Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 18 статей
Запропонувати свій переклад для «черевики»
Шукати «черевики» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бандажо́ваний, -а, -е. О башмакахъ: подвязанный лентами. Бандажовані черевики. Шейк.
Виворотни́й, -а́, -е́. Виворотні чо́боти, череви́ки. Сапоги, въ которыхъ подошва къ головкѣ пришита, а послѣ подшивки подошвы съ лѣвой стороны голенище съ головкой выворачивается на лицевую сторону и затѣмъ подшивается задникъ. Вас. 161, 162.
Воло́чаний, -а, -е. Объ обуви: съ воло́ками. Волочані черевики (у чоловіків). Константиногр. у.
Зступа́тися, -па́юся, -єшся, сов. в. зступи́тися, -плю́ся, -пишся, гл.
1) Сходиться, сойтися вмѣстѣ, сближаться, сблизиться. Передні... зступаються ближче один до одного. Мир. ХРВ. 262.
2) Осѣдать, осѣсть, сойтись, сдвинуться. Зступилась хата. Канев. у. Ввійшов Іван до Остапа в гріб і слідком за ним земля зступилась. Грин. І. 288.
3) Сжиматься, сжаться. Як зступляться черевики, то ще й кісні будуть. Канев. у.
Камужельський, -а, -е? Черевики камужельські. Гол. III. 252.
Комарі́в, -ре́ва, -ре́ве. Принадлежащій, свойственный комару. Шевчиха не злюбила, загадала шевцю черевики шити з комаревої шкури. Нп. З комаре́ву ні́жечку. Немножко, очень мало. Дайте мені з комареву ніжечку, з Антонову слізочку. Ном. стр. 283. Комаре́ві но́сики. Раст. = Сокирки.
Панчо́ха, -хи, ж. Чулокъ. Гол. Од. 25, 26. Він і хустку приніс, а далі черевики, панчохи. Рудч. Ск. II. 63. Набула без панчіх патинки. Котл. Ен. II. 25. Ум. Панчі́шка, панчі́шечка.
По́великий, -а, -е. Нѣсколько большой. Це повеликі черевики на мене. Харьк.
Пола́годити, -джу, -диш, гл.
1) Приготовить. Іди ж, іди та поклич мені Галю, а затим сама полагодь рушники. Шевч. 284.
2) Починить, исправить. О. 1861. IV. 62. Зробив колесо або полагодив його. Стор. МПр. 170. Черевики полагодити. Г. Барв. 284.
3) Уладить (спорное дѣло, ссору).
Попоро́тися, -рю́ся, -решся, гл. Распороться. Черевики... попоряться. Мнж. 55.
ІІ. Прибува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. прибу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Примѣрять, примѣрить (обувь). Чи ти прибувала черевики? не малі? Константиногр. у.
Рантови́й, -а́, -е́. На ранту. Черевики рантові. Вас. 162. Рантові чобітки пошили тато. Миргор. у.
І. Рип, -пу, м. Скрипъ. Рип за рипом у хату старости. Ри́пи справля́ти. Часто отворять дверь. Чо́боти, череви́ки на ри́пах. Сапоги, башмаки со скрипомъ. Чоботи на рипах ваксовані. Св. Л. 174.
Рипу-рипу! меж., выраж. скрипъ. Черевики — рипу-рипу! Чуб. V. 1123.
Трої́стий, -а, -е. Тройственный. Носителі троїстої корони. К. ЦН. 273. Троїсті музи́ки. Оркестръ, состоящій изъ трехъ музыкальныхъ инструментовъ: скрипки, бубна и цимбалъ. Чуб. VII. 450. Та куплю я, мамо, черевики, та найму я троїсті музики. Шевч.
У, в, пред. У, въ. По свойству украинскихъ звуковъ у и в, взаимно переходящихъ при извѣстныхъ условіяхъ другъ въ друга, обозначаемые ими предлоги у и в слились въ одинъ общій предлогъ съ разными значеніями, но произносимый безразлично, смотря по своему положенію, то какъ у, то какъ в, то, наконецъ, какъ средній между ними полугласный звукъ; при чемъ у чаще всего является въ положеніи между согласными, а также послѣ гласной, если слѣдующее слово начинается нѣсколькими согласными, и передъ гласной, если предыдущее слово кончается нѣсколькими согласными, а в оказывается большею частью въ положеніи между гласными, а также между гласной и одной согласной или между одной согласной и гласной, напр.: Як у руках рушниця у стрільця, то горе качкам. Тремтить лист у осики. Упала в озеро. Добре, як рибі в воді. Пташок в очеретах багато. Иногда послѣ согласной передъ гласной: ув: Роби до поту, а їж ув охвату. Ном. № 12124. Ув умілого і долото рибу ловить. Ном. № 6019. Послѣ согласной передъ нѣсколькими согласными иногда уві, а послѣ гласной передъ нѣсколькими согласными ві: Всі оці книжечки продаються ві Львові у книгарні брацтва ставропігійського. (На посл. страницѣ обложки книжечекъ «Сільської Бібліотеки» 1862). Правила эти не выдерживаются въ стихахъ и, благодаря неправильностямъ правописанія, очень часто нарушаются въ письмѣ. І. Основное у. У. Употреб. съ родительн. падежемъ. а) На вопросъ: гдѣ? Хліб та сіль! Їмо, та свій, а ти у порога постій. (Шутка). б) На вопросъ: у кого, у чего? У сусіда хата біла, у сусіда жінка мила. Нп. Адам ззів кисличку, а в нас оскома на зубах. Ном. Андрійко був у мене повновидий, ясноокий. МВ. II. 7. Иногда: для. А Наливай, — се не людина в мене, се дух війни, наслідник бога Морса. К. ЦН. 194. Иногда также съ оттѣнкомъ значенія на вопросъ: отъ кого? Ти в мене не втечеш! II. Основное в. Въ, во.
1) Съ винительнымъ падежемъ: а) На вопросъ: куда? Веди ж гостей у світлицю. К. ЧР. 37. Уваливсь у хату. К. ЧР. 39. Піду в базарь, попросю, щоб хто наняв мене. Грин. II. 89. Иногда въ знач.: о, объ: Кидай горшками в землю. Грин. І. 120. В кни́гу чита́ти. Читать въ книгѣ, изъ книги. Ой ходить піп по церковці та в книжку читає. О. 1862. IV. 107. б) На вопросъ: въ какое положеніе, состояніе, въ какой составъ идти. Крутнем підперезався да в бояре вбрався. Грин. III. 438. Піти в опришки. Взяли в салдати. в) На вопросъ: въ какое настроеніе, движеніе, дѣйствіе и. т. д.; переводится обыкновенно безъ предлога сотвѣтствующимъ глаголомъ или глаголомъ съ дательнымъ или творительн. падежемъ. Порося у квік, а баба у крик. Посл. А дитина в плач. Не вдавайсь у тугу. Не вкидайся так у прядіння, — доглядай усього хазяйства. Козаки не дуже вдавались у любощі. К. ЧР. 149. г) На вопросъ: какимъ орудіемъ или средствомъ? Вили у дзвони! Гуляти в карти. д) На вопросъ: какимъ образомъ, способомъ, путемъ? и. т. д. У силу додому дійшли. Мнж. 125. У го́лос чита́ти. Громко читать. Ув очеви́дьки бре́ше. Въ глаза вретъ. У брід річку перейшов. е) На вопросъ: въ кого, на подобіе кого? Хлопець у батька вдався. Пшениця така гарна: колос у колос. Желех. Наказував дідусь, щоб на завтра ви всі були лице в лице, одежа в одежу, черевики в черевики. Чуб. II. 21. ж) На вопросъ: когда? У середу родилася, — тепер мені горе. Нп. У неділю вранці-рано сине море грало. Шевч. Вийди, вийди, козаченьку, у вечір пізненько. О. 1861. X. 55.
2) Съ мѣстнымъ падежемъ на вопросъ: гдѣ? въ чемъ? на чемъ? а) У хаті в її — як у віночку. ЗОЮР. І. 145. Новенькі вікна в базарі покупили. Г. Барв. 249. Зоставсь ув убозтві. К. ЧР. 199. Верба стояла в березі. б) На вопросъ: въ какомъ числѣ, видѣ, состояніи и. т. д? Не у мнозі зять где, не багато бояр везе. Мет. 185. Ходім, кажу Катрі, ходім до Марусі.... ми собі з нею у трійці порадимось. МВ. II. 123. Пішла я за ним у тропі. МВ. II. 176. У добрім здоровлю. Желех. А ми з чоловіком у правді жили. Г. Барв. 434. У злагоді жили. в) На вопросъ: когда? У вечері, у ранці, у ночі — выраженія, превратившіяся въ нарѣчія. См. Увечері, уранці, уночі.
3) На вопросъ: какъ скоро? черезъ сколько времени? У рік стара пані вмерла. МВ. (О. 1862. III. 65). І хутко її посватав? У півроку. МВ. (О. 1862. І. 80). У год так, чи в два ішли москалі через наше село. О. 1862. VIII. 27.
Уступа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. уступи́ти, -плю́, -пиш, гл.
1) Вступать, вступить, входить, заходить, зайти, войти. Половина місяця в хмари вступило. АД. Опріч пана, у світлицю ніхто не вступає. Шевч. 518. Ніженьками у сінечки вступити. За Марусею Юронько у слідки уступає. Мет. Напросив короля, як буде їхати з Хвостова, то щоб і до його вступив. О. 1862. ІІ. 59. Уступіте, спасибі вам, до господи. О. 1861. IV. 119.
2) Выходить, выйти замужъ. Та пошлю ік батечку: чи звелить мені гуляти, чи за нелюба вступати. Грин. III. 81. Уступи́ти у зако́н. Жениться.
3) — у чо́боти, у череви́ки. Надѣвать (обувь). Я уступив у чоботи та й вийшов. Екат. у. (Залюб.).
4) Уступать (въ цѣнѣ). Уступив, не торгувавшись. К. Псал. 106.
Шамті́ти, -мчу́, -ти́ш, гл. = Шамотіти. Черевики або постільці більш свинячі наверх шерстю, щоб не шамтіло в траві. О. 1862. II. 65.

Запропонуйте свій переклад