Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 24 статті
Запропонувати свій переклад для «споглядати»
Шукати «споглядати» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Взгля́дывать, взгляну́ть – погляда́ти, погля́нути, гля́нути, спогляда́ти, спогля́нути, (с)позира́ти, (с)позирну́ти.
• В. быстро – зи́ркати, зи́ркнути, зво́дити (зве́сти́) о́чі, скида́ти (ски́нути) о́чі (очи́ма) на ко́го́, скида́ти, ски́нути, закида́ти, заки́нути по́гляд, по́глядом на ко́го, (сов.) ве́ргнути, метну́ти, стре́льну́ти, бли́кнути, гли́пнути очи́ма.
• В. искоса, недовольно – погляда́ти, гля́нути скри́ва, зи́зом.
• В. исподлобья – погляда́ти, (сов.) (по)гля́нути и т. д. з-під ло́ба, сторч.
• В. друг на друга – скида́тися, ски́нутися очи́ма, погляда́ти, (погля́нути) між собо́ю, ззира́тися, ззирну́тися.
Взира́ть, воззре́ть – спогляда́ти, спогляну́ти, позира́ти, позирну́ти, уважа́ти, ува́жити. [Вони́ на сльо́зи не вважа́ли].
• Не взира́я на – не вважа́ючи на.
• Не взира́я на то, что… – дарма́ (да́ром), що…, без о́гляду на те, що… [Інтере́сна, дарма́, що ма́є свої́ хи́би (Грінч.). Бу́дуть регота́тися, без о́гляду на те, що рего́чуться сами́ над своє́ю недо́лею (Франко)].
• Не взира́я ни на что (слепо) – бе́звіч, безо́глядно. [Вже бо й жіно́цтво козакува́ти підійма́лось і бе́звіч на во́рога ки́далось (Куліш). Ска́зано, щоб ді́ти безо́глядно покоря́лися батька́м (Крим.)].
I. Зреть (смотреть) – диви́тися, гляді́ти, на ко́го, на що, (в поэзии) з(д)рі́ти (зрю, зриш) на що, на ко́го, кого́, що, (созерцать) спогляда́ти на що и що; см. Гляде́ть. [Не зрять Бо́га над собо́ю (Шевч.). Пре́дки на́ші зрі́ли, як кро́в’ю пли́нули річки́ (Самійл.)].
Лицезре́ть – (созерцать) спогляда́ти, спозира́ти кого́, що, чиє́ обли́ччя, (глядеть) диви́тися на ко́го, на що, на чиє́ обли́ччя, (иронич.) лицезрі́ти кого́; (смотреть не сводя глаз) па́сти очи́ма (о́ком) кого́, па́сти о́чі чим; (видеть) ба́чити кого́, що.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Нарратив – (англ., франц. от лат.) наратив, розповідь (оповідь).
[Наратив — це зітхання світу, яке його робить живим (М.Павич). Коли історик конструює наратив, він вибирає твердження, які, як йому здається, найліпше прислужаться у вивченні минулого: він вважає, що пропонує позицію, з якої найліпше споглядати минуле (Франклін Р. Анкерсміт). Рятівна багатозначність і симбіоз національного та совєтського наративів не дали змоги змістовно обговорювати та послідовно втілювати на державному рівні ані «українську національну ідею», ані принципи «політичної нації» (Андрій Портнов)]. Обговорення статті
Пылающий – що (який) палає, палки́й, пеку́чий, пломінкий, палючий, палахкотючий, палахтючий, палахкотливий, палахкий:
• пылающее лицо – розпашіле обличчя;
• пылающие глаза – палючі (палахкотючі, палахкі) зіниці;
• пылающий гневом – охоплений гнівом, розлючений, розгніваний;
• пылающий дом – дім у полум’ї (у вогні), охоплений (пойнятий) полум’ям (вогнем) дім; дім, що палає.
[Вона́ прибі́гла до ньо́го страшна́, як ди́ка ки́цька, з переко́шеним ро́том, з пеку́чим по́глядом, бліда́, як мара́ (М.Коцюбинський). — Не все так складається, як гадається, — сказав Дон Кіхот. — Біда в тім, пане бакаляре Алонсо Лопес, що ви всі їхали нічною добою з палахтючими смолоскипами, в тих своїх балахонах та хламидах жалобних, ще й мурмотали щось собі під носа — мимохіть подумаєш, що то якась нечиста сила чи з того світу марюки (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Зенон присів на ковадлі, звісивши руки долі, й став споглядати палахкотливе вугілля (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Зенон ухопив хлопця за руку й підтягнув до невеличкого вогника. Якусь мить, що здалася напрочуд довгою, він тримав його палець над палючою масою (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Якийсь хлопчина, учень з майстерні, що крадькома забіг до шинку й тримався в затінку, поїдав його палючими очима (Ольга Сенюк, перекл. Пера Лаґерквіста). Радість довго не давала йому заснути, й він лежав, обернувши обличчя до вогнища, яке гуготіло в печі, до того маленького палахкотючого театру, де відбувалася чудова оперна вистава без музики, наповнена глухими змовами, що вибухали осяйними катаклізмами (В.Шовкун, перекл. М.Турньє). Ревнощі й підозра, що тліли в його душі місяцями, тепер спалахнули палючим полум’ям (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Французький поліціянт, заповнюючи протокол на злодійку, описує очі: «Чорні, палкі, виразні, сповнені пристрасті та благання. Одного бракує»]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВЗИРА́ТЬ, взира́ющий що спозира́є, за́йнятий спогляда́нням, зви́клий /ста́вши/ спогляда́ти, гляда́ч, спогляда́ч, спозира́ч, спостеріга́ч, прикм. гляда́цький, складн. холоднозо́рий [хо́лодно взирающий холоднозо́рий];
не взирающий на без ува́ги на, стил. перероб. незважа́ючи на;
не взирающий ни на что відчайду́х, мо́ре по колі́на кому.
ГЛАЗЕ́ТЬ ще роздивля́тися, лу́пати очи́ма, ви́трішки лови́ти, фраз. спогляда́ти, живомовн. зи́рити, вульг. вилу́плювати баньки́;
глазе́ющий що роздивля́ється тощо, зади́влений, зви́клий спогляда́ти, ра́ди́й роздиви́тися, витріща́ка, стил. перероб. ви́лупивши о́чі.
ЛИЦЕЗРЕ́ТЬ ще спозира́ти, спостеріга́ти, галиц. обсервува́ти;
лицезря́щий що /мн. хто/ спозира́є тощо, схи́льний /ста́вши/ спозира́ти, за́йня́тий спозира́нням, гляда́ч, спогляда́ч, спостеріга́ч, прикм. спогляда́льний спогляда́льницький;
лицезри́мый спози́раний, спогля́дати, спостері́гати.
НАБЛЮДА́ТЬ спогляда́ти, ма́ти на о́ці, трима́ти на о́ці, галиц. обсервува́ти;
наблюдать за кем па́сти очи́ма /не спуска́ти з оче́й/ кого;
ПОНАБЛЮДА́ТЬ стил. відповідн. попосте́жити;
понаблюдать за чем образ. не спуска́ти оче́й з чого.
РАССМА́ТРИВАТЬ ще спогляда́ти, (питання) вивча́ти, дослі́джувати, аналізувати, (в гурті) обгово́рювати;
рассма́тривать как что ще визнава́ти за;
рассма́тривать со всех сторо́н крути́ти на всі бо́ки;
рассма́тривать с пози́ции чего книжн. диви́тися крізь при́зму чого;
СОЗЕРЦА́ТЬ ще спозира́ти;
созерца́ющий що /мн. хто/ спогляда́є тощо, зви́клий спогляда́ти, ста́вши спозира́ти, за́йня́тий спогляда́нням, спогляда́ч, спозирач, прикм. спогляда́вчий, спогляда́льний, спозира́льний, прозира́льний;
созерца́емый, спогля́даний, спози́раний, прози́раний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Взирать – спогляда́ти, -да́ю, -да́єш, позира́ти, -ра́ю, -ра́єш; не взирая на – не вважа́ючи на, дарма́ що.
Созерцать – спогляда́ти, -да́ю.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Взглядывать – поглядати; споглядати; позирати. Взглядывать быстро – зиркати; зводити очі; скидати очима на кого. Взглядывать искоса (недовольно) – поглядати скрива. Взглядывать исподлобья – поглядати з-під лоба. Взглядывать друг на друга – скидатися очима; поглядати між собою; ззиратися.
Взирать – споглядати; позирати. Не взирая на то, что… – дарма (даром), що…; не вважаючи на те, що..; без огляду на те, що. Не взирая ни на что (слепо) – безвіч; безоглядно.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Спогляда́ти, -да́ю, спогля́нути, -ну –
1) на що – посматривать, взглянуть;
2) що – созерцать.
Спозира́ти, -ра́ю, спозирну́ти, -рну́, см. Спогляда́ти, спогля́нути.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Спогляда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. спогля́нути, -ну, -неш, гл. Взглядывать, взглянуть. Г. Барв. 208. Ой вийду я на гірку та спогляну на зірку. Нп. Та на свого цюру споглядає. АД. І. 146. А спогляньте, скільки ззаду козацьких прапорів. К. ЦН. 309.
Спозира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. спозирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = Споглядати, споглянути. На все цікавим оком спозирає. МВ. (О. 1862. III. 35). Спозирають на свіжі, ще теплі поланиці. Гн. І. 69.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Глядѣ́ть = 1. глядїти, диви́ти ся, спогляда́ти; вигляда́ти; (заздрісно) — очі порива́ти, па́сти. — Ой Василю, Василино, любая дитино! Як ти їдеш сивим конем, дивити ся мило. н. п. — Хилїте ся густі лози, відкіль вітер віє; дивіте ся карі очі, відкіль милий їде. — В скринях од покійної Горпини добра скільки зосталось, а я тільки очі пасу. Старицький. — На чужий коровай очей не поривай. н. пр.—Ой вийду я на гору крутую, стану, гляну, подивлю ся на річку биструю. н. п. — Глядѣ́ть во всѣ́ глаза́, глядѣ́ть въ о́ба = пи́льно глядїти, на чеку́ бу́ти. — Глядѣ́ть въ полгла́за, скво́зь па́льцы = потура́ти, не зверта́ти ува́ги, мов не ба́чити, крізь па́льцї диви́ти ся. — Глядѣ́ть кому́ въ глаза́ = загляда́ти, запобіга́ти ла́ски. — Глядѣ́ть въ землю, во гро́бъ = на ла́дан ди́хати, однїє́ю ного́ю в домиви́нї. — Того и гляди́ = так і диви́сь, от-о́т. – Хмара нависла, от-от дощ піде. — Їдемо по косогору, так і дивись, що перекинемось. — Гля́дя, гля́дючи́ = ди́влячись. 2. догляда́ти, диви́ти ся, глядїти. — Ся бабуся у нас доглядає за дітьми.
Зрѣть = 1. спі́ти, поспіва́ти, виспіва́ти, сти́гнути, доспіва́ти, достига́ти, (про колоски) — зерни́ти ся, (про овочі) — бринїти, (про людей) — дохо́дити до зро́сту, до ро́зуму. — Як став же наш мак та спіть, поспівать. н. п. — На калину вітер віє, калина не спіє. н. п. — Вишнї тільки що стали бринїти. С. Ш. — Ой зацьвіла маківочка, почала бринїти. н. п. 2. глядїти, диви́ти ся, спогляда́ти, бачити.
Посма́тривать = погляда́ти, ся, позира́ти, спогляда́ти, вороже — зи́ркати. С. Л. — По дворику похожає, на сонечко поглядає: чи високо сонце сходить. н. п. — Їде полем, поглядає, де та доля спочиває. В. Щ. — Та на свого джуру поглядаєть ся. н. д. — На Днїпро позирав, тяжко плакав, ридав. К. Ш. — Позирай, дївко, на задні колеса. н. пр.
Смотрѣ́ть, ся = 1. глядїти, спогляда́ти, диви́ти ся (д. Глядѣ́ть 1.), вирячивши очі — ви́рячити ся, ви́тріщити ся, ви́щерити ся (С. Л.), в бік — бочи́ти, безглуздо — солові́ти, люто – зи́ркати, ви́зьвірити ся (С. Л.), заздрісно — о́чі порива́ти, па́сти. — Очі гарненькі — хоч дивись. н. п. — Стояв не далеко од дївчини, дивив ся на неї. Лев. — Дивіте ся — там коло тополї стали собі тай дивлять ся одно на другого. К. Ш. — На сьвіт Божий не дивлю ся, нї до кого не горну ся. К. Ш. — Що ти вищеривсь на мене? С. Л. — Так визьвіривсь, що зъїв би. С. Л. — І все ті очі заздрісні на сирові пасе. Ст. Б. 2. глядїти, догляда́ти, диви́ти ся, пильнува́ти (д. Глядѣ́ть 2. і Наблюда́ть 2.). — Пильнуй носа свого, а не кожуха мого. н. пр. — Смотрѣ́ть за дѣ́тьми = догляда́ти діте́й. 3. огляда́ти, озира́ти і т. д. д. Огля́дывать. — Смотрѣ́ть сквозь па́льцы = мов не ба́чити, потура́ти, попуска́ти. — Смотри́-ка = диви́сь бак, диви́сь лише́нь! С. Л. — Смотрѣ́ть въ о́ба = пильнува́ти, берегти́сь. — Того́ и смотри́ = так і жди́, так і сподїва́й ся. — Смотрю́ на него́, какъ на отца́ = вважа́ю його́ за ба́тька, за ба́тька його́ ма́ю. — Не смотря́ на то = не вважа́ючи на те́.

Запропонуйте свій переклад