Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 16 статей
Запропонувати свій переклад для «мисль»
Шукати «мисль» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Злоумышля́ть, злоумы́слить – зло(в)мишля́ти, зло(в)ми́слити на ко́го, злу мисль чини́ти, вчини́ти на що, чига́ти на ко́го, на що, змовля́тися, змо́витися на ко́го, (опис.) копа́ти про́ти ко́го, копа́ти я́му під ким, під ко́го. [І се мо́го отця́ хреще́ник лю́бий чига́в на ва́шу жизнь? (Куліш). Копа́ють вороги́ я́му підо мно́ю (Мет.)].
Мысль – ду́мка, га́дка, мисль и (реже) ми́сля (-лі), ду́ма, дум (-му), по́гадка, (фамил.) погада́нка, (помысл) по́мисл, уми́сел (-слу), ум.-ласк. ду́монька, га́донька, ми́слонька, ду́мочка. [А ду́мка край сві́та на хма́рі гуля́ (Шевч.). На́прямки філосо́фської ду́мки (Основа 1915). Що ха́тка, то й и́нша га́дка (Номис). Між уче́ними людьми́ пронесла́ся тоді́ га́дка (Куліш). Ми́слі до су́ду не позива́ють (Номис). Се́рця не да́влять пону́рії ду́ми (Грінч.). В мої́х чуття́х, у по́мислах і мо́ві (Франко). Ста́ли у́мисли коза́цьку го́лову розбива́ти (Ант.-Драг.). І ду́му в ме́не, ду́му, як на мо́рі шу́му (М. Вовч.). Ви́орала дівчино́нька ми́слоньками по́ле (Чуб. V). Усе́ їй той коза́ченько з ми́слоньків не схо́дить (Л. Укр.). Го́лос як су́рмонька, але́-ж чо́ртова ду́монька (Номис). Ду́мки-га́доньки не ма́ють (Шевч.)].
• -ль благодарная, высокая, низкая, благородная – вдя́чна, висо́ка, низька́ (ни́ця), шляхе́тна ду́мка (ду́ма). [Творе́ць висо́ких дум (Самійл.) Гніздо́ думо́к висо́ких (Франко)].
• -ль светлая, остроумная блестящая – сві́тла (ясна́), би́стра (доте́пна), блиску́ча ду́мка.
• -ль грустная, печальная, тяжёлая – смутна́, сумна́, важка́ ду́мка.
• -ль предвзятая, задняя, преступная – упере́дня, потає́нна, злочи́нна ду́мка.
• Делать что с предвзятою -лью – роби́ти що з упере́дньою ду́мкою (з упере́дженням).
• Говорить с задней -лью – говори́ти (каза́ти) з потає́нною ду́мкою (зна́рошна), (намекать, перен.) говори́ти (каза́ти) на здога́д бурякі́в, щоб дали́ капу́сти.
• Иметь заднюю -ль на кого – закида́ти на ко́го, ма́ти на ко́го потає́нну ду́мку.
• -ль мрачная, чёрная – пону́ра, чо́рна ду́м(к)а.
• -ль пылкая (горячая) – палка́ ду́мка (га́дка). [В-оста́ннє згада́ти палкі́ї гадки́ (Л. Укр.)].
• -ль сокровенная, заветная – тає́мна, запові́тна ду́м(к)а.
• Руководящая, главная -ль сочинения – провідна́, головна́ ду́мка (іде́я) тво́ру.
• Без -лей – без думо́к, безду́мно. [Безду́мно ди́влячись (Л. Укр., Крим.)].
• В -лях – на ду́мці, у ду́мці; срв. Мы́сленно. [Мо́вив собі́ на ду́мці (Кониськ.). Випра́вдував він себе́ в ду́мці (Васильч.)].
• Иметь в -лях – ма́ти на ду́мці, поклада́ти в думка́х, в голові́ кла́сти, в го́лову собі́ кла́сти. [Не мав на ду́мці (Коцюб.). І в го́лову собі́ не кла́ла (Сторож.)].
• И в -лях не было, и в -лях не имел – і ду́мки (га́дки) не було́, і на ду́мці не було́, і ду́мки не мав, і ду́мкою не вів, і в голові́ (в го́ловах) не поклада́в про що, за що. [За вда́чу її́ він тоді́ й не ду́мав і га́дки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові́ собі́ не поклада́в (Н.-Лев.). Ти собі́ і в го́ловах не поклада́й! (Квітка). Поляга́ли спа́ти, на́віть ду́мкою не ведучи́ про ніж (Франко)].
• Мне это не по -ли (не по нраву) – це мені́ не до ми́слі (не до ми́слоньки, не до вподо́би). [Я́к-же її́ люби́ти, коли́ не до ми́слі? (Метл.). І не до любо́ви, і не до розмо́ви, і не до ми́слоньки моє́ї (Чуб. V)].
• По -ли автора – на ду́мку (на га́дку) а́второву, я́к гада́є а́втор.
• При одной -ли об этом – на саму́ ду́мку (зга́дку) про це. Ма́терине се́рце обілля́лося жале́м на саму́ ду́мку, що дити́на ме́рзла-б (Коцюб.)].
• С такими -лями – у таки́х думка́х, з таки́ми думка́ми.
• Вертится -ль – рої́ться (кру́титься) ду́мка (га́дка).
• Взвешивать в -лях – розважа́ти в думка́х (в ми́слях).
• Высказывать -ль (мнение) – висло́влювати ду́мку (га́дку).
• Не допускать и -ли – і в ду́мці не ма́ти, і в голові́ не поклада́ти, і в го́ловах не поклада́ти, і ду́мки не припуска́ти.
• Навести на -ль кого – на ду́мку наверну́ти кого́.
• Наводить на -ль (намекать) – дава́ти на ро́зум, каза́ти на здо́гад.
• Обратить все свои -ли на что – зверну́ти (оберну́ти) усі́ свої́ думки́ на що.
• Одна -ль опережает (обгоняет) другую – ду́м(к)а ду́м(к)у поганя́є (пошиба́є, пошива́є), (поэт.) за ду́мою ду́ма ро́єм виліта́є (Шевч.).
• Обуревают меня -ли – беру́ть мене́ гадки́ (думки́), обляга́ють гадки́ (думки́) го́лову, обсіда́ють мене́ ду́ми (думки́), (поэт.) ми́слоньки зано́сять (Метл.).
• Осенила -ль – зри́нула (в голові́) (осия́ла) ду́мка, (фамил.) стре́льнула, (шибну́ла) ду́мка. [Яка́сь надзвича́йна ду́мка стре́льнула йому́ до голови́ (Грінч.)].
• Отрешиться от -ли – зректи́ся ду́мки, поки́нути ду́мку.
• Потерять -ль – спусти́ти з ду́мки.
• Избавиться от -ли – позбу́тися ду́мки.
• Притти на -ль – спа́сти (впа́сти, прийти́) на ду́мку, наверну́тися на ду́мку. [На ду́мку мені́ спа́ло (Звин.). До́сі мені́ й на ду́мку ні ра́зу не впа́ло про заміжжя́ (Кониськ.)].
• Приходить к -ли (к заключению) – прихо́дити до ду́мки (до ви́сновку).
• Постичь -ль чью – збагну́ти ду́мку чию́.
• Подать, дать -ль – пода́ти ду́мку, на ро́зум посла́ти кому́ (Квітка).
• Вот так дельная -ль! – от так розу́мна (путя́ща) ду́мка!
• Пугать (разгонять) -ли – поло́хати думки́. [Немо́в яке́ страхі́ття поло́хає думки́ (Вороний)].
• Меня пугает -ль, мне страшно при -ли – мене́ ляка́є ду́мка, мені́ стра́шно (ля́чно) на саму́ ду́мку.
• Собираться с -лями – збира́ти (доку́пи) думки́, змірко́вуватися, (перен.) ро́зуму збира́ти. [Хо́чуть говори́ти, не змірку́ються (М. Вовч.)].
• У него явилась -ль – з’яви́лася в йо́го ду́мка (Грінч.).
• От -лей ум за разум заходит – за думка́ми, за гадка́ми аж голова́ тумані́є (Грінч.).
• Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли – мо́жна втра́тити ро́зум (збожево́лі́ти) з одніє́ї га́дки (на саму́ га́дку).
• Я относительно этого одних с вами -лей – я про це (книжн. що-до цьо́го) таки́х са́мих думо́к, як і (що й) ви, у ме́не одна́кові з ва́ми думки́ про це (що-до цьо́го).
• Я сказал это без всякой дурной -ли – я це сказа́в без уся́кої лихо́ї ду́мки (без уся́кого лихо́го на́міру).
• Образ -лей – на́прям думо́к, спо́сіб ду́мання (ми́слення) (Франко).
• Хорошей -лью не грешно воспользоваться – з до́брої ду́мки не гріх і скористува́тися.
• Книга эта богата -лями – ця кни́жка бага́та на думки́.
• Эта -ль запала мне на сердце – ця ду́мка припа́ла мені́ до ми́слі (до душі́, до се́рця).
• Одна -ль об этой опасности ужасает меня – сама́ га́дка про цю небезпе́ку жаха́є мене́.
• Узнавать образ -лей – виві́дувати на́прям думо́к, (перен.) ума́ виві́дувати.
• Он хорошо выражает (свои) -ли – він до́бре висло́влює (вимовля́є) свої́ думки́, у йо́го хист до ви́слову думо́к (висловля́ти думки́).
• Пьяного речи – трезвого -ли – що в п’я́ного на язиці́, те в твере́зого на умі́.
• -лям тесно, словам просторно – ма́ло слів, бага́то змі́сту; думо́к бага́то, аж слів не стає́.
Носи́ть –
1) носи́ти кого́, що. [Катери́на по садо́чку хо́дить, на ру́ченьках но́сить си́на (Шевч.). Хто-ж тобі́, моє́ се́рденько, обі́дати носи́в? (Пісня). Чуже́ ярмо́ наро́ди и́нші но́сять (Грінч.). Його́ зна́ють лю́ди, бо но́сить земля́ (Шевч.). На собі́ носи́в ти (, Дні́пре,) ле́гкими човна́ми славе́тного Святосла́ва (М. Вербицьк.)].
• -си́ть на руках кого (в прямом и перен. знач.) – носи́ти на рука́х кого́;
2) см. Нести́ 2;
3) (о волосах, предм. туалета, очках и т. п.) носи́ти що; (одеваться ещё) о[в]дяга́тися, вбира́тися в що, (об одежде и одуви ещё) ходи́ти в чо́му. [Одна́ його́ до́ля – чо́рні бровеня́та, та й тих лю́ди за́здрі не даю́ть носи́ть (Шевч.). Носи́ ство́рено для окуля́рів – і тому́ ми но́симо окуля́ри; но́ги, очеви́дячки, призна́чено для то́го, щоб їх узува́ти, і от ми но́симо череви́ки (Кандід). Ку́ртку мою́ шкіряну́ю но́сить яки́йсь спекуля́нт (Сосюра). Капіта́н ніко́ли не носи́в мо́дних корко́вих шоло́мів (Кінець Неволі)].
• -си́ть траур по ком – носи́ти жало́бу, ходи́ти в жало́бі по ко́му.
• -си́ть чёрное – о[в]дяга́тися (убира́тися) в чо́рне, ходи́ти в чо́рному;
4) (перен.: имя, характер и т. п.) ма́ти, носи́ти що.
• -си́ть имя – зва́тися, ма́ти (реже носи́ти) ім’я́.
• -си́ть славное имя – ма́ти (носи́ти) славе́тне ім’я́.
• -си́ть название – зва́тися, ма́ти (реже носи́ти) на́зву.
• -си́ть звание – ма́ти звання́ (ступі́нь, гі́дність); срв. Зва́ние.
• -си́ть печать, отпечаток чего – ма́ти на собі́ печа́ть, позна́ку чого́, бу́ти позна́ченим чим.
• Его наружность -си́ла отпечаток той самоуверенности, которая… – на його́ зо́внішності (зо́внішньому ви́гляді) познача́[и́]лася та самовпе́вненість, що…
• -си́ть характер – ма́ти хара́ктер чого́;
5) (быть беременной) носи́ти (дити́ну), на дити́ну захо́дити, ходи́ти дити́ною, ходи́ти важко́ю (непоро́жньою); срв. Бере́менная (Быть -ой) и Бере́менеть;
6) (о лошадях: нести) носи́ти. [Мене́ ко́ні не раз носи́ли (Звин.)];
7) безл. – носи́ти.
• Корабль долго -си́ло по волнам – корабе́ль до́вго носи́ло на (по) хви́лях.
• -си́ть кого – носи́ти кого́. [Сті́льки ро́ків вони́ не ба́чились: де, спра́вді, його́ носи́ло? (Кінець Неволі)].
• Где его нелёгкая -сит? – де його́ лиха́ (тяжка́) годи́на (нечи́ста си́ла, нечи́стий) но́сить?
• Носи́мый – що його́ но́сить (носи́в) и т. п.; но́шений.
• Корабль, бурею -мый – корабе́ль, що бу́ря ки́дає всю́ди; корабе́ль, що бу́ря скрізь (його́) бурха́є.
Но́шенный –
1) но́шений;
2) прлг., см. отдельно Но́шеный.
-ться –
1) (стр. з.) носи́тися, бу́ти но́шеним.
• Провизия -тся в корзине – харч (харчі́, жи́вність) но́сять у ко́шику;
2) носи́тися; (гоняться) ганя́ти, вганя́ти, (метаться) га(й)са́ти, (слоняться) ми́катися, ві́ятися; (летать в прям. и перен. знач.) літа́ти, (шумно) шуга́ти, (о ветре ещё) гуля́ти, (вихрем) вихри́ти, (парить) буя́ти, ширя́ти, (кружиться в воздухе) кружля́ти (в пові́трі); (витать) вита́ти. [Мошка́ хма́рами носи́лась (Мирний). По шляха́х носи́лися ці́лі хма́ри ку́ряви (Коцюб.). Перед ним носи́вся о́браз Га́лі (Васильч.). Ті інтеліге́нтні лю́ди, що ма́ють матерія́льну змо́гу носи́тися в емпіре́ях абстра́ктности (Крим.). Ганя́є сі́рим во́вком через го́ри, я́ри (Рудан.). Вона́ ганя́ла по світа́х за проро́ком (Л. Укр.). Хма́ри так і ганя́ли по не́бу (Теол.). А ві́тер ганя́є, а ві́тер гаса́є (Васильч.). Вганя́в по ліса́х (Франко). Гаса́в по по́лю, мов навіже́ний (Звин.). (Мару́ся) ми́калась то в кімна́ту, то в ха́ту (Квітка). Ві́тер, весе́лий і ду́жий, шуга́в між блаки́тним не́бом і зеле́ним мо́рем (Грінч.). Мисль космополі́та ві́льна, як пти́ця: шуга́є над моря́ми, над го́рами (Н.-Лев.). Він шуга́в ву́лицями, мов Тамерла́н той (Корол.). По дібро́ві ві́тер ві́є, гуля́є по по́лю (Шевч.). Се́рце пра́гне буя́ть на просто́рі (Л. Укр.). Вітере́ць доли́ною леге́сенько вита́є (Філян.)].
• В воздухе -тся испарения – в пові́трі но́сяться ви́пари.
• -ться на коне – ганя́ти на коні́ (коне́м).
• Корабель -тся по волнам – корабе́ль но́ситься на (по) хви́лях.
• Собака -тся по двору – соба́ка ганя́є (га(й)са́є) по подві́р’ї.
• -тся слухи, что… – ши́ряться (йдуть) чутки́ (ши́риться, йде чу́тка), що…;
3) (о предм. туалета) носи́тися.
• Эта материя долго -тся – ця мате́рія (ткани́на) до́вго но́ситься;
4) с кем, с чем – носи́тися з ким, чим, (ирон.: няньчиться с кем) па́нькатися, ця́цькатися з ким. [Но́ситься, як ду́рень з сту́пою (Номис). А вб’є в го́лову сло́во яке́, – де й тре́ба, де й не тре́ба но́ситься з ним (Тесл.). Ця́цькається з ним (Сл. Ум.)]. -тся, как курица с яйцом, см. Ку́рица.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Мысль – ду́мка, (книжн.) мисль, (реже, прост., мысля) ми́сля, ду́ма, дум, (предположение) га́дка, по́гадка, (фамил.) погада́нка, (помысл) по́мисл, уми́сел (-слу), (ум.-ласк.) ду́монька, га́донька, ми́слонька, ду́мочка:
• без задних мыслей – без потайних (затаєних, прихованих) думок;
• без мыслей – без думо́к, безду́мно;
• быть далёким от мысли – [і] не думати; і в думці не мати, (книжн.) бути далеким від думки, дале́кий ду́мки (А.Ніковський);
• вертится мысль – рої́ться (кру́титься) ду́мка (га́дка);
• взвешивать в мыслях – розважа́ти в думка́х (в ми́слях);
• в мыслях – на думці (на мислі, у думці, у думках);
• воспарить мыслью – злинути (злетіти, знестися) думками;
• выведывать, выведать, стараться, постараться узнать образ мыслей – вивідувати, вивідати напрям думок; ума вивідати; (иногда) ума випитувати, випитати;
• высказывать мысль (мнение) – висло́влювати ду́мку (га́дку);
• говорить с задней мыслью – говори́ти (каза́ти) з потає́мною (з потайною, затаєною, прихованою) ду́мкою, (намекать, перен.) говори́ти (каза́ти) наздога́д бурякі́в[, щоб дали́ капу́сти]; закидати наздогад;
• голова полна тяжёлых мыслей – важкі думи обсіли голову;
• делать что с предвзятой мыслью – роби́ти що з упере́дженою (упере́дньою) ду́мкою (з упере́дженням, упереджено);
• дельная мысль –розу́мна (путя́ща) ду́мка;
• засела мысль – вроїлася думка;
• загореться мыслью – запалитися думкою;
• и в мыслях не было, не имел чего – і думки (гадки) не було про (за) що; і в думці (і на думці) не було чого; ні думки, ні гадки не було про (за) що; і думки не мав (за) що; і на думку не спадало (не спало) що; і думкою не вів про (за) що, і в голові (і в головах) не покладав про (за) що;
• избавиться от мыслей – позбутися (збутися) думки;
• иметь в мыслях что – мати на думці (в думках) що; покладати в думках що; у голові класти (в голову собі класти) що;
• и мысли такой не было – і думки (і гадки) такої не було; і гадки і думки такої не було; і в думці (і в гадці) такого не було;
• иметь заднюю мысль на кого – закида́ти на ко́го, ма́ти на ко́го потає́нну ду́мку;
• книга эта богата мыслями – ця кни́жка бага́та на думки́;
• ловить (поймать) себя на мысли – ловити (зловити, піймати, спіймати) себе на думці;
• мелькнула мысль в кого – промайнула (майнула, сяйнула) думка в кого;
• меня озари́ла блестящая мысль – пройняла́ мене́ блиску́ча ду́мка, сяйну́ла мені́ в голові́ ду́мка;
• меня пугает мысль, мне страшно при мысли о… – мене лякає думка про (за)…; мені страшно (лячно) на саму думку про (за)…;
• мне это не по мысли (не по нраву) – це мені́ не до ми́слі (не до ми́слоньки, не до вподо́би);
• мысли без всякой связи – думки без ладу; безладні думки;
• можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной мысли – мо́жна втра́тити ро́зум (збожево́лі́ти) з одніє́ї га́дки (на саму́ га́дку);
• мысль благодарная, высокая, низкая, благородная – вдя́чна, висо́ка, низька́ (ни́ца), шляхе́тна ду́мка (ду́ма);
• мысль грустная, печальная, тяжёлая – смутна́, сумна́, важка́ ду́мка;
• мысль (замечание) по существу – посутня (заувага) думка;
• мысль мрачная, чёрная – пону́ра, чо́рна ду́мка (дума);
• мысль предвзятая, задняя, преступная – упереджена (упере́дня), потає́нна, злочи́нна ду́мка;
• мысль пылкая (горячая) – палка́ ду́мка (га́дка);
• мысль светлая, остроумная блестящая – сві́тла (ясна́), би́стра (доте́пна), блиску́ча ду́мка;
• мысль сокровенная, заветная – тає́мна, запові́тна ду́мка (дума);
• мыслям тесно, словам просторно – ма́ло слів, бага́то змі́сту; думо́к бага́то, аж слів не стає́;
• навеять мысль – вроїти думку;
• наводить, навести на мысль кого – наводити, навести (навертати, навернути, справляти, справити) на думку кого; давати, дати на розум кому; каза́ти на здо́гад;
• намечать в мыслях кого – закидати на кого;
• не допускать [и] мысли о чём – [і] в думці не мати про (за) що; [і] в голові (в головах) не покладати чого; [і] думки не припускати про (за) що;
• не покидала мысль кого – не виходило з голови в кого;
• не иметь в мыслях чего – не мати на думці (у думці, на гадці, у гадці) чого;
• оборвать цепочку мыслей – перепинити течію думок;
• образ мыслей – напрям (напрямок) думок; спосіб думання (мислення);
• обратить все свои мысли на что – звернути (обернути) усі свої думки на що;
• обратить все свои -ли на что – зверну́ти (оберну́ти) усі́ свої́ думки́ на що;
• обуревают меня мысли – беруть мене думки (гадки); облягають думки (гадки) голову мені; обсідають (посідають) мене думи (думки);
• одна мысль об этой опасности ужасает меня – сама́ га́дка про цю небезпе́ку жаха́є мене́;
• одна мысль сменяет (опережает, обгонятет) другую – думка думку (дума думу) побиває (пошибає, пошиває, поганяє);
• осенила мысль кого – блиснула (сяйнула, зринула) думка (гадка) в кого (кому); осяяла (осіяла) думка (гадка) кого; пройняла кого думка; спала кому думка; (фамил.) стрельнула (шибнула) думка [у голову] кому;
• оставить мысль – скинутися думки;
• от мыслей ум за разум заходит – за думка́ми, за гадка́ми аж голова́ тумані́є;
• от одной мысли о чём – від самої думки (гадки) про що; на саму думку (гадку) про що;
• отрешиться от мысли о чём – позбутися (зректися) думки про що; покинути думку про що, спустити з думки що;
• поглощённый мыслями – заклопотаний (захоплений, охоплений) думками;
• подать мысль кому – подати (дати) думку (на розум дати, послати) кому;
• по его мысли – на його думку (гадку);
• полёт мысли – лет думки, літ (ширяння) думок; буяння мислі;
• по мысли автора – на авторову (о жен. авторчину) думку (гадку); на думку автора, авторки; як думає (як гадає) автор, авторка;
• постичь мысль чью – збагну́ти ду́мку чию́;
• потерять мысль – спусти́ти з ду́мки;
• появилась мысль – з’явилася думка;
• прийти на мысль – спасти (впасти, зійти, набігти, прийти) на думку; навернутися (навинутися) на думку;
• приходить, прийти к мысли (к заключению) – прихо́дити, прийти до ду́мки (до ви́сновку); доходити, дійти думки (висновку);
• при одной мысли об этом – на саму́ ду́мку (зга́дку) про це; від самої думки (гадки) про це;
• пришла мне в голову мысль – спало (впало, набігло, спливло, навернулося) мені на думку; мені здумалося; мені впало в голову, я прийшов на думку (на гадку); мені прийшла в голову (до голови) думка;
• пугать (разгонять) мысли – поло́хати думки́;
• пьяного речи — трезвого мысли – що в п’я́ного на язиці́, те в твере́зого на умі́;
• растекаться мыслию по древу – розтікатися мислію по древу (по дереву);
• собираться, собраться с мыслями – збиратися, зібрати [докупи] думки; змірковуватися, зміркуватися; надумуватися, надуматися; (перен.) ро́зуму збира́ти;
• с такими мыслями – у таких думках; з такими думками;
• узнавать образ -лей – виві́дувати на́прям думо́к, (перен.) ума́ виві́дувати;
• устремиться мыслями к чему – полинути думками до чого;
• хорошая мысля приходит опосля – на думку (гадку) спало коли пропало (Пр.); якби той розум спереду, що тепер іззаду (Пр.);
• хорошей мыслью грешно не воспользоваться – з доброї думки не гріх і скористатися (скористува́тися);
• хорошо выражать (свои) мысли – до́бре висло́влювати (вимовля́ти) свої́ думки́, мати хист до ви́слову думо́к (висловля́ти думки́);
• эта-ль запала мне на сердце – ця ду́мка припа́ла мені́ до ми́слі (до душі́, до се́рця);
• я относительно этого одних с вами мыслей – я про це (щодо цього) таких самих думок, як і (що й) ви; у мене однакові (я маю однакові) з вами думки про це (щодо цього);
• я сказал это без всякой дурной мысли – я це сказа́в без уся́кої лихо́ї ду́мки (без уся́кого лихо́го на́міру).
[А ду́мка край сві́та на хма́рі гуля́ (Т.Шевченко). Що ха́тка, то й и́нша га́дка (Номис). Між уче́ними людьми́ пронесла́ся тоді́ га́дка (П.Куліш). Ми́слі до су́ду не позива́ють (Номис). Се́рця не да́влять пону́рії ду́ми (Б.Грінченко). Мислі до суду не позивають (Номис). Що з голови, то з мислі (Номис). Ой думаю та гадаю, а що моя мисля зносить (Сл. Гр.). Гризельда навіть не заздрівала, щоб Тодозя кохала князя, а поважний суворий князь кохав Тодозю: це їй і в думку не приходило (І.Нечуй-Левицький). Та не такої думки був князь Єремія (І.Нечуй-Левицький). В мої́х чуття́х, у по́мислах і мо́ві (І.Франко). Творе́ць висо́ких дум (В.Самійленко). Гніздо́ думо́к висо́ких (І.Франко). І ду́му в ме́не, ду́му, як на мо́рі шу́му (М.Вовчок). Усе́ їй той коза́ченько з ми́слоньків не схо́дить (Л.Українка). В-оста́ннє згада́ти палкі́ї гадки́ (Л.Українка). І не до любо́ви, і не до розмо́ви, і не до ми́слоньки моє́ї (Сл. Гр.). Го́лос як су́рмонька, але́-ж чо́ртова ду́монька (Номис). Я́к-же її́ люби́ти, коли́ не до ми́слі? (А.Метлинський). Яка́сь надзвича́йна ду́мка стре́льнула йому́ до голови́ (Б.Грінченко). Ма́терине се́рце обілля́лося жале́м на саму́ ду́мку, що дити́на ме́рзла-б (М.Коцюбинський). Мо́вив собі́ на ду́мці (О.Кониський). Немо́в яке́ страхі́ття поло́хає думки́ (М.Вороний). Випра́вдував він себе́ в ду́мці (С.Васильченко) До́сі мені́ й на ду́мку ні ра́зу не впа́ло про заміжжя́ (О.Кониський). А вже дівчата в плахтах, у намисті, вінки пускають за водою вниз. А вже гадають, хто кому на мислі, а хлопці зносять до багаття хмиз (Л.Костенко). Ду́мки-га́доньки не ма́ють (Т.Шевченко). Хо́чуть говори́ти, не змірку́ються (М. Вовч.). Не мав на ду́мці (М.Коцюбинський). За вда́чу її́ він тоді́ й не ду́мав і га́дки не мав (І.Нечуй-Левицький). Він і в голові́ собі́ не поклада́в (І.Нечуй-Левицький). Поляга́ли спа́ти, на́віть ду́мкою не ведучи́ про ніж (І.Франко). — О, се такий пан, що, мабуть, ума вивідує (Сл. Гр.). Будьте уважні до своїх думок — вони початок учинків (Лао Цзи). Нестачу глубини думки звичайно компенсують її довжиною (Ш.Монтеск’є). Не всі думки доводь до язика. Думок незрілих не виводь у діло (Л.Гребінка, перекл. В.Шекспіра). Та тії просьби не помагали, бо дурний чолов’яга намірився будь-що-будь усім аретинським мешканцям свою ганьбу виявити, хоч доти ніхто про те й гадки не мав (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Неборака бачив уже в думці, як за правицю його потужну вінчають його, щонайменше, на трапезонтського цісаря (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Прекрасні мої дами, той лемехуватий суддя-провінціал, про якого я говорив вам учора, не дав мені розказати однієї історійки про Каландріна, що вертілася в мене на думці… (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). … не раз йому й самому набігала думка взятися за перо і написати те заповідане продовження — і він був би його написав, а може, й видав, якби тому не стали на заваді інші, важливіші помисли, що безнастанно тривожили його ум (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). … Санчо, споживши того дня добрий повечірок, одразу ж пірнув у браму сну, а Дон Кіхот довго не міг склепити очей не так од голоду, як од химер своїх: думки його роїлися самопаш, залітаючи в тисячі преріжних місць (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). …запалилась вона до нього потайною жагою, а що сама була молода та яра і знала, що він овдовів, то гадала, що легко їй буде бажання своє вдовольнити — варто їй тільки сором свій перемогти і йому все. що на мислі має, виявити (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Щоправда, у декого й інша думка в голові майнула — як зустрінемо не корсарську, а купецьку галіоту, то буде нам зиск, а не згуба, бо, захопивши її, зможемо певніше й безпечніше подорож свою морську одбути (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Я даремно трачу несписанні зусилля на те, щоб впорядкувати свої думки, що, можливо, нічого не варті (Л.Вітґенштайн). Людям, як я помітив, подобаються такі думки, що не заставляють думати (С.Є.Лєц). Думки як блохи, скачуть з людини на людину. Але не всіх кусають (С.Є.Лєц). Думки деяких людей такі нікчемні, що не доходять навіть до їхньої голови (С.Є.Лєц). До глибокої думки треба піднятися (С.Є.Лєц). 1. Думка колобка в першу шлюбну ніч: «От бабуся, зараза, недоліпила…» 2. Думка як жінка — якщо доступна для всіх, то вже не цікава. 3. Думка як риба — якщо на поверхні, то вже майже мертва]. Обговорення статті
Счастливый, счастлив – щасливий, (разг.) щасний, (везучий, ещё) удатний, удачливий, таланистий, таланливий:
• сделаться счастливым – вщасливитися;
• счастливая мисль – щаслива думка, (спасательная) рятівна думка;
• счастливая рука у кого – щаслива (удатна, легка) рука в кого; щасливу (удатну, легку) руку має хто; щасливий (удатний, легкий) на руку хто; щастить кому;
• счастливые часов не наблюдают – щасливим байдуже про час; щасливі на години не зважають;
• счастливый игрок – удатний (щасливий, таланистий) гравець;
счастливый путь!; счастливого пути! – щасливої дороги!; щаслива дорога (вам, тобі…)!; у щасливу путь!; ходи здоровий і щасливий!; ходіть здорові і щасливі!; хай доля (вам, тобі…) шлях таланом стеле!;
• счастливым быть — всем досадить – нема щастя без заздрощів (Пр.); у щасті не без ворога (Пр.).
[Щасливий той, хто знайшов у гіркому солодке, у гарячому — холодне (Г.Сковорода). Вона була тільки тоді щаслива, як одпрошувалась в гості до батька (І.Нечуй-Левицький). — Молоді літа — щасливі!.. І я колись бігав… прудко бігав. Зайця мало не переганяв! (П.Мирний). Вся сім’я гомонить, кожному хочеться сказати щось радісне, кожний почуває себе щасливим і повним надій (Л.Українка). Настя глянула на Гната чистими, щасливими очима, і в них побачив він утіху та вдячність… (М.Коцюбинський). Чи пам’ятаєш дні ті гарні, ясні, Коли сміялось сонце, грало море, А ми на скелі вдвох стояли щасні… (М.Вороний). І знову її ім’я, що він прошепотів, відгукнулось йому щасливою луною з темних коридорів його думок. Вона була йому сонцем, що раптом кидає промінь крізь розколину хмар; він раз у раз губив її і знаходив (В.Підмогильний). Щасливий той, хто, і зазнавши мук, Життя прожив прозоро і натхненно. Щасливий той, хто серця світлий звук Проніс в трагедіях епохи недаремно (М.Вінграновський). Щасливі, кажуть, нібито не ждуть, не визирають час. І дароносний вони і в непогоду радо п’ють приблудний день заблуканої осені. І я не жду. Дарма. Не назирай: ніхто й не прийде, словом не потішить. Та й добре, що нема. Буває гірше: коли тобі і сльози позбирать не дасть захожий (В.Стус). Які щасливі очі у казок! Я прокидаюсь, серце калатає. Зима стоїть персидська, як бузок, і жоден птах її не хилитає (Л.Костенко). Що нам заважає бути щасливими? Бажання бути щасливими нам заважає (М.Воробйов). Я панні сказав би, я панну шалено люблю, Та слово «люблю» — ненадійне якесь, непутяще. То що тобі, панно? Чи десь забажав веремій Твій песик лукавий, твій песик безумний і хтивий? Я, панно, пропасний, пропащий і, радше, не свій… Я, панно, самотній і, радше, не дуже щасливий… (М.Кіяновська). Вчора була до болю щасливою Сьогодні — до болю нещасною. Завтра буду до болю іншою То яка ж різниця? (Ю.Джугастрянська). — А як той чоловік, що фортуна його винесла з рідного болота на верхівля слави й процвіту (такими достеменно словами говорив той панотець), та буде собі доброзвичайний, до всякого щедровитий і приязний, супроти вікодавньої родовитої знаті не гордливий, то будь певна, Терезо, що ніхто не буде згадувати, ким він передше був, а всі поважатимуть за те, чим він тепер є, крім хіба завидників яких, що од них ніяка щаслива доля не вбезпечиться (М.Лукаш, перекл. М.Серванеса). І щастя, і успіх вам пробачать лише тоді, коли ви ними щедро поділитеся з іншими. Але інші для вашого щастя не потрібні! Утворюється глухий кут: або ти щасливий і тебе засуджують, або ти виправданий, але нещасливий (О.Соловей, перекл. А.Камю). Стати щасливим — це було б так нудно! (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Задля справедливості слід зазначити, що Хірт удосконалив систему визначення маршруту: він почав обирати шлях залежно від напряму й сили вітру, кольору неба, ба навіть характеру власних снів. Осягнути таку складну систему не годен був ніхто, і плем’я нарешті вщасливилося, що трапився такий розумний ватажок (Д.Щербина, перекл. В.Бикова). Європейці вважають важливою американської культури наказ «бути щасливим». Але щастя не можна ставити за мету; воно має надходити слідом за чимось. Для щастя потрібна причина. Коли вона знайдена, людина стає щасливою автоматично (О.Замойська, перекл. В.Франкла). Людина ніколи не буває такою нещасною, як їй здається, або такою щасливою, як їй хочеться (Ф. де Лярошфуко). Мудрець щасливий задовільняючись малим, а дурню всього мало: ось чому майже всі люди нещасні (Ф. де Лярошфуко). Щаслива людина — обов’язково добра, але добра — не обов’язково щаслива (О.Вайлд). Самотність — це коли ті, кого ти любиш, щасливі без тебе (В.Беньямін). Щаслива людина надто задоволена теперішнім, щоб забагато думати про майбутнє (А.Айнштайн). 1. Єдине, про що прошу — дайте мені шанс переконатись, що гроші не зроблять мене щасливим. 2. — Кажуть, що чорна смуга — це розплата за щасливі дні… — І де ж я стільки щастя відхопити встиг?!]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Мысль – ду́мка, га́дка, -ки, мисль, -лі.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Борт
• Борт о борт – бортом до борту; бік у бік.
• Взять на борт – взяти на борт (судно, корабель).
• Выкинуть, выбросить за борт (перен.) – викинути за борт; геть кого за борт; збутися, позбутися кого. [Та людську мисль і почуття орлине Ніхто й ніщо не викине за борт… Рильський.]
• На борту – на судні (на кораблі).
• Остаться за бортом – лишитися (зостатися) за бортом; (перен.) лишитися поза чим; бути забракованим; вийти з ладу; стати непридатним (нездатним, негодящим).
Войти
• Войдите в моё (его…) положение – станьте на моє (його…) місце; (іноді) згляньтесь на моє (його…) становище; згляньтесь на мене (на нього…). [Треба було знати все життя її, зрозуміти душу, вдачу її, стати на її місце… Яновська.]
• Войти в азарт – розпалитися (запалитися, розогніти); увійти в азарт.
• Войти в голову, в мысль – спасти на думку (на мисль).
• Войти в доверие к кому – увійти в довір’я чиє (в довіру чию); здобути довір’я чиє (довіру чию).
• Войти в дружбу с кем – задружити (заприятелювати, заприязнитися) з ким.
• Войти в ежедневный обиход – увійти в щоденний ужиток; (іноді) узвичаїтися.
• Войти в курс дела – збагнути суть справи; розібратися в суті.
• Войти в лета – дійти дозрілого віку; дійти мужніх (дозрілих) літ; дійти [до] літ; (образн.) убитися в колодочки (у пір’я).
• Войти в мысль чью – збагнути думку чию.
• Войти в обычай – увійти в звичай; узвичаїтися; повестися.
• Войти в пословицу, поговорку – стати прислів’ям, приповідкою, приказкою; (іноді) підійти під прислів’ям, приповідкою, приказкою; (іноді) підійти під прислів’я.
• Войти в привычку – стати звичкою (звичаєм).
• Войти в работу – призвичаїтися до роботи; утягтися в роботу; обвикнути з роботою.
• Войти в разум (разг.) – набути (набратися) розуму; порозумнішати.
• Войти в свою, новую, обычную колею – увійти в свою, нову, звичайну (звиклу) колію; стати на свою, на нову, на звичну (звиклу) колію (путь).
• Войти в сделку с кем – укласти угоду з ким; умовитися з ким; (негат.) змовитися з ким.
• Войти в силу – убитися в силу (у потугу); употужніти; зміцніти; змогутніти. [Я корюся, поки у силу та в потугу вб’юся. П. Куліш.]
• Войти в сношение с кем – зав’язати зносини (стосунки) з ким, зайти в стосунки (у зв’язки) з ким; (іноді) накрадати з ким; (згруб.) полигатися (злигатися) з ким.
• Войти в строй – стати до ладу.
• Войти с боем – боєм увійти.
• Закон вошёл в силу – закон набрав сили (чинності).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Мисль, -ли, ми́сля, -лі – мысль.
• На мисль ма́ти – думать, предполагать, намереваться.
• У ми́слях – в уме.
• До ми́сли, під мисль – нравится, по вкусу, по натуре.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

мисль і ми́сля, -слі, -слі, -слею; ми́слі, -лей. До ми́слі

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ми́сленька, -ки, ж. Ум. отъ мисль.
Мисль, ми́сля, -лі, ж. Мысль. Мислі до суду не позивають. Ном. № 5805. Що з голови, то з мислі. Ном. № 5804. Ой думаю та гадаю, а що моя мисля зносить. Грин. III. 297. На ми́слі ма́ти. Думать, предполагать, намѣреваться. Скажи мені, серце моє, що маєш на мислі. Мет. 63. У ми́слях. Въ умѣ. До ми́слі, під ми́слі. Нравится, по вкусу, по натурѣ. А як же її любити, коли не до мислі? Мет. 82. Вибірай, вибірай, молода дівчино, которий під мислі. Мет. 114. Не добере Самсониха невістки до мислі. Мил. 98. Ум. Ми́сленька, ми́слонька. І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї. Чуб. V. 401. Ой горе, горе, нещаслива доля, виорала дівчинонька мисленьками поле. Чуб. V. 243. Ой я сиджу коло стола, мислоньки мене зносять. Грин. III. 246.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Кошелёкъ = 1. капшу́к, здр. капшучо́к, кали́тка, киса́, гама́н, здр. гамане́ць, гамано́к, (в поясї) — че́рес, здр. черешо́к. — Поки Сидір не женив ся, були в його гроші, а як оженив ся — капшук загубив ся. н. п. — А в мене мисль така: здоровя нам милїше капшука. Б. Б. — Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш. н. пр. — Лїкарям чи поможись, чи не поможись, а калитка розвяжись. н. пр. — В кого віл та коса, в того й грошей киса. н. пр. — Прокинув ся чумак вранцї, та й поглянув у гаманцї. н. д. — Сидить козак на могилї, онучі латає, як кинув ся до чересу — копійки не має. н. п. — Не здобувайте собі грошей у череси ваші. К. Св. П. 2. рос. Capsella Bursa pastoris Moench. = рижу́ха, мішо́чки, гірча́к, гри́цики, зозульник, сїрики, сухо́тник, черви́шник. С. Ан.
Мы́сль = мисль, здр. ми́слонька, ду́ма, частїше здр. ду́мка, га́дка. — В червонім намістї вона мінї не до мислї. н. п. — Виорала дївчинонька мислоньками поле. н. п. — Ой річенька бистренькая, на неї дивлю ся; такі мене думки беруть — піду утоплю ся. н. п. — Голодній курцї просо на думцї. н. пр. — У байковій юпцї вона мінї все на думцї. н. п. — Узяли мене думки та гадки. М. В. — Що хатка, то иньша гадка. н. пр. — Дума думу пошиває. н. пр. — За думками, за гадками аж голова туманїє. Чайч. — Прійти́ на мысль = на ду́мку спа́сти. — Тобі щось на думку спало. С. З. — И въ мы́сляхъ не́ было = і на ду́мцї не було́, нї ду́мки, нї га́дки не було́. Номис. — Мы́сли толпя́тся въ головѣ́ = ду́мка ду́мку пошива́є, поганя́є, за ду́мкою ду́мка. — За думою дума роєм вилїтає. К. Ш. — Випъеш першу — стрепенеш ся, випъєш другу — схаменеш ся, випъєш третю — серце грає, думка думку поганяє. К. Ш.
По́мыселъ, по́мыслъ = по́мисл (С. Жел.), ду́мка (С. Л.), га́дка (С. Л.), мисль. — Пху! пху! уроки на сороки, а помисли на коромисли. н. зам. — У тебе мабуть бісова думка. С. Л. — Анї гадки. С. Л.
Поня́тіе = 1. тя́ма (С. Л. Ш.), тям, тя́мка (С. Л. Ш), стя́мок (С. З.). — З журби та з трівоги зовсім свій тям розгубила. М. В. — Як тяма є, нехай зробить. Номис. 2. розумі́ння, ду́мка, мисль. — Не було поміж народом певного розуміння про право власности на землю. Бар. О. — В громадських розуміннях істория положила на двох руських народностях свої сліди. Бар. О. На Українї не могло витворить ся такого розуміння про громаду. Бар. О.

Запропонуйте свій переклад