Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 21 статтю
Запропонувати свій переклад для «понятие»
Шукати «понятие» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Поня́тие – розумі́ння, поня́ття, тя́ма, утя́мок (-мку), тя́мо́к (-мку́).
Национальные -тия – націона́льні розумі́ння.
Абстрактные -тия – умозо́рні, абстра́ктні розумі́ння.
Счастье -тие индивидуальное – ща́стя – розумі́ння індивідуа́льне.
Два великие -тия смерти и любви – два вели́кі тямки – сме́рти і любо́ви (Конис.).
Высокие -тия добра и правды – висо́кі втя́мки добра́ і пра́вди (Неч.-Лев.).
-тия не имеет – тя́ми не ма́є; не тя́мить.
Ложное -тие – фальши́ва тя́ма.
Лё́гкий и -гок
1) ле́гки́й (-ка́, -ке́). [Паляни́ця легка́, до́бре ви́печена (Звин.)].

-кий как перо легки́й як пір’ї́на, легки́й як пух.
-кий груз, багаж – легки́й ванта́ж, бага́ж.
-кий мусор, горн. – штиб (-бу).
-кая почва – легки́й ґрунт, перегні́й (-но́ю); пухка́ земля́.
Да будет ему земля -ка! (о покойнике) – хай йому́ земля́ перо́м! Неха́й йому́ земля́ легка́! Ле́гко йому́ лежа́ти, перо́м зе́млю держа́ти (Номис).
-кая кавалерия – легка́ кінно́та.
-кое войско – легке́ ві́йсько.
-кая атлетика – легка́ атле́тика.
-кое орудие – легка́ гарма́та.
-кое ружьё – легка́ рушни́ця;
2) (
малый, незначительный слабый и т. п.) легки́й, леге́нький, невели́кий, невели́чкий, незначни́й.
-кая проседь – леге́нька сивина́.
С -кою проседью – сивува́тий, підси́вий, шпакува́тий.
-кие морщины – леге́нькі (неглибо́кі) змо́ршки.
-кий ветерок – леге́нький вітере́ць, (зефир) ле́гіт (-готу). [У віко́нце влива́ється ле́гіт майо́вий (Л. Укр.)].
-кий порыв ветра – леге́нький по́дув (по́дих) ві́тру.
-кий дымок – леге́нький, ріде́нький димо́к (-мку́).
-кий морозец – леге́нький (невели́чкий, мале́нький) морозе́ць.
-кий туман, -кая тучка – легки́й (леге́нький) тума́н, легка́ (ріде́нька, прозо́ра) хма́рка. [Над доли́нами стої́ть си́зий, легки́й тума́н (Неч.-Лев.)].
-кое наказание – неважка́ (легка́) ка́ра.
-кая вина – неважка́ прови́на.
-кий вздох, стон – леге́ньке зідха́ння, леге́нький сто́гін.
-кий смех послышался среди публики – ти́хий (леге́нький) сміх почу́вся серед пу́бліки.
-кая улыбка – леге́нька у́смішка.
-кий стук, шум – ти́хий сту́кіт (го́мін).
-кий сон – легки́й, некрі́пки́й сон.
У него -кий сон – він некрі́пко (нетве́рдо, чу́тко, чу́йно) спить.
-кое движение – легки́й (леге́нький, незначни́й) рух.
С -кою иронией – з легко́ю (леге́нькою) іро́нією.
На её лице вспыхнула -кая краска – обли́ччя в не́ї (їй) тро́хи зашарі́лося (спалахну́ло леге́ньким рум’я́нцем).
-кая поступь, -кий шаг – легка́ хода́.
-кий огонь – пові́льний (легки́й) ого́нь.
-кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана – легки́й біль, легка́ хоро́ба (засту́да, вто́ма, ра́на).
-кий озноб, жар – легки́й (невели́чкий) моро́з (жар).
У него -кий озноб, жар – його́ тро́хи моро́зить, у йо́го мале́нький (невели́чкий) жар.
-кие роды – неважке́ (легке́) ро́диво, неважкі́ (легкі́) роди́ни (зап. поло́ги).
-кое лекарство – деліка́тні (м’які́) лі́ки.
Слабит -ко и нежно – проно́сить м’я́ко й деліка́тно.
-кие средства, меры – м’які́ за́соби (за́ходи).
-кий характер – м’яка́ (нетяжка́, несуво́ра, лагі́дна) вда́ча.
-кое сердце – м’яке́ се́рце.
-кий табак – легки́й (неміцни́й, па́нський) тютю́н.
-кое вино, пиво – неміцне́ (легке́) вино́, пи́во.
-кий раствор – неміцни́й ро́зчин.
-кий напиток – легки́й напі́й.
-кий запах – легки́й, тонки́й пах (дух).
-кие духи, ароматы – легкі́ (неміцні́) па́хощі;
3) (
необременительный) легки́й, необтя́жливий, невтя́жливий, (о пище: удобоваримый) легкостра́вний, стравни́й. [Хліб глевки́й, на зу́би легки́й (Номис)].
-кая должность, -кие обязанности – легка́ (невтя́жлива) поса́да, необтя́жливі обо́в’язки.
-кий труд – легка́ пра́ця, (осудительно) легки́й хліб.
Зарабатывать -ким трудом – заробля́ти легко́ю робо́тою, легкоби́том. [Сі́яти грі́шми, що заробля́в я легкоби́том (Кониськ.)].
-кий хлеб – легки́й (незагорьо́ваний) хліб.
-кая жизнь – легке́ життя́, життя́ в доста́тках, в розко́шах, легки́й хліб.
Он привык к -кой жизни – він звик до легко́го життя́, до легко́го хлі́ба, він легкоби́том вік звікува́в (Кониськ.).
-кий обед, завтрак, ужин – легка́ (стравна́, деліка́тна) ї́жа, легка́ стра́ва, легки́й (деліка́тний) обі́д (сніда́нок), легка́ (деліка́тна) вече́ря; срвн. То́нкий.
-кая закуска – легка́ (леге́нька) пере́куска.
-кий воздух – легке́, рідке́ пові́тря; сві́же пові́тря;
4) (
нетрудный) легки́й, неважки́й, (простой) про́стий, нему́дрий.
-кое дело – легка́ (нему́дра, неважка́) спра́ва (робо́та).
-кое ли дело! – ле́гко сказа́ти! то не жарт!
-кое для понимания изложение, доказательство – ви́клад, до́каз зрозумі́лий, (иногда) розу́мний.
-кая фраза, задача – легке́ ре́чення, завда́ння.
-кий слог – легка́ мо́ва.
Этот писатель отличается -ким слогом – у цьо́го письме́нника легка́ мо́ва, ви́дко легку́ мо́ву.
-кий стих – легки́й вірш.
-кий экзамен, -кое испытание – легки́й і́спит.
-кий танец – легки́й (неважки́й) та́нець (-нця).
Он упивался -ким успехом – він п’яні́в з легко́го у́спіху.
-кая добыча – легка́ здо́бич;
5) (
весёлый) легки́й, леге́нький, весе́лий, (поверхностный) поверхо́вний, побі́жний, легкобі́жний, (ветреный) по́ле́гкий.
-кая жизнь – легке́ (безжу́рне) життя́.
-кая шутка – леге́нький жарт.
-кая радость, -кое настроение – безхма́рна ра́дість, безхма́рний на́стрій.
-кое отношение к своим обязанностям – легкова́ження свої́ми обо́в’язками.
-кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. – побі́жне (поверхо́вне, поглибо́ке) знання́ чого́сь (спра́ви, пре́дмету), мала́ тя́ма в чому́сь.
-кий ум – неглибо́кий (легкобі́жний) ро́зум.
-кое увлечение – легкобі́жне (скоромину́ще, неглибо́ке) захо́плення.
Чувство женское -ко – жіно́че почуття́ по́легке (неглибо́ке, непості́йне).
-кий характер – неглибо́ка вда́ча; м’яка́ (ла́гі́дна) вда́ча.
-кий человек – неглибо́ка (легкоду́мна) люди́на, по́легка люди́на.
-кий взгляд на вещи – поверхо́вне (легкова́жне) ста́влення до справ.
-кое обращение в обществе – ві́льне, неви́мушене пово́дження в товари́стві.
С ним -ко́ и горе – з ним і ли́хо не страшне́.
-кие движения – легкі́, ві́льні (неви́мушені) ру́хи.
-кий голос – ві́льний (плавки́й) го́лос.
-кая музыка – легка́ (непова́жна) му́зи́ка.
-кое чтение, -кая литература – легке́ чита́ння, легка́ лекту́ра; (изящная) кра́сне письме́нство; (эротическ.) лекту́ра (письме́нство) про коха́ння, ероти́чна лекту́ра, ероти́чне письме́нство;
6) (
легкомысленный, ветренный) по́легкий, легкова́жний, легкоду́мний.
-кого поведения девица – по́легка ді́вчина, ді́вчина легки́х зви́чаїв.
Искательница, любительница -ких приключений – охо́ча до легки́х романти́чних приго́д, охо́ча ле́гко поромансува́ти, романсо́ва аванту́рниця.
-кие нравы – по́легкі, ві́льні зви́чаї.
Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона – п’є́са (твір, музи́ка) легко́го змі́сту, то́ну;
7) (
быстрый, расторопный) легки́й, швидки́й, прудки́й, метки́й, жва́вий, мото́рний. [Ота́ смі́лива, метка́ Ка́тря (М. Вовч.). Жва́вий, як ри́бка в рі́чці (Номис)].
-кий на ногу – швидки́й (прудки́й, легки́й) на но́ги.
-кий на под’ём – рухли́вий, ворушки́й.
-кий на ходу – (о машине) легки́й у робо́ті, (об экипаже колесн.) легки́й, розко́тистий, котю́чий, бігки́й, (о санях, лодке) легки́й, плавки́й; срвн. Легкохо́дный. [Легки́й чо́вен (Полт.)].
-кий на кулак (драчливый) – битли́вий, швидки́й на кула́к (до бі́йки).
-кий на руку (удачливый) – легки́й на ру́ку.
С -кой руки – з легко́ї руки́. [З щи́рого се́рця та з легко́ї руки́ діду́сь дарува́в (Кониськ.)].
Он -гок на руку – у йо́го легка́ рука́, він до́брий на почи́н. [Кароо́кий чолові́к – до́брий на почи́н (Мирг.)].
Делать на -кую руку – роби́ти аби́як (на спіх, на швидку́ ру́ку, на швидку́ руч).
Работа на -кую руку – швидка́ робо́та. [Швидко́ї робо́ти ніхто́ не хва́лить (Номис)].
-кий на слёзы – тонкосльо́зий, (сущ.) тонкослі́зка.
-кий на язык
а) язика́тий, слизькоязи́кий;
б) говірки́й, балаку́чий, балакли́вий.

-гок на помине – про во́вка помо́вка, а вовк і в ха́ту (Приказка).
-кая кисть – легки́й пе́нзель (-зля);
8) (
негромоздкий, стройный) легки́й, струнки́й.
-кая колокольня, беседка, колонна – легка́ (струнка́) дзвіни́ця, альта́нка, коло́на.
-кие украшения – легкі́ оздо́би.
Более -кий, наиболее -кий – ле́гший, найле́гший и т. д. [Але́ Оле́ся була́ ле́гша на ско́ки (Н.-Лев.)].
Становиться более -ким, см. Легча́ть.
Довольно -кий – до́сить легки́й, леге́нький и т. д., см. Лё́гонький.
Отвлечё́нный
1)
см. Отвлека́ть;
2)
прил. – абстра́ктний, відми́слений, відлу́чений, уду́маний, умо́вий.
-ное понятие – абстра́ктне, відми́слене розумі́ння.
Пра́вильный
1) (
чаще о суждениях, образе действий) справедли́вий, правди́вий, слу́шний.
-ное замечание, соображение, заключение, -ная догадка – слу́шна (справедли́ва) ува́га, справедли́ве (правди́ве, слу́шне) мірко́вання, справедли́вий (правди́вий, слу́шний) ви́сновок, справедли́вий (правди́вий) здо́гад.
-ный диагноз – правди́ва діягно́за.
-ное понятие – правди́ве розумі́ння.
-ный подход – до́брий (доді́льний) підхі́д.
-ное требование (законное) – справедли́ва, слу́шна вимо́га.
-ные весы – справедли́ва, правди́ва вага́;
2) попра́вний, пра́вильний, регуля́рний, рете́льний (
провинц. рехте́льний), якслі́дний.
-ная форма (снежинки) – пра́вильна фо́рма (сніжи́нки).
-ные черты лица – дола́дні, пра́вильні ри́си (пруги́) обли́ччя.
-ный перевод – пра́вильний, ві́рний пере́клад.
-ный слог – пра́вильний, попра́вний склад.
-ный чертёж, рисунок – попра́вний, рете́льний, ві́рний рису́нок, малю́нок.
-ное чередование ударений – пра́вильне, регуля́рне чергува́ння на́голосів.
-ное плодосменное хозяйство – регуля́рне плодозмі́нне господа́рство.
-ный глагол, грам. – пра́вильне, норма́льне дієсло́во.
-ный треугольник – пра́вильний, рівнобі́чний трику́тник.
Превра́тный
1) (
изменчивый) мінли́вий, змі́нливий, непості́йний, неста́лий, хистки́й.
-ное счастье – мінли́ве, непості́йне, зрадли́ве ща́стя;
2) (
извращённый) фальши́вий, неправди́вий, переве́рнутий, перекру́чений, переина́чений, криви́й.
-ные толки – перекру́чені, неправди́ві чутки́.
-ное понятие, толкование – неправди́ве, фальши́ве, криве́ розумі́ння, товма́чення.
Представле́ние
1) (
действ.) виставля́ння, поставля́ння (напр., сві́дків); (кого кому) рекомендува́ння, предста́влення кого́ кому́; (кого к чему: к награде, чину) виставля́ння кого́ на що (на нагоро́ду на чин), подава́ння (напр., відо́мостей, зві́тів, докуме́нтів); (воображением) уя́влювання и уявля́ння, (оконч.) уя́влення;
2) уя́ва, уя́влення, ви́обра́ження, (
понятие о чём) тя́ма про що. [Одна́кові уя́влення добра́ і зла (Наш). Вона́ була́ у йо́го в уя́ві чимсь ви́щим (Грінч.)].
В -нии кого – в уя́вленні кого́, чиї́м.
Вы и -ния об этом не имеете – ви й уя́влення про це не ма́єте, ви і не уявля́єте собі́ цього́.
Отчётливое -ние о чём – вира́зне (я́сне) уя́влення про що;
3)
-ние театральное (действие и спектакль) – виста́ва. [Виста́ва відбува́лась про́сто не́ба (на открытом месте) (Єфр.)].
Эта драма имела пять -ний – ця дра́ма ма́ла п’ять виста́в;
4)
канц. – пода́ння, вне́се́ння.
На ваше -ние от такого-то числа – на ва́ше пода́ння від (з) тако́го-то числа́.
В ответ на ваше -ние – відповіда́ючи на ва́ше пода́ння.
По -нию кого – з пода́ння чийо́го, кого́.
Входить с -нием – зверта́тися з пода́нням до ко́го;
5)
мат. – предста́влення. [Графі́чне предста́влення фу́нкції].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОНЯ́ТИЕ фраз. га́дка [не име́ть поня́тия не ма́ти й га́дки;
без мале́йшего поня́тия без жо́дної гадки, стил. перероб. і гадки не ма́є]
;
не име́ть мале́йшего поня́тия ні сном ні ду́хом не зна́ти /ві́дати/.
ДАВА́ТЬ ще уділя́ти, (життя) дарува́ти;
давать взаймы́, ще випозича́ти;
давать взя́тку кому підпла́чувати, підкупля́ти кого;
давать возмо́жность дозволя́ти, уможли́влювати;
давать во́лю розв’я́зувати світ,(потурати) попуска́ти (ві́жки́) кому;
давать во́лю языку́ дава́ти во́лю слова́м;
давать го́лову на отсече́ние давати го́лову на відрі́з;
давать жи́зни давати га́рту;
давать кля́тву /давать прися́гу/ присяга́ти, присяга́тися, склада́ти прися́гу;
давать ло́жные показа́ния кривосві́дчити;
давать направле́ние скеро́вувати;
давать на прока́т випозича́ти кому;
давать о себе́ знать (після зникнення) об’явля́тися;
давать обеща́ние, обіця́ти, дава́ти сло́во;
давать огла́ску витяга́на лю́ди;
давать отпо́р дава́ти відкоша́;
давать отчёт склада́ти звіт, звітува́ти;
давать о́чную ста́вку забут. роби́ти зво́дини;
давать побе́ги вкрива́тися па́гінням;
давать пода́чки дава́ти як ста́рцеві;
давать по рука́м дава́ти одкоша́;
давать показа́ния ще сві́дчити, склада́ти сві́дчення, зізнава́ти;
давать поня́ть галиц. дава́ти до зрозумі́ння;
давать пра́во кому упра́внювати кого;
давать представле́ние о відкрива́ти о́чі на;
давать при́быль прино́сити зиск;
давать прию́т прихища́ти;
давать просто́р (чому) дава́ти во́лю;
давать рабо́ту кому галиц. затру́днювати кого;
давать разноречи́вые показа́ния не в одно́ сві́дчити;
давать свобо́ду де́йствий розв’я́зувати ру́ки;
давать сове́т кому ра́дити кого;
давать указа́ния загадувати;
давать урожа́й оказ. урожа́їти;
давать уро́ки дава́ти ле́кції;
давать ход де́лу зру́шувати спра́ву;
дава́й(те) бежа́ть /игра́ть, спать тощо/, біжі́м /гра́ймо, спі́мо тощо/;
даёшь ли ты себе́ отчёт живомовн. що ти собі́ ду́маєш?;
даю́т – бери́, бьют – беги́, даю́ть – хапа́й, б’ють – тіка́й;
НЕ ДАВАТЬ не давать жи́зни не дава́ти про́світку;
не давать переды́шки кому ганя́ти кого як соло́ного за́йця;
не давать поко́я підсил. не дава́ти жи́ти, (про думки) му́ляти, ви́тися гадю́кою ко́ло се́рця, (про клопіт) лягати на серце;
не давать прохо́да про́ступку не дава́ти;
не давать спать зганя́ти сон з оче́й;
так не даёт что стил. перероб. так... ж(е) [плю́нуть, так не даёт дисципли́на = плю́нути, так дисциплі́на ж];
дава́й не бу́дем! (дава́йте не бу́дем!) ме́нше з тим!;
даю́щий що дає́ тощо, зви́клий /ста́вши/ дава́ти, спромо́жний /покли́каний, у си́лі/ да́ти, дава́ч, даве́ць, дава́льник, дава́лець, забут. да́ха, (жтття) уроч. дарува́тель /жін. дарувателька/, прикм. ще́дрий, жерто́вний [дающая рука́ = ще́дра /жертовна/ рука́], дава́льний, забут. даву́щий, складн. працеда́вець [дающий рабо́ту працеда́вець], позикода́вчий [дающий заём позикода́вчий], життєда́йний [дающий жизнь життєда́йний], фраз. де дано́ [код, дающий ключ код, де дано ключ];
дающий взаймы́ позича́йло;
дающий взя́тки хабарода́вець;
дающий возмо́жность стил. перероб. дозволя́ючи;
дающий во́лю визволи́тель, (поблажливий) потака́ч;
дающий во́лю языку́ без мі́ри у слова́х, язика́тий;
дающий вы́ход чему стил. перероб. даючи́ ви́хід;
дающий го́лову на отсече́ние зго́дний да́ти го́лову на ві́дру́б;
дающий за́работок грошеда́йний;
дающий заро́к зго́дний заректи́ся;
дающий знать інформа́тор, доноси́тель, уроч. сповісти́тель;
дающий кля́тву /дающий прися́гу/ заприся́жуваний;
дающий направле́ние образ. заспівни́й;
дающий обозначе́ние /дающий обоснова́ние тощо/ = обозначающий /обосновывающий тощо/;
дающий осе́чку зати́нчивий;
дающий отве́т зму́шений /ра́ди́й/ відпові́сти;
дающий пи́щу чему/ для чего зда́тний підживи́ти що;
дающий плоды́ = дающий результаты;
дающий побе́ги укри́тий па́гінням;
дающий по́вод зда́тний да́ти при́від;
дающий показа́ния (дающий ло́жные показа́ния) сві́док, (кривосві́док);
дающий поня́тие о чём зда́тний да́ти уя́влення про що;
дающий пота́чку зви́клий потура́ти, потака́ч, потака́йло, побла́жливий;
дающий права́ гражда́нства що дає́ права́ громадя́нства;
дающий преиму́щество фраз. кози́рний;
дающий при́быль зи́ско́вий;
дающий себе́ отчё́т в чём свідо́мий чого;
дающий себя́ знать ще й до́сі відчу́тни́й;
дающий результа́ты результати́вний, плі́дний;
дающий себя́ обману́ть легки́й на підмо́ву;
дающий сло́во зобов’я́зуваний, пор. обещающий;
дающий сове́т пора́дливий, з пора́дою на уста́х;
дающий согла́сие зго́дний;
дающий толчо́к = стимулирующий;
дающий урожа́й (на гекта́р) з урожа́єм (на гекта́р);
дающий уро́ки репети́тор;
не дающий ни о́тдыху ни сро́ку гото́вий замори́ти робо́тою;
не дающий по́вода стил. перероб. не даючи́ при́воду;
не дающий поко́я = беспокоящий;
не дающий результа́тов безрезульта́тний;
рука́ дающего да не оскуде́ет хай ві́чно по́вниться рука́ даву́щого, хай не убо́жіє рука́ даву́щого;
РАСПЛЫ́ВЧАТЫЙ ще пливки́й, (вік) оказ. розми́тий, (про світло) мерехтли́вий; (про хмари) пелеха́тий, фраз. нечітки́й, розля́пистий, розхи́таний [расплы́вчатое поня́тие розхитане поня́ття́], неокреслений.
РАСТЯНУ́ТЬСЯ ще заора́ти но́сом, (на канапі) ви́простатися;
растяну́вшись вро́зтяж;
растяну́вший, растяну́вшийся ОКРЕМА УВАГА;
растянувший б. розтя́глий;
растянувшийся розтя́гнутий, ви́тя́гнутий, (хто) простя́гнутий, ви́простаний, (паркан тощо) довжеле́зний;
растяжи́мый ле́гко розтя́ганий /похідн. від растягивающийся/, тягу́чий, ПЕРЕН. неокре́слений, розпли́вчастий [растянутое поня́тие розпливчасте поня́ття́].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Понятие
1) (
понимание) розумі́ння, -ння (чого́);
2) (
способность понимать) тя́ма, -ми;
3) (
представление, мысль) тя́ма, -ми, ду́мка, -ки.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Понятие
• Без всякого понятия кто
(разг.) – без жодної (без ніякої) тями хто про що; нічого не тямить хто на чому; не має ніякого уявлення хто про що.
• Не имею ни малейшего понятия об этом
(разг.) – не маю найменшого уявлення; ніякісінької тями про це; я на цім (на цьому) нічогісінько не тямлю.
• Человек с понятием
(разг.) – тямуща людина (тямущий чоловік).
• Это выше его понятия
– це (по)над його розуміння (іноді над його розум); це йому не до тями.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

поня́тие поня́ття; мн. поня́ття (сукупність поглядів, рівень розуміння чогось)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Розумі́ння
1)
понимание;
2)
понятие.
Тя́мапонимание, понятие, соображение, смышленность, уменье, сметка.
Не при тя́мі – не в своем уме.
Уя́влення, -ння
1)
понятие, представление;
2)
воображение.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Смак, -ку, м.
1) Вкусъ въ пищѣ.
Кілько смаку, тілько й гріху. Ном. № 110. У сма́к. Со вкусомъ, съ удовольствіемъ; вдоволь. Тепер усяк наївся в смак свяченої паски. КС. 1882. IV. 162. Поцілувались гарно в смак. Котл. Ен. І. 18. Насумувались в смак. Котл. Ен. І. 36. До смаку́, не до смаку́. По вкусу, не но вкусу. Живе́ш, живе́ш і смаку́ не чу́єш — нѣтъ тебѣ отъ жизни никакого удовольствія. Мнж. 164.
2) Вкусъ въ художествѣ, понятіе о прекрасномъ.
Не дасть йому розвинути художницького смаку свого. К. ХП. 18. Надивилась на волохів, на турків і позичила в їх трохи східнього смаку до дуже ясних кольорів в убранні. Левиц. Пов. 204.
Тя́ма, -ми, ж. Пониманіе, понятіе, соображеніе, смышленность, умѣніе, смѣтка. Нема тями й воза помазати. Та воно б то й зробили як слід, та чорт-ма тями. Лебед. у. Має тяму до римарства. Борз. у. Не при тя́мі. Не въ своемъ умѣ. Не повно ума, не при тямі. МВ. (О. 1862. І. 103).
Що, мѣст.
1) Что.
Що мати варила? — Борщ. Ном. № 276. Вона знає, що починає. Ном. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно. Ном. № 80. Чоловік що ступить, то згрішить. Ном. № 99. Що не їж, а хліба хочеться. Грин. II. 309. Зійшли вони на такий пустирь, що бур’ян як у чоловіка. Рудч. Ск. II. 34. Що..., то.... Чѣмъ..., тѣмъ.... І що йому міцнійш у голову уступає, то він далі посува. МВ. (КС. 1902. X 146). Що далі, то неначе лучче стає. КС. 1883. IV. 773. А що..., то.... Такъ какъ..., то.... А що він того не сказав нам, то ми й не знали. Не що. Не очень. Він не що й старим чоловіком умер. О. 1861. X. 34. Не що давно се було. Прил. у. Ні до чо́го. Ни къ чему не годный, ни для чего не нужный. Так і зріс він ні до чого. Св. Л. 159. Ні по́ чому. Ничего не стоятъ. Дурні ні по чому: що ступиш, то й дурний. Г.-Арт. (О. 1861. III. 102). Чим дуж. См. Дуж. Чим тьху. См. І. Тьху.
2) Сколько.
Що то плачу, що то гомону було та страху по селу. МВ. II. 67. Що ж то зібралось народу, так, Господи, Твоя воля. Кв. Що світа, то й мира. Ном. Що си́ла, що си́ли. Сколько хватитъ силъ. Ударив що сили. Гавкає на мир що сили. Греб. 361. Що мо́га. Сколько возможно. Що мога бери, аби доніс.
3) Который, -рая, -е.
Приходить до коня, що з мідною гривою. Рудч. Ск. І. 104. Замісила яйцями борошно, що назмітала. Рудч. Ск. II. 2. Въ томъ-же значеніи: що-він, що-вона́, що-воно́. Се колесо, що зверху пада на його вода. Ном. Ой чия то хата з краю, що я її не знаю. Чуб. V. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. Ном. Не той пан, що надів жупан, а той, що в його щире серце. Ном.
4) Если, когда.
Як же мені його звоювати, що я не знаю. Рудч. Ск. II. 11. Де вже ти мені поможеш, що у мене нема нічого. Рудч. Ск. II. 21. Чим то я завтра похмелюсь, що я всі гроші пропив? Рудч. Ск. II. 21.
5) Такъ какъ.
У ярмарок схотілось піти, та й не знаю, чи що застану, що уже так нерано. Рудч. Ск. II. 25.
6) Такъ что.
А во Йвана дочка да мені не рівна: ой як вийде за ворота — як та королівна, що з нею не стати, а ні розмовляти, тілько взяти, шапку зняти, на добридень дати. Грин. III. 200.
7) За то что.
Бог нам дав, що ми такі бідні — то це нам щастя. Рудч. Ск. II. 25.
8) Хотя, не смотря на то, что.
На улицю пійде, — і то навчиться погано лаятись, що тут же й батько й мати, а то на чужині. Г. Барв. 438.
9) Кое что, что-нибудь.
Та і мені що перекинь. Котл. Ен. III. 13.
10) Какъ только, лишь только.
Отто вискакує з води проклятий ирод, і що розженеться против Кожем’яки, то він його булавою. ЗОЮР. II. 30.
11) Всякій разъ какъ, всякій разъ когда.
І що вона плакала, — то купа срібла стоїть, а сама сліпа. Рудч. Ск. II. 50. Що пожене бичка пасти, то цілий день проспить. Рудч. Ск. II. 45. Що в Бога служба, то пан-отець і звелить усім навколішки припасти. Кв.
12)
Що за. Какъ, какой, какая, какое. А що в лісі за тихо, тілько листя шелестить. Чуб. Що за люде? — Із Черкас. ЗОЮР. І. 246. Що то за пекло, що тепло? Ном. № 199. Що то за хороші, за молоді парубки. МВ. II. 7.
13)
Що-не́будь. Что-нибудь. Утни що-небудь про гайдамаків. Шевч. 156.
14) Въ началѣ рѣчи часто значитъ: вотъ.
Що одним полем пішов Сомко Мушкет, а другим полем — Стецько Кукуруза. Макс. Що люде гуляють і роскоші мають, а я заробляю — нічого не маю. Чуб.
15)
І що то. Что значитъ. І що то, подумаєш, на світі оці жіночки?... Ніяк од їх і не встережешся.
16) При превосходной степени прилагательныхъ и нарѣчій для усиленія.
Що-найду́жче. Какъ можно сильнѣе. Що-найперше. Прежде всего. Що-найдужчий, що-найгірший, що-найдорожчий. Що-наймолодший. Шевч. 454.
17) При сравнительной степени нарѣчій: чѣмъ.
Що далі, усе вона хмурнійша — от мов хмара чорна. МВ. II. 37.
18) При словахъ, выражающихъ понятіе о времени: каждый, еже....
Що-вечора, що-ранку, то й надінеш новодранку. Ном. № 11241. Тужу ж я, тужу що-день, що-година. Чуб. V. 21. Що-дня і що-ночі. Шевч. 6. Що-місяця. Чуб. Не що-день Великдень. Ном. № 5334. Що-неділі. Чуб. Що-літа. Чуб. Що-рік, що-року. Шевч. Що-тижня. Чуб. Що-раз. Всякій разъ, ежечасно. А ти мене що-раз лякаєш снами. К. Іов. 16.
19)
Що-на! Что вотъ тебѣ! что ну!
20)
Що-го́ді! Что ну! Таке болото на дворі, що годі! НВолын. у.
21)
Не що бо й що! Въ томъ то и дѣло. Не що бо й горе! Въ томъ то и бѣда. Ном. № 2125.
22)
Що-що. Что иное. Що-що, а біда завше здибає. Ном. № 2205. См. Шо.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Суживать, -ся, сузить, -ся — зву́жувати, -ся, зву́зити, -ся; Суживать понятие — зву́жувати поня́ття.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Поня́тіе = 1. тя́ма (С. Л. Ш.), тям, тя́мка (С. Л. Ш), стя́мок (С. З.). — З журби та з трівоги зовсім свій тям розгубила. М. В. — Як тяма є, нехай зробить. Номис. 2. розумі́ння, ду́мка, мисль. — Не було поміж народом певного розуміння про право власности на землю. Бар. О. — В громадських розуміннях істория положила на двох руських народностях свої сліди. Бар. О. На Українї не могло витворить ся такого розуміння про громаду. Бар. О.

Запропонуйте свій переклад