Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Шукати «фе?рич*» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Пилотка – піло́тка.
[Навіть найменша форма була мені завеликою: гімнастерка, як підперезавсь, стала на спині халабудою, штани були кругом широкі й  довші, ніж треба, десь на півчверті, то довелося вбрати халоші у шкарпетки. А черевики і пілотка підійшли (Гр.Тютюнник). Байрон декламував, а провідниця ритмічно слухала. У вишуканій колінно-ліктьовій позі. Поема скінчилась феєрично. І пілотка таки впала з голови фанатки екстремальної поезії. На чисту підлогу службового купе (Юрай Курай). Іде піонер лісом, співає. На хлопчику — червоний галстук, біла сорочка, червона пілотка. З-за кущів з’являється рука і хапає його за горло. Далі чути: — Ти хто, синку. — Я — Петрик Іванов. — А що це в тебе за шмата червона на шиї? — А це, галстук, дядьку. — То ти — піонер? — Піонер, дядьку. —А підростеш, напевно, і в комсомол вступиш?. — Вступлю, дядьку. — А тоді — і в партію, напевно, рушиш? — Та рушу, дядьку. — А скільки тобі років, Петрику?. — Тринадцять буде. — Ой, не буде, Петрику, ой, не буде…]. Обговорення статті
Топонимика – (греч.) топоніміка.
[Харків завжди нагадував космодром, із якого весь час наполегливо намагаються запустити черговий літальний апарат. Більшість із цих апаратів феєрично вибухають, та й від тих, що не вибухають, особливої користі немає, проте за містом давно й надійно закорінилося звання передового та інноваційного центру, лабораторії, в якій у штучний спосіб вирощують гомункулів соціально-політичного прогресу. Очевидно, опинятися в епіцентрі соціальних експериментів – це карма, і Харкову неодноразово доводилось у межах власної топоніміки відчувати всі плюси та мінуси подібного експериментування (С.Жадан)]. Обговорення статті
Целиком – цілком, цілковито, повністю, абсолютно, зовсім, геть, всуціль, до краю, до останку, без останку, дощенту, [від початку] до кінця, всього; (всё вместе, ещё) [цілим] гамузом, на гурт:
• всё целиком – цілком (цілковито, геть) усе;
• отдать целиком – віддати цілком (повністю, гамузом, без поділу).
[Найбільш турбувала мене одежа. Шоколадна, в рогіжку, перероблена з старої панської, купленої на товчку. Вона мала цілком порядний вигляд, тільки на ліктях трохи протерлась (М.Коцюбинський). Призначення мікробів — руйнувати органіку життя. І смішно дискутувати з мікробом або сідати з ним за “круглий стіл” (як радять наївні земляки). Мікроб, наприклад, очевидно за “великопростірні” держави (навіть не імперії), за універсальну “єдинонеподільність” (труп, наприклад, є — по певнім часі – цілковито єдино-неподільний, що і є ціллю мікробів) (Є.Маланюк). У нас у політиці теж повно привидів. Всуціль спіритичні сеанси минулого. Колись один привид ходив по Європі, тепер їх тут безліч вештається (Л.Костенко). Але в поезії своїй Стус, крім згадок про Аллу Горську, майже цілковито сам. Згадки про товаришів долі й недолі виняткові і винятково скупі. Поза ними єдина супутниця поета – самота: «Безгоміння – геть туге, мов бич, обклало простір»; «Ми нібито обернені свічада – єдиновласну душу світлимо». Самота — не тільки факт поетичного життя, це також його свідома програма: «Горе вірить тільки самоті»; і правило життєвої поведінки: «Не зближуйся. Бо відстань — іспит серця і феєричне мариво душі» (Ю.Шевельов). — Щодо любовного листа, скажи його так підписати: «Ваш до гробу Рицар Сумного Образу». І то нічого, що підпише за мене чиясь чужа рука, бо, скільки я пригадую, Дульсінея не вміє ні читати, ні писати і зроду не бачила ні почерку мого, ні жодного мого листа; зрештою, і кохання наше було цілком платонічне і не сягало понад сором’язливе переглядання (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Але лиха моя доля, що берегла мене, мабуть, для ще гірших напастей (якщо можна собі уявити щось гірше, ніж те, чого я вже зазнав), не відібрала ще тоді цілковито в мене розуму, я втратив його геть пізніше (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)]. Обговорення статті
Волеизъявление – вияв волі, волевиявлення.
[Чолов’яга, що заради перемоги на минулих виборах використав як міг усе ще марненьку й недосформовану дівчинку-демократію, яка й вивела його на владну вершину, тепер цинічно відмовлявся від її дальших послуг і, заохочуваний незліченною зграєю феєрично оплачуваних комбінаторів та силовиків, упевнено прямував до диктатури через фейкове волевиявлення народу (Ю.Андрухович)]. Обговорення статті
Волеизъявление – волевиявлення.
[Чолов’яга, що заради перемоги на минулих виборах використав як міг усе ще марненьку й недосформовану дівчинку-демократію, яка й вивела його на владну вершину, тепер цинічно відмовлявся від її дальших послуг і, заохочуваний незліченною зграєю феєрично оплачуваних комбінаторів та силовиків, упевнено прямував до диктатури через фейкове волевиявлення народу (Ю.Андрухович)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ФЕЕРИ́ЧЕСКИЙ ще казко́вий, (про дивовижу) разю́чий.
ЗАХВА́ТЫВАТЬСЯ (пальцями) ще зама́цуватися;
захватывающий що /мн. хто/ захо́плює тощо, гото́вий /ра́ди́й, покли́каний/ захопи́ти, зага́рбник, за́йма́нець, захо́плювач, запі́рва́ч, прикм. загре́бистий, драпі́жний, зага́рбливий, поет. загарбни́й, /гак/ засяжни́й, чіпки́й, /факт/ захо́пливий, захватни́й, /про видовище/ феєри́чний, могу́тній, заприду́шній, заприду́шний, захо́плюючий, серцезвору́шний, /твір/ гостроціка́вий, гостросюже́тний, підсил. умре́ш яки́й!, складн. широкося́жний, широкося́глий [широко́ захватывающий широкося́жний, широкося́глий], /гак/ для захва́ту, складн. захопи́-душу [захопи́-душу істо́рія];
захватывающий дух заприду́шній, заприду́шний, зда́тний спе́рти дух;
захватываемый бра́ний, захо́плюваний, зага́рбуваний, заби́раний, засту́куваний, заско́чуваний;
ПОРАЖА́ТЬ ще рази́ти, трощи́ти, (виглядом) впада́ти в о́ко, (вогнем) військ. накрива́ти, (органи тіла) ушко́джувати;
поража́ть в права́х позбавля́ти прав;
поража́ть на́ смерть ще убива́ти;
ПОРАЖА́ТЬСЯ (дивуватися) н.з. нетя́митися;
поража́ющий 1. що /мн. хто/ вража́є тощо, маста́к вражати, зда́тний врази́ти, прикм. разю́чий, вразли́вий /для кого/, приголо́мшливий, засліпу́щий, дивови́жний, (про вістку) оказ. землетру́сний, (виглядом) феєри́чний див. ще удивляющий, 2. що /мн. хто/ уража́є тощо, ста́вши трощити, зда́тний розтрощи́ти, прикм. нищівни́й, руйнівний, розтро́щувальний, разю́чий, фраз. уда́рний, аґреси́вний, ура́жувальний, розбива́льний, побива́льний, розтро́щувальний, (ефект) з род. відм. калі́чення;
поража́ющий воображе́ние захо́пливий, гостроціка́вий;
поража́ющий на́ смерть уби́вчий, смертоно́сний;
поража́ющийся/поража́емый 2. ура́жуваний, розби́ваний /поби́ваний/, тро́щений, розтро́щуваний, прикм. діткли́вий;
поража́ющийся 1. ди́вом диво́ваний, приголо́мшуваний, захо́плюваний, прибл. вра́жений, здиво́ваний, незда́тний ви́йти з ди́ва;

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

феєри́чний, -на, -не