Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 5 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Кладби́ще – кла́дови́ще, кладови́сько, мо́гилки́ (-ло́к) гробови́ще, гробки́ (-кі́в), гро́би, вічни́ці (-ни́ць), (особ. в церковной ограде) цви́нтар (-ря); (еврейское) око́пище, око́писько, окі́п (р. око́пу).

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Кладбище – кла́довище, -ща, могилки́, -ло́к, цви́нтар, -ря.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Кладбище – кладо́вище.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Кладбище — кладо́вище, -ща; К. православное — правосла́вне кладо́вище; К. иноверческое — чужові́рне кладо́вище.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Кладби́ще = кла́дови́ще, гробови́ще, гробки́, могилки́, кла́двище, (переважно в церковному дворі або коло церкви) — цви́нтарь, церкови́ще Лев., (старе кладовище або місце, де колись було кладовище) — погре́бище. С. З. Л. — Ой як мінї не ходити на цвинтарь тужити — поховала миленького, зостали ся дїти. н. п. — І років через сто на цвинтарь прийде внук, де грішні костї їх в одну копицю сперли. Гул. Ар. — Її немає: під осїнь журливу на гробовище однесли. І. Г.

Запропонуйте свій переклад