Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «гамак»
Шукати «гамак» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Гама́к – гама́к (р. -ка́).
• Любитель, -ница качаться в гамаке́ – гамаке́вич, гамакі́вна (шутл. Звиног.).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Бюстгальтер – (нем.) бюстгальтер, (от нем. или голл.) ліф, ліфчик, (польс.) станик, (прост.) нацицьник.
[…У ніздрях пахло ніжним м’ясом, Рука моя пішла кудись, І щось слизькало вихилясом, І пальці в тепле заплелись. І вже коли поліз бюстгальтер Й нахабно виперся сосок, Дістали Ви свій чорний «Вальтер» І тричі стрельнули в висок (Ю.Позаяк). Ось-ось відбудеться вже перший акт. Вже на тобі ні светра, ні спідниці, Ні станика, ні майточок нема… (Іван Лучук). Сяня мала перса, як у третьокласниці, я не знаю, навіщо вона взагалі одягала нацицьника… (Ю.Винничук). І станик розстебнувсь, і спроквола Розкішна сукня їй до ніг спливла, І, як русалка серед мокрих трав, Вона в задумі погляд підвела (В.Мисик, перекл. Джона Кітса). Працюють на фабриці майже самі жінки. Вони шиють. Вони шиють бюстгальтери, станики, іноді — корсети й трусики. Ці жінки раз у раз ідуть заміж або ще якось пускаються берега. Але доти вони шиють і шиють (І.Андрущенко, перекл. Е.Єлінек). 1. Чому є сімейні труси, але немає сімейного бюстгальтера? 2. — Тітко Клаво, там у дворі хлопчаки з вашого ліфчика гамак зробили! — Нічого, нехай погойдаються, бо він щось мені став тіснуватий]. Обговорення статті
Начало –
1) (в пространстве) поча́ток (-тку);
2) (во времени) поча́ток, почи́н (-ну), почи́нок (-нку), нача́ток (-тку), (зачало) зача́ло, зача́ток (-тку); починання;
3) (причина) поча́ток, причи́на, (источник) джерело́;
4) (основа) осно́ва, (возвыш.) нача́ло, (принцип) при́нцип, засада, корінь, початок, першопочаток;
5) (начала) а) (основные принципы науки, знания) осно́ви, засади чого́; б) (первые основания, элементы) початки, ази чого́; в) (основания) осно́ви, підста́ви, заса́ди, при́нципи;
6) (коренное вещество) осно́ва, (материя) речовина́, мате́рія, наді́б’я (-б’я);
7) (химич. элемент) елеме́нт (-та), первень;
8) (власть) вла́да, уря́д (-ду), зве́рхність (-ности); начальник;
9) (церк.) а) (начальные слова, начальные молитвы) поча́ток моли́тви, початко́ві моли́тви́, (возвыш.) нача́ло; б) (первая ступень иночества) новонача́ло, новопоча́ток;
10) (начала, чин ангельський, церк.) нача́ла (-ча́л), поча́тки (-ків):
• брать (вести) своё начало – починатися (зачинатися, розпочинатися); брати свій початок (почин, зачин); коренитися;
• быть, находиться под началом чьим, у кого – бути (перебувати) під керівництвом (орудою, проводом, зверхництвом, зверхністю, владою, керуванням, наглядом) чиїм, кого, під рукою чиєю, кого; бу́ти під ким;
• в начале весны – на поча́тку весни́, на провесні;
в начале года, месяца, книги – на початку року, місяця, книжки (книги);
 в начале пятого – на початку п’ятої;
• в начале своего поприща – на поча́тку свого́ життєво́го шля́ху (своє́ї кар’є́ри);
вот начало всему злу – от поча́ток (причи́на, ко́рінь) всього́ ли́ха (зла);
• в самом начале чего – а) на са́мому поча́тку, наприпоча́тку чого́; б) з почи́ну, з почи́нку; в) (в зародыше) в за́родку, в за́роді, (в корне) в корені;
• всякое начало трудно – усе трудно починати (Пр.); кожний початок тяжкий (Пр.); у всьому (усьому) початок найтрудніший (Пр.);
• горькое начало – гірка́ осно́ва (речовина́), гіркота́;
• давать, дать, полагать, положить начало чему – поклада́ти (роби́ти), покла́сти (зроби́ти) поча́ток чому́, чого́, дава́ти, да́ти поча́ток (почи́н) чому́, починати, почати (розпочинати, розпочати) що; (редко) скла́сти (закла́сти, зложи́ти) поча́тки чого́, (основывать) засно́вувати, заснува́ти, заклада́ти, закла́сти що; (показывать пример) дава́ти, да́ти при́від;
• держать начало, править началом – пере́д вести́; (править) керува́ти, пра́вити ким, чим, де, старшинува́ти над ким, над чим, де;
• для начала – для початку (почину); на початок (на почин), почнімо (почнемо) з того, що; передусім; насамперед;
• доброе, злое начало – до́бра, недо́бра осно́ва, (возвыш.) до́бре, недо́бре начало;
• доброе начало – полдела откачало – добрий почин (початок) – половина діла (справи) (Пр.); добрий початок (почин) до кінця доведе (Пр.); добре почав, добре й скінчив (Пр.); як добре почнеш, то й діло добре піде (Пр.);
• духовное и плотское начало – ду́хо́ва (духо́вна) і матерія́льна осно́ва, ду́хо́вий (духо́вний) і матерія́льний принцип;
• жизненное начало – життьова (життєва) основа;
• иметь начало в чём – ма́ти поча́ток (почи́н) у чо́му, почина́тися в чому, з (від) чого;
• коренное начало кислоты – корінна́ осно́ва кислоти́;
• красящее начало – фарбовина́, фарбни́к, красило;
• к самому началу – саме на початок, на сам (самий) початок;
• лиха беда – начало – за початок діло становиться (Пр.); найтяжче зачати, а потому вже легше йде (а далі як хліб з маслом) (Пр.); аби й, а там воно й піде (Пр.); важко розгойдатися, а далі легко (Пр.);
• на коллегиальных, на коллективных началах – на колегіяльних засадах (колегіяльно); на колективних засадах (колективно);
• на началах (хозрасчета) – на підставі (госпрозрахунку);
• на началах чего – на підставі чого;
• на общественных началах – на громадських засадах;
• на паритетных началах – на паритетних підставах;
• начала жизни – життєві́ осно́ви (заса́ди);
• начала (знания) – початки (знання);
• начала культуры – джерела культури;
• начала математики – початки (засади, основи, елементи, ази) математики;
• начало весны – поча́ток весни́, про́весна, про́весень (-сні), про́весінь;
• начало долины – верхі́в’я (поча́ток) долини;
• начало мира – поча́ток (первопоча́ток) світу;
• начало начал – поча́ток поча́тків, причи́на причи́н, джерело́ джере́л, первопоча́ток, первопричи́на, перводжерело́;
• начало работы – початок роботи;
• начало этого идёт от чего – це бере́ поча́ток (почи́н) (це почина́ється) з (від) чого;
• начать с самого начала – поча́ти з са́мого поча́тку (від са́мого кра́ю);
• не дорого начало, а похвален конец – не хвались починаючи, а хвались кінчаючи (Пр.);
• не иметь ни начала, ни конца – не ма́ти ні поча́тку (ні почи́ну), ні кінця́ (ні краю, ні кінця-краю);
• нет ни начала, ни конца – нема (немає) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця-краю); нема (немає) початку (почину) і кінця (і краю, і кінця-краю);
• организующее начало – організаційна основа;
• основные начала – основні́ заса́ди (при́нципи);
• отдать кого под начало кому́ – зда́ти кого́ під чию́ ру́ку (під чиє́ керува́ння);
• от начала – з поча́тку, з почи́ну;
• от начала мира – від поча́тку сві́та, відко́ли світ наста́в (зача́вся);
• от (с) начала до конца – від краю до краю; від (з) початку (почину) до кінця (останку);
• под началом чьим, у кого – за (під) проводом (під керівництвом чиїм, під орудою чиєю); під рукою (владою) чиєю, у кого; під зверхністю чиєю, під ким;
• положить начало чему – покласти (зробити) початок чому, чого; започаткувати що; заснувати (закласти) що;
• положить начало – закла́сти новопоча́ток, взя́ти по́стриг, постри́гтися в ченці́ (о женщ.: в черни́ці);
• получать, получить начало от чего – починатися, початися (ставати, стати з (від) чого; походити, піти (виходити, вийти, постати, повстати, поставати, повставати) з кого, з чого; брати, узяти [свій] початок від чого;
• по началу – з початку (з почину);
• при начале чего – на початку чого;
• путное начало приводит к путному концу – як зачалося, так і скінчилося (Пр.); як добрий почин (початок), то й кінець буде добрий (Пр.);
• с начала работы учреждения… – відколи [працює] установа;
• с начала существования мира – відколи постав (існує) світ; як світ стоїть (настав), як світ світом;
• с начала существования чего – відколи є (існує) що, відколи що;
• с самого начала – а) з (від) са́мого поча́тку (почи́ну), з почи́ну, з почи́нку, з (са́мого) зача́ла, з са́мого пе́ршу; б) (прежде всего) з са́мого поча́тку, наса́мперед, вса́мпере́д, передусі́м, передовсі́м; в) (сразу, немедленно) з са́мого поча́тку, зра́зу, відра́зу;
• судить по началу о чём – роби́ти з (на підста́ві) поча́тку ви́сновок про що, висно́вувати (сов. ви́снувати) з (на підста́ві) поча́тку що;
• творить начало – пра́вити начало;
• чему было начало, тому будет конец – що має початок, те має й кінець (Пр.).
[Душі́ почи́ну і кра́ю нема́є (Т.Шевченко). Росі́йська держа́ва від са́мого почи́ну була́ заразо́м азі́йською держа́вою (П.Куліш). З почи́ну були́ самови́дцями (П.Куліш). Він щось поча́в був говори́ти, да су́дді річ його́ з почи́нку переби́ли (Є.Гребінка). Тре́ба усе́ з зача́ла і до ладу́ вам розказа́ти (М.Вовчок). Почи́нок слове́сности ру́ської (П.Куліш). Я почну́ від са́мого кра́ю (А.Кониський). Чолові́кові не зрозумі́ти всього́ з почи́ну та й до кінця́ (П.Куліш). До його ніхто й не думав про це: він перший початок зробив (П.Мирний). Мені невідомо, на яких початках Ви думаєте постановити своє видавництво (П.Мирний). Тепер хочу щось написати про Капрі. Не знаю ще, чи вийде що з того, але вже зробив початок (М.Коцюбинський). — Те слово — Бог. Він альфа і омега, початок і кінець (Л.Українка). Поча́ток і не мо́жна знать, відкіля́ взя́вся (Номис). Уда́р, що мав їх усі́ (наді́ї) в за́роді розби́ти (І.Франко). Був поча́ток о́сени (Б.Грінченко). Я ді́ла вла́сного зложи́в поча́тки (П.Білецький-Носенко). Дру́гу ти́сячу докла́в, а хліб прода́м, то з бариші́в закладу́ тре́тю (І.Тобілевич). Як ви дасте́ при́від, то й и́нші ся́дуть на ко́ней (І.Нечуй-Левицький). Перед поча́тком уче́ння (С.Васильченко). Ти́хо ли́ну до я́сного кра́ю, де нема́ ні сме́рти, ні почи́ну (Б.Грінченко). Допи́тувався про первопоча́ток сві́ту (А.Кримський). Під руко́ю того́ ста́рця перебува́ло тро́є послушникі́в (А.Кримський). Дав йому́ п’ятсо́т карбо́ванців на поча́ток господа́рства (Б.Грінченко). Да́йте нам на почи́н (Сл.Гр.). З са́мого поча́тку ви́явився іроні́чний по́гляд на діячі́в у коме́дії (Б.Грінченко). Якби́ я знав (це) з са́мого пе́ршу, то я-б тоді́ сказа́в (Квітка). Коли́ до́сі не бив ні ра́зу, то ви́б’ю для почи́ну (В.Мова). З то́ї коня́ки і почали́ся на́ші ко́ні (С.Руданський). Як і від чо́го все ста́ло? (В.Самійленко). Охопи́ти в статті́ ці́нності вели́кої культу́ри, щоб у ти́сячі рядкі́в нерозри́вно сплели́ся порі́знені нача́ла (М.Калинович). З почи́ну зна́ти, яки́х нам тре́ба жда́ти справ (В.Самійленко). Нитки́ так попереплу́тувалися, що й не зна́йдеш ні поча́тку, ні кінця́ (АС). Перейді́мо по́ле від поча́тку до кінця́ (від кра́ю до кра́ю) (АС). На́ша рі́чка зачина́ється десь ду́же дале́ко (АС). Попри цей справді космополітичний дух Одеси вона, бувши оточена монолітом українського степу, мала глибинно українські первні (І.Кошелівець). Власне недорозвинення «емотивного» первня було якраз причиною наших останніх катастроф. (Д.Донцов). Кончало всіх начал (В.Цибулько). З української термінології в 30-ті роки під гаслами інтернаціоналізації повилучали питомі українські слова, яким у російській мові відповідали запозичення: двозвук (дифтонг), дієйменник (інфінітив), наросток (суфікс), приросток (префікс), первень (елемент), південник (меридіян), рівноденник (екватор), підсоння (клімат), поземний (горизонтальний), прямовисний (вертикальний) (О.Пономарів). І кожна мить то може буть кінцем, то може буть початком перемоги (Л.Костенко). У таку промерзлу провесінь, у такій гнітючій реальності, це наше пізнє чаювання, ця тиха розмова, цей перламутровий полиск чашок і терпкий аромат цейлонського чаю, — може, це й маленьке щастя, але воно наше (Л.Костенко). І ще одне: хотів би я подати тобі сюю повість голою наголо, не оздобивши її ані прологом, ані безконечною плетеницею сонетів, епіграм та панегіриків, що їх заведено вміщати на припочатку кожної книги (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). У злих початках треба шукати причину лукавого кінця (Ростислав Паранько, перекл. Елоїзи). Тоді новоженці найняли будиночок навпроти цвинтаря і влаштувалися в ньому: наприпочатку гамак Хосе Аркадіо правив їм за всі меблі (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). Щоб стати безсмертним, для початку треба померти (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті
Такой – такий, (усилит.) отаки́й, отаке́нний, (уменьш.) такісінький:
• [а] кто он такой? – [а] хто він такий?; [а] що він за один?;
• видали таких! – бачили (знаємо) таких;
• в таком случае – в такому разі (випадку);
• до такой степени – аж так;
• есть такое дело! (разг.) – добре (гаразд)!; згода!; (иногда) нехай (хай) і так!;
• и всё такое [прочее] (разг.) – і таке інше; і інше отаке;
• не из таких – не з тих (таких);
• не такой же – не аж такий;
• сделай такую милость – зроби таку ласку, будь такий добрий;
• совершенно такой, точно такой – достоту такий (саме такий); (разг.) такий самісінький (иногда такісінький);
• с таким же основанием можно утверждать – на цій же підставі можна стверджувати;
• такая методика является в корне неверной – така методика зовсім неправильна;
• такие-то дела! – отаке;
• таким образом – так (отак), таким (отаким) чином, таким способом, таким робом; (вводное слово) отже;
• такой же – такий самий, такий же;
• такой как (перечисление) – такий як, як от;
• такой, как (сравнение) – такий, як; як;
• такой-сякой – такий-сякий, сякий-такий;
• такой, что ну – такий, що куди;
• такой-то – такий-то, отакий-то;
• такой-сякой [немазаный] (разг.) – сякий-такий [несолений-немащений].
[Орла повісить на тичині і при такій годині республіку зробить (Т.Шевченко). Я писав, видавав якісь книжки, а тут «отаке» прийшло до влади й за півроку відкинуло нас на 15 років назад (О.Ірванець). Вночі або під час сієсти він кликав до себе в гамак одну зі своїх трьох коханок, діставав від неї сяке-таке задоволення й засинав кам’яним сном, який, здавалось, не порушувала й тінь тривоги (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса)] Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Гамак – гама́к, -ка́.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

гама́к, -ка́, в -ку́; -маки́, -кі́в (фр.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Гама́къ = висю́че лі́жко (сїтка або з полотна).
А́рія = сьпів. — Сьпів Яреми з „Гамак“. Слова Т. Шевченка, музи́ка М. Лисенка.

Запропонуйте свій переклад