяла зіллє, поклонилась: Спасибі, бабусю! Шевч. 16. Прибігла мати, чоловік і ще кілька бабусь. Стор. МПр. 59 Принесіть мені, бабусю, вишневу квіточку... принесіть, бабусенько! МВ. І. 78. Як поїхав королевич до бабусеньки: «Бабусенько, голубонько, одгадай сей сон!» Чуб. V. 767. Ой бабусю — бабусечко, що будеш робити? Як приїде дід із лісу — буде бабку бити. Чуб. V. 1131. Ба́бка и ба́бочка употребляются по отношенію какъ къ молодымъ, такъ и старымъ женщинамъ; послѣднее — ласкательное. Ув. Бабе́га, баби́сько, ба́бище.
Бісу́рка, -ки, ж.
1) Бранное: чертовка, злая женщина. Подольск. г.
2) м. Пренебрежительно: бѣсъ. Його зараз узяв за бороду.... той бісурка. Рудч. Ск. І. 116.
Знева́жливо, нар. Неуважительно, пренебрежительно. К. Бай. 18.
Поневіря́ти, -ря́ю, -єш, гл. Пренебрежительно обращаться. МВ. (О. 1862. І. 93). Вірувала вона в мене тогді, як люде мною поневіряли. К. МХ. 5.
Слі́пень, -пня, м. Преим. во мн. ч. слі́пні. Глаза (пренебрежительно). Ото витріщив сліпні, а нічого не бачить, бодай тобі повилазили. Ном.
Слі́пи, -пів, м. мн. Глаза (пренебрежительно). Уже залив сліпи — напился пьянъ. Черк. у.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Жабоко́лка, -ки, ж. Шпажонка, дрянное колющее орудие (пренебрежительно). Начепив з боку оту жабоколку, та й думає, що страшний. Умань. Ефр.
*Малоро́с, маларо́с и маляро́с, са, м. В устах национально сознательного украинца звучит как пренебрежительно-бранное по отношению к украинцу-общеросу. Киев.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Пренебрежи́тельный, но = знева́жливий, во, неува́жливий, во, знева́жно (С. Л.). — На православну віру гляділи за-для упадку духовенства зневажливо. Бар. О. (Д. ще під сл. Презри́тельный 2). — Пренебрежи́тельно обраща́ться съ кѣмъ = гордува́ти (ким), не́хтувати (ким), поневіря́ти (кого) і д. Пренебрега́ть.

Запропонуйте свій переклад