Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 14 статей

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Викру́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. ви́крутитися, -чуся, -тишся, гл.
1) Увертываться, увернуться; вывернуться.
Грицько побачив, що кацап виймає ножа, та й викрутився. Рудч. Ск. І. 201.
2) Только сов. в. Проработать безъ отдыху.
Ціле літо, як муха в окропі, викрутяться обоє, рано встаючи, пізно лягаючи. Мир. ХРВ. 125.
Заховста́ти, -та́ю, -єш, гл. Зануздать. Кацапи кажуть — зануздай, а ми — заховстай кони, а воно все йидно. Камен. у.
Кацала́п, -па, м. Презрительное отъ каца́п. Грубый великоруссъ, великорусскій мужикъ. Св. Л. 249.
Каца́п, -па, м.
1) Великороссіянинъ.
Тут дивляться, аж виходить кацап. Руд. КС. 1901. XII. 472.
2) У галицкихъ дровосѣковъ: куча дровъ вишиною въ 1 1/2 метра, длиною 2 и шириною 1 метръ. МУЕ. III. 28. Ум.
Каца́пчик. Ув. Кацапю́га. Св. Л. 192.
Кацапеня́, -ня́ти, с. Великорусскій ребенокъ.
Каца́пка, -ки, ж. Великороссіянка. Приїхав в одно село — дивиться, кацапка кричить. Рудч. Ск.
Кацапня́, -ні́, м. Соб. отъ кацап.
Каца́пський, -а, -е. Великорусскій.
Каца́пчик, -ка. Ум. отъ кацап.
Каца́пщина, -ни, ж. Великороссія. Лаяв кацапів і кацапщину. Мир. ХРВ. 141.
Кацапю́га, -ги, м. Ув. отъ кацап.
Нака́кати, -каю, -єш, гл.
1) Дѣтск.: Испражниться.
2) О великороссахъ: наговорить слова
какъ: Прийшов кацап, подивився, накакав, накакав та й пішов.
Подава́тися, -даю́ся, -є́шся, сов. в. пода́тися, -да́мся, -даси́ся, гл.
1) Подаваться, податься, наклоняться, наклониться.
Зелененька ялиночка на яр подалася. Чуб. V. 122.
2) Раздаваться, раздаться, расширяться, расшириться. Ном. № 12013.
Широкая да улиця да ще й подалася. Чуб. V. 421.
3) Отступать, отступить, подвигаться, подвинуться.
Перед мечем назад не подається. К. Іов. 89.
4)
— кому́. Уступать, уступить, податься. Грицько перший раз подався кацапові, а другий раз не подався. Рудч. Ск. І. 201.
5) Ослабѣть, похудѣть.
Його жінка дуже подалась, змізерніла, зблідла. Лев. Пов. 155.
6) Отправляться, отправиться.
Подалась до річки. Мнж. 1. Подалась на чуже село. Г. Барв. 366. Глянув тільки в хату, та й подавсь геть у поле. Зміев. у. Осідлали кониченьки, в степи подалися. Грин. ІІІ. 591.
7)
на пота́лу. См. Потала.
Шпурля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. шпу́рити, -рю, -риш, гл. Бросать, швырять, бросить, швырнуть. Драг. 231. Кацап почав грудками шпурляти. Св. Л. 193. Та й шпурив острий палаш. Федьк. 1. 85.