Серед усіх слів Серед головних російських слів Серед усіх російських слів Серед усіх українських слів Серед українських слів без цитат Серед слів латинкою
У всіх словниках 1. Кримський. Академічний рос-укр 2. Ізюмов. Російсько-український 3. Підмогильний. Фразеологічний 4. Шелудько. Тех. термінології 5. Дорошенко. Ділової мови 7. Вирган, Пилинська. Сталих виразів 8. Ніковський. Українсько-російський 9. Уманець, Спілка. Словарь 10. Народний рос-укр словник 11. Голоскевич. Правописний словник 12. Грінченко. Словарь української мови 13. Якубські. Військової термінології 14. Кобів. Словник судинних рослин 15. Народний тлумачно-стилістичний 16. Млодзинський. Словник приказок 17. Ганіткевич. Рос.-укр. словник з інж. тех. 18. Грінченко. Словник української мови (вид. 3-тє) 20. Вебсловник жіночих назв 30. Караванський. Складної лексики

Сховати наголоси
Освітлювати знайдене

Знайдено 141 статтю

Запропонувати свій переклад для «щирий»

Шукати «щирий» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

Беспри́месный – бездомі́шний, без до́мішки, недомі́шаний, щи́рий, чи́стий. [Щи́рий пісо́к].

Беспритво́рный – невда́ний, щи́рий.

Го́лый – 1) го́лий, на́ги́й. [Го́ле (на́ге́) ті́ло. Го́ла шаблю́ка]. • Го́лый птенец – голеня́ (р. -ня́ти). • Го́лая вершина – лисого́ра. • С го́лым стволом (о деревьях) – голіна́тий. • Го́лая зима – безсні́жна зима́. • Совершенно го́лый – гольце́м го́лий; 2) (бедный, нищий) го́лий. [Не бої́ться го́лий розбо́ю]. • Гол, как соко́л – гольце́м го́лий, го́лий, як бізу́н (нагайка), го́лий, як лопу́цьок; го́лий, як бу́бон, як туре́цький святи́й; 3) (без примеси, без приправы) го́лий; щи́рий, нестеме́нний. • Го́лый борщ, суп – го́ла ю́шка. • Го́лая правда – щи́ра пра́вда, нестеме́нна пра́вда. • Го́лые слова, факты, предположения – самі́сінькі (самі́ ті́льки) слова́, фа́кти, здо́гади. • Го́лыми руками – голіру́ч. • С го́лыми руками – голіру́ч, з го́лими (поро́жніми) рука́ми; без збро́ї.

Гомою́н – 1) ти́хий, щи́рий робі́тни́к; 2) см. Гомоза́.

Гостеприи́мный – гости́нний, гостелю́бний, гостелюби́вий, гост(е)ли́вий; щи́рий; учти́вий (хлебосольный). [Прийшла́ блага́ючи під госте́любний за́хист (Грінч.)]. • Г-мный хозяин – гости́нний госпо́дар, щи́рий хазя́їн.

Душе́вно – 1) душе́вно, душе́ю, духо́вно; 2) щи́ро, серде́чно. • Душе́вно Вам преданный (формула в письмах) – душе́ю Вам відда́ний (чаще) Ваш щи́рий, Ваш щи́рий прихи́льник, щи́ро до Вас прихи́льний.

Душе́вный – 1) (относящийся к душе) – душе́вний. [Душе́вний спо́кій]; 2) ду́хо́вий, духо́вний. [Це озна́ка ду́хової сла́бости та нікче́мности (Єфр.). Духо́вна не́міч (Крим.)]; 3) (сердечный, искренний) щи́рий, серде́чний.

Задуше́вный – серде́чний, щи́рий, щиросерде́чний, душе́вний; для се́рця дороги́й; що йде з глибу́ се́рця. • -ные мечтания – мрі́ї щи́рого се́рця, мрі́ї з гли́бу се́рця, дорогі́ се́рцю мрі́ї.

Закады́чный – нерозлу́чний, товари́ський. • -ный друг – нерозлу́чний друзя́ка, това́риш-друзя́ка, брат-това́риш, щи́рий (пе́вний) при́ятель (друг), (провинц.) заканти́ка (общ.).

Засто́льник, Засто́льница – засті́[о́]льник, -льниця, засті́[о́]льний сусі́да, това́риш, -шка за столо́м (сто́лу), (собеседник) розмо́вник, -ниця. [Сусі́да засто́льний уві́чливий, щи́рий (Крим.). Зроби́всь одни́м з товариші́в султа́нського сто́лу (Крим.)].

И́скренний – 1) щи́рий, щиросе́рд(н)ий, (фамил. щиря́щий), ре́вний, (душевный) серде́шний. [Вона́ люди́на правди́ва, щи́ра, непотайна́ (Н.-Лев.). Хвале́бні ги́мни та щиросе́рдні молитви́ (Дніпр. Ч.). Ви́слухай, Бо́же, ре́вну моли́тву (Куліш)]. • Быть -ним с кем – бу́ти щи́рим з ким; бу́ти по пра́вді з ким, до ко́го. • Вполне -ний – щирі́сінький. • -ний друг – щи́рий друг (при́ятель). • -ний поклонник искусства – щи́рий прихи́льник мисте́цтва. • -ний сторонник – щи́рий прихи́льник. • И́скреннейший – найщирі́ший; 2) (ближний) близьки́й, бли́жній (-нього).

И́стинный – а) (содержащий истину, верный) і́стинний, правди́вий, справедли́вий; б) (подлинный, настоящий) і́стинний, спра́вжній, справде́шній, правди́вий, справедли́вий, щи́рий, чи́стий; в) (действительный, реальный) ді́йсний, спра́вжній; срвн. Правди́вый 3, По́длинный, Су́щий. [Ось розкажу́ і́стинну пра́вду (Квітка). Нема́ на сві́ті правди́вої при́язні, ані правди́вих при́ятелів (Франко). Вихо́вувати справедли́вих громадя́н (Крим.). Це справедли́вий чума́к (М. Вовч.). Коха́ння спра́вжнє соромли́ве (Тобіл.). Це не ка́зка, а щи́рая пра́вда (Чуб. II). Щи́рий коза́к (Номис). Чи́сте пе́кло з тобо́ю жи́ти (Поділля). Вважа́ла на се́бе, як на справде́шню аристокра́тку (Н.-Лев.)]. • -ное учение (содерж. истину) – і́стинна, правди́ва нау́ка, і́стинне, правди́ве вче́ння. • -ное происшествие – ді́йсна приго́да (приключение), поді́я (событие). • -ный путь – правди́вий шлях. • Наставлять кого на -ный путь – наверта́ти кого́ на до́бру (пра́ву) путь, на до́брий ро́зум.

И́стый – і́сний; обычно: спра́вжній, справде́шній, правди́вий, щи́рий; см. И́стинный, Настоя́щий. [Щи́рий коза́к зза́ду не напада́ється (Номис)]. • -тый дурак – спра́вжній ду́рень.

Коммуни́ст – комуні́ст, (только вульг.) кому́нець (-нця). [Наї́хало по́вне село́ кому́нців (Чигир. п.)]. • Настоящие -сты – спра́вжні комуні́сти. • Партийный -ни́ст, -ни́ст-партиец – парті́йний комуні́ст, комуні́ст-парті́єць, парті́йник. • Убежденный -ни́ст – переко́наний (щи́рий) комуні́ст.

Легкосе́рдый – приві́тний, ласка́вий, щи́рий.

Люби́тель – 1) (чего) люби́тель, ама́тор, прихи́льник чого́, охо́чий, охо́тливий, охі́тний, щи́рий до чо́го, залю́бленик у чо́му, (знаток) знаве́ць (-вця́) чого́ и у чо́му, (охотник до чего) ла́сий до чо́го и на що, (шутл.) голі́нний до чо́го; срв. Лю́бящий. [І Хомяко́в, Русі́ ревни́тель, Москви́, оте́чества люби́тель (Шевч.). Я не охо́чий до пі́дслухів (Грінч.). Охо́чий до лящі́в (Глібів). Залю́бленики в квітка́х (Н.-Лев.)]. • -тель легкой жизни – прихи́льник ле́гкого життя́, полегка́р (-ря́), легкоби́т (-та). • -тель почета – шанолю́бець; см. Честолю́бец. • -тель пиров – бенкетолю́б, бенкета́р (-ря́); см. Гуля́ка. • -тель прекрасного, женского пола – прихи́льник га́рного (кра́сного) ро́ду, (вульг.) охо́чий, ла́сий до жіно́цтва; срв. Ба́бник. [Ду́же охо́чий до га́рних дівча́т (Н.-Лев.). Ла́сий до га́рних жіно́к (Леонт.)]. • -тель покушать – ла́сий (охо́чий) до до́брої стра́ви, ласі́й, ласу́н; срв. Чревоуго́дник. • -тель пения – співолю́б, охо́чий до спі́вів; 2) (почитатель, ревнитель) прихи́льник, (поклонник) прикло́нник. • -тель науки, книги – прихи́льник нау́ки, кни́ги, книголю́б. • Общество -лей древности, физкультуры, камерной музыки – товари́ство прихи́льників старовини́, фізкульту́ри, ка́мерної му́зи́ки. • -тель вашего таланта, вашей кисти, музы – прихи́льник (прикло́нник) ва́шого тала́нту, пе́нзля, ва́шої му́зи; 3) (непрофессионал) ама́тор (-ра). [Гра́ли ама́тори (Грінч.)]. • Фотограф -тель – фото́граф-ама́тор.

Люби́ть, -бливать – 1) (чувствовать страсть, быть влюблённым) коха́ти, люби́ти кого́, коха́тися, люби́тися в ко́му. [Ой, зна́ю, зна́ю, кого́ коха́ю, ті́льки не зна́ю, з ким жи́ти ма́ю (Пісня). Ой, зна́ти, зна́ти, хто кого́ лю́бить: го́рне до се́рденька, ще й приголу́бить (Пісня). Лю́биш ба́тька, ма́тір, а коха́єш ми́лого (Мирн.). Нема́ тії́ дівчи́ноньки, що я в ній коха́вся (Метл.)]. • -би́ть сильно, крепко – ду́же, тя́жко, рі́дно, рідне́нько коха́ти, люби́ти кого́. [Я люблю́ тебе́ рідне́нько (М. Вовч.)]. • Он её -би́л безумно – він її шале́но коха́в. • -би́ть пылко, страстно – па́лко, жагу́че коха́ти, люби́ти кого́. • -би́ть искренно – щи́ро коха́ти, люби́ти кого́. • Кого -лю́ того и бью – хто кого́ лю́бить, той того́ й гу́бить. • -би́ть друг друга – коха́ти, люби́ти одно́ о́дного, коха́тися, люби́тися; срв. Люби́ться. [Любі́мося, коха́ймося, як ті голубо́чки (Пісня). Ой, коли́ ми коха́лися, сухі́ дуби́ розвива́лися (Пісня)]; 2) (питать расположение к кому, к чему) люби́ти, полюбля́ти, залю́блювати и -ля́ти кого́. [Усі́ його́ в нас люби́ли, – балакли́вий був чолові́к, весе́лий, грома́дський (М. Вовч.). Всі сусі́да полюбля́ють (Пісня). Во́вки, ба́чте, вовкула́ку не залю́блюють (Г. Барв.)]. • -бить друг друга – люби́тися, ма́ти любо́в між собо́ю. [Любі́теся, брати́ мої́! (Шевч.)]. • Он -бит родителей – він лю́бить батькі́в. • Я тебя -лю́ как самого себя – я тебе́ люблю́ як себе́ само́го. • -би́ть родину – люби́ти ба́тьківщину, рі́дний (свій) край. • -би́ть больше всего на свете – люби́ти над усе́ в сві́ті. [Над усе́ в сві́ті люби́в ті дере́вця (М. Вовч.)]; 3) (иметь наклонность к чему, быть любителем чего, быть охотником до чего) люби́ти, полюбля́ти, бу́ти охо́чим, ла́сим до чо́го, люби́тися, коха́тися в чо́му. [Люблю́ розмовля́ти (Шевч.). Не полюбля́ю я цього́ (Зміївщ.)]. • Он -бит труд – він лю́бить працюва́ти, він охо́чий до пра́ці. • Я -лю́ фрукты – я люблю́ садовину́, мені́ садовина́ до смаку́ (смаку́є). • Я -лю́ жизнь в деревне – я люблю́ (мені́ до вподо́би) жи́ти на селі́. • Я больше -лю́ это блюдо – мені́ смаку́є бі́льше ця стра́ва. • Я -лю́ больше эту работу – мені́ ця робо́та бі́льше до вподо́би, я волі́ю цю робо́ту; срв. Предпочита́ть. • Он -бит свободу – він лю́бить во́лю. • Он -бит гулять – він лю́бить (охо́чий, ла́сий) гуля́ти. • Она -бит пение – вона́ лю́бить спі́ви, охо́ча до спі́вів. • Он -бит выпить – він лю́бить ча́рку, він ла́сий (голі́нний) до ча́рки, (шутл.) до скляно́го бо́га. • Это растение -бит тень – ця росли́на лю́бить холодо́к. • Сосна -бит песчаную почву – со́сна лю́бить піскува́тий ґрунт. • Деньги -бят счёт – гро́ші лічбу́ лю́блять. • -бишь кататься, -би́ и саночки возить – лю́биш узя́ток, люби́ й да́ток; заї́здив коня́чку – неси́ сам кульба́чку. • -би́ть науку, искусство, театр – люби́ти нау́ку, мисте́цтво, театр, коха́тися в нау́ці, у мисте́цтві, в теа́трі, бу́ти охо́чим до нау́ки, до мисте́цтва, до теа́тру; 4) (жалеть) жа́лувати. [Чи до́бре тобі́ тут, си́ну, чи жа́лують тебе́? (Н.-Лев.)]. • Лю́бящий – що лю́бить, що коха́є; (полный любви) лю́блячий, лю́б’ячий, прихи́льний. [Лю́блячою руко́ю спи́сує Бордуля́к (Єфр.). Таки́й він лю́б’ячий до ме́не (М. Вовч.). Прихи́льним о́ком подиви́всь на си́на (Крим.)]. • -щий что (любитель чего) – охо́чий, щи́рий, голі́нний, ла́сий до чо́го, на що; срв. Люби́тель. • -щий детей – дітолю́бний.

Лю́тый – 1) (жестокий) лю́тий, жорсто́кий, запе́клий. [Лю́тий звір (Метл.). Зима́ лю́та (Шевч.) Не ба́чив кінця́ мої́й лю́тій му́ці (Сторож.)]. • -тый враг – лю́тий во́рог, запе́клий (затя́тий) во́рог. • -тая стужа – лю́тий моро́з, лю́та холодне́ча, лю́ть (-ти). • -тая боль – лю́тий біль. • Чрезвычайно -тый – люте́нний; 2) (рьяный) зага́рливий, запальни́й, щи́рий (до робо́ти); (бойкий) метки́й, мото́рний. • Он лют на песни – він до спі́ву аж навви́передки, він співа́ти мото́рний.

Наме́рение – на́мір, (замысел) за́мір, за́мисл (-лу), за́дум (-му), (мысль) ду́мка. [Не вхо́джу в на́міри його́ (Франко). Ма́ла щи́рий за́мір послужи́ти просві́ті (Грінч.)]. • Враждебные -ния относительно кого – воро́жі за́міри (за́мисли) про́ти ко́го. • Дурное -ние – пога́ний за́мір. • Похвальное, прекрасное -ние – похва́льний, прекра́сний (прега́рний, чудо́вий) на́мір. • Без -ния – без на́міру, ненавми́сне, невми́сне, (диал.) без замі́рення. [Ти уми́сне, чи невми́сне уби́в її́? (Кониськ.). Звиня́йте, я це сказа́в без замі́рення (Хорольщ.)]. • С -нием – з на́міром, (нарочно) уми́сне, навми́сне. [Я вми́сне наві́в цей ури́вок із спо́гадів, щоб показа́ти… (Рада)]. • Сделать что с дурным хорошим -нием, с наилучшими -ниями – зро́бити що бажа́ючи зло́го, добра́, зроби́ти що з пога́ним за́міром (за́мислом), з га́рним, з найкра́щим на́міром. • Не с добрыми -ниями – не з до́брими за́мірами, не з до́брим ду́хом. [Остерега́йтеся, гетьма́не мій, бо він не з до́брим ду́хом (Куліш)]. • С заранее обдуманным -нием – з напере́д (із заздалегі́дь) узя́тим на́міром. • Приехать с -нием увидеть кого – приї́хати, ма́ючи на ду́мці (ма́ючи на́мір или щоб) поба́чити кого́. • Иметь, питать -ние – ма́ти на́мір (за́мір), ма́ти на ду́мці; см. Намерева́ться. [Він ма́є за́мір ожени́тися з удово́ю (М. Вовч.). Сва́тати Са́ню він і в голові́ собі́ не поклада́в, бо мав на ду́мці ті́льки тро́хи пожартува́ти (Н.-Лев.)]. • Иметь корыстные -ния – ма́ти кори́сли́ві за́міри. • Питать самые лучшие -ния относительно кого – ма́ти найкра́щі на́міри су́проти ко́го. • Принимать, принять -ние – бра́ти, взя́ти на́мір, нава́жуватися, нава́житися. [Реа́кція знов нава́жилася поверну́ти той стан, що повста́в був на Украї́ні після́ 1876 ро́ку (Рада)]. • Возыметь -ние, см. Вознаме́риться. • Помогать -ниям кого – сприя́ти на́мірам (за́мірам) кого́. • Упорствовать в своём -нии – упе́рто трима́тися свого́ за́міру.

Настоя́щий – 1) (нынешний) тепе́рішній, (современный) суча́сний, сьогоча́сний, (этот) цей, сей. [Ва́ша до́ля – це до́ля молоди́х че́сних люде́й тепе́рішнього ча́су (Н.-Лев.). Він уважа́в за профана́цію рівня́ти да́вніх аске́тів до тепе́рішніх черці́в (Крим.). Забува́єш про суча́сне життя́ (Крим.)]. • В -щее время – тепе́р, (пров. тепе́речки), тепе́рішнього ча́су, в тепе́рішній час, в тепе́рішніх часа́х, за тепе́рішніх часі́в, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) ни́ні. [Тепе́р я про це не ду́маю (Київ). Там тепе́речки нови́й база́р (Квітка). Не був ще тоді́ тим, чим був тепе́речки (Крим.). Ді́я, котра́ ді́ється в тепе́рішній час (Н.-Лев.). Нема́ кра́ще в тепе́рішніх часа́х, як бу́ти орендаре́м (Франко). Про о́діж ма́ло дба́ють ни́ні (Франко)]. • В -щее время я работаю на фабрике – тепе́р (на цей час) я працю́ю на фа́бриці. • До -щего времени – до цьо́го (до тепе́рішнього) ча́су, дотепе́р, до́сі, (зап.) дони́ні. [Довгота́ в цих склада́х заде́ржалася й до цьо́го часу (В. Ганцов). Біди́в я, та й дотепе́р біду́ю (Кам’янеч.)]. • До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) – дотепе́рішній. [Всі дотепе́рішні до́сліди не дали́ вели́ких на́слідків (Крим.)]. • В -щем году – цього́ (в текущем: пото́чного, біжу́чого) ро́ку. • В начале -щего года – на (з) поча́тку цього́ (пото́чного, біжу́чого) ро́ку. • -щее положение – тепе́рішній (суча́сний, сьогоча́сний) стан, -нє (-не) стано́вище. • В -щем своём виде эта вещь мне не нужна – в тепе́рішньому (в цьому́) своє́му ви́гляді ця річ мені́ не потрі́бна; 2) грам. -щее время – тепе́рішній час (-су); 3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) да́ний. • По -щему делу – в цій (в да́ній) спра́ві. • -щий случай – цей (да́ний) ви́падок (-дку). • -щим удостоверяется, что… – цим сві́дчу (сві́дчимо), що..; 4) (подлинный, истинный) спра́вжній, правди́вий, справедли́вий, (действительный) ді́йсний, (неподдельный) щи́рий, (сущий) су́щий, су́тий, (истый) і́сний, і́стий, істо́тний, (точь-в-точь, чистейший) чи́стий, досто́тний, (всамделишный) справде́шній, пра́вий, прями́й; срв. По́длинный. [Се наш спра́вжній друг (Коцюб.). (Він) спра́вжній був пое́т (Самійл.). Тепе́р ви спра́вжнє своє́ обли́ччя показа́ли, до́сі-ж була́ то ма́ска (Грінч.). Коха́ння спра́вжнє соромли́ве (Тобіл.). Незаба́ром той шипу́чий ка́шель перехо́див у спра́вжній (Коцюб.). З весно́ю, коли́ розпочали́ся спра́вжні робо́ти (Коцюб.). Йшли відва́жно, як правди́вії геро́ї (Франко). Правди́ві воло́ські гарбузи́ (Сим.). Фальши́ве зо́лото – для вас правди́ві гро́ші (Самійл.). Знахо́дять своє́ правди́ве призна́чення (Корол.). Справедли́вий чума́к був (М. Вовч.). Хліб, оде́жа, па́ливо то́що, – оте́ все й є справедли́вий доста́ток, спра́вжнє бага́тство (Рада). Ді́йсна столи́ця Да́нії – не Копенга́ген а Га́мбург (Грінч.). Щи́рий коза́к зза́ду не напада́ється (Номис). Це не ка́зка, а щи́рая пра́вда (Чуб. II). Там упоко́ю люди́на зазна́є, ті́льки де во́ля є щи́ра (Грінч.). Красу́ня щи́рого класи́чного ти́пу (Н.-Лев.). Су́ща дра́ма, не ви́гадана, не підмальо́вана (Кониськ.). Су́ща причи́на супере́чки прояви́лася я́сно (Павлик). Ото́ було́ су́ще ща́стя моє́ (Кониськ.). І́сний моска́ль (М. Вовч.). На обли́ччя істо́тний Степа́н, але́ не він (Звягельщ.). Чи́стий ба́тько, – от як уда́вся сино́к! (Чигиринщ.). Ходи́в чи́стим босяко́м (Виннич.). Справде́шній коза́к (Сл. Гр.). Сиді́ла собі́ ві́льно, як справде́шня пта́шка (М. Вовч.). Відчу́ла справде́шній апети́т (Н.-Лев.). Я не міща́нка яка́сь там, а справде́шня па́ні (Н.-Лев.). Пра́вий ри́цар, ще молоди́й, а вже не ма́є рі́вні (Куліш). То моя́ пра́ва жі́нка (Яворськ.). Як поба́чиш, так прями́й запоро́жець! (Мирний). Пряме́є пе́кло там було́ (Греб.)]. • Самый -щий – справжні́сінький, щирі́сінький, існі́сінький, чисті́сінький. [Щирі́сінький матеріялі́ст (Рада). Існі́сінька щи́рість (Основа 1862). Чисті́сіньке пе́кло (Крим.)]. • -щее золото – щи́ре (су́те) зо́лото. • -щая стоимость – ді́йсна (спра́вжня) ва́ртість. • -щая цена – спра́вжня (правди́ва, справедли́ва) ціна́. • Теперь -щая пора садить деревья – тепе́р са́ме час сади́ти (садови́ти) де́рево. • По -щему – а) по-спра́вжньому, по пра́вді, спра́вді, (искренно) щи́ро, щиросе́рдно, по щи́рості; (как следует) як слі́д, наспра́вжки́, ді́йсно[е]. [Не вмі́є нічо́го як слід зроби́ти (Київ). Посвари́тися наспра́вжки не могли́ (Крим.). Дові́даємось ді́йсне, поба́чимо його́ – яки́й (М. Вовч.)]. • Я вас по -щему люблю – я вас правди́во люблю́ (коха́ю), я вас по пра́вді (таки́ спра́вді, щи́ро, щиросе́рдно) люблю́ (коха́ю); б) (сказать правду) напра́вду; пра́вду (напра́вду, по пра́вді) ка́жучи, по щи́рості, (в сущности) су́ще. [Напра́вду вам не тре́ба було́ втруча́тися в цю спра́ву (Київ). Вона́ су́ще не була́ черни́цею, по́стригу не бра́ла (Кониськ.). Продражни́ли його́ «Зимо́ю», а су́ще він прозива́вся Гу́ркалом (Кониськ.)]. • -щим образом – по-спра́вжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде – показа́ти себе́ в спра́вжньому своє́му ви́гляді.

Нельсти́вый – нелести́вий, непідле́сливий, необле́сливий, невле́сливий, необле́сний, (искренний) щи́рий, (прямой) про́стий, прями́й, нелука́вий. [Нелести́ві ре́чі (М. Вовч.)].

Ненаи́гранный – 1) щи́рий, неро́блений, невда́ваний, нефальши́вий; срв. И́скренний. • Настоящее, -ное чувство – спра́вжнє, щи́ре (невда́ване) почуття́; 2) неви́граний, необгра́ний. • -ная скрипка – неви́грана (необгра́на) скри́пка.

Неосла́бный – неосла́бний, непосла́бний, (усердный) щи́рий, пи́льний, запопа́дливий, (постоянный) пості́йний, повсякча́сний, невпи́нний, безупи́нний, безнаста́нний, незмі́нний, (строгий) суво́рий, (неутомимый) невто́мний. • -ный надзор – неосла́бний (пи́льний, пості́йний, суво́рий) до́гляд за ким, за чим. • -ное наблюдение, -ная слежка – запопа́дливе (безупи́нне) слідкува́ння (сте́ження), запопа́длива, (безупи́нна) сте́жа за ким. • -ное попечение – неосла́бне (щи́ре, незмі́нне) піклува́ння, повсякча́сні турбо́ти про (за) ко́го, про (за) що.

Неподде́льный – непідро́блений, не(з)фальшо́ваний, нефальши́вий, (непритворный) невда́ваний, нелука́вий, (истинный) спра́вжній, правди́вий, справде́шній, (чистый) щи́рий, (сильнее) су́то-щи́рий. [З непідро́бленим здивува́нням (Крим.). Му́жність правди́ва (Грінч.). Щи́ре зо́лото (Полт.). Це не ка́зка, а щи́рая пра́вда (Чуб. II)]. • -ное вино – непідро́блене (натура́льне) вино́.

Непокла́дный – невто́мний, запопа́дливий, (усердный) щи́рий, пи́льний.

Непритво́рный – 1) невда́ваний, невда́ний, непідро́блений, (искренний) щи́рий, правди́вий. [Скри́кнула з невда́ною при́крістю в го́лосі (Франко). З непідро́бленим здивува́нням запита́вся він (Крим.)]; 2) ненаві́шений, (специальнее) засувни́й, заставни́й, спускни́й, підно́сний. • -ная дверь – засувні́ и т. п. две́рі.

Неприукра́шенный – неприкра́шений, (подлинный) щи́рий, щирі́сінький. [Неприкра́шена пра́вда (Київ)].

Открове́нный – відве́ртий, відкри́тий, незакри́тий [Була́ правди́ва та незакри́та (Грінч.)], непотайни́й [Розмо́ва щи́ра, непотайна́ (Неч.-Лев.)], (искренний) щи́рий. Срв. Откры́тый. • -ный человек – відве́рта (непотайна́) люди́на.

По́длинный – спра́вжній, справде́шній, правди́вий, автенти́чний, досто́тній, щи́рий, су́тий, су́щий, нестеме́нний, чи́стий, настоя́щий, і́сний, і́стий, віру́тний. [Справде́шня грани́ця землі́ ру́ської. Щи́рий патріо́т. Пе́рстінь су́того зло́та. Кость оце́й, чи́ста боля́чка на о́ці (Крим.). І́ста ма́ма. Вся ма́мина вро́да і вда́ча (Неч.-Лев.)]. • С -ным верно – з оригіна́лом згі́дно. • В -ном виде – (о людях) живце́м. • -ный источник – автенти́чне джерело́. • -ная причина – су́ща (спра́вжня причи́на). • -ная правда – су́ща (щи́ра) пра́вда.

Подуше́вный – 1) см. Поду́шный; 2) (душевный) щи́рий, серде́чний, щиросе́рдий, щиросерде́чний.

Праводу́шный – 1) щи́рий, одве́ртий; 2) сумлі́нний, со́вісний, добросо́вісний. Срв. Праводу́шие.

Пре́данный – ві́дда́ний, ві́рний кому́, щи́ро прихи́льний до ко́го. • -ный друг, слуга – ві́рний, щи́рий друг, слуга́. • -ный вам – ві́дда́ний вам.

Препросто́й – 1) ду́же про́стий, прості́сінький; 2) ду́же щи́рий, простоду́шний; см. Просто́й.

Приле́жный – пи́льний, (усердный) щи́рий, (старательный) запопа́дливий, упа́дливий, горли́вий, прики́дливий, беручки́й, берки́й, беру́чий (до чо́го). [Дя́ка і ша́на робітника́м щи́рим, со́ром недба́лим усі́м (Грінч.). Він прики́дливий до кни́жки (Левч.). Хло́пець у ме́не до нау́ки ду́же беручки́й (Лубен.)].

Прия́тель, -ница – при́ятель, при́ятелька; (фамил.) друзя́ка, панібра́т, посе́стра. [По́ки ща́стя плу́жить, по́ти при́ятель слу́жить (Номис). Є у ме́не сусі́донька, до́бра при́ятелька (Чуб. V). Е, та й ду́рний-же ти, панібра́те (Номис). Коби́сь таки́й до робо́ти, яки́й до посе́стри (Гол.)]. • Закадычный -тель – щи́рий при́ятель, кре́вний друзя́ка (м. р.); срв. Друг, Подру́га. • Сделаться -лями – заприятелюва́ти, заприязни́тися, поприятелюва́ти, потоваришува́ти, приятеля́ми ста́ти, здружи́тися з ким; срв. Подружи́ть, -ся.

Прямоду́шный – прямоду́шний, щи́рий, щиросе́рд(н)ий, (открытый) відве́ртий, непотайни́й. [Ні, честь пови́нна бу́ти прямоду́шна, коли́ вели́ччя зни́зилось до ду́ру (Куліш)].

Прямо́й – 1) (некривой, простой) прями́й, прости́й, прави́й. • -менький (ум.-ласк.) – пряме́нький, просте́нький, праве́нький, пряме́сенький, просте́сенький, праве́сенький. [Руба́йся, де́рево, і пряме́ й криве́ (Рудч.). Я зна́ю сам, що про́сте, що криве́є (Куліш). Ви́зволь, Го́споди, нево́льника з нево́лі на про́стії доро́ги (Дума). Руба́йся, де́рево, криве́ і праве́ (Чуб. II). Стан праве́нький, мов топо́ля (Глібів)]. • -ма́я линия, мат. – пряма́ (проста́) лі́нія. • -мо́й угол, мат. – прями́й (прости́й) кут. • -ма́я дорога – пряма́, проста́ доро́га, прями́й, про́стий шлях. • -ма́я кишка – ку́тня ки́шка, кутня́чка; 2) (искренний) про́стий, щи́рий, прями́й. [Десь Бог мене́ покара́в – лиху́ до́лю мені́ дав; лиху́ до́лю, про́сту ду́шу (Чуб. V). А му́рин (негр), щи́рий і прями́й з приро́ди, вважа́є че́сним ко́жного (Куліш)]. • -мо́й человек – щи́ра (відве́рта) люди́на, щи́ра душа́; 3) (истый, настоящий) чи́стий, спра́вжній, ді́йсний; см. Настоя́щий, По́длинный. [Чи́стий бо́вдур (болван) (Липовеч.)]. • Друзья -мы́е – братья родные – при́ятелі (дру́зі) спра́вжні – що брати́ рі́дні; 4) (непосредственный) безпосере́дній. [Безпосере́днє голосува́ння. Зане́пад туте́шньої торго́влі був безпосере́днім на́слідком тих за́ходів (Єфр.)] -мы́е налоги – безпосере́дні пода́тки. • -мы́е наследники – безпосере́дні спадкоє́мці. • -мо́й смысл, значение – безпосере́днє розумі́ння, -нє зна́чення. • -мо́е понимание (смысл) этих слов – власти́ве розумі́ння цих слів. • -мо́й ответ – про́ста ві́дповідь. • -мо́е сообщение – пряме́ сполу́чення. • -мо́й образ действий – одве́рте пово́дження. • -мо́й характер – відве́рта, пряма́ вда́ча. • -ма́я речь, грам. – пряма́ мо́ва.

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Любитель – 1) (чего) люби́тель, ама́тор, прихи́льник чого́, охо́чий, охо́тливий, (редко) охо́тник, охі́тний, щи́рий до чо́го, залю́бленик у чо́му, (знаток) знаве́ць (-вця́) чого́, у чо́му, (охотник до чего) ла́сий до чо́го, на що, (шутл.) голі́нний до чо́го; 2) (почитатель, ревнитель) прихи́льник; 3) (непрофессионал) ама́тор: • любитель автомобилей, автомобильной езды – автівни́к; • любитель вашего таланта, вашей кисти – прихильник вашого таланту; пензля; залюбленик (залюблений, замилуваний) у вашому таланті, пензлі; • любитель легкой жизни – прихи́льник ле́гкого життя́, полегка́р, легкоби́т; • любитель, любительница борща – борщівник, борщівниця; • любитель картофеля – картопе́льник, барабо́льник, бульбої́д, бульбоже́р; • любитель каши – ка́шник, кашолю́б; • любитель кофе – ка́вник, каволю́б, каво́вич; • любитель кошек – котолю́б, (шутл.) котя́чий ба́тько; • любитель, любительница лимонов – цитри́нник, цитри́нниця; • любитель, любительница сладостей – марципа́нник, марципа́нниця, цуке́рник, цуке́рниця; • любитель молока – моло́чник; • любитель науки, книги – прихильник науки, книги (книголюб); • любитель пения – співолюб (співолюбець); охочий до співів; замилуваний у співі; • любитель пиров – бенкетолюб, бенкетар; • любитель поесть, покушать – ласий (охочий) добре попоїсти; ласий (охочий) до доброї страви; ласій (ласун); • любитель почёта, славы – шанолюб (шанолюбець), славолюб (славолюбець); • любитель прекрасного, женского пола – прихи́льник га́рного (кра́сного) ро́ду, (вульг.) охо́чий, ла́сий до жіно́цтва; • любитель природи – природолюб (природолюбець); • любитель собирать грибы́ – гриба́р, грибівни́к; • любитель темноты – пітьмолюб; • любитель-фотограф – фотограф-аматор; • на любителя – на любителя, (ещё) на знавця (для знаців), (смотря на чей вкус) як на чий смак; як кому до смаку (до вподоби, до сподоби), (на гурмана, уже) на гурмана; • общество любителей природы – товариство прихильників природи; товариство природолюбців. [І Хомяко́в, Русі́ ревни́тель, Москви́, оте́чества люби́тель (Т.Шевченко). Я не охо́чий до пі́дслухів (Б.Грінченко). Охо́чий до лящі́в (Л.Глібів). Залю́бленики в квітка́х (І.Нечуй-Левицький). Ду́же охо́чий до га́рних дівча́т (І.Нечуй-Левицький). Ла́сий до га́рних жіно́к (М.Леонтович). Великий любитель рідного слова, я в той же час не прихильник великої продукції (С.Васильченко). Раз якось іду я по жидівському базару в Толедо, аж бачу — хлопець один старі якість зошити й шпаргали торговцю шовком продає, а я собі зроду до читання охочий, на вулиці клаптик паперу підніму, і то почитаю; з тієї ж то цікавості узяв я в хлопчика один зошит і по письму зразу впізнав, що то арабщина (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Професіонал — людина, яка може виконувати свою роботу, коли вона йому не до душі. Любитель — людина, яка не може робити свою роботу, коли вона йому до душі (Дж. Агет). Не бійтеся робити те, що не вмієте. Пам’ятайте, ковчег побудував любитель, — професіонали ж побудували Титанік! (Дейв Бері). Любителі випити швидко стають професіоналами].

Невроз, мед. – (греч.) невроз. [Підвівся лось і почвалав. Але він далеко не піде, — ноги вже йому не служать, і від смертельного гону в нього невроз серця (О.Вишня). Типово неприязне ставлення зрусифікованих українців до українців незрусифікованих, «щирих», або, як їх іще роздратовано називають, «бандер», є по-своєму теж характерним виявом суспільного неврозу. З психоаналітичного погляду, самі дерогативи тут є вельми промовисті: слово «щирий» означає певну негативну оцінку людини, яка є непотрібно, недоречно «щирою», себто «українською», «україномовною»; людини, яка «випендрюється», яка демонструє свою «українськість» там, де її краще не демонструвати, тобто публічно; людини, яка, простіше кажучи, опирається ґвалтові, тоді як усі з ним змирилися і воліють вважати цей свій стан нормальним, називаючи натомість ненормальними (дурнувато-«щирими») тих диваків, котрі все ще опираються. Лайка «бандера», під цим оглядом, є ще промовистішою, адже «бандерами» були ті, хто опирався поґвалтуванню найдовше і найзавзятіше (М.Рябчук). Дід, який читав без окулярів найдрібніші газетні тексти, зосередився на чорнильному письмі паперу. Там писали, що Ясьо шизофренік, що в нього невроз нав’язливих станів, одне слово, що Ясьо – «дурний». Це була «Медична картка», причому виписана сім років тому у відомій клініці столиці. Серед симптомів Ясьової хвороби були названі пошук дерева знання Добра і Зла, гра у мовчанку, досконале володіння англійською мовою, оскільки Ясьо був до Перебудови громадянином Олімпії, а на ейфорійній хвилі перелетів на землю своїх предків, у яку і збирався лягти (І.Павлюк). Лікар говорить чоловікові пацієнтки: — Не хвилюйтеся, невроз вашій жінці не зашкодить, вона з ним ще сто років проживе! — А я?].

Обстановка – обстава, обстанова, оточення, умови, становище, стан, ситуація, (обстоятельства) обставини: • благоприятная обстановка – сприятливі умови (обставини); • в обстановке полной секретности – в умовах цілковитої таємності; • в мирной обстановке – в умовах миру; • дестабилизация обстановки – дестабілізація становища; • жить при неблагоприятной обстановке – жити в несприятливих умовах (обставинах, оточенні); • международная обстановка – міжнародний стан; • неблагоприятная обстановка – несприятливі умови (обставини); • обстановка квартиры – обстава квартири; • окружающая, внешняя, домашняя обстановка – наокружні, зверхні, хатні обставини, оточення, довкілля, довкружжя; • оперативная обстановка – оперативні обставини; • при такой обстановке – за таких обставин (умов), у таких умовах; • смена обстановки – зміна обстанови (умов, обставин); • совместная жизнь при такой обстановке была ужасна – спільне життя за таких обставин жахливе було. [Перед моїми очима встала вся обстава давніх дідових покоїв (І.Нечуй-Левицький). Вона знала, що Балабуха не жвавий в розмові, й попросила його в садок, де сподівалась почути при поетичній обставі те слово, котрого вона вже ждала двадцять три роки з половиною (І.Нечуй-Левицький). Життя ламало тільки обстанову навколо мене (ну, і кості мої, як траплялось), а вдача моя, виробившись дуже рано, ніколи не мінялась та вже навряд чи й зміниться (Л.Українка). Обстанова хатня і кути замазувалися і пропадали в вечірнім сутінку (В.Стефаник). Чути гомін. Помалу видніє. Виявляється частина за частиною обстанова картини (С.Васильченко). Зринала в пам’яті обстава якоїсь чепурної теплої хатки: заквітчані сухим зіллям та рушниками ікони, стіл, засланий чистою скатертю (С.Васильченко). Ґава недовго розмовляв із Староміським, але весь час уважно придивлявся його хаті і всій домашній та родинній обстанові (І.Франко). Тепер уже йому здавалося, що це не іспити мучили його дома, але ціла вороницька обстанова. Те його ліжко, той садок з ямками, той лубин, той лісок — усе те були його вороги, що гризли його душу й сушили мозок (Л.Мартович). Світ розбурканих людей, що задихаються серед старих обставин (С.Єфремов). Але хлопець чекав її і якось цікавіше, ніж навіть уперше зайшовши, роздивлявся на обставу в кімнаті, що дала йому несподіваний притулок. Вона була убога та обстава, з ліжка, двох стільців, крісла та столика складаючись, не маючи навіть шафи, щоб дати місце повішеним на стіні й тканиною запнутим сукням. Але невідома дівчина, що мешкала в ній, створила з цих нужденних речей якусь принадну гармонію, зуміла надихнути жіночою грацією їхнє розташування, повити зачаруванням юності їхню лагідну простоту (В.Підмогильний). Саме під час нашої розмови почулися перші гарматні вибухи з боку Джугастри, потім кулеметні й рушничні стріли, — то москалі атакували Запорожців. За півгодини Марківка наповнювалася обозами різних частин. Обстанова змінилася, значно на гірше (М.Омелянович-Павленко). Заспокійливо торохтіли відра, що в них вибирали картоплю, — навіть якби зайнялася пожежа, то не зразу повірила б у це Маріка, — така була мирна обстава в селі (В.Міняйло). З плином літ йому вдалося уподібнити обставу казино до внутрішнього образу улюбленої ним кондитерської, порозставлявши по кутках мініатюрні столики і прикривши настільні лампи червонястими абажурами (Є.Горева, перекл. Й.Рота). — Уважай, щирий мій і вірний джуро, яка темна й невидна ця ніч, яка непевна тиша панує довкола, як глухо й тривожно шумотять ці дерева, як грізно бушує ця вода, що ми її шукаємо, ніби реве-спадає з височезних Місячних гір, як безугавно стукотить щось невідоме, бентежачи й терзаючи наш слух: всі ці обставини, разом узяті чи й кожна зосібна, здатні заронити ляк, острах і жах у груди самого Марса, не кажучи вже про тих, хто не звик до подібних пригод і небезпек, та все те, що я тобі щойно змалював, лише збадьорює і збуджує в мені духа і в серці моїм закипає палке жадання будь-що-будь піти назустріч сій небезпечній пригоді (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). У меблях і хатньому начинні я не помітив вишуканости, і все ж обстава Лолиної квартири тішила око, видавалася мені після готелю приємна і стерпна (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Хоч ці дві кімнати були менші, ніж та, через яку ми ввійшли в бібліотеку (дійсно, та була семикутна, а ці дві — прямокутні), обстанова була такою ж: шафи з книжками, а посередині — стіл (М.Прокопович, перекл. У.Еко). Він також хотів відгородитися від усього, нічого не бачити, власне, нічого не переживати, принаймні в прямому, звичному значенні цього слова: він не прагнув до зміни обстанови, не шукав нових вражень, розваг, відпочинку, а що стосується цього останнього, — відпочинку, — то Адріан часто сміявся з людей, які завжди відпочивають, засмагають і набувають сили, тільки невідомо для чого (Є.Попович, перекл. Т.Мана). Обстава тієї кімнати: два металеві ліжка, — односпальне, де спала мати, і двоспальне, на якому спали діти, між ними нічний столик, навпроти столика дзеркальна шафа (О.Жупанський, перекл. А.Камю). — Ви запевне, що народилися не в такій обставі. Мої батьки все перебудували (О.Жупанський, перекл. А.Камю). Я розпачливо хотів розчинитися в обставі — невидимо ковзати між предметами в китайському стилі, як риба між коралових рифів,— а проте, здавалося, я приваблював небажану увагу до себе сотні разів на день (В.Шовкун, перекл. Д.Тарт). Попри обставу й обставини, я поснідав усмак, як ніколи. Гостро, по-прустівському, як після дози мескаліну, всотував кожен запах і смак цих ласощів. Голодний як вовк, я виїв усе, що було на таці, й до краплі допив каву (О.Король, перекл. Д.Фаулза). Ніч. Сортувальна станція. Добре видно було обставу (Л.Кононович, перекл. Л.Ґію). Ґаскуань кинув тріски в піч і, позадкувавши, зачинив двері. Тоді засвітив гасову лампу на столі, став на коліна й запалив у печі вогонь, усім тілом відчуваючи, як Анна мовчки оцінює кімнату з її вбогою обстановою (В.Панченко, перекл. Е.Катон)].

Пилотаж – (франц.) пілотаж: • высший пилотаж – найвищий пілотаж. [— Як казав мій щирий приятель Ігор (до слова, чудовий літред), усі дуже добре розуміються на українській мові та на футболі. Ось тільки ніхто не вміє грати в той футбол. Також ніхто не вміє ні писати, ні говорити по-українському. І на письмі, і в усному мовленні лишень бекає і мекає. Кукурікати — це вже найвищий пілотаж (Олег Король)].

Распашной – (об одежде) розстібни́й, з розгорнутими (розгорненими) полами, наро́зхрист, (перен., откровенный) щирий; (состоящий из створок) двопільний, двійча́стий, двійча́тий, двосту́лковий; (пахотный) о́рний: • распашные двери – двопільні (двійча́ті, двійча́сті, двосту́лкові) двері; • распашная таблица – розго́рнена таблиця; • распашные земли – о́рні землі.

Сердечный, сердешный, прост. – 1) (анат., мед.) серцевий; 2) (нетерминол.) сердечний; 3) (искренний, задушевный) щирий, сердечний, щиросердий, щиросердний; 4) (бедняжка) сердега, сердечний, сердешний: • сердечная мышца – серцевий м’яз; • сердечные муки – сердечні муки, муки серця; • сердечные шумы – серцеві шуми, шуми в серці; • сердечный привет – щире (сердечне) вітання; • сердечный человек – щира душа; щира (сердечна, щиросерда) людина.

Смерть – 1) смерть, (кончина) кончина, скін, (гибель) загибель, кінець, (образн.) вічний сон (покій), (разг.) капе́ць, капу́т, каюк, а́мба, (мифический образ, шутл.) безноса, кирпата, свашка, костомашка, костуха; 2) (прост.) горе, біда, смерть; 3) (прост., очень) до смерті: • бледен как смерть (разг.) – блідий як смерть; • борьба не на жизнь, а на смерть – боротьба́ до заги́ну, боротьба смерте́льна; • быть при смерти – бути на вмерті (на смерті, при смерті), (образн.) бути на Божій дорозі; (иногда) бути близьким смерті, (грубее) на ладан дихати, на тонку прясти; • видимая смерть – види́ма смерть, нехи́бна смерть; • видимая смерть страшна – видима смерть страшна (Пр.); • внезапная смерть – нагла (раптова) смерть; • вопрос жизни или смерти – питання життя або смерті; • гото́виться к смерти – ладна́тися на смерть, ла́годитися в Бо́жу путь, готуватися до смерті; • двум смертям не бывать, а одной не миновать – одної смерті не минеш, другої не буде (Пр.); більш (більше) як раз не вмреш (Пр.); дві смерті не буде (двом смертям не бути), а одної не минути (Пр.); чи пан, чи пропав — двічі не вмирати (Пр.); раз мати породила, раз і помирати (Пр.); хто вмер тепер, не вмре у четвер (Пр.); раз козі смерть (Пр.); • до смерти, разг. – (очень) до смерті; • лежа́ть при смерти – лежа́ти на смерть (на смерте́льній, на сме́ртній посте́лі); • любовь сильнее смерти – коха́ння ду́жче (могутні́ше) за (над) смерть; • мнимая смерть – ні́би-сме́рть, га́дана смерть, завмертя́ (-тя́), завме́рлість; • на людя́х и смерть красна – на лю́дях і смерть не страшна́; • насильственная смерть – не своя смерть, ґвалтовна смерть; • нечаянная смерть – несподі́вана (на́гла) смерть; • обреченный на смерть – роко́ваний на згу́бу (на смерть, на стра́ту); • осудить на смерть кого – засуди́ти на смерть (на го́лову, на скара́ння) кого; • осуждённый на смерть – засуджений на смерть (на го́рло, на згу́бу, на стра́ту); • отвратить смерть от кого – відверну́ти (відве́сти́, відвола́ти) смерть від кого; • от смерти и под камнем не скрыться – як не ховайся, а смерть тебе знайде (Пр.); від смерті і в печі не замажешся (не замуруєшся) (Пр.); • от смерти не уйдёшь – від смерті ані відхреститися, ані відмолитися (Пр.); смерті не відперти (Пр.); від смерті нема викупу (Пр.); зі смертю торгу нема (Пр.); на смерть нема зілля (Пр.); смерть нікого не мине (Пр.); як не живеш, а труни не минеш (Пр.); смерть — неминуща дорога (Пр.); смерть не питає: «Чи хочеш, чи не хочеш?» (Пр.); • пасть смертью храбрых – полягти (загинути) смертю хоробрих; • перед смертью не надышишься – перед смертю не надихаєшся (не надишешся) (Пр.); як не наївся, то не налижешся (Пр.); • помирать со смеху – конати зо сміху, вмирати зо сміху; • постигшая смерть – спостигла смерть; • промедление смерти подобно – зволікання (загаяння) до смерті подібне, зволікання — це смерть; • просто смерть, смерть да и только – смерть та й годі, лихо (горе, біда) та й годі; • смерти подобно – як смерть; • смерть как хочется – до смерті хочеться; • смерть на носу (перен.) – смерть за плечима; смерть близько, (грубее) смерть коло носа; • смерть не разбирает чина – смерть не перебирає (Пр.); смерть нікого не минає (Пр.); смерть усіх порівняє (Пр.); • спасти от смерти – визволити від смерті; • стоять на пороге смерти – стояти на порозі смерті; (образн.) гроші одказувати; • [только] за смертью посылать кого (шутл.) – [тільки] по смерть посилати кого; • убить, убиться на смерть – заби́ти, заби́тися на сме́рть; • ум за морем, а смерть за воротом – ду́мка за мо́рем, а смерть за плечи́ма; • хуже смерти – гірше від смерті, гірше за (ніж, як) смерть. [Стара до нього, а він, лишенько, вже й гроші одказує (І.Нечуй-Левицький). Смерть — се ніч, спокі́йна, ти́ха (Л.Українка). Пусти мене, пусти! — стала благати Носа.— Якщо в тебе є крихітка серця, послухай мого благання. Життя, яке ти обіцяєш мені, гірше від смерті. Краще вбий мене! (Б.Лепкий). Таке життя було б од смерті гірше (Л.Українка). Смерть — лікар бідняка (німецька приказка). Для єврея на смертному одрі важливо почути голос Сари: «Спі спокойно, твої деньгі в надьожном мєстє.» Китаєць повинен випити чаю, прошепотіти коаня, подумати, що за династії Сінь було не краще, як за Мао Цзедуна, а зараз не гірше, як за династії Хань. Чистокровний німець мусить зустріти і провести смерть за інструкцією. Для італійця вищим шиком є смерть через повішення на варених макаронах. Щирий француз має встигнути перед смертю переспати з Жаннет. Найшляхетніша смерть для поляка — луснути з гонору. Істінному росіянину бажано видудлить усі припаси спирту, горілки, браги-одноднєвки, браги-одночавки і браги-п’ятімінутки, одеколону, лосьйону, очних і вушних крапель, денатурату, клею «БФ», антифризу та прочих горящих жидкостєй, вхопити глобуса, стиснути в любовних обятіях, і вже як почне тріщати і розсипатись на цурпалки, прохрипіти: «Ро-ді-на!» Щирому українцю, — ковтнув бузинової настоянки Стороженко, — перед смертю важливо подумати: «Ге, а кум здох раніше!» Востаннє обжертися, вилізти на піч і щасливо сконати… «Кхм… кхм… — прочистив горло Воробкевич. — Живемо і геройськи помираємо» (В.Даниленко). Роздуми про смерть загартовують душу (К.Кастанеда). Смерть людини схожа на зіграну ноту вічної симфонії, на виконання па вічного танцю, на зіграний акт вічної п’єси і навіть схожа на поцілунок вічного кохання, на розлуку з однією з форм на вічному шляху (Надія Кирчанова, перекл. Ши Т’єшена). Я навчився дивитися на смерть просто як на старий борг, який рано чи пізно доведеться заплатити (А.Айнштайн). Життя — черга за смертю, дурень той, хто лізе без черги (О. де Бальзак). Звикнути можна тільки до смерті інших (С.Є.Лєц). Говорити про смерть зі знанням справи можуть лише покійники (Лєшек Кумор). Смерть перетворює життя в долю (А.Моруа). Бути на світі може Пластмасовим Тільки щастя… Горе — тернове, — Справжнє, — Як біль. Як смерть… (Ігор Павлюк). Я попробував все… Залишилося — Досвід Смерті (Ігор Павлюк). — Річ тут, пане, ось яка,— вів далі Санчо.— Самі здорові знаєте, що сьогодні за столом, а завтра на столі; смерті не одперти; круть-верть, у черепочку смерть; кирпата свашка нікого не минашка; як проб’є час і година, то не одхреститься людина; смерть глуха, не пита, чи ти грішний, чи без гріха… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). І таких людей прирівнюють до тореадорів чи картярів. Вихваляють їхню зневагу до смерті. А мені смішно, коли я чую про зневагу до смерті. Якщо коріння тієї зневаги не в усвідомленій відповідальності, то вона є тільки ознакою духовної убогості або надмірної молодості (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). Наші досі молоді знання дають нам зрозуміти, навіщо загалом на світі є смерть: все-таки ми помираємо не для того, шоб померти і перетворитися в щось неживе, ми помираємо, щоб жити, ми помираємо задля життя, ми — часточка якогось плану (Г.Кирпа, перекл. К.Гамсуна). … у цьому шинку я нарешті усвідомив, що суть життя полягає у розпитуванні самого себе про смерть, як я поводитимусь, коли прийде мій час, що, по суті, це не просто розпитування самого себе про смерть, це розмова перед лицем нескінченності і вічності, що сам пошук розуміння смерті є початком розмислу в прекрасному і про прекрасне, бо роздумувати про безцільність тієї своєї дороги, яка, у будь-якому разі, закінчиться передчасним відходом, ця насолода і переживання своєї смерті, наповнює людину гіркотою, а отже, красою (Ю.Винничук, перекл. Б.Грабала). Я вирізую повідомлення про смерть пекаря Нібура. Його там змальовано як доброго, люблячого чоловіка й батька, що завжди щиро піклувався про свою сім’ю. Я сам бачив, як фрау Нібур з розпущеним волоссям тікала з хати, а добрий Нібур біг слідом, шмагаючи її паском, і бачив руку, яку батько, що піклувався про сім’ю, зламав своєму синові Роланду, викинувши його в шаленстві із вікна. І коли цей кат сконав від апоплексичного удару в своїй пекарні, пригнічена горем удова повинна була б тільки радіти. Але вона раптом стала думати зовсім інакше. Все, що за життя витворяв Нібур, смерть стерла з її пам’яті. Він став ідеалом (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Ще недавно він дивився на смерть з тваринним жахом, а тепер зрозумів, що боятися її — означає боятися самого життя. трах смерти можна виправдати тільки безмежною прив’язаністю до всього, що є живого в людині. Хто не зважувався діяти, щоб піднести своє життя на нову висоту, хто байдуже задовольнявся власною немічністю, ті не можуть не боятися смерти, пам’ятаючи про той вирок, який вона виносить їхньому життю, що пройшло надаремне. Такі ніколи не жили на повну силу, та й чи жили вони взагалі? (Г.Філіпчук, перекл. А.Камю). Кажуть, що перед смертю ми знову бачимо найпрекрасніші миті життя (І.Серебрякова, перекл. Давіда Фоенкіноса). — Його тільки за смертю посилать, — сміялися друзі. Досміялися. Привів].

Украинец – українець, (устар.) русин, руснак (русняк), (реже) русич: • истинный украинец – щирий українець. [Він українець — це запевне, Бо хвалить сало й галушки Та ще вишиванії дома Бере він на ніч сорочки (Б.Грінченко). Ми мусимо навчитися чути себе українцями (І.Франко). Більше не хочу бути українцем! (Казимир Малевич). В чомусь найдорожчому і найважливішому ми, українці, безумовно, є народ другорядний, поганий і нікчемний (Олександр Довженко). Взагалі все, що українці здатні про себе повідати, — то як, і скільки, і на який спосіб їх били (О.Забужко). Якою б гарною була ота Украйна, коли б не жили тут українці… (Ярослав Павлюк). Є мова піль, озер і неба — та ходить мова та німа. Є українців більш, ніж треба, а України-то нема (М.Холодний). Насамперед признаюся в тому гріху, що його багато патріотів уважає смертельним моїм гріхом: не люблю русинів… Так мало серед них знайшов я справжніх характерів, а так багато дріб’язковості, вузького егоїзму, двоєдушності й пихи, що справді не знаю, за що я мав би їх любити, незважаючи навіть на ті тисячі більших і менших шпильок, які вони, не раз з найкращим наміром, вбивали мені під шкіру. Зрозуміло, знаю між русинами декілька винятків, декілька осіб чистих і гідних усякої пошани (говорю про інтелігенцію, не про селян), але ці винятки, на жаль, тільки стверджують загальний висновок (І.Франко). Перед війною був я формально українцем. Почувся ним особливо міцно, коли у Польщі розвинулася антиукраїнська пропаганда. Однак у часі війни, коли побачив, що національність — це причина, щоб взаємно вбиватися, це поняття перестало мати для мене будь-яке значення (Юрій (Єжи) Новосільський). Кожна людина іншій людині — трохи українець (В.Слапчук). Для щирих українців. А це лекції для тих, що перецікавлювалися, перецікавлюються й перецікавлюватимуться Україною. Що є таке Україна? Ненька-Україна — це держава від Біскайського моря і до пустелі Гобі або Шамо. 3аснувалася вона ще за 5000 років до створення автокефальним Богом світу. Першу людину звали Остап (не Вишня, бо тоді ще прізвищ не було), а його жінку — Чорноброва Галя. Під час всесвітньої потопи Ковчега збудував не Ной, а гетьман Дорошенко, що й урятував сім пар чистеньких українців, одну вишневу кісточку, з якої і пішли на Вкраїні вишневі садки; Бровка, що дав потім цілу породу щироукраїнських Рябків, Лисків та Лапків; кілька мотків заполочі для вишивання сорочок, шматок полотна, горщик для борщу, кишку для ковбаси, булаву, клейноди й ноти до «Гиля, гиля, сірі гуси…» Потім того вже на Україні жили Єгипетські фараони, Генріх Наварський, династія Бурбонів, Римський Папа, Іван Калита. Все це були українські гетьмани, що їх свого часу Іловайський затаїв. Дніпро на Україні найбільша річка, йде вона від Місісіпі, через Гольфштром у Синє море. Раніш по Дніпру плавали «Титаники», але треклятущі кацапи випили Дніпро-Славуту, і він трохи ніби висох. Але то дурниця: тую воду Дніпровую за допомогою Франції з кацапів ми видавимо. Мова на Україні найкраща, небо найкраще, грунт найкращий, залізниця найкраща; народ найкультурніший. На північ від України живуть треклятущі кацапи, що годуються виключно українцями. На Сході поляки, дуже хороший, братній народ. А далі вже йде Європа, що чекає на українську культуру. Оце невеличкі замітки, що їх нема в жодній історії України і які я хочу нагадати, щоб їх не забули (О.Вишня). Якщо ти хочеш бути українцем, будь ним. Що це означає? Сам думай. Якщо вони нападають на твою мову (а виглядає так, що це — наш єдиний об’єднавчий чинник) живи нею, живи в ній. Якщо вони натоптують сміттям і трощать інституцію, важливу для твоєї справи, будь цією інституцією. Проти такого вони безсилі (В.Діброва). Я — стовідсотковий українець. Але не маю й краплини української крові. У мене своя Україна. Для неї живу й за неї вмру. І мені байдуже — потрібен я тут чи ні (Сергій Якутович)].

Хозяин, хозяйка – господар, господарка, господиня, хазяїн, хазяйка, (диал.) ґазда, ґазди́ня; (владелец) власник, власниця, (хозяйчик, уменш.-уничиж.) хазяйчик, (умен.) господарик, господаричок, господаренько, ґаздонька, (ум.-ласк.) господарочка, господинечка, господи́нька, госпо́ся, хазяєчка, ґаздинька, ґаздинечка, ґаздинонька, (мн.) господарі, хазяї, ґазди: • гостеприимный хозяин – гостинний господар, щирий хазяїн; • домашняя хозяйка – дома́шня госпо́дарка (господиня), домогосподарка, домогосподиня; • расчётливый хозяин – ощадливий (ощадний, раху́бний) господар; • сам себе хозяин – сам собі хазяїн (господар, пан, голова); • хозяин-барин – (дело хазяйское) діло хазяйське, (частич., вольному воля) вільному воля, (частич., не хочешь — как хочешь) не хочеш — як хочеш; як знаєш; • хозяин положения (перен.) – господар становища; • хороший хозяин – добрий (справний) господар (хазяїн, ґазда). [Гостям сміх, а хазяїну сльози (Номис). Про мою волю роби, як хочеш (Сл. Гр.). Остогидло писарювання мені, оселився дома. Голодний, обірваний, та сам собі пан!.. (А.Тесленко). З одного боку, воно ніби було добре, бо таки що два, то не один… Але з другого боку, один — сам собі голова (Г.Хоткевич). Після цього годилося випити, що вуйки надзвичайно статечно, аби хтось, боронь Боже, не запідозрив, що тут є п’яні, й зробили. Честь, файні ґазди! (В.Кжелянко). — На себе руки наложити ще маєш право. Це діло хазяйське… (М.Лукаш, перекл. А.Стіля). — Бачиш, госпосю,— одказав Дон Кіхот,— не всі рицарі можуть бути двораками, не всі двораки можуть і мусять бути мандрованими рицарями; всякі люди на світі потрібні (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Равік знов зазирнув до шафи. Праворуч білий м’ятний лікер для того другого, а ліворуч кальвадос для нього, всьому своє місце, як у доброї господині (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). 1. В офіс заходить бикуватий здоровило з ланцюгом на шиї. Зверхньо питає в охоронця: — Де хазяїн? — Хазяїна загубив? Погавкай. 2. Господар: — Вам грибочків покласти? Гість: — Ні, дякую, я гриби тільки збирати люблю. Господар: — Як хочете, можу і по підлозі розкидати … 3. Став ґазда раненько, обійшов худобу, дав їсти птиці. Сів снідати. Тут лунають з радіо сигнали точного часу: «Московское время — 6 часов». — Попросиналися…].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

ВЫКЛА́ДЫВАТЬ (стіну) кла́сти; выкладывать дёрном дернува́ти; выкладывать ду́шу відкрива́ти се́рце; выкладывать на чистоту́ нічо́го не таї́ти, док. відкри́тися як пе́ред Бо́гом; выкладывающий що кладе́ тощо, зда́тний ви́класти, кладі́й, кладі́льник, прикм. виклада́льний, стил. перероб. виклада́ючи; выкладывающий ду́шу щи́рий, як на спо́віді;

ВЫСТУПА́ТЬ ще промовля́ти, забира́ти го́лос, забира́ти сло́во, держа́ти річ, (в ролі) фігурува́ти, (на шкірі /враз/) вибри́зкувати; выступать го́голем походжа́ти, як па́ва; выступать в защи́ту става́ти в оборо́ні; выступать в ка́честве свиде́теля става́ти за сві́дка; выступать из грани́ц вихо́дити за ме́жі; выступа́ющий що виступа́є тощо, зго́дний /покли́каний, зму́шений/ ви́ступити, промо́вець, ора́тор, (на виду /про ластовиння/) ви́бризки, (у похід) стил. перероб. вируша́ючи у, прикм. ви́пнутий, ви́сунутий, /про деталі/ тех. виносни́й; выступающий в фу́нкции викона́вець фу́нкції; выступающий го́голем зо́всім як пі́вень, схо́жий на пі́вня, при́нда; выступающий за той, що за; выступающий про́тив той, що про́ти; выступающий проти́вником чего незго́дний з чим; выступающий с гипо́тезой а́втор гіпо́тези; выступающий с докла́дом допові́да́ч, стил. перероб. виступа́ючи з до́повіддю; выступающий сторо́нником щи́рий прихи́льник; выступающий у ковра́ акроба́т; выступающие весну́шки ви́бризки ластови́ння;

НАСТОЯ́ЩИЙ ще правде́шній, чи́стий (тобі́) [настоящее го́ре чи́сте горе], досто́тній, правди́вий, (друг) щи́рий, (не лише про правду) су́щий [настоящий запоро́жец су́щий запоро́жець], оказ. повнометра́жний [настоящий идио́т повнометра́жний ідіо́т], фраз. ці́ли́й [настоящее сча́стье, что ці́ле ща́стя, що], живомовн. ну, про́сто [настоящий арти́ст ну, про́сто арти́ст]; настоящее зо́лото щи́ре зо́лото; в настоящее вре́мя оце́ (тепе́р), галиц. нара́зі; до настоящего вре́мени /с настоящего вре́мени/ изве́стный /де́йствующий, испо́льзуемый, устано́вленный тощо/, дотепе́рішній /відтепе́рішній/; до настоящего вре́мени /с настоящего вре́мени/ дотепе́р /відтепер/.

ОТКРЫВА́ТЬ (воду) пуска́ти, (рот) розтуля́ти, (сезон) почина́ти, розпочина́ти, (секрет) вика́зувати, (руди) знахо́дити, (перед ким що) розкрива́ти кому о́чі на що; открывать те́ло взо́рам світи́ти ті́лом; открывать глаза́ кому зніма́ти полу́ду з чиїх оче́й; открывать ду́шу кому укр. звіря́тися пе́ред ким; открывать но́вую страни́цу ПЕРЕН. почина́ти нову́ сторі́нку; открывать та́йну (не лише всупереч присязі) зра́джувати таємни́цю; открывать широ́кие горизо́нты пе́ред кем виво́дити на ши́рші во́ди кого; широко́ открыва́ет глаза́ кто фаміл. о́чі ро́гом /на лоб/ лі́зуть кому; ОТКРЫВА́ТЬСЯ (кому) виклада́ти ка́рти, зізнава́тися /сповіда́тися, зра́джуватися/ пе́ред ким, (про сезон) розпочина́тися; открываться глаза́м става́ти пе́ред очи́ма; открыва́ющий що /мн. хто/ відкрива́є тощо, зда́тний відкри́ти, за́йня́тий відкриття́м, зви́клий /ста́вши/ відкрива́ти, відкрива́ч, відчиня́йло, прикм. відкрива́вчий, книжн. евристи́чний, тех. відкрива́льний, розгорта́льний, відкрива́льний, відту́лювальний, відсло́нювальний, відчи́нювальний, розплю́щувальний, викрива́льний, вика́зувальний, зра́джувальний, /збірку в СССР: ’паровоз’/ заспівни́й, стил. перероб. відкрива́ючи, раз і на́встіж; складн. відчиня́й- [відчиня́й-две́рі]; открыва́ющий глаза́ кому зда́тний розв’яза́ти о́чі; открыва́ющий дверь відчиня́й-две́рі; открыва́ющий ду́шу ви́лий-ду́шу; открыва́ющий ого́нь відкри́вай-вого́нь; открыва́ющий перспекти́ву панора́мний; открыва́ющий перспекти́вы для чего з широ́кими перспекти́вами чого; открыва́ющий сезо́н (виступ) дебю́тний; открыва́ющий счёт ра́ди́й відкри́ти раху́нок; открыва́ющий та́йну зра́дник таємни́ці; открыва́ющий широ́кий просто́р перспекти́вний; открыва́ющийся/открыва́емый розго́ртаний, відкри́ваний, відту́люваний, відсло́нюваний, відчи́нюваний, розплю́щуваний, викри́ваний, вика́зуваний, зра́джуваний; открыва́ющийся зго́дний зізна́тися, стил. перероб. ста́вши зізнава́тися, (сезон) нови́й, гото́вий до відкриття́; ОТКРЫ́ТЬ (секрет) галиц. зра́дитися з чим; открыть Аме́рику ПЕРЕН. знайти́ соки́ру під ла́вкою; открыть взо́ру яви́ти зо́ру; открыть глаза́ (кому) розв’яза́ти о́чі; открыть доро́гу перен. да́ти зеле́не сві́тло; открыть ду́шу /открыть се́рдце/ ви́сповідатися /зра́дитися/ пе́ред ким; открыть секре́т кому зра́дитися пе́ред ким; открыть та́йну ви́явити таємни́цю; ОТКРЫ́ТЬСЯ (кому) = открыть секре́т, (про потайне) об’яви́тися, (про двері) живомовн. ри́пнути; откры́вшийся відкри́тий, розкри́тий, ви́кри́тий, розго́рнутий, відчи́нений, відту́лений, відсло́нений, розплю́щений, поча́тий, розпоча́тий, прикм. відве́ртий, щи́рий.

ПРЕ́ДАННЫЙ ще щи́рий, незрадли́вий, (про охорону) оказ. прибі́чний; пре́данный ана́феме ви́клятий; быть пре́данным 1. служи́ти вірою і правдою, 2. діста́ти ніж у спи́ну;

СКРЫВА́ТЬСЯ ще укрива́тися, тіка́ти, утіка́ти [скрыва́ться из села́ тіка́ти з села́]; скрыва́ющий що /мн. хто/ кри́є тощо, зви́клий кри́тися, зда́тний затаї́ти, ста́вши таї́ти, покрива́ч, зата́ювати, прихо́вувати, прикм. потайни́й, пота́йливий, нещи́рий, хова́льний, прихо́вувальний, захо́вувальний, перехо́вувальний, маскува́льний, не пока́зувальний, не вия́влювальний, покрива́льний, личкува́льний, зата́ювальний, стил. перероб. кри́ючи; скрыва́ющий свои́ чу́вства несхи́льний відкрива́ти ду́шу; не скрыва́ющий відве́ртий, щи́рий, незда́тний таї́ти; скрывающийся/скрыва́емый хо́ваний, прихо́вуваний, захо́вуваний, перехо́вуваний, маско́ваний, не пока́зуваний, не вия́влюваний, покри́ваний, личко́ваний, та́єний, зата́юваний, хоро́нений, прикм. підкили́мний; скрывающийся знико́мий; скрывающийся из глаз ма́йже зни́клий з оче́й, знико́мий (з оче́й); скрывающийся под и́менем замаско́ваний /законспіро́ваний/ під і́менем; скрывающаяся мише́нь знико́ма мета́;

ЩЕ́ДРЫЙ ще не скупи́й, не заже́рливий, (дощ) рясни́й, (піт) густи́й, фраз. щи́рий [под щедрым со́лнцем на щедрому со́нці].

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

Душевный – 1) душе́вний, духо́вний, -а, -е; 2) (искренний) щи́рий, серде́чний, широсерде́чний, -а, -е.

Задушевный – серде́чний, щи́рий, -а, -е.

Закадычный – ві́рний, щи́рий.

Искренний – щи́рий.

Истинный – спра́вжній, -я, -є, ді́йсний, -а, -е; (верный) правди́вий; (искренний) щи́рий.

Непритворный – щи́рий, -а, -е; -но – щи́ро.

Откровенный – відве́ртий; (искренний, чистосердечный) щи́рий, -а, -е.

Подушевный – щи́рий, щиросе́рдий, -а, -е.

Правдивый – 1) правди́вий; 2) (искренний) щи́рий, -а, -е; -во – 1) правди́во; 2) (искренно) щи́ро.

Прямодушний – щи́рий, -а, -е; -но – щи́ро.

Прямой – 1) (ровный) прями́й, -а́, -е́; 2) (искренний) щи́рий, відве́ртий, -а, -е; 3) (непосредственный) безпосере́дній, -я, -є.

Радушный – приві́тний, щи́рий, -а, -е; -но – приві́тно, щи́ро.

Сердечный – 1) (искренний) серде́чний, щи́рий, 2) (боль) серцеви́й, -а́, -е́; -но – серде́чно, щи́ро.

Усердный – щи́рий, пи́льний, запопа́дливий, -а, -е; -но – щи́ро, пи́льно, запопа́дливо.

Чистосердечный – щиросе́рдний, щи́рий, -а, -е; -но – щиросе́рдно, щи́ро.

Чистый – 1) (о платье, бумаге) чи́стий, -а, -е; 2) (любовь, золото) щи́рий; 3) (произношение) вира́зний, -а, -е.

 Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 

Душевно – душевно; щиро. Душевно вам преданный – душею вам відданий; вам щирий; щиро до вас прихильний.

Настоящий – справжній; (этот) – цей; (о драгоценных металлах) – щирий. Настоящим удостоверяется, что… – цим свідчимо, що…

Открытый – відкритий; розчинений; відхилений; (книга) – розгорнута; (изобретенный) – винайдений; (откровенный) – щирий. Банк (магазин) открыт от, до – банк відчинений (крамниця відчинена); банк (крамницю) відчинено від, до.

Усердный – щирий; запопадливий; чіпкий. Усердно работать – руки прикладати; щиро працювати.

 Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 

Чистый – чи́стий; • ч. доска, обрезная – обріза́нка; • ч. (о драгоц. металлах) – щи́рий.

 Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 

чи́стый чи́стий; щи́рий (дорогоцінний метал)

 Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 

Щи́рий – 1) искренний; 2) истинный, настоящий; 3) неподдельный, безпримесный, чистый. • Щи́ре зо́лото – чистое золото. 4) усердный. • Щи́ра пра́ця – усердная работа.

 Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 

Настоящий – 1) (действительный) – спра́вжній, щирий, су́тий; 2) (теперешний) – тепе́рішній, (современный) – суча́сний; в -щее время – тепе́р; во время -щей кампании – за тепе́рішньої кампа́нії; 3) (этот) – цей, оце́й; -щий закон – цей зако́н; по -щему делу – в цій спра́ві.

Неподдельный (о вещи) – непідро́блений, незфалшо́ваний, нефалшивий; (о тоне) – щирий.

Подлинный (о причине) – спра́вжній, спра́вдешній; (о произведениях, документах) – первотві́рний, автентичний; (настоящий, неподдельный, о правде) – су́тий, щирий; с -ным верно – з первотво́ром (ориґіна́лом) згі́дно; утверждать за -ное – стве́рджувати, що так спра́вді було́.

Усердный (о работнике) – щирий (до роботи), стара́нний.

Чистый (о доходе) – чистий; (о золоте) – щирий; (о правде) – са́мий.

 Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) 

Лежачего не бьют. Обиженного обижать - двойной грех (два греха). — 1. Хоч хто мал - не топчи його в кал. 2. Лежачого не бьють. 3. Лежачого не займай. 4. На похиле дерево і кози не скачуть. 5. Щирий козак ззаду не нападається.

 Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 

щи́рий, -ра, -ре

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 

Во́лос, -са, м. 1) Волосъ. Без Божої волі і волос з голови не спаде. Ном. № 27. Всі вісім будуть однакові: волос у волос, голос у голос. Рудч. Ск. II. 90. Волос часто значитъ волоса, всѣ волоса на головѣ: У волиночки коса з золотого волоса щирий бір освітила. АД. І. 83. Не покинь же мене, Боже, як мій волос побіліє. К. Псал. 161. Во́лосом світи́ти. Быть дѣвицей. Ном. № 8884. Во́лосом засвіти́ла. Говорится о замужней женщинѣ, когда у нея спадетъ очіпок. Ном. № 3994. 2) Опухоль съ нарывомъ на пальцѣ. Кому чи трясцю одігнати, од заушниць, чи пошептати, або і волос ізігнать. Котл. Ен. ІІІ. 13. Во́лос вилива́ти. Лѣчить извѣстнымъ образомъ во́лос. О. 1862. X. 36. 3) Гусеница Euprepia. Ум. Волосо́к, волосо́чок.

До́брий, -а, -е. 1) Добрый, благой. Дуже се добре діло. Добре словом до його озивався. Лихий доброму попсує. Ном. № 5983. Говорить добреє. Ном. № 5829. 2) Добрый, отличающійся добротой (о человѣкѣ). Добрий дуже чоловік: кожному запоможе, пособить. Будь для того, мати, добра, що я полюбила. Метл. 3) Хорошій. Він добрий був син і щирий козак. К. ЧР. 234. Темного лугу калина, доброго роду дитина. Нп. 4) Хорошій, доброкачественный. Кожне дерево, що не дає доброго овощу зрубують та й в огонь кидають. Єв. Лк. ІІІ. 9. Добрі чоботи. Добра горілка. 5) Искусный. Злодіяка був добрий. Кв. II. 193. Добрий з його коваль. 6) Вкусный. Та й сирівець добрий, — аж губи злипаються. Полт. І того, було, не їсть, і того не п’є. Все хотілося їй ласенького та добренького. Левиц. Пов. 113. Доброго борщу наварила, — в смак попоїв. 7) Благопріятный (о времени). Ой добрая ж годинонька, не цуралась родинонька. Нп. В недобру час-годину почав се. 8) Порядочныхъ размѣровъ, большой. Цей кухлик з добру діжку. Гайку, гайку, дай гриба й бабку! Сироїжку з добру діжку, красноголовця з доброго молодця. Ном. № 370. 9) Добри́-вечір! (привѣтствіе) Добрый вечерь! Ой прийшов він під віконце, добри-вечір, серце! Чуб. III. 154. 10) Добри́-день! (привѣт.) Добраго дня! Добраго утра! Добри-день же, тату, в хату. Шевч. 129. Дава́ти на добри́-день. Здороваться, желать добраго утра. Шапку зняти, на добри-день дати. Уман. у. По воду йде, добридень дає, з водою йде, жалю завдає. Бал. 98. 11) Добри-до́світок! Добраго утра! Привѣтствіе, употребляемое только раннимъ утромъ, на разсвѣтѣ. Основа. 1861. 51. Сам. 148. 12) До́бре мило. Всякое туалетное мыло. Лебедин. у. 13) До́бре нами́сто. Кораловыя мониста. Чуб. VII. 426. Усі груди так і обнизані добрим намистом з червінцями. Кв. І. 6. 14) Добра́-ніч, на добра́-ніч. Доброй ночи, спокойной ночи. Ой добра-ніч, широкеє поле, жито ядренеє. Мет. 322. На добра-ніч, усі блохи на ніч! Спать до півночі витріщивши очі. Ном. (Шутка). 15) До́брий ро́зум. Здравый смыслъ. Да хоч хожу пізнесенько, — добрий розум маю: ой я ж тому ледачому віри не доймаю. Чуб. ІІІ. 141. Держи сама розум добрий в своїй головонці. Метл. 16) До́брого здо́ров’я зи́чу (жи́чу). Желаю здравствовать. Боярину, красний паничу! Доброго здоров’я жичу. Мет. 202. Доброго здоров’ячка, пані! Ном. №6417. 17) З до́брого ди́ва. Ни съ того, ни съ сего, на здорово живешь. Вилаяв ні з доброго дива. Васильк. у. Ум. Добре́нький, добре́сенький, добрі́ненький. Чоботи ще добрісенькі. НВолын. у.

Довіря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. довіритися, -рюся, -ришся, гл. Довѣряться, довѣриться. І той, хто хліб мій їв, кому я довірявся, приятель щирий мій підняв п’яту на мене. К. Псал. 100.

Допіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. допекти́, -чу́, -че́ш, гл. 1) Допекать, дожаривать. Допікати хліб, курку. 2) Допекать, донимать, досаждать. Чумак чумака таранею допіка, а сам у його з воза потягує чабака. Ном. № 13571. А ніхто мені так не допікав, як та капосна баба Палажка Солов’їха. Левиц. Пов. 336. Щирий і незлобивий був рицарь, да вже як допечуть йому, то стережись тоді кожен. К. ЧР. 311.

Ку́ндель, -ля, м. Собака овчарка. Щирий кундель степовик. Котл. Ен. 66. Вівчарки прехорошенько найкращого баранчика взяли та й патрають гуртом, а кунделі мовчать. Гліб.

Ніс, но́са, м. 1) Носъ. Но́сом закрути́ти. Быть недовольнымъ, выражать неудовольствіе. Та й закрутив же носом наш Кузьма Трохимович, неначе тертого хріну понюхав! З біса бо йому досадно стало. Кв. І. 149. Ніс під се́бе. Сконфузиться, оробѣть. Не що бо що, наче й чоловік щирий, а як прийдеться до діла, то й ніс під себе. Но́са вте́рти. Убавить спѣси, осадить. 2) Клювъ птицы. 3) Носокъ обуви. Шух. І. 121. 4) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 470. Ум. Но́сик, но́сичок, носо́к. Ув. Носю́ра, нося́ка.

Пора́дник, -ка, м. Совѣтникъ. К. ЧР. 131. Мій батеньку, мій старесенький, мій пораднику дорогесенький. Мил. 180. Не порадник він, а щирий зрадник. Ум. Пора́дничок. Мій таточку, мій порадничку. Мил. 184.

Щи́рий, -а, -е. 1) Искренній. Щира душа. Ном. Щире серце. Чуб. III. 266. 2) Истинный, настоящій, неподдѣльный, сущій. Добра та рада, де щирая правда. Ном. № 6130. Щирий козак ззаду не нападається. Ном. № 4199. Це не казка, а щирая правда. Чуб. II. 27. 3) Настоящій, безпримѣсный, чистый. Щирий пісок. Радом. у. Ходить зайчик по щирім бору. Грин. III. 109. Зробив ворітця із щирого злітця. Чуб. III. 295. Огородив двір щирим залізом. Чуб. 4) Усердный, прилежный. Щирому і Бог помагає. Ном. № 4436. Ой запрягайте батькови коні ой щирі воронії. Мет.

Щиросе́рдий, -а, -е = Щирий. К. Кр. 14.

Щиря́щий, -а, -е = Щирий 1. Серце моє щирящеє, тіло моє трудящее. Чуб. V. 1009.

 Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) 

Acer platanoides L. — клен звича́йний (Мл, Сл, Оп; Mk), клен гостроли́стий (Ру, Оп; Пс, Сл, Ос — СТ, ПД); клен(ь) остролистий (Во, Вх3, Вх6), клени́ця (Вх1; Нв, Жл, Вх3, Шх, Гб2, Мг2 — ГЦ, ЗК); аца́р (Мс — СТ), аца́рн (Ан, Пс, Сл), білокли́нь (Мг2 — ЗК), клен (Гв, Чн, Рг1, Пс, Жл, Hl, Ум, Rs, Шх, Гр, Ян2, Ду, Ів, Ос, Ук, Он, Рм, Пч, Мс, Гб, Мг2 — ЗАГ), клен(ь) білий (Во, Сл), клен щирий (Ос — СД), клен-дерево (Сл — СД), кле́ник (Мг2 — ЗК), клени́на́ (Rs, Сл, Ук, Мг2 — ВЛ, ЗК), кленовина (Ан), кленок (Ос — ПД), клень (Жл, Mj, Mk, Он — СД, ПД, БО), клин(ь) (Мн2, Гд, Он, Пч, Мг2 — СД, БО, ЗК), клини́на (Ан, Ln, Пс, Mj, Шс, Ян4, Mk — СТ), клини́ця (Бк — БУ), клін(ь) (Гт, Он — БО, ЗК), кльон (Гт, Мс — СТ, ЗК), паклен (Ан — СЛ), чорноклен (Ос — ПД), я́ві(о)р (Мг2 — ЗК).

Chamomilla recutita (L.) Rauschert ** (Matricaria chamomilla L. pro parte, Matricaria recutita L.) — рома́шка ліка́рська (Сл, Ру; Ук, Сб — СД, СТ, ВЛ, СЛ), рум’я́нок ліка́рський; рум’яне́ць щи́рий (Вх2, Вх3, Вх6, Мл), рум’янок істий (Во), рум’янок щирий (Вх1), хамоміла лікарська (Оп), хамоміла обідрана (Оп); біля́нка (Он — БО), гарманчик (Гб — ЛМ), дрімлю́х (Гд — БО), камі́лка (См, Сб — ЗК), каміля (Км), комі́л(ь)ка (Мг, Сб, Коб — ГЦ, ЗК), комілотея (Км), комільтея (См), короли́ця (Вх, Жл, Вх1, Сб — СТ, БУ), кров’яни́к (Мг — ЗК), кря́чка (Мг — ЗК), невісту́лька (Мг, Сб — ГЦ, ЗК), рома́н (Вл, Лч, Ан, Mj, Сл, Mk, Лс2, Ук, Гт, Сб — ПД, ПЦ, ЗК), роман дробний (Сл — СЛ), романе́ць (Ан, Ду, Ів, Сл, Гт, Гб2, Сб — СД, ПД, ВЛ, ГЦ, ЗК), роман-зілля (Км), романиця (Км, Сб — ЗК), романичка (Км), романова трава (Км), рома́нчик (Гт, Мг — ЗК), рома́шка (Ав, Чн, Рг1, Ср, Вл, Ln, Пс, Шм, Ум, Шс2, Ян1, Ян4, Сл, Ос, Рм, Гб, Кч, Мг, Сб, Коб — ЗАГ), ромашка берегова (Ос — ПД), рома́шка бі́ла (Сб — СТ), ромашка городня (Сл, Ос — ПД, СЛ), рома́шка для ліка́рствів (Сб — СТ), рома́шка ліка́рственна (Сб — СТ), ромашка панська (Ос — СТ), рома́шка паху́ча (Сб — ПЦ, ПС), рома́шка польова́ (Сб — СД), ромашка степна (Ос — СТ), роме́н (Лч, Mj, Ум, Гр, Дб, Ду, Сл, Лс2, Яна — СТ, ВЛ, ПС), ромен лікарський (Км), ромен пахучий (Сл), ромінь (Mk), ромня́нок (Ду, Сл, Лс2, Ос, Рм — ПД, ВЛ, ПЦ), ромун (Км), ромун-зілля (Км), ром’я́нок (Сл, Лс2, Ос, Рм, Сб — ПД, ВЛ, ПЦ), рума́н(ець) (Вх, Ду — ВЛ), ру́ме́н (Жл, Сб — ДС), руме́нець (Вх7, Мг — ЗК), руме́нка (Мг — ЗК), румено (См), руме́нок (См, Мг, Сб — ЗК), руменчик (Гб — ЛМ), руми́н (См, Гб, Мг — ВЛ, ЗК), руми́нка (Мг — ЗК), руми́нок (См, Мг), руми́нчик (См, Мг, Сб — ЗК), румі́н (Гб — ВЛ), румля́нок (Он — БО), румнє́нок (Сб — БО), румняне́ць (Он — БО), румня́нок (Мч, Гб, Ар — ПД, ВЛ, ПЗ, ДС), румньо́нок (Гб — ПЗ), румунець (См), ру(о)му́нчик (Км, Мг — ЗК), рум’я́к (Жл), рум’я́н (Гр, Км — СД), рум’я́на (Сб — СЛ), рум’я́нець (Вх1, Сб — ЗК), рум’я́нець паху́чий (Сб — ПД), рум’яник (См), рум’янка (Ан, Сл, Сб, Яна — СТ), рум’я́нок (Hz, Вх, Рг1, Пс, Жл, Hl, Mj, Дб, Ду, Сл, Mk, Ос, Ук, См, Гб, Ар, Сб, Коб, Сал — ЗАГ), рум’я́нок паху́чий (См), рум’янок пахущий (Rs — ВЛ), рунок (Гб — ЛМ), танце́рики (Мг — ЗК), хупавка (См — ВЛ).

 Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 

керма́ничка, керма́ничок; ч. керма́нич 1. та, хто кермує автомобілем. [Керманичка Lexus по-акторськи припаркувалась впритул театру Садовського (ФОТО). (Вінницька правда, 27.01.2020). Під час спілкування з 24-річною керманичкою іномарки охоронці порядку виявили, що вона має явні ознаки алкогольного сп’яніння. (gorod.sumy.ua, 05.01.2019). Кінна ДТП – юна керманичка гужової повозки перевищила швидкість та не впоралась з керуванням... є травмовані (Телекомпанія «Магнолія ТВ», 14.08.2018).] 2. очільниця установи, підприємства чи офісу. [У місцевих ЗМІ з’явилася інформація, що колишня керманичка підприємства Світлана Кузьмінська, скоріш за все, перейшла до активних дій і відчайдушно намагається повернути собі колишню посаду. (ckp.in.ua, 28.04.2020). Черкаські енергетики просять Президента не допустити повернення на підприємство колишньої керманичка <…> (vikka.ua, 13.06.2019). Разом із сільським головою Іваном Баліцьким керманичка району ознайомилися з роботою та нагальними проблемами Добрянської сільської ради <…>. (oblradack.gov.ua, 17.10.2019). Дехто навіть засумнівався, чи справді ця вередлива керманичка директорової приймальні записана в паспорті Ларисою. (Надія Гуменюк «Квіти на снігу», 2018). Колишня керманичка Рахівщини визнана винною у вчинені адміністративного корупційного правопорушення за ст.172-7 КУаП України (trubyna.org.ua, 14.03.2015). <…> судовий вирок колишній керманичці [Юлії Тимошенко] вони вважають порушенням прав людини. (24tv.ua, 26.10.2011). <…> керманичка цього конституційного органу поінформувала: жодних матеріалів від комісії поки що не надходило. (Закон і бізнес, 26.12.2008).] // ідейна і політична керівниця громадського руху, партії чи організації. [Одно мене вражає неприємно, а то, що така успішна і вміла праця шановної керманички є жертвою, зложеною тутешній українській суспільности без нїякої за щирий труд відплати. (Діло, 21.12.1917).] // очільниця загону. [Легкий Камілли загін без керманички перший розбігся. (Вергілій «Енеїда», 2018).] див.: керма́ниця, воді́йка, очі́льниця, вожди́ця, вожди́ня Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)

 Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 

Беззавѣ́тный, но = 1. незаборо́нений, незака́заний. 2. щи́рий, щиросе́рдий, щи́ро. — Нехай мене той голубить, котрий мене щиро любить. н. п. 3. безкраїй, безумо́вний.

Безоблы́жный, безобма́нный = правди́вий, справедли́вий, щи́рий. — Правди́вий чоловік. — Щира правда.

Безпри́мѣсный = чи́стий, незмі́шаний, су́тий, щи́рий.

Безпритво́рный = щирий. — Щира молитва до Бога доходить. н. нр.

Безхи́тростный = нехи́трий, нелука́вий, щи́рий.

Благопрія́тный = 1. при́язний, ласка́вий, милости́вий, жичли́вий, прихи́льний, щи́рий. — Він завжди до його прихильний. 2. го́жий, пого́жий, сприя́ючий, щасли́вий. — Благопрія́тное вре́мя = до́брий час, слу́шний час, пого́дний час. — Дай, Боже, час добрий! — Будемо сподівати ся слушного часу. — Запобігаймо вперед такому безправю під сей до того дїла погодний час. С. З. — За дві недїлї або як на то час погодний знесеть. Ст. Л. — Б. вѣ́теръ = пого́дний, ходови́й. (Ман.), пого́жий. — Треба швидче їхати, тепер саме ходовий вітер. — Б. пого́да = годи́на, го́дяний, годи́няний, го́дяно, годи́няно. — Після дощів настала година. — За цїлий тиждень ні одного дня не було го́дяно. — Б. слу́чай = добра ока́зия, до́брий випадок, ща́стя. — Йому випала добра оказия.

Вѣ́рный = ві́рний; пе́вний; щи́рий; справедли́вий, дїйсний. — Вірний переклад. — Через письмо аби сьвідки, а то суть найпевнїйшіе доводи. Ст. Л. — Бувай здоров із тїєю, котору кохаєш, а від мене щирішої по віки не знайдеш. н. п. — Справедлива думка. — Прийшла певна звістка. — Щирий приятель.

Гомою́нъ = 1. до́брий, роботя́щий, щи́рий робі́тник. 2. д. Гомоза́.

Двоеду́шный = лука́вий, не щи́рий, хвальши́вий, позаві́чний, позаві́чник, ця.

Двули́чный = 1. (про тканину) — міньо́ний, одмі́тний. — Воно одмітне — зараз то буде сіре, а то біле. Хар. 2. лука́вий, не щи́рий, хвальши́вий, позаві́чний.

Доброду́шный, но = до́брий, доброду́шний, добросерде́шний, щи́рий, доброду́шно, серде́шно, щи́ро.

Добросерде́чный, но = серде́чний, но, щиросерде́чний, но, щи́рий, ро.

Душе́вный = душе́вний; щи́рий, серде́чний, щиросерде́чний.

Задуше́вный = щи́рий, серде́чний. — Мій друже, щирий. — Сердешний приятелю! Кот.

И́скренній, но = щи́рий, ро, щиросе́рдий, до, ре́вний, но. — Ой умер старий батько і старенькая мати, та нема кому щирої тиї радоньки дати. н. п. — Там найдете щире серце і слово ласкаве. К. Ш. — Приймаємо тебе хлїбом-сіллю і щирий серцем. Богдан Хм. Кост. — Нехай мене той голубить, котрий мене щиро любить. н. п. — И́скреннимъ быть = щирува́ти. — Найбо́лѣе и́скренній = щирі́ший. Бувай здоров із тією, котору кохаєш, а від мене щирішої по віки не знайдеш. н. п.

И́стинный = спра́вжнїй, спра́жнїй (С. З.), дїйсний; правди́вий, справде́шній (С. З. Л.), справедли́вий; пе́вний, щи́рий.

И́стый = спра́вжнїй, спра́жнїй, дїйсний, щи́рий, са́ме той. — Справжнїй козак. — Щирий Українець.

Лицемѣ́рный = лицемі́рний, хвальши́вий, облу́дний, лука́вий, підсту́пний, не щи́рий. — Не ймуть, йому віри — підступна він людина. Кн.

Ме́дленный = пові́льний, нешвидки́й, ти́хий (про ходу́); забарли́вий, заба́рний, га́йний, зага́йний. — Забарная Маруся, забарная, забарила ся на селї, а ни дружечки на морозї. н. п. — Забарниї дружечки забарили ся в хатї. н. п. — Робітник з його щирий та гайний: що я зроблю за день, на те у його двох мало. Кн. — Загайна се робота: здаєть ся й робиш, а вона чапіє... забарна. Кн.

Настоя́щій = 1. тепе́рішній, сей, цей, суча́сний. — Сей день. — Се лїто. — Теперішнїй час. — Сучасна година не сприяє простому шляху. Кн. — Въ настоя́щее вре́мя = тепе́р, в сей час. — Въ, настоя́щую мину́ту = в сю хвили́ну. — Въ концѣ́ настоя́щаго го́да = в кінцї сього́ ро́ку. — Тепе́рь настоя́щая пора́ = тепе́р са́ме час. 2. спра́вжнїй, спра́жнїй (С. З.), справде́шнїй (С. З. Л.), правди́вий (С. З. Л.), щи́рий (С. З.), пе́вний (С. Л.), су́щий, су́тий (С. З.), и́стий (Кн.). – Се не мара, а спражнїй чоловік. С. З. — Кохання справжнє — соромливе. К. К. — Був вже сущим парубком. Кн. — Чоловік з його — сущий патріота. Кн. — Настоя́щее зо́лото — щи́ре, су́те зо́лото. — Настоя́щая причи́на = спра́вжня, дїйсна причи́на. — Н. цѣна́ = спра́вжня цїна́.

Неосла́бный, но = пи́льний, но, щи́рий, ро, непереста́нний, безуста́нний, но, без пере́рви. — Пильний догляд. — Щира праця.

Неподдѣ́лный = нехвальши́вий, правди́вий, щи́рий, щи́росний (С. Л.).

Непритво́рный, но = щи́рий, ро.

Неукло́нчивый = невхи́льний (С. Ш.), щи́рий.

Отка́рмливать, откорми́ть, ся = од(від)годо́вувати, ся, розгодо́вувати, годува́ти (С. Л.), одгодува́ти, розгодува́ти, ви́годувати, худобу — од(від)паса́ти, ся, тучи́ти (С. Ш.), од(від)па́сти, ся. — Ми одгодовуємо иньші тварі, щоб ними одгодовуватись самим. Ст. Г. — Хозяйське око товар тучить. н. пр. — Отко́рменный = годо́ваний, одгодо́ваний, гладу́н, ха, гладки́й, жирови́й, про худобу — па́сений, на бардї — бражни́й. — Оце годований кабан, оце ледащо — щирий пан. К. Ш.

Откровённый, но = щи́рий, ро (С. З.), по щи́рости. — Скажи мінї по щирости.

Печа́льный, но = журни́й, но, журли́вий, во, сумни́й, но, смутни́й, но, сумли́вий, во, тужни́й, но, тужли́вий, во, засму́чений, скорбо́тний, но, жа́лісний, но, жа́лісливий, во, здр. смутне́нький, смутне́сенький. — Поливали доріженьку, тай курить ся курно, розважали дївчиноньку, тай журить ся жу́рно. н. п. — І погляд в оченьках ясних такий був щирий та журний. О. Пч. — Чого, пане, такі журливі? Ось рушаймо до ставу, там по воді розвіємо журбу. Кн. — Він журливо дививсь на кобзу, куди й подїлись жарти і сьміхи. О. Ст. — Усї дівоньки веселенькі, його Маруся смутненька сидить. н. п. — Смутний та не веселий сидїв пан сотник. Кв.

По́длинный = спра́вжнїй (С. Пар.), су́щий, справде́шний, щи́рий (С. Л), правди́вий, вла́сний. — Се його власні слова.

Подуше́вный = щи́рий, щиросерде́чний; при́ятельський.

Правди́вый, во = 1. правди́вий (С. Л.), справедли́вий, во, щи́рий, ро. — Він чоловік справедливий — по правдї розсудить. 2. правди́вий (С. З.), справедли́вий, спра́вжнїй, справде́шнїй (С. З. Л.), пе́вний (С. З.). — Справжнїй козак. — Правдива звістка. — Певна чутка.

Приле́жный, но = пи́льний, но (С. З. Л.), щи́рий, ро (С. Л.), упа́дливий, во (С. Ш.), прики́дливий, во, роботя́щий (С. Л.), робу́чий, трудя́щий, працьови́тий (С. Л.). — Сяду біля неї та пильно слухаю казки. Кн. — Щиро узяв ся за дїло. С. Л. — Він прикидливий до книжки. С. Л.

Простосерде́чный = щи́рий.

Прями́къ = чолові́к щи́рий, про́стий, прями́й. — Идти́, ѣ́хать на прями́къ = навпросте́ць, навпрошки́, навпряме́ць, напряме́ць, навпрямки́, прямце́м іти́, їхати, простува́ти. — Коли-б навпростець, а то обьїздками, так і далеко. Кн. — На що объїзжати, коли можна навпрошки їхати. Кр. — Хочеш бути чоловіком, так іди прямцем за віком. В. Щ. — Хто простує, той в дорозї і ночує. н. пр. — Сказа́ть на прями́къ, на пря́мки — навпросте́ць, навпря́мки сказа́ти. — Як почув таку одповідь Марко, бачить сам, що манівцем не можна, тай почав вже навпростець до його. Ст. С. (д. ще під сл. Обиня́къ).

Прямоду́шный = прямоду́шний (С. Жел.), правди́вий, щи́рий, щиросерде́чний.

Прямо́й = 1. прями́й, про́стий, пра́вий. — Проста дорога. С. Л. — Правий, як кочерга. н. пр. — І виросла бузининка та така гарна, така правенька. н. к. Ман. 2. правди́вий, щи́рий, спра́вжнїй. — П. христіани́нъ = правди́вий христия́нин. (Д. И́стинный і Настоя́щій).

Рабо́тникъ, ца = 1. робі́тник, ця, працьовни́к, працьо́вець (С. З.), щирий — роботя́га, роботя́й. — Нудно було на чужому полі. Всього надбав роботяга, та не придбав долї. К. Ш. — Так що-денно потом пливе чесний роботяга, а йому на долю впали злидні та зневага Мова. — До хати мастільниця, в полі робітниця. н. п. Под. 2. робі́тник, ця, на́ймит, на́ймичка (С. З.), челяди́н (С. З.), челя́дник, челя́дка (С. З.), челя́дни́ця, бурла́к, бурла́ка, бурла́чка, нанятий на літо — полїтни́к, ця, коло плуга — ра́тай, плуга́тарь (С. Л.). о́рач (С. Л. З.), плуга́ч (С. З.), що поганя волів — пого́нич (С. Л.), при боронї — скородїльник (С. Л.), що громадить сїно — гребе́ць (С. З. Л.), громадільник, ця (С. Л.), що скидає на стіг — ки́да́льник (С. З.), ки́дальщик (С. Л.), що волочить сїно — волочи́льщик (С. Л.), тяга́льник (С. З.), що звозить на тік — возі́й (С. Л.), що косить — коса́рь, що молотить — моло́тник (С. Л.), що сіє — сїва́ч (С. Л.), вирівнює скирду, стіг — стриха́рь, що криє хату — кри́тник (С. Л.), кри́льщик, плете плетїнь, робить огорожу — плетїй, городїльник (С. Л.), на майдані, де виганяють смолу — майда́нник, майда́нщик (С. З.), в броварі — брова́рник (С. Ш.), на винницї — ви́нник (С. З. Л.), гура́льник (С. Л.), на цегельнї — цеге́льник (С. З. Л.), рибальський — забро́дчик (С. Л.), що робить балки — баля́р (С. Л.), що стриже овець — стрижа́й (С. Л.). — Найми ся, наймите, у мене, а я в попа. н. пр. — Лучче буть доброю наймичкою, як ледачою хазяйкою. н. пр. — Як з тобою отак жити — краще в наймичках служити. Ряб. — Бурлак робить, заробляє, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає. н. п. — Ішов челядник з поля за полуднем хазяїну. н. о. — Як маєш буть злим господарем, то краще буть добрим челядником. н. пр.

Раду́шный = привітни́й, щи́рий,

Ре́вностный, но = ре́вний, но (С. Жел.), щи́рий, ро, запопа́дливий, во, у́падливий (С. Ш.), чіпки́й. — Ягайло ревне ширив віру латиньску на Руси. Бар. О. — Щиро узяв ся за дїло. С. Л. — Жінка дуже господарна та запопадлива. Фр.

Серде́чный = 1. серде́чний, серце́вий. — Сердечні нерви. 2. щи́рий, ре́вний. С. З. — Щирая прихильность всього війська низового. С. З. — Воно виходить, ревною драмою життя сирітського. К. X. 3. серде́шний, серде́га, бідола́шний, бідола́ха і д. Бѣдня́га 2.

Скры́тный, но = 1. закри́тий, но (Сп.), не щи́рий, не щи́ро. 2. потайни́й (С. Л.), потає́мний, пота́йливий, прита́йкуватий, по́тай (Ос.), потає́мно, потайнї, потайко́м, ни́шком. — Се потайна собака, не гарчить, а куса. С. Л. — Потай Бога, щоб і чорт не знав. н. пр.

Сообщи́тельный = 1. товари́ський; щи́рий. 2. сполучаю́чий.

Усе́рдный, но = щи́рий (С. З.), запопа́дний, чепки́й, щи́ро, пи́льно (С. Л.). — Щиро узяв ся за дїло. С. Л. — Жінка дуже господарна та запопадна. Фр.

Цѣ́льный = суцїльний, цїлкови́й, цїлкови́тий; чи́стий, щи́рий. — Вдача його була суцїльна, не попсована нїякими витребеньками. Кн. — Він дав нам суцїльний образ матері. Кн. — Цѣ́льное молоко́ = не збі́ране м. — Изъ цѣ́льнаго зо́лота = щирозло́тий. С. З. — Канак щирозлотий в 500 талярів. Л. В.

Чистосерде́чный, но = щи́рий, щиросе́рдий, щи́ро, щиросе́рдо.

Чи́стый = чи́стий; ясни́й; сьві́тлий; сльозови́й (про воду); бі́лий; щи́рий; виразни́й. — Чиста одежа. — Чиста вода.— Чистий голос. — Та як прийшов же я та й у недїлю, та дала Солоха сорочку білу. н. п. — Щире серце. — Щире кохання. — Щире золото. — Виразна вимова. — Изъ чи́стаго золота = щирозло́тий. С. З. — Конак щирозлотий в 500 талерів. Л. В. — На чи́стыя де́ньги = на гото́ві гро́ші — Купив на готові гроші. — Чи́стое зерно́ = чо́ло. Ман. — Чистъ оста́лся = 1. зоста́в ся без нїчо́го, звів ся нї на́ що. 2. ви́йшов чи́стий, сухи́й із води́.

Запропонуйте свій переклад

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)