Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 107 статей
Запропонувати свій переклад для «из-за»
Шукати «из-за» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Из-за –
1) (і)з-за ко́го, (і)з-за чо́го, з-поза ко́го, з-поза чо́го. [Сі́ло со́нце, з-за дібро́ви не́бо червоні́є (Шевч.). З-поза срі́бного тума́ну хви́ля срі́бного фонта́ну пле́ще та брини́ть (Крим.)].
• Встать из-за стола – вста́ти з-за сто́лу.
• Возвратиться из-за границы – поверну́тися (о мног. поверта́тися) з-за кордо́ну.
• Выглянуть из-за двери – ви́глянути, ви́зирнути з-поза двере́й. [З-поза двере́й ви́зирнуло весе́ле Ода́рчине обли́ччя (Крим.)].
• Из-за горы – (і)з-за гори́, з-поза гори́. [Із-за гори́ ві́тер ві́є, березо́ньку хи́лить (Метл.). З-поза скали́ виї́хало дво́є кавка́зців-верхівці́в (Крим.)].
• Из-за тучи (туч) – з-за, з-поза хма́ри (хмар).
• Из-за моря – (і)з-за мо́ря, з-поза мо́ря;
2) (вследствие, по причине чего) за чим, через що, (диал., зап.) без що; (ради чего) за-для чо́го, за-ра́ди, ра́ди чо́го, (диал.) про що, (за что) за що. [До́вго не спа́ли обо́є – ко́жне за свої́ми думка́ми (Грінч.). За лихи́ми людьми́ та за ворога́ми гуля́ти не ві́льно (Пісня). Му́сів че́рез малярі́ю й болю́че знервува́ння поки́нути те́пле Туапсе́ (Крим.). Ой врони́ла я віно́чок без свій дурни́й розумо́чок (Чуб. V). Ото́ж і є найважні́ші причи́ни, за-для яки́х я вдяга́юся бі́дно (Крим.). За-ради вла́сних інтере́сів (Корол.). Стида́ ра́ди не змо́же ви́мовити ні слове́чка (Квітка). Як я тепе́р му́шу рі́дні свої́ ча́да про хлі́ба кава́лок труча́ти до а́ду? (Федьк.). За ка́рії оченя́та, за чо́рнії бро́ви се́рце рва́лося, смія́лось, вилива́ло мо́ву (Шевч.). Йому́ ця кварти́ра незвича́йно припа́ла до вподо́би за свою́ ідеа́льну ти́хість і безшу́мність (Крим.)].
• Из-за собственной неосторожности – че́рез вла́сну необере́жність.
• Из-за кого (меня, тебя и т. д.) – через ко́го (ме́не, те́бе і т. д.). [Через не́ї мій вік молоди́й пропада́є (М. Вовч.). Іді́ть, ді́ти, ви од нас, нема́ життя́ через вас (Гнід.)].
• Спорить, ссориться из-за чего, из-за пустяка – спереча́тися (супере́читися), свари́тися за щось, за дурни́цю. [От учо́ра взяла́ за щось супере́читися зо мно́ю (Крим.)].
• Из-за выеденного яйца – за ма́сляні ви́шкварки, за ону́чу. [За ону́чу зби́ли бу́чу].
• Соперничество из-за кого, чего – супе́рництво за ко́го, за що, через ко́го, через що.
Из-за, см. под Из.
Дремо́та – дрімо́та, (дрёмушки) дрі́мки, дрімни́ці, дрімли́виці, (гал.) дріма́к. [Ой хо́дить сон, коло віко́н, а дрімо́та коло пло́та. Со́ньки-дрі́мки – в голо́воньки, дрімни́ці – в очи́ці].
• Наводящий дремо́ту – дрімля́щий. Дала́ йому́ хлі́ба дрімля́щого (Казка)].
• Расположенный к дремо́те – дрімлю́чий.
• Об’ятый дремо́той, см. Дре́млющий.
• Предаться дремо́те – роздріма́тися.
• Потерять, утратить из-за дремо́ты – продріма́ти щось.
• Дремо́та одолевает – сон бере́, (шутл.) сліпці́ сва́тають, со́ньки-дрі́мки беру́ть.
Житьё́ – життя́, (слабее) животі́ння, буття́, житів’я́, жилба́, пожива́ння, (пребывание) пробу́ток (р. -тку), пробува́ння. [На́ше пожива́ння – гірке́ горюва́ння].
• Горемычное житьё́ – гірке́ житів’я́, поневіря́ння.
• Нет житья́ из-за кого – про́світку нема́, просві́тлої годи́ни нема́ з ким, че́рез ко́го.
За́мах –
1) см. Зама́хивание;
2) за́мах (-ху), мах (-ху).
• Одним -хом, из-за одного -ху, с -ху – одни́м (за одни́м) за́махом, ма́хом. [Вона́ ви́пила її́ (ча́рку) одни́м за́махом (Основа)].
• В зама́х, нрч. – ума́х.
Кати́ться – коти́тися, бі́гти, точи́тися. [Коти́лися (точи́лися) вози́ з гори́, а в доли́ні ста́ли, (Пісня). Ку́лька (шарик) ко́титься до я́мки (Звин.)].
• -ти́сь, братишка, дальше – мота́йся (маха́й), хло́пче, да́лі!
• Волна -ти́тся – хви́ля ко́титься (біжи́ть).
• Время -ти́тся – час біжи́ть (то́читься).
• Из-за туч луна -ти́тся – пливе́ (виплива́є) мі́сяць з-поза хма́р.
• Слеза за слезой -тся – сльоза́ біжи́ть за сльозо́ю, сльоза́ сльозу́ побива́є.
• Слёзы -тятся – сльо́зи сплива́ють (ко́тяться, біжа́ть). [Сльо́зи з оче́й переста́ли сплива́ти (Коцюб.)].
• Пот градом -ти́лся с него – піт о́чі залива́в йому́; піт бу́йною росо́ю (бу́йним перло́м) сплива́в з ньо́го.
• Катя́сь – ко́тячись, покотю́шки, ко́том, по́котом. [То по́котом, то по́повзом, то пі́дскоком таки́ доп’яли́сь до поро́га (М. Вовч.)].
• Катя́щийся – що ко́титься, котю́чий, кітни́й.
Ка́ша –
1) ка́ша, (жидкая кашица) кулі́ш (-лешу́), (насм.) кандьо́р (-ру), (запечен. с маслом и яйцами или лапшою) ба́бка.
• -ша гречневая, пшённая, ячневая, манная – ка́ша греча́на, пшоня́на, я́чна, ма́нна.
• Густая -ша детей не разгонит – гу́ща діте́й не розжене́ (Приказка).
• -ша – разгоня наша – ка́ша – розго́ниха на́ша (Номис).
• Борщ да -ша – пища наша – хліб та вода́ – коза́цька їда́ (Приказка).
• Сапог -ши просит – чо́біт ї́сти про́сить; чо́біт зу́би ви́щирив.
• У него -ша в голове – в ньо́го лемі́шка (ка́ша) в голові́, та ще й без олі́ї.
• Заварить -шу (о ссоре, скандале и т. п.) – зчини́ти бу́чу, колотне́чу, закрути́ти лемі́шку, навари́ти до́брої ка́ші.
• Заварилась у них -ша (иноск.) – зчини́лась у їх колотне́ча; заклекоті́ло у їх, як у ка́шнику.
• Большая -ша заварилась у них – крута́ ка́ша у їх ва́ритьса.
• Из-за пустяков такую -шу заварили – за ону́чу зби́ли бу́чу (Приказка); за ма́сляні ви́шкварки завели́ся (Приказка).
• Вы -шу заварили, а нам приходится расхлёбывать – ви ка́шу завари́ли, а ми му́симо ї́сти; ва́ша ро́зчина, а нам міси́ти; слю́сар прокра́вся, а коваля́ пока́рано; хто їв я́блука, а кому́ – оско́ма (Приказки);
2) бот. Achillea Millefolium L. – дереві́й (-ві́ю), крива́вник (-ка и -ку), серпорі́з (-зу).
Куса́ка –
1) (кто-л. кусающийся, что-л. кусающееся) куса́ка, кусі́ка (общ. р.), (диал.) куслі́й (-лія́). [Лі́зе кусі́ка з-за сусі́ка (из-за закрома) (Сл. Гр.)];
2) зоол. Mordella – щи́павка.
Лес –
1) (растущий) ліс (-су, им. мн. ліси́). [Круго́м я́ру зелені́є стари́й ліс (Н.-Лев.)].
• Лес на корню – ліс на пні.
• Вековечный, извечный, девственный, первобытный лес – відві́чний, неза́йманий ліс, пра́ліс (-су), діви́ча пу́ща. [О́стрів на Дніпрі́, вкри́тий одві́чним лі́сом (Стор.). Тайга́ – пра́ліс сибі́рський (Калит.)].
• Выборочный лес – вибірни́й ліс.
• Вырубленный лес – зру́баний ліс, зруб (-бу).
• Высокоствольный лес – високосто́вбурний, високостовбури́стий ліс, високолі́сся (-сся).
• Горелый лес – горі́лий, ви́горений, ви́горілий ліс, ви́гор (-ра) (Сл. Ум.), (гал.) згар (-ри, ж. р.). [Ко́зи пасу́ть у зга́рах – ви́горілих ліса́х (Щух. I)].
• Государственный, казённый лес – держа́вний, скарбо́ви́й (казе́нний) ліс.
• Густой лес – густи́й ліс, густвина́, то́вща. [То́вща сама́рська (Сл. Гр.)].
• Дремучий лес – дріму́чий (те́мний) ліс, пу́ща, (дебри) не́трі и не́три (-рів), не́тра (-тер). [У такі́ убра́вся не́трі, у таку́ зблука́вся пу́щу, де й нога́ лю́дська не хо́дить (Грінч.)].
• Жердневой, жердяной лес – вори́нний, жердяни́й ліс, ліс на вори́ння, на вір’я́.
• Заказно[ы]й, заповедно[ы]й лес, божьи -са, см. Заповедно́й.
• Защитный лес – за́хисни́й ліс.
• Камышевый лес, см. Камышник I.
• Красный, хвойный лес – шпилько́вий, глице́вий (хвояни́й, хвойови́й, чати́нний, борови́й) ліс, бір (р. бо́ру).
• Крупный, матерой лес – товстолі́с (-су).
• Лиственный, чёрный лес – ли́стяний ліс, чо́рний ліс (Київщ.).
• Мелкий лес – дрібно́ліс (-су), дрібни́й (мали́й, невели́чкий) ліс, (кустарник) чага́р (-ря́) и чагарі́ (-рі́в), чагарни́к (-ка́), кущі́ (-щі́в).
• Мешанный лес – мі́шаний ліс.
• Молодой лес – молоди́й ліс, молодня́[и́]к (-ка́).
• Небольшой лес – невели́(ч)кий ліс, лісо́к (-ска́), (роща) гай (р. га́ю), (зап.) гаї́на, (на низине или над рекой) луг (-гу), лужи́на; срвн. Лесо́к и Ро́ща.
• Непроходимый лес – неперехі́дний ліс, (неисходимый) несходи́мий ліс (Звин.); см. Дремучий лес.
• Низкоствольный лес – низькосто́вбурний ліс, низьколі́сся (-сся).
• Общественный лес – грома́дський ліс.
• Редкий, жидкий лес – рідки́й ліс, рідколі́сся (-сся).
• Сухоподстойный, сухостойный лес – сухості́й (-то́ю), сухолі́с (-су), сушни́к (-ка).
• Хворостяный лес – хворостяни́й ліс.
• Берёзовый, дубовый лес – бере́зовий, дубо́вий ліс.
• Пихтовый лес – смере́ковий ліс.
• Сосновый лес – сосно́вий ліс; (бор) бір (р. бо́ру).
• Здесь много -со́в – тут бага́то лісі́в, тут лі́сно (Полтавщ.).
• Итти через лес или -сом – іти́ лі́сом.
• Прочищать, прочистить, прорубать, прорубить лес – прочища́ти, прочи́стити, прору́бувати, проруба́ти, протере́блювати, протереби́ти ліс.
• Ходит, как в -су́ – хо́дить як у лі́сі.
• Наука в лес не ходит – нау́ка не в ліс веде́, а з лі́су.
• Чем дальше в лес, тем больше дров – що да́лі в ліс, то кра́ще на дро́ва.
• Кто в лес, кто по дрова – одно́ (хто) до лі́су[а], а дру́ге (хто) до бі́су[а]; хто в луг, а хто в плуг; хто в горо́х, хто в сочави́цю (Борзенщ.); хто (котри́й) сторч, хто (котри́й) в борщ (Приказки).
• Из-за деревьев -са не видно – за дерева́ми лі́су не ви́дко.
• Волка бояться, в лес не ходить – вовкі́в боя́тися, в ліс не ходи́ти.
• Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит – году́й во́вка, а він у ліс ди́виться; во́вча нату́ра в ліс (до лі́су) тя́гне; вовк, то во́вче й ду́має (Приказки).
• Лес по топорищу (по дереву) не плачет – хіба́ в лі́сі лі́су ма́ло?
• На сухой лес будь помянуто – сухі́й дереви́ні все нівро́ку; на сухи́й ліс нівро́ку!
• Лес мачт – ліс (бе́зліч) що́гол;
2) (в срубе) де́рево, соб. дере́вня (-ні).
• Бочарный, клёпочный лес – бо́ндарське, клепкове́ де́рево.
• Брусный, брусовый лес – брусо́ване де́рево.
• Буреломный лес – вітроло́м (-ло́му), лім (р. ло́му).
• Валежный лес; см. Вале́жник.
• Деловой лес –
а) (на корню) виробни́й ліс;
б) (в срубе) виробне́ де́рево.
• Дровяной лес –
а) (на корню) дров’яни́й ліс; і б) (в срубе) де́рево на дро́ва.
• Корабельный, мачтовый лес –
а) (на корню) корабе́льний, щоглови́й ліс;
б) (в срубе) корабе́льне, щоглове́ де́рево.
• Окантованный, острокантный лес – поканто́ване, гостроканто́ване де́рево.
• Пильный, пиловочный лес –
а) (кругляк для распилки) де́рево на пиля́ння;
б) (пиленый материал) пи́ляне (порі́зане) де́рево.
• Поделочный лес – виробне́ (виробко́ве) де́рево, на́ді́бок (-бку).
• Прозванный лес – бракове́ или з(а)брако́ване щоглове́ де́рево.
• Сплавной, гоночный лес – сплавне́ де́рево, сплавни́й ліс.
• Строевой лес – будівне́ (будіве́льне) де́рево, дере́вня, ум. дереве́нька. [По сама́рських луга́х і узбере́жжях була́ незчисле́нна си́ла будівно́го де́рева (Куліш). Бі́ля стіни́ лежа́ла дере́вня на ха́ту (Грінч.)].
• Столярный лес – столя́рське дерево.
• Угловой, кантованный лес – канто́ване де́рево.
• Фанерочный лес –
а) (на корню) форні́рний ліс;
б) (в срубе) форні́рне де́рево.
Малова́жный – малозна́чний, незначни́й, малова́жний. [Неха́й я яку́сь поки́дьку па́нську і втаї́ла, незначну́ за́бавку (Куліш). То спра́ва малова́жна, не ва́рт про не́ї ду́мати бага́то (М. Грінч.)].
• От -ной причины – з мало́го-чого́. [Вели́ку поже́жу пога́шено, та з мало́го-чого́ по́лум’я запала́ знов (Куліш)].
• Из-за -ной причины – не зна́ти чого́ (чому́, чим), за аби́що. [Чого́ тобі́ смути́тися не знать чим? (М. Вовч.)].
Ме́жду, предл. –
1) с род. п. на вопрос: где? в каком направлении? и с твор. п. –
а) на вопр.: где? – між, поміж, проміж, межи, поме́жи, проме́жи ким, чим и (реже) чо́го, поміж, межи, поме́жи ко́го, що, (редко) міждо, помі́ждо, промі́ждо ким, чим; (среди) серед, посере́д ко́го, чо́го; (из-за, среди) з-поміж, з-проміж, з-поме́жи ко́го, чо́го. [І зра́зу вста́ла стіна́ між мно́ю й товариша́ми, між мно́ю й життя́м (Коцюб.). Поміж не́бом і земле́ю (Франко). Халу́пка стоя́ла поміж заки́нутих, з заби́тими ві́кнами, осе́ль (Коцюб.). Чу́тка, розійшла́ся поміж лю́ди (М. Грінч.). Він залюбки́ попаса́є проміж лі́ліями (Біблія). Ти́хі по́шепти розхо́дились по селу́ межи жіно́цтвом (Єфр.). Межи бі́лих хато́к (Основа). Межи гу́си сі́рі оре́л сизокри́лий ви́вівсь (М. Вовч.). Ой, літа́в я ко́жну ні́чку поме́жи гора́ми (Рудан.). Ходи́в чума́к з мазни́цею поме́жи крамни́ці (Рудан.). Отаке́ як завело́сь міждо ста́ршими го́ловами, то й козаки́ пішли́ оди́н про́ти о́дного (Куліш). Хто стоя́в помі́ждо мужико́м та па́ном (Грінч.). З-поміж саді́в ви́дко це́рков (Федьк.)].
• Речка течёт -ду гор – рі́чка тече́ (по)між, (по)межи го́рами.
• Я нашёл -ду своими книгами вашу – я знайшо́в між (межи, поміж) свої́ми книжка́ми ва́шу.
• Ударить -ду глаз – уда́рити межи́ о́чі.
• -ду ногами – проміж (поміж) нога́ми. [Йому́ пробі́г соба́ка проміж нога́ми (Номис)].
• Он очутился -ду двух огней – він опини́вся межи (між) двома́ огня́ми; йому́ і зві́дси гаряче́ і зві́дти пече́.
• Пройти -ду Сциллой и Харибдой – пройти́ між (проміж, межи, проме́жи) Сци́ллою і Хари́бдою.
• Находиться -ду страхом и надеждой – перебува́ти (бу́ти, жи́ти) між (межи) стра́хом і наді́єю.
• Колебаться -ду кем, чем, см. Колеба́ться 2.
• Читать -ду строк – чита́ти між (поміж) рядка́ми.
• Бывать -ду людьми – бува́ти серед люде́й.
• Жить -ду добрыми людьми – жи́ти серед до́брих люде́й, між до́брими людьми́.
• Разделить что -ду кем – поділи́ти що кому́ или між ким, поділи́ти що на ко́го.
• Что за счёты -ду своими! – та які́ раху́нки між свої́ми! та що там свої́м рахува́тися!
• -ду прочим – між и́ншим. [Між и́ншим, свою́ найкра́щу о́ду написа́в ибн-Сі́на по-ара́бськи, а не по-пе́рськи (Крим.)].
• -ду тем –
1) (тем временем) тим ча́сом. [Зінько́ тим ча́сом протисну́вся до рундука́ (Б. Грінч.). Тим ча́сом кухарі́ дали́ вече́рю (Крим.)].
• А -ду тем (а) – а тим ча́сом.
• Мы разговаривали, а -ду тем ночь наступала – ми розмовля́ли, а тим ча́сом ніч надхо́дила.
• -ду тем как – тим ча́сом як.
• Он веселится, -ду тем как мы работаем – він розважа́ється, тим ча́сом як ми працю́ємо;
2) (однако) проте́, одна́че, одна́к, тимча́сом, аж, (диал.) аже́нь. [Між людьми́ хоч і бага́то спочува́ло, проте́ ніхто́ не поква́пився залучи́ти чужени́цю до се́бе (Єфр.). Я ду́мав так, аж воно́ ина́кше (Сл. Гр.)].
• А -ду тем (б) – а проте́, а тимча́сом, а о́тже. [Каза́ли недо́брий борщ, а проте́ уве́сь ви́їли (Сл. Гр.). Здає́ться одна́кову ні́би-то нау́ку вино́сять (вони́) перед лю́ди, а тимча́сом вражі́ння од них цілко́м протиле́жне (Єфр.). Осві́ти філологі́чної я жа́дної не здобу́в, а о́тже взяв пообгорта́всь уся́кими словаря́ми (Крим.)].
• Знала, что он лгун, а -ду тем поверила – зна́ла, що він бреху́н, а о́тже (а проте́) поняла́ ві́ри;
б) с твор. п. для обозначения взаимн. действия – між (межи), поміж, проміж ки́м, проміж, поміж ко́го. [Розказа́ла про сва́рку поміж не́ю та ді́дом (Грінч.)].
• Говорить, шептаться и т. п. -ду собою – говори́ти проміж (поміж) се́бе, між, проміж, (редко) промі́ждо собо́ю. [Вони́ до молоди́х промовля́ли підсоло́дженими голоса́ми, але́ проміж се́бе напророкува́ли молоди́м уся́кого ли́ха (Єфр.). Ді́ти шепта́лись поміж се́бе (Коцюб.). Вони́ гово́рять промі́ждо собо́ю щи́рою украї́нською мо́вою (Крим.)].
• Дети совещались -ду собой – ді́ти ра́дилися поміж се́бе, між (проміж) собо́ю.
• -ду ними начались ссоры – між ни́ми (у них) пішли́ (почали́ся, зайшли́) чва́ри.
• -ду нами будь сказано, пусть это останется -ду нами – між на́ми ка́жучи, хай це (за)ли́шиться між на́ми;
в) с твор. п. на вопр.: из какой среды? из кого? – з-поміж, з-проміж, з-між, з-межи ко́го, з ко́го, з чийо́го гу́рту. [Цар обібра́в з-поміж свої́х вельмо́ж люди́ну мо́вну (Крим.). Хто зумі́є з-проміж нас співа́ти за тобо́ю? (Самійл.). Найбли́жчий до ха́на з-між ра́дників (Леонт.). Хто з вас негрі́шний, неха́й пе́рший ки́не на не́ї ка́мінь (Біблія). Ми оберемо́ гла́сних, а гла́сні з свого́ гу́рту оберу́ть го́лову (Крим.)].
• Лучший -ду ними – найлі́пший (найкра́щий) з-поміж (з-проміж,
з) них, з-поміж ї́хнього гу́рту. [Зінько́ з-проміж них був найрозумні́ший (Грінч.)].
• Выбирать -ду кем – вибира́ти з-поміж, з-проміж ко́го.
• Выбирайте -ду мной и им – вибира́йте з-поміж нас котро́го;
2) с вин. п. на вопр.: куда? – між, межи, (реже) поміж, поме́жи, проміж, проме́жи ко́го, що. [И́нше (зе́рно) упа́ло між терни́ну (Біблія). Вліз межи мо́лот і кова́(д)ло (Номис)];
3) (в сложных словах) см. Меж 2.
Ми́лость –
1) (привлекательность, приятность) лю́бість, ми́лість, любота́, уті́шність; (изящество) го́жість; (любезность) лю́б’язність, ґре́чність; (благосклонность) ласка́вість (-ости), прихи́лля (-лля); срв. I. Ми́лый 2 и 3.
• -лость этого ребёнка всякого поражает – лю́бість (ми́лість, уті́шність) ціє́ї дити́ни ко́жного вража́є;
2) (расположение, благоволение, одолжение) ла́ска, ми́лость (-ти). [Леге́нди про рай, по́руч з іде́єю про бо́жу ла́ску чи нела́ску (Л. Укр.). Здобу́ти ла́ску літерату́рних мецена́тів (Крим.). Що-де́нь хвали́ли бо́га за його́ ми́лость (Квітка)].
• Это для него особенная -лость – це для йо́го (йому́) особли́ва ла́ска.
• Он не достоин ваших -тей – він не варт ва́шої ла́ски.
• Что -лость ваша – що ла́ска (ми́лость) ва́ша. [Пода́йте, що ми́лость ва́ша (Тесл.)].
• Монаршая -лость –
а) (благоволение) мона́рша ла́ска;
б) (отличие) відзна́ка (нагоро́да) від мона́рха.
• Божи[ь]ею -тью, по -ти божи[ь]ей – з ла́ски бо́жої, ла́скою бо́жою. [З ла́ски бо́жої худо́жник (Єфр.)].
• Вашими -тями – з ва́шої ла́ски.
• По вашей -ти –
а) (из-за вас) через вас, з ва́шої причи́ни. [Він німи́й лежи́ть, холо́дний з моє́ї причи́ни (Л. Укр.)];
б) (благодаря вашей доброте) з ва́шої ла́ски. [Ка́жете, що я п’я́ний? так не з ва́шої ла́ски! (Звин.)].
• Из -ти, по -ти – з ла́ски. [Слу́жить з ла́ски (Номис)].
• Жить из -ти у кого – жи́ти з ла́ски, жи́ти на ласка́вому хлі́бі (поэт. на бо́жій ха́рчі) в ко́го. [Йому́ не довело́сь-би помира́ти в своє́ї сестри́ на ласка́вому хлі́бі (Куліш). В йо́го росло́, на бо́жій ха́рчі, за дити́ну чиє́сь байстря́ (Шевч.)].
• Быть в -ти у кого – ма́ти ла́ску чию́, ті́шитися чиє́ю ла́скою, кори́стуватися з ла́ски чиє́ї.
• Войти, попасть в -лость к кому – підійти́ (втереться: підби́тися) під ла́ску кому́, здобу́ти ла́ску, здобу́тися ла́ски в ко́го. [Чи підби́лась моя́ У́ля своє́му ба́тькові під ла́ску? (Мова)].
• Выйти из -ти у кого, лишиться -ти чьей, утратить чьи -ти – втра́тити ла́ску (реже ла́ски, р. п. ед.), загуби́ти ла́ску чию́. [Втра́тив па́нську ла́ску (Куліш). Бої́ться ла́ски втра́тити (Звягельщ.)].
• Добиваться, искать -ти у кого – запобіга́ти ла́ски чиє́ї или в ко́го.
• Добиться чьей -ти, чьих -тей, приобрести, снискать чью -лость – запобі́г(ну)ти ла́ски чиє́ї или в ко́го, діста́ти ла́ски в ко́го, здобу́ти, з’єдна́ти ла́ску чию́ или в ко́го. [Тоді́ цари́ця запобі́гне ла́ски, як нас одда́сть йому́? (Куліш). Тако́ї ла́ски діста́ну і в Пара́ски (Номис). За́мість всім з’єдна́ть ла́ску ти сам ста́неш ла́ски негі́дним (Франко)].
• Положиться на чью -лость – спусти́тися (покла́стися) на чию́ ла́ску.
• Иметь -лость (сожаление) к кому – згля́нутися на ко́го.
• Оказывать -лость кому – роби́ти ла́ску кому́; см. Ока́зывать 2. [Ду́мають, що це вони́ ла́ску мені́ ро́блять, коли́ дозволя́ють працюва́ти на їх (Крим.)].
• Оказывать -лости кому, осыпать -тями кого – виявля́ти вели́ку ла́ску до ко́го, дарува́ти кому́ свою́ вели́ку ла́ску.
• Не оставить кого своей -тью – не забу́ти (не помину́ти) кого́ своє́ю ла́скою, не позба́вити кого́ своє́ї ла́ски.
• Просить -ти у кого – проси́ти ла́ски (реже ми́лости) в ко́го.
• -ти прошу, -ти просим (пожалуйте) – про́симо (на ми́лость), ми́лости про́симо.
• Переложить, переменить, сложить гнев на -лость – з[пере]міни́ти гнів на ла́ску.
• Сделайте -лость –
а) (явите) зробі́ть ла́ску, бу́дьте ласка́ві;
б) (в ответе на просьбу: пожалуйста) будь ла́ска, бу́дьте ласка́ві, ду́же про́шу́, та про́шу.
• Сделайте -лость кушайте – бу́дьте ласка́ві спожива́йте (ї́жте);
3) (в обращении, титуле) ми́лость, (зап., полон.) мосц[т]ь (-ц[т]и), (редко) доброді́йство.
• Ваша -лость – ва́ша ми́лость (зап., ва́ша мосць), ва́ше доброді́йство, (фам., устар.) ва́шець (-ци, ж. р.) ва́шмосць. [Про́симо ва́шої ми́лости і на обі́д (Н.-Лев.). Бага́то пристає́ на ва́шу мосць, а и́нші Ковале́нка, обсто́юють (Грінч.). Якби́ то, ва́ше доброді́йство, ви нам ми́лостиню подали́ (ЗОЮР. II)].
Мо́ре (в прямом и переносном значении) – мо́ре (-ря, мн. моря́, -рі́в), ум. мо́речко, мо́ренько. [По си́ньому мо́рю хви́ля гра́є, туре́цький кора́бличок розбива́є (Пісня). Пра́вда і в мо́рі не вто́не (Номис). А я з до́му на Дін до донськи́х козакі́в, ой, а із До́ну до тата́рських морі́в (Рудан.). А на мо́речку че́тверо су́ден пла́ває (Грінч. III)].
• Азовское -ре – Озі́вське мо́ре.
• Балтийское -ре – Балти́цьке мо́ре.
• Средиземное -ре – Середзе́мне мо́ре.
• Чёрное -ре – Чо́рне мо́ре, Коза́цьке мо́ре. [Чо́рним мо́рем дале́ко гуля́ли (Ант.-Драг.). Чо́рне, або по-старосві́тському Коза́цьке мо́ре (Основа 1862)].
• Взволнованное -ре – схвильо́ване (збу́рене) мо́ре.
• Взбаламученное -ре – розбу́рхане (розго́йдане, збаламу́чене) мо́ре.
• Открытое -ре – чи́сте мо́ре. [У чи́стому мо́рі корабе́ль пливе́ (М. Грінч.)].
• Выйти в открытое -ре – ви́плис[в]ти на чи́сте (в чи́сте мо́ре).
• Плыть -рем – пли́сти (пливти́) мо́рем.
• По -рю и суше – по мо́рю і су́ші, мо́рем і суходо́лом (сухопу́ттю).
• Это капля в -ре – це крапли́на (пили́на) в мо́рі.
• За -рем телушка полушка, да рубль перевозу – за мо́рем тели́чка – копі́єчка, а переве́зти́ – карбо́ванчик.
• Ум за -рем, а смерть за воротом – ду́мка за мо́рем, а смерть за плечи́ма.
• За -ре – за мо́ре.
• Журавли за -ре летают, а всё одно курлы! – воро́на за мо́ре літа́є, а дурна́ верта́є (Номис).
• Из-за -ря – (і)з-за мо́ря, з-поза мо́ря.
• У -ря – над мо́рем, край мо́ря, коло (біля) мо́ря.
• Над -рем – над мо́рем. [Я люблю́ мо́ре мо́же тим, що я зріс над мо́рем (Н.-Лев.)].
• В -ре (вин. п.) – на мо́ре. [Ми на́ймемо чо́вен, ся́демо й попливемо́ дале́ко, дале́ко од люде́й на мо́ре (Н.-Лев.)].
• -ре во время волнения – мо́ре в хви́лю. [Мо́ре в хви́лю і ти́шу (Основа 1861)].
• К -рю – над мо́ре, до мо́ря. [Ки́ньмо оцю́ гуля́нку, ході́м над мо́ре, бу́демо гуля́ти вдвох над мо́рем (Н.-Лев.)].
• По направлению к -рю – в на́прямку до мо́ря, просту́ючи на мо́ре.
• -ре волнуется – мо́ре гра́є (хвилю́є, б’є, бушу́є). [Ві́тер ві́є, повіва́є, си́нє мо́ре гра́є (Рудан.)].
• Горе что -ре: ни переплыть, ни вылокать – го́ре – мо́ре: пий його́, не ви́п’єш (усього́) (Номис).
• Кто в -ре не бывал, тот богу не молился – хто в мо́рі не бува́в, той бо́га не блага́в (М. Грінч.).
• Слезою -ря не наполнить – сльоза́ми мо́ря не доллє́ш (не ви́повниш).
• Сиди у -ря, да жди погоды – сядь над мо́рем, вигляда́й годи́ни.
• Пьяному и -ре по колена – п’я́ному (дурно́му) мо́ре по колі́на; срв. Коле́но 1.
• Не -ре топит, а лужа – не мо́ре то́пить, – калю́жа.
• Не ищи -ря, и в луже утонешь – не шука́й мо́ря, – у калю́жі вто́пишся (вто́неш) (Номис).
• Житейское -ре – жите́йське мо́ре.
• -ре страдания – мо́ре стражда́ння. [Що ва́рте життя́ перед необме́женим мо́рем лю́дського стражда́ння? (Коцюб.)].
• -ре звуков – мо́ре зву́ків. [Мо́ре лісови́х зву́ків (Коцюб.)].
• Разливное -ре – як води́ в мо́рі, заливне́ мо́ре. [А горі́лки в них – мо́ре заливне́ (Звин.)].
• Чернильное -ре, бумажные берега – течу́ть річки́ з атраме́нту в паперо́вих берега́х.
• Сто метров над уровнем -ря – сто ме́трів над рі́внем мо́ря (над морськи́м водорі́внем).
Му́читься –
1) (стр. з.) му́читися, катува́тися, мордува́тися; бу́ти му́ченим, като́ваним, мордо́ваним;
2) (возвр. з.) му́читися, (страдать) стра́жда́ти, терпі́ти, (казниться) кара́тися, (гибнуть) копа́ти, ги́біти, (терзаться) катува́тися, мордува́тися, гри́зтися, пекти́ся; (томиться) нуди́тися, томи́тися; (изнуряться) висна́жуватися, знеси́люватися. [Я вже не живу́, а ті́льки му́чуся (Н.-Лев.). Я ще твоє́ю му́кою стражда́ю (Самійл.). Я кара́лась весь вік в чужі́й ха́ті (Шевч.). Як кона́ю я в нево́лі, як я ну́джу сві́том (Шевч.). Нема́є бра́та, ні сестри́, щоб незапла́кані ходи́ли, не катува́лися в тюрмі́ (Шевч.). Бу́дуть вони́ до ві́ку му́читися, до су́ду мордува́тися (Мирн.). Переї́хали цуценя́, – як воно́ бі́дне морду́ється! (Крим.). Пекла́ся-ж я, пекла́ся, – жаль на йо́го, та жаль і його́ (Тесл.)].
• Не следует -ться из-за пустяков – не ва́рто (нема́ чого́) му́читися (катува́тися, гри́зтися) через дрібни́ці (дурни́ці).
• -ться жаждой, неведением, ожиданием – томи́тися (му́читися) спра́гою, незнання́м, чека́нням.
• -ться мрачными, печальными мыслями – катува́тися (гри́зтися) пону́рими, сумни́ми думка́ми;
2) (биться над чем-л.) му́читися, моро́читися, би́тися, мордува́тися над чим, коло чо́го, на чо́му. [До́вго би́лася вона́ на цьому́ сло́ві з Рома́ном (Васильч.)].
• Я долго -лся над разрешением этой задачи – я до́вго моро́чився (мордува́вся), щоб ви́рішити (розв’яза́ти) це завда́ння.
• Му́чен(н)ый – му́чений, като́ваний, мордо́ваний, мо́рений, то́млений.
Непрочи́танный – непрочи́таний, неперечи́таний, (из-за трудности) невчи́таний, невідчи́таний. [Ще и до́сі невідчи́тані те́ксти (Крим.)].
Ничто́, мест. – ніщо́, (диал.) нічо́го; (ровно, решительно -то́) аніщо́. [Ніщо́ не діли́ло те́мної но́чи від я́сного дня (Л. Укр.). Ніщо́ не забороня́є ва́шим оча́м виміря́ти їх (степи́) і вздовж і вшир (Мирний). Йому́ нічо́го не ва́дить (Звин.)].
• Это -то́ в сравнении с чем – це ніщо́ про́ти чо́го (порі́внюючи, в порівня́нні з чим).
• Этому -то́ не мешает – цьому́ ніщо́ не заважа́є (не перешкоджа́є, не стої́ть на перешко́ді или на зава́ді, не перебива́є).
• Ему -то́ не удаётся – йому́ не щасти́ть (не талани́ть) ні в чо́му, йому́ ніщо́ не йде в ла́д (до пуття́).
• Обращать, обратить что, кого в -то́ – оберта́ти, оберну́ти що, кого́ в ніщо́ (в ні́вець), поверта́ти (пуска́ти, переверта́ти), поверну́ти (пусти́ти, переверну́ти) що в ні́вець, поверта́ти, поверну́ти кого́ в ніщо́, зво́дити, зве́сти́ що на ні́вець (на ніщо́, ні на́ що), перево́дити, переве́сти́ що на ні́вець; (уничтожать) ни́щити, зни́щити що. [Оберну́вши в ні́вець могу́ще королі́вство (Куліш). Та си́ла, що чолові́ка стопта́ла, у ні́вець оберну́ла (Грінч.). Пан та ні́мець усе́ пове́рнуть у ні́вець (Приказка). Старшина́ хо́че пи́саря у ні́вець поверну́ти (Харківщ.). Час мене́ в ніщо́ пове́рне (Самійл.). Вона́ сті́льки клопота́лася, сті́льки плати́ла, а тепе́р усе́-б то те пусти́ти в ні́вець? (Кониськ.). Всі вели́кі страхи́ переве́рне в ні́вець (Куліш). Життя́ звело́ сті́льки зако́нів на ні́вець (Н. Громада). Ту «по́правку», що міг я йому́ да́ти мої́ми лі́ками, на ні́вець перево́дила тяжка́ пра́ця (Н.-Лев.)].
• За -то (продавать и т. п.) – за ніщо́ (ні за ві́що, за бесценок: за-півда́рма, за так-гро́шей, за так-гро́ші). [Старі́ гро́ші пі́дуть ні за ві́що (Лебединщ.). Пороздава́ла порося́та за так-гро́ші (Борз.)].
• Ничего́ – нічо́го. [«Що хто тобі́ зро́би́в?» – «Ніхто́ нічо́го» (Л. Укр.). Секрета́р нічо́го не ві́дав про сю спра́ву (Кониськ.). Спервові́ку не було́ нічо́го (П. Тичина)].
• Абсолютно, положительно, решительно, ровно, совершенно -го́, -го́ то – нічогі́сінько, (экспрессивнее) анічогі́сінько, (зап., полон.) ніц нічо́го; (ни-ни) аніже́. [Нічогі́сінько не ба́чу! (Н.-Лев.) «Що-ж у нас ста́лося?» – «Нічо́го… анічогі́сінько!» (Грінч.). Це не ма́є анічогі́сінько спі́льного з тим розумі́нням, яко́го… (А. Любч.). Ніц нічо́го не зна́ю! (Брацл.). Не чу́ю аніже́! (Куліш)].
• Всё или -го́ – все або́ нічо́го.
• -го́ не видно, неслышно – нічо́го не ви́дн[к]о (не зна́ти), не чу́ти.
• Нет -го́ выше, лучше и т. п., как…, см. Нет 1.
• Нет -го́ легче, как… – нема́(є) нічо́го ле́гшого, як…
• -го́ подобного – нічо́го поді́бного́ (схо́жого, підхо́жого, тако́го); см. Подо́бный.
• -го́ в мире (на свете) – нічо́го в сві́ті. [Нічо́го в сві́ті не було́ тако́го прекра́сного, як ці дві а́рмії (Кандід)].
• Не иметь -го́ общего с кем, чем – не ма́ти нічо́го спі́льного з ким, з чим.
• Из-за -го́ – (из-за пустяков) за дурни́цю, за нікче́мницю, (из-за выеденного яйца) за ма́сляні ви́шкварки, за ону́чу, (от нечего делать) зні[е]че́в’я. [За ону́чу зби́ли бу́чу (Приказка)].
• Из этого -го́ не вышло – з цьо́го нічо́го не ви́йшло.
• Выходить, выйти в люди из -го́ – вибива́тися, ви́битися в лю́ди з нічо́го.
• -го́ не значит (пустяки) – дарма́, пусте́, дурни́ця. [Мо’ то й не ва́ше, та дарма́, бері́ть уже́ (Сл. Гр.)].
• -го́ не поделаешь – нічо́го не вді́єш; см. Поде́лать 2.
• -го́ не стоит – нічо́го не кошту́є; нічо́го не ва́рт(ий); см. Сто́ить.
• Создать то из -го́ – створи́ти що з нічо́го.
• Ничему́ – нічо́му.
• Ниче́м – нічи́м. [Нічи́м не ви́явив свої́х почутті́в (Велз)].
• Я -че́м не болен – я ні на що́ не хво́рий (не слаби́й, не слабу́ю).
• Он че́м не доволен – він нічи́м (ні з чо́го) не задово́лений.
• Ни в чём, ни на чё́м, ни во что́, ни на что́ и т. п. – ні в чо́му (чі́м) и (реже) в нічо́му, ні на чо́му (чі́м) и (реже) на нічо́му, ні в що́, ні на що́ и т. п. [Це ні на що́ не схо́же (Коцюб.)].
• Ни во что́ не ставить кого – ні за що́ (за ніщо́) ма́ти кого́, не поважа́ти, не шанува́ти кого́.
• Ни за что́ – (ни за какие блага) ні за що́ (в сві́ті), ні за́ що, (ни в коем случае) зро́ду, зро́ду-(з)ві́ку, (никак) нія́к.
• Ни за что́, ни про что́, см. Ни 1а.
• Остаться ни при чё́м, ни с че́м – зоста́тися ні при чо́му (чі́м), зоста́тися ні з чи́м, (в дураках) опини́тися в ду́рнях, поши́тися в ду́рні, о́близня пійма́ти (з’ї́сти), (шутл.) вхопи́ти ши́лом па́токи.
Повздо́рить – посвари́тися, посе́рдитися, (провинц.) поги́ркатися з ким.
• -рить из-за пустяков – посвари́тися за ма́сляні ви́шкварки, за ону́чу зби́ти бу́чу.
Пока́зываться, показа́ться –
1) пока́зуватися (только в неоконч.).
• В музеях -ваются всякие редкости – по музе́ях пока́зуються уся́кі дива́;
2) (являться, появляться) пока́зуватися, показа́тися, з’явля́тися, з’яви́тися, проявля́тися, прояви́тися, виявля́тися, ви́явитися, (о мн.) повиявля́тися.
• Вдали -лась гора – зда́леку показа́лася гора́.
• Солнце -за́лось на небе – со́нце з’яви́лось на не́бі.
• -за́ться краем – ви́ткнутися. [Со́нце ви́ткнулось із-за хма́ри].
• -за́ться быстро, неожиданно – ви́гулькнути.
• -за́ться неясно вдали – забрені́ти, зама(н)ячі́ти, замрі́ти, забоввані́ти.
• -за́ться из-за чего – ви́сунутися, ви́ткнутися з-за чо́го.
• На глазах -лись слезы – на о́чах з’яви́лись сльо́зи; о́чі взяли́ся сльоза́ми (водо́ю); на о́чах забрені́ли сльо́зи; о́чі поняли́ся сльозо́ю.
• У него -лись усы – у йо́го ви́сипались (ви́йшли) у́си, (образно) під но́сом засі́ялось. [Під но́сом засі́ялось, а на ро́зум ще й не о́рано].
• -за́лся молодой картофель – прояви́лась молода́ карто́пля.
• Он на глаза не -вается – на о́чі не дає́ться (не наверта́ється); у ві́чі не дає́ться.
• -за́ться в-явь (воочию) – на явку́ да́тися. [Чорт на явку́ да́вся].
• Хоть на люди не -вайся – хоч на лю́ди не з’явля́йся, не потика́йся.
• Хоть из избы не -вайся – хоч з ха́ти не витика́йся.
• И на глаза мне не -вайся – і на о́чі мені́ не наверта́йся (не потика́йся).
• Ко мне и не -вайся – до ме́не і не потика́йся;
3) (представляться) приви́джуватися, приви́дітися, пови́дітися, прима́рюватися, прима́ритися, зама́ритися, верзти́ся, поверзти́ся, приуздріва́тися, приуздрі́тися, (о мн.) поприви́джуватися.
• Так ему со сна -за́лось – так йому́ зо сну́ пови́ділось.
• Меж деревьями что-то -за́лось – помі́ж дерева́ми щось зама́рило (М. Вовч.).
• -за́лось мне – поверзло́сь мені́.
• Мне -за́лось (во сне), и я проснулся – мені́ приуздрі́лось (прима́рилось), я й проки́нувся;
4) (кем) здава́тися, зда́тися за ко́го, за що, видава́тися, ви́датися за ко́го, за що, яки́м, чим. [В такі́ хвили́ни і лю́тий во́рог міг за бра́та зда́тись (Л. Укр.). Рома́н ви́давсь мені́ недола́днім].
• -за́ться долгим, продолжительным – ви́датися до́вгим, стягну́тися, стягти́ся. [Ї́хали одну́ верству́, а вона́ мені́ так стягла́ся, що ду́мав і не дої́ду].
• Мне -за́лось, что… – мені́ здало́сь, ви́далось, поба́чилось, зви́дилось, ні́би…
• -за́ться (ошибочно) – уда́тися кому́. [Я того́ не каза́в, це тобі́ так уда́лось, ти не розчу́в (Звин.)];
5) сподо́батися, уподо́батися.
• Ему это не -за́лось – йому́ це не вподо́балось (сподо́балось).
Получа́ть, получи́ть – оде́ржувати, оде́ржати (реже отри́мувати, отри́мати), дістава́ти, діста́ти, відбира́ти, відібра́ти, здобува́ти, здобу́ти що, здобува́тися, здобу́тися на що, бра́ти, побира́ти, ма́ти що, прийма́ти, при(й)ня́ти що, осяг(ну́)ти що и чого́, (достигнуть чего) доступи́ти, доско́чити чого́, (о мн.) пооде́ржувати, поотри́мувати и т. д. [Ко́жний, хто про́сить, оде́ржує (Єв.). І все, чого́ попро́сите в моли́тві з ві́рою, діста́нете (Єв.). І от діста́в, чого́ хоті́в, чого́ душа́ його́ бажа́ла (Рудан.). А молоди́й, веселе́нький, що доста́в свого́, йде ва́жно (Квіт.). Кай Лю́цій сві́дчить ра́нами свої́ми, що́ він здобу́в, вою́ючи за Рим (Куліш). Блаже́нні ти́хії, бо вони́ ося́гнуть зе́млю (Єв.)].
• -чи́ть письмо, деньги – оде́ржати (діста́ти, відібра́ти) листа́, гро́ші.
• Он -ча́ет большое жалованье, большие деньги – він здобува́є (дістає́, ма́є, бере́, побира́є) вели́ку платню́, вели́кі гро́ші. [Наня́вся до па́на, бере́ по п’ять рублі́в на мі́сяць (Харк.)].
• -чи́ть деньги по ассигновке, по чеку – оде́ржати гро́ші на асигна́ту, на чек.
• -чи́ть что-л. в руки – при(й)ня́ти до рук.
• -ча́й, -ча́йте деньги – прийма́й, прийма́йте (бери́, бері́ть) гро́ші.
• Этот купец -ча́ет материи из-за границы – цей кра́мар дістає́ (здобува́є, відбира́є) мате́рії з-за кордо́ну.
• Он -чи́л всё, что требовал – він діста́в (здобу́в, відібра́в) усе́, чого́ вимага́в.
• -чи́ть обратно, -чи́ть назад – оде́ржати (відібра́ти) наза́д.
• -чи́ть ответ, весть, известия о чём – діста́ти (відібра́ти) ві́дповідь, зві́стку, відо́мості за (про) що.
• -чи́ть отказ – зустрі́(ну)ти відмо́ву, не діста́ти (не здобу́ти) зго́ди, (шутл.) діста́ти відкоша́, (с)пійма́ти (вхопи́ти, з’ї́сти) о́близня.
• -чи́ть приказ – здобу́ти (діста́ти) нака́з.
• -чи́ть разрешение, свидетельство – діста́ти (здобу́ти) до́звіл, по́свідку (посві́дчення).
• -чи́ть место, должность, назначение – діста́ти слу́жбу, поса́ду, призна́чення.
• -чи́ть стипендию – діста́ти стипе́ндію.
• -чи́ть наследство, -чи́ть что-л. в наследство – діста́ти (відібра́ти) спа́дщину, спа́док, діста́ти (відібра́ти, здобу́ти, прийня́ти) у спа́дку що, в спа́дщину що, оді́дичити що.
• -чить помощь – діста́ти, здобу́ти допомо́гу (по́міч).
• -чать образование, воспитание – здобува́ти осві́ту, вихова́ння, побира́ти нау́ку, осві́чуватися, вихо́вуватися.
• -чи́ть высшее образование – здобу́ти ви́щу осві́ту.
• -чи́ть награду, премию, похвальный отзыв – діста́ти (здобу́ти) нагоро́ду, пре́мію, хва́льного при́суду.
• -чи́ть выговор, замечание – діста́ти нага́ну, дога́ну.
• -чи́ть наказание, -чи́ть должное – прийня́ти ка́ру, прийня́ти (відібра́ти) нале́жне.
• -ча́ть телесные наказания (розги, линейки и т. п.) – дістава́ти в шку́ру.
• -чи́ть по физиономии – діста́ти в лице́, (вульг.) зла́пати (з’ї́сти) ля́паса.
• -чи́ть фигу – з’ї́сти ду́лю, бі́са з’ї́сти, лизну́ти ши́лом па́токи.
• -чать впечатления извне – оде́ржувати, дістава́ти, здобува́ти, (с)прийма́ти вражі́ння зо́кола.
• -чи́ть от чего пользу – ко́ристь узя́ти з чо́го.
• -чи́ть прибыль от чего-нибудь – прибу́ток узя́ти з чо́го и на чо́му.
• Я -чи́л большой барыш от этого дела – я узя́в вели́кий бари́ш з цьо́го ді́ла, на цьо́му ді́лі.
• Казна -чи́т от этого миллион – скарб ма́тиме (ві́зьме) з цьо́го (на цьо́му) мільйо́н, заро́бить на цьо́му мільйо́н.
• -чи́ть убыток от спекуляции – поне́сти шко́ду від спекуля́ції, на спекуля́ції.
• -чи́ть возможность – діста́ти спромо́гу, спромогти́сь на що, здобу́тися на що.
• -чи́ть дар речи – діста́ти мо́ву. [Він ві́рить, що велико́дної но́чи вся́ка німина́ дістає́ мо́ву Єфр.)].
• -чи́ть повреждение – зазна́ти ушко́дження.
• -чи́ть вечное блаженство – добу́тися, доступи́ти ві́чного раюва́ння, осягну́ти ві́чного раюва́ння, здобу́тися на ві́чне раюва́ння. [Всім проща́й, і проще́ння досту́пиш (Франко)].
• Дело -чи́ло огласку – спра́ва набула́ ро́зголосу, була́ розголо́шена.
• Это вино -чи́ло неприятный вкус – це вино́ набуло́ неприє́много смаку́.
• -ча́ть форму чего-л. – набира́ти фо́рми чого́.
• -чи́ть насморк, лихорадку – захопи́ти не́жить, пропа́сницю.
• Получа́емый – оде́ржуваний, отри́муваний, відби́раний, здобу́ваний и т. д. Полу́ченный – оде́ржаний, отри́маний, віді́браний, здобу́тий и т. д. -ный опыт – набу́тий до́свід.
• Налоги, подати, которые не могут быть -чены – пода́тки, о́платки, що їх не мо́жна повиправля́ти (посправля́ти), невипра́вні пода́тки, о́платки.
Поспо́рить –
1) с кем о чём, против чего – позмага́тися, поспереча́тися, поспо́ритися, попере́читися з ким за що, про́ти чо́го.
• Из-за пустяка -рили – за дурни́цю (за ма́сляні ви́шкварки) поспо́рилися, за ону́чу зби́ли бу́чу.
• Он может -рить с ним в знании – він мо́же позмага́тися з ним знання́м;
2) (побиться об заклад) поспо́рити, піти́ в заста́ву, заста́витися з ким на що.
Поссо́риться – посвари́тися (реже посвари́ти), посе́рдитися, порізни́тися, роздружи́тися, (о родных) розрідни́тися, розбрата́тися, у сва́рку, у ро́збрат зайти́ з ким, (образно) глек розби́ти з ким. [Пан із па́ном посва́риться, терпля́ть го́ре козаки́ (Франко). Посе́рдились, та не зна́ю за що (Куліш). И́нколи з пересе́рдя і в сва́рку за́йдеш (Мова)].
• -лись из-за пустяков – за дурни́цю посвари́лися; (шутл.) за ма́сляні ви́шкварки не помири́лися (посвари́лися).
Появле́ние –
1) поя́ва, з’я́ва, по́я́в (-ву), з’я́влення, поя́влення; (из-за чего) витика́ння. [Поя́ва на ра́днику драгу́нів (Черк.). Поя́в Шевче́нка в літерату́рі (Куліш). Поя́влення жанда́рма (Франко)];
2) об’я́влення, проя́влення; прокида́ння.
• -ние тифа в городе – провида́ння (поя́ва) ти́фу в мі́сті;
3) (возникновение) повста́ння, поста́ння, наста́ння́, ви́ник (-ку), ви́никнення, неок. виника́ння, повстава́ння. [Настання́ в По́льщі єзуї́тства (Куліш)].
• -ние мира – наста́ння́, повста́ння сві́ту.
• -ние новых миров – виника́ння нови́х світі́в.
• -ние на свет кого – наро́дження кого́ или з’я́влення на світ кого́.
• -ние денег у кого – поя́ва у ко́го гро́шей.
Появля́ться, появи́ться –
1) (показываться, становиться видным, предстать) з’явля́тися, з’яви́тися (редко появля́тися, появи́тися), виявля́тися, ви́явитися, уявля́тися, уяви́тися, виника́ти, ви́никнути и ви́никти, (о мн.) поз’я́влюватися и т. д. [На не́бі з’явля́ються зо́рі (Коцюб.). Бабу́ся з’яви́лась на две́рях (Л. Укр.). В одно́му з товсти́х мі́сячників з’яви́лася ду́же прихи́льна о́цінка поети́чних писа́нь Лаго́вського (Крим.). О́ддаль виявля́ються озе́ра (Стор.). На ву́лиці чо́рна сви́та ви́явилась одна́ й дру́га (М. Вовч.). З висо́ких чере́шень уяви́лася Марта (М. Вовч.). З-за кущі́в ви́никла висо́ка по́стать (Н.-Лев.). Як не уя́виться він за́втра, то й зо́всім його́ не ждіть (Звин.)]; (показываться) пока́зуватися, показа́тися, (из-за чего-л.) витика́тися, ви́ткнутися, виступа́ти, ви́ступити, (во множестве) висипа́ти, ви́сипати, (внезапно) вирива́тися, ви́рватися; нагоди́тися; срв. Пока́зываться. [Пока́жеться висо́ка двуго́рба гора́ (Крим.). Со́нце почне́ витика́тись (Мнж.). У сю хвили́ну я витика́вся на две́рі (Грінч.). Зо́рі ви́сипали на не́бі (Н.-Лев.). Ви́рвався, як Пили́п з конопе́ль (Ном.)].
• -ви́ться вдруг (тут как тут) – уроди́тися, ви́гулькнути, гу́лькнути. [Як де сама́ зостану́ся, так і він тут уро́диться (Грінч.). Зра́зу вроди́вся весе́лий на́стрій (Васильч.). Ви́гулькнув із мо́ря].
• -ться куда – (показывать нос) потика́тися, поткну́тися куди́. [Хай до нас не потика́ється].
• Изредка -ться – наверта́ти, наверну́ти куди́. [Хіба́ обі́дати та на ніч наве́рне додо́му (Мирн.)].
• -ви́ться на свет – з’яви́тися на світ, ви́явитися на сві́ті, по[на]роди́тися на світ.
• -ви́лась молодая луна – молоди́к народи́вся.
• -ля́ться, -ви́ться перед чьим-л. взором – става́ти, ста́ти, постава́ти, поста́ти кому́ перед очи́ма;
2) (об’являться, обнаруживаться) об’явля́тися, об’яви́тися, проявля́тися, прояви́тися, (чаще о болезнях) прокида́тися, проки́нутися, (о болезнях, страхе, вредных насекомых, сорных травах и т. д.) укида́тися, уки́нутися, (во множ.) ки́нутися, забуя́ти; срв. Обнару́живаться. [Об’я́виться но́ви́й філо́соф (Н.-Лев.). Прояви́лася в А́нглії «чо́рна смерть» – чума́ (Доман.). У те́бе само́го прояви́лася істе́рика (Крим.). Си́вий во́лос поча́в укида́тися. Уки́нувся черва́к у хліб. Страх у се́рце вки́нувся (М. Вовч.)].
• В городе -ви́лся тиф – в мі́сті проки́нувся тиф.
• -ются кражи – прокида́ються краді́жки.
• -ля́ется болезнь – про[и]кида́ється х(в)оро́ба.
• -ви́лись (во множестве) сорные травы – ки́нулись, забуя́ли бур’яни́;
3) (возникать) з’явля́тися, з’яви́тися, постава́ти, поста́ти (и повстава́ти, повста́ти), настава́ти, наста́ти, става́ти, ста́ти, виника́ти, ви́никнути и ви́никти, (иногда) прокида́тися, проки́нутися; срв. Возника́ть. [З’явля́ються пова́жні літерату́рні вида́ння (Єфр.). Повстаю́ть нові́ видавни́цтва (Єфр.). Перш ніж наста́в світ (Єван.). Прокида́ються поде́куди наріка́ння на грома́дський не́лад (Єфр.)].
• -лись новые обычаи – зайшли́ (наста́ли, поста́ли) нові́ звича́ї.
• -ля́ется желание, мысль – прокида́ється бажа́ння, ду́мка.
• -ля́ется мода, потребность – захо́дить мо́да на що, потре́ба;
4) (браться, взяться) бра́тися, взя́тися, заво́дитися, завести́ся, (о мн.) позаво́дитися. [Козаки́ беру́ться не знать звідкіля́ (Куліш). Десь узяли́сь нові́ си́ли, ене́ргія (Коцюб.). Звідкіля́ це ти узя́вся? Відко́ли султа́ни позаво́дилися на схо́ді (Крим.)].
• Откуда -лись у него деньги? – зві́дки в йо́го взяли́ся, завели́ся гро́ші?
• -лись деньжонки – завели́ся грошеня́та.
• -ля́ется желание уснуть – сон (на сон) бере́ться.
• -ются ссоры – беру́ться сва́рки.
• Недавно -ви́вшийся – нові́тній. [Це нові́тній пан (Гуманщина)].
• До того времени -ви́вшийся – дотихчасо́вий.
• То -ля́ясь, то исчезая – про́гульком. [Мі́сяць про́гульком з-за хма́ри вигляда́в (Грінч.)].
Причи́на –
1) причи́на; (основание) підста́ва, ра́ція; (повод) при́від (-воду), при́ключка, наго́да. [Не поста́ли ще ті причи́ни, які́ навпо́слі поділи́ли козакі́в і шля́хту на два та́бори (Куліш). Таку́ са́ме вагу́ ма́ли тут і причи́ни соція́льно-економі́чні (Грінч.). Бог його́ зна́є, що то за причи́на (Рудан.). Ви́росте де́сять причи́н на сва́рку, на ро́збрат (Єфр.). Він за́всіди зна́йде при́від до сва́рки. Всі смія́лись без наго́ди, як ді́ти (Васильч.). Без при́ключки ніхто́ не ворогу́є (Крим.)].
• Следствие принято за -ну – на́слідок узя́то за причи́ну, в на́слідкові вба́чено причи́ну.
• -на всех -чин – найпе́рша причи́на.
• -на тепла, движения – причи́на тепла́, ру́ху.
• Нет следствия без -ны – не бува́є на́слідку без причи́ни.
• Есть -на надеяться – єсть ра́ція (підста́ва) сподіва́тися.
• Эта строгость имеет свою -ну – ця суво́рість ма́є свою́ причи́ну (підста́ву).
• Нет -ны – нема́ причи́ни (ра́ції), нема́ чого́. [Нема́ вже чого́ мені́ свари́тися, коли́ він до ме́не по-лю́дському озива́ється (Грінч.)].
• Тут нет -ны сердиться – тут нема́є ра́ції (причи́ни, підста́ви) гні́ватися, тут нема́ чого́ гні́ватися.
• -на этому та, что… – причи́на цьому́ та, що…
• -на основательная, уважительная – причи́на пова́жна, слу́шна. [Він не прийшо́в з причи́н слу́шних (по причинам уважительным)].
• -на ничтожная, маловажная – причи́на мала́.
• Из-за маловажной, незначительной -ны – з мало́ї причи́ни; (из-за пустяка) через (за) марни́цю (дурни́цю, дрібни́цю), з мало́го чого́. [Вели́ку поже́жу пога́шено, та з мало́го чого́ по́лум’я запала́є знов (Куліш)].
• -на побудительная – призві́дна причи́на, при́від (-воду), моти́в. [Моти́вів того́ вчи́нку не розумі́ли (Грінч.)].
• -на (повод) поступка – при́від для вчи́нку; (цель) мета́ вчи́нку.
• Какая тому -на – яка́ тому́ причи́на. [Яка́-ж тому́, блага́ю вас, причи́на? (Куліш)].
• По -не чего – через що, через ві́що, за чим, з причи́ни, з при́воду чого́. [Не приї́хали за хо́лодом (через хо́лод)].
• По -не жестоких морозов – за лю́тими моро́зами, через лю́ті моро́зи.
• По -не недостатка в квалифицированных работниках – за бра́ком кваліфіко́ваних робітникі́в.
• По -не позднего времени – за пі́знім ча́сом.
• По чьей -не – з чиє́ї причи́ни, через ко́го.
• По какой -не – з яко́ї причи́ни, з яко́го при́воду, з чо́го, через що, через ві́що? [З яко́ї-ж причи́ни він так переміни́вся? (Кониськ.)].
• По той -не – з тіє́ї причи́ни, з того́ при́воду, через те.
• По иным -нам – з ина́кших (з и́нших) причи́н (при́водів).
• По этим двум -нам – через ці дві причи́ни, з цих двох причи́н.
• По какой -не арестовали их? – задля яко́ї причи́ни, задля чо́го їх заарешто́вано?
• По какой -не (с какой целью, ради чего) вы это сделали? – з яки́м при́водом, задля яко́ї причи́ни, задля чо́го ви це зроби́ли? [Задля яко́ї тако́ї причи́ни ви це ро́бите? (Крим.)].
• По той -не, что… – з тим при́водом, що…, задля то́го, що…, за тим, що… [Приї́хав я до Ки́їва з тим при́водом, що хо́чу тут до́чку в шко́лу одда́ть (Козел.)].
• Не без -ны, не без -чин – не без причи́ни, не без причи́н; срв. Не да́ром. [Мабу́ть його́ не без причи́н підда́ні зва́ли та́том (Самійл.)].
• Без -ны – без причи́ни, без при́воду.
• Без видимой -ны – без види́мої причи́ни, не зна́ти з чо́го.
• Без всякой -ны – без (жа́дної) причи́ни (ра́ції), без жа́дного при́воду; (описат.) з до́брого ди́ва; ні сі́ло, ні впа́ло. [Чіпля́ються до люди́ни з до́брого ди́ва (Доман.). Ні сі́ло, ні впа́ло, – дава́й йому́ гро́шей].
• Бывать, -быть, служить, послужить -ной чего – спричи́нюватися и спричиня́тися, спричини́тися до чо́го и чому́, спричи́нювати и спричиня́ти, спричини́ти що; см. ещё Причиня́ть что. [Істори́чний проце́с, що спричини́вся до укра́їнського відро́дження (Єфр.). Блага́ла прости́ти їй, на́че вона́ спричини́лася його́ сме́рті (Кониськ.). Це спричи́нює ворожне́чу до йо́го].
• Это послужило -ною тому, что… – це спричини́лося до того, що…, це спричини́ло те, що…
• Всецело являться -ной чего, быть исключительной -ной чего – бу́ти на всій причи́ні чого́. [У пе́рших пое́зіях Шевче́нкових на всій причи́ні ли́ха бува́ють «злі́ї лю́де» (Єфр.)];
2) (неприятный случай) причи́на, приго́да. [Стала́сь йому́ причи́на: сіль голо́ву проби́ла (Пісня)].
Прогля́дывание –
1) перегляда́ння, пере́гляд, про́гляд (-ду) чого́; см. Просма́тривание 1;
2) недогляда́ння, недо́гляд (-ду) чого́; см. Просма́тривание 2;
3) (насквозь) прогляда́ння чого́ (наскрі́зь); (сквозь что, из-за чего) прогляда́ння, вигляда́ння, прозира́ння скрізь що, з-за чо́го. [Прогляда́ння (вигляда́ння, прозира́ння) зіро́к із-за хмар].
Прогля́дывать, прогляну́ть – (выглядывать) прогляда́ти, прогля́нути, вигляда́ти, ви́глянути, прозира́ти, прозирну́ти, (о солнце ещё: сквозь тучи) вискаля́тися, ви́скалитися, вис[ш]киря́тися; ви́с[ш]киритися. [І блі́дий мі́сяць на ту по́ру з-за хма́ри де-де вигляда́в (Шевч.). У те́мному воло́ссі прозира́є срі́бло (Грінч.). Із хма́ри прозирну́ло со́нце (Куліш). То хма́рно, то ви́скириться со́нце (Вовч. п.). То дощ, то ви́скалиться].
• Луна -ну́ла из-за облака – мі́сяць прозирну́в (про[ви́]гля́нув) з-за хма́ри.
• Досада -вает в его словах – доса́да прозира́є з його́ слів.
Пустя́к, обычно во мн. Пустяки́ – дурни́ця, (ничто) марни́ця, (мелочь) дрібни́ця, аби́щиця, мала́ річ, (зап.) фра́шки (-шок), (пустое) пусте́ (-то́го), ба́йка; (ум.) дурни́чка, дрібни́чка; срв. Вздор, Ме́лочь. [Але́ нащо-ж вимага́ти, щоб я зги́нув за дурни́цю? (Сам.). А що Зінька́ взято́ до тюрми́, то то дурни́ця: поде́ржать та й ви́пустять (Грінч.). Перед ним стає́ гріхо́м дрібни́ця ко́жна (Сам.). Обража́єтесь уся́кою дрібни́чкою (Мова). Марни́ця, бра́тіку! (Франко). Для тво́го слу́ху сі слова́ – марни́ця (Л. Укр.). Хоча́ лю́ди де́що про ді́вера і верзу́ть, та то пусте́ (Кониськ.). Але що там, усе́ ба́йка, коби́ лиш гро́ші (Франко). По́саг, ска́рби все то фра́шки (Гол.). Це така́ аби́щиця, що не варт і каза́ти (Сл. Ум.)].
• Говорить -ки́ (вздор) – дурни́ці пра́вити, плести́, прова́дити, говори́ти пусте́, прова́дити не знать-що, (болтать) базі́кати, тереве́нити; см. Вздор, Пустосло́вить. [Поки́нь плести́ дурни́ці: тут час не жде (Грінч.)].
• Наговорил -ков – наплі́в дурни́ць, (небылиц, врак) наказа́в на вербі́ груш, наказа́в три мішки́ греча́ної во́вни.
• Не верь: всё это -ки́ – не вір: усе́ це дурни́ця, усе́ це пусте́.
• Заниматься -ка́ми – ба́витись дурни́цею, -ни́цяки, пусти́м.
• Обращать внимание на -ки́ – зверта́ти ува́гу на дурни́цю (дурни́ці).
• Спорить о -ка́х – спереча́тися, змага́тися за дурни́цю, за пусте́.
• Поссориться из-за -ко́в – посвари́тися за дурни́цю, за що-будь; за ма́сляні ви́шкварки не помири́тись (Номис).
• Началось с -ко́в – почало́сь з пусто́го, з дурни́ці зайшло́.
• Всякий -стя́к – ко́жна дурни́ця (дрібни́ця), леда́-що (р. ле́да-чого).
• -ки́ (о вещах: мелочь) – дрібниця (в знач. соб.), дрібниці, (ничто) фра́шки (зап.). [I дзе́ркала – нема́ й ті́ї дрібни́ці (пустяка) (Грінч.)].
• -ки́ (самая малость) – трі́шки, трі́шечки, кра́пелька, дрі́бка, марни́ця. [Марни́цю зароби́в (Л. Укр.). Дрі́бку то́го часу́ ма́ю (Франко)].
• -ки́ (нетрудно) – пусте́ ді́ло (М. Лев.), (зап.) фра́шки, (диал.) шаль. [Якби́ не пісо́к, то-б шаль дове́зти ду́ба (Леб. п.)].
• -стя́к-дело – пуста́ спра́ва, пусте́ ді́ло, (зап.) фра́шки.
• -ки́ (пустое)! – пусте́! (ничего) дарма́!
• Это, брат, не -ки́ – це, бра́тіку, не пусте́, не дурни́ця, (не шутки) не пере́ливки; це тобі́, бра́т(е), не жа́рти.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Деньги – гроші, (иногда) гріш, (деньга, собир.) грошва, (средства) кошт (кошти), (шутл.) купило, платило, побрязкачі, (жарг.) бабки, бабло:
• ассигнованные банком деньги – гроші, що асигнував банк;
• ассигнованные деньги – асигновані гроші, кошти;
• без денег – без грошей, безплатно (беззаплатно), не за гроші, не за плату, за так гроші (грошей), дурно (задурно, задарма, дарма), за спасибі;
• без денег человек худенек – без грошей чоловік не хороший (Пр.); без грошей чоловік як дурень (Пр.); без грошей, як без очей (як без рук) (Пр.); то пан хороший, як багацько грошей (Пр.);
• бешенные деньги – скажені (страшні) гроші;
• больше денег — больше хлопот – сіль для їди, а гроші для біди (Пр.); великі гроші — готова біда (Пр.); гроші біду роблять найбільшу (Пр.); гроші не знать що, та спать не дають (Пр.); грошей багацько [на світі], а щастя мало (Пр.); гроші то й роблять біду (Пр.); срібло та злото тягнуть у болото (Пр.); з золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно (Пр.);
• большие деньги – грубі гроші, великі гроші, великий гріш, великі кошти;
• брат-брат, сват-сват, а денежки не родня – брат братом, сват сватом, а гроші не рідня (Пр.); хоч ми собі брати, але наші кишені не сестри (Пр.); сват не сват, а мого не руш нічого (Пр.);
• бросать деньги (деньгами) – сипати (розкидатися) грішми (грошима), тринькати (розтринькувати) гроші;
• бумажные деньги – паперові гроші;
• быть при деньгах – мати гроші, бути при грошах (з грішми);
• ввиду отсутствия денег – за браком (через брак) грошей, через безгрішшя (безгрошів’я), бо нема (немає) грошей;
• взыскивать деньги – стягати гроші з кого;
• вносить деньги кому – платити гроші кому; (куда) вкладати гроші куди;
• возврат денег – повертання, повернення грошей;
• вот уже и нет денег – от і по грошах;
• время – деньги – час [є] гроші;
• выдавать деньги – виплачувати гроші;
• выдача денег – виплата грошей;
• давать, дать деньги взаймы – позичати, позичити гроші, давати, дати у позику (позичку) гроші;
• денег куры не клюют – грошей і кури не клюють (і свині не їдять; хоч греблю гати), грошей до смутку (до біса, до чорта, до лиха), валява грошей;
• денег нет – грошей нема (немає), (шутл.) на гроші сухо, грошей голо, у кишені [аж] гуде, у кишені вітер віє (вітри віють), (иногда) дюдя в кишені свистить;
• денег не хватает – бракує, не стає грошей;
• денег ни гроша – грошей ні копійки, (разг.) грошей Біг дасть (катма);
• денег стоит (разг.) – недешево (дорого);
• деньги — дело наживное – гроші — набутна річ (Пр.);
• деньги медные, серебряные – мідяки (мідні гроші), срібняки (срібні гроші), срібні;
• деньги не заработанные, доставшиеся даром – дурні гроші, легкий гріш;
• деньги не пахнут – грошам лиця нема;
• деньги не щепка – гроші не полова;
• деньги не щепки — на полу не подымешь – грошей на дорозі не назбираєш (Пр.);
• деньги обесцениваются – гроші знецінюються;
• деньги разошлись – гроші вийшли, (образн.) гроші розкотилися;
• деньги счёт любят – копійка любить, щоб її рахували (лічили) (Пр.); гроші лічбу люблять (Пр.);
• есть деньги у кого – має гроші хто, є гроші в кого, (образн.) копійка волочиться у кого;
• забронировать деньги за учреждением – забезпечити гроші за установою;
• за деньгами – по гроші;
• за деньги – за гроші, за плату; заплатно;
• за наличные деньги – за [гроші] готові, за готівку;
• за небольшие деньги – не за великі гроші, невеликим коштом, недорого;
• за неполучением денег (в конце фразы) – бо не одержано гроші;
• из-за денег – через гроші;
• карманные деньги – кишенькові гроші;
• копить деньги – складати (збивати, ховати) гроші, збивати гроші докупи;
• кормовые деньги – харчові гроші, харчове;
• кровные деньги – кривавиця;
• крупные деньги – великі (великими купюрами, недрібні) гроші;
• куча денег – купа (сила) грошей (грошви);
• лишние деньги – зайві гроші; лежані гроші;
• любящий деньги – грошолюбний, грошолюб;
• мало денег – мало грошей, грошей не гурт, грошей (на гроші) тонко, на гроші скупо;
• мелкие деньги, мелочь – дрібні [гроші], дрібняки;
• наградные деньги – нагорода грішми;
• наличные деньги – готові гроші, готівка (редко готовик, готовина, готовизна);
• на чистые деньги – на готові гроші;
• на это я издержал все деньги – на це я поклав усі гроші;
• недостаток в деньгах – брак (недостача) грошей, скрут (скрута) на гроші; сутужно на гроші, грошова скрута;
• не имеющий денег – безгрошовий; (жарт.) безгрішний;
• немалые деньги – великі (немалі) гроші, чималий гріш;
• не стало денег – не стало (не вистачило, забракло) грошей;
• ни за какие деньги (разг.) – ні за які гроші, ні за яку ціну; нізащо; хоч убий;
• обратить в деньги что – повернути на (в) гроші що, (иногда) згрошити що; обернути на гроші;
• обращение денег – обіг грошей;
• он не при деньгах – він не має грошей, нема в нього грошей, він не при грошах;
• он падок на деньги;
• алчный, жадный до денег (разг.) – він ласий на гроші (до грошей), він жадібний на гроші;
• остальные деньги – решта грошей;
• отмывать деньги – відмивати гроші;
• отпускать деньги – видавати, давати гроші;
• отсутствие денег, перен. – безгрішшя;
• очень много денег – дуже багато грошей, (иногда) грошей прірва (сила), до смутку грошей;
• подъёмные деньги – гроші на переїзд, переїзні гроші, переїзне; дорожнє; допомічне;
• потерять деньги – загубити гроші, (жарт.) посіяти гроші; (в операции) втратити гроші;
• предоставлять деньги – уділяти гроші, кошти;
• представлять деньги – подавати, здавати гроші;
• прогонные деньги – прогони;
• растранжирить деньги – розтринькати (протрясти) гроші;
• свободные деньги – вільні (гулящі) гроші;
• собирать, собрать деньги – збивати, назбивати грошей; збирати гроші; назбирати грошей; (образн.) у кулак дбати;
• собрать деньги на что, собраться со средствами; копить, скопить деньги, средства на что – збитися (спромогтися) на гроші;
• собраться с деньгами – спромогтися (збитися) на гроші;
• сорить деньгами – сипати грішми, сипати гроші як полову, гатити гроші, (лок.) розкомашувати гроші;
• суточные деньги – добові [гроші];
• только ума на деньги не купишь – за гроші тільки рідного батька (рідної матері) не купиш (Пр.);
• требовать деньги – правити гроші;
• тряхнуть деньгами – сипнути грішми;
• туго с деньгами – сутужно з грішми (з грошима), грошей тонко, куцо на гроші;
• у меня все деньги вышли – у мене [вже] по [всіх] грошах, я витратився (вивівся, звівся) з грошей, я геть-чисто витратився, я [геть-чисто] згрошився, (образн.) у мене вже вітер у кишенях гуде (свище, гуляє);
• употребить деньги на что – повернути (обернути) гроші на що;
• шальные деньги – дурні гроші.
[Хитро-худро і невеликим коштом (І.Котляревський). Платити треба, а платила ніде взяти (О.Кониський). Аби були побрязкачі (побренькачі), то будуть і послухачі (Номис). Догадується Василь Іванович, чого так хилиться перед ним Литовка: підходить строк векселю, а грошей, мабуть тонко (С.Васильченко). Гріх би було давати таке дрантя до шевця, та на гроші скупо (В.Стефаник). Як їхатимуть вже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать (Сл. Гр.). З грошима куди схочеш — доскочиш (Пр.). Збився Пилип і на хату (Сл. Гр.). Хлопець теж за нею пішов, невиразно сподіваючись, що на сходах темно і він зможе там поцілувати її, хоч цим винагородити себе за прикрості в театрі й марно потрачені гроші (В.Підмогильний). Трамваї, гроші і серця, комоди й долі спливають плавом без кінця брудні і голі (В.Стус). Які зачовгані антракти! Панки долонь тут не шкодують. Вони підписують контракти, а потім шумно аплодують. Я знаю: їде з Відня шулер. О, так, рулетки тут хороші. Йому байдуже — Ліст чи Шуберт, Йому хоч Моцарт — аби гроші (Л.Костенко). Це малі гроші, але коли в кишені – голий вася, то й такі бабки в радість (А.Дністровий). Ми редагували чиїсь промови, вели семінари для молодих лідерів, проводили тренінги для спостерігачів на виборах, складали політичні програми для нових партій, рубали дрова на дачі Болікового тата, ходили на телевізійні ток-шоу захищати демократичний вибір і відмивали, відмивали, відмивали бабло, яке проходило через наші рахунки (С.Жадан). Говорили про гроші, Як про зорі, рахували… Недовго бути нам разом з такою сумою (В.Слапчук). Вона вибирала голих провінційних дуреп. Кохання — це фуфло, над яким кружляють гроші і тваринне злягання. Ось вам і вся любов. Бабло і трах. За цим і жерти не встигаєш (О.Ульяненко). Нульові роки ХХІ сторіччя остаточно перетворили людську цивілізацію на перманентне борсання міжнародних злочинних груп. Бабло — але не просто собі й не яке-небудь, а гігантське, космічно безмежне бабло — стало вже по-справжньому, а не оперовому, правити світом. Усі ідеологічні платформи, політичні рухи, парламентські коаліції та терористичні анклави, всі диктатури й демократії, всі націоналістичні, популістські, ліберальні, ліві та консервативні партії, ба більше, всі релігії та «релігійні фанатики» — виявилисялише тільки прикриттям для мільярдних і трильйонних оборудок. І підлягли єдиній меті — виборюванню гігантського, космічно безмежного бабла (Ю.Андрухович). Вигрібаю зі схованки останні гроші. Гроші ніколи не матимуть наді мною влади, я не бачу сенсу. При цьому сенс у грошах бачать усі інші, хто пов’язаний із моїм мізерним існуванням (Б.Редінґ). Крім того, він сподівався, що на цьому діло не стане, що векселі не будуть вчасно оплачені і продовжаться – тоді його любі грошики, відгодувавшись у лікаря, як на доброму курорті, через якийсь час повернуться до нього такими кругленькими й повненькими, що і в мішок не потовпляться (М.Лукаш і М.Гайдай перекл. Ґ.Флобера). Ніч у польоті, і сто тисяч зірок над головою, і тихий спокій на душі, і кілька годин, коли ти стаєш ніби володарем Всесвіту,— їх за гроші не купиш (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). — Ні, брате, — обірвав його алхімік, — не треба. У разі небезпеки Нунцій допоможе мені грошима, щоби чкурнути звідсіля. Бережіть свої побрязкачі для тамування власних болещів (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). «До такої сукні тобі потрібен інший чоловік, що має багато грошей…». Вона розсміялась: — Ті, що мають багато грошей, здебільшого бридкі люди, Роббі. — Але ж гроші не бридкі… Правда? — Ні, — відповіда вона, — гроші — ні… — Так я й думав… — А хіба ти вважаєш, що це не так? — Ні, не вважаю, — відповів я, — гроші, щоправда, щастя не дають, але якось дуже заспокоюють… (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). — Це не гроші, — сказав я. — Гроші зеленкуваті, і на них написано «In God We Trust». І ще на них повинен бути портрет померлого американця, тому що гроші випускаються в Америці. А це не гроші (В.Александров, перекл. Ґ.Д.Робертса). За гроші ми змушені платити свободою (Р.Л.Стівенсон). Той, хто одружується заради грошей, має хоча б розумний привід (Ґ.Лауб). Є речі важливіші за гроші, але без грошей ці речі не купиш (П.Меріме). Коли я був молодий, я думав, що гроші — це найголовніше в житті. Коли я постарів, я переконався, що так воно і є (О.Вайлд). 1. Гроші — це бруд. Але іноді так хочеться побути свинею! Особливо під Новий рік… 2. — Чом не купиш? — Бо купила не маю. 3. Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо. 4. Усіх грошей не заробиш — частину доведеться вкрасти. 5. Якщо гроші — зло, то не дивно, що добрим людям їх завжди бракує! 6. Батькам на замітку. Ваша дитина остаточно подорослішала, якщо на запитання про подарунок на день народження відповідає: «Краще грошима». 7. Любов за гроші обходиться дешевше]. Обговорення статті
Отсутствие – (кого) відсутність, неприсутність; (недостача, нехватка чего) брак, нестача;
• благодаря отсутствию (о вещах) – через брак; (о людях) через відсутність;
• ввиду (из-за, по причине) отсутствия – через відсутність (кого); через брак (чого), бо бракує чого, (в конце фразы) бо (чого) немає (не було);
• в виду отсутствия денег – за браком грошей; бо нема[є] грошей;
• в моё отсутствие – за моєї відсутності; не при мені;
• в случае отсутствия – якщо (коли) немає; якщо (коли) не буде;
• в отсутствие кого – коли (як) кого не було, коли (як) хто був відсутній; не при кому;
• в чьё-либо отсутствие – за відсутності чиєї; за небуття кого;
• за отсутствием времени – бо не було (немає) часу, через брак часу, за браком часу; (иногда) не маючи (не мавши) часу;
• за отсутствием сведений, доказательств – через брак відомостей, доказів; (иногда) не маючи (не мавши) відомостей, доказів;
• за отсутствием свидетелей – через відсутність свідків; оскільки нема свідків;
• на время отсутствия кого, чего – поки не буде кого, чого;
• находиться в отсутствии – не бути (тут);
• отсутствие аппетита – нема апетиту;
• отсутствие всякого присутствия у кого (шутл.) – аніякісінького глузду [в голові] у кого; безклепкий хто; не всі дома (усі не дома) в кого;
• отсутствие движения – безрух;
• отсутствие денег – безгрішшя (безгрошів’я);
• при отсутствии – за відсутності (кого), через брак (чого).
[Нестача жаги жити, на жаль, не означає появи жаги вмерти (М.Уельбек). Зенон же, вхопивши під пахви свої пакунки, зрадів, бо трішки розімне ноги після подорожнього безруху (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар)]. Обговорення статті
Показываться, показаться –
1) пока́зуватися (только в неоконч.);
2) (являться, появляться) пока́зуватися, показа́тися, з’явля́тися, з’яви́тися, проявля́тися, прояви́тися, виявля́тися, ви́явитися, (о мн.) повиявля́тися;
3) (представляться) приви́джуватися, приви́дітися, пови́дітися, прима́рюватися, прима́ритися, зама́ритися, верзти́ся, поверзти́ся, приуздріва́тися, приуздрі́тися, (о мн.) поприви́джуватися;
4) (кем) здава́тися, зда́тися за ко́го, за що, видава́тися, ви́датися за ко́го, за що, яки́м, чим;
5) сподо́батися, уподо́батися:
• вдали показалась гора – зда́леку показа́лася гора́;
• ему это не показа́лось (не понравилось) – йому́ це не вподо́балось (сподо́балось);
• и на глаза мне не показывайся – і на очі мені не навертайся (не потикайся);
• ко мне и не показывайся – до ме́не і не потика́йся;
• мало не покажется – мало не здасться;
• меж деревьями что-то показа́лось – помі́ж дерева́ми щось зама́рило (М. Вовчок);
• мне показа́лось, что… – мені́ здало́сь, ви́далось, поба́чилось, зви́дилось, ні́би…;
• на глазах показались слёзы – на о́чах з’яви́лись сльо́зи; о́чі взяли́ся сльоза́ми (водо́ю); на о́чах забрені́ли сльо́зи; о́чі поняли́ся сльозо́ю;
• не показывайся никому – не кажись нікому;
• он на глаза не показывается – на о́чі не дає́ться (не наверта́ється); у ві́чі не дає́ться;
• показа́лось мне – поверзло́сь (приверзлось) мені́;
• показа́лся молодой картофель – появи́лась молода́ карто́пля;
• показа́ться быстро, неожиданно – ви́гулькнути;
• показа́ться въявь (воочию) – на явку́ да́тися;
• показа́ться долгим, продолжительным – ви́датися до́вгим, стягну́тися, стягти́ся;
• показа́ться из-за чего – ви́сунутися, ви́ткнутися з-за чо́го;
• показа́ться краем – ви́ткнутися;
• показа́ться неясно вдали – забрені́ти, замаячі́ти (заманячі́ти), замрі́ти, забоввані́ти;
• показа́ться (ошибочно) – уда́тися кому́;
• солнце показа́лось на небе – со́нце з’яви́лось на не́бі;
• так ему со сна показа́лось – так йому́ зо сну́ пови́ділось;
• у него показались усы – у йо́го ви́сипались (ви́йшли) у́си, (образно) під но́сом засі́ялось;
• хоть из дому не показывайся – хоч з ха́ти (з дому) не витика́йся;
• хоть на люди не показывайся – хоч на лю́ди не з’явля́йся, не потика́йся.
[Со́нце ви́ткнулось із-за хма́ри (АС). Чорт на явку́ да́вся (АС). Під но́сом засі́ялось, а на ро́зум ще й не о́рано (Пр.). В такі́ хвили́ни і лю́тий во́рог міг за бра́та зда́тись (Л. Українка). Ї́хали одну́ верству́, а вона́ мені́ так стягла́ся, що ду́мав і не дої́ду (АС). Я того́ не каза́в, це тобі́ так уда́лось, ти не розчу́в (АС). Я бал вам віденський такий задам, таке вам відання-відіння улаштую — не здасться мало всім, не тільки вашим головам, а і задам дрімучим (Євген Чорний)]. Обговорення статті
Угол – кут, (наружный: здания, улицы) ріг, (умен.) ріжок, (устар.) вугол, (мешка, сумки) гузир, (внутренний: помещения) куток, (уголок) закуток, (карт.) кут:
• вершина угла – вершина кута;
• во главу угла – на чільне місце, на чоло, на перше місце;
• в углу – в кутку;
• из-за угла (нападать, убивать…) – із-за рогу, крадькома; потай (потайки);
• завернуть за угол – завернути (зайти) за кут;
• загнать в угол – загнати (завести) в [глухий] кут;
• загнуть угол страницы – загнути ріжок сторінки;
• из-за угла – з-за (з-поза) рогу; (исподтишка) з-за рогу, крадькома (потай, потайки), (коварно) підступно (по-зрадницьки, зрадливо);
• из угла в угол ходить, слоняться… – з кутка в куток ходити, ходити туди-сюди, тинятися…;
• иметь свой угол – свій куток мати;
• косой угол – (мат.) непрямий кут;
• медвежий угол – за́куток, заку́тина, глухи́й кут, глухи́й світ, за́стум (-му);
• мрачный уголок – те́мний (те́мрявий) за́куток;
• на каждом углу – на кожному розі, (везде, постоянно) на кожному кроці;
• на углу (улицы) – на розі (вулиці);
• красный (передний) угол (устар.) – покуття (покуть), (для молодых во время свадьбы) посад (посаг);
• под углом зрения – з погляду; (иногда) під кутом зору;
• поставить в угол – (наказать) поставити в куток;
• по углам говорить, шептаться… – по кутках балакати, шептатися (шепотати, шепотатися, шепотіти, шепотітися)…;
• прижать в угол кого (разг.) – загнати в [тісний] кут (у куток, у суточки) кого; приперти (притиснути) до стіни;
прямой угол – (мат.) прямий кут;
• сглаживать, сгладить (стирать, стереть) острые углы – загладжувати, позагладжувати гострі грані (ріжки); згладжувати, згладити (стирати, стерти) гострі кути, пом’якшувати ситуацію;
• снимать угол – наймати (винаймати) куток;
• угол вращения – кут обертання;
• тупой угол – (мат.) тупий кут;
• угол загиба – кут загину;
• угол закругленный – кут заокруглений;
• угол закручивания – кут закруту;
• угол зрения – кут зору;
• угол кривизны – кут кривини;
• угол надреза – кут надрізу;
• угол наклона – кут нахилу;
• угол отклонения – кут відхилу;
• угол отражения – кут відбиття;
• угол падения – кут падання;
• угол поворота – кут повертання;
• угол преломления – кут заломлення (заломлювання);
• угол при вершине – кут при вершині;
• угол раскрытия трещины – кут розкриву тріщини;
• угол рассеяния – кут розсіяння;
• угол сдвига – кут зсування;
• угол скольжения – кут ковзання.
[Вже до серця доходить отрута, Як старому минулого жаль… Путь моя у каміння закута, І на кожному розі — печаль (В.Сосюра). На кожному кроці ставлять вони ставлять перед людьми дзеркало, де ми можемо живовидячки бачити події нашого життя, і ніщо інше не може нам показати так яскраво, які ми є і якими маємо бути (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Хліба беріть з собою тільки на дорогу, доки до Бенгалії доїдете, а в Бенгалії там на кожному кроці, як у нас бузина, росте хлібне дерево (Остап Вишня). Кути губ пропорційні ступеню свободи (С.Є.Лєц). Чим ширший кут зору, тим він тупіший]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ИЗ-ЗА, из-за вы́еденного яйца́ за ма́сляні ви́шкварки.
ВВОЗИ́ТЬ (із закордону) імпортува́ти;
ввозя́щий що заво́зить, зго́дний заве́зти́, за́йня́тий до́возом;
ввозящий из-за грани́цы імпорте́р;
ввозящийся/ввози́мый заво́жуваний /довожуваний/, імпорто́ваний, прикм. = ВВОЗНЫЙ.
ЛИШЁННЫЙ (прав) оказ. здеправо́ваний; лишённый возмо́жности яви́ться (из-за боле́зни) галиц. перешко́джений (неду́гою);
лишённый красоты́ живо́й ре́чи (твір) окни́жнений;
лишённый рассу́дка знетя́млений;
лишённый сил и средств знеспромо́жений, неспромо́жений;
лишённый трево́г обезтриво́жений;
лишённый удово́льствий безмедо́ви́й.
НАГНЕТА́ТЬ, нагнетать атмосфе́ру нагніта́ти атмосфе́ру, роздува́ти кади́ло, фаміл. роби́ти духоту́;
нагнетать атмосфе́ру из-за чего роби́ти біду́ з чого;
нагнета́ющий що /мн. хто/ нагніта́є тощо, покли́каний нагніти́ти, нагніта́ч, прикм. нагніта́льний, для нагніта́ння, з род. відм. нагніта́ння;
нагнетающий атмосфе́ру ра́ди́й розду́ти кади́ло, зви́клий нагніта́ти атмосфе́ру /роби́ти духоту́/;
нагнета́емый нагні́таний.
ОГОРЧА́ТЬСЯ (чим) гри́зтися;
изли́шне огорчаться из-за чего роби́ти біду́ з чого [зачем огорчаться из-за пустяко́в на́що роби́ти біду́ з дурни́ці];
огорча́ется кто жаль бере́ кого;
огорча́ющий що /мн. хто/ сму́тить тощо, ста́вши засму́чувати, зда́тний засмути́ти, прикм. при́крий, доса́дний, неприє́мний, пор. удручающий;
огорча́ющийся/огорча́емый засму́чуваний;
огорча́ющийся по́йманий доса́дою;
ОТСУ́ТСТВИЕ (речей) ще недоста́ча, неста́ча;
в чье отсутствие не при ко-му, як кого не було́ [в её отсутствие не при ній, як її́ не було́];
при отсутствии /в слу́чае отсутствия/ якщо́ нема́ /не бу́де/;
из-за отсутствия /ввиду́ отсутствия, по причи́не отсутствия/ че́рез брак, за браком, (в кінці мови) бо не було́, бо нема́є.
ПУСТЯКИ́ ірон. вели́ке ді́ло(!), за́бавки!, і́грашки!, ви́грашки!;
из-за пустяко́в /по пустяка́м/ че́рез /за/ ма́сляні ви́шкварки.
СОСТОЯ́НИЕ ще має́тки, оказ. ситуа́ція, обста́вини [при шо́ковых состоя́ниях в шо́ковій ситуа́ції /обста́винах/], фраз. змо́га, спромо́га;
крити́ческое состоя́ние межови́й стан;
кру́гленькое состоя́ние чимале́нькі ста́тки;
ме́чущееся состоя́ние розтелесо́ваність;
быть в состоя́нии могти́, здола́ти, ма́ти змо́гу /спромо́гу/, зду́жати, бу́ти го́дним;
быть не в состоя́нии (зробити) не ма́ти си́ли, не ма́ти як;
быть не в состоя́нии что́-либо сказа́ть /сде́лать тощо/, ті́льки рука́ми розве́сти́;
у него́ никако́го состоя́ния він не ма́є ні кола́ ні двора́;
не в состоя́нии не в си́лі, не го́ден /спромо́жен/;
не в состоя́нии произнести́ ни сло́ва не могти́ ви́добути сло́ва;
не в состоя́нии сде́лать из-за чего перешко́джений чим;
по состоя́нию цілком досить ста́ном;
челове́к с состоя́нием чолові́к з має́тками, має́тний /багате́нький/ чолові́к;
СОСТОЯ́НИЯ фраз. зле́ти й паді́ння [психологи́ческие состоя́ния психологі́чні зле́ти й паді́ння].
СПЕ́ШКА живомовн. хапатня́;
в спе́шке у по́спіху, (робити) під гаря́чу ру́ку;
нет нужды́ в спе́шке ніхто́ в ши́ю не жене́;
соверша́емый в спе́шке ха́паний [н. весі́лля];
из-за спе́шки з по́квапу, че́рез по́спіх.
ССО́РИТЬСЯ ще заїда́тися, конфліктува́ти, іти́ на конфлі́кт;
ссо́риться из-за чего коло́титися про що;
ссо́рящийся що /мн. хто/ сва́риться тощо, ста́вши заїда́тися, схи́льний конфліктува́ти, свару́н, сварли́вець див. ще спорящий, прикм. сварли́вий, заї́дливий, звадли́вий, заводія́цький, образ. у сва́рці /конфлі́кті/, пор. грызущийся;
РАССО́РИТЬСЯ, рассорившийся розсва́рений, ОКРЕМА УВАГА

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Из-за – з-за, із-за; (по причине) – через.
Деньги – гроші; (средства) – кошти. Большие деньги – великі гроші; великі кошти. Мелкие деньги – дрібняки; дрібні гроші. Серебряные деньги – срібняки. Медные деньги – мідняки. Отсутствие денег – безгрішшя. Обращение денег – обіг грошей. Взыскивать деньги – стягати гроші з кого. Собирать деньги – збирати гроші; назбирати грошей. Свободные деньги – гулящі гроші. Кровные деньги – кривавиця. Наградные деньги – нагорода грішми. Наличные деньги – готові гроші; готівка. Бумажные деньги – паперові гроші. Прогонные деньги – прогони. Подъемные деньги – дорожнє; допомічне. Суточные деньги – добові гроші. Кормовые деньги – харчові гроші. Из-за денег – через гроші. Отпускать деньги – видавати, давати гроші. Представлять деньги – подавати, здавати гроші. Предоставлять деньги – уділяти гроші, кошти. Выдавать деньги – виплачувати гроші. Собраться с деньгами – спромогтися на гроші. Обратить в деньги – обернути на гроші. Потерять деньги – загубити гроші; (в операции) – втратити гроші. Требовать деньги – правити гроші. На чистые деньги – на готові гроші. Лишние деньги – зайві гроші; лежані гроші. Недостаток в деньгах – грошова скрута; сутужно на гроші. Выдача денег – виплата грошей. Возврат денег – повертання, повернення грошей. Остальные деньги – решта грошей. За неполучением денег (в конце фразы) – бо не одержано гроші. За деньги – за гроші; заплатно. За деньгами – по гроші. Денег не хватает – бракує, не стає грошей. Не стало денег – забракло грошей. Деньги падают – гроші падають. Деньги обесцениваются – гроші знецінюються. Вносить деньги кому – платити гроші кому; (куда) – вкладати гроші куди. Забронировать деньги за учреждением – забезпечити гроші за установою. Не имеющий денег – безгрошовий. На это я издержал все деньги – на це я поклав усі гроші. У меня вышли все деньги – я витратився з грошей. Ассигнованные деньги – асигновані гроші, кошти. Ассигнованные банком деньги – гроші, що асигнував банк.
Житье – життя; животіння; (пребывание) – пробуток; пробування. Нет житья из-за кого – просвітку нема через кого.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Из-за
• Встать из-за стола – устати з-за (від) столу (стола).
• Из-за деревьев не видеть леса – за деревами лісу не бачити. Пр. У лісі був, а дров не бачив. Пр.
• Из-за кого, из-за чего – через кого, через що; за кого, за що. [Там чумаченьки проходили, і бурлаченьків провозили. А тепер не проходять, І бурлак не провозять. Все за вражими панами. Н. п.]
• Из-за угла – (і)з-за (з-поза) рогу.
Биться
• Бесплодно биться над чем – даремно (марно) битися (побиватися) коло чого (з чим, над чим); (образн.) мов та баба об сухий пень, битись.
• Биться головой обо что – битися (бити) головою об що (у що). [Вона б’ється головою об стіл, голосить. Коцюбинський.]
• Биться из-за куска хлеба – битися за шматок хліба; загорьовувати, загорювати (замозолювати, замозолити) шматок хліба; сльозами дороблятися [шматка] хліба. [Тепер будете собі сльозами хліба дороблятися. Руданський.]
• Биться над чем (над задачей) – битися (побиватися) над чим (на чому, коло чого). [А ще більше побивався над тим, як він пояснить це своїй Мар’яні. Земляк.]
• Биться не на жизнь, а на смерть – битися не на життя, а на смерть; битися [на життя і] на смерть; битися смертельно; битися до загину (до скону). [Ми з ними б’ємося не на життя, а на смерть, товаришу Чубенко. Яновський.]
• Биться об заклад – битися (іти) об заклад (у заклад, навзаклад); закладатися; (давн.) заставлятися; (лок.) забиватися [об заклад]. [Узяв зо злості та й забився з убогим об заклад на пару волів… Казка.]
• Бьётся как рыба об лёд – б’ється як риба об лід (як риба в ятері). Пр. Кидається (б’ється) як риба на сухому (суходолі). Пр. Кидається й сірим собакою, й білим, а ради не дасть. Пр. Б’ється сірим собакою — нічого не вдіє. Пр. Мається як у терню. Пр.
Бор
• Живущий в бору – боровик; мешканець бору. [Ми — родимі боровики, довго доведеться до степу звикати. З нар. уст.]
• Откуда (из-за чего) сыр-бор загорелся – чого (через що) зчинилася буча; чого (через що, за що) збили бучу; чого (через що) бучу (шарварок) збито (збили, знято, зняли, зчинили); чого (через що) закрутили веремію; звідки (через що) шуря-буря зірвалася. [За онучу та збили бучу. Пр.]
• С бору да с сосенки (с бору по сосенке) – збирана дружина; збиранина (збираниця). [Тут усякі діти: і мої, і сусідині — збираниця. Сл. Гр.]
Видеть
• Видеть в ком, в чём что – вбачати в кому, в чому що.
• Видеть в розовом свете что – бачити в рожевому світлі що.
• Видеть насквозь кого (разг.) – наскрізь бачити кого; знати кого як облупленого.
• Видеть не могу – бачити не можу; ані на оч(і).
• Видеть простым глазом – бачити на голе (на вільне, на просте) око; бачити голим (вільним, простим) оком.
• Видит око, да зуб неймёт – бачить око, та зуб не йме. Пр. Бачать очі, та ба! Пр. Їв би паляниці, та зубів нема. Пр. Носом чую, та руками не впійму. Пр. Є сало, та не можна дістати — високо висить. Пр. Бачить корова, що на повітці солома. Пр. Видно й хати, та далеко чухрати. Пр. Коло рота мичеться, та в рот не попаде. Пр. Є ложка, та в мисці нема. Пр. Мордується, як собака з воловою кісткою: і не перегризе, і язиком мозку не дістане. Пр. Очі б їли, та губа не може. Пр.
• Видишь [ли], видите [ли]? – [Чи] ти бачиш, [чи] ви бачите?; розумієш, розумієте?; бач, бачте?
• Вижу его как живого – бачу його як живого; (іноді) як на очі його заглядаю.
• В чужом глазу мы видим сучок, в своём не видим бревна; в чужом глазу сучок видит, в своём не примечает и бревна – у чужім оці порошину бачить, а в своєму пенька не помічає. Пр. Чуже під лісом бачить, а свого й під носом недобачає. Пр. Зорі лічить, а під носом не бачить. Пр. За гони блоху б’є, а під носом ведмідь реве. Пр. Не замітай чужої хижі — дивись, чи твоя заметена. Пр.
• И в глаза не видел (не видал) – і в вічі (і в очі, і на очі) не бачив; і на очах не бу(ва)ло; ніколи не бачив; відколи живу не бачив.
• Из-за деревьев (за деревьями) леса не видит – за лісом дерева не бачить; через дерева не бачить лісу; за деревами лісу не бачить.
• Как видишь, видите – як бач(иш), як бачите.
• Не видеть кого, чего (не замечать) – не бачити кого, чого; не мати очей на кого, на що; не хотіти бачити кого, чого.
• Не чаял видеть – не сподівався бачити.
• Плохо видеть – недобачати; погано бачити; (з трудом роздивлятися) сліпати.
• По лицу, по глазам вижу – по виду, по очах (з виду, з очей) бачу.
• Рад вас видеть – радий вас бачити; радий, що вас бачу.
• Своими собственными глазами видел – на свої, на власні (своїми, власними очима) бачив.
• Только его (её, их…) и видели – тільки його (її, їх…) і бачили; та й зник (-ла, -ли). [Я падав з їх рук у сон, як лин в ополонку, тільки мене й бачили. Довженко.]
• Что было — то видели, что будет — увидим – що було, [те] бачили, а що буде, [те] побачимо.
Ворона
• Белая ворона (перен.) – біла ворона (ґава); білий грак.
• Ворон считать (разг.) – ґави (виторопні, випорожні, витрішки) ловити; витрішки їсти (ловити, купувати, продавати); ґавити.
• Ворона в павлиньих перьях – ворона в павлиному пір’ї. [Убрався в жупан і дума, що пан. Пр. Голе і босе, а голова в вінку. Пр. Красне пір’я на одудові, але сам смердить. Пр. Пані на всі сани, тільки хвіст волочиться. Пр.]
• Ворона за море летала, да вороной и вернулась – ворона і за море літала, та все чорна вертала. Пр. Крукові й мило не поможе. Пр.
• Вороне соколом не быть – сова хоч би літала попід небеса, та соколом ніколи не буде. Пр. Коли замолоду ворона попід неба не літала, то не полетить вона туди й під старість. Пр. Хто родився вовком, тому лисицею не бути. Пр.
• Из-за куста и ворона востра – на печі то й баба хоробра. Пр.
• Ни пава ни ворона – ні пава ні ґава. Пр. Ні рак ні риба. Пр. Ані риба ані рак. Пр.
• От ворон отстала и к павам не пристала – від ворон відстала, до пав не пристала. Пр. У розумні не попав, а з дурнів не вийшов. Пр. Від одного відстав, до другого не пристав. Пр. Від поганих утік, до гарних не пристав. Пр.
• Подстреленного сокола и ворона носом долбит – підбитого сокола і ворона (ґава) дзьобає. Пр.
• Попался, как ворона в суп – упав у біду, як курка в борщ. Пр.
• Пуганая ворона и куста боится – лякана ворона й куща боїться. Пр. Полоханий заєць і пенька боїться. Пр. Кого гад укусив, той і глисти боїться. Пр. Налякав міх, то й торби страшно. Пр. Кого міх налякав, тому і торба не дасть спати. Пр Битому і різку покажи, то він боїться. Пр. Битому собаці кия не показуй. Пр.
Враг
• Враг его попутал – лихий (нечистий) попутав; сатана опутав. [То тебе, каже, лихий попутав, то він на все зле й навів… Мирний. Був гріх, милостивий пане, в минулому році, попутав нечистий. Стельмах.]
• Врага пощадить — в беду угодить – ворога не добити — себе згубити. Пр.
• И врагу не желаю – і ворогові не зичу (не бажаю). Пр.
• Из-за [злых] врагов – через [лихих] ворогів (іноді через [лихі] вороги); за [лихими] ворогами. [Через вороги тяжко до пекла дістатися. Номис.]
• Язык мой — враг мой – язик — ворог мій. Пр. Язик — мій найтяжчий ворог. Пр. Млин меле — мука буде; язик меле — біда буде. Пр. Язиче, язиче, лихо тебе миче, в мені сидиш, а мені добра не зичиш. Пр. Язичку, язичку, маленька штучка, а велике лихо робить. Пр.
Выеденный
• Из-за выеденного яйца – за масляні вишкварки; за онучу. [За онучу збили бучу. Пр.]
• Это выеденного яйца не стоит (разг.) – це й шага не варте; це ламаного шеляга не варте; це не варте [доброго] слова; це не варте дірки з бублика.
Городить
• Городить вздор, чепуху, дичь, чушь (разг.) – банелюки плести (торочити); теревені (теревені-вені) точити (правити, гнути, розпускати); теревенити; дурниці (дурницю, дурне, дурощі) говорити (молоти, верзти, торочити, правити, городити, плести); нісенітниці (нісенітницю, ні се(ї) ні те(ї), не знати що, хтозна-що, казна-що, курзу-верзу) плести (верзти, молоти, правити, торочити, городити); плетеники плести; нісенітницю вигадувати; казна-що патякати; клепати (витіпувати) язиком; городити; говорити таке, що ні пришити, ні прилатати [ні кому дурно дати]; говорити (городити) таке, що не причепити ні до кола, ні до плота; говорити (городити, верзти) таке, що й купи не держиться (що й на голову не налізе); смаленого дуба плести (правити); сон рябої кобили розказувати; (тільки докон.) наказати (наверзти, намолоти) сім мішків (три мішки) гречаної вовни; наказати на вербі груш.
• Нечего было, не стоило из-за этого и огород городить – навіщо було й заходжуватися коло цього діла?; шкода й заходу; шкода часу і огласу!; як погано орати, то лучче випрягати.
Граница
• Выйти из границ приличия – вийти (по)за межі пристойності (звичайності); перейти (переступити) межу пристойності (звичайності); перебрати міру (міри) пристойності (звичайності); ступити через край пристойності.
• Живущий у границы – прикордонець; (застар.) узграничанин.
• За границей – за кордоном; на чужині.
• Из-за границы – з-за кордону; з чужини.
• Не знать границ – не знати меж.
• Определить границу чего – обмежувати (іноді заграничити) що.
• Перейти все (всякие) границы (перен.) – перебрати [всяку] міру; перейти всі (усякі) межі; зайти за край; (іноді) перейти за край.
• Проводить, провести границу – класти, покласти межу.
• Ставить границы чему – обмежувати (іноді заграничувати) що.
Дерево
• Дерево высокое, стройное – стрімке (гінке) дерево; (іноді) гончак.
• Дерево дуплистое – дупласте (дуплинасте) дерево; дупляк (цуплій).
• Дерево от плодов, а человек от дела познаётся – на дерево дивись як родить, а на людину — як робить. Пр.
• Дерево сломанное, вывернутое ветром – вітролом; виворотень (вивертень).
• За деревьями (из-за деревьев) леса не видит – за деревами лісу не бачить. Пр. У лісі був, а дров не бачив. Пр.
• При сухих щепках и сырое дерево разгорается – коло сухого дерева і мокре горить (і сире горить). Пр.
• Скрипучее дерево два века живёт – скрипливе дерево найдовше стоїть. Пр. Скрипливе дерево два віки живе, а здорове й одного не переживе. Пр. Скрипливе дерево скрипить-скрипить та й стоїть, а здорове, як вітер подме, то й переверне. Пр. Скрипливе скрипить, а здорове лежить. Пр. Скрипуче колесо довше ходить. Пр.
Каша
• Борщ да каша — пища наша – хліб та вода — молодецька (козацька) їда. Пр.
• Вы кашу заварили, а нам приходится расхлёбывать – ви кашу заварили, а ми мусимо їсти (а нам доводиться пектися нею). Пр. Ваша розчина, а нам місити. Пр. Слюсар прокрався, а коваля покарано. Пр. Хто їв яблука, а кому — оскома. Пр.
• Гречневая каша сама себя хвалит – гречана каша сама себе хвалить. Пр. Дочку мати хвалила — поки з рук звалила. Пр. М’ясом хвалиться, а воно й юшки не їло. Пр. Хвали мене, губонько, бо я тебе роздеру. Пр. Чваниться, наче кобила, що віз побила. Пр. Величається, як чумацька воша. Пр. Величається, мов сучка в човні. Пр.
• Густая каша детей не разгонит – гуща дітей не розжене. Пр. Густа каша дітей не розганяє (не розгонить). Пр.
• Заварилась [большая] каша (перен.) – заварилася [крута] каша.
• Заварить кашу (разг.) – заварити кашу, наварити [доброї] каші; закрутити (наколотити) лемішку.
• Из-за пустяков такую кашу заварили – за онучу збили бучу. Пр. За масляні вишкварки завелися. Пр.
• Каша берёзовая (разг. шутл.) – березова каша; березина; березова припарка.
• Каша в голове (разг.) – лемішка (каша) в голові [та ще й без олії]; нехворощ у голові. [Я ще зроду такої нудьги не куштував. Ні до чого руки не лежать. А в голові така нехворощ, що й ради не дам. Шевченко.]
• Маслом каши не испортишь – каші маслом не зіпсуєш. Пр. Масло каші не шкодить. Пр. Сметаною вареників не переведеш. Пр.
• Он ещё мало каши съел (шутл.) – він до того ще не доріс; воно ще молода дитина; він ще мало хліба (каші) з’їв; він ще не вмився до цього.
• С кашей съем (фам. разг.) – з кашею з’їм.
• С ним каши не сваришь (перен. разг.) – з ним каші не звариш; з ним горшка не зліпиш; з ним не дійдеш згоди.
• Сапоги (ботинки) каши просят (шутл.) – чоботи (черевики) їсти (каші) просять; чоботи (черевики) зуби вищирили.
• Ты заварил кашу, ты и расхлёбывай – хто каші наварив, той мусить і з’їсти. [Ти заварив кашу, то ти й печися нею. Пр. Твоя розчина, ти й міси. Пр. Купили хріну — треба їсти. Пр. Бачили очі, що купували, їжте, хоч повилазьте. Пр.]
Копье
• Поломать, ломать копья из-за чего (перен.) – ламати (трощити) списи за що; кресати шаблями за що.
• Ни копья [нет] – ані копія (ані копійки) [нема]; ані шага (ані шеляга) [нема].
Лес
• В лесу леса не нашёл – у лісі був, а дров не бачив. Пр.
• Волка бояться - в лес не ходить – вовків боятися - в ліс не ходити (не йти). Пр. Як вовка боятися, так і в ліс не йти. Пр. Боявшися вовка, в лісі не бувати. Пр.
• За деревьями (из-за деревьев) леса не видит – за деревами лісу не бачить. Пр.
• Кто в лес, кто по дрова – хто в ліс, а хто по дрова поліз. Пр. Хто в луг, а хто в плут. Пр. Хто в горох, а хто в сочевицю. Пр. Хто (одно) до ліса, а хто (а друге) до біса. Пр. Те к лісу, а те к бісу. Пр. Один дивиться до ліса, а другий до біса. Пр. Хто на хвості, хто на голові, а хто на колесі. Пр. Той хоче гарбузів, той огірків. Пр. Один не йде, другий не везе. Пр.
• Лес рубят - щепки летят – у лісі дрова рубають, а до села тріски літають. Пр. Ліс рубають - тріски летять. Пр. Де дерево рубають, там тріски летять (падають). Пр.
• Наука в лес не водит – наука в ліс не веде, а з лісу виводить. Пр. Наука не в ліс веде, а з лісу. Пр.
• Поёмный, прибрежный лес – луг. [Ой не шуми, луже… Н. п. А чогось так сичі Розридалися в лузі. Тичина. А луг підіймає зелене і синє шатро верховіть. Малишко.]
• Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит – хоч як годуй вовка, а він [усе] у ліс дивиться. Пр. Вовча натура в ліс (до лісу) тягне. Пр. Вовк, то вовче й думає. Пр.
• Чем дальше в лес, тем больше дров – що далі в ліс, то більше дров. Пр. Що далі в ліс, то краще на дрова. Пр. Далі в ліс, більше труску. Пр.
Мешок
• Был бы мешок, а деньги будут; были бы руки, а мешки будут – аби гроші, мішок буде. Пр. Аби я був, гроші будуть. Пр.
• Золотой мешок; денежный мешок (перен.) – золотий мішок (міх); золота торба; торба з грішми; торба грошей; грошовитий чоловік; багатиня (багачище); дука; дука-срібляник; на всю губу багатир (багатій, багач).
• Покупать, купить кота в мешке – купувати, купити кота в мішку (у торбі).
• Сидеть мешком (разг.) – висіти, як мішок (як лантух); мішком (лантухом) висіти; наохляп звисати (іноді стояти). [На ній плаття наохляп стоїть. Сл. Гр.]
• Точно (словно) из-за угла мешком ударенный (прибитый) – як (наче, мов) із-за рогу мішком прибитий.
• Шила в мешке не утаишь – шила в мішку не втаїш (не сховаєш). Пр. Крий, ховай погане, а воно ж таки гляне. Пр. Вийде наверх, як олива на воді. Пр.
Много
• Довольно много – доволі (досить) багато; багатенько; чимало (чималенько).
• Много больше – багато (далеко, куди, (і) геть-то) більше. [Ми знаємо про це і геть-то більше, ніж ви. Сл. Гр.]
• Много будешь знать, скоро состаришься – як багато (як усе) знатимеш, то скоро постарієш(ся). Пр. Більше будеш знати, менше будеш спати. Пр. Хто багато (багацько) знає, той мало має. Пр.
• Много звону (молвы) — мало толку – хто багато говорить, той мало робить. Пр. На словах — як на цимбалах, а на ділі — як на балабайці (балалайці). Пр. На словах — як на органах, а як до діла — то й заніміла. Пр. Язиком сяк і так, а ділом ніяк. Пр. Не так він добре діє, як говорить. Пр. Не так-то він діє, як тим словом сіє. Пр. Словами сюди і туди, а ділом нікуди. Пр.
• Много значит что – багато важить (значить) що; великоважить що; має велику вагу (велике значення) що.
• Много ли — мало ли, много — мало – чи багато, чи мало.
• Много ли человеку нужно (надо) – чи багато людині (іноді) (чоловікові) треба.
• Много лучше – (як присл.) Багато (далеко, куди, геть-то) краще (ліпше); (як прикм.) багато (далеко, куди, геть-то) кращий (-ща, -ще), ліпший (-ша, -ше).
• Много пить — добру не быть – хто багато п’є, той сам себе б’є. Пр. Чарочка не до добра доводить, а до торби. Пр. Хто п’є до дна, тому не бачити добра. Пр. Хто вино любить, той сам себе губить. Пр.
• Много слов, а мало дела – багато слів, а діла мало. Пр.
• Много сулит, да мало даёт – хто багато обіцяє, той мало дає. Пр. Обіцянка — не данка. Пр. Обіцянка — цяцянка. Пр.
• Много шума из ничего (из-за пустяков); много грому по-пустому – багато галасу знічев’я (даремно). Пр. За онучу збили бучу. Пр. Сваряться за міх, а в міху нічого немає. Пр. Грім рака вбив. Пр. З великої хмари та малий дощ. Пр. Не стільки млива, скільки дива. Пр.
• Не особенно много – не дуже (не надто) багато; не як багато.
• Не так уж и много – не з-так і (не так-то й) багато.
• Ни много ни мало; ни мало ни много (разг.) – ні мало ні багато; ні багато ні мало; саме; (іноді) якраз; (розм.) акурат.
• Он много счастливее, талантливее… меня – він багато (далеко, куди) щасливіший, талановитіший… від (за) мене.
• Он слишком много о себе думает – він надто багато (він забагато, він надто високо) думає (гадає) про себе; він надто (геть-то) високо несеться.
• Очень много – дуже (вельми) багато; сила; страх як багато; (розм. зниж.) до лиха (до смутку, до напасті, до ката, до біса, достобіса, до чорта, до сина, до греця, до гаспида, до гемона, до хріна); (образн.) наче з мішка висипано; хоч греблю гати; стільки, що й на віз не забереш (що й конем не повезеш).
• Так же много, как… – так само багато, як…; стільки ж, як…
• Так много – так багато (так багацько); такого [багато].
Невозможность
• В случае невозможности – якщо не можна [буде]; коли нема(є) (не буде) змоги; наколи неможливе буде; наколи не можна було б.
• До невозможности – до незмоги; над усяку міру; далі нема куди; (фам.) аж-аж-аж.
• За невозможностью, из-за невозможности – через незмогу (неспромогу, неможливість); за неможливістю.
• Отдаться невозможностью – відмовлятися (відмагатися), покликаючись на неспромогу (на неможливість); вимовлятися неможливістю (неспромогою); відмагатися тим, що не можна (неможливо, нема(є) змоги, спромоги) зробити що.
• При невозможности что-нибудь сделать – якщо (коли) не можна (буде) зробити чого, що; якщо (коли) незмога (неспромога) [буде] зробити чого, що.
Недосуг
• За недосугом, из-за недосуга – через брак (за браком) часу; бо було, буде ніколи; (розм.) за нікольством.
• Мне недосуг – мені нема коли (ніколи); я не маю часу (не маю коли); мені заніколилося.
• Недосуг мне этим заниматься – ніколи (нема(є) коли, нема(є) часу) мені до нього братися (удаватися), коло цього заходжуватися, робити що; я не маю часу цього робити (коло цього заходжуватися, поратися, ходити).
Огород
• Бросать (кидать) камешки (камешек) в чей-либо огород (разг.) – кидати (закидати, шпурляти) камінці (камінець, камінь) до чийого городу (у чий город); водою бризкати на кого; кидати (шпурляти) грудкою в чий город; ключку закидати куди.
• В чей огород камешек – у чий город камінець (грудка); у чиє вікно камінець (камінь) (ударив); на кого водою бризнуто; куди ключку закинено (закинуто); (іноді) кому пришито квітку. [Я вже знаю, про кого мова мовиться. Не в наше вікно камінь ударив. Н.-Левицький.]
• Нечего было, не стоило из-за этого и огород городить – не треба було й починати цього; навіщо було й заходжуватися коло цього діла?; шкода й заходу; шкода часу й атласу; як погано орати, то краще (лучче) випрягати.
• Пустить козла в огород (разг.) – пустити цапа в капусту, приставити вовка до отари; настановити цапа на городника.
• Чужой рот не свой огород — не притворишь – чужий рот не хлів, не зачинити. Пр. Рот не город, не загородиш. Пр.
Откуда
• Откуда (из-за чего) сыр-бор загорелся – Див. бор.
• Откуда ни возьмись – Див. взяться.
• Слышит (слышал) звон, да не знает, откуда он – чує дзвін, та не знає, де він. Пр. Чув, що дзвонять, та не знає де. Пр.
Повздорить
• Повздорить из-за пустяков – посваритися за (через) дурницю (за марницю); посваритися за масляні вишкварки (за маслак); за онучу збити бучу.
Поломать
• Жизнь поломала кого – життя змучило (вимучило, скалічило) кого.
• Зубы поломать обо что – зуби поламати на чім.
• Поломать голову над чем – (по)поморочити ((по)посушити, (по)поламати) собі голову над чим.
• Поломать, ломать копья из-за чего – Див. копье.
Поссориться
• Поссорились из-за пустяков – за дурницею посварилися; (жарт.) за масляні вишкварки посварилися (погризлися, не помирилися).
• Поссориться с кем – посваритися з ким; у сварку (у розбрат) зайти з ким; (образн.) глек розбити з ким. [Глек брехні назбирали, та й розбили. Пр.]
Причина
• Без всякой, без видимой причины – без жодної (без ніякої) причини, без видимої причини; не знати, з якої причини (з чого); (іноді розм.) з доброго дива; ні сіло ні впало.
• Быть, стать, послужить… причиной чего – бути причиною чого; стати за причину (причиною) чого; спричинюватися (спричинятися), спричинитися до чого; спричинювати (спричиняти), спричинити що.
• Из-за маловажной, незначительной причины – з малої причини; через (за) марницю (дрібницю, дурницю); (іноді жарт.) за онучу. [За онучу збили бучу. Пр.]
• По важным, уважительным причинам – через важливі, поважні причини; з важливих, з поважних причин.
• По причине жестоких морозов, холода – через люті морози, холод (холоднечу); за лютими морозами, за холоднечею. [Сьогодні за холоднечею діти до школи не ходили. З нар. уст.]
• По причине позднего времени – за пізнім часом; через пізній час.
• Это было вызвано разными причинами – це сталося з різних причин; на це склалися різні причини; різні причини викликали це (привели до цього).
Пустяк
• Заниматься пустяками – бавитися дурницею (дурницями, пустим); бавитися леда-бриднею.
• Наговорил пустяков – наплів дурниць; (образн.) наказав на вербі груш; наказав три мішки (сім мішків) гречаної вовни; наколотив гороху з капустою.
• Нет, это не пустяки – ні, це не пусте (не дрібниця, не дрібниці, не абищиця, не дурниця).
• Пара пустяков (разг.) – пусте діло; дурниця (іноді ніщо).
• Поссориться из-за пустяка – посваритися через (за) дурницю; (образн.) за масляні вишкварки (за онучу) не помиритися.
Ссориться
• Нам не из-за чего ссориться – нам нема(є) за що сваритися; (фіг.) нам батьківщини не ділити.
Угол
• Из-за угла (нападать, убивать…) – із-за рогу; крадькома; потай (потайки).
• Из угла в угол ходить, слоняться… – з кутка в куток ходити, тинятися…
• Красный (передний) угол (устар.) – покуття (покуть). [Тоді козак-нетяга на покуті сідає… ЗОЮР.]
• Под углом зрения – з погляду; (іноді) під кутом зору.
• По углам говорить, шептаться… – по кутках балакати, шептатися (шепотати(ся), шепотіти(ся))…
• Прижать в угол кого (разг.) – нагнати в [тісний] кут (у куток, у суточки) кого.
• Сглаживать, сгладить острые углы – загладжувати, позагладжувати гострі грані (ріжки).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Без, предл. –
1) чого – без.
• Без тро́шки – без малого, почти.
2) (диалект.) що – через;
3) (диалект.) що – по причине, из-за.
Вирі́зуватися, ви́різатися –
1) (о луне) выходить, выйти;
2) выделяться, выделиться из-за чего-либо.
Для – для, ради.
• Для чо́го – почему? За-для, для – а) для; б) из-за, по причине.
• За-для то́го – поэтому, потому.
• До́брий за-для (для) ме́не – а) добр ко мне; б) хорош для меня.
За, пред. –
1) за;
2) из-за.
• За таки́ми обста́винами – из-за таких обстоятельств.
• За лихи́ми лю́дьми – из-за злых людей.
3) вместо, за.
• Пішо́в за ньо́го на робо́ту – пошел вместо него на работу.
4) вместо, в качестве кого, чего, как кто.
• Я за дві́рника тут – я служу дворником здесь.
5) по.
• Суму́ю за ним – скучаю по нем.
6) при.
• За царя́ Горо́ха – при царе Горохе.
• За таких обста́вин – при таких обстоятельствах.
7) во-время.
• За ге́тьмана Іва́на – во-времена гетмана Ивана.
8) через (о времени). За ти́ждень бу́де́мо в Ки́їві – через неделю будем в Киеве.
9) о, об.
• За ньо́го мо́ва – о нем, об нем речь.
10) чем, нежели.
• Всти́гнуть дої́хати рані́ше за нас – успеют приехать раньше нас, чем мы, нежели мы.
• Вся робо́та за мно́ю – вся работа на мне.
• За водо́ю – вниз по течению.
• За моє́ю ду́мкою – по моему мнению.
• Жаль за си́ном – жаль сына.
• Говори́ти за ким – говорить в защиту, пользу кого.
• Говори́ти за ко́го – говорить о ком, про кого.
• Прийти́ за ді́лом – прийти по делу.
Зара́ди, нар. – ради, из-за.
Зза, прсдл. – из-за.
Почере́з, предл. –
1) через;
2) в продолжение;
3) из-за.
Стрижа́к, -ка́ – 1) см. Стригу́н;
2) название солдат (из-за коротко остриженной головы).
Че́рез, нар. –
1) через, чрез, сквозь;
2) через посредство, при помощи.
• Че́рез те – поэтому, оттого, потому.
3) по причине, из-за, благодаря;
4) через, по истечении;
5) за – (известное время). Че́рез що – в продолжение чего.
• Чека́в на йо́го че́рез яку́ годи́ну – ждал его некоторое время.
• Че́рез лад – слишком, чрезмерно.
• Через вре́м’я – на некоторое время, в течение некоторого времени.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Из-за –
1) (откуда) – з-за, з-поза;
2) (по причине) – че́рез (ко́го, що), за (ким, чим); из-за вас – че́рез Вас, за Ва́ми;
3) задля, ра́ди, для: работать из-за денег – працюва́ти гро́шей ра́ди, для гро́шей.
Торг –
1) торг (-гу); без торгу – без то́ргу, не торгу́ючись; вести торг из-за цены – торгува́тися за ціну́;
2) (торговля) – торгі́вля, торг (-гу); т. розничный – роздрібний торг, торг на ро́здріб;
3) (рынок) – торг (-гу), ринок (-ку).

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

За деревьями леса не видит. Див. Из-за деревьев не видно леса. —
1. В лісі був, а дров не бачив.
2. Бачить під лісом, а не бачить під носом. 3.3 неба зорі хапає, а під носом не бачить.
4. За гоню блоху б’є, а під носом ведмідь реве.
Из-за деревьев не видно леса. Див. За деревьями леса не видит. —
1. За злиднями (через злидні) й світа не бачить.
2. В лісі був, а дров не бачив.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ба́тьківщина, -ни, ж.
1) Наслѣдство отъ отца. Попропивав усю батьківщину. Кв. Нам ба́тьківщини не діли́ти. Намъ не изъ-за чего ссориться. Ном. № 3313.
2) Родовое имущество. Переносно: наслѣдіе отъ предковъ. ЗОЮР. I. 80. Гине слава, батьківщина. Шевч.
Без, пред.
1) Безъ. Як рибі без води, так чернцю без манастиря. Ном. № 206. Без нічого. Ни съ чѣмъ. Так і зосталась без нічого.
2) Чрезъ. Кіт вискочив без вікно. Волын. г. Ведут мене без село. Гол. І. 143. Ой втікала Бондарівна без вишневі сади. Гол. По причинѣ, благодаря, изъ-за. Ой вронила я віночок, без свій дурний розумочок. Чуб. V. 335. Без дощ орати не можна. Каменец. у. Въ продолженіе, въ теченіе. Без два рочка го чекала. Гол. I. 83. Без літо моя дочка була у наймах. Каменец. у.
Вирі́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. ви́різатися, -жуся, -жешся, гл. О мѣсяцѣ: выходить, выйти изъ-за чего-либо. Місяць із-за левади вирізався. К. ДС. 31. Місяць, молодик, із-за чорної хмари вирізався — виплив. Г. Барв. 467.
За, пред.
1) За. Пливе човен води повен, а за ним весельце. Мет. 16. На в-городі вишня, за в-городом дві. Мет. 47. Продав сестрицю за тарель, русу косу за шостак. Мет. 195. Виплакала карі очі за чотирі ночі. Мет. 6. Ой паничу, паничу, я вас за чуба посмичу. Ном. № 1162. За сеє Бог не повісить. Ном. № 114. Заїхав за Дунай, та й додому не думай. Ном. № 708. Тоді салдат за лопату та до грошей (закопаних). Грин. І. 127.
2) По причинѣ; изъ-за. Рада б тебе одвідати, да не можу за темними лугами, за широкими степами, за бистрими ріками. Дума. За лихими людьми та за ворогами гуляти не вільно. Нп. Їхав у Крути сина відвідати, бо на Різдво його за холодом не привозили. Св. Л. 94.
3) — чим, ким. При чемъ, комъ; при помощи, содѣйствіи, работѣ кого. За дурною головою та й ногам лихо. Ном. № 6682. Думала бути за ним пані. Мет. 237. За хорошим чоловіком жінка молодіє. Нп. Без мене ти не зробиш, любий царю, не так то зробиш, може, і за мною. К. ЦН. 205. За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться. Г. Бар. 371. Вся робо́та за (ким). Вся работа на (комъ). Свекруха тільки піч витопе, а то вся робота за мною. Черн. у. Жаль за ким, чим. Жаль кого, чего. Мені жаль за сином. Св. Л. 322. Говори́ти за ким. Говорить въ защиту кого. Говорим на вовка, але за вовком щось треба сказать. Ном. № 6737.
4) При (о времени), во (время). Не за нас се стало, не за нас і перестане. Ном. № 687. За Хмельницького Юрася пуста Україна звелася, а за Павла Тетеренка — не поправиться й теперенька. Ном. № 13440. Дай же, Боже, — козаки промовляли, — за гетьмана молодого жити як за старого. АД. II. 124. За мене, то вже в дворі жили ми спокійненько. МВ. (О. 1862. III. 34). За тепла ще попорав усе в дворі. Харьк. За години покосили сіно. Харьк. Наш господарь дозорця, вижав жито за сонця. Грин. III. 671. Ми старі, та ще помремо: тебе треба за доброго ума оженити. Г. Барв. 201.
5) Черезъ (о времени); въ теченіе. За тиждень — Великдень. Марк. 4. Мати дочку за рік не пізнала, мати дочку старою назвала. Нп. Вже не скоро, мало не за рік, бачу в церкві вдову. Г. Барв. 377. За тиждень замість чорних стогів жовтіли високі ожереди соломи. Мир. Пов. І. 111.
6) О, объ. За вовка помовка, а вовк у хату. Ном. № 5769. Не скажу тобі за корови нічого. Мет. 264. За любощі спом’янули. Лавр. Я за тебе й забуду. Лавр. А козаченьки за віру дбають. Млр. л. сб. 181. Коли б там не огляділись іще за мене. MB. (О. 1862. III. 43).
7) По. Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Лавр. 51.
8) По, вслѣдъ, (о водѣ) по теченію. Пішло за вітром. Ном. № 1906. Та дав мені таку долю, та й та пішла за водою. Іди, доле, за водою, а я піду за тобою дівчиною молодою. Мет. 57.
9) На. Що в дівчат ума й за шеляг нема. Лавр. 121. Иногда переводится безъ предлога родительнымъ падежемъ. Старий оселедьку, не стоїш за редьку. Нп. Такий молодий, що не варт і за старого.
10) При сравнительной степени: чѣмъ, нежели (или же переводится родительнымъ падежемъ). Що солодче за мед? Чуб. За нас розумніший. Чуб. Твоя Наталка краща за всіх. Мет. 303. Лети, лети, соколоньку, поперед нас, занеси там вістоньку перше за нас. Мет. 171.
11) Переводится творительнымъ падежемъ: вмѣсто, какъ, въ качествѣ. У мене дванадцять літ за джуру пробував. Мет. 413. Чужої дитини не май за свою. Ном. № 1196. Черешину за крижа уткнули. Чуб. Я втомилась, хиба ти йди за мене. Чуб. Ляха-бутурлака не рубайте, между військом для порядку за яризу військового зоставляйте. АД. І. 215. Хочу тебе за дружину взяти. Мир. Л. сб. 220. Скриня моя за стіл провить. Г. Барв. 435. Порається всюди за видющу. Г. Барв. 370. Одяглась за старчиху. Грин. II. 177. Чужая біда за играшку. Ном. № 2341. За короля обібрали.
12) За ру́ки да́ти гро́ші. См. Рука.
13) За все гара́зд, до́бре. Все хорошо. За все гаразд, пане Саво, тільки одно страшно: виглядають гайдамаки із-за гори часто. Млр. л. сб. 198.
Загу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Развлечься чѣмъ-либо и забыть о нужномъ, задержаться, замѣшкаться изъ-за этого. Вх. Зн. 18.
Загуря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. загу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Развлекаться, развлечься чѣмъ-либо и забыть о нужномъ, задержаться, замѣшкаться изъ-за этого. Вх. Зн. 18.
Запро́данець, -нця, м. Человѣкъ, продающійся кому, предающійся изъ-за корыстныхъ выгодъ. Желех.
Запро́данка, -ки, ж. Женщина, предающаяся кому изъ-за корыстныхъ разсчетовъ.
Зара́ди, нар. Ради, изъ-за. Треба миритися заради дітей. Г. Барв. 342.
Зза, пред. Изъ-за. Вилітали орли зза крутої гори. Нп. Баба сім миль зза пекла. Ном. № 242.
Зна́ти, -зна́ю, -єш, гл.
1) Знать. Хто ж в світі знає, що Біг гадає! Ном. № 29. Знаю тебе, хто єси. Єв. Мр. І. 24. Десь ви не знаєте любощів ізроду. Мет. 93.
2) Видно, замѣтно. Знати, Марусю, знати, в которій вона хаті. Мет. 234. З ким стояла, говорила — підківоньки знати. Чуб. III. 112. Знати милу по личеньку, що не спала всю ніченьку. Лавр. 115.
3) Видно. Знать не дуже добачали старі очі. Левиц. І. 2.
4) Съ отрицаніемъ. Неизвѣстно. Не знати, щоб то значило. О. 1862. VI. 96. Не знать, де ділось. ЗОЮР. II. 34. Чоловік не знать куди і подавсь. Стор. МПр. 59. Не знать по якому говорять. Се я не знать чого злякалася. Г. Барв. 195. Послѣднее выраженіе имѣетъ также значеніе; пустяка испугалась. Выраженія не знати що (чого, чому и пр.), не знати за що — значатъ не только неизвѣстно что, за что, но также имѣютъ смыслъ: ничтожная вещь, маловажная причина, пустякъ, изъ-за пустяка. Чого тобі смутитись не знать чим? МВ. (О. 1862. III. 63). Бідкається не знать чим. Ном. № 13685. Не знать за що зазмагались.
5) Знай. Будто, какъ будто. Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками. Федьк. Пов.
Ке́рез, пред.
1) Черезъ. Москаль... пошов навпрямець керез став. Рудч. Утоптав стежечку керез тещин двуір. Чуб.
2) Изъ-за. Керез тебе, жено, своїх будем страхати.
На, пред.
1) Съ винительнымъ падежемъ: а) Указываетъ на предметъ, къ которому направляется движеніе: на, въ. Ой я з роду чумакую, на гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Бал. І. Заплакала Морозиха, ідучи на місто. Грин. III. 588. Роспитаю шлях на Московщину. Шевч. 78. Ой полети, галко, ой полети, чорна, на Дін риби їсти. Нп. Визволь, Господи, всіх бідних невольників з тяжкої неволі турецької... На тихі води, на ясні зорі, на простії дороги, на руський беріг, на край веселий, меж мир хрещений. Пішов на низ. Повернувся на схід сонця. б) Указываетъ распространеніе по извѣстному пространству: на, въ, по. Стала слава на все село, стали й поговори та про тую дівчиноньку, що чорнії брови. Нп. На всю Україну голосна була його слава. в) Указываетъ предметъ, на который обращено дѣйствіе: на. Прийшов чужоземець, татарин, і ото вже на Вишгород б’є. ЗОЮР. І. 3. З одним Богом на сто ворог. Ном. № 12. На слуги свої, на турки-яничари зо-зла гукає. АД. І. 89. Ой важу, важу на ту дівчину вражу. Нп. Тоді царь сказав на того чоловіка: іди сюди! Грин. І. 175. Напосівся на мене, щоб дав йому грошей. Пам’ята́ти (забу́тися) на ко́го, на що́. Помнить (забыть) о комъ, о чемъ. А ти на мене забулася. Г. Барв. 529. Пита́ти на що́. Спрашивать о чемъ. На здоров’я тебе, брате, буду питати. ЗОЮР. І. 26. Наляга́ти на но́гу. Хромать. Желех. Жда́ти на ко́го. Ждать кого. Час не жде на нас. Св. Л. 295. Ві́рити на ко́го, на́ що. Довѣрять кому, вѣрить чему. Ой вірь же ти, дівко молода, на козацьке слово. Нп. На його пан вірив... як на рідного батька. Грин. І. 92. г) Указываетъ предметъ, для котораго что-либо сдѣлано или дѣлается въ смыслѣ для: На мірошника вода робить. Посл. Тут на вовків привілля: ліс великий та густий, та яри. Волч. у. Мішок на жито. Як на ме́не. По моему мнѣнію. Як на мене, то се дурниця. Если бы это со мной, если бы такъ мнѣ. Як на мене, то я б його й вигнав за се. д) Указываетъ цѣль дѣйствія: на, въ, для. Раз у-осени пан поїхав на лови. Рудч. Ск. II. 75. Людей на панщину женуть. На заріз людей ведуть. АД. І. 75. Ходімо в близькі містечка, щоб і там проповідував: на те бо вийшов я. Єв. Мр. І. 38. На те й мати родила, щоб дівчина любила хорошого челядина. Рудч. Чп. 184. А Бог людям на науку поставив їх в полі. Шевч. 474. Треба ж, голубко, її на розум навчити: се дурні голови. МВ. (О. 1862. III. 38). На лихо вчити. На попи вчитися. Рушило Півпівника в дорогу, стрепенуло крилцем і трейчи заспівало на знак свого одходу. К. (О. 1861. IV. 40). Віти тернові рубайте, по шляху покидайте, мені, брату, пішому піхотинцю, на признаку давайте. АД. І. 115. На пожи́ток. Ha пользу, въ пользу. Желех. е) Указываетъ орудіе или средство дѣйствія: на, о, объ. Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав. Драг. 341. Не на те козак п’є, що є, а на те, що буде. Посл. Проміняв на личко ремінець. Посл. Присягати на Євангеліє. Желех. А третій брат, менший, піша пішаниця, за кінними братами уганяє і на біле каміння, на сире коріння свої ніжки козацькі-молодецькі побиває. АД. І. 107. Бачив чорта на свої власні очі, — отсе як вас бачу. МВ. (КС. 1902. X. 141). ж) Указываетъ признакъ предмета, составляющій одно логическое цѣлое съ опредѣляемымъ словомъ или сказуемымъ: на, по. На но́гу криви́й. Хромой. Горобчичок манісінький, на ніженьку кривісінький. Грин. III. 662. На красу́ (вро́ду) га́рний. Красивый. Ти, козаче молоденький, ни вроду прекрасний. Грин. III. 175. На масть рудий. Така ж тиха, така й мова, тільки на брівоньки чорноброва, а на личенько ще й білійша, тільки на словечко не вірнійша. Лавр. 39. Були (шовковиці) всякі: і червоні, і білі на ягідки. О. 1862. V. 98. Рости, рости ти, черемхо... тонка, тонка та висока і на лист широка. Грин. III. 199. Був священник на ім’я Захарія. Єв. Л. І. 5. Єсть у Київі чоловік, на ймення Кирило, на прізвище Кожем’яка. ЗОЮР. II. 28.
3) Указываетъ образъ или способъ дѣйствія: на, въ. Кричати на ввесь рот. Желех. На смерть порубав. Желех. На превелику силу зробив. Желех. Діждавшися другого дня, баба на тще серце так і рушила до пошти. Г. Барв. 497. и) Указываетъ то, во что измѣняется предметъ: на, въ. Порубали козаченька на мілку дробину. Нп. Побив на мотлох. Желех. Помололи пшеницю на борошно. і) Указываетъ моментъ, въ который совершается дѣйствіе, или продолжительность времени: на, въ. На Великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками. Шевч. 461. На той час він був дома. Хоч би на ранок сніг перестав. На Пе́тра. Въ день св. Петра. А як прийде нудьга в гості та й на ніч засяде. Шевч. 446. На рік пішов з дому. На Дону по два карбованці, мовляв, косареві на день. Г. Барв. 438. к) Указываетъ количество или мѣру: на. На три карбованці купив. Круг містечка Берестечка на чотирі милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили. Шевч. 491. На новий рік прибавилось дня на заячий скік. Ном. № 513.
2) Съ мѣстнымъ падежемъ: а) Указываетъ мѣсто, на которомъ или близъ котораго что-нибудь находится или происходить: на, въ. І в хаті не чуть, і на дворі не видно. МВ. II. 8. Ой на горі та женці жнуть. Закр. І. 65. Стоїть той дід на воротях із кийком. Рудч. Ск. І. 43. І на місті була, і горілку пила. Нп. На сонці полотно сушили. Багацько у його добра... на видноці і під замками. Греб. 317. На рушнику́ ста́ти. Обвѣнчаться. Та поможи, Боже, на рушнику стати, — тоді не розлучить ні батько, ні мати. Нп. б) То, что имѣетъ значеніе по отношенію къ предметамъ въ пространствѣ, переносится на лица, дѣйствія и состояніи: на, въ. На обіді в його був. Він уже на підпитку. Васюринський козарлюга на меду гуляє. О. 1862. X. Скажи мені, моя мила, що маєш на мислі? Нп. А в мене не те на думці. Г. Барв. 211. Я не була з вами на розмові. Каменец. у. в) Указываетъ время, въ теченіе котораго что-либо происходить: на, въ, при. На тім тиждні се було. На весні́. Весною. А на третю нічку вийшла на зорі. Грин. III. На днях ходи́ти. Быть въ послѣднихъ дняхъ беременности. КС. 1883. II. 394. На смерті побивавсь цілу ніч. Черк. у. г) Указываетъ орудіе или средство, при помощи котораго что-нибудь происходитъ: на. Прийшов пан Палій додому да й сів у наміті, на бандурці виграває: «Лихо жити в світі». ЗОЮР. І. 190. Покайтеся, христіяне, на мені, як матері, не шанувати. Грин. І. 84. д) Указываетъ образъ или способъ дѣйствія: въ. Чим вони не люде? І добрі, й заможні, усі їх на повазі мають. МВ. II. 111. На перешкоді вона йому стала. Йому вже й мухи на заваді. Посл. е) Указываетъ причины или основаніе дѣйствія: на, изъ-за. Маючи надію на твоїм слові. Не треба ся на дівчат бити. ж) Указываетъ признакъ предмета, составляющій одно логическое цѣлое съ опредѣляемымъ словомъ или сказуемымъ, — не переводится; по-русски въ этомъ случаѣ ставится творительный падежъ: Моя мила миленька, на личеньку біленька. Нп. Придавлено його й примучено на тілі, ослаблено його й скалічено на дусі. К. ХП. 130.
Почере́з, пред.
1) Черезъ. Пішов у тото місто почерез високу гору. Гн. ІІ. 233. Почерез плоти понадвисала червона калина. Федьк.
2) В-продолженіе. Робила почерез цілий рік. Гн. II. 58.
2) Изъ-за. Мама Юди снила раз, що породе сина і почерез того сина маї умерти сам Исус Христос. Гн. II. 236.
Присні́дати, -даю, -єш, гл. Упустить, утратить завтракая, изъ-за завтрака. Да ти, дівко, свою долю у п’ятінку приспівала, в суботоньку приснідала, в неділеньку согрішила, що до церкви не сходила. Чуб. V. 602.
Продріма́ти, -ма́ю, -єш, гл.
1) Продремать. Продрімав пів ночі, а заснути таки не дали. Потерять, утратить изъ-за дремоты. Мнж. 112.
2) Задремать. Зробив він собі на тій яблоні тернову постіль: як ся продрімат, то ся уколе. Драг. 263.
Рак, -ка, м.
1) Ракъ. Не буде риба раком. Ном. № 5644. Вчепився як рак. Ном. № 3997. Напекти́ ра́ків. Покраснѣть отъ стыда. Напік же пан Терешко раків, як і сам розглядів, що справді салдат намальований і що увесь базарь з нього глузує. Кв. І. 23. Налови́ти ра́ків. а) Утонуть. б) = Раків напекти́. Раків через його наловили та таких уже великих, що де їх і ловити — изъ-за него сильно пришлось краснѣть. Зміев. у. Він знає, де раки зімують. Онъ не промахъ. Як рак сви́сне. Никогда. Ном. № 5492. Ра́ка ста́ти = Раком стати. См. Стати. Хата рака стала — разваливаясь, раскарячилась. Г. Барв. 371.
2) Насѣк. = Раглик. Вх. Пч. І. 6.
3) Родъ желѣзной подковы съ 4-мя зубцами, подвязываемой подъ подошву, что бы не скользить по льду и пр. Шух. I. 176.
4) Бревно съ ножками, родъ козелъ, ставящихся на дно рѣки при ея загачиваніи и служащихъ основаніемъ для плотины. Шух. I. 113.
5) мн. Родъ вышивки на сорочкахъ. Чуб. VII. 427. Ум. Рачо́к.
Розбива́ти, -ваю, -єш, сов. в. розби́ти, -зіб’ю́, -єш, гл.
1) Разбивать, разбить. Тому дали яйце-райце і сказали: тільки не розбивай нігде на дорозі. Рудч. Ск. І. 144. На теплого Олекси щука риба лід хвостом розбиває. Ном. № 416. Чорне море вітер-буря колихає, там турецький корабель розбиває. Чуб. V. 935. Глек розби́ти з ким. Поссориться съ кѣмъ. Ном. № 9539. Глек брехні назбірали та й розбили — поссорились изъ-за сплетенъ. Ном. № 9538.
2) Убивать, убить. Приказав (Ирод) Христа шукати, діток малих розбивати. Чуб. ІІІ. 356.
3) Грабить, разбойничать. У чумаків колеса товстії, то в колесах було попродовбує дірки да туди гроші положить, да й позабиває гвіздками; то його (чумака) хоть як хоч нехай розбиває, а гроші в. ЗОЮР. І. 76. Розбойничок — лихий чоловічок: як вечеріє — коня напуває, а як смеркає — коника сідлає, опівночі людей розбиває. Розбив же він та того купця. Чуб. V. 741.
4) Раздѣлять, разрѣзывать, разрѣзать (волны при плаваніи). Не плавле, літа Семен Дніпром, тільки човен синю хвилю розбиває. МВ. І. 140.
5) Разъединять, разъединить, разлучать, разлучить. Зашумів сокіл із-за крутих гір, розбив, розлучив пару голубів. Чуб. V. 206. Се чорний ворон; розбив пташенят і найкращу настигає. МВ. II. 70.
6) Разсѣивать, разсѣять, уничтожать, уничтожить. Бий, дзвоне, бий, хмару розбий! Ном. № 335. Вороний коню, заграй підо мною, розбий, розбий тугу по зеленому лугу козакові молодому. Чуб. V. 877. Я зараз приведу Зіньку шептуху, то вона скропить тебе водицею і розіб’є ті чари. Стор. II. 215.
7) Сокрушать, сокрушить (о мысляхъ). Стали умисли козацьку голову ключника розбивати. АД. І. 212.
Розго́ниха, -хи, ж. Та, которая разгоняетъ, — эпитетъ каши, такъ какъ при простомъ крестьянскомъ обѣдѣ послѣ нея встаютъ изъ-за стола. Каша — розгониха наша. Ном. № 12317.
Сухо́та, -ти, ж.
1) Сухота, грусть, тоска. За малим жити — сухота моя, за козаченьком — красота моя. Нп. Своєю сухотою ввесь сад ізсушу. Мет. 255.
2) Человѣкъ, изъ-за котораго кому-либо бываетъ сухота. См. ниже уменьшительное.
3) мн. а) Чахотка. Св. Л. 321. Левиц. Пов. 326. Вмерла небога від сухот через його нелюдську вдачу. Г. Барв. 149. б) Дѣтская болѣзнь, выражающаяся крайней худобой ребенка. Мил. 32. ХС. VII. 415. Ум. Сухі́(о́)тка, сухі́(о́)тонька. Дівчинонько, сухотонько ти моя. Чуб. V. 249 Судіть, судіть, вороженьки, коли довелося, — ми на вашу сухотоньку та й поберемося. Грин. III. 190.
Че́рез, пред.
1) Черезъ, чрезъ. Через темний ліс ясним соколом лети. Нп.
2) Черезъ посредство, при помощи. Через слуг до пана, а через святих до Бога. Ном. № 146.
2) — те. Поэтому, потому, оттого. На осиці повісивсь Юда, через теє вона і трясеться, хоч вітру і немає. Чуб. 1. 76. Через те й везено його, що він не міг іти. Харьк.
4) По причинѣ, из-за, благодаря. Через таку бабу чорт.... посивів. ЕЗ. V. 158. Через неї мій вік молодий пропадає. МВ.
5) Черезъ, по истеченіи (извѣстн. времени). Буде у вас через місяць дитина. Рудч. Ск. І. 19. Через три дні знайшли його. Єв. Л. II. 46.
6) За (извѣстное время). Через таку бабу чорт через одну ніч посивів. ЕЗ. V. 158.
7) Въ продолженіе. А я живу при нещасті через усі віки. КС. 1882. VIII. 281. Коли б то можно бути через зіму котом, через літо пастухом, а на великдень попом. Чуб. І. 231. Те ж співають, прикладаючи до тещі, і так через усю дорогу. О. 1862. IV. 31.
8) — лад. Слишкомъ, чрезмѣрно. Ном. № 7690.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Ди́во, -ва, с.
1) *3 до́брого ди́ва. Безпричинно, неосновательно, из-за пустяков. Отак, з доброго дива, посварились люде. З доброго дива напавсь на мене. Звен. у., Пальчик. Ефр. *Не могти́ з ди́ва ви́йти. Не наудивляться. Гарні шинкарівни з дива не могли вийти, що знайшовся козак не податливий на їх принади. Лепкий.
За, пред. 2) *За таки́ми обста́винами. Из-за таких обстоятельств. Сл. Нік.
3) *Бу́де за мно́ю (о долге). Будет за мной. *За ким (єсть, бу́де). Будет или принадлежит кому, отдастся кому. Картоплю варили — юшка за нею, яйця варили — шкаралуща й окріп за нею, а невістка ще нарікає, що з голоду пухне. Херс. Нік.
4) *За таки́х обста́вин. При таких обстоятельствах.
8) *Прийти́ за ді́лом. Прийти по делу. Крим.
13) *За ду́мкою N. По мнению такого-то. Пр. Пр.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Изъ = з, зі, зо. — Приїхав з города. — Та й ішов чумак з Дону, гей з Дону до дому. н. п. — Він зо всього бере процент. — Изъ всѣ́хъ силъ = я́ко мо́га, чим ду́жч, з усїєї си́ли, що си́ли. — Изъ-за́ = зза, с поза́. — Зза стїни виглядає. — Вийшов с поза хати. — Изъ за васъ я посо́рился съ нимъ = через вас я з ним посвари́в ся. — Изъ-подъ = с під. — Я витягну тебе с під споду. Кот. — У його с під носа крадуть, а він не бачить. — Рабо́тать изъ барыша́ = працюва́ти для зи́ску. — Изъ-по́лу = з полови́ни.

Запропонуйте свій переклад