Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 24 статті
Запропонувати свій переклад для «бахур»
Шукати «бахур» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Блу́дник, -ница – блудоді́й, блу́дник, -ни́ця, (уничиж.) блудя́жка, розпу́тник, -ниця, ба́хур, -ка, (только о женщине) пові́я; (крайне грубо) курва́ль, (ж. р.) ку́рва.
Любо́вник –
1) коха́нець (-нця), коха́нок (-нка), (зап.) (по)любо́вник, лю́бко́, лю́бчик, лю́бас, (грубо) ба́хур (-ра). [А я собі́ лю́бчика привела́ (Пісня). Десь за и́ншим лю́басом ходи́ла (Франко). Полюбо́вник Га́ннин Бі́рон став її́ проси́ти (Рудан.). В не́ї вже й ба́хур є (Мова)].
• Он выступает в ролях первого -ника (театр.) – він на ро́лях пе́ршого коха́нця;
2) см. Возлю́бленный 2.
Непотре́бник, -ница – розпу́с[т]ник, -ниця, (м. р.) ба́хур (-ра), (диал.) завія́куватий чолові́к, (ж. р.) пові́я; срв. Развра́тник, -ница. [Оди́н завія́куватий чолові́к та пия́чив у ши́нку (Грінч. II)].
Потаску́н – розпу́сник, ба́хур (-ра), (бродяга) волоцю́га, тяга́йло.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Любовник –
1) коха́нець (-нця), коха́нок (-нка), (зап.) полюбовник (любовник), лю́бко́, лю́бчик, лю́бас, (ещё) ласкавець, (грубо) ба́хур;
2) (влюблённый) улю́блений, лю́бий, любко́, лю́бчик, милода́н, уко́ханий, коха́ний, коха́нець, закоханець, коха́нок, коха́ння (ср. р.), зако́хання (ср. р.), ла́до (ср. р.):
• он выступает в ролях первого любовника (театр.) – він на ро́лях пе́ршого коха́нця.
[А я собі́ лю́бчика привела́ (Пісня). Смутний вечір, смутний ранок: Десь поїхав мій коханок (Пісня). — А вчора., де була? — У любовників. Тут їх у мене ціла метка (П.Мирний). Десь за и́ншим лю́басом ходи́ла (І.Франко). На вигоні прощалася Горпина зі своїм любком (І.Франко). Полюбо́вник Га́ннин Бі́рон став її́ проси́ти (С.Руданський). В не́ї вже й ба́хур є (В.Мова). То була її любов, то був її любчик Павлусь (І.Нечуй-Левицький). В голові її вічно шуміла сивуха; вена все ще моргала на хлопців, але вже забула лік своїм полюбовникам (М.Коцюбинський). — Мені не байдуже, щоб тут мене взивали подвійною вдовою— і по мужу, і по коханцю! (Л.Українка). А онде нещасний коханець край брами У розпачі голову стиснув руками: «Найгірша для мене ся люта година! Не любить мене чарівниця-дівчина. Подвійний мій розпач, подвійний мій жаль, Моя нерозважна печаль!..» (Л.Українка). Шлюбна жінка покинула Сенька перед кількома роками й утекла з своїм коханком до Америки (Л.Мартович). Ірен промандрувала з ним два роки по всяких усюдах, по селах і містах, де кидано її коханця, що тримав свою милу, не гребуючи способами, в теплі й великих на той час достатках (В.Підмогильний). Ми вже твої коханці, смерте: життя нам світить крізь туман. Але возрадуйся тепер ти, як місячний засіявсь лан (В.Стус). — Ой! — вигукнула перша дівчина.— Благаймо, товаришко, щоб він тут зостався, наші батьки й брати велико його вподобають… Я теж чула про його доблесть і його людяність, про яку ти оце казала; а ще кажуть, що він найвірніший і найстійкіший закоханець з усіх, що є на світі, а дама його то якась Дульсінея Тобоська, якій у всій Гишпанії належить пальма краси (М.Лукаш, перекл.. М.Сервантеса). Тієї ночі молодий флорентієць припав до забороненого джерела, приручив жагучий близнючок цієї юної кізки, навчив її вуста ігор і витівок любощів. На світанку нарешті завойована Хільзонда віддалася йому вповні, а на ранок, розчистивши нігтями місце на морозяному вікні, діамантовою обручкою вишкребла на нім об’єднані ініціали — свої та ласкавця, утверджуючи їхнє спільне щастя на тонкій і прозорій субстанції, такій нетривкій, але ж людські тіло й серце не набагато тривкіші (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Самотні, мов королеви. Їх зневажають — це зрозуміло само собою. Вони обидві приречені на немилість через власні тіла — тіла, пещені і обціловувані їхніми коханцями, кожна піддана анафемі, бо пізнала насолоду, від якої можна вмерти, так вони кажуть, умерти загадковою смертю з коханцями, але без кохання (Р.Осадчук, перекл. М.Дюрас). Він — чоловік середніх років, так і не звиклий до родини. Усе своє життя уникав тривалих стосунків. До війни він був не чоловіком, а коханцем. Тим, хто зникає, як усі коханці, залишивши по собі хаос, як усі злодії, залишивши по собі збіднілий дім (Є.Даскал, перекл. Майкла Ондатже). Усі жінки мріють про ласкавого і ніжного коханця. Але, на жаль, у ласкавих і ніжних чоловіків уже є коханці]. Обговорення статті
Пацан прост. – хлопчисько, хлопчак, (диал.) бахур, (прост.) пацан, (жарг.) пацик.
[Пацан заховав цигарку в кулак, кулак в кишеню і почвалав геть. По дорозі додому пацанові трапився однокласник на велосипеді. Пацан припалив своє «Мальборо» від його «Біломору» і, поки однокласник просував ногу під раму й вирулював, розкоштував городське куриво, відкусив фільтр і заплюнув його у квітник аж по той бік вулиці (В.Діброва). — Тату, я, певно, женюсь! — Ну!? І як її звати? — Максим. — Та ти що! То ж пацан! — Нічого собі пацан, 28 років!!!] Обговорення статті
Хахаль, груб. – залиця́льник, зальо́тник, джиґу́н, ловела́с, (грубо) ба́хур, (ещё) полюбо́вник, лю́бас, лю́бчик. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗАИ́ГРЫВАТЬ, заи́грывать с де́вушками, жирува́ти, чіпа́ти дівча́т;
заи́грывающий, що заграє́ тощо, схи́льний заграва́ти, прикм. грайли́вий;
заи́грывающий (с же́нским по́лом), ско́рий на зальо́ти, джиґу́н, зальо́тник, залиця́льник, живомовн. моргу́н, вульг. баху́р; пор. КОКЕТНИЧАТЬ.
СОЖИ́ТЕЛЬ ще полюбо́вник, вульг. ба́хур.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Развратник – розпу́сник, розпу́тник, -ка, ба́хур, -ра; -ница – розпу́сниця, розпу́тниця, -ці, ба́хурка, -ки.
Распутник – розпу́тник, -ка, розпу́сник, -ка, ба́хур, -ра; -ница – розпу́тниця, -ці, розпу́сниця, -ці, ба́хурка, -ки.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ба́хур –
1) развратник, распутник;
2) внебрачный ребенок;
3) мальчуган, ребенок;
4) (бранно) выплодок.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ба́хур, -ра, -рові, -ре! -хури, -рів

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ба́хур, -ра и ба́хурь, -ря, м.
1) Волокита, ловеласъ, развратникъ. Котл. Ен. І. 36. Квартал був цілий волоцюг, моргух, мандрьох, ярижниць, п’яниць і бахурів на цілий плуг. Котл. Ен.
2) = Байстрюк. Шух. І. 32.
3) Мальчуганъ, ребенокъ. Желех.
4) Еврейскій ребенокъ. Ти не будеш, я не буду, а хто ж буде пити? А хто ж буде на жидівські бахурі робити? Грин. III. 205.
Бахурча́, -ча́ти, с. = Бахур 2, 3.
Ба́хурь. См. Бахур.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Блудни́къ, ца = розпу́тник, ця, ба́хур, ка, курва́ль, ку́рва, блудя́жка, повія, хльо́рка, — Чоловіка має, а з бахурами водить ся. С. Аф. — У го́родї не без дурня, в селї не без курви. н. пр. — Коси різали блудяжкам. С. З.
Волоки́та = 1. тягани́на. С. Ш. — Судова тяганина. — Як почалась тяганина, не раз упріла у мене чуприна. н. пр. 2. бабі́й, бабоду́р, ба́хур (С. З. Л. Ш.), джиґу́н, волоцю́га (С. З.) — Познайте молодицї гожі: з Енеєм бахурі всї схожі. Кот. — Ой джиґуне, джиґуне, великий ледащо, ведуть тебе до пана — сам не знаєш за що. Ой на ноги дибки, на руки дибицї; оцеж тобі, джиґуне, гарні молодицї. Ой на ноги дибки, на руки дибята; оце ж тобі, джиґуне, гарні дївчата. н. п.
Евре́йчикъ = жидо́к, жи́дик (С. Аф.), про дитину — жидиня́,жидівча́, ба́хур. (С. Ш.).
Ловела́съ = зальо́тник, джиг(ґ)у́н, жениха́йло, бабі́й (С. Ш.) вечерни́шник, ласу́н, волоцю́га (С. З.), ба́хур (С. З. Ш.). — На все село зальотник — дївчини нема, щоб він до неї не залицяв ся. Кн. — Ой на ноги дибки, на руки дибята — оце ж тобі, джиґуне, гарниї дївчата; ой на ноги дибки, на руки дибицї — оце ж тобі, джиґуне, гарні молодицї. н. п. — Познайте молодиці гожі: з Енеєм бахурі всї схожі. Кот.
Любо́вникъ, ца = любко́ (С. Л.), здр. лю́бчик, лю́бка, коха́нець, коха́нок, коха́нка (С. Л.), милу́н, милода́н (С. З.), милода́нка, облю́бленик, облю́бленець, облю́бниця, облюбе́нниця (С. З.), облю́блянка, що незаконно кохають ся — полюбо́вник, ця (С. Л.), ба́хур (С. Ш.), підло́жниця. — А дївчина за козаком білі руки ломить, ломить вона з мезиного пальця: нема та й не буде козака коханця. н. п. — Та вже мінї не ходити ранком по під за́мком, та вже мінї не стояти із моїм коханком. н. п. — А я усе Бога прошу з вечера до ранку, щоб ти усе був щасливий, мій милий коханку. н. п. — Івасику, козаченьку, коли любиш мене, коханечку, мій батеньку, піду я за тебе. н. п. — Запрягайте конї в санки, поїду я до коханки. н. п. — Стук-гряк в віконечко: вийди, серце коханочко. н. п. — Ой поїхав мій миленький до млина, а я собі любчика привела. н. п. — У чужину б полетїла я до свого милодана. н. п. — Держить у себе підложницю. — Така роспустна жінка, все з бахурами волочить ся.
Непотре́бникъ, ца = розпу́стник, ця, ба́хур, ка, курва́ль, ку́рва, пові́я, хльо́рка, шку́ра, шлю́ха, паплюга (Кот.), діптя́нка.
Потаску́нь = волоцю́га, ба́хур (С. Ш.), курва́ль. — Чоловіка має, а з бахурами водить ся С. Аф.
Развра́тникъ, ца = 1. д. Разврати́тель, ница. 2. розпу́тник, розпу́стник, ця (С. Жел.), ба́хур, ка (С. Л.), розтїпа́ха і д. що під сл. Непотре́бникъ, ца.

Запропонуйте свій переклад