Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 22 статті
Запропонувати свій переклад для «розправа»
Шукати «розправа» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Изба́, ум. Избу́шка –
1) ха́та (ум. ха́тка, ха́точка), хати́на, ум. хати́нка, хати́нонька; срвн. Хи́жина, Лачу́га. [Ха́та те́пла, лю́ди до́брі (Приказка). Хаточки́ похова́лись у біле́нькі садки́ (М. Вовч.). Ко́ло рі́чки у садо́чку мале́нька хати́на (Л. Укр.)].
• -ба́ мазанная – (ха́та) ма́занка, (ха́та) ліпля́нка, (ха́та) лі́пка (-ки).
• -ба рубленая – ха́та ру́блена. [Ха́та моя́ ру́бленая, сі́ни на помо́сті (Пісня)].
• Белая -ба – ха́та, світли́ця.
• Чорная или курная -ба – курна́ ха́та.
• Сборная -ба́ – збо́рня, розпра́ва. [Деся́тник склика́в люде́й у збо́рню (Сл. Ум.)].
• Построить -бу́ – поста́вити, (зап.) покла́сти ха́ту. [Поста́влю ха́ту і кімна́ту, садо́к-райо́чок насаджу́ (Шевч.)].
• Своя -бу́шка свой простор – в свої́й ха́ті своя́ пра́вда і си́ла і во́ля (Шевч.).
• -бу́шка на курьих ножках – ха́тка на ку́рячих ні́жках.
• Не красна -ба́ углами, красна пирогами – хоч нема́ де й сі́сти, аби було́ що з’ї́сти (Приказка);
2) (чистая половина) світли́ця, кімна́та.
Иссле́дование –
1) (действ.) оконч. дослі́дження, до́слід, ро́зслід (-ду) чого́; неок., см. Иссле́дывание. [Дослі́дження істори́чних зако́нів, те́ксту. Хімі́чні до́сліди. Ті́льки науко́вий до́слід мо́же дове́сти, що це пози́чений, а не свій сюже́т (Грінч.)];
2) (в отвл. знач.: результат, научн. сочинение) до́слід (-ду), ро́зслід, (научн. сочин. ещё) ро́звідка, розпра́ва, сту́дія. [Я, було́, за́мість до́сліди роби́ти, чита́ю Са́дія, мов белетристи́чне писа́ння (Крим.). Дотепе́рішні ро́зсліди в істо́рії на́шого письме́нства (Єфр.). Профе́сор писа́в реце́нзію на одну́ математи́чну ро́звідку (Крим.). І за ти́ждень написа́в я чималу́ таки́ розпра́ву (Самійл.)].
• -ния (научные сочин.) по истории – ро́звідки, до́сліди з істо́рії.
• -ние в области чего – до́слід в ца́рині чого́, до́слід коло чо́го, над чим. [До́сліди коло старо́го письме́нства ще й до́сі не заве́ршено (Єфр.)].
• -ние больного – о́гляд, огляда́ння, до́слід хо́рого.
• -ние крови – (процесс) дослі́дження, до́слід кро́ви, (результат) до́слід кро́ви.
• -ние места преступления – обслі́дування (о́бслід) мі́сця зло́чину, о́бслід на мі́сці зло́чину.
Мирско́й –
1) світови́й, мирськи́й; (светский) сві́тський. [Не прихиля́лося його́ се́рце до світово́го, лю́дського (Грінч.). Зрі́кся світово́ї порожне́чі (Крим.)].
• -ка́я жизнь – мирське́ життя́.
• -ка́я суета – світова́ (зе́мна) марно́та (ма́рність (-ности)). -ко́й человек, см. Миряни́н 1;
2) (общинный) грома́дський, (редко) миря́нський, (стар.) копови́й, ко́пний. [Грома́дська земля́, грома́дська спра́ва (Сл. Гр.). Всі миря́нські зна́єш ли́ха (Котл.). Копови́й суд (Куліш)].
• -кой голова – голова́, ста́роста.
• -ко́й захребетник – грома́дський дармої́д.
• -кая изба – збо́рня, розпра́ва.
• -кое общество – грома́да; см. II. Мир 7.
• -ка́я сходка – сход (-ду), грома́да; см. II. Мир 8.
Правле́ние –
1) (действие) керува́ння, кермува́ння, правува́ння ким, чим; порядкува́ння, справува́ння, урядува́ння и т. д., см. Пра́вить.
• -ние делами, страной – керува́ння, порядкува́ння спра́вами, краї́ною, управува́ння реча́ми, урядува́ння над краї́ною и т. д. [Деспоти́чне царське урядува́ння].
• Образ -ния – фо́рма урядува́ння, (держа́вний) лад.
• Деспотический образ -ния – деспоти́чний лад;
2) (руководительство, начальство) керу́нок (-нку), уря́д, упра́ва, заря́д (-ду), (командование, стар.) рейме́нт (-нту). [Під чиї́м рейме́нтом].
• Бразды, кормило -ния – урядо́ве стерно́, ке́рма урядува́ння, урядо́ва вла́да.
• Принять -ние – ста́ти на уря́д, прийня́ти уря́д, обня́ти уря́д;
3) (учреждения, заведения, общества) упра́ва, ра́да, заря́д (-ду), (гал.) ви́діл (-лу).
• Член -ния – член упра́ви, ра́ди, (гал.) виділо́вий (-вого);
4) (название учреждения) уря́д (-ду), розпра́ва.
• Податное -ние – податко́вий уря́д.
• Губернское -ние – губе́рнська розпра́ва.
• Волостное -ние – во́лость, волосна́ розпра́ва.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРОЦЕ́СС (розвитку) хід, плин, пере́біг;
суде́бный процесс ще судо́ва розпра́ва;
процесс о расторжении бра́ка проце́с про розлу́чення.
РАЗБИРА́ТЕЛЬСТВО (в суді) ще розпра́ва, розсу́дження, розсу́джування.
СУДЕ́БНЫЙ, суде́бное заседа́ние ще розпра́ва.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Разбирательство – розбі́р, -бо́ру, розпра́ва, -ви.
Расправа –
1) розпра́ва, -ви, суд, -ду;
2) (сельск. учреж.) розпра́ва, -ви, збо́рня, -ні.
Рассуждение – міркува́ння, -ння; ученое -ние (работа) – науко́ва розпра́ва.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Исследование – досліджування; дослідження; дослід. Научное исследование – науковий дослід; (труд) – наукова розправа. На исследование – на дослід. По исследованию – за дослідженням; за дослідом; після дослідження.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Розпра́ва –
1) расправа;
2) исследование (научное). Розпра́ва сільська́ – помещение сельского правления.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Исследование –
1) (научное) – до́слід (-ду); (научный труд) – розпра́ва (Г), ро́звідка про що;
2) (действ.) – дослі́джування, дослі́дження, розві́дування; и. психофизическое – психофізичне дослі́дження; по тщательном -нии, мы… – до́бре дослідивши, ми…
Разбирательство – ро́згляд (-ду), розгляда́ння; р. примирительное – мирова́ (єдна́льна) розпра́ва, ро́зсуд на замирення, єдна́льний ро́зсуд; р. судебное – ро́згляд спра́ви в суді́, судовий ро́згляд, ро́зсуд спра́ви.
Расправа – розпра́ва; учинить расправу над кем – розпра́витися з ким.
Рассуждение – міркува́ння; (исследование) – розпра́ва, ро́звідка; р. ученое – науко́ва розпра́ва, науко́ва розвідка; в -ние сего – щодо цьо́го, то…, з (п)о́гляду на це; -ние ни на чем не основано – міркува́ння не ма́є підста́ви, ні на чо́му не опе́рте.
Статья –
1) (газетная, журнальная) – артикул (-лу), стаття; (ученое исследование) – розпра́ва, ро́звідка; с. вводная – вступна́ стаття; с. руководящая – провідна́ (керівна́) стаття;
2) (закона) – артикул (-лу); по -тье пятой – згі́дно з артикулом п’ятим; подведение под статью кого, чего – застосува́ння кому́, до чо́го артикулу; статья закона гласит – в артикулі зако́ну ска́зано;
3) (в договоре) – артикул (-лу), пункт (-кту); с. подлежащая включению – артикул, що тре́ба долучити (запрова́дити); ссылаться на надлежащую статью (закона) – поклика́тися на відпові́дний артикул;
4) (дохода) – артикул (-лу); изыскивать надлежащие статьи – вишу́кувати нале́жні (відпові́дні) артикули.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

розпра́ва, -ви; -ра́ви, -ра́в

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Разбира́тельство = розбі́р, розпра́ва.
Размѣ́ръ = 1. розмі́рювання, межува́ння, розмежо́вування, рі́зка. 2. ро́змір, міра. — Розправа прибрала розміри дуже обширні. Зап. Кок.
Разсужде́ніе = 1. міркува́ння (С. З.), метикува́ння, обми́сл, розумува́ння. — Уважай на міркування кожне, але власне ти ховай про себе. Ст. Г. — Безъ разсужде́ній, дѣ́лай, что веля́тъ = нїчого мудрува́ть, роби́, що зве́лено. – Въ разсужде́ніи сего́ = що до сьо́го, з по́гляду на се́. 2. розпра́ва. — Розправа о язицї южнорускім — Я. Головацького. — Учёное разсужде́ніе = науко́ва розпра́ва.
Распра́ва = 1. розпра́ва. 2. збо́рня, розпра́ва. — Староста тепер у зборнї. Кр.

Запропонуйте свій переклад