Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей
Запропонувати свій переклад для «аматор»
Шукати «аматор» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Аматё́р
1) ама́тор, прихи́льник;
2) ласі́й, ласу́н, ла́сий на що. [Ла́сий на ковба́си].
Люби́тель
1) (
чего) люби́тель, ама́тор, прихи́льник чого́, охо́чий, охо́тливий, охі́тний, щи́рий до чо́го, залю́бленик у чо́му, (знаток) знаве́ць (-вця́) чого́ и у чо́му, (охотник до чего) ла́сий до чо́го и на що, (шутл.) голі́нний до чо́го; срв. Лю́бящий. [І Хомяко́в, Русі́ ревни́тель, Москви́, оте́чества люби́тель (Шевч.). Я не охо́чий до пі́дслухів (Грінч.). Охо́чий до лящі́в (Глібів). Залю́бленики в квітка́х (Н.-Лев.)].
-тель легкой жизни – прихи́льник ле́гкого життя́, полегка́р (-ря́), легкоби́т (-та).
-тель почета – шанолю́бець; см. Честолю́бец.
-тель пиров – бенкетолю́б, бенкета́р (-ря́); см. Гуля́ка.
-тель прекрасного, женского пола – прихи́льник га́рного (кра́сного) ро́ду, (вульг.) охо́чий, ла́сий до жіно́цтва; срв. Ба́бник. [Ду́же охо́чий до га́рних дівча́т (Н.-Лев.). Ла́сий до га́рних жіно́к (Леонт.)].
-тель покушать – ла́сий (охо́чий) до до́брої стра́ви, ласі́й, ласу́н; срв. Чревоуго́дник.
-тель пения – співолю́б, охо́чий до спі́вів;
2) (
почитатель, ревнитель) прихи́льник, (поклонник) прикло́нник.
-тель науки, книги – прихи́льник нау́ки, кни́ги, книголю́б.
Общество -лей древности, физкультуры, камерной музыки – товари́ство прихи́льників старовини́, фізкульту́ри, ка́мерної му́зи́ки.
-тель вашего таланта, вашей кисти, музы – прихи́льник (прикло́нник) ва́шого тала́нту, пе́нзля, ва́шої му́зи;
3) (
непрофессионал) ама́тор (-ра). [Гра́ли ама́тори (Грінч.)].
Фотограф -тель – фото́граф-ама́тор.
Небольшо́й
1) (
по протяжению, об’ёму) невели́кий, (поменьше) невели́чкий, (малый) мали́й, мале́нький, (мелкий) дрібни́й. [Невели́ка ха́та (Київщ.). Серед невели́чкої місько́ї світли́чки (Грінч.). Яка́ ши́я! а голова́ невели́чка (М. Вовч.). Невели́чкий ще я (Тесл.). Ще нема́ двох мале́ньких коробочо́к (Н.-Лев.). Дрібні́ ре́чі (Київщ.)];
2) (
по числу, по стоимости) невели́кий, невели́чкий. [Хи́тро, му́дро та невели́ким ко́штом (Котл.). Зійшло́ся невели́ке товари́ство (Ґ. Шкур.). Невели́(ч)ка кі́лькість люде́й (Київ). Невели́чка су́ма (Крим.)];
3) (
недолгий) недо́вгий.
Сказать после -шо́го молчания – сказа́ти (мо́вити) після недо́вгого мовча́ння (недо́вгої мо́вча́нки);
4) (
незначительный) невели́кий, невели́чкий, мали́й, мале́нький, незначни́й. [Це біда́ невели́ка (Київщ.). Невели́чка (незначна́) розмо́ва (Київ). Хоч він мали́й серед пані́в чолові́к, та вели́кий ро́зум ма́є (Сл. Гр.)].
-шо́й барин – невели́кий пан.
-ша́я барыня – невели́ка па́ні.
-шо́й голос – невели́(ч)кий го́лос.
-шо́е дело – невели́(ч)ка спра́ва.
-ши́м делом – тро́хи, тро[і]шки, потро́ху.
-шо́й души человек – невели́кої душі́ люди́на.
-шо́й любитель – невели́кий (несильни́й) ама́тор.
-шо́й охотник до чего – не ду́же охо́чий до чо́го, не ду́же ла́сий на що.
-шо́й праздник – невели́(ч)ке свя́то, при́святок (-тка).
-ша́я просьба – невели́чке проха́ння.
-шо́й ум – невели́кий (мали́й, обме́жений) ро́зум.
-шо́е усилие – невели́(ч)ке зуси́лля.
С -ши́м – з чимсь, (с лишним) з ли́шкою, з га́ком; срв. Ли́шнее (С -ним). [Заплати́в три карбо́ванці з чимсь (Київ). Їй два́дцять з чимсь ро́ків (Київ)].
С -ши́м три года – три ро́ки з чимсь.
Дело за -ши́м стало – спра́ва за мали́м ста́ла.
Нови́зник, -ницаама́тор (-ра), -торка всього́ ново́го, охо́чий (-чого), охо́ча (-чої) до всього́ ново́го, (новщик, -щица) нови́нник, -ниця.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Аматёр, устар.
1) (
лат., любитель) аматор, любитель, прихильник чого;
2) (
дилетант) дилетант, непрофесіонал.
[Нехай не хваляться перед нами Стародавній Єгипет і татарські тирани! Ті давні аматори — лише претензійні партачі, які не сягнули верхів найвищого мистецтва змушувати двоноге бидло до найтяжчих зусиль. Ті примітиви не тямили, що раба треба назвати «паном», вряди-годи тягти навибори, купувати йому газету, а передусім — гнати на війну, аби він вилив там свої пристрасті (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Ніколи не бійся робити те, що ти не вмієш. Пам’ятай, ковчег побудував аматор. Професіонали побудували «Титанік» (Л.Фоєрбах і Д.Бері)].
Обговорення статті
Любитель –
1) (
чего) люби́тель, ама́тор, прихи́льник чого́, охо́чий, охо́тливий, (редко) охо́тник, охі́тний, щи́рий до чо́го, залю́бленик у чо́му, (знаток) знаве́ць (-вця́) чого́, у чо́му, (охотник до чего) ла́сий до чо́го, на що, (шутл.) голі́нний до чо́го;
2) (
почитатель, ревнитель) прихи́льник;
3) (
непрофессионал) ама́тор:
любитель автомобилей, автомобильной езды – автівни́к;
любитель вашего таланта, вашей кисти – прихильник вашого таланту; пензля; залюбленик (залюблений, замилуваний) у вашому таланті, пензлі;
любитель легкой жизни – прихи́льник ле́гкого життя́, полегка́р, легкоби́т;
любитель, любительница борща – борщівник, борщівниця;
любитель картофеля – картопе́льник, барабо́льник, бульбої́д, бульбоже́р;
любитель каши – ка́шник, кашолю́б;
любитель кофе – ка́вник, каволю́б, каво́вич;
любитель кошек – котолю́б, (шутл.) котя́чий ба́тько;
любитель, любительница лимонов – цитри́нник, цитри́нниця;
любитель, любительница сладостей – марципа́нник, марципа́нниця, цуке́рник, цуке́рниця;
любитель молока – моло́чник;
любитель науки, книги – прихильник науки, книги (книголюб);
любитель пения – співолюб (співолюбець); охочий до співів; замилуваний у співі;
любитель пиров – бенкетолюб, бенкетар;
любитель поесть, покушать – ласий (охочий) добре попоїсти; ласий (охочий) до доброї страви; ласій (ласун);
любитель почёта, славы – шанолюб (шанолюбець), славолюб (славолюбець);
любитель прекрасного, женского пола – прихи́льник га́рного (кра́сного) ро́ду, (вульг.) охо́чий, ла́сий до жіно́цтва;
любитель природи – природолюб (природолюбець);
любитель собирать грибы́ – гриба́р, грибівни́к;
любитель темноты – пітьмолюб;
любитель-фотограф – фотограф-аматор;
на любителя – на любителя, (ещё) на знавця (для знаців), (смотря на чей вкус) як на чий смак; як кому до смаку (до вподоби, до сподоби), (на гурмана, уже) на гурмана;
общество любителей природы – товариство прихильників природи; товариство природолюбців.
[І Хомяко́в, Русі́ ревни́тель, Москви́, оте́чества люби́тель (Т.Шевченко). Я не охо́чий до пі́дслухів (Б.Грінченко). Охо́чий до лящі́в (Л.Глібів). Залю́бленики в квітка́х (І.Нечуй-Левицький). Ду́же охо́чий до га́рних дівча́т (І.Нечуй-Левицький). Ла́сий до га́рних жіно́к (М.Леонтович). Великий любитель рідного слова, я в той же час не прихильник великої продукції (С.Васильченко). Раз якось іду я по жидівському базару в Толедо, аж бачу — хлопець один старі якість зошити й шпаргали торговцю шовком продає, а я собі зроду до читання охочий, на вулиці клаптик паперу підніму, і то почитаю; з тієї ж то цікавості узяв я в хлопчика один зошит і по письму зразу впізнав, що то арабщина (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Професіонал — людина, яка може виконувати свою роботу, коли вона йому не до душі. Любитель — людина, яка не може робити свою роботу, коли вона йому до душі (Дж. Агет). Не бійтеся робити те, що не вмієте. Пам’ятайте, ковчег побудував любитель, — професіонали ж побудували Титанік! (Дейв Бері). Любителі випити швидко стають професіоналами].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Аматерама́тор, -ра, прихи́льник, -ка.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Любитель
• Любитель вашего таланта, вашей кисти
– прихильник вашого таланту; пензля; залюбленик (залюблений, замилуваний) у вашому таланті, пензлі.
• Любитель науки, книги
– прихильник науки, книги (книголюб).
• Любитель пения
– співлюб(ець); охочий до співів; замилуваний у співі.
• Любитель пиров
– бенкетолюб (бенкетар).
• Любитель поесть
– ласий (охочий) добре попоїсти; ласий (охочий) до доброї страви; ласій (ласун).
• Любитель почёта, славы
– шанолюб(ець), славолюб(ець).
• Любитель-фотограф
– фотограф-аматор (фотограф-любитель).
• Общество любителей природы
– товариство прихильників природи; товариство природолюбців.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ама́торлюбитель, аматор.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Любитель, -ница (в какой-н. области, в противоположность специалисту) – дилета́нт (-та), дилета́нтка; (об актере) – ама́тор (-ра), ама́торка.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ама́тор, -ра; -тори, -рів

Запропонуйте свій переклад