Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Арма́та, -ти, ж.
1) =
Гармата. Закр.
2) Артиллерія.
Рятуйте, браття! Військова армата і золото, що ми напліндрували, по пристаня́х у турка-супостата, з гетьманськими клейнодами пропали. К. Бай. 91.
Арма́тний, -а, -е. 1) = Гарматний.
2) Артиллерійскій.
Гарма́та, -ти, ж.
1) Пушка.
З гармати стріляли. Шевч. 232. Як став місяць серед неба, — ревнули гармати. Шевч. 53. Лід кріпкий, хоч гармати коти. Ном. № 13436.
2)
Військова́ гарма́та. Артиллерія. Ум. Гарма́тка, гарма́точка. Стрельнули.... з гарматки. Чуб. II. 35.
Гарма́ш, -ша́, м. Артиллеристъ, пушкарь. Гей, гармаші! озвітесь із гармат! К. ПС. 15.
Гарма́шний, -а, -е. Артиллерійскій.
Обо́зний, -ного, м. Въ старомъ козацкомъ войскѣ: высшій военный чиновникъ, завѣдывающій обозомъ и артиллеріей, начальникъ штаба. Забрали гетьмана Остряницю, обозного Сурлика. Стор. М. Пр. 161.
Пушка́рський, -а, -е. Артиллерійскій.
Пушка́рь, -ря́, м.
1) Артиллеристъ.
2) Стрѣлокъ. Угор.
3) Родъ сельскаго полицейскаго (въ Галиціи), вооруженнаго ружьемъ. Вх. Зн. 58.