Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 23 статті
Шукати «ба*стрюк» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бастры́к –
1) рубе́ль (р. -бля́);
2) байстря́ (р. -я́ти) (с. р.), байстрю́к.
Внебра́чный – нешлю́бний, позашлю́бний [Нешлю́бні ді́ти], (вульг. о детях) жирови́й, нажитни́й, самохі́дний, самосі́йний, па́далишний, (уничи́жит.) байстря́ (р. -я́ти), байстрюченя́, байстрю́к, (ж. р.) байстрю́чка; безба́тченко, покри́тченко.
Жирово́й – лойови́й [Лойове́ ми́ло]; (о рыбе пойманной весной в поёмах, где она жирует) ри́ба я́лова, без ка́шки; (о яйце неоплодотворённом) жирове́. [Ку́ри несу́ться, та я́йця жирові́, бо пі́вня нема́є]; (о побочном, внебрачном ребёнке) ба́йстер, байстрю́к, байстрю́чка, нажиро́вана дити́на.
• Жирова́я (бесплодная) ветка – во́дяна ги́лка.
• Жирово́й слой на внутренней стороне кожи, срезываемый при обработке у кожевников – зди́рок, бутурма́, бурда́ (Вас.).
Нагу́лок и Нагу́лыш – нажиро́вана (набі́гана, нагу́ляна) дити́на, (грубо) байстря́ (-ря́ти) (общ. р.), байстрю́к (-ка́), -стрю́чка.
Найдё́ныш (общ. р.) – (общ. р.) на́йда, зна́йда, (поменьше) знайденя́ (-няти), (только м. р., диал.) на́йду́х, зна́йду́х (-ха́), (только ж. р.) (з)найду́шка. [На́смішки діте́й: «Байстрю́к! Зна́йда! Бо́вдур!» (Франко)].
Незаконноро́жде[ё́]нный, устар. – нешлю́бний, позашлю́бний, неправонаро́джений, непра́вого ло́жа, неправоло́жний, незако́нний, (устар.: грубо, вульг.) жирови́й, прижитни́й, нажитни́й, добутни́й, саморі́дний, самосі́йний, па́даличний.
• -ный ребёнок – неправонаро́джена (незако́нна и т. д.) дити́на, (сщ.) безба́тченко, покри́тченко (м. р.), (устар.: крайне грубо, вульг.) (общ. р.) байстря́ (-ря́ти), байстрюченя́ (-ня́ти), (м. р.) байстрю́к (-ка́), (ж. р.) байстрю́чка.
Пригу́льный – приблу́дний.
• -ное животное – приблу́дна худо́бина, приблу́да, при́гулень (-льня).
• -ный ребёнок – нагу́ляна, набі́гана, нажиро́вана, прижи́та дити́на, (грубо) байстря́ (-ря́ти), байстрю́к (-рюка́); см. Незаконноро́жденный.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Грудь, анат. – груди, грудина, груднина; (жен.) лоно, перса; (сосец) цицька, грудь, (груб.) цицяк, (жен., жарг.) балкон, відра, балони, ціцерони, батони:
• бить себя в грудь – бити себе в груди;
• брать грудью – брати (здобувати (добувати) штурмом (приступом);
• взять, схватить за грудь в драке – ухопити за петельки, узяти за барки;
• всей грудью навалиться – щосили навалитися (налягти, наперти);
• встать, стать, стоять грудью за кого, за что (книжн.) – ставати, стати стояти стіною (муром) за кого за що, мужньо боронити (захитати) кого, що, обставати щосили (що є снаги) за ким за чим;
• выпятить грудь – випнути груди;
• грудь колесом – випнуті груди;
• дышать полной грудью – дихати на повні груди;
• кормить грудью – годувати груддю, давати грудь; (редко) годувати грудьми;
• либо грудь в крестах, либо голова в кустах – або здобути, або вдома (дома) не бути (Пр.); або вдома (дома) не бути, або волі здобути (Пр.); або (хоч) пан, або (хоч) пропав (Пр.);
• отнять ребёнка от груди – відлучити дитину;
• полной грудью, во всю грудь – на всі груди, на повні груди;
• стоять грудью за кого, что – стояти стіною (грудьми, муром);
• человек с волосатой грудью – з волохатими грудьми, волохатогрудий (диал.) космогрудий;
• человек с раскрытой грудью – розхристаний.
[Нічим грудини прикрити (Номис). В стайні родила, в яслах сповила, Сіном прикрила, груддю кормила Божого Сина Марія (Колядка).У тумані на могилі, Як тополя, похилилась Молодиця молодая. Щось до лона пригортає Та з туманом розмовляє (Т.Шевченко). Зирк! — на кухонних дверях стоїть панич. Його голова й борода закустрані, його очі заспані, біла вишивана сорочка розхристана і з-під неї виглядає тендітніша від рожевого лепесточка груднина (П.Мирний). Рука паничева якось гріє, лоскоче; Христя червона, як маківка, схилила голову на один бік і придавила підборіддям його руку до своєї шиї. Вона почула, як її серце забилося, як дух у грудях затнувся, високо піднімаючи повне огню лоно (П.Мирний). На привітання чоловіка вона встала, прикрила грудь білою мережаною сорочкою і поклала дитину в колиску (А.Чайковський). А московський байстрюк раз по раз шукає грудий. На стіні відбивається її кругла грудь, як гора, а губи байстрючка виглядають на стіні, як пажерливий змій. Думає вона собі, що цей хлопець, як опир, витягнув в себе всю її жіночу честь і ще всю мою кров витягне (В.Стефаник). Очі її горіли, перса важко дихали, коси розпустилися (М.Коцюбинський). Разом з усвідомленням йому відроджувався на устах поцілунок, що він урвав, притиск грудей і сласне оповиття голих рук. Голих! Як пізно він це зрозумів! (В.Підмогильний). Волосаті груди їй ходили ходором над сухими ребрами, що вилазили з лахміття (І.Багряний). Одні били себе кулаками в груди та присягалися, що на власні очі бачили, як Інокеша стояв посеред хати на колінах у сльозах і молився на свою жінку, як на ікону. (Г.Тютюнник). Горне до себе сина, кормить грудьми — шкода, молока мало, кепські харчі (У.Самчук). — От і добре, що прийшла, — дивиться на вдову і чомусь пригадує ті вечори, коли отут на ставку жінки перуть шмаття і годують немовлят грудьми, що стікають молоком та місячною дрімотою (М.Стельмах). А скажи — Модільяні був ідіот? — допитувалась вона, коли я вправними, як у піаніста, пальцями вигравав на засмаглих персах (В.Стус). — Уфф!.., — відсапується, схопившись за груди — нічогенькі батончики, десь, мабуть, четвертого розміру (О.Забужко). Як кобіту хтось лапає за цицьку, то мусить вона стогнати і очима вивертати. Такий порядок (Ю.Винничук). Безумство моє — і гірке, і солодке, бо всі Його розпізнали по блиску очей і утомі — На кедровім ложі я довго збирав невагомі Розгублені перса, що пахли, мов персика сік… (М.Кіяновська). Як хлипко вивисне цицяк І затремтить драглисто-дрібно, Шепоче серце: щось не так! Це до кохання не подібно! Коли ж туга і пружна грудь, Коли руці на ній не слизько, Я знаю, що любові буть, Я знаю, що вона вже близько! (Ю.Позаяк). Якщо цицьки дрібні-драглисті Й брутально схильні до звисання, Жени від себе мрії чисті — Бо це ніяке не кохання. Якщо цицяк тремтить хлипливо, Коли руці на ньому слизько, Втікай скоріше — це зрадливе, Заразне й капосне дівчисько. Любов лиш там, де грудь тугенька, Рожева, пружна і налита, І не вміщається у жменьку — Пахнюча, ніжна й соковита. Оце і є солодка втома, Твоя омріяна коханка: Хапай її, тягни додому І шпортай з вечора до ранку. Запам’ятай, цю прозу світу — Життя таке хистке-мінливе: Все інше, що ще є в кобіти В коханні зовсім не важливе (Ю.Позаяк). Одіссей же рукою Правою раптом за горло стару Евріклею вхопивши, Лівою ближче до себе її притягнув і промовив: “Неню, невже погубить мене хочеш? Сама ж ти своєю Груддю мене згодувала!" (Б.Тен, перекл. Гомера). Один хлопець побіг сказати клюшниці й небозі, що там пана їхнього й дядька на волах везуть, а він худющий такий та жовтий прямо на сіні лежить. Боже, як заголосили поштиві білі голови, аж жаль було слухати! Плакали, били себе в груди та кляли-проклинали ті мерзенні рицарські романи, і все те вибухло з новою силою, коли Дон Кіхот переступив рідний поріг (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Тоді Амброджуоло сказав: — По правді вистачило б із тебе і сих доказів, та як ти хочеш інших, я подам їх. Скажу тобі, що в мадонни Дзіневри, дружини твоєї, під лівою груддю чималенька родима цятка, а круг неї золотих волосинок шестірко (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Жінку, якій вранці того дня вирізали другу грудь… (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Перші півтори милі, себто всю дорогу до загорожі Доузі Бойлана, я не міг подумки відволіктися від тендітного тіла і маленьких цицьок, що притиснулися до моєї спини. І поки трактор гуркотів по об’їзній дорозі, розмахуючи кущорізом і виючи диференціалом, я ледь не сказився від жаги і від жаги і від злості на свого братана (В.Горбатько, перекл. П.Кері). Немовля весь час вередувало й скиглило. Воно люто смоктало грудь, проте в Людмили, хворої і анемічної, молока було мало (О.Негребецький, перекл. М.Левицької). Альберта підійшла до мене й нахилилася наді мною, і я побачив обрис найкрасивіших грудей, хотів із розгону подумати — найкрасивіших грудей Варшавського Договору, але ж змінився вигляд світу, і тепер я бачив обрис найкрасивіших грудей Атлантичного або найкрасивіших грудей Європейського Союзу, чи обрис найкрасивіших грудей держав-кандидатів до Європейського Союзу (І.Пізнюк, перекл. Є.Пільха). 1. В маршрутці молода мама просить дитину: — Доню візьми цицьку, бо час вже їсти… — Доню візьми цицьку, бо зараз дядькові віддам. — Дядько: — Доню, думай скоріше, бо я вже три зупинки проїхав. 2. Чоловіки й жінки могли б частіше ззиратися очима. Якби не цицьки]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НЕЗАКОННОРОЖДЁННЫЙ ще позашлю́бний, нешлю́бний, пригу́ляний, забут. безкорова́йний, вульг. байстрю́к.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Внебрачный
• Внебрачный ребёнок – нешлюбна (позашлюбна, позаподружня, давн. образн. безкоровайна) дитина; (вульг.) нажита (саморідна, самосійна, падалична, жирова) дитина; (тільки про сина) безбатченко; (зневажл.) байстрюк, байстрючка (байстря). [Гапка добре знала, що Цвях був нешлюбна дитина. Франко. Андрій з падаличних. Сл. Гр. Жаль хлопця доброго, він жирову бере дочку. Сл. Гр. То покритка попідтинню з байстрям шкандибає. Шевченко.]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Байстрю́к, -ка, ба́йстер,-стра – пригульный, внебрачный, побочный ребенок, сын.
Бастрю́к, см. Байстрю́к.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

байстрю́к, -ка́, -ко́ві, -рю́че! -ки́, -кі́в

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ба́йстер, -ра, м. = Байстрюк. Аф. 292.
Байстрю́к, -ка́, м. Внѣбрачный, побочный сынъ. Котл. Ен. IV. 67. Не байстрюкові гріх, а батькові. Посл. Ум. Байстрючок. Ув. Байстрючи́ще.
Байстрючо́к, -чка́, м. Ум. отъ Байстрюк.
Бастрю́к, -ка́, м. = Байстрюк.
Ба́хур, -ра и ба́хурь, -ря, м.
1) Волокита, ловеласъ, развратникъ. Котл. Ен. І. 36. Квартал був цілий волоцюг, моргух, мандрьох, ярижниць, п’яниць і бахурів на цілий плуг. Котл. Ен.
2) = Байстрюк. Шух. І. 32.
3) Мальчуганъ, ребенокъ. Желех.
4) Еврейскій ребенокъ. Ти не будеш, я не буду, а хто ж буде пити? А хто ж буде на жидівські бахурі робити? Грин. III. 205.
Бубарчу́к, -ка, м. = Байстрюк. Желех.
Букарт, -та, м. = Байстрюк. Фр. Пр. 129.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Невітці́вський, -а, -е. Не отцов, не принадлежащий отцу. Невітці́вська дитина. Бранное выражение, смягченное байстрю́к. А ти, невітцівська дитино..., а ти що робиш? Франко. «В поті ч.». 29.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Дитя́ = дитя́, дити́на, дитинча́, мн. дїти, дитиня́та, зб. дїтвора́. — (Мале, як більше дїти звуть одно одного) — ля́ля, ля́лечка. — (Що не говорить ще) — немовля́тко. (С. З.). — А дїточки, яко немовлятки будучи, того не знають. Б. Н. — (Що починає бігати) — бігуне́ць. — (Що умерло нехрищеним) — потерча́. — (Останнє) — мези́нець, мези́нчик, (що родилось після смерти мужа) — переле́сник, (в жарт) — ви́с(ш)крібок. — Грудно́е дитя́ = цицькова́ дити́на. — Незаконноро́жденное дитя́ = байстря́, байстрю́к, чка, байстреня́. — Гріх не байстрюкові, а батькові. н. пр.
Незаконорождённый, ая = байстрю́к (С. Аф. Ш.), байстру́к (С. Л. Ш.), байстер (С. Аф. Ш.), байстрю́чка (С. Аф. Ш. ж. р.), байстря́ (С. З. Л. Ш. сп. р.), безба́тченко (С. Л.), семиба́тченко (С. Л.), самосїй, самосїйна, па́далишна, добутна́, нажиро́вана дити́на. — Гріх не байструкові, а батькові. н. пр. — За що мати згнущаєть ся, лає, проклинає, своє дитя без сорому байстрям називає. К. Ш. — Салдатка та ще десь з байстрям. О. Мор. — Самосїйні дїти. Кр. — Хіба ти батьківська дитина? Ти нажирована. Кн.