Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 42 статті
Запропонувати свій переклад для «корчі»
Шукати «корчі» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Дерго́та – ко́рчі, (на лице) ми́шка; (чаще у скота) перело́ги.
Дрягота́ – ко́рчі (р. -чів), корчі́й (р. -ія́) (в лице) ми́шка, ми́шки.
Забива́ться, заби́ться –
1) куда – забива́тися, заби́тися, зашива́тися, заши́тися, зала́зити, залі́зти, засу́нутися куди́; см. Забира́ться, забра́ться. [Заби́лася в найда́льший куто́к. А де ти так заши́всь, Іва́не? Хло́пець засу́нувся під яки́йсь пліт і засну́в (Франко)];
2) чем – забива́тися, заби́тися, захара́щуватися захара́сти́тися, засні́чуватися, засніти́тися, засмі́чуватися, засміти́тися, (о мног.) позабива́тися, позахара́щуватися и т. д. чим. [Ву́шко в го́лці заби́лося. Гре́блі порозва́лювалися, шлю́зи позахара́щувалися. Дірочки́ в чайнико́ві чимсь позасні́чувалися].
• -ться мукой – заборошни́тися. [Си́то заборошни́лося];
3) -ться (о сердце) – заби́тися, затьо́хкати, заколоти́тися, закалата́ти, заки́датися, зат(р)і́патися, затріпота́ти, затріпоті́ти, затокоті́ти, застукоті́ти, (однокр.) тьо́хнути, ки́нутися, тіпну́тися. [Се́рце затьо́хкало (тіпну́лось) і заме́рло. Се́рце в ба́тька й ма́тери шви́дше застукоті́ло (Н.-Лев.)]; (о пульсе) заби́тися, затокоті́ти, закалата́ти, (однокр.) ки́нутися, тіпну́тися.
• -ться в судорогах – заті́патися.
• -лся в судорогах кто – заті́пався хто, ко́рчі взяли́ кого́, почало́ ко́рчити кого́. [Ди́ко, прони́кливо кри́кнувши, заті́пався мов у ко́рчах (Л. Укр.)].
Кобе́нить –
1) (руки, ноги) ко́рчити, криви́ти, викривля́ти, коцю́бити, кандзю́бити (ру́ки, но́ги).
• Его -нит, безл. – його́ ко́рчі (перело́ги) напа́ли;
2) (тащить что) тарга́нити, тараба́нити, пе́рти (пру, преш), тягти́, волокти́ що.
Конву́льсия – конву́льсія, (судорога, корчи) ко́рчі (-чів), (у детей) мимохі́д (-хо́ду), (особ. у животн.) перело́ги (-гів). [Нові́ ко́рчі вхопи́ли його́ (Грінч.). Перело́ги бува́ють і в люде́й і у скоти́ни (Звин.)].
• У него -сии – його́ ко́рчить (судо́мить). [Відра́зу його́ ско́рчило всього́ (Грінч.)].
Корё́жить – ко́рчити, корю́чити, судо́мити. -жит (безл.) ко́рчить, ко́рчі (в ме́не), судо́мить.
Корко́та, стар. – ко́рчі (-чів); срвн. Ко́рчи и Спа́зма.
Ко́рча, Корчь, Ко́рчи – корч (-чу), ко́рчі (-чів), судо́ва, (обычно у лошадей) перело́ги (-гів). [Заті́пався мов у ко́рчах (Л. Укр.). Щоб на те́бе перело́ги (Запор. за Дунаєм). Перело́ги, йдіть собі́ од йо́го жил, од йо́го піджи́л (Грінч. III)].
Коря́га, Коря́жина –
1) (пень) корч (-ча́), пень (р. пня), (сук) корча́к (-ка́), коря́ка; см. Карша́;
2) (мелкий лес) корчі́ (-чі́в), корчі́в’я (-в’я), (кустарник) чагарни́к (-ку́).
Куст –
1) кущ (-ща), (зап.) корч (-ча). [Зарі́с уве́сь куща́ми й дерезо́ю (Грінч.). Аж тут ра́птом за плечи́ма корчі́ затріща́ли (Рудан.). І як го́лос почу́в ти з корча́, що аж жах пробира́є (Франко)].
• -ты́ крыжовника – а́ґрусник (-ку).
• -ты́ ореховые – ліщи́на.
• -ты́ терновые – терни́на, терни́к (-ку́).
• -ты́ ягодные – ягідни́к (-ку́). [Ягіднику́ бага́то, а я́гід нема́є (Звягельщ.)].
• Разрастись -то́м – розкущи́тися; срвн. Раскусти́ться.
• Покрытый -та́ми – кущи́стий, (зап.) корчи́стий.
• Пуганая ворона и -та́ боится – ля́кана воро́на й куща́ (корча́) бої́ться (Приказка);
2) (горн.) гніздо́;
3) (промышл.) гру́па, кущ, гніздо́.
• Куст сахарных заводов – гру́па цукрова́рень.
Набега́ть, набежа́ть –
1) (наскакивать) набіга́ти, набі́гти, наска́кувати, наско́чити, наїжджа́ти, наї́хати на ко́го, на що. [Ненаро́ком набі́г коне́м на йо́го і збив з ніг (Сл. Ум.). Чо́вен наско́чив на корчі́ і тро́хи не переки́нувсь (Сл. Ум.)].
• Колесо -жа́ло на камень – ко́лесо наско́чило (наї́хало, набі́гло) на ка́мінь;
2) (сбегаться, сходиться, собираться) набіга́ти, набі́гти, понабіга́ти, поназбіга́тися, нарина́ти, нари́нути куди́. [Вовки́ сірома́нці набіга́ли (Метл.). Набі́гло бага́то люде́й (Сл. Ум.). Понабіга́ють з слободи́ дітво́ра до ді́да (Драг. Пр.). А наро́ду нарину́ло – тьма тем (Мова)].
• Толпа -жа́ла на площадь – на́товп поназбіга́вся (нарину́в) на майда́н.
• На лбу у него -га́ли морщины – на ло́бі у ньо́го (йому́) набіга́ли змо́рш[щ]ки. [На сухо́му висо́кому ло́бі набіга́ли густі́ дрібні́ змо́ршки (Н.-Лев.)].
• Верх -га́ет (против подкладки) – верх набіга́є (бри́житься) (про́ти пі́дбивки).
• На глазах у него -га́ли, -жа́ли слёзы – на о́ча́х у йо́го (йому́) набіга́ли (нарина́ли), набі́гли (нарину́ли) сльо́зи. [У бі́дного хло́пця аж сльо́зи нарина́ли на о́чах, але він держа́всь пла́кати (Яворн.)].
• -га́ет, -жа́ла туча – набіга́є, набі́гла хма́ра. [Пішла́ вдова́ в по́ле жа́ти, ста́ла хма́ра набіга́ти (Метл.)].
• Вода -жа́ла с гор – води́ набі́гло (понабіга́ло) з гір.
• Надо жить, как -жи́т – тре́ба жить, як набіжи́ть;
3) см. Набе́г 2 (Делать -бе́г).
Повора́чивать, повороти́ть –
1) поверта́ти, верну́ти, поверну́ти, (в сторону и назад) заверта́ти, заверну́ти, (сворачивать в сторону) заверта́ти, зверну́ти, (диал.) скру́чувати, скрути́ти. [Со́нце почало́ поверта́ти на вечі́рній упру́г (Неч.-Лев.). Обізва́вся, не поверта́ючи голови́. Туди́ мою́ голі́воньку що-ве́чора ве́рне. Верни́ до мо́го дво́ру. Він уже́ й коня́ заверта́є (Грінч.). Ішли́ про́сто, а тоді́ зверну́ли (заверну́ли) вліво́руч за ріжо́к. Жанда́р скрути́в напра́во, між корчі́ (Франко)].
• -вать, -ти́ть к чему (при езде, ходьбе) – приверта́ти, приверну́ти до чо́го; срв. Привора́чивать.
• -вать направо, налево – поверта́ти (зверта́ти, заверта́ти) право́руч, ліво́руч, у пра́ву, у лі́ву ру́ку.
• -вать с дороги – зверта́ти з доро́ги.
• -вать обратно (при езде, ходьбе) – наза́д заверта́ти, -ся, заверну́ти, -ся. [Заверта́й ко́ні додо́му. Пішо́в був, аж поба́чив, що хма́ра насува́є, та й заверну́вся].
• Здесь негде и -ти́ть – тут ні́де й заверну́тися.
• -вать оглобли – верну́ти наза́д.
• Ветер -вает к югу – ві́тер ве́рне, поверта́є(ться) на пі́вдень.
• На весну -вает – на ве́сну кладе́ться (ве́рне).
• На весну -тит – на ве́сну пове́рне (скре́сне). [Сон-трава́ цвіте́, ско́ро пове́рне (скре́сне) на ве́сну. На ве́сну вже поверну́ло (скре́сло)].
• -вать в свою пользу – на свою́ руч наверта́ти. [На свою́ руч наверта́ли спра́ву].
• -вать по своему, на свой обычай – наверта́ти, навороча́ти на своє́, на свій ро́зум, на свій зви́ча́й, оберта́ти на свій зви́ча́й;
2) что куда, вокруг чего – верну́ти, оберта́ти, оберну́ти що куди́, навко́ло (круг) чо́го. [Верете́но ка́мінь оберта́є у млині́. Оберта́є над огне́м м’я́со, настро́млене на роже́н. Ві́тер оберта́є кри́ла у вітряці́].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Ацтек – (науатль) ацтек.
[Мабуть, не раз вони в дитячих снах Тобі ввижалися: чудні, далекі, Золотошкурі і сумні ацтеки З погордою в потьмарених очах (Юрій Клен). Страшні корчі вербових ікебан. Зникаєм, як етруски і ацтеки. Недавно в Чорнобилі дикий кабан переходив вулицю біля аптеки. Людей нема, а яблуні цвітуть. І мертва річка зблискує, як ртуть (Л.Костенко)]. Обговорення статті
Желторотый – жовторотий, (перен., еще) жовтодзьоб:
• желторотый птенец – пуцьвірок, пуцьвіронок, пискля, жовтороте пташа (пташеня, пташатко).
[Медвідь відійшов з Вовком у корчі, а Королик і його жінка влетіли до свого дупла, щоби нагодувати своїх писклят (І.Франко). Ця жовторота юнь добулася до тропічної Африки, аби віддати господарям своє тіло, життя, кров і молодість; це мученики, що катуються за двадцять два франки на день (без вирахувань), і вони вдоволені, вдоволені всім єством аж до останнього еритроцита, на який уже чатує десятимільйоновий москіт (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна)]. Обговорення статті
Судорога – судома, судорга, судомлення, корч, корчі, конвульсія. Обговорення статті
Унизанный – унизаний, обнизаний, винизаний:
• унизанное звёздами небо – унизане зорями небо.
[Коси в неї, як смоль, чорні та довгі-довгі, аж за коліно; у празник або хоч і в недільку так гарно їх повбира, дрібушка за дрібушку, та все сама собі запліта; та як покладе їх на голову, поверх скиндячок вінком, та заквітча квітками, кінці у ленти аж геть порозпуска; усі груди так і обнизані добрим намистом з червонцями, так що разків двадцять буде, коли не більш… (Г.Квітка-Основ’яненко). Літом Мотря стає жати. У Пісках ніхто не приймав, — бо помітили, що в кого Мотря жне — вся нива закрутнями унизана (П.Мирний). Верх сам свобідний був від дерев, тільки розлогії а рідкії корчі ялівцю, обнизані напереміну то зеленими, то темно-синявими, то чорними ягодами, понасторушували круг них, мовби для оборони, густо свої коротенькії острії шпильки (І.Франко). Ми були обліплені карміном жіночих уст, обсотані серпентином, обнизані забавками, радіо нам щось грало і ми щось танцювали (У.Самчук). Ця вивіска, прибита до будинку на розі вулиці, виглядала дуже ефектно: ми зуміли так її прикріпити, що діва зі скелі вказувала своєю унизаною коштовностями рукою на заїзд і двір, де була наша квартира (Р.Осадчук, перекл. Т.Мана)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КОНВУ́ЛЬСИИ укр. ко́рчі, корчі́й, судо́ма, дрижаки́.
КОРЁ́ЖИТЬ; ПЕРЕКОРЁЖИТЬ, перекорёжило кого ще напа́ли ко́рчі́ на;
ИСКОРЁЖЕННЫЙ (про ноги) покандзю́блений.
СВЕСТИ́ (запізнати) зве́сти́ доку́пи;
свести к шу́тке оберну́ти на жарт;
свести концы́ с конца́ми кінці́ доку́пи пов’яза́ний;
свести на втору́ю роль удругоря́дний;
свести на нет (зусилля) ще ударе́мнити;
свести счёты с кем образ. заби́тий оси́кового кілка́ в чию моги́лу;
свести с ума́ ще скрути́ти з глу́зду, обезглу́здити;
свело́ (живіт) стягло́, підвело́;
не свёл слу́чай не довело́ся;
су́дорога свела́ напа́ли ко́рчі́;
СПА́ЗМЫ укр. ко́рчі, судо́ма.
СУ́ДОРОГА ще конву́льсія [би́ться в су́дорогах ко́рчитися в конву́льсіях];
су́дорога свела, напа́ли ко́рчі́.
СУ́ДОРОЖНО ще спазмати́чно, конвульси́вно, судо́мно, оказ. зсудо́млено, з дриґото́ю;
СУ́ДОРОЖНЫЙ ще дриґотли́вий, дриґотю́чий, конвульси́вний /конвульсі́йний/ і похідн., (про мову) запи́куватий, заї́куватий;
су́дорожный спазм ко́рчі, забут. корчі́й;
су́дорожные движе́ния дриґотли́ві ру́хи.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Дрягота – ко́рчі, -чів.
Конвульсия – конву́льсія, -ії, ко́рчі, -чів.
Корчи – ко́рчі, -чів; (у скота) перело́ги, -гів.
Спазмы, мед. – спа́зми, -мів, ко́рчі, -чів, сти́ски, -ків.
Судорога – корч, -чу; судороги – ко́рчі, -чів; (у скота) перело́ги.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Забиться
• Забился в судорогах кто – затіпався хто; корчі взяли кого; взяло (почало) корчити кого; забився в корчах хто. [Дико, проникливо крикнувши, затіпався мов у корчах. Українка.]

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

корч, -ча́, -че́ві; корчі́, -чі́в, -ча́м

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Корч, -ча́, м.
1) Пень.
2) Кусть. Тілько при долині два корчі калини. Чуб. V. 32. Ум. Ко́рчик. Ой на городі дві лободі, третій корчик бобу. Грин. III. 219.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Дерго́та, мед. Spasmus = ко́рчі, перело́ги (на виду) — ми́шки.
Дрягота́, Convulsio — дрігота́, ко́рчі, (в лицї) — ми́шки.
Карша́ = корч, частїше мн. корчі́. — За корчами не можна проїхати, скрізь позавалювало.
Карше́вникъ = корчі́.
Конву́льсія = ко́рчі, перело́ги. С. Д. З.
Ко́пани = 1. копани́цї (полозки у сапок з коріньковими передками). 2. ко́рчі, пнї (викопані з землї, де був лїс).
Ко́рча = ко́рчі, перело́ги. С. З. Л. — От се напали перелоги. С. З.
Коря́га, коря́жина = корч, корчі́. — Тут де глибоко під берегом, саме корчів багато, та й що году круча обвалюєть ся і дуби падають, то за тими корчами і риби ловити не можна. н. о.
Куста́рникъ = чагарни́к (С. З.), чагарня́к (К. З. о Ю. Р.), чага́рь(С. З. Л.), чагарі́, кущі́, корчі́, (в балцї) — байра́к. (С. Аф.). — Їдуть вони темними лїсами, їдуть чагарями, їдуть вони пустим зрубом, буйними ланами. Руд. — Тодї Ляхи догадливі бували, усї по кущах, по лїсах повтїкали. н. д. — Прошу вас, братця, як будете до байраків прибувати, тернові гильки рубайте, мінї признаку покидайте. н. д.
Набѣга́ть, набѣжа́ть = 1. наздоганя́ти, доганя́ти, наганя́ти, настига́ти, наздогна́ти і т. д. д. Догна́ть. 2. набіга́ти, наско́кукати, набі́гти, наско́чити. — Ненароком набіг конем на його і збив з ніг. — Човен наско́чив на корчі́ і трохи не перекинув ся. 3. збіга́ти ся, набіга́ти, назбіга́ти ся, збі́гти ся, набі́гти, позбіга́ти ся, понабіга́ти. — Набігло багато людей. — На ґвалт збігли ся люди. — Мірку проса висипав, — назбігло ся такого до біса курей. н. к.
Спа́зма, вживаєть ся тільки мн. спаз́мы = корч, ко́рчі (С. Л.), перело́ги (С. З. Л.), в животї — заві́йна (С. Аф. Л. Ман.), завійни́ця (С. Л.), со́няшницї (С. З.), со́яшницї. — Опісля здавило її щось в горлї, мов корч сьміху. Коб. — Нехай тебе завійна візьме! н. пр.
Су́дорога, spasma, spasmus — корч (С. Жел. Пар.), ко́рчі (С. Л.), корчі́й, перело́ги (С. З. Л.).