Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Поса́дка
1) (
сажание) саді́ння, саджа́ння, заса́д (-ду). [Як-би після саді́ння та дощі́в!];
2) поста́ва. [У ньо́го на коні́ така́ ві́льна га́рна поста́ва. Га́рна поста́ва голови́];
3) (
одежда) козаки́н, беке́ша;
4) (
при шитье) ушива́ння, призби́рування.
Мести́шко – пога́на (погане́нька, аби́-яка) поса́д(к)а.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Посадка – саджа́ння, -ння.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Посадка (досок на шипы) – наса́джування, наса́дження;
• п. (пассажиров
) – поса́дка;
• п. (
процесс) – сіда́ння;
• п. (при шитье
) – ушива́ння.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Поса́дкапосадка.
Са́джанка, са́дженняпосадка.
Саді́ннясажание, посадка.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Посадка
1) (
растений) – саді́ння, са́дження, наса́дження; день -ки деревьев (приближается) – день садити де́рево;
2) (
о посадке на судно, поезд) – поса́дження; -ка пассажиров начинается за полчаса до одхода поезда – пасажири почина́ють сіда́ти до ваго́нів за півгодини до від’їзду.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Саді́ння, -ня, с. Сажаніе, посадка (растеній). Херс. г. Сю весну посадив півсотні яблунь; та як би після того садіння та часто дощі, а то воно й сохне. Харьк. у.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Посадка — сіда́ння, саджа́ння, поса́дка, -ки.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Поса́дка = сажа́ння.
Де́рево = де́рево, (одно) — дереви́на, здр. — дере́вце, (зрубане і наготоване на будівлю) — дере́вня (С. Аф.), дереви́на, (зрубане без гилок) — коло́да, дуб, дубо́к, (і обтесане з боків) — ба́лка, (лїсове) — лїсовина́, (садове) — садовина́, (липове, березове і т. д.) — ли́пина, бере́зина і т. д, (сухе на пнї) — сухості́й, (сухе зрубане) — сушня́к (С. Л.), сушни́к, (роздвоєне в горі) — розсо́ха, (з ґулями) — ґулювате, (посажене) — поса́дина, поса́дка, посадки́, (очищене від кори) — лепі́ж, (частина дерева з низу до гилок) — окоре́нок (С. Л.), (високе і товсте) — коло́дисте, (частина коло коріня) — при́корень. — Навалив деревнї, так що на дві хати буде. С. Аф. — Одним кінцем привязав до дуба, а другим до другої якоїсь деревини. К. X. — Привъязав кони до прикорня. н. д. — Онъ де́рево де́ревомъ = він як пе́нь той.
Расте́ніе, здр. расте́ньице = росли́на (С. Жел.), рости́на (С. Л. Жел.), росли́(ти́)нка, травъяне — зело́ (С. Л.), били́на, били́нка, били́ночка (С. Ш.), переважно лїкарственне — зїлля, зіллячко (С. Аф.), городнє — горо́дина, садове — садовина́, з широким листом — лапа́те, лопуха́те, яке виросло з насїння, що осипалось — па́далиця, па́далишне, городнє, що на насїння — ви́садки, знову посажене — поса́дка, поса́дина, посадки́. — Яке в землї бува коріння, таке в рослини і насїння. Ал. Ск. — Чи щаслива та билина, що росте у полї? н. п. — На смерть немає зїлля. н. пр.

Запропонуйте свій переклад