Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «поганин»
Шукати «поганин» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Идолопокло́нник – ідолові́рець, ідоля́нин, куми́рник, (язычник) пога́нин (мн. пога́ни), (устар.) болвохва́лець. [Я ідоля́нам не вступа́ю з шля́ху, не ча́с тепе́р мовча́ти (Л. Укр.). Не щи́рим се́рцем моли́лись неда́вні куми́рники христия́нському бо́гові (Куліш)].
Неве́рный –
1) (вероломный, изменяющий) неві́рний, (сщ.) неві́рник, (ненадёжный) непе́вний, (склонный к изменам) зрадли́вий, зра́дний; (непостоянный: о состояниях, чувствах) непе́вний. [З неві́рною дружи́ною куди́ піду́, то заги́ну (Пісня). Неві́рний (непе́вний) при́ятель (Київ). Чо́вен непе́вний воді́ доручи́в (Л. Укр.). Зрадли́вий чолові́к (Київ)].
• -ная женщина – неві́рна (зрадли́ва) жі́нка (же́нщина), неві́рниця.
• -ное счастье – непе́вне ща́стя.
• -на их любовь – непе́вна (зрадли́ва, зра́дна) їх любо́в, непе́вне (зрадли́ве, зра́дне) їх коха́ння;
2) (ложный) неправди́вий, неві́рний, (неправильный) несправедли́вий, непра́вильний, непопра́вний, (неосновательный) неслу́шний, (ошибочный) хи́бни́й, помилко́вий, (фальшивый) фальши́вий. [Неправди́ве змалюва́ння поді́ї (Київ). Несправедли́ве (неслу́шне) заува́ження (Київ). Чи ві́рна на́ша, чи хибна́ доро́га? (Франко)].
• -ный вес – неправди́ва (несправедли́ва) вага́.
• -ный взгляд (в перен. знач.) – неправди́вий (хи́бни́й, помилко́вий) по́гляд.
• -ное вычисление – непра́вильне (неві́рне) обчи́слення.
• -ный (фальшивый) голос – фальши́вий го́лос.
• -ное известие – неправди́ва (помилко́ва, грубо: брехли́ва) (з)ві́стка.
• -ный ответ – неправди́ва (хи́бна́, помилко́ва) ві́дповідь.
• -ный перевод – непра́вильний (непопра́вний, неві́рний) пере́клад.
• -ный путь – непе́вна (хи́бна́) путь (доро́га).
• -ный слух (молва) – неправди́ва (грубо: брехли́ва) чу́тка.
• -ный счёт (бухг.) – непра́вильний (неві́рний) раху́нок.
• -ные часы – непра́вильний (неві́рний) годи́нник;
3) (нетвёрдый, неустойчивый) непе́вний, невпе́внений; (колеблющийся) хитки́й, хистки́й; (капризный) химе́рний. [Дрібни́м, непе́вним кро́ком пішо́в бічно́ю ву́лицею (Коцюб.). Бли́має непе́вний о́гник (Р. Край)].
• -ный взгляд (в прям. знач.) – непе́вний (невпе́внений) по́гляд, непе́вне о́ко.
• -ный (неуверенный) голос – непе́вний (невпе́внений) го́лос.
• -ная походка – непе́вна (невпе́внена, хитка́) хода́.
• -ный свет, блеск – непе́вне (химе́рне) сві́тло, непе́вний (химе́рний) блиск.
• -ные тени – непе́вні (хисткі́, химе́рні) ті́ні;
4) (сомнительный, ненадёжный) непе́вний.
• -ное дело – непе́вна спра́ва;
5) (не исповедующий господств. веры) неві́рний, (сщ.) не́вір (-ра, м. р.), неві́ра (-ри, общ. р.), неві́рник, -ниця, (соб.) неві́рство; (язычник, -ница) пога́нин (стар.) пога́н (мн. -га́ни) пога́нка, (соб.) пога́нство; (басурманский) бузуві́рний, (сщ.) бузуві́р (-ра), -ві́рка; срв. Неве́рующий 1. [Абдулла́ су́мно диви́вся на цього́ неві́рного, з котри́м так до́вго змага́вся (Олм. Примха). Ця, ба́чте, неві́ра, то й темни́ці доладу́ не вмі́є змурува́ти, – не то що ми, христия́ни (М. Вовч.). Христия́ни става́ли ученика́ми неві́рника (Павлик). Бо незря́чий сей пога́нин був, ще ві́рив непохи́тно в честь і в ві́рність (Крим.)];
6) (недоверчивый) неві́рний, неймові́рний.
• Фома -ный – Хома́ неві́рний, Хома́ неймові́рний (Л. Укр.). [Знайшо́вся таки́ оди́н Хома́ неві́рний, та так Хомо́ю і зва́вся (Франко)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Ткань – тканина; (уменш.-ласк.) тканинка, (ласк.) тканиночка, тканинонька; (реже, поэт.) тканка, ткання́; (разг.) матерія, (полотно) полотно, (сукно) сукно, (мануфактура, устар.) мануфактура, (устар.) крам:
• ткань брючная, льняная, хлопчатобумажная, шерстяная, шёлковая – тканина штаняна, лляна (льняна), бавовняна (бавовнянка), шерстяна (вовняна), шовкова;
ткань жировая, костная, мышечная, нервная, хрящевая – тканина жирова, кісткова, м’язова, нервова, хрящова;
• ткань Пенелопы – (греч.) ткання Пенелопи (Пенелопине).
[Так кравець крає, як матерії стає (П.Чубинський). Ввечері Кайдашиха привезла Мотрі з ярмарку хустку і матерії на спідницю (І.Нечуй-Левицький). — Обридла ся робота непотрібна! Навіщо прясти? Хто се буде ткати? Та й нащо ткати? Он їх цілі стоси, тканин, мережанок та гаптування, а хто їх носить?.. Ха, ха, ха! Аж смішно, як марила колись я день і ніч принцесою зробитись чепурною, багатою і гордою такою, щоб навіть приступить ніхто не смів (Л.Українка). До світлиці притикає скілька бічних кімнат, відділених від неї не дверима, а важкими запонами з дорогих тканок (Л.Українка). Мережає на шибках крижану тканку мороз (С.Васильченко). Світ сонця лився через білий цвіт абрикосів, і по синьому небі, як по шовковій синій тканці, ніби були розкидані білі, обсипані цвітами гілки, білі букети, білі віночки (І.Нечуй-Левицький). На землі тканками прозорими Лягли осінні дерева (М.Вороний). В перший ярмарок набрала їй у найбагатшого крамаря найкращого краму (А.Свидницький). Виходить, що жили, і кров, і кістки, всі тканини Нашого тіла вбирають багато часток чужородних (М.Зеров). Невже навіки засуджений він на цю кару, на спокуту за нерозважливу вигадку — сліпу, несподівану вигадку написати оповідання? Засуджений на отакі спалахи, що будуть зрушувати й пустошити його душу, завдавати непоборної нудьги, викликати гнітючу відразу до себе, до життя, до людей! Бо непереможний порив творчості у людині, бо, прищепившись, опановує її всю, робить додатком до себе, покірним виконавцем своїх приписів, руйнує чистоту чуття своїм настирливим покликом, обертає життя в чудернацьку постійну засідку, тішить неймовірними мріями, гнобить неймовірним розпачем, жалить серце, на розум неспокій нагонить, як наростень у мозкових тканинах, оплітає людину, мов ліана, і нема могутнішого за нього пориву, бо всі прагнуть назовні, тільки він у себе, бо всіх причини минущі, тільки його джерело невичерпне, цілим світом воно бувши! (В.Підмогильний). І ще  не  пролунала відповідь, як вичахлі й прозорі, мережані блідими жилками повіки стали наповзати на суху випуклість гарячкових очей. Наповзали повільно, як невідворотна біда, й тепер уже їхнє болісне ткання лежало на  очах (Є.Гуцало). Хотів сорочки попрати, запхав у машину, але якась кольорова тканина пустила фарбу, тепер ходжу у білій сорочці з голубими хмарками (Л.Костенко). Жоден поганин, жоден єретик не встоїть перед стількома тонкощами. Щоб з ними боротися, треба бути: або цілковитим невігласом; або соромітником, що схильний над усім кепкувати; або ж бути настільки вченим, щоб наважитися вступити з ним у сварку. Але це все одно, якби чубилися б маг з магом або володар щасливого меча бився б із супротивником, що має таку ж саму зброю. їхнє змагання було б тоді схоже на розпущене ткання Пенелопи (Володимир Литвинов, перекл. Д.Е.Ротердамського). Бережіть час: це тканина, з якої зіткане життя (С.Річардсон). Молода красива дівчина в магазині: — Скажіть, а скільки коштує ця тканина? — Недорого, панно. Один метр — поцілунок. — Справді недорого, я візьму вісім метрів. Ось моя адреса. Бабуся заплатить]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Язычник – пога́нин, -на; -ница – пога́нка, -ки.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Пога́нин, -на –
1) язычник;
2) волк.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Пога́ни́н, -на, м.
1) Язычникъ. Єв. Мт. X. 5. Був їден поганин, недовірок. Гн. І. 127. Остафій як був поганином, звавсі Плакида. Гн. І. 156.
2) Волкъ. О. 1861. X. 126.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Идолопокло́нникъ = пога́нин, мн. пога́не, болвохва́лець. — Погане, коториї в многих богів вірують, місяць, перун і проч. за боги мають. Б. Н. — Болвохвальцї, іже идолом кланяють ся. Б. Н. — Комлики чарами бавять ся, болвохвальцї. Л. С.
Язы́чникъ, ца = 1. пога́нин, ка (С. Ж.), болвохва́лець, неві́ра (сп. р.). — Русини в дуже давних часах були поганами, т. є. не вірили в одного Бога, а кланялись многим богам. Бар. — Август поганин, засилаючи Овидія Назона до хижих Готів... Кн. — Д. ще під сл. Идолопокло́нникъ. 2. д. Клеветни́къ, Нау́шникъ і Спле́тникъ.

Запропонуйте свій переклад