Знайдено 3 статті
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Віддиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. відди́хати, -хаю, -єш и відітхну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Переводить, перевести духъ, стать свободно дышать. Дише, дише, поки віддише. 2) Отдыхать, отдохнуть. Полягайте та віддиште трохи. Рудч. Ск. І. 92. Прийшов у ліс і ліг оддихати. Чуб. І. 5. Сіла одітхнути. Левиц. І. 39. |
Відди́хатися, -хаюся (-шуся), -єшся, (-шешся), гл. = Віддихати 1. Засапався, ніяк не віддишуся. |
Відітхну́ти. См. Віддихати. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)