Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 15 статей
Запропонувати свій переклад для «смущать»
Шукати «смущать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Мясти́, -ся –
1) (волновать, -ся, тревожить, -ся, смущать, -ся) хвилюва́ти, -ся, триво́жити, -ся, турбува́ти, -ся, непоко́їти, -ся, бенте́жити. -ся, збенте́жувати, -ся.
• Страсти -ту́т душу – при́страсті бенте́жать ду́шу.
• Всуе -тё́тся человек – ма́рно бенте́житься люди́на.
• Все перепуганно -ту́тся – всі переля́кано (з переля́ку) хвилю́ються (триво́жаться).
• Мяту́щийся, прлг. – бенте́жний, невпокі́йний, (безумный) шале́ний; см. ещё Мяте́жный. [Бенте́жна душа́ (Вороний). Шале́не се́рце (Крим.)].
• -щийся дух, ум – бенте́жний (невпокі́йний) дух, ро́зум;
2) -сти́ (приводить в ярость) – лю́ти́ти кого́;
3) -сти́ся (носиться) – хвилюва́ти, вихри́тися.
• Снежинки -тся – сніжи́нки вихря́ться.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

СМУЩА́ТЬ реконстр. ні́тити, ні́яковити;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Смущать, смутить – збенте́жувати, -жую, -жуєш, бенте́жити, збенте́жити, -жу, -жиш; -ся – збенте́жуватися, збенте́житися.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Баламу́тити –
1) соблазнять, искушать, обольщать;
2) возмущать, волновать, смущать.
Бенте́жити –
1) смущать, обескураживать, сбивать с толку;
2) тревожить, волновать, возбуждать;
3) срамить, бесчестить, порочить.
Збенте́жувати, збенте́жити –
1) обескураживать, обескуражить, смущать, смутить;
2) ругать, обругать, обесчестить;
3) растревожить.
Збива́ти, зби́ти, зіб’ю́, зіб’є́ш –
1) сбивать, сбить, сколачивать, сколотить. Зби́ти до ку́пи – (в приложении к людям) собрать, соединить.
2) сбивать, сбить, сшибать, сшибить;
3) (о лошади) осаживать, осадить;
4) ссадину делать, сделать, ссаднить. Зби́ти ши́ю воло́ві – натереть шею (волу),
5) смолачивать, смолотить;
6) вытаптывать, вытоптать;
7) выбивать, выбить (градом);
8) возмущать, возмутить, взбивать, взбить.
• Зби́ти бу́чу – поднять шум, крик, скандал, тревогу.
9) пахтать, напахтать (масла);
10) сбивать, сбить, смущать, смутить.
• Збива́ти, зби́ти з пантели́ку, з пли́ву, з пли́гу – сбивать, сбить с толку.
11) з ста́тку – довести до потери, разорить.
12) кри́лами – захлопать крыльями;
збива́тися, зби́тися –
1) сбиваться, сбиться, спутаться, ошибиться.
• Зби́тися з пантели́ку – сбиться с толку.
2) подниматься, подняться вверх;
3) возмущаться, возмутиться, волноваться.
Непоко́їти, -ко́ю, -їш – беспокоить, тревожить, смущать.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Баламу́тити, -чу, -тиш, гл.
1) Мутить, возмущать, то же, что и каламутити.
2) Смущать, нарушать покой. Чуб. V. 106. Нишпорить усюди по Вкраїні да баламутить голови поспольству. К. ЧР. 107.
Бенте́жити, -жу, -жиш, гл.
1) Смущать, обезкураживать, сбивать съ толку.
2) Тревожить, волновать. По світах свою силу показувать, людей дивувать та людський спокій бентежить. Грин. І. 193. І нас новий бентежить Наливай. К. ПС. 31.
3) Ругать, срамить, безчестить; покрывать срамомъ, безчестьемъ. Я гетьманом двадцять літ.... і я — тепер нікчемний дід — коверзував би ще про зраду? Глянь, що не вимудрує зло? На що мені бентежить славу? Греб. 329.
Збенте́жувати, -жую, -єш, сов. в. збенте́жити, -жу, -жиш, гл.
1) Обезкураживать, обезкуражить, смущать, смутить. Збентежила ся річ Латина. Котл. Ен. VI. 55.
2) Ругать, обругать, обезчестить. Вони ж його збентежили: узяли та й вигнали. Зміев. у. Нащо мою збентежив дочку? Алв. 64.
Збива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зби́ти, зіб’ю́, -б’єш, гл.
1) Сбивать, сбить, сколачивать, сколотить. Молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428. Од хвіртки до ґанку й до комори лежали по землі стежкою збиті докупи дві дошки. Левиц. Пов. 20. Въ приложеніи къ людямъ зби́ти доку́пи — собрать, соединить. Буде кому люд той збити докупи, що вештається по острову. Стор. МПр. 134. У Гребинки о составленіи книги: Що ж то роблять земляки отсіми довгими зімніми вечорами? Давай, зіб’ю їм книжку. Греб. 407. Въ значеніи собирать, собрать (о деньгахъ, имуществѣ): Ік Великодню збігли півтора карбованці, хотіли, хоч поросятко купити. Г. Барв. 503. А яку худобу збив велику покійний. О. 1861. X. 38.
2) Сбивать, сбить, сшибать, сшибить. Збий оцей обруч з діжки. Ой коню ж мій вороненький, ой де ж твій пан молоденький? Чи ти його в Дніпрі втопив, чи ти його під себе збив? Грин. III. 632. Збив десять яблук. Рудч. Ск. І. 20. Як ударе його чоботом, а пеньок був гнилий, — так він його ногою і збив. Грин. І. 209.
3) О лошади: осаживать, осадить. Оце заїхав, — і завернуться ніяк: треба мабуть збити коня. Черниг. у. Чуєш, хлопче, збий мені воли. Черниг. у.
4) Ссадину дѣлать, сдѣлать, ссаднить. А правою чого ж ти не береш? — Та збив палець. Грин. І. 175. Зби́ти ши́ю (воло́ві). Натереть шею (волу).
5) Смолачивать, смолотить. Коло клуні пашня потрушена; з півсніпка чи збито, чи не збито, а забуто й покинуто. МВ. (О. 1862. І. 98).
6) Вытаптывать, вытоптать. Дивляться: стійло збито коло дуба; що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано? О. 1861. V. 67.
7) Выбивать, выбить (градомъ). Збило ту пшеницю (грядом), зосталась сами стерня. Грин. II. 147.
8) Возмущать, возмутить, взбивать, взбить. Єв. І. V. 4. Чого вода каламутна? Чи не хвиля збила? Чуб. V. 126. Пилу не збивайте, шмаття не валяйте. Чуб. III. 34. — бу́чу. Поднять шумъ, крикъ, скандалъ, тревогу. Жінка аж під стелю, — таку бучу збила. Рудч. Ск. II. 22.
9) Пахтать, напахтать (масла). Збити масла. Левиц. І. 483.
10) Сбивать, сбить, смущать, смутить. Ви Іова не збили, не вміли ви йому одвітувати. К. Іов. 70. — з пантели́ку, з пли́ву, з пли́гу. Сбивать, сбить съ толку. Бісові дівчата і жіночки... збивають його з пантелику. Стор. II. 243. Усі одного зіб’ють з пливу. НВолын. у.
11) — з ста́тку. Довести до потери, разорить. Вх. Уг. 240.
12) Только сов. в. — кри́лами. Захлопать крыльями. Когут збив крилами. МУЕ. III. 43.
Кавра́тити, -ра́чу, -тиш, гл. Смущать, смутьянить, возбуждать людей. Нічого не робе, та ще й усіма кавратить. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Смути́ть = д. Смуча́ть і Смуща́ть.
Смуща́ть, смути́ть, ся = 1. д. Смуча́ть. 2. міша́ти ся, заміша́ти ся, замути́ти ся, заморо́чити ся.

Запропонуйте свій переклад