Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 15 статей
Запропонувати свій переклад для «посадка»
Шукати «посадка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Поса́дка –
1) (сажание) саді́ння, саджа́ння, заса́д (-ду). [Як-би після саді́ння та дощі́в!];
2) поста́ва. [У ньо́го на коні́ така́ ві́льна га́рна поста́ва. Га́рна поста́ва голови́];
3) (одежда) козаки́н, беке́ша;
4) (при шитье) ушива́ння, призби́рування.
Мести́шко – пога́на (погане́нька, аби́-яка) поса́д(к)а.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОСА́ДКА авіа. призе́млення;
вы́нужденная посадка ви́мушене приземлення

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Посадка – саджа́ння, -ння.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Посадка (досок на шипы) – наса́джування, наса́дження;
• п. (пассажиров) – поса́дка;
• п. (процесс) – сіда́ння;
• п. (при шитье) – ушива́ння.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

поса́дка 1. саджа́ння; наса́джування; наса́дження; на́сад,-ду
2. сіда́ння, приземля́ння; призе́млення
п. вы́нужденная приземля́ння [сіда́ння] ви́мушене
п. глуха́я на́сад глухи́й
п. кони́ческая на́сад коні́чний
п. легкопре́ссовая на́сад легкопре́совий
п. легкоходова́я на́сад легкоходови́й
п. ле́нточная на́сад стрічкови́й
п. напряжённая на́сад напру́жений
п. неподви́жная на́сад нерухо́мий
п. переходна́я на́сад перехідни́й
п. пло́тная на́сад щі́льний
п. пре́ссовая на́сад пре́совий
п. свобо́дная на́сад ві́льний
п. скользя́щая на́сад ко́взний
п. туга́я на́сад туги́й
п. широкоходова́я на́сад широкоходови́й

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Поса́дка – посадка.
Са́джанка, са́дження – посадка.
Саді́ння – сажание, посадка.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Посадка –
1) (растений) – саді́ння, са́дження, наса́дження; день -ки деревьев (приближается) – день садити де́рево;
2) (о посадке на судно, поезд) – поса́дження; -ка пассажиров начинается за полчаса до одхода поезда – пасажири почина́ють сіда́ти до ваго́нів за півгодини до від’їзду.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Саді́ння, -ня, с. Сажаніе, посадка (растеній). Херс. г. Сю весну посадив півсотні яблунь; та як би після того садіння та часто дощі, а то воно й сохне. Харьк. у.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Посадка — сіда́ння, саджа́ння, поса́дка, -ки.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Поса́дка = сажа́ння.
Де́рево = де́рево, (одно) — дереви́на, здр. — дере́вце, (зрубане і наготоване на будівлю) — дере́вня (С. Аф.), дереви́на, (зрубане без гилок) — коло́да, дуб, дубо́к, (і обтесане з боків) — ба́лка, (лїсове) — лїсовина́, (садове) — садовина́, (липове, березове і т. д.) — ли́пина, бере́зина і т. д, (сухе на пнї) — сухості́й, (сухе зрубане) — сушня́к (С. Л.), сушни́к, (роздвоєне в горі) — розсо́ха, (з ґулями) — ґулювате, (посажене) — поса́дина, поса́дка, посадки́, (очищене від кори) — лепі́ж, (частина дерева з низу до гилок) — окоре́нок (С. Л.), (високе і товсте) — коло́дисте, (частина коло коріня) — при́корень. — Навалив деревнї, так що на дві хати буде. С. Аф. — Одним кінцем привязав до дуба, а другим до другої якоїсь деревини. К. X. — Привъязав кони до прикорня. н. д. — Онъ де́рево де́ревомъ = він як пе́нь той.
Расте́ніе, здр. расте́ньице = росли́на (С. Жел.), рости́на (С. Л. Жел.), росли́(ти́)нка, травъяне — зело́ (С. Л.), били́на, били́нка, били́ночка (С. Ш.), переважно лїкарственне — зїлля, зіллячко (С. Аф.), городнє — горо́дина, садове — садовина́, з широким листом — лапа́те, лопуха́те, яке виросло з насїння, що осипалось — па́далиця, па́далишне, городнє, що на насїння — ви́садки, знову посажене — поса́дка, поса́дина, посадки́. — Яке в землї бува коріння, таке в рослини і насїння. Ал. Ск. — Чи щаслива та билина, що росте у полї? н. п. — На смерть немає зїлля. н. пр.

Запропонуйте свій переклад