Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 21 статтю
Запропонувати свій переклад для «курево»
Шукати «курево» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ку́рево –
1) (вещество курильное) ку́рево, кади́ло. [Дово́лі ки́нуть ку́рева дрібо́чок (Л. Укр.). Прихо́дили до Пе́рсії ці́лі карава́ни па́хощів та кади́ла (Крим.)];
2) (костёр дымящийся) ку́рище;
3) (для подкуривания пчёл) підку́р (-ру), о́кур (Шух.).
Аромати́ческий и арома́тный – аромати́чний, арома́тний, запа́шни́й, запаши́стий, паху́ч[щ]ий, духови́тий. [Запашні́, паху́щі кві́ти. Духови́те ку́рево].
• -ые снадобья, вещества – па́хощі, аромати́чне наді́б’я.
Дым –
1) дим (р. -му) (мн. ч. – дими́ и димо́ве (Л. Укр.), ум. димо́к, ди́монько), ку́рево, ку́рява. [Чи не пожа́р, де? бо он ку́рево яке́! Ба́чу, над клу́нею чо́рна-чо́рна ку́рява: догада́всь – підпали́ли (Звин.)].
• Обратиться в дым, рассеяться, исчезнуть, как дым – здимі́ти, зди́мнити, ди́мом здимі́ти [Пропа́в, як здимі́в. Десь іздимі́в з ха́ти (Рудан.). Ди́мом здимі́в пан голо́дний (Рудан.)], піти́ ди́мом, зди́мчитися. [Після йо́го сме́рти все його́ добро́ і зди́мчилось].
• Подойти ды́мом – приди́міти, підійти́ ди́мом.
• Подошедший ды́мом – приди́млений. [Ка́ша приди́міла или приди́млена (пахнет дымом). Жи́то ди́мом підійшло́, як поже́жа була́ (Г. Барв.)].
• Дым коромыслом – гарми́дер, бу́ча.
• Клубы ды́ма – клу́би ди́му, (густые) бо́вдури (Фр.).
• Дым клубами – дим ку́желем, дим клубо́четься.
• Дым столбом – дим стовпо́м.
• Дым валит – дим бу́хає, шуга́є, (провинц.) ну́трить. [А дим з вікна́ так і ну́трить];
2) ха́та, двір (р. дво́ру), (стар.) дим. [Зде́рли по два́цять гро́шей з ди́ма]. Земляной дым, бот., см. Дымя́нка.
Дымоку́р – ку́рево, ку́рище, бага́ття в курені́ (в ескімо́сів і т. п.).
Куре́ние –
1) см. Ку́рево 1;
2) (благовониями) курі́ння, каді́ння (па́хощами);
3) (табаку, трубки) па́лення, курі́ння (тютюну́, лю́льки). [Вже мені́ це курі́ння вві́рилося (Сл. Гр.)];
4) (водки, дёгтя) вику́рювання (горі́лки, дьо́гтю).
Кури́тельный – кури́льний.
• -ный табак – тютю́н (-ну́).
• -ная трубка – лю́лька.
• -ная папиросная бумага – цигарко́вий папі́р (-пе́ру).
• -ная бумага (для запаха) – кади́льний папі́р. -ное вещества, см. Ку́рево 1.
Ку́рка –
1) (выгонка), см. Куре́ние 4;
2) (зажигаемая часть папиросы) ку́рево.
Полы́нка –
1) см. Полы́нь;
2) полино́ве ку́рево.
Пыли́ща – пилю́га́, пилю́ка, пиля́ка, пилю́ра, ку́рява, ку́рявиця, ку́рево и ку́ряво, кіптюга́, кіптяга́, кушпела́. [Ну й пилюга́ на шляху́ – і не дихне́ш (Харк.). Сухи́й ві́тер, страше́нна пилю́га, хоч з ха́ти не вихо́дь (Звин.). Кіптяга́ така́, що й сві́ту не ви́дко (Сл. Гр.). Підняла́ся страше́нна кушпела́. Ви́хор підхопи́в її́ (Мирн.)].
Пыль – пил (-лу, мн. пили́, ум. пило́к, пило́чок), по́рох (-ху, мн. порохи́, ум. порошок); (в воздухе) ку́рява, ку́рево и ку́ряво, кура́, ко́піт(ь) (-поту и -тю), кі́поть (-птю), кіптяга́, кушпела́. [І в пилу́ на шляху́ діяма́нт він найшо́в (Самійл.). Не пили́ пили́ли, не тумани́ встава́ли, як з го́рода Озо́ва, в тяжко́ї нево́лі три брати́ втіка́ли (Мартин.). Сухи́й, гаря́чий, весь у по́росі день вже гас за вікно́м (Коцюб.). Малі́ бо́сі ноженя́та підкида́ли по́рох – три ра́зи в оди́н бік, три ра́зи в дру́гий (Коцюб.). Вірли́ кри́льми зе́млю зби́ли, пороха́ми скопоти́ли (Ант.-Драг.). У ха́ті по сті́нах порохи́ (Кам’ян.). Ох, як тя́жко тим шля́хом ходи́ти, широ́ким, би́тим, ку́рявою вкри́тим (Л. Укр.). Ку́рява стовпо́м від ко́ней та ко́ліс зняла́ся над шля́хом (Боров.). Сірі́ла ку́рявом широ́ка прої́жджа доро́га (Мирн.). Миха́йло погна́в коня́ так, що ті́льки кура́ по доро́зі курить (Грінч.). За ко́ником став ко́піть (Чуб.). Зби́ли таки́й ко́піт, на́че по ха́ті сто гусе́й літа́ло (Свидн.)]. До Пречи́стої коно́плі потіпа́ть, а пі́сля Пречи́стої мички́ ми́кать, щоб надво́рі, а то в ха́ті кі́птю по́вно (Борз.). – Не прода́м, – обзива́ється дя́дько з кіптяги́-ку́ряви за во́зом (Неч.-Лев.)].
• Пыль снежная – снігови́й пил.
• Облако -ли – хма́ра пи́лу, ку́ряви. [Густа́ хма́ра сі́рого в’ї́дливого пи́лу закрива́ла від йо́го все (Грінч.)].
• Он весь в -ли – він уве́сь у пилу́, в по́росі.
• Сметать пыль – зміта́ти пил, по́рох и порохи́.
• Поднимать, поднять пыль – збива́ти, зби́ти, спили́ти; пил, пилюгу́, ку́ряву и ку́рево, кіптягу́, ко́піт, кури́ти, пили́ти; срв. Пыли́ть, Напыли́ть. [Він збива́в у но́мері страше́нну пилюгу́ (Яворн.). Хіба́ я курю́? Я зле́гка мету́ (Мирн.). Ї́ду я, – це-ж як подме́ ві́тер, так і спили́в кіптюгу́ поперед ме́не (Катерин.)].
• Поднялась облаком пыль – зняла́ся хма́рою ку́рява, кіптяга́, закурі́ла хма́рою ку́рява, кіптяга́, зня́вся хма́рою пил, кі́поть, закурі́ло, запилі́ло, закушпе́лило.
• Покрыть -лью – приби́ти, укри́ти пи́лом, по́рохом.
• Покрыться -лью – припа́сти, укри́тися пи́лом, по́рохом, закури́тися, запороши́тися, закурі́ти. [Не жаль мені́ дорі́женьки, що пилом припа́ла (Пісня)].
• Покрытый -лью – запоро́шений пи́лом, по́рохом припа́лий, приби́тий. [Сто́млена, спе́чена, пи́лом приби́та, жу́риться ни́ва доще́м неполи́та (Манж.). Втер ху́сточкою припа́ле пи́лом лице́ (Неч.-Лев.)].
• Пускать пыль в глаза – ману́ пуска́ти (напуска́ти), тума́ну пуска́ти (напуска́ти) кому́ и на ко́го, перед ким, тума́нити кого́, (гал.) бляхмано́м о́чі зано́сити кому́. [Ота́к Анто́сьо ману́ пуска́в і камбра́ттям (товаришам), і перед уря́дом, і по се́лах (Свид.)].
• Цветочная пыль – кра́ска, квіткови́й пило́к.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ку́рево –
1) дым;
2) копоть, нагар;
3) дымящийся костер.
• То не па́ливо, а ку́рево – это не горит, только дымит.
• Забу́в до́ма ку́рево – забыл дома табак, вообще все для курения.
Кури́ще, -ща – 1) см. Ку́рево;
2) (с уд. на у) увел. от ку́рява.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ку́рево, -ва, с. Дымъ. То гуляла скажена наша недоля... то розстелеться по степу пекельним чадом і на десятки літ не опам’ятується народ од того диявольського курева. Стор. І. 248.
Окур, -ра, м.
1) Оку́р. Окуриваніе. У кирпичниковъ, горшечниковъ: первоначальный легкій огонь, при которомъ обжигаемое окуривается дымомъ. Вас. 180.
2) О́кур. Курево, которымъ подкуриваютъ пчелъ. Шух. І. 111.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Ку́рево, -ва, с. Дым, *копоть. *Ще курево науки не вивітрилось. Мирн. III. 76.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ды́мникъ = 1. в ку́рних ха́тах дїрка в сте́лї, куди́ вихо́дить дим. 2. ку́рево, ку́рище.
Дымъ = дим, ку́рево. — Дымъ коромы́сломъ = гарми́дер, бу́ча.
Куре́ніе = 1. курі́ння. 2. ку́рево, кади́ло.
Кури́тельный = кури́льний; кадни́й (С. З.). — Кури́тельный таба́къ = тютю́н, здр. тютюне́ць. — Кури́тельная тру́бка = лю́лька, здр. лю́лечка. — Кури́тельное вещество́ = ку́рево. — А тютюн та люлька козаку в дорозї знадобить ся. н. п.
Куру́шка = ку́рево, (з смоли) — козубе́ць, (з ґуль на дереві) — скрепу́ха. — Підкурив пчіл скрепухою.
Пыль = пил (С. З. Л.), по́рох (С. З. Л.), поб. — пилюга́, пилю́ка, пилю́ра (Сп.), що мететься — ку́рява (С. З. Л.), ку́ра́ (С. З.), ку́рево (С. З.), з трухлого дерева — порохня́ (С. Л.), від борошна — обме́тиця. — Чи ти, милий, припав пилом чи метелицею? н. п. — Ой помалу дружки йдїте, пилом не пилїте. н. п. — Поливайте доріженьку, щоб пилом не впала. н. п. — Їх роса холодна моче, пилюга слїпить їм очі. Мова. — Як порох у оцї, так ти мінї. С. З. — Не хмара сонце заступила, не вихор порохом вертить. Кот. — Ой нема ж мого сина, нема мого пана, а вже ж його постїлонька порохом припала. н. п. — По дорозї курево. С. З. — Опинив ся проти старцїв — курява лягає. К. Ш. — А кобила як дремене, аж курява встала. н. к. — Козак хлиснув нагайкою коня вороного, тай був такий, тільки знялась курява од його. Галуз. — Пусти́ть пыль въ глаза́ = д. під сл. Пуска́ть. — Цвѣто́чная пы́ль = квіткови́й, пил, що бджоли збірають в улики — о́бніж (Сп.), утоптаний — перга́. — Та жовтенька обніж, яку бджоли несуть з поля на своїх мисочках, це квітковий пил, що розводить ся в серединї квіток, на головках тих ниточок, що там вбачають ся. Цю обніж вони складують в осібні чашечки, гарненько її утоптують. Оце й буде перга, якою вони теж годують ся. Ст. О.

Запропонуйте свій переклад