Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 27 статей
Запропонувати свій переклад для «ночви»
Шукати «ночви» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вылива́ть, вы́лить
1) вилива́ти, ви́лити, ви́лляти; (
опрокидывая) виверта́ти, ви́вернути. [Ви́верни во́ду з ді́жки. Гле́чики повиверта́ла];
2) висипа́ти, ви́сипати. [Ви́сип у ми́ску все́нький борщ. Ви́сип окрі́п із баняка́ в но́чви =
вылей кипяток из котла в корыто].
-а́ть, -ить напиток в рот – хили́ти, вихиля́ти, ви́хилити. [Ви́хилив дві ча́рки];
3) (
колокол, статую и т. п.) ли́ти, вилива́ти, ви́лити.
Вы́литый
1) ви́литий, ви́ллятий, ви́сипаний, ви́хилений. [Де-ж та́я бари́лочка, що ви́ллята горі́лочка?]
2) ви́литий, зли́тий, вили́ваний. [Креме́зни́й, як з кри́ці зли́тий (Коц.). Вили́ваних богі́в не бу́деш роби́ти];
3)
похож, как вы́литый – як ви́капаний. [Син – ви́капаний ба́тько. Ми всі, як ви́капані, скида́ємся оди́н на о́дного (Крим.)].
Колга́н
1) (
деревян. ведро) кі́нва, ум. ко́но́вка;
2) кі́вш (
р. ковша́), коря́к (-ка́), ум. корячо́к (-чка́); срвн. Ковш 1;
3) (
для валянья хлебов) но́чви (-чов);
4) (
для пойки скота) це́бе́р (-бра́), ум. це́брик.
Коло́да
1) коло́да, (
ум.) коло́дка, коло́дочка (соб.) коло́ддя́, колодя́ччя. [Ви́бране на кле́пку де́рево розпи́люють на коло́ди (Бонд. виробн.). На коло́ді сиді́ли музи́ки з скрипка́ми, цимба́лами (Н.-Лев.). На не́бі зчини́лась гурко́тнява: ки́дало коло́ддям, лама́ло, трощи́ло (Васильч.)].
Через пень -ду валить – роби́ти аби́ роби́лося; роби́ти як через пень коло́ду тягти́; роби́ти як не свої́ми;
2) (
большое корыто) – коло́да, жо́лоб (-лоба), кори́то; (для месива) но́чви (-чов), (ум.) ночо́вки (-вок), ночо́вочки (-чок). [Прив’яжи́ ко́ней до коло́ди (Харківщ.)];
3) (
долблёный чолн) дуб (-ба);
4) (
гроб) дереви́ще, до́вбана труна́, дубови́на;
5) (
улей) коло́да, коло́дка, пень (р. пня);
6) (
для сбора подаяний) карна́вка;
7) (
для рубки дров) коло́да, дро[и]ві́тня;
8) (
у кожевников) коби́ла;
9) (
в ткацком станке) наві́й (-во́ю), вороти́ло;
10) (
деревянные кандалы) коло́да; см. Коло́дка 2. [Запиша́вся, як Бе́рко в коло́ді (Номис)];
11) (
косяк оконный) лу́тка, (дверной) одві́рок (-рка); (притолока) гла́[о́]вень, на́головень (-вня), на́головач; (порог) порі́г (-ро́га);
12) (
заупокойная свеча) коло́дка (Сл. Ум.);
13) (
карт) коло́да, та́лія, тас (-су). [Не по́вний тас, двох карт нема́ (Борзен.)];
14) коло́да, па́стка на куни́ць, на соболі́в;
15) (
перен. о человеке) тюхті́й (-тія́), те́лепень (-пня), теле́пало, пень, коло́да; срвн. Пень 3 и У́валень.
Коры́то – (для свиней) кори́то, (для лошадей) жо́лоб (-лоба), (для дом. обихода) вагани́, но́чви (-чов). [Кори́то не хо́дить до свине́й, а сви́ні до кори́та (Номис). Ві́зьме тебе́ за по́вода і приведе́ до жо́лоба (Пісня)].
-ры́то для водопоя – кори́то, пі́йло, коло́да, жо́лоб. [Че́рпали во́ду та й сповня́ли пі́йла, щоб понапува́ти ві́вці (Біблія). Приверни́ ко́ней до коло́ди (Сл. Гр.)].
-ры́то для овчарок – яла́к.
-ры́то для стирки бельяно́чви (-чов), ночо́вки, не́цьки (-цьок), вагани́.
-ры́то речное – рі́чи́ще, кори́то, річне́ ло́жище.
Было бы -ры́то, а свиньи будут – аби́ кори́то, а сви́ні при́йдуть; аби́ лю́ди, а піп бу́де; аби́ були́ побрязкачі́, то бу́дуть і послухачі́ (Приказки).
Остаться у разбитого -ры́та – зоста́тися з пола́маним во́зом. Мудрёное дело -то! – вели́ке ді́ло опе́ньки!
Но́чва и Но́чвыно́чви (р. но́чо́в, д. но́чвач), (поменьше) ночо́вки (-вок).
Перебива́ться, переби́ться
1) перебива́тися, переби́тися, поперебива́тися; потовкти́ся, перетовкти́ся;
см. Перебива́ть;
2) (
перемогаться) перебува́тися, перебу́тися, сяк-так перемага́тися, перемогти́ся, зарато́вуватися, заратува́тися, перебі́дкатися, перебідува́ти, перетягти́, перекалата́ти. [Хоч-би цей ти́ждень сяк-так перебу́тися. (перетягти́). Перекалата́ємо зи́му як-не́будь. То залі́зко, то но́чви пози́чу, та так було́ й зарату́юся].
-ся из кулька в рогожку – з дра́нки вбира́тися в перепира́нку.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Корыто – кори́то, -та; (для стирки белья) но́чви (род. ночо́в).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Похожий
• Быть похожим (походить) на кого, на что
– бути схожим на кого, на що (з ким, з чим); бути подібним до кого, до чого; підходити до кого, до чого; (іноді) удаватися в кого; (розм.) скидатися на кого; закривлятися, закривитися на кого.
• Как две капли воды [похожи друг на друга]
Див. капля.
• Похож как свинья на корову
– схожий як ведмідь на теля (як свиня на цапа, як цуценя на пиріг, як макогін на ночви, як хвіст на панахиду).
• Это ни на что не похоже!
(разг.) – це [вже] зовсім погано!; це [вже] нікуди не годиться!; це вже ні на що не схоже!; це вже не знати що!

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

коры́то кори́то,-та, жо́лоб,-ба, но́чви,-чо́в

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вагани́, -і́в
1)
корыто, корытце;
2)
см. Но́чви.
Но́чви, -чо́вкорыто (для стирки белья).

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

но́чви, но́чо́в, но́чвам

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Вагани́, -ні́в, м. мн.
1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Сим. 19.
Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки. Котл. Ен. II. 12.
2)
= Ночви. Сів (дурень) у вагани та й плава. Мнж. 79. Ум. Ваганки́. Біля куреня уже стоять ваганки, повнісінькі галушок з салом. Греб. 401.
Кори́то, -та, с.
1) Корыто, изъ котораго кормятъ животныхъ. Сим. 19.
Корита не ходять до свиней, а свині до корита. Ном. У гуцуловъ корито = ночви. Шух. І. 248. Під кори́то підверну́ти. Одолѣть. Підвернемо тепер ми під корито ваших полковників та гетьманів. К. ЧР. 285.
2) Въ ручной мельницѣ: ларь, въ который падаетъ мука. Шух. І. 104, 146.
3) Русло рѣки.
Частина грунту, по котрій тече річка, зветься річище, або корито. Дещо. 68.
4) Продолговатая ямка въ землѣ, выкапываемая дѣтьми при игрѣ въ
місяць. Ив. 36.
5) Панцырь черепахи. Вх. Уг. 246. Ум.
Кори́течко, кори́тце.
І. Мах, ма́ху, м. Взмахъ, размахъ. За їден мах голову зрубав. Так махнув шапкою, мов душа його з тим махом вилинула. Г. Барв. 126. Так зо всього маху і сунув ночви з дяком додолу. Драг. У мах. Быстро, сразу.
Ми́тель, -лю, м. Теплая вода для мытья головы. Приготуй мені мителю, хочу голову змити. Конотоп. у. В ночви налила мителю, щоб змити голову, бо була субота. Левиц. І. 54. Также щелочная вода для бѣленія полотна. Вас. 169.
Не́цьки, -цьок, ж. мн. = Ночви. Проскуров. у.
Но́чви, -чо́в, ж. мн. Корыто (для стирки бѣлья). Ум. Ночо́вки, ночо́вочки.
Ночо́вки, -вок и ночо́вочки, -чок, ж. мн. Ум. отъ но́чви.
1) Малое корыто.
2) Родъ узора въ вышивкѣ. Залюбовск.
Пообпи́сувати, -сую, -єш, гл.
1) Описать (во множествѣ).
2) Исписать вокругъ.
Єсть такі, що хрестами все пообписує: і ночви, і двері... Г. Барв. 428.
По́суд, -ду, м.
1) =
Посуда. Єв. Мр. VII. 4. Деревянная посуда. Мнж. 190. Заходилась всякий посуд мить і добувати: попадя дала їй куфу і нове барило, шаплики й годящі ночви староста Курило. Мкр. Н. 20.
Припаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. припа́сти, -су́, -се́ш, гл.
1) Припасать, припасти, запасать, запасти.
Для щитів ночви припасали, і дна із діжок вибивали. Котл. Ен.
2) Подкармливать, подкормить.
Стали чумаки воли припасати. Я припас вівці та й іду. Черк. у.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Не́цьки, -цьок, ж. мн.*По-німецьки нецьки, а по-руськи ночви. Ном. № 942.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Корыто = кори́то, (невелике) — но́чви, вага́ни, ваганки́, (у рибалок на рибу і сїтки) — стябло́.
Лотъ = 1. но́чви, вагани́, С. Аф. З. (Д. Лото́къ 1.). 2. ло́т (нага = 3 золотника або 1/32 фунта). 3. оливни́ця (С. Аф.), ги́рька з вірьо́вкою (міряти глибиню). 4. д. Ле́двенецъ.
Налива́ть, нали́ть, ся = налива́ти, нали́ти, ся, поналива́ти, (про трунки і рідку страву ще) — насипа́ти, си́пати, наси́пати, уси́пати, понасипа́ти, (с під крана або чопа) — уто́чувати, у(в)точи́ти, наточи́ти, ся, (багато чого) — набу́хати, набу́рити. — Повниї чарки всїм наливайте, щоб через вінця лило ся. н. п. — Шинкарочко молода, усип меду ще й вина! Не насиплю й не подам, бо на тобі жупан дран. н. п. — Жінко! насип в миску борщу! — Насипав в ночви з цебра води. Кн. — Наточили з кухви оливи. Чайч. -— Та піди, хлопку, до пивницї та вточи ще и пива, та випъємо за здоровля та мойого сина. н. п. — Вточив собі чаю. Кр. – Вточив браги. Кр. — Ото, набурив стільки! — Налива́ть я́годы = налива́ти нали́вку. 2. розлива́ти, розли́ти, ся. — Розлив олїю скрізь на долівцї. 3. вилива́ти, навилива́ти. — Почали вилива́ти дзвін. — Навиливали сьвічок. 4. налива́ти ся, набіра́ти ся, нали́ти ся, набра́ти ся. — Багато води в човен набрало ся. — Яблука налива́ють ся. – Жито наливаєть ся. — Налива́ться водо́ю = набіра́ти води (про запас). — О́спа налива́ется = ві́спа набіра́єть ся.
Но́чвы = но́чви, ночо́вки (С. З.), вагани́, ваганки́ (С. Аф.). — Боже помогай! З ночвами на Дунай. н. пр. — Принеси ваганки та скупаємо дитину.

Запропонуйте свій переклад