Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 18 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Прия́тель, -ницапри́ятель, при́ятелька; (фамил.) друзя́ка, панібра́т, посе́стра. [По́ки ща́стя плу́жить, по́ти при́ятель слу́жить (Номис). Є у ме́не сусі́донька, до́бра при́ятелька (Чуб. V). Е, та й ду́рний-же ти, панібра́те (Номис). Коби́сь таки́й до робо́ти, яки́й до посе́стри (Гол.)].
Закадычный -тель – щи́рий при́ятель, кре́вний друзя́ка (м. р.); срв. Друг, Подру́га.
Сделаться -лями – заприятелюва́ти, заприязни́тися, поприятелюва́ти, потоваришува́ти, приятеля́ми ста́ти, здружи́тися з ким; срв. Подружи́ть, -ся.
Благоприя́тель, -ницапри́ятель, -ка.
I. Другпри́ятель, друг; мн. – дру́зі (р. дру́зів), дру́ги (р. дру́гів). [Коли́ ти, се́стро, таки́й мені́ при́ятель, то зостава́йся собі́ тут (Рудч.) Без ві́рного дру́га вели́кая ту́га. Не дру́зі, а чужі́ї]; (о женщинах) при́ятелька, по́друга, други́ня, дру́га.
Закадычный друг – друзя́ка, кре́вний друзя́ка, (вульг.) заканти́ка.
Дружё́к
1) дру́женько, дороги́й при́ятель;
2) (
фамильярно или иронич.) приятельчу́к, друзя́ка, дя́дько. [А вночі́ при́йде дя́дько-зло́дій та й комо́ру почи́стить].
Закады́чный – нерозлу́чний, товари́ський.
-ный друг – нерозлу́чний друзя́ка, това́риш-друзя́ка, брат-това́риш, щи́рий (пе́вний) при́ятель (друг), (провинц.) заканти́ка (общ.).
И́скренний
1) щи́рий, щиросе́рд(н)ий, (
фамил. щиря́щий), ре́вний, (душевный) серде́шний. [Вона́ люди́на правди́ва, щи́ра, непотайна́ (Н.-Лев.). Хвале́бні ги́мни та щиросе́рдні молитви́ (Дніпр. Ч.). Ви́слухай, Бо́же, ре́вну моли́тву (Куліш)].
Быть -ним с кем – бу́ти щи́рим з ким; бу́ти по пра́вді з ким, до ко́го.
Вполне -ний – щирі́сінький.
-ний друг – щи́рий друг (при́ятель).
-ний поклонник искусства – щи́рий прихи́льник мисте́цтва.
-ний сторонник – щи́рий прихи́льник.
И́скреннейший – найщирі́ший;
2) (
ближний) близьки́й, бли́жній (-нього).
Кива́ть, кивну́ть чем – (качать головою, подавать знак пальцем, головою, бровями) кива́ти, (с)кивну́ти чим на ко́го, (только головою) хита́ти, хитну́ти чим (голово́ю). [Та й голово́ю скивну́ла (Г. Барв.). Ти мабу́ть з ним при́ятель? – спита́в пи́сар, кива́ючи на ме́не (М. Вовч.). Посту́кала на йо́го в ши́бку і кивну́ла пу́чкою, щоб прийшо́в до ха́ти (Кон.). Товариші́ мо́вчки хитну́ли голова́ми на знак зго́ди (Крим.)].
-нул на меня – кивну́в на ме́не, (сокращ.) кив на ме́не. [Ма́ти кив на ме́не: ви́йди, мов (Тесл.)].
Кона́к
1) куна́к (-ка́), при́ятель (-ля), знако́мець (-мця), знайо́мий (-мого);
2) (
дворец у турок и южных славян) кона́к (-ка́).
Куна́к – куна́к (-ка́), при́ятель (-ля).
Люби́мец – улю́бленик, улю́бленець (-нця), лю́бленик, уко́ханець, (ц.-слав.) возлю́бленик, (фамил.) лю́бчик, (баловень) мазу́н, песту́н, мазі́й, песті́й (-тія́), (особ. о домашних животных) при́ятель. [Учи́тель мав улю́бленців між на́ми (Л. Укр.). Вели́кий музи́ка, лю́бленик люде́й (Кониськ.). Возлю́бленику муз і гра́цій, ждучи́ тебе́, я ти́хо пла́чу (Шевч.). Всі цуценя́та погодува́в, найбі́льше-ж свого́ сіре́нького при́ятеля (Звин.)].
-мец отца – ба́тьків лю́бчик, (баловень) ба́тькова дити́на, ба́тьків (та́тів) син.
-мец матери – ма́мин лю́бчик, (баловень) ма́мина дити́на, ма́мин син.
-мец судьбы – улю́бленик, улю́бленець до́лі.
-мец публики – улю́бленик, улю́бленець пу́бліки.
Мину́та
1) (1/60
градуса) міну́та;
2) (1/60
часа) хвили́на, міну́та. [Ко́жна годи́на ді́литься на шістдеся́т хвили́н (Герин.)].
Пять -ну́т десятого – п’ять хвили́н на деся́ту или п’ять хвили́н по дев’я́тій.
Без десяти (-ну́т) восемь – за де́сять хвили́н во́сьма.
Поезд отходит в восемь без десяти (-ну́т) – по́їзд руша́є (іде́, пі́де) за де́сять хвили́н до во́сьмої;
3)
-ну́та, -ну́тка (приблизит. мера времени) – хвили́на, хвили́нка, (зап.) хви́ля, хви́лька, часи́на, часи́нка, (редко) міну́та, мінути́на, міну́тка. [Зажди́ одну́ хвили́ну (Куліш). Підожді́ть хвили́нку (Самійл.). Рахува́ла день свій з тої хви́лі, коли́… (Коцюб.). Не раз спогада́ю часи́ни сі лю́бі (Л. Укр.). Я таку́ часи́нку ви́гадала, як вона́ не пла́кала (М. Вовч.). За одну́ мінути́ну зла́див кочержи́лно (Харківщ.)].
В данную, в настоящую, в эту -ту – ціє́ї хвили́ни, в цю хвили́ну, (приблиз.) під цю хвили́ну.
В ту, в ту же, в ту самую -ту – тіє́ї, тіє́ї-ж, тіє́ї са́мої хвили́ни, в (или під) ту, в ту-ж, в ту са́му хвили́ну.
Я приехала в ту самую -ту, когда он выезжал – я приї́хала са́ме в (під) ту хвили́ну, як він виїзди́в.
В -ту, в одну -ту (сделать что-л.) – за одну́ хвили́н(к)у, за хви́льку, (редко) одніє́ю міну́тою (зроби́ти щось). [За хви́льку зроблю́ (М. Грінч.). Я за́раз, одніє́ю міну́тою поверну́ся (Мирний)].
В такие -ты – в (під) такі́ хвили́ни, таки́ми хвили́нами. [Ро́зум у чолові́ка під такі́ хвили́ни спить (Кониськ.)].
В хорошую -ту – в (під) до́бру хвили́ну; під до́бру руч. [Я підкоти́вся (до ньо́го) під до́бру руч (Харківщ.)].
В -ту смерти – у хвили́ну сме́рти, у сме́ртну годи́ну, сме́ртної годи́ни, у сме́ртний час.
Сию -ту (сейчас же) – за́раз, заразі́сінько, ціє́ї-ж хвили́ни, цю-ж ми́ть. [Іду́, йду! Ось заразі́сінько (Короленко). Цю-ж ми́ть іди́ сюди́! (Брацлавщ.)].
Каждую -ту – що-хвили́ни, ко́жної хвили́ни.
Мне дорога каждая -та – мені́ дорога́ ко́жна хвили́на.
Каждая -та у меня на счету – ко́жна хви́лька в ме́не порахо́вана.
На -ту, на -тку – на хвили́ну, на хвили́нку (на хви́льку), на часи́ну, на часи́нку. [Замо́вкла на хвили́ну (Н.-Лев.). Не стулю́ ні на хви́льку оче́й (Л. Укр.). Забіга́є до ме́не на часи́нку мій при́ятель (Крим.)].
Не уснула я и на -тку – не засну́ла я й на хвили́нку (на волоси́нку), на ма́кове зе́рно.
С -ты на -ту – ко́жної хвили́ни, з хвили́ни на хвили́ну; (вот-вот) ось-о́сь, да́лі-да́лі, зато́го. [Ми його́ ось-о́сь ждемо́ (М. Грінч.). Він да́лі-да́лі при́йде (Звин.)].
Через какую-нибудь -ту – за яку(сь) хвили́н(к)у.
Свободная -тка – ві́льна хвили́нка, годи́нка. [Як ви́лучилася мені́ годи́нка, ни́шком побі́гла сама́ до не́ї (М. Вовч.)].
Нет (ни) -ты свободной – нема́(є) хвили́н(к)и ві́льної.
Нет (ни) -ты покоя (отдыха, передышки) – нема́ просві́тлої (редко проми́тої) годи́ни; нема́ про́світку кому́.
Делать что в свободные -ты – роби́ти що ві́льними хвили́нами.
Мни́мый – на́чеб-то (яки́йсь), ні́би(-то) (яки́йсь), (архаич.) мни́маний, (ненастоящий) неправди́вий, неспра́вжній, нещи́рий, псе́вдо-, (воображаемый) уя́вний, (предполагаемый) га́даний, (придуманный) на[у]ду́маний, прими́слений, (притворный) уда́ваний, уда́ний, (фиктивный) фікти́вний; срв. Ло́жный. [Мни́маний духо́вний чин (Ів. Вишенський). Цей на зага́льну га́дку символі́ст, цей га́даний основополо́жник украї́нського символі́зму ті́льки з вели́ким застере́женням мо́же бу́ти запрова́джений до його́ лав (М. Зеров). Він умі́в буди́ти від сну зачаро́вані краї́ни і знав, як зру́шити ре́чі з їх уда́ваного заціпені́ння (М. Калин.)].
-мый больной – уя́вний (наду́маний, уда́ваний, уда́ний) хво́рий.
-мая величина, -мое число, мат. – уя́вна величина́, уя́вне число́.
-мый друг – ні́би-при́ятель, неправди́вий (нещи́рий, уда́ваний, уда́ний) при́ятель (друг).
-мое изображение, физ. – уя́вне зобра́ження, -ний о́браз.
-мое исключение – неправди́вий (неспра́вжній, уя́вний) ви́няток (-тку), псе́вдо-ви́няток.
-мое преимущество – уя́вна (га́дана) перева́га.
-мая причина – уя́вна (га́дана) причи́на.
-мое противоречие – ні́би-супере́чність, неспра́вжня супере́чність (-ности).
-мый путешественник – ні́би-то подоро́жній, га́даний (уда́ваний, уда́ний) подоро́жній (-нього).
-мая смерть – ні́би-сме́рть, га́дана смерть (-ти), завмертя́ (-тя́), завме́рлість (-лости).
-мое счастье – га́дане ща́стя.
-мый счёт, торг. – фікти́вний раху́нок (-нку).
-мый ученый – ква́зі-вче́ний, псе́вдо-вче́ний (-ного).
Напу́тствовать
1) (
наделять кого чем в дорогу) виряджа́ти, випроваджа́ти кого́ чим. [Я сиді́в уже́ на во́зі, а при́ятель виряджа́в мене́ пора́дами (Корол.)];
2) (
наставлять) напу́чувати кого́ на що. [Напу́чував сині́в свої́х на все до́бре (Ор. Левиц.)];
3)
церк. – проваджа́ти напу́тньою моли́твою, чита́ти напу́тнє, (особ. с причащ.) дава́ти напу́ття.
Напу́тствуемый
1) виря́джуваний, випрова́джуваний;
2) напу́чуваний.
I. Находи́ться, наха́живаться, найти́сь
1) (
стр. з.) знахо́дитися (в песнях и знаходжа́тися), бу́ти знахо́дженим, зна́йденим, познахо́дженим и т. п.; срв. I. Находи́ть. [Кістки́ ті́ї знахо́джено ду́же гли́боко під земле́ю (Л. Укр.)].
Встарину тут -вались клады – за стари́х часі́в тут знахо́джено скарби́.
Широта места -дится по высоте солнца – широту́ мі́сця (місце́вости) визнача́ють (реже: відшу́кують) за висото́ю со́нця.
Всё -дено в наилучшем порядке – все зна́йдено в найкра́щому поря́дку.
Виновный не -ден – винува́того (ви́нного) не зна́йдено (не ви́крито, не знайшли́, не ви́крили).
При обыске -дены компрометирующие документы – під час тру́су зна́йдено (ви́трушено, ви́крито) компроміто́вні докуме́нти.
Не -ден способ полного обесцвечивания тканей – не зна́йдено спо́собу (спо́сіб) цілкови́того знеба́рвлювання ткани́н (обычнее: зо́всі́м или цілко́м знеба́рвлювати ткани́ни);
2) (
возвр. з.) знахо́дитися (в песнях и знаходжа́тися), знайти́ся, нахо́дитися (в песнях и находжа́тися), знайти́ся, (о мног.) по(з)нахо́дитися; специальнее: (-ди́ться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; (отыскиваться) відшу́куватися, відшука́тися, (о мног.) повідшу́куватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийма́тися, ви́(й)нятися, обира́тися, обібра́тися и обра́тися, (с трудом, диал.) ви́рискатися; (встречаться, попадаться, случаться) трапля́тися, тра́питися, нагоджа́тися, нагоди́тися, вибира́тися, ви́братися; (быть) бу́ти, (существовать) існува́ти. [Поби́ть, то й аби́-хто зна́йдеться (Номис). Як ноже́м проби́то, то зна́йдуться лі́ки (Чуб. V). Вслуго́вують їм слу́ги, – от пани́ в нас такі́ знахо́дяться! (М. Вовч.). Мо́же на́йдеться діво́че се́рце, ка́рі о́чі (Шевч.). Познахо́дилися такі́ жінки́, що ба́чили, як він цілува́в її́ (Грінч.). Усе́ познахо́дилося, що в їх покра́дено (Чернігівщ.). «Чи понахо́дились-же ко́ні?» – «Понахо́дились» (Київщ.). На ці́лий світ ви́нявся оди́н таки́й дід (Кониськ.). Ви́нявся там таки́й чолові́к, що за вбо́гих люде́й обстава́в (Грінч.). Тре́ба ті́льки, щоб ви́йнявся енергі́йний ініція́тор (Грінч.). Такі́ пішли́ дощі́, що й дня не ви́нялося пого́жого (Грінч.). Обібра́вся таки́й-то хазя́їн (Драг.). Неха́й між ва́ми обере́ться хто смі́ливий та пі́де вночі́ на грі́шну моги́лу (Г. Барв.). Десь ви́рискався ми́ршавий чолові́чок (Мирний). Моя́ дочка́ удови́ця, їй лю́ди трапля́ються; не сього́дні-за́втра хтось посва́тає (Коцюб.). (Хоті́ли) затри́мати (ні́мку), по́ки наго́диться францу́зка (Л. Укр.). Якщо́ не наго́диться нічо́го (слу́жби), він бу́де зму́шений узя́ти з її́ гро́шей (Кінець Неволі). Як ті́льки було́ ви́береться у йо́го слобо́дна годи́на (Сим.)].
Виновный -шё́лся – винува́тий (ви́нний) знайшо́вся, -ого зна́йдено (ви́крито).
Не -дё́тся ли у вас листа бумаги? – чи нема́(є) (не бу́де, не зна́йдеться) у вас (чи не ма́єте ви) а́ркуша папе́ру?
В мире такого другого не -дё́тся – у (на) (всьо́му) сві́ті тако́го дру́гого не зна́йдеться, світ його́ (тако́го, тако́го дру́гого) не пока́же. [Удава́в із се́бе тако́го лю́того звіря́ку, що його́ і світ не пока́же (Яворн.)]. Вот -шё́лся приятель! – от знайшо́вся при́ятель! Вишь, какой -шё́лся! – ач яки́й ви́(й)нявся (ви́рискався, обібра́вся, ви́брався)! [Чи ти бач, яки́й багати́р ви́нявся! (Грінч.)];
3)
-ди́ться (не теряться) – добира́ти, добра́ти ро́зуму, дава́ти (знахо́дити), да́ти (знайти́) собі́ ра́ду, (догадываться) дога́дуватися, догада́тися, (выпутываться) викру́чуватися, ви́крутитися, (не растеряться) не втра́тити (не втеря́ти) ро́зуму, не збенте́житися, не сторопі́ти, не стеря́тися. [Не стеря́всь: добра́в ро́зуму (Полтавщ.). Він дасть собі́ ра́ду: бува́в у бува́льцях (Харківщ.). Догада́всь, що роби́ти (Київщ.). Не стеря́вся і так все розпоясни́в, що по його́ ста́лося (Сл. Ум.)].
Его не озадачишь, всегда -дё́тся – його́ не зі́б’єш з пантели́ку (не спантели́чиш), за́вжди дасть собі́ ра́ду (ви́крутиться или зна́тиме, що роби́ти).
Он везде -дё́тся – він скрізь (в усьо́му) дасть собі́ ра́ду (зна́тиме, що роби́ти), він з усьо́го ви́крутиться.
Он ловко -шё́лся, ответил хорошо – він спри́тно ви́крутився, відказа́в до́бре; він не збенте́жився (не сторопі́в, не стеря́всь) і до́бре (доте́пно, ме́тко) відказа́в.
Он -шё́лся и отвечал ему сейчас же – він дав собі́ ра́ду (не збенте́жився, не сторопі́в, не стеря́вся) і відказа́в йому́ нега́йно.
Он -шё́лся и умел выпутаться из затруднения – він дав собі́ ра́ду (не збенте́жився, не сторопі́в) і зумі́в ви́плутатися (ви́борсатися) із скрутно́го стано́вища.
Не -шё́лся, что сказать – не знайшо́в (не добра́в ро́зуму, не догада́вся), що́ сказа́ти; збенте́жився (сторопі́в, стеря́всь) і не зміг нічо́го сказа́ти; він не здобу́вся на сло́во (Крим.);
4)
-ди́ться (только несов.) –
а) (
быть, пребывать) бу́ти (сов. пробу́ти, многокр. бува́ти), перебува́ти (сов. перебу́ти), пробува́ти (сов. пробу́ти), (в просторечии редко, в научном языке обычно) знахо́дитися, (иметь жилище, обитать) домува́ти, (жить) жи́ти, (зап.) ме́шкати, (обретаться) оберта́тися, (редко) поверта́тися, пово́дитися, ма́тися, (зап.) ме́шкати, промешка́ти, (постоянно быть, не покидать) держа́тися, (помещаться, содержаться) місти́тися; (на складе: об имуществе, товарах) бу́ти, перебува́ти, лежа́ти; (стоять) стоя́ти, (лежать) лежа́ти, (сидеть) сиді́ти, (висеть) висі́ти и т. п.; срв. Быть. [Яки́йсь час він лежа́в долі́лиць, диву́ючись, де він (где он -дится) і що з ним ско́їлось (Країна Сліпих). Ко́нон за́вжди був при госпо́ді, Грицько́ при скла́ді (Сл. Ум.). Де тепе́р (перебува́є, пробува́є) ваш брат? (Київ). Де він тепе́р мо́же перебува́ти? (Крим.). За капіталі́зму все перебува́є в рука́х буржуазі́ї (Азб. Комун.). Робітники́ й капіталі́сти перебува́ють зовсі́м не в одна́кових умо́вах (Азб. Комун.). Як тя́жко на безві́дді ри́бі пробува́ти, так тя́жко на чужині́ безрі́дному пробува́ти (Метл.). Дунка́нів син пробува́є в свято́го Едуа́рда (Куліш). Для то́го прожива́в Кві́тка в манастире́ві, щоб бли́жче знахо́дитись коло до́ма бо́жого (Куліш). З а́ктових кни́гах знахо́диться таки́й ціка́вий докуме́нт (Україна). Матро́на ри́мська у тюрмі́ дому́є! (Л. Укр.). Стах бере́ за ро́зум і чесно́ту мого́ па́на, коли́ такі́ тара́нтули отру́тні дому́ють вку́пі з ним (Л. Укр.). Він там у Пі́сках ме́шкає (Мирний). Не раз у ха́ті оберта́вся тоді́ його́ лаке́й (Крим.). Мирові́ перегово́ри оберта́ються по́ки-що в ста́дії підгото́вчій (Н. Рада). Вона́ сама́, одни́м одна́ душе́ю, бу́де поверта́тися у тако́му вели́кому го́роді (Квітка). Зна́є, де він пово́диться (Квітка). А тре́тя (части́на ві́йська) де ся ма́є? (Ант.-Драг.). Пору́баний, на ра́ни смерте́льнії знемага́є, а коло йо́го джу́ра Яре́ма промешка́є (Ант.-Драг.). Зимо́ю ри́ба де́ржиться на дні (Сл. Гр.). Напро́сто Лаго́вського місти́вся за столо́м ко́нсул (Крим.). Пра́во на кінці́ меча́ мі́ститься (Вороний). В цих збі́рниках місти́лись короте́нькі оповіда́ння (Рада). Цу́кор лежи́ть у комо́рі (Київ). З одного́ бо́ку рядка́ стоя́ла да́та (Остр. Скарбів). Він угля́дів, що лежи́ть біля до́лішньої межі́ снігі́в (Країна Сліпих)].
-ться в бегах, см. Бег 2.
-ться в бедности – жи́ти (перебува́ти) в (при) зли́днях (убо́го, при вбо́зстві), (образно) (голо́дні) зли́дні годува́ти.
-ться в беспамятстве – бу́ти неприто́мним.
-ться в ведении, подчинении чьём – бу́ти (перебува́ти) у ві́данні чиє́му, у во́лі чиї́й (під ору́дою чиє́ю), підляга́ти кому́, чому́. [Акаде́мія Нау́к перебува́є в безпосере́дньому ві́данню верхо́вної вла́ди (Стат. Ак. Н.)].
-ться вне себя от чего – (аж) нетя́митися (сов. нестя́митися) з чо́го.
-ться дома – бу́ти вдо́ма, (домовничать) домува́ти. [На́ша па́ні дому́є, вече́ряти готу́є (Чуб. III)].
-ться в заблуждении – помиля́тися, ма́ти помилко́ву ду́мку, бу́ти оми́леним. [Чи спра́вді я ви́рвалася на во́лю, чи мо́же я ті́льки оми́лена? (Кониськ.)].
-ться в (полной) зависимости от кого, чего – бу́ти (перебува́ти) в цілкови́тій зале́жності, (цілко́м) зале́жати від ко́го, від чо́го.
-ться в добром здоровьи – бу́ти живи́м-здоро́вим (фам. в до́брому здоро́в’ячку), ма́тися до́бре, почува́ти себе́ до́бре.
-ться в опасности – бу́ти (перебува́ти) в небезпе́ці (під небезпе́кою).
Он -дится в опасности – він у небезпе́ці, йому́ загро́жує небезпе́ка.
-ться в затруднении (в затруднительном положении) – бу́ти в скрутно́му стано́вищі, бу́ти заклопо́таному (в кло́поті), (редко) стоя́ти зле, (безл.) кому́сь кло́піт, (шутл.) непере́ливки (дово́дитися) кому́. [В йо́го приро́дне ща́стя, що тебе́ побо́ре, хоч я́к-би зле стоя́в він (Куліш). Тепе́р я в кло́поті (мені́ кло́піт): що-ж да́лі ді́яти (Звин.). Заморга́в очи́ма, як за́вжди, коли́ дово́дилося непере́ливки (Корол.)].
-ться на пользовании в лечебном заведении – перебува́ти на лікува́нні – (лікува́тися; зап. курува́тися) в ліка́рні.
-ться в равновесии с чем – ма́ти рівнова́гу (рівнова́житися) з чим.
-ться в верных руках – бу́ти (перебува́ти) в пе́вних (ві́рних, наді́йних) рука́х.
-ться в связи с чем – бу́ти зв’я́заним (пов’я́заним) з чим, бу́ти (перебува́ти, стоя́ти) в зв’язку́ з чим. [З оци́м семі́тським ко́ренем чи не перебува́є ча́сом в етимологі́чному зв’язку́ слов’я́нське «хма́ра»? (Крим.)].
-ться на службе – бу́ти (перебува́ти, пробува́ти) на слу́жбі; (служить) служи́ти.
-ться в соответствии с чем – відповіда́ти чому́. [Приско́рений темп пое́зій Оле́ся відповіда́є поді́ям гаря́чого ча́су (Рада)].
-ться на сохранении – бу́ти на схо́ві (на схо́ванці), перехо́вуватися.
-ться в тревоге – бу́ти (перебува́ти) в триво́зі.
-ться при этом, при том – бу́ти при цьо́му, при то́му.
Рука его -лась на столе – рука́ його́ лежа́ла на столі́.
Его имя не -дится в списке – його́ ім’я́ нема́(є) в спи́скові, його́ ім’я́ не стої́ть у спи́скові.
Он -дится за границей – він (перебува́є, пробува́є, живе́) за кордо́ном.
Если -ду́тся желающие – якщо́ зна́йдуться (бу́дуть, тра́пляться) охо́чі.
-дятся люди, осмеливающиеся мечтать – є (існу́ють, трапля́ються, знахо́дяться) лю́ди, що з[на]ва́жуються мрі́яти;
б) (
о местоположении) бу́ти, місти́тися, (только о географ.) знахо́дитися, (лежать) лежа́ти, розлягти́ся (в прош. вр. глагола), (стоять) стоя́ти; (простираться) простяга́тися (сов. простягти́ся), стели́тися, простеля́тися (сов. простели́тися) (-лю́ся, -лишся), простила́тися (сов. просла́тися (-стелю́ся, -сте́лешся)); срв. Лежа́ть 4. [Навпро́ти його́ каю́ти була́ комо́ра (Кінець Неволі). В попере́чній стіні́ буди́нку були́ две́рі (Олм. Примха). Навпро́ти буди́нку місти́лася (стоя́ла) ста́йня (Київщ.). Наспо́ді горта́ни мі́ститься персне́вий хрящ (М. Калин.). Кварти́ра місти́лася в найни́жчому по́версі (Крим.). Ця устано́ва (мі́ститься) в Ки́їві (Київ). Осно́ва лежи́ть під самим Ха́рковом (Куліш). Склепі́ння лежа́ло гли́боко під пове́рхнею землі́ (Едґ. По). Пода́вся до їда́льні, що лежа́ла в кідьканадцятьо́х кро́ках (В. Гжицьк.). Де на́ше село́? – а ї́дьте про́сто шляхо́м, дої́дете до ста́ву – то на́ше село́ розлягло́ся понад ста́вом (Звин.). Одна́ з подо́вжніх стін буди́нку стоя́ла про́сто ворі́т огоро́жі (Олм. Примха). Перед ґа́нком стели́вся моріжо́к (Київщ.)].
Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки – о́стрів Мадаґаска́р (знахо́диться или лежи́ть) бли́зько схі́днього бе́рега А́фрики.
Город -дится на берегу реки – мі́сто лежи́ть (розлягло́ся, розгорну́лося) над ріко́ю.
Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан – (по)між А́фрикою й Аме́рикою простяга́ється (простя́гся) Атланті́йський океа́н.
Находя́сь – бу́вши (многокр. бува́ючи), перебува́ючи, пробува́ючи и т. п. [Пробува́ючи на слу́жбі (Н.-Лев.)].
Находя́щийся, Находи́вшийся – що є (перебува́є, пробува́є и т. п.), що був (перебува́в, пробува́в и т. п.), (-щийся ещё) су́щий. [До всіх землякі́в, на Украї́ні су́щих (Шевч.)].
-щийся близко – близьки́й, по́близький.
-щийся вверху, внизу – горі́шній, до́лішній.
-щийся далее – да́льший. [Сі́ра мря́ка, що залягла́ да́льшу, безлі́сну доли́ну (Франко)].
-щийся на таком-то расстоянии от чего – дале́кий на сті́льки то від чо́го. [Одно́ моє́ по́ле дале́ке від дру́гого на го́нів дво́є (Звин.)].
-щийся вне себя от чего – нестя́мний з чо́го.
-щийся на учёте – обліко́вий; см. ещё Состоя́щий (под Состоя́ть).
Неве́рный
1) (
вероломный, изменяющий) неві́рний, (сщ.) неві́рник, (ненадёжный) непе́вний, (склонный к изменам) зрадли́вий, зра́дний; (непостоянный: о состояниях, чувствах) непе́вний. [З неві́рною дружи́ною куди́ піду́, то заги́ну (Пісня). Неві́рний (непе́вний) при́ятель (Київ). Чо́вен непе́вний воді́ доручи́в (Л. Укр.). Зрадли́вий чолові́к (Київ)].
-ная женщина – неві́рна (зрадли́ва) жі́нка (же́нщина), неві́рниця.
-ное счастье – непе́вне ща́стя.
-на их любовь – непе́вна (зрадли́ва, зра́дна) їх любо́в, непе́вне (зрадли́ве, зра́дне) їх коха́ння;
2) (
ложный) неправди́вий, неві́рний, (неправильный) несправедли́вий, непра́вильний, непопра́вний, (неосновательный) неслу́шний, (ошибочный) хи́бни́й, помилко́вий, (фальшивый) фальши́вий. [Неправди́ве змалюва́ння поді́ї (Київ). Несправедли́ве (неслу́шне) заува́ження (Київ). Чи ві́рна на́ша, чи хибна́ доро́га? (Франко)].
-ный вес – неправди́ва (несправедли́ва) вага́.
-ный взгляд (в перен. знач.) – неправди́вий (хи́бни́й, помилко́вий) по́гляд.
-ное вычисление – непра́вильне (неві́рне) обчи́слення.
-ный (фальшивый) голос – фальши́вий го́лос.
-ное известие – неправди́ва (помилко́ва, грубо: брехли́ва) (з)ві́стка.
-ный ответ – неправди́ва (хи́бна́, помилко́ва) ві́дповідь.
-ный перевод – непра́вильний (непопра́вний, неві́рний) пере́клад.
-ный путь – непе́вна (хи́бна́) путь (доро́га).
-ный слух (молва) – неправди́ва (грубо: брехли́ва) чу́тка.
-ный счёт (бухг.) – непра́вильний (неві́рний) раху́нок.
-ные часы – непра́вильний (неві́рний) годи́нник;
3) (
нетвёрдый, неустойчивый) непе́вний, невпе́внений; (колеблющийся) хитки́й, хистки́й; (капризный) химе́рний. [Дрібни́м, непе́вним кро́ком пішо́в бічно́ю ву́лицею (Коцюб.). Бли́має непе́вний о́гник (Р. Край)].
-ный взгляд (в прям. знач.) – непе́вний (невпе́внений) по́гляд, непе́вне о́ко.
-ный (неуверенный) голос – непе́вний (невпе́внений) го́лос.
-ная походка – непе́вна (невпе́внена, хитка́) хода́.
-ный свет, блеск – непе́вне (химе́рне) сві́тло, непе́вний (химе́рний) блиск.
-ные тени – непе́вні (хисткі́, химе́рні) ті́ні;
4) (
сомнительный, ненадёжный) непе́вний.
-ное дело – непе́вна спра́ва;
5) (
не исповедующий господств. веры) неві́рний, (сщ.) не́вір (-ра, м. р.), неві́ра (-ри, общ. р.), неві́рник, -ниця, (соб.) неві́рство; (язычник, -ница) пога́нин (стар.) пога́н (мн. -га́ни) пога́нка, (соб.) пога́нство; (басурманский) бузуві́рний, (сщ.) бузуві́р (-ра), -ві́рка; срв. Неве́рующий 1. [Абдулла́ су́мно диви́вся на цього́ неві́рного, з котри́м так до́вго змага́вся (Олм. Примха). Ця, ба́чте, неві́ра, то й темни́ці доладу́ не вмі́є змурува́ти, – не то що ми, христия́ни (М. Вовч.). Христия́ни става́ли ученика́ми неві́рника (Павлик). Бо незря́чий сей пога́нин був, ще ві́рив непохи́тно в честь і в ві́рність (Крим.)];
6) (
недоверчивый) неві́рний, неймові́рний.
Фома -ный – Хома́ неві́рний, Хома́ неві́рний (Л. Укр.). [Знайшо́вся таки́ оди́н Хома́ неві́рний, та так Хомо́ю і зва́вся (Франко)].
По, предл.
1)
с дат. п.
а)
на вопрос: где, по чему – по ко́му, по чо́му (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.).
Ходить по комнате, по саду, по двору – ходи́ти по кімна́ті (по ха́ті), по саду́, по дво́ру́ и по дворі́.
Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) – ходи́ти по лі́сі (и по лісу́, по гаю́), по по́лю, по горі́ (и реже лі́сом, га́єм, по́лем). [По дібро́ві ві́тер ві́є, гуля́є по по́лю (Шевч.). Ой чиї́ то воли́ по горі́ ходи́ли?].
Плавать по́ морю, по реке, по воде – пла́вати по мо́рю, по рі́чці, по воді́ (Срв. п. 1 б.).
Гулять по городу, по улице – гуля́ти по мі́сту (по го́роду), по ву́лиці.
Путешествие по Италии – по́дорож по Іта́лії (и Іта́лією).
Смерть (болезнь) не по́ лесу ходит, а по людям – смерть (по́шесть) не по лі́сі (по лісу́) хо́дить, а по лю́дях.
Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге – ве́зли́ хліб та й порозтру́шували його́ по всій доро́зі. (Срв. п. 1 б).
Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам – порозсила́ти нака́з по волостя́х, ї́здити по знахаря́х, піти́ по рука́х, рости́ по рова́х (по рівчака́х).
По селениям и по городам – по се́лах і по міста́х. [По степа́х та хутора́х (Д. Марк.). Служи́ла вона́ по свої́х, служи́ла по жида́х, служи́ла й по купця́х (Мирн.). Тру́дно ста́ло старе́нькій по лю́дях жи́ти].
По горах и по долам – по го́рах і по доли́нах, го́рами й доли́нами.
Ударить по голове, по лицу, по зубам – уда́рити по голові́, по лиці́ и по лицю́, по зуба́х. [Не по чім і б’є́, як не по голові́].
Пойти по́-миру – піти́ з торба́ми, попідві́конню.
По всей Украине гремела его слава – на всю Украї́ну, по всій Украї́ні голосна́ була́ (луна́ла) його́ сла́ва.
По всему свету пошёл слух – на ввесь світ, по всьо́му сві́ту пішла́ чу́тка.
Ударить по рукам – уда́рити по рука́х.
Сковать кого по рукам и по ногам – скува́ти кого́ на ру́ки і на но́ги, скува́ти кому́ ру́ки й но́ги.
Стол стоял посредине комнаты – стіл стоя́в посеред (посере́дині) ха́ти.
По обеим сторонам улицы – по оби́два бо́ки ву́лиці, по оба́біч ву́лиці.
По праздникам, по праздничным дням – в свя́та, в святні́ дні, свя́тами, святни́ми дня́ми.
Он принимает по вторникам – він прийма́є у вівті́рки, вівті́рками, (еженедельно) що-вівті́рка.
Заседания происходят по пятницам – засі́дання відбува́ються у п’я́тниці, п’я́тницями, (еженедельно) що-п’я́тниці.
По зимам мы дома, по летам на заработках – у зи́му ми вдо́ма, а в лі́то на заробі́тках.
По временам – часа́ми, ча́сом.
Растёт не по дням, а по часам – росте́ не що-дни́ни, а що-годи́ни, росте́, як з води́ йде;
б) (
Для обозначения направления движения, пути следованияна вопрос: вдоль чегоупотребляется конструкция с твор. пад.).
Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке – йти ву́лицею; доро́гою, але́єю, сте́жкою. [Ой, ішо́в я ву́лицею раз, раз (Пісня). Ой ходи́ла ді́вчина бережко́м].
Проходить итти по полю – прохо́дити, йти́ по́лем.
Дорога пролегала по горе, по болоту – доро́га йшла́ горо́ю, боло́том.
Ехать по железной дороге – ї́хати залі́зни́цею.
Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) – пливти́ Дніпро́м, мо́рем.
Плавание по Днепру и его притокам – плавба́ Дніпро́м та його́ до́пливами.
Переслать по почте, по телеграфу – пересла́ти по́штою, телегра́фом;
в) (
согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чо́го, за ки́м, за чи́м, (реже) по ко́му, по чо́му; через що, відпові́дно до чо́го.
По приказанию, по декрету – з нака́зу, за нака́зом, за декре́том.
По повелению тирана – за тира́нським велі́нням, з тира́нського нака́зу.
По определению суда – за ви́роком су́ду.
По поручению – з дору́чення, за дору́ченням.
Я сделал это по совету отца, по его совету – я зроби́в це за пора́дою ба́тьковою, за його́ пора́дою.
По рассеянности, по недоразумению – з неува́жности, з непорозумі́ння и через неува́жність, через непорозумі́ння.
По ошибке – по́милкою, через по́милку.
Это произошло по ошибке – ста́лося це по́милкою (через по́милку, за о́бмилки).
Он сделал это по ненависти ко мне – він зроби́в це з нена́висти до ме́не.
Высказаться, писать по поводу чего-либо – ви́словитися, писа́ти з при́воду чого́.
По какому поводу вы пришли ко мне? – з яко́го при́воду (за яким при́водом) ви прийшли́ до ме́не? [Приї́хав я до Ки́їва за тим при́водом, щоб…].
По этому случаю (= поводу), по какому случаю – з ціє́ї наго́ди, з яко́ї наго́ди.
По случаю столетия со дня рождения… – з наго́ди столі́тніх рокови́н з дня наро́дження…
По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель – ви́падком (випадко́во) де́шево продаю́ться ме́блі.
По счастливой случайности – щасли́вим ви́падком, через щасли́вий ви́падок.
По несчастному случаю, по несчастию – через неща́сний (нещасли́вий) ви́падок, неща́сним ви́падком (случа́єм), через неща́стя, (к несчастию) на неща́стя.
По несчастью виноват в этом я – на неща́стя я цьому́ (в цьо́му) ви́нен (причи́ною).
Товарищ по несчастью – това́риш неща́стям.
По лицу, по глазам его было видно, что… – з ви́ду (з тва́ри), з оче́й його́ було́ зна́ти (ви́дно), що… (и по виду́, по о́чах). [Ви́дно ми́лу по ли́ченьку, що не спа́ла всю ні́ченьку, ви́дно ми́лу по бі́лому, що жу́риться по ми́лому].
По его голосу было слышно – з го́лосу його́ чу́ти було́. [З го́лосу його́ чу́ти, що він на́че чого́сь зраді́в (Кониськ.)].
По тому тону, каким сказаны эти слова – з того́ то́ну, яки́м ска́зано ці слова́.
По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… – з тіє́ї ува́ги, з яко́ю він ви́слухав мене́, ви́дно було́…
Узнать кого по голосу – пізна́ти кого́ з го́лосу (по го́лосу).
По когтям и зверя знать – з па́зурів (и по па́зурях) зві́ря зна́ти. [Ви́дно па́на по халя́вах].
По платью встречают, по уму провожают – по оде́жі стріча́ють, а по уму́ виряджа́ють.
По Сеньке и шапка – по Са́вці сви́тка, по па́ну ша́пка.
По одёжке протягивай ножки – по своє́му лі́жку простяга́й ні́жку.
Судить по наружности, по внешнему виду – суди́ти з о́кола, з зо́внішнього (з око́лишнього) ви́гляду.
По прошению, по просьбе, по ходатайству – на проха́ння, на про́сьбу (редко з про́сьби), на клопота́ння.
Он уволен в отставку по прошению – він зві́льнений в відста́вку на проха́ння.
По моей просьбе – на моє́ проха́ння, на мою́ про́сьбу.
По требованию – на вимо́гу.
По предложению министра – на пропози́цію (вне́сення) и за пропози́цією (за вне́сенням) міні́стра.
По моему соображению – на мою́ га́дку (ду́мку).
По принуждению, по охоте – з (при)му́су, з прину́ки, з охо́ти. [Не з му́су я прийшла́ так, а з охо́ти (Куліш). Як не даси́ з про́сьби, то даси́ з гро́зьби (Номис)].
По своей (собственной) воле, по неволе – з своє́ї (вла́сної) во́лі, своє́ю (вла́сною) во́лею, з нево́лі (нево́лею).
По наущению – з намо́ви.
По вашей милости – з ва́шої ла́ски.
По чьей вине (по моей вине) это произошло – з чиє́ї причи́ни (з моє́ї причи́ни, через ме́не) це ста́лося.
По той причине – з тіє́ї (з то́ї) причи́ни.
По многим причинам – з багатьо́х причи́н.
По болезни – через х(в)оро́бу, за х(в)оро́бою.
По незнанию, по непониманию, по глупости – з незна́ння (зне́знавки), з нерозумі́ння, з дурно́го ро́зуму (через незна́ння, через нерозумі́ння, через дурни́й ро́зум). [Ті́льки зне́знавки та з нетяму́чости мо́жна ста́вити украї́нському письме́нству на раху́нок «национа́льную» у́зость (Єфр.)].
Не по-хорошу мил, а по́-милу хорош – не тим лю́бий, що хоро́ший, а тим хоро́ший, що лю́бий.
Судя по этому, по тому, что… – су́дячи з цьо́го, з то́го, що…
Книга уже по тому одному заслуживает внимания – кни́га вже через те́ саме́ (тим сами́м) ва́рта ува́ги.
По несогласию – через незго́ду.
По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены – за лю́тими моро́зами навча́ння (нау́ку) в шко́лі тимчасо́во припи́нено.
По принципиальным соображениям, мотивам – з принципо́вих (принципія́льних) мірко́ваннів (моти́вів). [А́втор ціє́ї промо́вистої тира́ди за́раз-же зріка́ється – пра́вда, з моти́вів не принципія́льних – свого́ за́міру (Єфр.)].
По старинному обычаю – (за) стари́м (да́внім) зви́ча́єм и по старо́му (да́вньому) звича́ю. [По старо́му звича́ю – до ча́ю].
По своему обыкновению – свої́м зви́ча́єм.
Служить по выборам – служи́ти з ви́бору (ви́бором).
По примеру своих предшественников – за при́кладом свої́х попере́дників.
По всем правилам (требованиям) науки – за всіма́ пра́вилами (при́писами, вимо́гами) нау́ки.
По приложенному образцу – за до́даним зразко́м, на до́даний зразо́к.
Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания – дода́ти по одному́ зразко́ві (примі́рникові) ко́жного вида́ння.
Одет по последней моде – вдя́гнений за оста́нньою мо́дою.
Высчитать по формуле – ви́рахувати за фо́рмулою.
Распределять, классифицировать по каким-л. признакам – поділя́ти, класифікува́ти за яки́ми озна́ками.
Становиться по росту – става́ти за зро́стом (відпові́дно до зро́сту).
По очереди, по старшинству – за черго́ю, за старши́нство́м.
По порядку – по́ряду.
Рассказывай все по порядку – усе́ по́ряду розпові́дуй.
Считать по порядку – рахува́ти (лічи́ти) з ря́ду, від ря́ду, вряд.
Заплатить по счёту – оплати́ти раху́нок.
Выдать по чеку – ви́дати на чек.
Получить по счёту, по ордеру – оде́ржати на раху́нок, на о́рдер.
По рассказам старожилов – за оповіда́ннями старожи́тців.
По донесениям корреспондентов – за до́писами кореспонде́нтів.
По закону, не по закону – за зако́ном, за пра́вом, проти зако́ну, проти пра́ва.
Наследовать по праву – спадкува́ти пра́вом (з пра́ва).
По общему согласию – за спі́льною зго́дою.
Жениться на ком по любви, по расчёту – ожени́тися (одружи́тися) з ким з любо́ви, з інтере́су.
Он мне родня по жене – він мені́ ро́дич через жі́нку (по жі́нці).
Наши братья по Адаму – наші́ брати́ по Ада́му (через Ада́ма).
Назвать кого по имени, по фамилии – назва́ти кого́ на йме́ння (на імено́), на прі́звище. [Єсть у Ки́їві чолові́к на йме́ння Кири́ло, на прі́звище Кожом’я́ка. Був чолові́к на ім’я́ Заха́рія (Св. П.)].
Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… – схі́дньо-слов’я́нську сім’ю́ звуть ина́кше ру́ською за йме́нням тіє́ї ру́ської дина́стії…
Немец по происхождению – ні́мець ро́дом, з ро́ду.
В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению – в анти́чній пое́зії розрі́знювано склади́ до́вгі з приро́ди (з нату́ри, приро́дою, нату́рою) і пози́цією.
Итти по следам за кем-либо – іти́ слі́дом (сліда́ми) за ким, іти́ в чий слід (в чиї́ сліди́).
По течению – за водо́ю, упли́нь за водо́ю.
Пустить, пойти по ветру – пусти́ти, піти́ за ві́тром.
Ходить, обращаться по солнцу – ходи́ти, оберта́тися за со́нцем.
По шерсти, против шерсти – за ше́рстю, проти ше́рсти.
Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки – зареєструва́тися, відпові́дно до мі́сця, при мі́сці, на мі́сці пробува́ння (ме́шкання), з’яви́тися на мі́сце припи́су.
По месту назначения – до призна́ченого мі́сця.
По месту службы – (на вопрос: куда) на мі́сце слу́жби, (где) на мі́сці (при мі́сці) слу́жби, на слу́жбі. [Опові́щення про суд по́слано їм на місця́ слу́жби. Пеню́ ви́вернуть з йо́го на слу́жбі].
Он арестован по доносу – він заарешто́ваний за до́казкою, через до́казку.
По обвинению в убийстве – за обвинува́ченням (обвинува́чуючи) в уби́встві (душогу́бстві).
По подозрению в измене – за підо́зренням (при́здру ма́ючи) в зра́ді.
Мучили людей по одному подозрению в чём-л. – му́чили люде́й на саме́ підо́зрення в чо́му.
На деле и по праву – ді́лом і пра́вом (з пра́ва).
По чести – по че́сті.
По совести – по со́вісті.
По справедливости – по пра́вді.
По правде сказать – ка́жучи напра́вду, як по пра́вді каза́ти.
Будет по слову твоему – бу́де за сло́вом твої́м.
По свидетельству историков – за сві́дченням істо́риків.
По словам вашего брата – як ка́же (мовля́в) ваш брат.
По моим, по его наблюдениям – за мої́ми, за його́ спостере́женнями.
По моей теории – на мою́ тео́рію.
По моему мнению – на мою́ ду́мку.
По моему – по мо́єму, як на ме́не.
Высказаться по вопросу о чём-л. – ви́словитися в які́й спра́ві, в спра́ві про що.
Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны – комі́сія для склада́ння словника́, для землевпорядкува́ння, для дослі́джування продукці́йних сил краї́ни.
Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей – робо́ти (пра́ця) коло збудува́ння мо́сту, коло ви́сушення болі́т, коло обсі́яння полі́в.
Лекции по истории литературы – ле́кції з істо́рії літерату́ри (письме́нства).
Литература по этнографии, по этому вопросу – літерату́ра що-до етногра́фії, що-до цьо́го пи́та́ння про етногра́фію, про це пи́та́ння.
Обратиться к кому по делу – зверну́тися (уда́тися) до ко́го за ді́лом (за спра́вою, в спра́ві).
По этому делу – за цим ді́лом (за ціє́ю спра́вою), в цій спра́ві.
Обратиться по адресу – зверну́тися на адре́су.
По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму – до се́рця, до любо́ви, до душі́, до смаку́ (до вподо́би), до ро́зуму. [Уче́ння те було́ і не до се́рця, і не до ро́зуму (Яворн.)].
По плечу, не по плечу – до плеча́, не до плеча́, (по силам) до снаги́, не до снаги́.
Не по моим зубам – не на мої́ зу́би, не про мої́ зу́би.
Специалист по внутренним болезням – спеціялі́ст на вну́трішні х(в)оро́би, на вну́трішніх х(в)оро́бах.
Смотря по погоде, по погоде глядя – як яка́ пого́да, як до пого́ди.
По нынешним временам – як на тепе́рішній час (-ні часи́).
Плата по работе – пла́та від робо́ти, як до робо́ти.
Награда мала по его заслуге – нагоро́да мала́ як на його́ заслу́гу.
По сравнению с кем, с чем – проти ко́го, проти чо́го, як рівня́ти (рівня́ючи) до ко́го, до чо́го.
По направлению к чему – до чо́го.
По отношению к кому, к чему – що-до ко́го, що-до чо́го, відно́сно ко́го, чо́го, о́біч ко́го, чо́го, проти ко́го, чо́го.
По отношению ко мне это несправедливо – що-до ме́не (відно́сно ме́не) це несправедли́во; срв. Относи́тельно, Отноше́ние.
Расставить столбы по дороге – порозставля́ти стовпи́ уздо́вж (уподо́вж) доро́ги.
Итти, ехать по столбам – іти́, ї́хати стовпа́ми (уподо́вж стовпі́в).
По дороге, по пути (= в дороге) – доро́гою.
Мне с тобою не по дороге – мені́ не по доро́зі (не доро́га) з тобо́ю.
Спуститься по верёвке – злі́зти по (и на) мотузку́, мотузко́м.
Взобраться по трубе – ви́лізти ри́нвою.
По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. – по-украї́нському, по-францу́зькому, по-туре́цькому и т. п. По-христиански, по-царски, по-барски – по-христия́нському, по-ца́рському, по-па́нському.
По рублю с каждого – по карбо́ванцю з ко́жного (з душі́, вульг. з но́са, з чу́ба).
Мы ехали по десяти вёрст в час – ми в’їзди́ли по де́сять версто́в на годи́ну.
По уменьшённой цене – за зме́ншену ці́ну.
По первому, по пятому, по десятому разу – упе́рше, уп’я́те, удеся́те;
в) (
на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чо́го, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… – фо́рмою, ко́льором, своє́ю будо́вою вони́ нага́дують…
По красоте нет ей равной – красо́ю (вро́дою), на красу́ (на вро́ду) нема́ їй рі́вні. [Були́ (шовко́виці) вся́кі: і черво́ні і бі́лі на ягідки́].
Сложный по своему составу – складни́й свої́м скла́дом (на свій склад, що-до свого́ скла́ду).
По виду (по наружности) он очень симпатичен – ви́глядом (на ви́гляд, на взір) він ду́же симпати́чний.
По виду ему около тридцати лет – на ви́гляд (на по́гляд, на о́ко, на взі́р, на по́зір, з ви́гляду, з ви́ду, з лиця́) йому́ бли́зько трицятьо́х ро́ків.
По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные – си́лою і безпосере́дністю почуття́, оригіна́льністю сюже́та цей твір переважа́є всі и́нші, над усіма́ и́ншими виви́щується.
И по форме и по содержанию это прекрасная вещь – і фо́рмою (і що-до фо́рми, і на фо́рму) і змі́стом (і що-до змі́сту, і на зміст) це чудо́ва річ.
По существу своего содержания – що-до істо́ти свого́ змі́сту.
По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране – число́м (що-до числа́) лю́дности це мі́сто займа́є пе́рше мі́сце (стої́ть на пе́ршому мі́сці) в краї́ні.
По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… – свої́ми географі́чними і клімати́чними озна́ками (особли́востями) или що-до свої́х географі́чних і клімати́чних озна́к (особли́востей) ця терито́рія нале́жить…
По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… – свої́ми антропологі́чними озна́ками (що-до свої́х антропологі́чних озна́к) лю́дність ціє́ї краї́ни ді́литься на…
Измерять по длине, по ширине, по высоте – виміря́ти на довжиню́, на шириню́, на височиню́;
2)
с вин. пад.
а) (
на вопрос: во что на сколько) – по що.
Сукно по́ два рубля аршин – сукно́ по (в) два карбо́ванці за арши́н.
Они получили по́ два рубля – вони́ здобули́ по два карбо́ванці. [Дає́ на рік по сто черво́них. У жнива́ ча́сом пла́тять косаря́м по карбо́ванцю в день або й по два карбо́ванці (Н.-Лев.)].
Сделать по два вопроса каждому – зада́ти по два́ пи́та́ння ко́жному.
Строиться по́ два, по́ три, по четыре – шикува́тися по два́ (по дво́є), по три́ (по тро́є), по чоти́ри,
б) (
на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чо́го, по що, по ко́го.
По сие время – до́сі, до цьо́го ча́су и по сей час.
С 1917 по 1925 год – з 1917-го аж до 1925-го ро́ку.
По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг – до сме́рти тебе́ не забу́ду, до сме́рти (до гро́бу) твій друг (при́ятель).
Высотою по локоть, по грудь – завви́шки по лі́коть, по гру́ди (до лі́ктя, до груде́й).
По шею – по ши́ю, до ши́ї.
По колена – по колі́на, до колі́н. [Уже́ ді́да вода́ по колі́на поняла́].
Увяз по колена, по пояс – угру́з по колі́на, по по́яс.
Он по́ уши в долгах – він в борга́х, як в реп’яха́х.
По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша – аж до тіє́ї гори́, до того́ ліска́ (гайка́), до тіє́ї рі́чки (аж по ту го́ру, по той лісо́к, по ту рі́чку) земля́ все на́ша.
По эту, по ту сторону, по обе стороны – по цей, по той бік, при цей, при той бік, по оби́два бо́ки, оба́поли чого́ (срв. О́ба).
По одну, по другую сторону – по оди́н, по дру́гий бік, (реже) (по) при оди́н, при дру́гий бік. [У нас одна́ ха́та при оди́н бік сіне́й, а дру́га – при дру́гий бік (Звин.)]
3)
с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) – за ким, за чим и по ко́му, по чо́му.
Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём – пла́кати, нудьгува́ти, тужи́ти, жури́тися, скуча́ти, зідха́ти за ким, за чим (реже по ко́му, по чо́му). [Дурна́ ді́вчина нерозу́мная за козаче́ньком пла́че. Кого́ коха́є, за тим і зідха́є].
Плакать по брате, по сетре – пла́кати за бра́том, за сестро́ю.
Звонить по ком, по чьей душе – дзвони́ти по ко́му, по чиї́й душі́. [Подзвони́ли по дитя́ті у вели́кий дзвін].
Носить траур по родителям – носи́ти жало́бу по батька́х.
По смерти отца – по сме́рті ба́тька, після сме́рти ба́тька.
По заходе солнца – по за́ході со́нця.
По обеде – по обі́ді, після обі́д(у).
По окончании праздников – по свя́тах.
По истечении, по прошествии срока – по скі́нченні стро́ку, як ви́йде (ді́йде, скі́нчи́ться) строк.
По возвращении его из путешествия – після поворо́ту з по́дорожи.
По возвращении его в отечество – після поворо́ту до рі́дного кра́ю.
По истечении трёх недель – по трьох ти́жнях, в три ти́жні після чо́го. [Одна́ уме́рла на зеле́ну неді́лю, а одна́ – як ячмі́нь жа́ли, в три неді́лі після тіє́ї (Борз. п.)].
По мне, по нём, по ней (пожалуй) – про ме́не, про ньо́го, про не́ї, як на ме́не, як на ньо́го, як на не́ї.
По мне, по нём хоть трава не расти – про ме́не (про ньо́го) хоч вовк траву́ їж.
По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно – по ньо́му (по ній) ви́дно було́, що до́ма не все гара́зд. [Хіба́-ж ти не помі́тив по їй, що вона́ й зда́вна навіже́на? (М. Вовч.)].
Дочь по отце пошла, сын по матери – дочка́ в ба́тька вдала́ся, син у ма́тір ви́йшов (уда́вся).
Руби дерево по себе – руба́й де́рево по собі́.
Выстрелить по ком – ви́стрілити (стре́лити) на ко́го (в ко́го).
По чём сукно? – по чі́м сукно́?
Пре́жний – коли́шній, (по)пере́дній, передні́ший, пере́дший, ра́ньший, (давний) да́вній, давні́ший, (очень давний) бог-зна́ коли́шній, ду́же да́вній, давне́зний, (старый) стари́й, (редко) пре́жній. [Андрі́й зга́дував коли́шнє (Коц.). Як-би́ мені́ зно́ву коли́шня си́ла (Л. Укр.). Коли́шня столи́ця. Коли́шній при́ятель. Да́вні приго́ди боро́нять від шко́ди].
-нее здоровье, положение – коли́шнє здоро́в’я, -нє стано́вище.
-няя его жизнь – попере́днє його́ життя́.
Оставаться при -нем мнении – доде́ржуватися попере́дньої ду́мки.
В -нее время (времена) – за попере́дніх (да́вніх, коли́шніх) часі́в, коли́шніми часа́ми.
В -ние годы – коли́шніми (попере́дніми, передні́шими) рока́ми, коли́шніх (да́вніх) літ.
По -ему – як пе́рше, як коли́сь, по-да́вньому, по-старо́му, тим-же хо́дом.
Всё пошло по -ему – усе́ повело́ся по-старо́му (по-да́вньому).
Пуще -его – гірш, як пе́рше (як коли́сь), ще гірш (ще горі́й).
Теперь он несчастнее -него – тепе́р він неща́сніший, як пе́рше (як коли́сь).
Пуска́ться, пусти́ться
1)
страд. – пуска́тися, бу́ти пу́щеним куди́.
Зрители -ска́ются сюда бесплатно – глядачі́в пуска́ють сюди́ безпла́тно;
2)
возвр. – пуска́тися, пусти́тися, (отправляться) руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити, мандрува́ти, помандрува́ти, (направляться) подава́тися, пода́тися куди́. [Ляга́ючи спа́ти, на́че пуска́єшся пли́сти по мо́рю но́чи (Коцюб.). Мі́дяні чо́вна, золоті́ ве́сла, ой пу́стимо-ж ся на ти́хий Дуна́й (Ант.-Драг. І.). Пу́стимось кі́ньми, як дрі́бен до́щик (Ант.-Драг. І.). Не трать, ку́ме, си́ли, пуска́йсь на дно́ (Грінч. I)].
-ска́ться в свет – піти́ у світи́, світа́ми.
-ска́ться, -сти́ться в (дальний) путь, в (дальнюю) дорогу – пуска́тися, пусти́тися, мандрува́ти, помандрува́ти в (дале́ку) путь, в (дале́ку) доро́гу, (двинуться) руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити в (дале́ку) путь, в (дале́ку) доро́гу. [І в дале́кую доро́гу знов іти́ пусти́вся (Рудан.). А по го́лому степу́, мов та бурла́цька до́ля у сві́ті, помандрува́ло безрі́дне покоти́поле (Васильч.)].
-сти́ться по тропинке в горы – пода́тися сте́жкою в го́ри.
-сти́ться в море – пусти́тися, пода́тися в мо́ре.
-сти́ться вплавь – плавця́ піти́, пусти́тися.
-ска́ться, -сти́ться в опасное, в рискованное предприятие – іти́, піти́ на небезпе́чну спра́ву, розпоча́ти непе́вне ді́ло, взя́тися до рискови́тої спра́ви.
-ска́ться, -сти́ться на удалую, на удачу, на счастье – навмання́ пусти́тися, на одча́й душі́, на ща́стя іти́, піти́.
-сти́ться на пропалую – пусти́тися бе́рега.
Он -тился во все нелёгкие – він зовсі́м бе́рега пусти́вся.
-сти́ться на произвол судьбы – зда́тися на призволя́ще, на бо́жу во́лю.
-сти́ться на авось – піти́, пусти́тися навмання́, на гала́(й) на бала́(й). [Пусти́вся на гала́ на бала́, та й збу́вся вола́ (Кониськ.)].
-ска́ться, -сти́ться на хитрость, на хитрости – бра́тися, взя́тися (іти́, піти́, підніма́тися, підня́тися) на хи́трість, на хи́трощі. [Слу́хайте лише́нь, на яку́ хи́трість узя́вся мій при́ятель (Франко). Тре́ба Окса́ні на хи́трощі підніма́тися (Квітка)].
Он -ска́ется давать советы – він бере́ться дава́ти пора́ди;
3) (
броситься) пусти́тися, ки́нутися, вда́ритися, погна́тися, порва́тися, пода́тися, (приняться) взя́ти, ру́хнути. [Ви́скочив і як опа́рений пода́вся да́лі (Васильч.). Як узя́в він ї́хати (Рудч.). Оце́ зі́лля рухне́ рости́ після дощу́ (Борз.)].
-ститься бежать – ки́нутися (пусти́тися, уда́ритися, взя́ти) бі́гти, ки́нутися на втьо́ки. [Верті́вся між соба́ками, одго́нився – да́лі уда́рився бі́гти (Васильч.). Узя́в бі́гти (Звин.)].
-ститься в бега – змандрува́ти, (образно) піти́ в до́вгі ло́зи. [Но́ги на пле́чі та й гайда в до́вгі ло́зи (Кониськ.)].
-сти́ться в погоню, вслед за кем – пусти́тися, ки́нутися, уда́ритися на(в)здогі́н за ким. [Догля́нули мене́ соба́чі ді́ти, пусти́лися за мно́ю наздогі́н (Франко)].
Он -сти́лся стрелою – він ки́нувся, погна́вся як стріла́.
-сти́ться рысью, в галоп – пусти́тися ри́стю, пусти́тися, погна́тися, побі́гти вчвал.
-сти́ться на неприятеля, в атаку – піти́, ру́шити, ки́нутися на во́рога, в ата́ку.
-сти́ться в пляску или плясать – піти́ в тане́ць або́ танцюва́ти, погна́тися в тане́ць. [Па́ри ра́птом погна́лись у свій тане́ць (О. Пчілка)];
4) (
вдаваться) вдава́тися, вда́тися, ударя́тися, уда́ритися, вкида́тися, вки́нутися в що.
-ска́ться, -сти́ться в разговор, -ры – захо́дити, зайти́, увіхо́дити, увійти́ в розмо́ву, в ре́чі. ] [Він зайшо́в у розмо́ву з жи́дом (Корол.). Ввійшо́в із не́ю в ре́чі (Гр.)].
-сти́ться в обширнейшие рассуждения, у разглагольствования – вда́тися, уда́ритися в безконе́чне розумува́ння, в балакани́ну, в просторі́кування.

Запропонуйте свій переклад