Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «прирікати»
Шукати «прирікати» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Обеща́ть – обіця́ти кому́ що, (несов. обі́цювати) обіща́ти, обітува́тися, приріка́ти кому́ що, поміни́ти, поступа́ти, поступи́ти. [Приріка́ю тобі́ свою́ поша́ну. Та вона́ мені́ поміни́ла подару́нок да́ти. Поступи́ йому́ борг відда́ти].
Обеща́ть непременно исполнить – завіря́тися.
Обеща́ть и не исполнить – (насм.) халя́ву з гу́би (з ро́та) роби́ти.
-ща́ть невозможное – (насм.) пока́зувати грушки́ (ду́лі) на вербі́.
Обе́щанный – обі́цяний, обі́щаний.
Обрека́ть, обре́чь и обрещи́ кого на что – рокува́ти на що, признача́ти, призначи́ти, засу́джувати, засуди́ти, приріка́ти, приректи́ кого́ на що. [Я, мов ідоля́нин, діте́й свої́х на же́ртву рокува́в (Л. Укр.). Прирі́к на ско́ру смерть без боротьби́ (Самійл.)].
Обрека́емый на что – засу́джуваний, прису́джуваний, призна́чуваний до чо́го.
Обречё́нный – роко́ваний на що, прису́джений, засу́джений, призна́чений, прирі́ченний, на що. [За жри́цею роко́вана йде же́ртва (Л. Укр.). Наро́д, засу́джений на заги́н (Крим.). Доверши́ти прирі́ченну до́лю засу́дженої Ніневі́ї (Кор.)].
-ный на смерть – роко́ваний на згу́бу (на стра́ту), засу́джений на стра́ту.
Предрека́ть, предре́чь – при[о]ріка́ти, при[о]ректи́, предріка́ти, предректи́, віщува́ти, провіща́ти, провісти́ти кому́ що; см. Предска́зывать.
Предречё́[о́]нный – при[о]ре́чений, предре́чений кому́ від ко́го. [Прире́чене від проро́ків здійсни́лось].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОБРЕКА́ТЬ уроч. рокува́ти;
обрека́ющий що /мн. хто/ приріка́є тощо, ра́ди́й приректи́, ста́вши /зви́клий/ приріка́ти, ім. суддя́, стил. перероб. приріка́ючи;
обрека́емый роко́ваний, засу́джуваний, прире́чений;
ОБРЕ́ЧЬ, обречь на вторы́е ро́ли удругоря́днити;
УГОТОВЛЯ́ТЬ (долю тощо) рокува́ти, приріка́ти, суди́ти;
уготовля́ющий що /мн. хто/ готу́є тощо, ра́ди́й приготува́ти, стил. перероб. ста́вши рокува́ти;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Обрекать, обречь – (кого на что) засу́джувати, -джую, -джуєш, засуди́ти, -джу́, -диш, прирікати́, -ка́ю, -ка́єш, приректи́, -речу́, -рече́ш (кого́ на що).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Обрекать
• Обрекать, обречь на жертву кого-либо
прирікати, приректи (рокувати) на жертву (жертвою) кого. [Дмитрій: Тінь Грозного мене усиновила, Димитрієм із гробу нарекла. Моїм ім’ям народи зворушила і жертвою Бориса прирекла. Терещенко, перекл. з Пушкіна. Я, мов ідолянин, дітей своїх на жертву рокував. Українка.]

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

приріка́ти, -ріка́ю, -ріка́єш; приректи́, -речу́, -рече́ш; прирі́к, -рекла́, -рекли́