Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Запропонувати свій переклад для «ребята»
Шукати «ребята» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Запузы́ривать, запузы́рить –
1) (мыльн. пузыри) пуска́ти, ду́ти баньки́, пухирі́, пусти́ти, наду́ти пухиря́;
2) (жарить) затина́ти, затя́ти, утя́ти, шква́рити, ушква́рити, устру́гувати, устругну́ти, чи́стити, учи́стити, гати́ти, вгати́ти; см. Жа́рить 2.
• -ривай (пой), ребята, хорошенько – шква́рте, хло́пці, до́бре;
3) паску́дити кого́, ла́ятися паску́дними слова́ми, (диал.) соба́чити кому́;
4) см. Впи́хивать, Вкола́чивать.
Молоде́ц –
1) (юноша, парень) молоде́ць (-дця́), юна́к (-ка́), хло́пець (-пця); (холостяк) па́рубок (-бка).
• Эй, -де́ц, поди-ка сюда – гей, хло́пче (моло́дче, коза́че), підійди́-но сюди́;
2) см. Мало́й;
3) (дока, расторопный человек) молоде́ць, ма́йстер (-тра), ко́зир (-ря), зух (-ха).
• Он на всё -де́ц – він на все ма́йстер;
4) Мо́лоде́ц (хват, удалец) – (хло́пець-)молоде́ць (-дця́), коза́к, юна́к, зух, зух-хва́т, бодра́к (-ка), (диал.) леве́нець (-нця), ле́ґінь (-ня), (перен.) ли́цар, ко́зир, ум. моло́дчик, козаче́нько, леве́нчик. [Так от яки́й він ли́цар? Молоде́ць на ове́ць, а як на молодця́, сам війця́ (Еварн.). І стари́й запла́кав, як поба́чив на коне́ві тако́го юнака́ (Шевч.). Ой, козаче́ньку, леве́нцю! (Чуб. V). Дали́ мені́ капелю́х, уже тепе́р воя́к-зух (Головац.). Я з чолові́ком спимо́ в ха́ті, а мої́ бодраки́ в сі́нях на хо́лоді сплять (Звин.)].
• Добрый -дец (зв. п.) – коза́че-моло́дче, хло́пче-моло́дче, сла́вний коза́че, (диал.) коза́че-леве́нче.
• Разудалый, добрый -дец – сла́вний коза́к (юна́к, леве́нець), до́брий молоде́ць.
• Разудалы добры -цы – сла́вні хло́пці, сла́вні моло́дці, хло́пці-моло́дці́, сла́вне коза́цтво (юна́цтво), сла́вні козаки́ (юнаки́), (только в обращении) пано́ве-моло́дці́. [Гей, чого́ хло́пці, сла́вні моло́дці, чого́ смутні́, невесе́лі? (Пісня). Од нас, козаки́, од нас, юнаки́, ні оди́н ляшо́к не скри́вся (ЗОЮР II). Не в Сино́пу, ота́мани, пано́ве-моло́дці, а у Ца́рград до султа́на пої́демо в го́сті (Шевч.)].
• -дцы-ребята! – молодці́-хло́пці!
• Такой -де́ц, что глядеть любо – таки́й молоде́ць (коза́к), що лю́бо гля́нути (подиви́тися).
• Он вёл себя -цо́м – він пово́дився як коза́к (по-коза́цькому, по-молоде́цькому).
• -де́ц к -дцу́, -дцы́ на подбор – одни́м лице́м молодці́, молоде́ць до молодця́. [Тим ча́сом Бура́н усти́г добра́ти ще де́сять охо́чих, одни́м лице́м молодці́в (Корол.)].
• Ай да -дец! – от так молоде́ць! от коза́к!
• Молоде́ц девка – ко́зир-ді́вка.
Поша́ливать, пошали́ть –
1) пустува́ти, жирува́ти, гарува́ти, чмутува́ти, дурі́ти (и́ноді, ча́сом); попустува́ти, пожирува́ти, погарува́ти, почмутува́ти, подурі́ти (яки́йсь час); (подурачиться) дурнува́ти, подурнува́ти, (пошутить) жартува́ти, пожартува́ти. [Закорти́ть дити́ні попустува́ти (Кониськ.)];
2) сваво́лити, посваво́лити, грабува́ти, пограбува́ти, розбива́ти, порозбива́ти (яки́йсь час).
• У нас не всё благополучно: ребята -вают – у нас не все гара́зд – хло́пці сваво́лять (грабу́ють, розбива́ють).
Принавали́ться, см. Нава́ливаться. -вали́сь, ребята! – а ну ра́зом (а ну бери́сь), хло́пці!

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ДЁРУ фраз. в но́ги [ребя́та – дёру хло́пці – в но́ги].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Ребята –
1) (малые) ді́ти (род. діте́й);
2) (взрослые) хло́пці, -ів.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Ребята
• С ребятами — горе, а без ребят — вдвое – горе з дітьми, горе й без дітей. Пр. Хата з дітьми — базар, а без них — кладовище. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ді́ти, -е́й – дети, ребята.
Залиця́тися –
1) до ко́го, на ко́го – ухаживать за кем (о любовном ухаживании). Не залиця́йся до ме́не – не ухаживай за мной.
• На дру́гу залиця́вся – за другой ухаживал.
2) на ко́го – иметь виды на кого, желать кого;
3) намереваться, собираться.
• Хло́пці залиця́лись би́ти мене́ – ребята собираются избить меня.
Хло́пець, -пця –
1) мальчик;
2) подросток;
3) парень;
4) хло́пці – ребята;
4) подпорка;
5) штатив.
Хлоп’я́, -я́ти –
1) мальчик;
2) (мн.) хлоп’я́та – ребята.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Хло́пець, -пця, м.
1) Мальчикъ. П’ятеро діток Бог дав: дві дівчини і три хлопці. МВ. І. 9.
2) Подростокъ, юноша, молодой человѣкъ, парень; мн.: ребята. КС. 1887. VIII. 767. З Богом — не з хлопцем жартувати. Ном. Еней був парубок моторний, і хлопець хоть куди козак. Котл. Ен. І. 5. Дівчата ж із хлопцями начали гулять. Рудч. Ск. II. 157. У ліс, хлопці! Шевч. 173. Хлопці-риболовці, удалі молодці, ви закиньте сітку через синє море. Чуб. V. 28.
3) Ученикъ у ремесленника. Вас. 210.
4) мн. Хло́пці. Родъ пантомимы съ куклами и музыкой; устраивается дѣвушками на рождественскихъ святкахъ. О. 1862. IV. 87.
5) Подпорка въ дышлѣ у воловьяго воза.
6) Штативъ, подставка для веретена въ видѣ четырехугольной рамки, когда съ веретена сматываютъ на клубокъ нитки. Ум. Хло́пчик, хло́пчичок. В його двоє дітей зосталося: хлопчик і дівчинка. Рудч. Ск. ІІ. 67. См. Хлоню.
Хлоп’я́, -я́ти, с. Маленькій мальчикъ; мн.: ребята. Се й мале хлоп’я знає. МВ. І. 107. Тепер, — от як там п’ять або шість год хлоп’яті, вже воно й у штанцях. Рудч. Ск. А нуте, хлоп’ята, на байдаки! Море грає, ходім погуляти. Шевч. 49. Ум. Хлоп’я́тко, хлоп’я́точко. Пасе ягнята мале хлоп’яточко в стерні. Шевч. 553.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Капе́льня, -ні, ж. Мелюзга (малолетняя), семья, малые ребята, детишки. Оце ж уся моя капельня. Крим.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ребя́та = 1. дїтки, дитиня́та, мале́ча. 2. хло́пцї. – Пойдемъ ребя́та = ходїм хло́пцї! (Як до малих, так і до людей дорослих).
Ребяти́шки = д. Ребя́та 1.
Ребя́тушки = д. Ребя́та 2.

Запропонуйте свій переклад