Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 1 статтю

- Тлумачно-стилістичний словник української мови 2013— Вгору

Контра́ктник, -а, чол., розм. Той, хто працює чи служить за контрактом. Солдат-контрактник. Офіцер-контрактник.
[1. Від старого кавказця він дізнається про обставини смерті брата, який воював на боці чеченців, — його живцем закопав у землю солдат-контрактник. Власне, старий приїхав до Москви, щоб помститися «контрактникові»… (Лариса Брюховецька, «Приховані фільми: українське кіно 1990-х»). 2. Відчутний відтінок розмовності засвідчують такі утворення, як контрактник «спортсмені який виступає у певному клубі за контрактом», вільник «борець греко-римського (вільного) стилю»… («Українська лексика кінця двадцятого століття»).]

ВідмінокОднинаМножина
Називний  контра́ктник  контра́ктники
Родовий  контра́ктника  контра́ктників
Давальний  контра́ктникові (контра́ктнику)*  контра́ктникам
Знахідний  контра́ктника  контра́ктників
Орудний  контра́ктником  контра́ктниками
Місцевий  … контра́ктникові, контра́ктнику  … контра́ктниках
Кличний  контра́ктнику  контра́ктники
* У давальному відмінку однини перевагу треба віддавати слову контра́ктникові. Обговорення статті