Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

По́лость
1) поро́жнява, порожни́на, нутро́вина, нутрина́, пече́ра, я́ма.

-сть головная – головна́ порожни́на.
-сть грудная – груди́нна нутро́вина.
-сть брюшная – черевна́ нутро́вина (нутрина́).
-сть носовая – носова́ порожни́на (пече́ра).
-сть рта – ротова́ нутро́вина, у́с(т)на я́ма.
Болезни -сти рта – хворо́би ро́та;
2) (
впадина, низменность) запа́дина, запади́нка, улого́вина.
Простра́нство – про́сторі[о]нь (-рони), про́стір (-то́ру), просто́ра, просто́ри (-рів), просторо́нище, о́бшир (-ри) (ж. р.) и о́бшир (-ру) (м. р.), (протяжение) про́стяг (-гу). [О́чі диви́лись куди́сь у про́стір (Коцюб.). Всесві́тні просто́ри (Франко). Про́стір, час і мате́рія. Вважа́ючи на про́сторінь, йому́ здава́лось, що йшли вони́ вже ці́лий ти́ждень (Корол.). Простяга́ючи ру́ки в про́сторінь (Крим.). Ки́нули по́гляд куди́сь в просто́ру (Коцюб.). Осві́чений ля́мпою о́бшир].
Пустое -ствопоро́жнява.
Беспредельное, безграничное -ство – бе́змір (-ру), безмі́р’я, безме́жище, безме́жна про́сторо[і]нь. [Всі жи́вла (живые существа) рва́лися в бе́змір (Франко)].
Вне времени и -ва – по-за ча́сом і про́стором (про́сторінню).
Пусто́й
1)
см. По́лый 3;
2) поро́жній, пусти́й; го́лий.

-то́й дом, -та́я изба, церковь – пусти́й, поро́жній буди́нок, пуста́, поро́жня ха́та, ха́та-пу́стка, пуста́, поро́жня це́рква. [Приве́зли вас аж на край села́, завели́ у вели́ку пусту́ ха́ту й зачини́ли там (М. Вовч.). Це́рква була́ зовсі́м поро́жня (Н.-Лев.)].
-тая комната, зал – пуста́, поро́жня кімна́та (світли́ця), за́ля. [Над тіє́ю кімна́тою є ще п’ять и́нших, зовсі́м поро́жніх (Л. Укр.). Пе́рша світли́чка поро́жня, зовсі́м без ме́блів (Кониськ.)].
-то́й кошелёк, бочёнок, сума – поро́жній, пусти́й, гамане́ць, поро́жнє, пусте́ бари́ло (поро́жня, пуста́ бо́чка), поро́жня, пуста́ то́рба (торби́на). [Поро́жня бо́чка гучи́ть, а по́вна мовчи́ть (Приказка). І до́вго ще не міг нія́к втекти́ від то́го поро́жнього млина́: поро́жній млин за мно́ю гна́вся, і я чув до́вго ще, як у поро́жньому млині́ товчу́ть поро́жні сту́пи й ме́лють поро́жнії камі́ння (Тобіл.). Хо́че ї́сти сірома́ха, та пуста́ торби́на (Рудан.)].
-то́й сундук – поро́жня скри́ня.
С -ты́ми вё́драми – з поро́жніми ві́драми, упорожні́. [Не перехо́дь мені́ доро́ги впорожні́ (Н.-Лев.)].
С -ты́ми руками – з поро́жніми (з го́лими) рука́ми, голіру́ч, порожняко́м. [Ко́ждий дає́ де́сять проце́нтів свойого́ за́рібку на компа́нію до рі́вного по́ділу. Се на те, щоб оди́н не пано́шився зана́дто, коли́ йому́ пощасти́ть, а дру́гий щоб не вихо́див голіру́ч (Франко)].
-то́й город – пусте́ (безлю́дне) мі́сто.
Улицы были совершенно -ты́ – ву́лиці були́ зо́всім пусті́ (го́лі), пусті́сінькі.
-то́е (не занятое) место – поро́жнє мі́сце, го́ле мі́сце.
-то́й желудок – поро́жній шлу́нок.
-то́е пространство поро́жнява.
-та́я полоса (типогр.) – бі́ла сторі́нка.
Переливать из -то́го в порожнее – во́ду в сту́пі товкти́, тереве́ні пра́вити.
-та́я голова – пуста́ голова́.
-то́й человек – пуста́ (поро́жня, пустогра́шня) люди́на, леда́що, шели́хвіст (-хвоста), пустоб’я́ка.
-то́е семя, зерно – пужи́на. [Переточи́ зе́рно, неха́й пужи́на віді́йде (Ум.). Пужи́ну й мале́нький ві́тер знесе́ (Ум.). Сі́яв до́бре зе́рно без пужи́ни (Кониськ.)].
-то́й орех – поро́жній, холости́й орі́х, ду́тель, мокля́к. [Ду́теля взяв (Черк. п.). Цього́ ро́ку нема́ горі́хів, а як є де які́, то все мокляки́ (Поділля)].
-ты́е щи – нізчи́мний, го́лий борщ, (шутл.) нежона́тий борщ. [Нізчи́мний борщ йому́ обри́д (Гліб.). Чи зна́єте ви, що то за стра́ва – го́лий борщ? (Бордуляк)];
3) (
тщетный, бесплодный) ма́рний, пусти́й, поро́жній, химе́рний.
-та́я надежда – ма́рна (пуста́, поро́жня) наді́я. [Поро́жня наді́я твоя́ (Вовч. п.)].
-ты́е издержки – ма́рні тра́ти.
-та́я мечта – химе́рна мрі́я, даре́мна мрі́я.
-та́я слава – ма́рна (пуста́) сла́ва.
-ты́е радости – ма́рні ра́дощі.
-ты́е сожаления – ма́рні (поро́жні) жалі́. [Смутні́ї карти́ни не безнаді́ю, не жалі́ поро́жні пло́дять у Грінче́нковій душі́ (Єфр.)].
-та́я трата времени – ма́рна тра́та, ма́рне витрача́ння, марнува́ння ча́су;
4) (
вздорный, ничего не стоящий) поро́жній, ма́рний, пусти́й, нікче́мний, незначни́й; срв. Пустя́чный. [Про́ти міща́нської буде́нщини, нікче́много й поро́жнього животі́ння серед мізе́рних уті́х зна́йдеться у Черня́вского поту́жне сло́во (Єфр.)].
-та́я книга – пуста́ кни́га.
-то́й разговор – поро́жня (пуста́, ма́рна) розмо́ва, бе́сіда, бала́чка. [Розмо́ва була́ яка́сь поро́жня (Грінч.). Да ти пусту́ оце́ бе́сіду звів (Федьк.)].
Это пусто́й разговор – шкода́ про це й говори́ти.
-то́е слово, -ты́е слова – поро́жнє (ма́рне, пусте́) сло́во, поро́жні, ма́рні, пусті́, химе́рні слова́, пустосло́вні ре́чі. [За вся́ке поро́жнє сло́во, котре́ промо́вить чолові́к, возда́сться йому́ в день су́дний (Куліш). У ме́не син ма́рного сло́ва не ска́же (Звяг.). Химе́рні слова́ (Шевч.). Хто-б же поду́мав, що сі пустосло́вні ре́чі прорву́ть на рі́дній землі́ вели́ке джерело́ води́ живо́ї (Куліш)].
-та́я похвала – поро́жня хвала́.
-ты́е отговорки – пусті́ ви́мовки, ви́крути.
-то́е любопытство – пуста́ (поро́жня) ціка́вість.
Под самым -ты́м предлогом – за найме́ншим при́водом, за аби́-що.
-то́е дело, -та́я работа – пуста́, дрібна́, незначна́ спра́ва, пусте́, марне́ ді́ло, пуста́ робо́та. [Розгні́вався мій миле́нький та за ма́рне ді́ло (Чуб.)].
За -ту́ю вы работу взялись, -то́е вы затеяли – за пусту́ ви робо́ту взяли́ся, пуста́ вас робо́та взяла́ся, дурни́цю ро́бите.
-та́я забава – ма́рна і́грашка, мізе́рна вті́ха.
Пусто́е! – пусте́! дурни́ця! марни́ця! нікчемни́ця! пустяко́вина! дарма́! ба́йка! срв. Пустя́к. [Ка́жуть – ді́ти щасли́ві: дити́на не зна́є бі́ди, не зна́є ли́ха! Пусте́! Скі́льки ся́гає його́ па́м’ять в час дити́нства, – усе́ не вбача́є він себе́ щасли́вим (Коцюб.). Ну, це – дарма́, це пройде, мотну́ла вона́ ба́йдуже голово́ю (Гр. Григор.)].
Пустота́
1) (
полость) поро́жнява, по́рожність (-ности), (в металле) дутли́на, (пустое пространство, место) порожне́ча, пу́стка, пусто́та, пусти́ня. [Ще не поро́жнє се́рце в тих, що сти́ха, не як гучна́ поро́жнява, гово́рять (Куліш). Кро́ки її гу́чно луна́ли в око́лишній поро́жняві (Коцюб.). Заси́пано земле́ю, щоб схова́ти від пото́мків на́віть зга́дку про те мі́сце, де в попідзе́мна по́рожність (Грінч.). І на во́зі, і в ха́ті, і в голові́ у йо́го порожне́ча (Кониськ.). Без те́бе жить – безглу́здий жарт, і світ весь – порожне́ча. (Франко). Две́рі в возо́вню стоя́ть о́твором, і чо́рна пу́стка вигляда́ зві́дти, як з беззу́бого ро́та (Коцюб.). Там, де пу́стка за́мість се́рця, порату́нку вже не бу́де (М. Ворон.). Ві́чна пусти́ня в животі́, ві́чна пусти́ня в голові́ (Тобіл.)].
Торичеллиева -та́ – барометри́чна або Ториче́ллієва поро́жнява.
-та́ бомбы – по́рожність, поро́жнява бо́мби.
-та́ в (на) душе, на сердце – порожне́ча в (на) душі́, на се́рці, в сере́дині. [Незнайо́ма обстано́ва, чужі́ лю́ди та яка́сь порожне́ча на душі́ в не́ї нага́дували, що її́ ви́бито з ко́лії звича́йного життя́ (Єфр.). Вона́ почува́ла в сере́дині яку́сь при́кру порожне́чу (Л. Укр.)];
2) (
тщета, ничтожность) порожне́ча, пусто́та, ма́рність, марно́та, нікче́мність (-ности).
-та́ жизни – порожне́ча життя́, життьо́ва порожне́ча.
-та́ человеческих порывов, стремлений – ма́рність, нікче́мність лю́дських порива́ннів, змага́ннів.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Полостьпоро́жнява, -ви.
Пустота – порожне́ча, -чі, порожня́ва, -ви.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Лампа – ля́мпа;
• л. ацетиленовая
– л. ацетилено́ва;
• л. безопасная,
электр. – л. безпе́чна;
• л. бензиновая
– л. бензино́ва;
• л. блочная
– л. блочкова́;
• л. висячая, подвесная
– л. висна́;
• л. газовая
– л. газо́ва;
• л. газо-калильная
– л. газо-жарова́;
• л. генераторная
– л. генера́торна;
• л. детекторная
– л. дете́кторна;
• л. дифференциальная
– л. диференція́льна;
• л. дуговая,
электр. – л. лукова́;
• л. жесткая, рентген.
– л. жорстка́;
• л. измеряемая
– л. вимі́рча;
• л. калильная
– л. жарова́;
• л. катодная
– л. като́дна;
• л. кварцевая
– л. кварцо́ва;
• л. керосиновая
– л. гасова́;
• л. керосино-калильная
– л. гасожарова́;
• л. компенсированная
– л. компенсо́вана;
• л. многосвечная
– л. многосвічко́ва;
• л. мягкая, рентген.
– л. м’яка́;
• л. накаливания
– л. жарова́;
• л. настольная
– л. насті́льна;
• л. неподвижная
– л. нерухо́ма;
• л. низковольтная
– л. низьковольто́ва;
• л. отражательная
– л. відбивна́;
• л. паяльная
– л. лютівна́;
• л. переносная
– л. переносна́;
• л. пламенная
– л. полум’я́на;
• л. под’емная (стоячая
) – л. висувна́;
• л. полуватная
– л. півва́тна;
• л. предохранительная
– л. запобі́жна;
• л. пустотная
– л. порожня́ва;
• л. ртутная
– л. живосрі́бна;
• л. рудничная
– л. копальне́ва;
• л. ручная
– л. ручна́;
• л. сигнальная
– л. гаслівна́;
• л. спиртокалильная
– л. спиртожарова́;
• л. столовая
– л. насті́льна;
• л. угольная (накал.
) – л. вугля́на;
• л. усилительная
– л. підсильна́;
• л. фитильная (керосино-калильная
) – л. ґнотова́;
• л. шахтная
– л. копальне́ва, шахтя́на;
• л. экономическая
– л. економі́чна;
• л. электрическая
– л. електри́чна;
• л.-качалка
– л. хитка́.
Трубка – тру́бка;
• т. анкерная
– т. а́нкерна;
• т. бергмановская,
электр. – т. бе́ргманівська;
• т. вводная
– т. упускна́;
• т. винтовая
– т. ґвинтова́;
• т. витая
– т. кру́чена;
• т. вихревая
– т. вихрова́;
• т. внешняя
– т. зо́внішня;
• т. водогрейная
– т. водогрі́йна;
• т. водомерная
– т. водомі́рча;
• т. водоспускная
– т. водоспускна́;
• т. воздухоочистительная
– т. повітрочи́сна;
• т. волосная
– т. волоскува́та;
• т. выдувальная, стек.
– пища́ль (-ля);
• т. выкидная,
пож. – т. викидна́;
• т. выходная (топливная
) – т. паливовипускна́;
• т. гидравлическая
– т. гідравлі́чна;
• т. гидрометрическая
– т. гідрометри́чна;
• т. говорная
– т. говірна́, говірник (-ка́);
• т. градуированная
– т. поділко́вана;
• т. двойная
– т. подві́йна;
• т. дымогарная
– т. вогнева́;
• т. дырчатая
– т. дірча́ста;
• т. запальная
– т. підпальна́;
• т. изогнутая
– т. зі́гнена;
• т. изоляционная
– т. ізоляці́йна;
• т. искровая
– т. іскрова́;
• т. калибрированная
– т. калібро́вана;
• т. капиллярная
– т. волоскува́та, капіля́рна;
• т. кипятильная
– т. окрі́пна;
• т. коленчатая
– т. колінча́ста;
• т. крайняя
– т. кінце́ва;
• т. крючкообразная
– т. гачкува́та;
• т. манометровая
– т. манометро́ва;
• т. откачанная, эвакуированная
– т. ви́смокована, порожня́ва;
• т. охлаждающая
– т. охолодна́;
• т. паяльная
– люті́вка;
• т. п. (у трубочистов
) – клю́хта;
• т. предохранительная
– т. запобі́жна;
• т. приемная
– т. прийма́льна;
• т. прямая
– т. пряма́;
• т. п’езометрическая
– т. п’єзометри́чна;
• т. распорная
– т. розпірна́;
• т. распределительная
– т. розподі́льча;
• т. рентгеновская
– т. рентге́нівська;
• т. сифонная
– т. сифо́нна;
• т. сифонообразно-изогнутая
– т. сифонува́то-зі́гнена;
• т. скользящая
– т. ковзна́;
• т. слуховая,
телеф. – слухівни́к (-ка́);
• т. смазочная
– т. масти́льна;
• т-и сообщающиеся
– т-ки злучні́;
• т. спиральная
– т. спіра́льна;
• т. холодильная
– т. охолодна́;
• т. эвакуированная, откачанная
– т. ви́смокована, порожня́ва.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Торичеллиев
• Торичеллиева пустота
(перен. шутл.) – торічеллієва порожнява (порожнеча).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

ва́куум ва́куум,-му, порожне́ча,-чі, порожня́,-ні́, поро́жнява,-ви
в.-аппара́т ва́куум-апара́т,-та
в.-балло́н ва́куум-бало́н,-на
в. высо́кий ва́куум висо́кий
в.-ка́мера ва́куум-ка́мера,-ри (камера, в яку поміщають якийсь матеріял, щоб вилучити з нього повітря, газ, воду тощо)
в.-насо́с ва́куум-по́мпа,-пи
в. ни́зкий ва́куум низьки́й
в. относи́тельный ва́куум відно́сний
в. парциа́льный ва́куум парція́льний
в. предвари́тельный ва́куум попере́дній [вхідни́й]
в.-пресс ва́куум-прес,-са
в.-регуля́тор ва́куум-регуля́тор,-ра
в. сверхвысо́кий ва́куум надвисо́кий
в.-суши́лка ва́куум-суша́рка,-ки
в.-то́рмоз ва́куум-гальмо́,-ма́
в.-фильтр ва́куум-фі́льтер,-тра
в.-эксика́тор ва́куум-ексика́тор,-ра, ва́ккум-вису́шник,-ка
кавита́ция кавіта́ція,-ції, поро́жнява,-ви (утворення порожнин у рідині)
пустота́ 1. поро́жність,-ности, порожни́стість, -тости, поро́жнява,-ви, порожне́ча,-чі (якість, властивість)
2. пустота́,-ти (пустий простір)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Поро́жнявапустота.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

Торріче́ллі (іт. фізик Torricelli), не відм. Торріче́ллієва поро́жнява

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Поро́жнява, -ви, ж. Пустота. І в серці порожняву почуєш. К. ПС. 50.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

По́лость = поро́жнява, порожня́, порожне́та (С. Жел.), порожни́на (С. Пар.).
Пустота́ = поро́жнява, порожне́ча, пусто́та (С. З.). — І на возї, і в хатї, і в голові у його порожнеча. Кн.

Запропонуйте свій переклад