Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей
Запропонувати свій переклад для «нездара»
Шукати «нездара» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Безда́рность
1) незда́рність, безда́рність, незді́бність;
2) незда́ра [Він – незда́ра].
Малоиску́сный – невпра́вний, невмі́лий, незда́тний, недоте́пний, (сущ.) незда́ра, недоте́па.
Него́дник, -ница
1) леда́що (
общ. р.) и ледащи́ця (общ. р.), (сильнее) ледацю́га (общ. р.), непо́тріб (-ба, м. р.) и непо́тріб (-би, общ. р.), (сорванец) ла́нець (-нця, м. р.); (негодяй, -дяйка) негі́дник, -ниця, пога́нець (-нця), пога́нка; (повеса) гультя́й (-тяя́), -тя́йка. [Зав’яза́ла собі́ світ за таки́м леда́щом: ряби́й, гугня́вий та ще й зло́дій (Коцюб.). Від тако́го ледацю́ги на все мо́жна сподіва́тись (Мова). Через те́бе, ледацю́го, мо́же й мене́ лю́ди заплюю́ть (Васильч.). Ах, ти непо́трібе, незда́ро, ну́ждо моя́ несосвіте́нна! (Франко). Обо́м непо́трібам горі́ло се́рце, щоб шви́дше змить з оче́й уся́кий со́ром (Крим.). Мовча́ла-б уже́ кра́ще така́ непо́тріб! Хіба́ ду́маєш, я не зна́ю, що до те́бе дяк що-вечо́ра хо́дить? (Гоголь)];
2) неприда́тний, -да́тна, негодя́щий (-ого), -дя́ща (-ої) до чо́го; (
никудышный, -ная) нікче́ма (общ. р.), нікче́мник, -ниця, (бездарь) незда́ра (общ. р.); см. Него́дный 1 в.
Неспосо́бный и Неспосо́бен
1)
к чему – незда́тний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. незда́тен) до чо́го, на що и що (з)роби́ти, незді́бний до чо́го, незуга́рний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. незуга́рен) до чо́го и що (з)роби́ти, (несообразительный) недоте́пний до чо́го и чого́; (бессильный сделать что-л.) нездо́льний, неспромо́жний що (з)роби́ти. [«Півде́нно-ру́ське пле́м’я» довело́, що воно́ незда́тне до держа́вного життя́ (Грінч.). На тво́рчу синте́зу він незда́тний (Рада). О́чі здава́лися незда́тними на щось пога́не (Ледянко). Незда́тен ро́зум, незуга́рні ру́ки знайти́ чого́сь тако́го, що-б… (Л. Укр.). Хіба́ вона́ незуга́рна до че́сної пра́ці? (Мирний). Він незуга́рен роби́ти (Звин.). Я по-росі́йськи незуга́рна говори́ти (Н.-Лев.). Недоте́пні вони́ до сього́ ді́ла (Кониськ.). Е, бі́сів си́ну, і того́ недоте́пний! (Рудч.)];
2) (
недаровитый) незді́бний, недоте́пний; (сщ.: бездарный) незда́ра, (недотёпа) недоте́па. [Учи́в недоте́пних гімнази́стів (Грінч.)];
3) (
неудобный) неспосі́бний, (несподручный) незру́чний; (о времени) неслу́шний.
Ничто́жество
1) (
качество, свойство) нікче́мність, мізе́рність, мізе́рія, (редко) нікче́мство, мізе́рство, (тщета) ма́рність (-ности), марно́та. [Нікче́мність на́шого життя́ (М. Левиц.). Ва́ша нікче́мність рости́ме з літа́ми (Куліш). Дай мені́ моє́ безси́лля і мізе́рність зрозумі́ти (Куліш)];
2) (
состояние) нікче́мність, мізе́рність, (убожество) мізе́рія, убо́зтво, нужде́нність, (ничтожная жизнь) нікче́мне (мізе́рне, злиде́нне) життя́ (животі́ння).
Впадать (обращаться, превращаться), впасть (обратиться, превратиться) в -ство – нікче́мні́ти, знікче́мні́ти, зво́дитися (перево́дитися), зве́сти́ся (переве́сти́ся, зійти́) ні на́ що (на ніщо́, шутл., зап.: на пси). [До́блесть нікче́мніє в хуртовині́ форту́ни (Куліш). На́ші пре́дки знікче́мніли (Куліш). Був коли́сь госпо́дар, тепе́р зійшо́в на пси (Зеркало)].
Выводить, вывести кого из -ства в люди – виво́дити, ви́вести кого́ з нікче́мности (з мізе́рії, з убо́зства, з нікче́много или мізе́рного животі́ння, из нищеты: із зли́днів) в лю́ди;
3) (
всё ничтожное) нікче́мниця, мізе́рія, (пустяк) марни́ця, дрібни́ця, дрібни́чка; срв. Ме́лочь 6;
4) (
ничтожный человек) нікче́мність, нікче́ма, нікче́мство, нікче́мник, -ниця, мізе́рія, мізе́ра, (бездарь) незда́ра. [Кри́тики до́сить ма́ю, щоб зрозумі́ти, що я нікче́мність (Крим.). Я нікче́мою сиджу́ в свої́х має́тках, марну́ючи весну́ життя́ (Грінч.). Яки́йсь кра́мар, тонконо́ге нікче́мство (В. Підмог.). Рушни́ці звільни́ли найкра́щий із світі́в від десяти́ ти́сяч нікче́м (Кандід). Мізе́рія, мізе́рія мені́ ім’я́! (Крим.). Зійді́ть на хвили́ну з парна́ських сфер, із га́музу муз і музе́йних мізе́р! (Влизько)].
Абсолютное (полное, полнейшее, совершенное, сплошное) -ство – цілкови́та нікче́мність.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Жо́па, за́дница, по́па (вульг.) – срака, (ум.) сраченя́, гузно, гузниця, дупа, (ув.) дупенція; (попка, ум.) дупця, дупцюня, дупуся, дупусечка, дупампулька тощо; (ув.) дупище, ґедзло, ґепа, сідниці, зад;
полная жопа (разг., в знач. «плохо дело!») – повна дупа;
получить по попе – дістати по дупі.
[Поцілуй мене у ґедзло (Сл. Гр.). Як любо бачити зимову ідилію, коли важкотілі жінки ґраційно падають пишними дупенціями на слизький лід… (В.Даниленко). Після нетривалої перерви дупи замиготіли перед очима з такою частотою, що нічого, крім них, і не бачив: дупа в політиці, дупа в економіці, дупа в культурі, міжконфесійна дупа, дупище людських взаємин (В. Павлів). А є ж бо такі чудові слова, як «дупця, дупелька, дупцюня, дупуся, дупусечка, дупапулька, дуплюська, дупампуся, дупочка, дуплюсечка, дупелюсточка, дуперлинка, дупівонія», а в деяких, жартівливих місцях,— «дупенція, дупокльоцик, дупендра, дупижмо, дупасія, дупекло». (Ю. Винничук). Активістці УНСО в Конотопі Надавали ментяри по жопі. Вона ніжками тупа: То не жопа, а дупа! Тож ганьба вам, менти в Конотопі! (Юрко Позаяк). Нас вабить вигин вуст дівиці і хижий виклик їх зіниць, вузькі броньовані спідниці і хтива випуклість сідниць (Віктор Шушпан). Метелик доганя метелика. І квітка квітку доганя. І їде дитинча на велику І відбиває сраченя… (Галина Паламарчук). Одягла кохтину «з Європи», що сягала пупка, міні-спідничку, котра заледве прикривала сраченя — «два зубочки часнику», вхопила потерту торбинку-«човник» — також «з Європи», й, не поснідавши, вибігла з будинку, назустріч лихові, яке вже висновувалося, вже маріло попереду… (Неля Шейко-Медведєва). Цього разу Ворон узяв її ніжно, поволі, з усією ласкою, на яку була здатна його зашкарубла натура; він губами блукав по її тілу, як п’яний джміль по квітці, і дивувався, наче ніколи такого не бачив, сильно так дивувався і рівчачкові поміж грудей, і пласкому животику, і виразно випнутому пагорбку, вкритому зовсім не шорсткою, шовковою травичкою, дивувався повнявому випуклому сраченяті, тонким пальчикам, коротко стриженому волоссю і тому, які можуть бути холодні зуби у спраглому жіночому роті (В.Шкляр). Слово «дупа» мало дуже багато значень. Наведу лише частину: 1. Дупа – частина тіла, на якій сідається. 2. Жіночий статевий орган («Люська дала мені дупу»). 3. Жінка, як об’єкт сексуального зацікавлення («О, та Нуська файна дупа»). 4. Про когось, хто є недорайдою, чи то пак офермою («Борщ без мнєса то є зупа, хлоп без вуса то є дупа»; «та з нього такий дупик, що страх»). 5. Жінка, що належить комусь іншому (Чия то дупа? Стефкова?«) 6. У значенні спини («Світ повернувся до мене дупою») 7. «Взяти за дупу» – до чогось примусити. 8. «Йому бракує тільки другої дупи» – те саме, що йому бракує тільки пташиного молока. 9. «Цілувати когось в дупу» – підлизуватися. 10. «Темно, як у мурина в дупі». 11. У значенні серця – «це тішить мою дупу»; «аж ми жаль дупу стиснув». 12. «Добратися до чиєїсь дупи» – поквитатися. 13. «Дупа волова», «дупа з вухами» – нездара. 14. «Дупа з яйцями» – про вольову жінку. 15. «Гризти дупу» – нарікати на щось, шкодувати. 16. «П’яний в дупу»; «п’яний в штири дупи». 17. «Виглядає, як дупа» – про когось, хто зле виглядає (Ю.Винничук). Тільки й того, що відшмагали вже старою, а тому шорсткою, як наждак, і колючою, що аж іскрила, кропивою. Ще цілі дві доби по моїм першім шкільнім дні мені здавалося, що ті іскри сиплються з моїх ніжок і худої дупці і вдень, і вночі (О.Слоньовська). Так відшмагали, що із сраки аж клапті летіли (С.Масляк, перекл. Я.Гашека). — Панове, ваше щастя, що я маю гарячу подругу світового класу з бездоганно пропорційним срако-цицьковим співвідношенням, а то б я розсердився (О.Негребецький, перекл. «Не займайте Зохана»). — Гайє, чоловіче, ох і ноги в неї, ого-го!— Його думки повзуть трохи вище.— В неї, мабуть, і гепа гарна, отака… як у слонихи (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка). 1. Тупий, як срака. 2. Навіть на найвищому троні сидить дупа. 3. Тепер не заведено казати: «Ідіть в дупу!». Тепер кажуть: «Усім залишатися на своїх місцях!» 4. Срака — багатофункційна частина тіла. Крім основного призначення, нею думають, нею ж відчувають, через неї ухвалюють рішення і виконують більшість робіт, на неї шукають пригод, a коли знаходять, в ній же і сидять. 5. Поки є срака — пригоди не закінчаться!].
Обговорення статті
Форменный
1) фо́рмовий, (
об одежде) формений;
2) (
подлинный, действительный, самый настоящий, разг.) справжній, справжнісінький, справдешній, достеменний, цілковитий, прямий, чистий, (редко) формений;
3) (
полностью подобный кому-л., чему-л.) точний, точнісінький, стопроцентний, типовий, сущий;
4) (
официальный, ещё) офіційний;
5) (
соответствующий принятому порядку, ещё) формальний:
сделать форменное предложение – зробити формальну пропозицію;
форменная одежда – форма, уніформа, формений одяг, однострій;
форменные элементы крови – формові елементи крові;
форменный дурак – справжній (справжнісінький, формений) дурень.
[Тужу́рка з фо́рменними фитіля́ми на пле́чах (АС). Палійчук — се кучерявий повногубий хлопець, типовий сільський донжуан (Г.Хоткевич); Хто їде лише на трійках? Цілковитий нездара або найбільший лінюх (І.Вільде). Ой ви, Тюхтій Іванович! Ви самі справдішня копиця сіна! (І.Нечуй-Левицький). Тепер всяк хам показує натуру, а нам мовчать? Се був би чистий страм! (Леся Українка). — А вони, паніматка, на сідлі, сущий запорожець (Д.Мордовець); До неї доноситься їх несамовитий регіт… Ні жалю, ні серця немає!.. Прямі собаки, прости Господи! (Панас Мирний). Не розумію я отих вегетар’янців, Силосожуїв, травоїдів, квітковбивць. Та це ж юрба розбійників і ланців, Справжнісіньких рослинних кровопивць (Гнат Голка). Дитячі співи, крила матерів, гортанна дума, щедра й достеменна, й над порохном чужинних упирів — полотна, сорочки, плащі, знамена (Ю.Андрухович). Метро. В вагон заходить чоловік у форменому одязі: — Пасажири, вибачте, що я до вас звертаюся. Я машиніст цього потяга, збираю гроші на відчинення дверей на інших станціях].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КУКУ́ШКА, кукушка хва́лит петуха́ прибл. незда́ра хва́лить незда́ру.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Незда́ра, незда́риськобездарность, бездарный.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Незда́ра, -ри, общ. Бездарность, бездарный. Туманію ще більше. Ні сліду думки..., ні півсловечка, починаю кипіти. Дурень. Нездара. Коцюб. Ах, ти драбе якийсь, непотрібе, нездаро, нужда якась несосвітенна! Франко.
*Незда́рисько, -ка, с. = Незда́ра. Ой мій упадоньку! Що ти робила? Нездарисько, нехтолице! Л. Укр.

Запропонуйте свій переклад