Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 33 статті
Запропонувати свій переклад для «прикипіти»
Шукати «прикипіти» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Застыва́ть, засты́нуть и засты́ть – (от холода, страха и т. п.) застига́ти, засти́гнути, засти́гти, холоді́ти и холо́нути, (пров. захолоня́ти), захоло́нути, похоло́нути, дубі́ти, задубі́ти, заду́бнути, (коченеть) закляка́ти, кля́кнути, закля́кнути, кацу́бнути, закацу́бнути, закоцені́ти, закоцілі́ти, заков’я́знути, закови́знути, (о мног.) позакляка́ти, покля́кнути, позастига́ти, похоло́нути, подубі́ти. [Цей ви́раз засти́г на обли́ччю (Грінч.). Чу́є, що він холо́не в напру́женій ти́ші (Коцюб.). Всі так і похоло́ли: от уб’є́ (Грінч.). Моро́з вели́кий – но́ги в ме́не позакляка́ли (Київщ.). Обхопи́ла рука́ми кущ, і її́ тонкі́ мале́нькі па́льці так і закля́кли на ці́вці (Грінч.). Сма́лець уже́ захоло́в. Самова́р уже́ задубі́в. Іди́ обі́дать, а то вже вся стра́ва на столі́ заду́бла (Київщ.). Приси́пало його́ сні́гом, і він заков’я́знув не встаючи́ (Чигиринщ.). Так його́ ко́рчило, бі́дного хло́пця, перед сме́ртю, – так він і закови́з (Сл. Гр.)].
-тыть на местеприкипі́ти до мі́сця, на мі́сці. [Стоя́в на́че стовп і немо́в прикипі́в на мі́сці (Крим.)].
Душа у него -ла – аж у душі́ йому́ похоло́ло, (насмешл.) аж йому́ в литка́х засти́гло (Номис).
Засты́вший – засти́глий, захоло́лий, задубі́лий, закля́клий, закоцені́лий.
Неподви́жный – нерухо́мий, непору́шний, (редко) неру́шний, неповору́шний, недви́жний, недвижи́мий; срв. Неподвижно́й 2. [Біля сто́лу сиді́ла нерухо́ма (Грінч.). Бере́з плаку́чих нерухо́мі ві́ти (Л. Укр.). Ліс стоя́в нерухо́мий, мов ме́ртвий (Коцюб.). Сиди́ть, як гора́ кам’яна́я, нерухо́мая, в пова́жному споко́ю (Васильч.). До́вго ди́виться в яку́сь вітри́ну нерухо́мий, монолі́тний (Кирил.). О́чі те́мні й блиску́чі і нерухо́мі, мов скам’яні́лі (Головко). Я прийшо́в, щоб ста́ти дозо́ром непору́шним, незло́мним, як мур (Терещенко). Яке́сь опу́дало стоя́ло за вікно́м, нена́че ме́ртве, непору́шне (Н.-Лев.). Мра́ка непору́шна ви́сить у во́здусі (Стефаник). Непору́шне камі́ння – ембле́ма дові́чности, незмі́нности (Грінч.). Над ти́хим, неру́шним дівча́тком (Грінч.). Ве́летень недви́жний (Куліш). Сиди́ть він, ску́лившись від хо́лоду, недви́жний (Франко). До то́го дочастува́лися, що він недвижи́мий зроби́вся (Мартин.)].
-ная звезда – нерухо́ма (недви́жна) зоря́.
-ное существо – нерухо́ма (неповору́шна) істо́та, недви́га; срв. Неподви́га.
Делаться сделаться -ным – роби́тися (става́ти), зроби́тися (ста́ти) нерухо́мим, дерев’яні́ти, задерев’яні́ти, (зап.) дереві́ти, задереві́ти; срв. Окоченева́ть. [Ше́пти стиха́ють, ли́ця дереві́ють (Стефаник)].
Остаться -ным – лиши́тися непору́шним (нерухо́мим), (образно) прикипі́ти (на мі́сці); срв. Оцепене́ть. [Так і прикипі́в на мі́сці (М. Вовч.)].
Остава́ться, оста́ться – (з)остава́тися, (з)оста́тися, лиша́тися, лиши́тися, залиша́тися, залиши́тися, (о многих) позостава́тися, позалиша́тися.
Все уехали, я -та́лся один – усі́ пої́хали, я сам зоста́вся.
Это -лось у меня в памяти – це впа́ло мені́ в па́м’ятку, це дало́ся мені́ в по́мку (в по́мки).
Не -та́лось и следа – і слі́ду не ста́ло (не зоста́лося, не лиши́лося).
-ё́тся счётом – лі́ком (з)остає́ться. [Усе́ сі́м’я з конопе́ль ви́збирали горобці́ – лі́ком оста́лось].
-ться на лето, на зиму – залі́тувати, зазимува́ти.
-ться на веки, навсегда кем, чем, где – на вік зоста́тися ким, чим, завікува́ти де. [Не верну́ся в свій край, тут завіку́ю].
-ться на праздник – засвяткува́ти.
-ться на праздник недоделанным – засвяткува́тися. [В пили́півку під Варва́ру пі́р’я дра́ла, щоб не засвяткува́ло (Конис.)].
-ться в живых – зоста́тися живи́м, позостава́тися (позалиша́тися) живи́ми, ви́жити, (о многих) повижива́ти.
После него -лись жена и дети – він поки́нув жі́нку і діте́й.
Победа -та́лась за нами – перемо́га була́ на́ша, перемо́га нале́жала нам.
Это -нется на вашей совести – це зоста́неться на ва́шій со́вісті (на ва́шому сумлі́нню).
Мне только и -таё́тся, что…, мне ничего больше не -ва́лось, как… – ті́льки й лиша́ється мені́, що…, нічо́го и́ншого не лиша́лося мені́, як…, нічо́го и́ншого не мав я роби́ти, як…
Что -ва́лось делать в подобном случае? – що мав я роби́ти в тако́му ра́зі?
-ё́тся знать… – лиша́ється зна́ти…
-ться кому должным – зави́нити кому́, заборгува́ти кому́.
За вами -таё́тся десять рублей – за ва́ми лиша́ється де́сять карбо́ванців, за ва́ми зайшло́ся де́сять карбо́ванців.
-ться неоплаченным (о долге, подати) – зависа́ти зави́снути, зайти́ся. [Борг зависа́ на мені́. Спіша́ть одда́ти, щоб не зайшло́ся].
Он в долгу не -нется, отомстит – він свого́ не подару́є (не попу́стить), помсти́ться.
-немтесь при этом – покладі́м на цьо́му край.
-ва́ться, -та́ться при своём мнении – держа́тися, доде́ржувати своє́ї ду́мки, обсто́ювати свою́ ду́мку, не відміни́ти своє́ї ду́мки, ста́ти на своє́му.
-ва́ться верным кому – доде́ржувати ві́рности кому́.
Он -ё́тся всё в одном положении – він пробува́є все в то́му са́мому ста́ні.
До станции -та́лось десять вёрст – до ста́нції лиши́лося де́сять версто́в.
Он -та́лся очень недоволен этим – він був ду́же з цьо́го незадово́лений.
-ться в накладе – утра́тити.
Не -ться в накладе – утра́ти (шко́ди) не ма́ти.
-ться в дураках (на бобах, с носом) – поши́тися в ду́рні, опини́тися в ду́рнях, о́близня пійма́ти (з’ї́сти), вхопи́ти оме́тиці, вхопи́ти ши́лом па́токи, ма́ком сі́сти, дзьо́бом сі́сти.
-ться в стороне, непричастным – зоста́тися у бо́ці, в боку́, ви́метним бу́ти.
-ться безнаказанным для кого – мину́тися безка́рно кому́.
-ться без последствий – не ма́ти на́слідків, (шутл.) присо́хнути, присхну́ти.
-ться в тайне – утаї́тися.
-ться в одной рубашке – зве́сти́ся ні на́ що (на ні́вець), переве́стися на зли́дні.
-ться без обработки (о земле) – залага́ти, обляга́ти, обло́гом лежа́ти, вакува́ти.
-ться на второй год в том же классе – попаса́ти, по́пас би́ти. [У ко́жному кла́сі попаса́в. Був-би він попа́с (Свидн.)].
-ться неподвижным (от страха) – прикипі́ти на мі́сці (до землі́), засти́гнути.
-ться позади всех – па́сти за́дніх (за́дню, за́дньої).
-ться за штатом – залиши́тися по-за шта́том.
-ться без упряжных животных – спі́шити. [Миро́н зо́всім спі́шив, послі́дню па́рку во́ликів ви́ведено (Квіт.)].
Вперёд не вылезай и сзади не -ва́йся – попере́д не вирива́йся і зза́ду не лиша́йся.
Счастливо -ться – зостава́йтесь (бува́йте) здоро́ві, щасли́ві.
Остана́вливаться и Остановля́ться, останови́ться – спиня́тися, спини́тися, зупиня́тися, зупини́тися, става́ти, ста́ти, запиня́тися, запини́тися, впиня́тися, впини́тися, припиня́тися, припини́тися, перепиня́тися, перепини́тися, перестава́ти, переста́ти, (внезапно) затина́тися, затну́тися, (о многих) поспиня́тися, позупиня́тися, постава́ти и т. д. Он шёл, не -вался – він ішо́в, не спиня́вся (не става́в).
Велите кучеру -ви́ться – накажі́ть візнико́ві спини́тися (зупини́тися, ста́ти).
Говори, не -вайся – говори́, не зупиня́йся.
Не -ваясь – не спиня́ючись (не зупиня́ючись), без відпочи́нку, без пере́рви.
Он работает не -ваясь – він працю́є (ро́бить) не спиня́ючись (без упи́ну).
Сердце (дыхание) в груди -ви́лось – се́рце (ві́ддих) у гру́дях запини́лося, дух заби́ло.
Часы -ви́лись – годи́нник став.
Я -ви́лся здесь на несколько дней – я спини́вся тут на (де́)кілька днів.
Я -ви́лся в гостинице – я став у готе́лі.
-ви́ться на ночлег – ста́ти на ніч, ста́ти ночува́ти.
-ви́ться лагерем, биваком – ота́боритися, оташува́тися, отако́митися, отокува́тися, окоши́тися, коше́м, та́бором ста́ти.
Войско получило приказание -ви́ться – ві́йсько здобу́ло нака́з ста́ти (спини́тися).
-ви́ться со стадом – отирлува́тися.
Работа -ви́лась – робо́та припини́лася (запини́лася, ста́ла).
Мельница -ви́лась, не работает – млин став, не ме́ле (не працю́є).
Разговор -ви́лся – розмо́ва ста́ла (припини́лася, перепини́лася), (внезапно) затну́лася, урва́лася.
Он -ви́лся, не договорив слова – він затну́вся (запини́вся), не доказа́вши сло́ва.
На чём мы -ви́лись? – на чо́му ми спини́лися (ста́ли)?
-вимся на этом подробнее – спині́мося на цьо́му докладні́ше.
Барометр -ви́лся на хорошей погоде – баро́метр став на годи́ні.
Он на этом не -вится – на цьо́му він не ста́не.
Он ни перед чем не -вится – він ні перед чим не спи́ниться (нічи́м не впи́ниться). [Шля́хта не впиня́лася ні ві́рою, ні мо́вою (Куліш)].
-ви́ться, наткнувшись на препятствие – затина́тися, затну́тися.
-ви́ться неподвижным (от страха) – прикипі́ти до мі́сця.
Останови́сь! останови́тесь! – спини́сь! спині́ться! стій! сті́йте!
Остано́вленный – спи́нений, зупи́нений, запи́нений и т. д.
Прикипа́ть, прикипе́ть
1) прикипа́ти, прикипі́ти, (
о мн.) поприкипа́ти до чо́го. [Молоко́ прикипі́ло до де́нця];
2) (
крепко присыхать) прикипа́ти, прикипі́ти, прикоря́ти, прикорі́ти до чо́го. [От як ка́ша прикорі́ла – не віддере́ш].
Прикипе́вший – прикипі́лий.
Прилипа́ть, прили́пнуть
1) прилипа́ти, ли́пнути, прили́пнути, пристава́ти, приста́ти, прикипа́ти, прикипі́ти, (
диал.) припада́ти, припа́сти, улипа́ти, ули́пнути, (во множ.) поприлипа́ти, попристава́ти и т. д. до чо́го. [Прохоло́ла соро́чка мо́кра та так і прили́пла до ті́ла (Тесл.). Ганча́р мача́є пра́ву ру́ку у во́ду, аби́ гли́на не припа́ла до руки́ (Шух.)].
Смола -пла к руке – смола́ приста́ла (прили́пла, ули́пла) до руки́.
Снег и грязь -па́ют к колёсам – сніг і грязь (боло́то) ли́пнуть до колі́с.
-па́ть, -нуть к кому (не давать покоя) – чіпля́тися, причепи́тися, ли́пнути, прили́пнути до ко́го. [Пусти́ до се́бе зли́дні на три дні, вони́ до те́бе на ві́ки прили́пнуть (Конис.)].
-ли́п что банный лист – причепи́вся (учепи́вся) як реп’я́х, приста́в (прили́п) як ше́вська смола́ до чо́бота;
2) (
о болезнях) пристава́ти, приста́ти до ко́го, перехо́дити, перейти́ на ко́го, чіпля́тися, сов. причепи́тися до ко́го, вчепи́тися кого́, начепи́тися на ко́го.
Примерза́ть, примё́рзнуть – 1) к чему – примерза́ти, приме́рзнути, прикипа́ти, прикипі́ти до чо́го, (о мн.) попримерза́ти, поприкипа́ти. [Приме́рзла кла́дка до кри́ги. Бу́дуть твої́ бі́лі но́ги до моро́зу прикипа́ти (Пісня)];
2) примерза́ти, приме́рз(ну)ти, (
о мн.) попримерза́ти (тро́хи); (вымерзать) вимерза́ти, ви́мерз(ну)ти, (о мн.) повимерза́ти. [Барабо́ля (карто́пля) таки́ приме́рзла тро́хи (Проск. п.)].
Примё́рзший
1)
к чему – приме́рзлий, прикипі́лий до чо́го;
2) (
мёрзлый немного) мерзлува́тий, приме́рзлий; ви́мерзлий.
Принима́ться, приня́ться
1) (
стр. з.):
а) прийма́тися, бу́ти при́йнятим; (
о лекарстве) зажива́тися, бу́ти зажи́тим; (о мероприятиях) ужива́тися, бу́ти ужи́тим; (о законопроекте и т. п.) ухва́люватися, бу́ти ухва́леним; (на службу, в школу, в общество) прийма́тися, бу́ти при́йнятим (на слу́жбу, до шко́ли, у товари́ство).
-ться во внимание – бра́тися, взя́тися до ува́ги, на ува́гу, у[з]важа́тися, у[з]ва́житися (на що). [Лиха́ до́ля ті́льки на той час ува́жилася (М. Вовч.)].
-ма́ется подписка на все газеты – прийма́ють передпла́ту (и прийма́ється передпла́та) на всі часо́писи;
б) прийма́тися, бу́ти при́йнятим зві́дки, з чо́го. [Бі́ля глухо́ї залі́зної бра́ми переки́нуто залі́зний місто́к, та й той ча́сто ще прийма́всь (Мирн.)];
2)
за что – бра́тися, взя́тися до чо́го (реже за що и без предлога – чого́), щось роби́ти и взя́ти щось роби́ти, захо́джуватися, заходи́тися коло чо́го, щось роби́ти, става́ти, ста́ти до чо́го, (зап.) при[за]бира́тися, при[за]бра́тися до чо́го; срв. Бра́ться 2. [Бра́вся він на́ново голоси́ти. От, до и́ншої беру́ться спра́ви (Грінч.). Не ві́зьмемся за робо́ту, робо́та сама́ не зро́биться (Приказка). А ми заходи́лися ко́ло ма́зання в робо́чу по́ру (Кониськ.). Нерво́во заходи́всь писа́ти (Крим.). За́раз-таки́ заходи́лась На́стя порядкува́ти в ха́ті (Коцюб.). Як до чо́го став, уся́ душа́ його́ в робо́ті (М. Вовч.). Андрі́й забра́вся до ї́жі (Франко)].
-ться горячо, рьяно, поспешно за что – прихо́плюватися, прихопи́тися, прихва́чуватися, прихвати́тися до чо́го, (горячо) припильнува́ти чого́, завзя́то, падкови́то бра́тися, взя́тися до чо́го, прикипі́ти до чо́го и т. д. [За́раз того́-ж дня прихопи́лися обо́є (до робо́ти), як до гаря́чого борщу́ (Франко)].
-няться петь, кричать и т. п. – узя́тися, узя́ти, заходи́тися, ста́ти, піти́ співа́ти, крича́ти і т. д. [Узяли́сь вони́ ла́годити па́нський буди́нок (Кониськ.). Взяла́ лупцюва́ти її́ неща́дно (Крим.). Заходи́всь крича́ти на все го́рло (Крим.). От і пішла́ вона́ розду́мувати (Свидн.)].
-няться за дело – взя́тися, ста́ти до ді́ла, до спра́ви.
-няться за работу – взя́тися, ста́ти до пра́ці, до робо́ти. [Вони́ за́раз взяли́сь до робо́ти (Коцюб.)].
За что мне -ня́ться? – до чо́го мені́ взя́тися, що мені́ поча́ти (предпринять)?
Снова -ться за своё, старое – знов(у) бра́тися (взя́тися) до сво́го, до старо́го.
-ться за кого – бра́тися, взя́тися до ко́го (и за ко́го), захо́джуватися, заходи́тися коло ко́го. [Дово́дилось заходи́тися коло йо́го (Грінч.). Що-дня вже за ме́не бере́ться (Г. Барв.)].
Хорошенько -няться за кого, за что – до́бре заходи́тися коло ко́го, коло чо́го, (з коро́ткими гужа́ми) взя́тися до ко́го, до чо́го. [Заходи́лись з коро́ткимм гу́жами коло фіна́нсової (спра́ви) (Єфр.)];
3) (
о растениях и переносно) прийма́тися, прийня́тися, (о мног.) поприйма́тися. [Да вже-ж я сади́ла, вже-ж я полива́ла, – не прийма́ється (Пісня). Ді́вчина, як верба́: де посади́, там і при́йметься (Приказка). Ще́пи поприйма́лися всі. Тут коли́сь горожа́нность (гражданственность) прийняла́сь була́ між лю́дом тве́рдо (Куліш)].
Прираста́ть и -роста́ть, прирасти́ и -рости́
1) прироста́ти, прирости́, (
во множ.) поприроста́ти до чо́го. [А ду́мка про́клята маро́ю до се́рця так і приросла́ (Шевч.). Попритуля́в вся́кому (мізи́нці-па́льці) до руки́, до ноги́ і у́ха до голови́, – вони́ знов поприроста́ли (Рудч.)].
-рости́ к чему от страха (образно) – прикипі́ти до чо́го (напр. до ла́ви). [Як сиді́ла, так і прикипі́ла на мі́сці (Мирн.)];
2) (
увеличиваться) прибільшуватися, прибільшитися, примножуватися, примножитися, зростати, зрости.
Присыха́ть, присо́хнуть – присиха́ти, прис(о́)хну́ти, присо́хти, (коркою) присхну́ти, прикорі́ти; (о смоченном кровью) прикипі́ти (до чо́го). [Присо́хне, як на соба́ці (Приказка), Попе́чене на руці́ вже присо́хло. Ка́ша прикорі́ла до ри́ночки. Соро́чки закрива́вленої не зва́жилися ски́нути: вона́ прикипі́ла до ті́ла (Грінч.)].
Присо́хший – присо́хлий, при́схлий, прикорі́лий, прикипі́лий.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗАМЕРЕ́ТЬ, замере́ть на ме́сте, прикипі́ти до мі́сця;
за́мерший, завме́рлий, зате́рплий, (звук) зага́слий, зга́слий, ОКРЕМА УВАГА
ЗАСТЫ́ТЬ, (на місці) прикипі́ти (до мі́сця);
засты́вший, захоло́лий, заме́рзлий, засти́глий, закля́клий, задубі́лий, затужа́вілий.
ЛЬНУТЬ ще прихиля́тися /горну́тися, прикипа́ти/ се́рцем, ли́пнутися (листо́чком), ви́тися ко́ло кого, сусі́дитися /ку́питися/ до, оказ. су́нутися [льнуть, как к свято́й воде́ су́нутися як до свяче́ної води́];
льну́щий що /мн. хто/ го́рнеться тощо, зви́клий горну́тися, ра́ди́й пригорну́тися, пригорта́йло, приту́ла, прикм. в’юнки́й коло кого;
льнущий се́рдцем к кому ва́блений се́рцем до кого;
ПРИЛЬНУ́ТЬ образ. прили́пнути листо́чком, фраз. прикипі́ти;
прильну́вший прикипі́лий, прили́плий листо́чком, ОКРЕМА УВАГА
ПОЛЮБИ́ТЬ ще прикипі́ти се́рцем до кого і похідн.;
полюбить душо́й кого припа́сти (всім) се́рцем /душе́ю/ до;
полюби́вший залю́блений, зако́ханий, прикипі́лий се́рцем до, ОКРЕМА УВАГА
ПОЛЮБИ́ТЬСЯ прикипі́ти до се́рця.
ПРИВЯЗА́ТЬСЯ, ув’яза́тися як реп’я́х, (про хворобу) прики́нутися;
привяза́ться к кому, 1. вчепи́тися кого, 2. прикипі́ти душею (і серцем) до кого;
ПРИЖА́ТЬСЯ (тісно) прикипі́ти, прищу́литись;
прижа́вший, прижа́вшийся ОКРЕМА УВАГА;
прижа́вшийся припа́лий, прикипі́лий,прилиплий
ПРИНИ́КНУТЬ ще прикипі́ти і похідн.;
прини́кший схи́лений, припа́лий, прикипі́лий, ОКРЕМА УВАГА
ПРИПА́СТЬ ще прикипі́ти, (до ніг) впа́сти;
припа́вший припа́лий, прикипі́лий, поет. припа́дений, ОКРЕМА УВАГА
ПРИРАСТИ́, прирасти́ к ме́сту прикипі́ти на мі́сці /до мі́сця/;
прирасти́ на́мертво прикам’яні́ти;
приро́сший приро́слий, прикипі́лий, ОКРЕМА УВАГА;
приро́сший корня́ми прикорі́нений;
приро́сший на́мертво прикам’яні́лий.
СТОЯ́ТЬ, стоя́ть во главе́ чего очо́лювати що;
стоя́ть в о́череди забут. засто́ювати че́ргу́;
стоя́ть гру́дью стоя́ти стіно́ю;
стоя́ть за кого/что, обстава́ти за ким/ чим, борони́ти кого/що;
стоя́ть как извая́ние стоя́ти як стовп /ж. як до фотогра́фії/;
стоя́ть на коле́нях кляча́ти;
стоя́ть на чьей стороне́ тягти́ за ким;
стоя́ть на чьём пути́ стоя́ти попере́к доро́ги кому, закрива́ти шлях кому;
стоя́ть на высоте́ тре́бований (стоя́ть на высоте́ вре́мени) відповіда́ти вимо́гам (ча́су), (іти́ в па́рі з ча́сом);
стоя́ть на коле́нях, не согну́вшись стоя́ти навко́лішки сто́впчиком;
стоя́ть навы́тяжку стоя́ти на стру́нко /галиц. на по́зі́р/, док. ви́струнчитися;
стоя́ть на своём трима́ти сво́го, обсто́ювати /пра́вити/ своє́, хили́ти на своє́;
стоя́ть на стороне́ кого тягти́ ру́ку за ким;
стоя́ть на стра́же стоя́ти на сторо́жі;
стоя́ть на цы́почках ще стоя́ти на па́льчиках;
стоя́ть на часа́х стоя́ти на сті́йці /на ва́рті/;
стоя́ть над душо́й стоя́ти над ши́єю;
стоя́ть одно́й ного́й в гробу́ пря́сти на тонку́, диви́тися в я́му, бу́ти на Бо́жій доро́зі;
стоя́ть пе́ред угро́зой ги́бели ви́сі́ти на волоску́;
стоя́ть под ружьём стоя́ти /не́сти́ ка́ру/ під збро́єю;
стоя́ть по кома́нде „сми́рно” = стоя́ть навытяжку;
стоя́ть поперёк доро́ги ще заступа́ти /перепиня́ти/ доро́гу кому;
стоя́ть столбо́м (про куряву) кури́тися;
стоя́ть твёрдой ного́й тве́рдо стоя́ти;
стоя́ть у корми́ла вла́сти трима́ти в рука́х кермо вла́ди;
стои́т одно́й ного́й в моги́ле кто земле́ю па́хне від кого;
сто́я сто́яч(к)и, навсто́ячки, навсто́йки;
стоя́щий що /мн. хто/ стої́ть тощо, зму́шений /зда́тний/ просто́яти, зви́клий стоя́ти, фраз. поста́влений, розста́влений, опе́ртий, (де) вти́снутий /укли́нений/ куди, прикм. нерухо́мий, непору́шний, невідсту́пний, засти́глий /завме́рлий (на мі́сці), прикипі́ти (до мі́сця)/, образ. нена́че стовп, мов уко́паний, (про будівлю) зве́дений [стоя́щий на горе́ зве́дений на горі́], стил. перероб. стоя́вши, фраз. сторчови́й [стоя́щая волна́ сторчова́ хви́ля], (перед ким /про проблему/) ная́вний;
стоя́щий бли́зко к кому набли́жений до кого;
стоя́щий в дверя́х образ. вко́паний у две́рях;
стоя́щий в оборо́не гото́вий /призна́чений, покли́каний/ борони́ти, оборо́нець, захисни́к;
стоя́щий во главе́ (поста́влений) на чолі́;
стоя́щий в о́череди зну́джений у че́рзі́;
стоя́щий в строю́ ви́шикуваний, засти́глий у ла́ві, ПЕРЕН. гото́вий до бо́ю;
стоя́щий вы́ше чего зда́тний ста́ти ви́ще від;
стоя́щий голово́й за зда́тний покла́сти го́лову за;
стоя́щий горо́й гото́вий стоя́ти стіно́ю, несхи́тний (як мур);
стоя́щий гру́дью зда́тний стоя́ти як стіна́;
стоя́щий ды́бом зди́блений;
стоя́щий за что гото́вий борони́ти що;
стоя́щий за спино́й схо́ваний за спи́ною;
стоя́щий истука́ном / стоя́щий как извая́ние/ = стоя́щий столбом; стоя́щий коло́м настовбу́рчений;
стоя́щий коло́м / стоя́щий ко́стью/ в го́рле як кі́стка в го́рлі;
стоя́щий навы́тяжку ви́струнчений;
стоя́щий над душо́й зви́клий стоя́ти над душе́ю;
стоя́щий на какой /чьей/ доро́ге /стоя́щий на пути́/ 1. стил. перероб. ста́вши на який /чий/ шлях /сте́жку/, 2. ста́вши попере́к доро́ги кому, образ. на доро́зі;
стоя́щий на за́дних ла́пках зви́клий стели́тися листо́м;
стоя́щий на карау́ле поста́влений на сті́йку, вартови́й, стійковий;
стоя́щий на коле́нях укля́клий;
стоя́щий на краю́ моги́лы /стоя́щий одно́й ного́й в моги́ле/ вже припа́хлий земле́ю;
стоя́щий на краю́ про́пасти ста́вши пе́ред прі́рвою;
стоя́щий на ме́сте нерухо́мий, підтя́тий у ро́звитку;
стоя́щий на о́череди чергови́й, насту́пний;
стоя́щий на пе́рвом тощо ме́сте опини́вшися на пе́ршому тощо мі́сці;
стоя́щий на какой платфо́рме визнаве́ць якої платфо́рми;
стоя́щий на пози́циях стил. перероб. поділя́ючи пози́ції;
стоя́щий на прико́ле мор. законсерво́ваний, рідко заприча́лений;
стоя́щий на ра́вной ноге́ с за панібра́та з;
стоя́щий на реа́льной по́чве опе́ртий на реа́льний ґрунт;
стоя́щий на своём невідсту́пний від сво́го;
стоя́щий на своём посту́ засти́глий на свої́й сті́йці́;
стоя́щий на свои́х нога́х /стоя́щий на со́бственных нога́х/ опе́ртий на вла́сні но́ги;
стоя́щий на́смерть гото́вий стоя́ти на смерть;
стоя́щий на стра́же ста́вши на сторо́жі;
стоя́щий на я́коре зая́корений;
стоя́щий одно́й ного́й в гробу́ вже на Бо́жій доро́зі;
стоя́щий особняко́м окре́мішній;
стоя́щий пе́ред глаза́ми як живи́й пе́ред очи́ма;
стоя́щий подбоче́нившись стил. перероб. ста́вши ру́ки в бо́ки;
стоя́щий под пара́ми вже під па́рою;
стоя́щий под ружьём поста́влений під збро́ю;
стоя́щий по кома́нде „сми́рно” ви́струнчений;
стоя́щий столбо́м 1. як стовп, нена́че вко́паний, стил. перероб. ста́вши як стовп, 2. (про дим) виго́нистий у не́бо, стовпо́м укли́нений у не́бо;
стоя́щий торчко́м засти́глий сторчма́, поста́влений на́всторч;
стоя́щий у вла́сти обтя́жений вла́дою;
стоя́щий у поро́га чего ПЕРЕН. (зо́всім) близьки́й до чого, на поро́зі чого;
стоя́щий чу́челом як опу́дало;
легко́ стоя́щий (кінь) легки́й на нога́х;
стоя́вший ОКРЕМА УВАГА;
ПОСТОЯ́ТЬ постоя́ть за себя́ не да́ти себе́ скри́вдити, не да́ти дму́хати собі́ в ка́шу, посто́яти за се́бе;
посто́й!, посто́й! стрива́й!, стрива́й!;
ЗАСТОЯ́ТЬСЯ застоя́вшийся пересто́яний, за́сто́яний, засто́ялий, ОКРЕМА УВАГА
УСТАВЛЯ́ТЬСЯ; УСТА́ВИТЬСЯ ще ви́рячитися на кого, прикипі́ти очи́ма до;
уста́виться глаза́ми прили́пнути /недок. прилипа́ти/ очи́ма;
уставившийся прикипі́лий /прили́плий, вту́плений/ очи́ма, ОКРЕМА УВАГА

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Прикипать, прикипеть – прикипа́ти, -па́ю, -па́єш, прикипі́ти.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Прикипать, -петь – прикипа́ти, прикипі́ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Впиваться
• Впиваться, впиться глазами, взором в кого
(перен.) – упиватися, впитися (упинатися, уп’ястися) очима, поглядом у кого. [Грізно вп’явся очима в дружину, аж вона позадкувала до печі. Гончар.]
• Впиться в (интересную) книгу
– заглибитися в (цікаву) книжку; допастися (прикипіти, присмоктатися) до книжки; (іноді) ушнипитися (ушкнюпитися) в книжку. [Мабуть якусь книжку цікаву доп’яв. То вже як присмокчеться, то й за вуха не відтягнеш. Котіленко.]
• Впиться зубами
– упинатися, уп’ястися (в’їдатися, в’їстися) зубами. [Зубами в’їжся в свою смужку, зубами відбивай її від усіх, бережи, як пес кістку, а не то опухнеш, пропадеш з голоду. Кротевич.]
Вплотную
• Подойти вплотную к вопросу
(перен.) – як слід (по-справжньому, зглибока, щільно) підійти до питання (до справи); (іноді) зазирнути в корінь питання (справи).
• Приняться вплотную за работу
(разг.) – щиро (твердо, падковито) взятися до праці (до роботи); прикипіти до праці (до роботи).
Прирасти
• Прирасти к чему (из страху)
(перен.)прикипіти до чого; прикипіти на місці.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Прикипа́ти, -па́ю, прикипі́ти, -плю́, -пи́ш
1)
прикипать, прикипеть;
2)
прилипать, прилипнуть;
3)
примерзать, примерзнуть;
4)
оцепеневать, остаться неподвижным.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

прикипі́ти, -киплю́, -кипи́ш, -кипля́ть

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Поприкипа́ти, -па́ю, -єш, гл. То-же, что и прикипі́ти, но во множествѣ. Ми так і поприкипали на місті. МВ. І. 70.
Прикипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. прикипі́ти, -плю́, -пи́ш, гл.
1) Прикипать, прикипѣть.
2) Прилипать, прилипнуть.
А в дівчини Гапки смолянії лавки: як сів, — прикипів і вечерять не схотів. ХС. II. 196.
3) Примерзать, примерзнуть.
Будуть твої білі ноги до морозу прикипати. Чуб. V. 603. Поти ловив вовчик рибу, поки хвіст так і прикипів в ополонці. Рудч. Ск. II. 8.
4) Оцѣпенѣвать, оцѣпенѣть, остаться неподвижнымъ.
Так і прикипів на місці. МВ. І. 101. Я так і прикипів до землі.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Остава́ться, оста́ться = зостава́ти ся (С. Аф.), лиш́ати ся, зоста́ти ся, лиши́ти ся. — Або ви, тату, йдїть по дрова, а я зостанусь дома, або я зостанусь дома, а ви йдїть по дрова. н. пр. — Набив грошей у кишеню самісїньких срібних, на придачу ще зосталось либонь з копу мідних. Дум. — Обмолотивсь я в вівторок, лишило ся снопів сорок. н. п. — Помер чумак тай померла його думка, а я ся лишила сама на чужинї, як сива голубка. н. п. Под. — Онъ въ долгу́ не оста́нется = він сього́ не подару́є, віддя́чить. — Оста́ться неподви́жнымъ (від страху) — прикипі́ти до мі́сця (С. Л.). — Въ накла́дѣ не оста́нется = утра́ти, шко́ди не ма́тиме. – Счастли́во остава́ться! = бува́йте здоро́ві! — Что остава́лось мнѣ дѣ́лать въ подо́бномъ случаѣ? = що мав я робити в такім разї?
Прикипа́ть, прикипѣ́ть = прикипа́ти, прикипі́ти.