Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 24 статті
Запропонувати свій переклад для «бебехи»
Шукати «бебехи» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бок – бік (р. бо́ку, мн. бо́ки́), Бок-о́-бок с кем, о́бок – по́пліч ко́го-чо́го, по́біч ко́го-ч., о́бік ко́го-чо́го, по́руч ко́го-чо́го, з ким-чим. [По́пліч йо́го сіда́є. По́біч не́ї жию́ть лю́ди. По́руч істори́чного студіюва́ння украї́нського письме́нства йшов і пере́гляд пото́чної літерату́ри (Єфр.). Укр. літерату́ра мо́же йти ті́льки по́руч з наро́днім життя́м (Єфр.)].
• Бок-о́-бок – бік-у́-бік [Бік-у́-бік тру́ться].
• Расположенный о́бок – узбі́чний. [Ши́рив свої́ за́ймища що-ро́ку по узбі́чних пусти́нях (Куліш)].
• По́боку – геть на́-бік, пріч.
• Отдуваться бока́ми – плати́ти свої́ми бока́ми.
• Бока́ отбить, отвалять – бе́бехи (-хів) кому́ надсади́ти.
• Намять бока́, взять кого за бока́ – облата́ти (полата́ти) бо́ки, да́ти намина́чки.
• Сидеть бо́ком – бокува́ти. [Не боку́й, сядь пря́мо].
• Лечь на бок – збо́читися, лягти́ (покла́стися) на бік.
• Лежать на боку́ (ленясь) – ле́жні справля́ти.
• С бо́ку припёка – приши́й коби́лі хвіст, п’я́те ко́лесо до во́за.
Вну́тренность –
1) сере́дина, нутро́;
2) (мн.) вну́тренности – уну́трості, ну́трощі, тре́бухи, тре́бух; (преимущ. брюшные) те́льбухи, (те́льбух), ке́льбух, утрі́бка, утро́бина, скинде́ї, ба́ндури, бе́бехи, бе́льбахи (бе́льбухи). [Сто чорті́в тобі́ в бе́бехи].
• Грудные вну́тренности – легку́ша, (у птиц) жураве́ль, (у насекомых) ка́шка.
• Вну́тренность дыни (фамильяр.) – жабури́ння.
• Повредить, отбить вну́тренности – відби́ти (повідбива́ти) вну́трості, (бранно) надсади́ти, надірва́ти, відби́ти бе́бехи, печінки́, ви́пустити ба́ндури.
Нутри́на́ – по́трох (-ху), по́трошок (-шку), те́льбухи, бе́бехи (-хів); срв. По́трох.
Отбива́ть, отби́ть –
1) что от кого, от чего, у чего – відбива́ти, відби́ти що від ко́го, від чо́го, у чо́го, у чо́му. [Коза́к нага́йкою стрі́ли відбива́є. Відби́в ву́шко від гле́чика (в гле́чика). Відбива́ти м’яч(а́) (опу́ку) руко́ю].
• -ва́ть нападение, отражать – відбива́ти, відби́ти, відпира́ти, відпе́рти на́пад;
2) -ва́ть что у кого (отымать силой) – відбива́ти, відби́ти, (реже) відгро́млювати, відгроми́ти що в ко́го.
• -би́ть у неприятеля город, пушку, пленных – відби́ти у во́рога мі́сто, гарма́ту, полоне́них.
• -ва́ть у кого работу, покупку, покупателей, невесту, жениха – відбива́ти, відби́ти кому́ или в ко́го пра́цю, по́купку, покупці́в, нарече́ну (молоду́), нарече́ного (молодо́го); (о любимом человеке ещё) перелюби́ти. [Перелюби́ла мого́ хло́пця].
• -би́л у меня жену – відби́в у ме́не (или мою́) жі́нку.
• -ва́ть советами, наговорами – відбива́ти, відби́ти, відмовля́ти, відмо́вити, відра́ювати, відра́яти, відсу́джувати, відсуди́ти кого́ від ко́го, у ко́го;
3) -ва́ть замок, двери – відбива́ти, відби́ти коло́дку, две́рі (-ре́й);
4) (удалять, уничтожать) что перебива́ти, переби́ти.
• -ва́ть запах – перебива́ти дух (напр., горі́льча́ний).
• -ва́ть дурной вкус во рту – перебива́ти пога́ний смак у ро́ті;
5) (защищать) відбороня́ти, відборони́ти кого́ від ко́го.
• -би́ть бока, внутренности кому – надса́джувати, надсади́ти, відбива́ти, відби́ти кому́ бо́ки, бе́бехи, печінки́.
• -ва́ть охоту кому – відбива́ти, відби́ти охо́ту кому́ до чо́го, знеохо́чувати, знеохо́тити кого́ до чо́го.
• -ва́ть такт – вибива́ти, висту́кувати такт.
• -ва́ть дробь, танцуя – дріботі́ти.
• -ва́ть косу – клепа́ти ко́су.
• -ва́ть черту намеленной бечовкой – значи́ти, позначи́ти.
• Ружьё -ва́ет – рушни́ця віддає́.
• Отби́тый – відби́тий.
Оттузи́ть кого – надава́ти кому́ стусані́в, штовхані́в; бе́бехи кому́ надсади́ти. См. Отколоти́ть.
Пери́на – пери́на, (ум. пери́нка, пери́ночка, пери́нонька), (шутл.) бе́бехи.
Побива́ть, поби́ть –
1) побива́ти, поби́ти, ви́бити (с усилит. знач.) попоби́ти кого́, (вульг.) бо́ки полата́ти, бе́бехи надсади́ти кому́. [Деся взя́вся сизокри́лий оре́л, став лебі́дку би́ти-побива́ти. Він знов посвари́вся з людьми́, і ті його́ попоби́ли до́бре й прогна́ли].
• У Фили пили, да Филю же -би́ли – за моє́ жи́то та мене́ й поби́то.
• Он затеял ссору, и его -би́ли – він заві́вся (з сва́ркою) і його́ поби́то.
• -ва́ть камнями – побива́ти (поби́ти) камі́нням, каменува́ти (покаменува́ти) кого́. [Єрусали́ме, що камену́єш по́сланих до те́бе (Св. П.)].
• -би́ть физиономию, морду кому – наби́ти (натовкти́) пи́ку, мо́рду кому́, наби́ти (натовкти́) по пи́ці, по мо́рді кого́.
• Не -вши, не выучить – нау́ка не бува́є без дру́ка;
2) (побеждать, превосходить) побива́ти, поби́ти, переважа́ти, перева́жити, поверши́ти кого́, го́ру (верх) бра́ти, взя́ти над ким. [Він си́лою коли́ше си́нє мо́ре і му́дрістю драко́на побива́є (Куліш)].
• Он всех бойцов -ва́ет – він усі́х бійці́в побива́є, над усіма́ бійця́ми го́ру бере́.
• -ва́ть, -би́ть рекорд – побива́ти, поби́ти реко́рд, взя́ти (го́ру) над усіма́.
• Я -би́л вашего короля козырем – я ва́шого короля́ ко́зирем поби́в (накри́в);
3) (перебить всех) поби́ти, ви́бити, повбива́ти, повибива́ти (всіх, до ноги́). Срв. Перебива́ть 2;
4) (разбить, избить во множ.) поби́ти, потовкти́, потрощи́ти що.
• -би́ть посуду в дребезги – поби́ти (потовкти́, почерепи́ти) по́суд на дрі́[у́]зки, на дрі́б’язок, на чере́п’я.
• -би́ть вёдра – поби́ти (потрощи́ти) ві́дра. [Пішла́ по во́ду, ві́дра поби́ла].
• Лошади -ли телегу – ко́ні поби́ли (потрощи́ли) во́за.
• Град -би́л весь хлеб, градом весь хлеб -би́ло – град уве́сь хліб поби́в (ви́бив, повибива́в), (сильно смяв) помотло́шив, гра́дом уве́сь хліб поби́ло (ви́било, повибива́ло), помотло́шило.
• Мороз -би́л, морозом -би́ло яблоки, цвет на деревьях – моро́з поби́в, моро́зом поби́ло я́блуні, цвіт на де́реві.
• Поби́тый – поби́тий, попоби́тий, ви́битий и т. д. -тый камнями – поби́тий камі́нням, покамено́ваний.
• -тый градом – поби́тий, ви́битий гра́дом, градобі́йний, помотло́шений, (слегка) поколо́шканий.
• Хлеб -тый градом – градобі́йний хліб, градобо́їця.
Поду́шка –
1) по́душка, (пуховая) пухови́ця, (маленькая: думка) я́сік, підголо́вок (-вка), (зап.) за́головок (-вка), (для подложки, укрывания) бе́бехи (-хів) (обычно у евреев); (швейная: полукирпичек, зашитый кругом) цеге́лка;
2) (в телеге, на оси под кузовом) оплі́н (-ну) и оплі́нь (-ня, м. р. или -ни, ж. р.), (непосредственно на оси) наса́д (-ду), зголо́вок (-вка); (верхняя, вращающаяся на передней оси) ко́ловорот (-оту).

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НАМЯ́ТЬ, намять бока́ полата́ти бо́ки, полічи́ти ре́бра, надсади́ти бе́бехи;
намять хо́лку (намять ше́ю) нам’я́ти чу́ба;
намя́вший ОКРЕМА УВАГА
НАНЕСТИ́, нанести визи́т ве́жливости прийти́ з покло́ном до;
нанести вред /нанести уще́рб/ чему образ. пощерби́ти що;
нанести сокруши́тельный уда́р образ. да́ти під ди́хало, да́ти під дих;
нанести теле́сные поврежде́ния фаміл. відби́ти бе́бехи.
ОБЛА́МЫВАТЬ, обламывающий що /мн. хто/ обла́мує тощо, ста́вши обла́мувати, ра́ди́й обломи́ти, за́йня́тий обла́муванням, прикм. тех. обла́мувальний;
обламывающий бока́ маста́к лата́ти бо́ки /відбива́ти бе́бехи/;
обламывающийся/обламываемый обла́муваний, обло́млюваний, умо́влюваний, переко́нуваний;
обламывающийся ламки́й, ламу́чий;
ОБЛОМА́ТЬ обломать ко́гти відруба́ти пазурі́;
обломать рога́ втя́ти роги́, зби́ти роги́;
ПООБЛОМА́ТЬ (роги) позбива́ти;
пооблама́вший ОКРЕМА УВАГА
РВА́ТЬСЯ ще роздира́тися, (пориватися) сі́патися, (за чим) фаміл. займа́ти че́ргу з но́чі, фраз. ши́тися [рва́ться на руководя́щую рабо́ту шитися в нача́льники];
рва́ться из се́рдца (про слова) рва́тися з груде́й;
рва́ться к вла́сти образ. хапа́тися за булаву́;
рву́щий що /мн. хто/ рве тощо, ра́ди́й рва́ти, покли́каний розірва́ти, рвач, драч, дері́й, деру́н, підривни́к, виса́джувач у пові́тря, прикм. розриву́щий, стил. перероб. роздира́ючи;
рвущий и ме́чущий з грома́ми на уста́х;
рвущий на себе́ во́лосы гото́вий лі́зти на сті́нку;
рвущий на ча́сти ра́ди́й розшматува́ти;
рвущий с про́шлым рі́шений порва́ти з мину́лим;
рвущийся 1. що рве́ться, ста́вши де́ртися, рваний, розри́ваний, розди́раний, де́ртий, дерки́й, деру́чий, (одяг) дранти́вий, 2. виса́джуваний у пові́тря, прикм. розривни́й, стил. перероб. вибуха́ючи, 3. сми́каний, ша́рпаний, 4. стремящийся тощо прикм. рвучки́й, спра́глий, жаду́щий, образ. аж млі́є, хо́че /рве́ться/;
(неудержи́мо) рвущийся в бой спра́глий бо́ю (аж тру́ситься);
рвущийся ввысь гінки́й, виго́нистий, виго́нчастий;
рвущийся в даль спрямо́ваний /аж млі́є, рве́ться/ в да́леч;
рвущийся к вла́сти жаду́щий вла́ди;
рвущийся напроло́м гото́вий /наста́влений/ іти́ пробо́єм;
ИЗОРВА́ТЬ ще поподе́рти;
изорвать в кло́чья поде́рти на шматки́, пошматува́ти;
изорва́вший ОКРЕМА УВАГА ;
ПОДОРВА́ТЬ не бо́йся, не подорвёшь свой авторите́т не бі́йся, не спаде́ коро́на з те́бе;
ПОДОРВА́ТЬСЯ образ. надсади́ти печінки́ /бе́бехи/.
ТУМАКИ́ фраз. бе́бехи [награжда́ть тумака́ми годува́ти бе́бехами].

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Бок
• Бок о бок – (п)обік, (п)обіч кого, чого; бік у бік; пліч-о-пліч; попліч; плече в плече. [Обік його Цариця небога, Мов опеньок засушений, Тонка, довгонога… Шевченко. Попліч сиділа коло його стара бабуся. Вовчок.]
• Бока отбить кому – бебехи (печінки) надсадити (відбити) кому; відбити (відтовкти) боки кому. [Сюди на кулаки лиш ближче! Я бебехів вам надсажу! Котляревський.]
• Боком – боком; бока; бокаса. [Каламарчик лежить бока осторонь. Барвінок.]
• Боком выходить (вылезти) – рогом (боком) вилізти. [Коли б нам та оцей сміх боком не виліз!.. Гончар.]
• Глядеть боком на кого – кривим оком глядіти (дивитися) на кого; зизом дивитися на кого. [Дивиться на нього кривим оком. Франко.]
• Лежать на боку (ленясь) – лежня справляти; байдикувати; байдики бити. [Годі байдики бити та хліб даром їсти… Козланюк.]
• Намять бока кому – облатати (полатати, нам’яти, обчухрати) боки кому; дати наминачки кому. [Тю! Заліз у чужу хату, ще й голос подає! Ану, хлопці, полатаємо йому боки? Юхвід.]
• Отдуваться своими боками – платити своїми боками; на собі терпіти.
• Под боком – близенько; зовсім близько; недалечко; (образн.) тільки що не видко; як палицею (шапкою, штихом) (до)кинути.
• С боку припёка (припёку) – приший кобилі хвіст; п’яте колесо до воза.
• Сидеть боком – сидіти боком (бока); бокувати. [Не бокуй, Марусенько, не бокуй: сядь собі прямісінько. Сл. Гр.]
• С отвисшими боками – вислобокий; з відвислими боками.
Внутренности
• Повредить (отбить, надорвать) внутренности – надсадити (надвередити) нутро; відбити нутрощі; (вульг.) надсадити (надірвати, відбити) бебехи (бебехів, тельбухи, печінки); випустити бандури. [Насилу десять чоловік його подужали, — деяким таки добре надсадив бебехи. Стороженко. Гляди, щоб він не випустив тобі бандур. Сл. Гр.]
Отбивать
• Отбивать, отбить запах, вкус – перебивати, перебити дух (запах), смак.
• Отбивать, отбить охоту, желание – відбивати, відбити охоту; знеохочувати, знеохотити.
• Отбивать, отбить хлеб у кого – Див. хлеб.
• Отбить бока кому (разг.) – відбити (надсадити) бебехи, бебехів кому. [А нуте, нуте, йдіте швидше Сюди на кулаки лиш ближче! Я бебехів вам надсаджу. Котляревський.]
Печенка
• За печёнку берёт кого (разг. фам.) – за печінки бере кого.
• Печёнки отбить, отшибить – відбити печінки (бебехи, тельбухи).
• Сидит в печёнках у кого (разг.) – сидить у печінках у кого, кому; сидить у душі кому, в кого.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Бе́бехи, -хів –
1) перина, подушки;
2) внутренности, потроха;
3) удары.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

бе́бехи, -хів, -хам

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бе́бехи, -хів, м. мн.
1) Перина, подушки (преимущественно о еврейскихъ). Жидівські бебехи.
2) Внутренности. А сто дідьків у твої бебехи та печінки! (Брань). Бебехи відбити, надсади́ти. Отбить бока. Сюди на кулаки лиш ближче, — я бебехів вам надсажу. Котл. Ен. II. 15.
3) Удары. А Хома знай його бебехами годує. Кв.
Надса́джувати, -джую, -єш, сов. в. надсади́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Надорвать, причинить вредъ здоровью тяжелой работой и пр.
2) — бе́бехи, печінки́. Колотить, поколотить, отбивать, отбить бока, внутренности. Ном. № 8176. Насилу десять чоловік його подужали, — деяким таки добре надсадив бебехи. Стор. МПр. 84. Гей, хто зо мною вийде битись?.. Я бебехів вам надсажу. Котл. Ен. II. 15.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бокъ = бік, мн. Бока́ = бо́ки. — О́бокъ, бокъ о́бокъ = о́бік, бік з бо́ком; по́руч, по́плїч. — Обік його жіночка небога. К. Ш. — І пішли вони геть поруч. С. З. — Поплїч сїдає. С. З. — Изба́ на боку́ = похи́ла (стара́) ха́та. — Бока́ отваля́ть = поби́ти кого́, бе́бехи надсади́ти. С. З. — Сюди на кулаки лиш ближче: я бебехів вам надсажу. Кот. — Лежа́ть на боку́ = байдикува́ти, ба́йдики би́ти, ле́жнї справля́ти. — По́боку = геть, пріч. — Съ бо́ку припёка = п’я́те ко́лесо до во́за, при́клїп коля́да, приши́й хвіст коби́лї.
Вну́тренности = те́льбухи, те́льбух, тре́бухи, тре́бух, бе́бехи С. З. Л. Ш., (живота) — ке́ндюх, хля́ки. С. З., (грудинні) – легку́ша, (у птиць) — по́трох, потрохи́, (грудинні у птиць) — жураве́ль, (у комах) — ка́шка. — Ніж в черево і засадив і виняв тельбухи з кишками. Кот. — А сто дїдьків у твої бебехи. С. Ш. — Внутренности вынима́ть, вы́нуть = требуши́ти, тельбуши́ти, потроши́ти, ви́требушити і т. д. С. З. Ш. — Вну́тренности повреди́ть = надсади́ти, надірва́ти бе́бехи, те́льбухи, одби́ти печінки́. С. З. Ш.
Подвздо́хи = зду́хвина, здухови́на (С. Жел.), голо́дна я́мка (між ребрами і клубом), голоднївка, голодни́ця, голодня́нка (С. Жел.), бе́бехи (С. Аф. З. Ш.). — Не бий теляти по здуховині. Полт. — Треба шапкою вдарить о праву здуховину і тричі плюнуть на видлі (н. зам. від перелогів. Яст.). — Як йому не хиріть, коли надсадили бебехи. С. Аф.

Запропонуйте свій переклад