Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 33 статті
Запропонувати свій переклад для «важный»
Шукати «важный» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ва́жный
1) (
спесивый) пи́шний, пиха́тий, вели́чний, бундю́чний, пиндю́чливий, пиндю́чний, вельбу́чний, дебі́льший;
2) (
имеющий значение) важли́вий, ва́жни́й, пова́жний, значни́й.
Ва́жная особа – ва́жна́ (вели́ка) осо́ба, вели́кої руки́ люди́на; (иронич.) – (вели́ка) ця́ця.
Быть ва́жным (иметь значение) – ва́жити, зава́жувати. [Це бага́то ва́жить].
Оказаться ва́жным (возыметь значение) – зава́жити. Разве для меня ва́жно (сделать что-л.)? – хіба́ мені́ до́рого (щось зроби́ти)?
Значе́ние
1) (
смысл) значі́ння и зна́чення, розумі́ння. [Бра́ти слова́ в то́му розумі́нні, яке́ вклада́є в них а́втор (Єфр.). Сло́во «лаху́дра» ма́є перві́сне значі́ння: «обде́рта», «обі́дранка» (Крим.). Хіба́ суспі́льність у широ́кім розумі́нні того́ сло́ва… (Крим.)].
В полном, прямом -нии слова – у ці́лім, у вла́снім розумі́нні сло́ва;
2) (
важность значительность, вес) вага́, си́ла, значі́ння и зна́чення, зна́чність, ва́жність (-ности). [Це для ме́не не ма́є жа́дної ваги́ (никакого -ния) (Сл. Гр.). Спра́ва се вели́кої ваги́ (Грінч.). Ма́тимуть першоря́дне значі́ння (Н. Гром.)].
Иметь -ние – ва́жити, ма́ти вагу́, си́лу.
Иметь первостепенное -ние – ма́ти першоря́дне значі́ння (зна́чення), першоря́дну вагу́.
Иметь большое -ние – ма́ти вели́ку, значну́ вагу́, ве́лико, бага́то ва́жити, (сов. зава́жити). [З и́нших о́глядів ве́лико ва́жать для нас пра́ці: Ів. Франка́ та Грінче́нка (Єфр.). Бага́то зава́жив той факт, що…(Крим.)].
Возыметь -ние – зава́жити, набу́ти ваги́, здобу́ти вагу́.
Иметь преобладающее -ние – ма́ти перева́жне значі́ння, переважа́ти.
Получить большое, малое -ние в чём-л., для чего-л. – зава́жити бага́то, ма́ло у чо́му. [Ле́две чи мо́жна сподіва́тися, щоб ця спра́ва бага́то зава́жила тепе́р у на́шому житті́ (Н. Рада)].
Не лишено -ния – не без ваги́.
Придавать, -дать чему -ние – надава́ти, нада́ти ваги́ чому́, дава́ти, да́ти вагу́ чому́, вагу́ кла́сти, покла́сти на що.
Не придавать -ния – не (на)дава́ти ваги́ чому́, не бага́то собі́ роби́ти з чо́го. [Вели́кої ваги́ цьо́му не надали́ (Крим.). Я не бага́то собі́ ро́блю з то́го смі́ху (Франко)].
Придавать, придать мало -ния – легкова́жити, злегкова́жити що, ва́жити, зва́жити ле́гко чого́, що. [Не годи́лось так ле́гко ва́жити тіє́ї си́ли (Куліш). Він забува́в або легкова́жив те, що́ Шевче́нко каза́в про наро́д (Грінч.)].
Не следует придавать большого -ния этому случаю – не слід надава́ти вели́кої ваги́ цьо́му ви́падкові (цій приго́ді).
Приобретать, -бресть -ние – набува́ти, набу́ти ваги́, си́ли, ва́жности, забира́ти, забра́ти си́лу, узя́ти си́лу, увіхо́дити, увійти́ в зна́чність. [Таку́ си́лу забра́ли запоро́жці (Сторож.)].
Имеющий -ние (важный) – ва́жний, важли́вий.
Событие большого -ния – поді́я вели́кої ваги́.
Прева́жный, см. Ва́жный.
-ный человек – вели́кої руки́ люди́на, (ирон.) вели́ке цабе́. [Міща́ни… в Ка́м’янці все вели́кої руки́ (Свидн.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Первенствующий
1) який (що) веде перед (передує, первує, головує, верховодить); провідний, чільний, найперший; провідник; (
главный) головний, найголовніший;
2) (
самый важный) найважливіший (якнайважливіший), (самый насущный) найнасущніший, (превосходящий) пріоритетний:
первенствующее значение – найважливіше значення;
первенствующий член синода – чільний (старший) член синоду. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВА́ЖНЫЙ ще ва́ртісний;
важное лицо́ /важная персо́на/ досто́йник.
ОСО́БО ще надзвича́йно, ду́же, фраз. на́дто [в особо кру́пных разме́рах у на́дто вели́ких ро́змірах];
особо опа́сный /ва́жный/ дуже /на́дто/ небезпе́чний /важли́вий/;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Важный
1) (
имеющий значение) ва́жний, важли́вий;
2) (
солидный) пова́жний, значни́й, -а́, -е́;
3) (
горделивый) пи́шний, вели́чний, бундю́чний, -а, -е.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Важный – важливий; важний; значний. Быть важным (иметь значение) – важити. Оказаться важным (возыметь значение) – заважити.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Важный
• Важная шишка, особа
– важна (велика, значна) особа (персона); великої руки людина; (ірон.) [велика] цяця (птиця); [велике] цабе. [Велика цяця його задрипана Ксенька! Грінченко. У очі вилаю, бо невелика птиця. Глібов.]
Важный, незаурядный, важное, незаурядное (кто-либо, что-либо)
– не абищо; неабиякий, неабияке. [Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не абищо він. Глібов. Це чоловік неабиякий. Сл. Гр.]
• Оказаться важным (возыметь значение)
– заважити. [А що? Багато твій заважив розум? П. Куліш.]
• Очень важный
– дуже (вельми) важливий (важний); (розм.) важнющий.
Высокий
• Быть высокого мнения о ком, о чём
– бути високої (доброї) думки про кого, про що; мати високу (добру) думку про кого, про що; високо ставити (підносити) кого, що.
• Быть высокого мнения о себе
– багато про себе думати; високо нестися; заноситися [у хмари]; (фам.) кирпу гнути.
• Высокий ростом, высокого роста
– високий на зріст; великий ростом; (високо)рослий; високий станом (високостанний); (жарт.) довготелесий; довгаль (довгань). [Була це струнка й висока на зріст молодиця років двадцяти п’яти. Тулуб. І брови йому чорні, і уста рум’яні, і станом високий. Вовчок.]
• Птица высокого полёта
(перен. разг.)(те саме, що) Важная шишка, особа. Див. важный.
• Самый высокий
– найвищий; щонайвищий; якнайвищий.
Особа
• Важная особа
(те саме, що) Важная шишка, особа. Див. важный.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Важли́вий
1)
важный;
2) (
перен.) серьезный, ответственный;
важли́во –
1)
важно;
2)
тяжело.
Ва́жний
1)
важный;
2)
веский;
3)
хороший;
ва́жно –
1)
важно;
2)
веско;
3)
хорошо.
Вели́чний
1)
почитаемый, достойный;
2)
величественный;
3)
важный;
4)
возвышенный.
Пи́шний
1)
гордый, важный;
2)
роскошный, пышный.
Ті́льки́йстолький; столь важный.
Уважли́вийважный, серьёзный.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Важный
1) (
имеющий значение, об обстоятельстве) – важливий, ва́жний; быть -ным (иметь значение) – ва́жити, зава́жувати, бу́ти ва́жним; оказаться -ным – зава́жити;
2) (
степенный, о личности) – пова́жний, значний.
Веский
1) (
о почтовой посылке) – ваговитий, важкий;
2) (
важный, о доводе) – пова́жний, важливий.
Особо
1) (
отдельно) – окре́мо, на́різно, осі́бно; жить особо – жити на́різно, окре́мо;
2) (
в особенности) – особливо; особо важный (о деле) – особливо ва́жний.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Важли́вий, -а, -е.
1) Тяжелый, вѣскій.
Серце, що ворушиться од жалю гнівного та од туги важливої. МВ. (О. 1862. І. 75).
2) Важный. Желех.
Те зілля дуже важливе од порухи.
Ва́жний, -а, -е.
1) Вѣскій.
Червінець хоць маленький, але важненький. Ном. № 1386.
2) Важный.
Він там важний, де маленькі вікна. Ном. № 3013.
3) Очень хорошій.
Поставив важну хату на дві половини. Стор. І. 127. Сьогодні важний задамо бенкет. Стор. І. 219. Ум. Важне́нький.
Важню́щий, -а, -е. Очень важный. Мати і взяла собі в голову, що Антосьо важнюща персона, коли й Тимоха проти його нічичирк. Св. Л. 283.
Вельбу́чний, -а, -е. Важный, знатный. Я не вельбучний чоловік, — їм і рибу просту, і хліб. Черниг. у.
Пи́шний, -а, -е.
1) Гордый, важный.
Оце яка пишна молодиця: і добридень не каже, а дивиться на півока. Волч. у. В мене рід гордий та пишний. Чуб. V. 533.
2) Роскошный, пышный.
Являється мій світ у пишних шатах. К. Іов. Ум. Пишне́нький. Не жаль мені ні постелі біленької, ні вечері пишненької. Чуб. V. 42. Друженька пишненька. Грин. III. 504.
Пова́жність, -ности, ж. Важность, важный, серіозный видъ, достоинство.
Ува́жливий, -а, -е.
1) =
Уважний. Знайшов уважливого слухача. Левиц. Пов. 261.
2) Съ удар. на з-мъ слогѣ:
уважли́вий. Важный, серіозный. Класти сіно в стоги, — се діло уважливе: можно й без обіду перебути, бо як дощ піде, а стіг не вивершений буде, то погано, — треба поспішаться. Волч. у. (Лобод.).
Чванли́вий, -а, -е. Чванный, важный. Еней не милує чванливих. Котл. Ен. Часом по чванливому обличчу біжать сльози дрібні. МВ. II. 154.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Дороги́й, -а́, -е́. *3) Важный, ценный. Празник благовіщення дуже дорогий, бо тоді архангел Гавриїл одмикає землю. Крим.
*Наду́саний, -а, -е. Надувшийся, нахохлившийся, сердитый; надутый, важный. Сидить надусана, як гайвороння на морозі. С. Пальчик Звен. у. Ефр.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Важный — важли́вий; В. проступок — важли́ва прови́на.
*Проступок — прови́на, -ни; П. важный — важли́ва прови́на.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ва́жный = ва́жний, пова́жний, важли́вий; вели́чний, пи́шний, бундю́чний. — Важлива річ. Чайч. — Величний, як жидівський патинок. н. пр. — Він таке бундючне весїл’я уджигне, що ну. Кот. — Не ва́жный = так собі́, аби́-який.

Запропонуйте свій переклад