Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 5 статей
Запропонувати свій переклад для «покладати»
Шукати «покладати» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Гні́в, -ва́, м. Гнѣвъ. Хай його гнів божий поб’є. Ном. № 3784. Не у гнів твої́й жі́нці. Не во гнѣвъ будь сказано твоей женѣ. К. ЧР. 220. Гнів поклада́ти, положи́ти на ко́го. На свого старшого брата великий гнів покладав. АД. I. 187. Не положіть гніва́! А вона, невістка, такий уже гнів положила, що й обідати не увійшла. Грин. І. 33.
Голова́, -ви́, ж.
1) Голова. Що голова, то розум. Посл. У го́лову захо́дити, зайти́. а) съ ума сходить, сойти. К. ЧР. 152. Миш в голову зайшла, закім зерно знайшла (такая бѣдность). Ном. № 1506. б) — заходи́ти. Печалиться. Фр. Пр. 52. в) думать, обдумывать. Що робити з біди? тра въ голову заходити. Фр. Пр. 52. У го́лову (го́лови) кла́сти, покла́дати. Думать. І в головах собі не покладай. И не думай объ этомъ. Ном. № 5478. Наложи́ти голово́ю, лягти́ голово́ю. Погибнуть, умереть. Пливи, косо, уплинь за водою, щоб наложив нелюб головою. Мет. 14. Або за Дніпром ляжу головою. Шевч. 142. В голові́ мені́ (тобі́....). Засѣла мысль въ голову. Дуже мені теє в голові! Я объ этомъ совсѣмъ и не думаю. Ном. № 4986. У голова́х. У изголовья. Рудч. Ск. І. 193. Поклав сокиру в головах. Під го́лови. Въ изголовье. А під голови голубая та жупанина. Мет. 82. У го́лову взя́ти, забра́ти. Задаться цѣлью, рѣшить. Той мужик взяв собі в голову не пити горілки. Рудч. Ск. І. 200. По моїй голові́. Что касается до меня; по мнѣ. По моїй голові — хоч вовк траву їж. На мою́, твою́.... го́лову. На мое, твое.... несчастье. Нехай горшки б’ються на гончарову голову. Ном. № 3148. Шоб тебе́ у жи́то голово́ю. Шутливое пожеланіе богатства, богатаго урожая подъ видомъ брани: Ном. № 3267. За твоєю (його́ и пр.) голово́ю. Подъ твоимъ начальствомъ, предводительствомъ, распорядительствомъ. Ей, гетьмане Хмельницький, батю наш, Зінов Богдане чигиринський! дай, Боже, щоб ми за твоєю головою пили та гуляли, віри своєї християнської у поругу вічні часи не подавали. АД. II. 8. Го́лову кому́ ї́сти, жува́ти. Пилить кого, вѣчно допекать кого. Ном. № 2725. Що в Бога день, усе голову їсть. Ном. № 2724. У голові́, у голо́вці було́. Былъ выпивши, былъ подъ хмѣлькомъ. Кв. Голова́ в голову. Всѣ заурядъ, одинъ въ одинъ. Капуста голова в голову однаковісінька.
2) Умъ, разумъ. Порадь мене своєю головою. К. ЧР. 188. До булави треба голова. Ном. № 753. Цвілі́ го́лови. Глупцы. Ном. № 6303.
3) м. Предводитель, распорядитель. Без голови військо гине. Ном. № 751.
4) м. Должность: голова городской, сельскій. Зібралась рада, голова щось торочив; один з.... селян обізвавсь.... О. 1861. VIII. 95.
5) ж. Глава, часть книги. К. Іов. XI.
6) Широкая часть прядильнаго гребня, гдѣ помѣщаются зубья. Сумск. у.
7) Часть топора возлѣ обуха. Сим. 24.
8) Въ срубленномъ деревѣ конецъ тотъ, который отъ корня. Сим. 24.
9) Раструбъ пастушьей трубы. Сосн. у.
10) = Маточина. Рудч. Чп. 250.
11) Часть гончарнаго круга. См. Круг 11. Вас. 179.
12) Часть толчеи. См. Стула походюча. Шух. I. 162.
13) При раздѣлѣ кожъ между членами товарищества, изготовляющаго тулупы: кожа, съ которой начинаютъ раскладывать овчины для раздѣла. Вас. 155.
14) Названіе туза трефъ при игрѣ въ ци́гана. КС. 1887. VI. 466. 15 — святоя́нська. Повѣрье. Въ Ивановъ день ищутъ два сросшихся колоса ржи, корень которыхъ, по повѣрью, долженъ быть изъ чистаго серебра, похожій на человѣчью голову; корень этотъ и носитъ вышесказанное названіе. Чуб. І. 84. Ум. Голо́вка, голі́вка, голо́вонька, голі́вонька, голо́вочка, голі́вочка. Очень часто употребляются какъ нѣжныя, ласкательныя. Бідна моя головонька! Ув. Голови́ще. Кулачище під бочище, нагаїще в головище. Чуб. V. 482.
Поклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. покла́сти, -кладу́, -де́ш, гл.
1) Класть, полагать, положить, сложить. Буду в землі козацькій голову християнську покладати. АД. І. 212. Поклони покладати. Г. Барв. 106. Мимо церкви святої проїжжали... на себе хреста не покладали. АД. І. 193.
2) Налагать, наложить. По двоє кайданів на ноги покладено. АД. І. 90.
3) Раскладывать, разложить (человѣка для порки). Як не вийду на панщину, покладают зараз: а Сикора покладає, Вергонець тримає, а вокомон із паличков коло задку грає. Гол. ІІІ. 478.
4) = Паренити. Вх. Зн. 46.
5) Строить, построить. Поклали новий манастирь. Волын. г. Двори собі поклав на боці від своєї мами. Гн. І. 153.
6) — гнів на ко́го. Сердиться, гнѣваться. На свого старшого брата великий гнів покладав. АД. І. 187.
7) — наді́ї. Возлагать надежды, надѣяться. На його єдиного покладаю мої надії. Стор. МПр. 93.
8) — гріх на ко́го. Взводить на кого грѣхъ. Які ж ти гріхи на себе покладаєш? АД. І. 188. Я ні на кого не покладаю гріха, як на Петра.
9) І в го́лову сього́ не поклада́й. И не думай этого.
10) Поклада́ючи роби́ти. Не спѣша и съ толкомъ дѣлать. Лубен. у. (Леонтовичъ).
Покла́сти, -ся. См. Покладати, -ся.
Хрест, -та́, м.
1) Крестъ. Віру християнську під нозі підтопчи, хрест на собі поламни. Дума. Нема Гонти, нема йому хреста, ні могили. Шевч. 207. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив і хрести позолотив. МВ. І. 65. Хресто́м благослови́ти. Осѣнить крестомъ. Хреста́ поклада́ти. Креститься, осѣнять себя крестомъ. У хрест увести́. Окрестить. Ном. № 9501. Учора ізвечора сина вродила, ік білому світу у хрест увела. Чуб. V. 467. У хрест увійти́. Окреститься, быть окрещеннымъ. ХС. ІІІ. 52.
2) Также и мн. хрести́. Печенье въ формѣ креста, которое пекутъ на крестопоклонной недѣлѣ. Хрест одвезти на ниву, що печуть на хрестці. Сим. 204.
3) Рукоять сабли. Зразу — черк! пополам обидві шаблі. Козаки з досади покидали об землю й хрести. К. ЧР. 167.
4) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 192, на вышивкѣ. Чуб. VII. 427.
5) Одно изъ созвѣздій. Чуб. І. 14. Раст.
6) — петрі́в. Lathraea squamaria L. ЗЮЗО. І. 126.
7) — соба́чий. Когда борятся два на два и одной парѣ удастся свалить противниковъ одного на другого, то это и называется скла́сти на соба́чий хрест. Кіев. у.
8) мв. Трефи (въ картахъ).
9) мн. = Хрестини. Мил. 22. Ум. Хре́стик, хре́стичок, хре́щик.