Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 52 статті
Запропонувати свій переклад для «банька»
Шукати «банька» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ба́нка, мед.ба́нька.
Ставить, поставить сухие -ки – скида́ти, ски́нути горща́, приклада́ти, прикла́сти баньки́.
Бело́к
1) (
яичный) біло́к (р. білка́), бі́ле (р. -ого);
2) (
глазной) біло́к, (насмешливо) ба́нька; (имеющий большие белки́ в глазах) білка́тий, (ирон.) банька́тий.
Глазно́й – о́чний.
Г-но́е яблоко – о́чна ба́нька.
-ная впадина, см. Глазни́ца.
Г-ная болезнь – о́чна хоро́ба.
-ной врач – о́чний лі́кар (р. -ря), окулі́ст.
-ная примочка – примо́чка для оче́й.
Голоту́рия, зоол. – голоту́рія, мо́рська́ ба́нька.
Горла́н, -нья
1) горла́нь (
р. -ня), горла́нь-верла́нь, горла́й (р. -ая́), -ка, горла́ч, -чка, (диал.) горле́па, горле́пище, горле[о]па́нь (р. -ня́), гала́й (р. -лая́), гала́йка;
2) глек, гле́чик, гладу́щик, (
с узким горлом, как у бутылки) ба́нька.
Горля́нка
1) (
кувшин из тыквы) ти́ква. [Хлі́ба шмато́к та ти́кву води́ (Грінч.)];
2)
бот. (Prunella) – горля́нка, сухове́ршки; (Filago arvensis) грудна́ трави́чка, поли́нчик;
3) горла́тка (скляна́ ба́нька з до́вгою ши́йкою).
Забива́ть, заби́ть
1) (
заколотить) забива́ти, заби́ти, (о мн.) позабива́ти що. [Позабива́ли ві́кна й две́рі].
-би́ть железн. полосами – заштабува́ти.
-ва́ть, -би́ть гвоздём – забива́ти, заби́ти цвя́хом, загво́жджувати, загвозди́ти;
2) (
вколачивать) забива́ти, заби́ти, гна́ти, заганя́ти, загна́ти, (о мн.) позабива́ти, позаганя́ти що куди́, у ві́що. [Позабива́ти тут скрізь кілки́. Загна́ти клин(а)].
-би́ть в колодки – заби́ти в ди́би, в диби́ці, (провинц.) зди́бати. [Но́ги зди́бають, ру́ки сплу́тають і везу́ть до прийо́му (Руданськ.)];
3)
-би́ть (загромоздить) дорогу снегом – заби́ти (забурти́ти) доро́гу (путь).
-би́ть наносом, песком, грязью, снегом – забузува́ти на́мулом, піско́м, багно́м, бру́дом, сні́гом. [Ба́нька скляна́, та забузо́вана, то й не ви́дко, що́ в їй. Ко́си в те́бе брудні́ – бач як гребіне́ць забузува́ла, розчі́суючись].
-би́ть (засорить) отверстие – заби́ти відту́лину, (безл.) засніти́ти (и засміти́ти), захара́сти́ти. [Щось засніти́ло крант у самова́рі, – вода́ не біжи́ть];
4)
-би́ть в набат, тревогу – би́ти (уда́рити) на ґвалт.
-би́ть в барабан – заб[т]араба́нити, (дробь) задріботі́ти. [Ра́птом задріботі́в на сво́їм тараба́ні (Франко)];
5)
-ва́ть, -би́ть голову кому – забива́ти, заби́ти кому́ ба́ки (го́лову), заду́рювати (задури́ти) кого́ (го́лову кому́), дури́ти кому́ го́лову, моро́чити, заморо́чити, запа́морочити, зату́ркувати, зату́ркати го́лову кому́. [Чолові́к дурни́й, бо жі́нка задури́ла. Мене́, тако́го па́на, сюди́ заду́рювать прийшла́! (Гліб.). Не моро́ч (не дури́) мені́ голови́, бо вже й так, о́бертом іде́. Оці́ діти́ська так зату́ркають го́лову, що за день зо́всім дурна́ ста́ну];
6)
-ва́ть, -би́ть кого (притупить умств. способности) – забива́ти, заби́ти, приголо́мшувати, приголо́мшити, заголо́мшити, заду́рювати, задури́ти, зату́ркувати, зату́ркати кого́.
-би́ть толчками – заштовха́ти, затовкти́, затолочи́ти кого́.
-би́ть плетьми до смерти – заби́ти, зашмага́ти кого́ нагая́ми (канчука́ми) на смерть.
-бить до полусмерти – ма́ло дух не ви́бити; ті́льки(-но) живо́го пусти́ти.
Заби́тый – заби́тий; заштабо́ваний; заби́тий цвя́хом, загво́жджений; за́гнатий куди́, у ві́що; заби́тий у ди́би, у диби́ці, зди́баний; заби́тий, забузо́ваний (му́лом, сні́гом, пі́ском и т. п.); (о ребёнке, человеке) заби́тий, приголо́мшений, заголо́мшений, заду́рений, зату́рканий; зашто́вханий, зато́вчений, затоло́чений. [Найгі́рша в кла́сі школя́рка, засмі́яна та заби́та (Васильч.). Приголо́мшений те́мний люд. Мала́ на зріст, а на вда́чу заля́кана та зашто́вхана (М. Левиц.)].
-тый плетьми до смерти – заби́тий, зашма́ганий нагая́ми, (канчука́ми) на смерть, (до полусмерти) ті́льки(-но) живи́й.
-тая дорога (путь) – заби́тий, забивни́й шлях (заби́та, забивна́ доро́га, путь). [Забивні́ шляхи́, що ни́ми простува́ла Ру́дченкова му́за (Єфр.). Забивна́ путь: заме́ти наве́ргало такі́ (Мирн.)].
Каба́н
1) (
кастрированный) каба́н (-на́), (некастр.) кнур (-ра), (дворовой) надві́рний каба́н, надвірня́к, (дикий) ве́п(е)р (-пра), (зап.) дик (-ка), (ходящий в одиночку) одине́ць (-нця́), о[є]дина́к; ум. каба́нчик, каба́нчичок (-чка), (маленький) кабаня́ (-ня́ти), кабане́ць (-нця́); (увелич.) кабани́ще, кабани́сько, кабаню́га, кабаню́ка, кабаня́ка; (собир.) кабаня́ччя.
Заводской -ба́н – кнур.
Откормленный -ба́н – годо́ваний каба́н;
2) (
глыба) бри́ла;
3) (
толстая бутылка) ведме́дик;
4) (
кувшин для стока патоки) ба́нька;
5) (
рудная толща гнездом) бри́ла, ру́дна бри́ла;
6) (
техн.: блок, связь) брус (-са), (стоячий) шток (-ка).
Ко́локол
1) дзвін (
р. дзво́ну, им. мн. дзво́ни), (диал.) звін. [Дзвін до це́ркви склика́є, а сам у ній не бува́є (Приказка). На дзвіни́ці вда́рили в дзво́ни (Н.-Лев.)].
Большой -кол – вели́кий (ста́рший) дзвін.
Зазвонный -кол – склика́нець (-нця), ум. склика́нчик. [Склика́нчиком зве́ться той дзвін, що в йо́го дзво́нять одно́го, найпе́рше (Звин.)].
Перечасный -кол – підста́рший дзвін.
Постный -кол – постови́к (-ка́).
Станционный -кол – станці́йний дзвін, дзвіно́к на ста́нції.
Вечевой -кол, см. Вечево́й.
Потонувший -кол – пото́плений дзвін.
Не имеющий -лов – бездзві́нний.
Звонить во все -ла́ – дзвони́ти в усі́ дзво́ни.
-ла́ лить, перен. (о вздорной молве) вига́дувати нісені́тниці, химе́ри гна́ти (ганя́ти, гони́ти), дзвін вели́кий ли́ти. [Десь дзвін вели́кий ллють (Номис)].
Не посмотревши в святцы да и бух в -кол – уда́рив у дзвін, як тре́ба в макогі́н;
2) (
колоколообразный сосуд) дзвін, ба́нька, (ventouse) ванту́за.
Воздушный -кол – повітря́ни́й дзвін, повітря́на́ ба́нька (ванту́за).
Водолазный -кол – норе́цький дзвін, -цька ванту́за.
Ко́лос – ко́лос (-са), мн. ч. коло́сся (-сся); и (соб.) ко́лос (-су); (проса, овса) во́лот (-ту), во́лоть (-ти), воло́тка, (мн. и соб.) воло́ття́ (-ття́), (травы) ка́шка, во́лот, во́лоть, во́ло́тка; (гречихи) голо́вка. [Шуми́ть золоти́м ко́лосом пшени́ця (Н.-Лев.). Молоде́ коло́сся з жи́та зрива́ю (Г. Барв.). Як ми́ша їсть во́лот, так бу́де хліб до́рог (Номис). Час траву́ жа́ти, бо вже вона́ ка́шку ви́кинула (Звин.)].
Двойной -лос – близнюки́ (-кі́в).
-лос в -лос – ко́лос до ко́лоса; (переносно: о сходстве) як ви́капаний.
Метёлка -са – во́ло́тка.
Наливать -лос – набира́ти ко́лос.
Пускать, выбрасывать -лос – викида́ти, висипа́ти ко́лос, колоси́тися.
Стоять -сом – колосі́ти. [Там дивлю́сь – жита́ колосі́ють, воло́шки блакитні́ють (Г. Барв.)].
Пустой -лос – поро́жній ко́лос, стоя́н; (переносно о человеке) поро́жня ба́нька, порожня́к, пустобля́ха, (диал.) пустоб’я́ка.
Нет тебе дела, Федосья, обирать чужие -ло́сья – не пхай (не сунь) свого́ но́са до чужо́го про́са (Приказка).
Кровосо́с
1)
см. Вампи́р;
2) кровосса́льна ба́нька.
Кровосо́сный – кровосса́льний.
-ная банка – кровосса́льна ба́нька.
I. Куб
1) (
арифм., алг.) куб (-ба).
Куб числа – куб числа́.
Возвышать в куб – підно́сити до ку́ба (до тре́тього сте́пеня), кубува́ти;
2) (
геом. тело) куб (-ба).
Куб дров – куб (кубі́чний са́жень (-жня)) дров;
3) (
сосуд) куб; (перегонный) (а)ле́мбик (-ка). [Переганя́ють во́ду в особли́вих при́ладах, які звуть ле́мбиками (Троян.)].
Пить воду из -ба – пи́ти во́ду з ку́ба.
Куб кровососный, мед.ба́нька.
Кубы́шка
1) кубу́шка; (
глиняный кувшин, фляга) ба́нька, ти́ква. [«Вишні́вки ква́рту дай сюди́!» – Їм по́вну налили́ кубу́шку (Алекс.). Прині́с на по́ле води́ в ба́ньці (Звиног.). Узя́ти собі́ хлі́ба шмато́к та ти́кву води́ (Грін. III)]; (деревянная обручная) ка́діб (-доба), кад[і]бе́ць (-бця́), ка́дка; (дуплянка из липов или иного дерева) ли́півка; (баклага) бо́клаг (-га), бокла́га;
2) (
для денег) кубу́шка, ум. кубу́шечка. [Гро́шики готове́нькі в кубу́шечках у схо́ві (Зіньк.)].
Набить -ку – наби́ти кали́тку;
3) (
о человеке) гладу́н (-на́), гладу́ха (ж. р.), пуза́нь, черева́нь (-ня́) (м. р.), сту́жка (общ. р.), (о ребёнке) пуза́нчик, черева́нчик, гладу́нчик (-ка). [На таку́ сту́жку, як ти, моя́ оде́жа не зі́йдеться (Борзен.)];
4)
см. Голоту́рия;
5)
бот. Nymphaea Nuphar Sibth. et Sm. – жо́вте лата́ття, жо́вті гле́чики (-ків). Белая -ка, см. Кувши́нка.
Ку́пол – ба́ня, ум. ба́нька; (маковка) ма́ківка. [Стара́ дубо́ва це́рква з п’ятьма́ ба́нями (Н.-Лев.). А на на́шій це́рковці що за ба́нька хоро́ша (Сл. Гр.)].
Небесный -пол – небе́сна ба́ня, небе́сне шатро́. [Блаки́тна ба́ня спуска́ється все ни́жче (Коцюб.). Під си́нім зо́ряним шатро́м не́ба було́ ти́хо та те́пло (Коцюб.)].
Гранный -пол – гранча́ста ба́ня.
Сферический -пол – сфери́чна ба́ня.
Мы́льный – ми́ляний, ми́льний.
-ная вода – (з)ми́лини (-лин), милови́ння (-ння), зми́лки (-лок и -лків); срв. Обмы́лки.
-ный остаток – зми́лок, недо́милок (-лка).
-ная пена – ми́ляний шум (-му).
-ный пузырь – ми́ляна ба́нька (бу́лька, бу́льба, бу́льбашка).
Пускать -ные пузыри – баньки́ ду́ти.
-ный камень, см. Мыля́к.
-ный корень (цвет); см. Мы́льник 1.
-ная трава, бот. Salsola Kali L. – кура́й (-раю́) (поташе́вий), пота́шник, колю́чка, солоне́ць (-нцю́), зо́льник (-ку), перекоти́-по́ле.
Пузы́рь
1) пузи́р (-ря́), міху́р (-ра́).

Плавательный -зы́рь – пла́вальний пузи́р, пухи́р (-ря́).
Жёлчный -зы́рь – жо́вчний міху́р.
Мочевой -зы́рь – сечови́й пузи́р (міху́р), се́чник, (диал.) бордю́г (-га́), пуздро́ (-дра́);
2) (
волдырь) пузи́р (-ря́), ум. пузи́рчик, пухи́р (-ря́), ум. пухи́рчик, (диал.) піху́р (-ря́), ум. піху́рчик, міху́р (-ра́), ум. міхуре́ць (-рця́), (наполненный гнойной жидкостью) гноя́нка, (с бесцветной жидкостью) водя́нка. [Впійма́в за ру́ку – подря́пану, з пухиря́ми од кропиви́ і гаря́чу (Васильч.). На па́льчиках піху́рчики намуля́ти (Грінч. III). На́що-ж тобі́, моя́ ми́ла, працюва́ти, на па́льчиках міху́рчики намуля́ти (Пісня)].
-зы́рь вскочил – пузи́р, пухи́р набі́г.
-зыри́ появились на чём, покрыли что – ски́дало (обки́дало) пузиря́ми, пухиря́ми що. [Усю́ пи́ку йому́ ски́дало пузиря́ми (Миргор. п.). Ски́дало пухиря́ми (Хорол. п.)].
Покрыться -рё́м, -ря́ми – пузире́м, пузиря́ми, пухире́м, пухиря́ми зня́тися, взя́тися. [Мале́… до полови́ни пузире́м зняло́ся (Г. Барв.)];
3) (
водяной или мыльный) бу́льбашка, бу́лька, бу́льбах, бу́льба, бу́льбочка, ба́нька, бри́жа. [То до гори́ нога́ми хо́дять, то сто́вбура перекида́ються, то бу́льбахи дмуть (Квітка). А надво́рі до́щик іде́, аж бу́льбашки дму́ться (Грінч. III). Як каменю́ка пішла́ на дно, аж ті́льки бу́льбашки забулькоті́ли (Квітка). Бу́льбашки ска́чуть од кра́пель скрізь по воді́ (Коцюб.). Мов бу́льбашки у чавуні́ клеко́чуть (Гул.-Арт.). Аж бульки́ на воді́ стаю́ть (Франко, Пр.). Чолові́к на сві́ті, як ба́нька на воді́ (Номис). Налля́в він у ча́рку того́ вина́, в ча́рці ста́ли бри́жі, аж кипи́ть (Звин.)].
Пускать мыльные -зыри́ – бу́льбахи, баньки́ ду́ти;
4) (
малыш) капшу́к (-ка).

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

МЫ́ЛЬНЫЙ, мыльный пузы́рь ми́ляна бу́льбашка /бу́лька, ба́нька/.
ПУЗЫ́РЬ, мы́льный пузырь ми́ляна ба́нька, рідко бу́льбаха, (хто) пустодзві́н.
РАЗРУША́ТЬ ще оберта́ти на руї́ну, не лиша́ти ка́меня на ка́мені, стира́ти з лиця́ землі́;
разруша́ющий що /мн. хто/ руйну́є тощо, зда́тний руйнува́ти, ра́ди́й зруйнува́ти, руйнівни́к, руї́нник, нищи́тель, рідко руйна́ч, руйна́тор, прикм. руйнівни́й, руї́нницький, спусто́шливий, руї́нний, руйнува́льний, розгро́мний, запозич. деструкти́вний, образ. для руйнува́ння;
разрушающий до основа́ния узя́вшись сте́рти з лиця́ землі́;
разрушающийся/разруша́емый що руйну́ється, ни́щений, руйно́ваний, розруйно́вуваний, обе́ртаний на руї́ну;
легко́ разрушающийся як ми́льна ба́нька;
ЧУ́ЧЕЛО ще маня́к;
чучело! ба́нька наду́та!;
чучело горо́ховое ще чупера́дло.
ШАР ще сфе́ра, забут. ба́нька;
хоть шаро́м покати́ (про їжу) хоч чо́біт гризи́.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Кубышкаба́нька, кубу́шка, -ки.
Шар – ку́ля, -лі; (из стекла) ба́нька, -ки; (из теста) бала́бушка, -ки; (из снега) ба́ба, -би.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Колпак – ковпа́к (-ка́);
• к. воздушный
– к. повітряни́й;
• к. стеклянный
ба́нька;
• к. дождевой (для столба
) – ша́пка дощова́;
• к. дымовой трубы
– ка́па, дашо́к дима́рний;
• к. защитный
– к. захисни́й;
• к. калильный
– к. жарови́й;
• к. котельный
– к. казано́вий;
• к. ламповый
– б. лямпо́ва;
• к. фонтанный
– к. водогра́йний.
Сосуд – посу́дина;
• с. водомерный
– п. водомі́рча;
• с. глиняный
– п. гли́няна;
• с. гутаперчевый
– п. гутаперчо́ва;
• с. диффузионный
– дифузо́р (-ра);
• с. мешальный
– п. міша́льна;
• с. перегонный, перегоночный
– ле́мбик (-ка);
• с. пористый
– п. пори́ста;
• с. стекляной
– п. скляна́;
• с. целлулоидный
– п. целюло́їдна;
• с. цилиндрический
– п. циліндри́чна;
• с. шарообразный
ба́нька;
• с. эбонитовый
– п. ебоніто́ва.
Шар – ку́ля;
• ш. (стекл. колпак
) – ба́нька;
• ш. венчающий (церк. купола
) – шти́бель (-бля);
• ш. воздушный
– аероста́т куля́стий;
• ш. вращающийся
– ку́ля поворітна́;
• ш. деревянный
– к. дерев’я́на;
• ш. колеблющийся
– к. хитка́;
• ш. матовый
ба́нька мато́ва;
• ш. молочный
– б. моло́чна;
• ш. полный
– к. по́вна;
• ш. полый
– к. ду́та;
• ш. поплавковый
– к. поплавце́ва;
• ш. прозрачный гладкий (на лампе
) – ба́нька прозо́ра гладе́нька;
• ш. резиновый
– к. гумо́ва;
• ш. стеклянный
– к. скляна́, ба́нька.
Шарообразный – куля́стий;
• ш. стекляный сосуд
ба́нька.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Лопнуть
• Дело лопнуло
– діло луснуло (лопнуло, запало); урвалося.
• Лопни мои глаза
– хай мені очі повилазять; бодай мені очі повилазили.
• Лопнуть как мыльный пузырь
– луснути як (мов) мильна (миляна) банька.
• Лопнуть от зависти, злости…
– луснути (лопнути, тріснути, розсістися) з (від) заздрощів (заздрості, зависті), злості… [Мало не трісне з зависті. Пр.]
• Терпение лопнуло
(перен.) – терпець увірвався (урвався).
• Хоть лопни
(разг.) – хоч лусни (лопни, розсядься, надсядься).
• Чтобы ты лопнул (лопнула)!
(разг.) – щоб (бодай) ти луснув (луснула)!; щоб (бодай) ти лопнув (лопнула)!

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ба́нька
1)
ум. от баня;
2)
луковица;
3)
кубышка, узкогорлый сосуд;
4)
жидкий пузырь;
5)
белок глаза;
6)
глазное яблоко;
7)
шар из стекла;
8)
шар для глажения.
Ви́трищити баньки́ – вытаращить глаза.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ба́нька, -ньки, -ньці; ба́ньки́, -ньо́к

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ба́нька, -ки, ж.
1) Ум. отъ
баня 1. А на нашій церковці що за банька хороша!
2) Шаръ.
Місяць має вид опуклий, се б то як банька. Дещо.
3) Стеклянный шаръ для глаженія (вмѣсто утюга). См.
Гало.
4) Глиняный или стеклянный узкогорлый сосудъ. Кіев.
Банька на олій. Шух. I. 264, 270.
5) Пузырь водяной.
Чоловік на світі, як банька на воді. Ном. № 8260.
6) Бѣлокъ глаза. Константиногр. у. Хрусталикъ глаза (у вола). Рудч. Чп. 254.
Мн. баньки́. Выпученные глаза. Греб. 373. Чого ви, братця, так баньки повитріщали? Греб. Баньки вивалив, мов баран. О. 1861. XI. Кух. 34. Коли б мені не засліпило так тею горілкою баньок, то може б я і втрапив додому. Грин. II. 179.
Ба́ня, -ні, ж.
1) Куполъ на церкви, вообще на строеніи. Сим. 17.
На самому шпилечку стоїть, як лялечка, біла церковця і неначе хитається, сяючи золотим хрестом і банями. Мир. Пов. І. 166. Ой не видно його дому, тільки видно баню. Мет. 6.
2) Солеварня, солеварный заводь. Шух. І. 16.
Ой чумаче, де ти йдеш?.. на баню по кримку йду. Гол. І. 177.
3) Минеральный цѣлебный источникъ. Вх. Лем. 390. Ум.
Ба́нька.
Забузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Забить, заполнить, засыпать, залѣпить сыпучимъ тѣломъ, грязью. Борода йому забузована снігом. Греб. 404. Банька скляна, та забузована, та й не видко, що у їй. Кан. у.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Ба́нька, -ки, ж. *8) Глазища, буркала, зенки. Чого це ти баньки вилупив? Звениг. у. Ефр.
Ба́ня, -ні, ж. *4) Баня. В суботу пішов до бані. Крим. Ум. Ба́нька.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Nymphaea alba L.лата́ття бі́ле (Сл, Ру, Оп; Ср, Ан, Ln, Ум, Шс, Ян2, Ян4, Ів, Ос, МгСД, СТ, ПД, ГЦ, ЗК); лопатень білий (Во), у́мич бі́лий (Вх1, Вх2, Мл); бабряк (HlБУ), балбатки свійські (СлПС), бамбульочник (Во), банька(и) (Mk, ОсПД), баньки білі (ОсПД), бибко́ве ли́стє (Гб2ГЦ), блискалка (Км), бобряк (Км), болотя́нка (МгЗК), булбу́к (МгЗК), буля́бишка (Лс2ПЦ), буля́бки (Лс2ПЦ), вовни́чі (БкБУ), водяний корінь (ОсПД), ги́ровка (Лс2ПЦ), гле́чики (Яв, МсСТ, СЛ), глечики білі (Пс), гуро́чкі (Лс2ПЦ), гуска (OsПЛ), гу́ски́ (Рг1, Пс, СбПЦ), дзвіно́чки (СбДС), жаблячки́ (МгЗК), збаночки (Вх, ЯвВЛ, СЛ), зба́ночок (Жл, Гр, Ду), збанятник (Во, Вх3), капелю́ш (Гр, Ду), кубушка (ЯвСЛ), кувши́нка(и) (Мс, СбСТ), кувши́нчики (Рг1, Жл), кувшинчики білі (Мн), купа́ва (Ук), латаки білі (ОсСД), лататник (ОсВЛ), лата́ття(є) (Чн, Рг1, Ln, Пс, Жл, Мн, Ум, Ду, Ів, Сл, Ос, Ук, Мс, КобЗАГ), лата́ття(є) жіно́че (Ан, Mj, Ум, Ів, Mk, ОсПД), латахи́ (Ва, ОсСД), латач білий (ОсПД), лелі́я бі́ла (МгГЦ, ЗК), лелія водяна (Км), ли́лия (СбСЛ), лі́ле́я (СбПД, ЗК), ліле́я водяна (Пс), лілії водяні (Рг1, МнСД), лі́лій (СбПД), лі́лія (Рм, МсСТ, ВЛ, ПЦ), лі́лі́я бі́ла (Мс, Гб, Мг, ДанСТ, ВЛ, ПЗ, ГЦ, ЗК), лі́лія боло́тна (СбДС), лі́лія во́дна (НесВЛ), лі́лія водяна́ (Жл, Ук, Мс, МгСТ, ЗК), лопа́ття (Гр, Сл), лопу́х (Сл, РмПЦ, ПС), лопу́х бі́лий (Mk, МгПД, ЗК), лопу́х водяни́й (RsВЛ), лопуцьки (СлПС), лопушина водяна (Пс), лопу́шник водяни́й (Рг1, Пс, Жл, Ду), лопу́шша (Лс2ПС), лотаки жіночі (ОсПД), ло́татень бі́лий (СбБО), лота́ття (Гр), ло́тать (Гр, Лс2ПЦ, ЗК), ло́тать бі́ла (МгЗК), лота́че (Лс2ПЦ), лотик (СлСД), ло́тос (МгЗК), ло́тоть (МгЗК), мак болотяний (СлПС), мак водяни́й (Рг1, Пс, Ук), ма́кі(о)вка жо́вта (Rs, Ос, РмВЛ, ПЦ), маківки білі (ОсВЛ), маківки́ водяні (Вх7, СлПС, ДС), маковий корінь (Го2СЛ), ма́ковки лю́дські (Лс2ПЦ), молич (Км), молоди́ло (МгЗК), мо́ми́ч (Вх, Gs, Жл, Вх7, Mk, ОсПД, ВЛ, ДС), момич білий (ОсПД, ВЛ), момич жіночий (ОсВЛ), ода(о)лень (Сл, СмСЛ), омич (Во), опрілух (Го1СЛ), очка волові (ОсВЛ), пирі́г коро́в’ячий (СбПД), підбіл (ОсПД), пливучник (АнПД), по́пик (СбСД), ри́ковки бі́лі (Лс2ПЦ), сплавник (ОсВЛ), у́мич (Вх, Вх3, Ду, MkВЛ), ча́йка (МсСТ).
Prunus domestica L.сли́ва дома́шня (Оп); сли́ва (Сл; Вх, Рг1, Ср, Ан, Ln, Мн2, Шм, Ян4, Ів, Mk, Ос, Ук, МсЗАГ), сли́ва звича́йна (Во, Вх1, Вх2, Мл), сли́ва садо́ва (Ру); валчуга (АнСЛ), меленянка (МалЗК), оме́ґа (МалЗК), слива-лича (ЧнСЛ), сли́вка (Вх, Hl, Mj, Ум, Rs, Ів, Сл, Mk, ГбЗАГ), цвечки (АнСЛ). \ Сорти: адама́ски (Вх5ЛМ), ана(і)шпе́т (БкБУ), багрівки (Вх), багру́ля (Гр), багрянки (Вх), ба́нька (БкБУ), бендюги́ (ВхДС), бистриці (Вх5ЛМ), білю́га (БкБУ), більо́ха (БкБУ), бру́нька (Шк), венґ(г)е́рка(и) (Вх, Гр, Сл, Mk, ГбПД, ВЛ, ПЗ, ДС), горстки (Вх, Mj, MkПД, ВЛ), ґолґа́нка (БкБУ), ґолда́н(к)а (Мч, БкПД, БУ), довгастінки (ВхДС), дрислі́вка (Гр), дубі́вка (ВаСД), італьянка (Яв), картопля́нка (Лс2ПЦ), кобилиці (Вх7), кобилю́(ьо́)ха (Вх, Mj, Сл, Mk, Бк, ГбПД, ДС, БУ), кобиля́нка (Гр, ГбЗК, ЛМ), кобиля́рки (Вх7ЛМ), кобиляхи (Вх7ЛМ), люба́ска (ГбДС), мария́нки (Вх7ЛМ), медівка(и) (Вх), мушка́ти (Вх7ЗК), опішня́нка (ВаСД), пруня (Hl, Ощ, СлБУ, ГЦ), пруньки (Сл, MkПД), прутни́ці (Вх7), реґльо́ти (ГбДС), ренґл(ь)оди (КобПЗ, ДС), ренґл(ь)о́ти (Мл, Mk, ГбПД, ДС, ЛМ), ренклод (Сл, Ук), ренклоти (Сл), ренкльоди (Сл), селепуги (Вх), слива-угорка (Ан), сли́вка уго́рська (MjПД), спасівки (Вх), угорка (Вх, Вх6, Ду, Сл, Ук), чорнослив (Вх).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ба́нка = ба́нька, сло́йка, слоїк, (вели́ка) — баня́к, (з бля́хи) — бляша́нка, пу́шка. Вол.
Га́лка = 1. пт. Corvus monedula — га́лка, зб. — га́лич. — Не галич чорне поле крила. Кот. 2. банька (С. З. Ш.), га́лка. (С. Аф.). — Кругла, як галка. н. пр. — Жидівки шкляною галкою викачують свої шлеєри. (С. П.). 3. головня́, голове́шка (С. Л.). — Як завалив ся димарь, так і понесло головешки. н. о. — Курить димок, головешка то там, то сям тлїє і полумя бува блисне, як вітер повіє. Аф.
Горля́нка = 1. рос. Cucurbita Lagenaria L. = ти́ква. — З тиквою по воду. С. Ш. 2. рос. Prunella = горля́нка, сухове́ршки, Filago arvensis L. = горля́нка, грудна́ тра́вка, поли́нчик. С. Ан. 3. скляна́ ба́нька з до́вгою ши́йкою.
Колба́ = 1. риба Cyprinus gobio — піска́рь. 2. ба́нька (скляна, глиняна або метальова) з прямо́ю ши́йкою.
Кубы́шка = ба́нька (С. Ш.). кубу́шка. (Банькатий глечик). — Банька на олїю. — Візьми-но баньку, та набери води. С. Ш. — Їм повну налили кубушку. С. З. — І грошики готовенькі в кубушечках у схові. Зіньк.
Міръ = 1. сьвіт (С. Ж.), сьвіт Бо́жий, здр. сьвіто́чок. (К. З. о Ю. Р.). — Ой сьвіте ясний, сьвіте прекрасний, як на тобі тяжко жити. н. п. — Ви сьвітло сьвіту. К. Св. П. — Без мови не змогли б люди господарювати над иньшими тварями і ввесь сьвіт обертати на користь собі. Де-що про Св. Б. — Дознаєть ся чоловік з книжки і про сьвіт Божий. Ід. 2. мир, лю́ди. — Люди як мухи, а сьвіт як банька. н. пр. — Ходи́ть по́ міру = по під ві́конню ходи́ти, старцюва́ти. — Пішла по під віконню миркати. Кв. — Не отъ міра сего́ = не сьогосьві́тнїй. — Блукали якісь тїнї не сьогосьвітні. Лев. 2. грома́да. С. Аф. З. — Громада — великий чоловік. н. пр. — Яка громада, така її й рада. н. пр.
Мы́льный = ми́льний. — Мы́льная вода́ = ми́лини, зми́лини. — М. трава́, м. ко́рень, цвѣтъ = д. Мы́льникъ. М. пузы́рь = ба́нька. — Пуска́ть мы́льные пузыри́ = ба́ньки ду́ти. С. Ш.
Пузырёкъ = 1. д. Пузы́рь (здр.). 2. ба́нька, пля́шечка. С. Л.
Пузы́рь = 1. пузи́рь (С. Л.), пухи́рь. 2. на водї — бу́лька (С. Л. Ш.), бу́льба, бу́льбаха (С. Ш.), здр. бу́льбашка (С. Л. Ш.), на водї або з мила — ба́нька. — Бульки пускати. — Булька під носом. С. Ш. — Мов бульбашки у чавунї клекочуть. Гул. Ар. — Чоловік на сьвітї, як банька на водї. н. пр. — Пуска́ть мы́льные пузыри́ = ба́ньки дуть. 3. пухи́рь, міху́р, здр. міху́рчик (на тїлї). — На пальчиках міхурчики намуляла — бігла на тік, миленькому показала. — На що ж тобі, моя мила, працювати, на пальчиках міхурчики намуляти? н. п. (Д. під сл. Голды́рь). 4. ба́нька. С. Ш. — Візьми но баньку, та набери води. С. Ш.
Скля́нка = 1. шкля́нка, пля́шечка, ба́нька (мала, шкляна). 2. пісошний годи́нник і час — пів годи́ни (по пісошному годиннику, у моряків). — Теперь седьма́я скля́нка = тепер четве́рта годи́на.
Сосу́дъ = 1. по́суд (Ман.), начи́ння (С. Л. З.), одна штука — посуди́на, на воду — відни́к, водя́ник, водя́нчик, на дьоготь — мазни́ця, на мед — меду́нка, медя́нка, медяни́ця, на нефть — нехтя́нка, цилїндрична для солїння риби — бу́ша(Чорном.), кругла з вузькою шийкою — ба́нька (С. Ш.), бу́нька, д. ще під сл. Посу́да. — Начиння глиняне, кухонне. С. З. — Візьми но баньку та набери води. С. Ш. 2. (в тїлї тварів і рослин) — жи́ла, кана́л, про́від.
Хруста́ликъ, Lens crystallina = ба́нька (н. п. Рудченко), со́чка (С. Жел.).
Шаръ, ша́рикъ = шар (С. Жел.), ку́ля (С. Л. Жел.), ку́лька (С. Л.), скляний — ба́нька (С. Ш.), що ним гладять намітки — га́ло, га́льце (С. Жел.), деревъяний невеличкий — га́лка (С. Жел. Л.), з шерстї то що – опу́ка (С. Л.), з тїста — га́лка, галу́шка, бала́буха, бала́бушка (С. Л.), деревъяний, що дїти підбивають ковіньками — сви́нка, з снїгу — ба́ба. С. Ш. — Місяць так само як і сонце і земля має вид опуклий, себ-то, як банька. Де-що про сьв. Б. — Земля кругла, як куля. Де-що про сьв. Б. — Земна куля. Зем. — Бунчук з позлотистою галкою.Л. В. – Бабу качати. С. Ш.
Я́блоко = 1. я́блуко, овоч, Pyrus malus L., різні сорти: буцївка, зимни́ця, кармази́нка, кри́мка, оли́вка, опо́рти, пути́вка, саблу́ка, цига́нка, шкля́пка. — А яблука усе путивочки, оливки, шклянки, опорти. Кн. — Парис пріямове дитятко, путивочку Венері дав. Кот. — Я́блоко отъ я́блони не далеко́ отко́тится = яке́ корі́ння, таке́ і насїння. н. пр. 2. Я. земляно́е = д. під сл. Земляно́й. 3. Я. любо́вное, Solanum Lycopersicum L. = баклажа́ни. С. Ан. 4. Я. Ада́мово = д. під сл. Ада́мово. 5. ба́нька (в оцї).

Запропонуйте свій переклад