Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «москва»
Шукати «москва» на інших ресурсах:

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Великороссія́нинъ, ка, великоро́ссъ, великору́ссъ, ка = росия́нин, ка, ру́ський, ка, моска́ль, моско́вка (С. З), великору́с, (в жарт або глумливо) — каца́п, ка (С. З.), русапе́т, ка, (лайливо) — кацапу́з, зб. — москва́, кацпня́.
Издава́ть, ся, взда́ть, ся = видава́ти, ся, вистача́ти, ся, випуска́ти, ся, ви́дати, ви́стачити, ся. — Добре-б було, як-би ми розуміли, на що видаєть ся усякий закон. Де-що про Сьв. Б. — Кобзарь Т. Шевченка. Видано коштом П. Семеренка. Спб. 1860 р. — Ужинок рідного поля, вистачений працею М. Г. Москва 1857 р.
Отпо́ръ = 1. од(від)по́ра. 2. о́дсїч (С. З.), відпі́р. — Москва зостаючи ся в Пїленї, не може дати одсїч. Унїверсал Мазепи. С. З. — Як дала їм відпір, з того часу й не ходять. Сп.
Перевѣ́съ = перева́га, перемо́га. С. З. Л. — Польща давно мала перевагу на своїм боцї. Бар. О. — Перевагу над ним бере на півночі Москва. Бар. О. — Ти серце їх закрив і затуманив, не дай же їм на судї переваги. К. І. — Мінї дали перевагу, бо постать у мене показнїша. Кн. — Взять перевѣ́съ = го́ру взя́ти (О. Л.), верх узя́ти, осилкува́ти.
Солда́тъ = салда́т (С. Л.), моска́ль (С. Л.), жовнїр (Гал. С. З.), зб. — салдатня́ (С. Жел.), москва́. — Дївчаток Москалї украли, а хлопцїв в москалї побрали. К. Ш. — Сирота ледащо не хоче робити, ой оддаймо вражого сина в москалї служити. н. п. — І одягли ся, немов москалї, у казенну муницю. Дум. — Був собі одставний москаль. н. к. — Гей в цїсаря тяжка служба, а мала заплата: не одному жовнїрові головочка стята. н. п. Б.
Стро́ить = 1. (постро́ить) — будува́ти, стро́їти, ста́вити, збудува́ти, постро́їти, ся, поста́вити, мурований будинок — мурова́ти, змурова́ти. — Мости, де би потреба указувала, будовать. Ст. Л. — Не міг Шевченко забути, хто будував Петербург. Зап. Кок. — Хоч позволив хан на пісках новим кошем стати, та заказав Запорожцям церкву будувати. К. Ш. — Збудуй хату з лободи, а в чужую не води. н. п. — Д. ще під сл. Постро́ить. — Не вдругъ Москва́ стро́илась, н. пр. = не ра́зом Ки́їв будував ся н. пр. — С. возду́шные за́мки = д. під сл. За́мокъ — С. лѣса́ = рештува́ти, ста́вити решто́вання. 2. (настро́ить) — стро́їти, нала́жувати, ладнува́ти і т. д. д. Настра́ивать 2. 3. (вы́строить) — стро́їти, шикува́ти (С. З. Л.), шерегува́ти, ви́строїти, вшикува́ти, ся. — Зібрав і кінних і піхоту і всїх до битви шикував. Кот. — Що за радість вибірати старого дїда? Не шерегувати йому козацького війська. І. Г. 4. (настро́ить) — витворя́ти, виробля́ти, ко́їти, бро́їти, нако́їти. — С. ку́ры = д. під сл. Ку́ры. — С. шту́ки = штукарюва́ти. — Таке витворяв, що ну... — Накоїв багато лиха.
Центръ = центр, це́нтрум, це́нтро, осере́док. С. Жел. — Дійду вже правди, хоч би тая заховалась в самім осередку у землї. Ст. Г. — Москва стала ся осередком московського князївства. Бар. О. — Гауптман зробив ся осередком невеличкого кружка молодих реформаторів. Л. Н. В. — Корсунь стоїть в осередку заводів. Кн. — Осередком нашої культури був Київ. Кн. — Чується потреба в осередку, до котрого б тягли землї. Бар. О.

Запропонуйте свій переклад