Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 14 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Забве́ние – забуття́, забу́ток (-тку).
Приходить, притти в -ние – забува́тися, забу́тися, іти́ (піти́) в непа́м’ять (у забу́ток).
Предавать, предать -нию – у непа́м’ять (у забу́ток) поверта́ти, поверну́ти (пуска́ти, пусти́ти) що. [Все те пуска́ють на́ші земляки́ в непа́м’ять (Куліш)].
Вызывающий, дающий -ние – забутни́й, забутко́вий. [Чи мені́ да́но тако́го зі́лля забутно́го чи що? (Г. Барв.)].
Забыва́емый – забутни́й.
Легко -мый – легкозабу́тний, скорозабу́тний, (пережиток) забу́ток (-тку). [Забу́тки на́шої давнини́ – -ва́емые пережитки нашей старины].
Оста́ток
1) оста́ча (-чі), (з)оста́нок (-нку), послі́док (-дку), ре́шта (
ум. ре́штка), зоста́ток (-тку), (лишек) (за́)ли́шок (-шку), оща́док (-дку); (на дне) оде́нки. [У попа́ зда́чі, як у кравця́ оста́чі].
-ток жизни – оста́нок (ре́шта) життя́.
-тки разбитой армии – недо́битки а́рмії.
-тки былого величия – ре́штки (дрі́б’язок) коли́шньої ве́личи (пишно́ти).
Забытый -ток стариныза́буток старовини́.
-ток ленты, сукна – обрі́зок, окра́вка стрі́чки, сукна́.
-тки от обеда, от еды – оста́ча від обі́ду, недо́їдки.
-тки от напитков – недо́питки.
-тки от корма скота – з’ї́ди, з’ї́дини, пере́їди. См. Обо́рыш, Подо́нки, Поскрё́бок, После́док.
Мелкие -тки табаку – по́терть (-ти), потеру́ха.
Без -тка – до оста́нку, до ре́шти, до цури́, геть чи́сто, вкрай и т. д. Срв. Вконе́ц и До основа́ния (Основа́ние).
-тки сладки – напослі́док смачні́ше.
Быть в -тке – в оста́чі бу́ти;
2)
мат. – оста́ча;
3)
хим. – послі́д.
Па́мятник
1) (
монумент) па́м’ятник [Па́м’ятник Шевче́нкові];
2) (
остаток прошлого) па́м’яток (-тка), па́м’ятка, забу́ток (-тка). [Літерату́рні па́м’ятки да́вньої на́шої доби́].
-ки старины, древности, прошлого – па́м’ятки старовини́, давнини́, мину́лого.
Надгробный -ник – надгро́бок, нагро́бок (-бка);
3) (
памятная книга) пам’ятко́ва кни́жка. [Пам’ятко́ва кни́жка хліборо́ба, червоноармі́йця].
Пережи́ток – пережи́ток, забу́ток (-тку).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Реликт – (лат.) релікт, залишок, забуток.
[Він об зруйнований жертовник вдарив сю арфу й кинув строщену додолу. І так вона лежала довго, довго, аж поки я віднайшов святий забуток сей співців преславних(Л.Українка). Не реліктом, не родичем бідним, Що з далеких доріг заблукав,— Я прийду до вас гордо і гідно, Бо для вас я цю землю плекав… (Б.Мозолевський). Прощай, морська корово із Командорських островів! Чудовисько, релікт, створіння  ластогруде. Десь бачили тебе, останню із корів Ти вимерла як вид. Тебе уже не буде (Л.Костенко). Якось Марія Федорівна зауважила: «На сьогоднішній день ти, Федю, релікт. Через стінку чуємо, як стараєшся. Тільки скажи цій дурепі, щоб так не верещала» (Йосип Струцюк)].
Обговорення статті

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Забвение – забуття; забуток. Предавать забвению – у непам’ять повертати, пускати. Приходить в забвение – піти в непам’ять.
Остаток – остача; останок; решта; залишок. Остаток жизни – решта життя. Остаток старинызабуток старовини. Остаток материи – обрізок; окравка. Остаток еды – недоїдки. Остаток питья – недопитки. В виде остатка (сумм) – як решта (сум). Без остатка – все цілком. До остатка – до останку; до решти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Забвение
• Вызывающий, дающий забвение
(фольк.) – забутний (забутковий). [Чи мені дано такого зілля забутного, чи що? Барвінок.]
• Погрузиться в забвение
– упасти в забуття; поринути в забуття (в напівсон).
• Предать забвению
– пустити (повернути) у непам’ять (у забуток) що; пустити в запомин що; забути що; не згадувати чого.
• Прийти в забвение
– піти в непам’ять (у забуток); забутися.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Забу́ток, -тку
1)
остаток, памятник.
Забу́ток старовини́ – остаток старины.
2)
забвение.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Пережиток (остатки прошлого) – ре́штки (-ків), забу́ток (-ку), віджиток (-тку).

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Забу́ток, -тку, м.
1) Остатокъ, памятникъ.
Забуток старшини. О. 1862. X. 1.
2) Забвеніе. Павлогр. у.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Забве́ніе = забуття́ (С. Л.), забу́ток, забува́ння. (Лев.). — Нї, кожний уміра, і ряд віків його без жалю забуттям покриє. Сам.
Забыва́ть, забы́ть = забува́ти, забу́ти, ся, запамята́ти. С. Л. — Хіба ти забув ся? — Не знав, тай забувсь. н. пр. — Забы́тое = забу́ток.

Запропонуйте свій переклад