Заи́ка (общ. р.) – заї́ка (общ.), заї́куватий, заги́ка (общ.), заги́куватий, ги́кавий, недорі́ка (общ.), недорі́кий, недорі́куватий, недомо́ва, ги́кало, (гал.) зага́кливий. [Недорі́ка був: як зупи́ниться на яко́му сло́ві та почне́ ди́хати, то аж поси́ніє, до́ки ви́мовить (Кониськ.)]. |
Уникальный – єдиний, одним-єдиний, винятковий, неповторний, рі́дкісний, уніка́льний. [Не думаю, що треба пояснювати, чому цей корабель є — з багатьох поглядів — кораблем незвичайним, можна сказати, винятковим. Під орудою капітана Сміта, відомого клаустрофоба й чоловіка вельми розумного (ви, певно, помітили, що живе він у рятувальній шлюпці), для вас працює унікальна команда абсолютно непересічних професіоналів: стерновий Пол Сезинський, колишній польський священик, екстрасенс і біотерапевт, на жаль, правда, сліпий… радист Білл Янґ, видатний шахіст, шульга і заїка… бортовий лікар, доктор Клавсерманшпіцвеґендорфентаґ, в разі потреби до нього непросто звернутися… але передовсім: моншер Парден, шеф-кухар, прямо з Парижа, куди він, зрештою, негайно й повернувся, особисто встановивши ту цікаву обставину, що на кораблі немає камбуза, як це влучно відзначив, зокрема, й мосьє Камамбер з каюти номер 12, який сьогодні тяжко обурювався через те, що знайшов умивальник, повний майонезу, що й справді дивно, бо звичайно в умивальниках ми тримаємо краяне м’ясо… (Р.Скакун, перекл. А.Баріко)]  |
ЗАИКА́ТЬСЯ, укр. запи́куватися; заика́ющийся, що запи́кується тощо, заї́ка, ги́кавець, прикм. ги́кавий, заги́кливий, запи́куватий, заї́куватий, забут. німува́тий, образ. із запи́куватою мо́вою; |
Заика – заїка, -ки, недорі́ка, -ки. |
заї́ка, -ки, -ці; заї́ки, заї́к |
Заї́ка, -ки, -ці (прізв.) |
Заї́ка, -ки, м. и ж. Заика. Бог дав чоловіка: і сопливий, і заїка. Нп. Аф. Ум. Заї́чка. Ув. Заї́чище. |
Заї́чище, -щі, м. и ж. Ув. отъ заї́ка. |
Заї́чка, -ки, ж. Ум. отъ заї́ка. |
Однозо́р, -ра, м. Одноглазый. Бог дав чоловіка: і сопливий, і заїка, однозор і шульга, перебита нога. Аф. 415. |
Заи́ка = заїка (С Аф.), недорі́ка (С. З.). — Бог дав чоловіка: і сопливий і заїка. н. п. — Були ораторами — недоріки. Кот. |
Косноязы́чный = недорі́кий, недорі́ка (С. З. Л.), недомо́вний, недомо́ва, заїка, заїкливий (С. Л.), гугня́вий, гугни́вий, гу́нявий. (Пр. д. під сл. Заи́ка). |