Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 30 статей
Запропонувати свій переклад для «переймання»
Шукати «переймання» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Заи́мствование –
1) позича́ння, оконч. пози́чення, пози́ка; срвн. Занима́ние;
2) (перенимание и усвоение себе) (за)позича́ння, запози́чування, оконч. запози́чення зві́дки, в ко́го, перейма́ння від ко́го; перейма́нщина [«Бог», «соба́ка» та и́нші слов’я́нські запози́чення з іра́нської мо́ви (Крим.). Перейма́нщина між сусі́дніми наро́дами скрізь бува́ (Н.-Лев.)].
Напи́тывание –
1) нагодо́вування;
2) наси́ч[щ]ування, напо́ювання;
3) перейма́ння, пройма́ння, (о жидкости) пересяка́ння. Срв. Напи́тывать.
Наполне́ние –
1) спо́внювання, по́внення, напо́внювання, запо́внювання, випо́внювання, запоро́жнювання, насипа́ння, налива́ння, оконч. спо́внення, напо́внення, запо́внення, ви́повнення, запоро́жнення, наси́пання, налиття́ (-ття́);
2) спо́внювання, перейма́ння, пройма́ння, налива́ння, оконч. спо́внення, перейняття́, пройняття́, налиття́ (-ття́). Срв. Наполня́ть.
Насле́дование –
1) кому – спадкоє́мство, спадкува́ння по ко́му, дістава́ння, оде́ржування, оконч. діста́ння́, оде́ржання спа́дщини (спа́дку) по ко́му;
2) чего – дістава́ння, оде́ржування, відбира́ння, оконч. діста́ння́, оде́ржання, відібра́ння чого́ у (на) спа́дщину (у и на спа́док, у спа́дку, спа́дщиною, спа́дком), (гал.) одіди́чування, оконч. оді́ди́чення чого́; спадкоє́мство (чого́), спадкува́ння. [В спадкоє́мстві жі́нка за́вжди оде́ржує ме́ншу части́ну (Азб. Комун.)].
• -ние по завещанию, по закону – спадкоє́мство (спадкува́ння) за духівни́цею, за зако́ном (з пра́ва, пра́вом).
• -ние чьего-л. имущества – спадкоє́мство (спадкува́ння) по ко́му.
• -ние престола – заступа́ння (спадко́ве́ перейма́ння, оконч. перейняття́) престо́лу.
• Право -ния – пра́во спадкоє́мства, спадко́ве пра́во. [Ченці́в позба́влено пра́ва спадкоє́мства (Київ)].
• Порядок -ния – поря́док спадкоє́мства.
Переё́м –
1) перейма́ння, пере́йма и мн. пере́йми. [Перейма́ння в по́відь де́рева на воді́];
2) (выкуп за поимку) пере́йма. [Як пійма́ємо цього́ ду́ба, то дасть Семе́н пере́йми, бо це його́ дуб пливе́];
3) перехва́т [Кожу́х з перехва́том];
4) перебі́р (-бо́ру).
Переи́мка – перейма́ння, см. Переё́м.
Перенима́ние – перейма́ння, перехо́плювання.
Перереза́ние или перере́зывание –
1) переріза́ння и перері́зування, перетина́ння, перекра́ювання, перебато́вування;
2) вирі́зування;
3) (пути, дороги) перетина́ння, перейма́ння и т. д. См. Перереза́ть.
Пересека́ние –
1) перетина́ння; переру́бування;
2) (дороги) перехре́щування, перетина́ння, перері́зування (шля́ху).
• -ние дороги кому – перетина́ння, перері́зування шля́ху кому́, перейма́ння кого́.
Пересече́ние –
1) переру́бування, перетина́ння;
2) перетина́ння, пере́тин; перехре́щування, (оконч. перехре́щення), перейма́ння.
• Оттенки см. Пересека́ть.
• Точка -ния, мат. – то́чка пере́тину.
Перехва́т –
1) перехо́плювання, перейма́ння. [Перейма́ння втікачі́в. Перехо́плювання листі́в];
2) (переём, сужённое место) перехва́т; (в талии) перехва́т, стан. [У перехва́ті ді́вчина така́ тоне́сенька – хоч перещепни́].
• С -том – (об одежде) до ста́ну. [У ме́не свитя́нка до ста́ну поши́та]; (о посуде) з перехва́том, перев’я́зкуватий (напр., гле́чик (кувшин));
3) перехва́ты (потуги у родильницы) пере́йма, (множ.) пере́йми.
• На -хва́т – навви́передки, на перебі́й. [Працюва́ти навви́передки].
• Товар на -хва́т (перехватом) разобрали – крам розхапа́ли.
• Бежать на -хва́т кому – бі́гти навпере́йми кому́.
Перехва́тывание – перехо́плювання, перейма́ння, пере́йма.
Подла́вливанне –
1) підхо́плювання, перейма́ння;
2) підсіка́ння.
Проникнове́ние –
1) (чем) пройма́ння, перейма́ння чим;
2) (во что, куда) проми́кування, прохо́діння.
• -ние в тайны природы – прозира́ння в таємни́ці приро́ди.
• -ние умственным взором – прозира́ння. [Прозира́ння в мину́лі віки́]. См. ещё Проника́ние.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Занятие –
1) (работа) пра́ця, -ці, заня́ття;
2) (заём денег) позича́ння, по́зичка, -ки;
3) (заимствование) запозича́ння, перейма́ння;
4) (города, крепости, квартиры) займа́ння, -ння.
Перенимание – перейма́ння, перехо́плювання, -ння.
Перехват –
1) (действие) перехо́плювання, перейма́ння, -ння;
2) (узкая часть) перехва́т, -ту;
3) (в талии) стан, -ну.
Перехватывание – перехо́плювання, перейма́ння, -ння.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Переем – перейма́ння, пере́йма.
Перехватывание, текст. – перейма́ння, перейняття́.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

перехва́т перехо́плювання, перейма́ння; перехо́плення, перейняття́
перехва́тывание перейма́ння, перехо́плювання; перейняття́, перехо́плення

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Перейма́ння –
1) перенимание;
2) перехватывание.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Заимствование – (за)позичення; (действие) – запозича́ння, запозичення; (подражание) – перейма́ння від ко́го, наслі́дування кого́.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Перехватывание — перейма́ння, перехо́плювання.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Заня́тіе = 1. позича́ння, по́зичка. — Позичання грошей. 2. переймання. 3. заїмка, за́йманка, опанова́ння. 4. дїло, робо́та, по́рання, по́ранка. — У його багато дїла. — Кинемо, куме, всякеє дїло, випємо, куме, та й в понедїлок. — Заня́тіе мастерство́мъ = майструва́ння, З. торго́влею = крамарюва́ння і т. д.
Переёмъ = 1. перейма́ння, займа́ння, за́йманка. 2. пере́йма. — Ой люди, люди, хто найшов чіпця — перейма буде. Буде перейма чарка горілки, хто найшов чіпця моєї жінки. н. п. 3. перехва́т. — Кожух з перехватом.
Перехва́тъ = 1. перехо́плювання, перейма́ння, пере́йма. — На перехва́тъ = на перебі́й, навви́передки. 2. перехва́т, стан (про одежу). — Съ перехва́томъ (про посуду) — перевъя́зкувата.
Подража́ніе = наслїдування (С. Жел.), перейма́ння. — Твори наших письменників до І. Котляревського являють ся переважно наслїдуванєм взорцїв византийських. Ог.
Пресѣче́ніе = 1. переві́д, пи́щення. 2. перейма́ння.