Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей
Запропонувати свій переклад для «бевзь»
Шукати «бевзь» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Болва́н –
1) бовва́н, и́дол;
2) коло́да, оцу́пок;
3) (болван для выправления шляп, корсетов и т. п.) бовване́ць, буване́ць (р. -нця́);
4) (о человеке) балаба́н, бевзь, бе́взень (р. -зня), дурни́ло, бо́вдур, ло́бур (р. -ра), йо́лоп, штурпа́к, на́довбень, идоля́ка.
• Стоит, как болва́н – стирчи́ть мов бо́вдур.
• Играть с болва́ном (в карты) – гуля́ти (в ка́рти) з дідко́м (з ду́рнем).
Дуби́на –
1) дрю[у]к, дрю[у]чо́к, дрю[у]чи́на (ув. дрю[у]чи́ло), дубе́ць (р. -бця), дуби́на, лома́ка, соб. – дрю́[у́]ччя, лома́ччя.
• -на с утолщением на конце – кий (р. ки́я) (ув. – кия́ка, кию́ра), булава́ (с шаровидн. утолщением на конце);
2) (тупой, глупый, упрямый человек) дубиня́ка, дуб [З таки́м ду́бом не ва́рто й бала́кати], коло́да, бо́вдур (р. -ра), ло́бур (р. -ря) (ув. лобуря́ка); (о женщ.) ло́бурка, [Здоро́вий лобуря́ка]; на́довбень (р. -бня), бе́цман, у[в]бо́їще (ср. р.), бевзь.
Колпа́к –
1) ковпа́к, (капюшон) ка́пту́р (-ра́), капту́рка.
• Дурацкий -па́к – блазе́нський ковпа́к (капту́р).
• Фригийский -па́к – фригі́йська ша́пка, -кий ковпа́к;
2) (ламповый) абажу́р (-ра), дашо́к (-шка́);
3) (переносно: глупец) те́лепень (-пня), (разиня) роззя́ва, (увалень) тюхті́й (-тія́), бевзь (-зя), (балбес) бе́льбас;
4) (свод печи) ко́мин (-на); (над гончарной печью) клубу́к;
5) (техн.) шапчу́к (-ка́), капту́р (-ра́).
• Калильный -па́к – жарови́й шапчу́к.
• -па́к ступицы (в колесе) – шапчу́к на коло́дицю (в ко́лесі).
Лопоу́х – клапо(в)у́х (-ха), бевзь (-зя), бе́взень (-зня), те́лепень (-пня), роззя́ва, ослоу́хий.
На́долбень – на́довбень (-вбня), бо́вдур (-ра), штурпа́к (-ка́), йо́лоп, бевзь (-зя), бе́взень (-взня), дурни́ло.
Неотё́са – (невежа) не(о)те́са, нескре́ба, неви́глада, нече́ма (общ. р.), (неуч) не́ук (м. р.) проста́к (-ка́) (соб. проста́ччя), -ста́чка, (пренебр.) сліпа́к (-ка́, м. р.), (увалень) вайло́, товпи́га, маку́ха, хамло́ (общ. р.), чвала́й (-лая́, м. р.), (вахлак) мурло́, мурля́ка, (соб. мурля́ччя), мурми́ло (общ. р.), ґе́вал (м. р.), (зап.) мудь, вахла́й (-лая́), книп, кни́поть, кабро́, кабря́ка, квак (м. р.), (байбак) тюхті́й (-тія́), -ті́йка, (болван, дубина) бо́вдур, ло́бур (-ра) (соб. лобуря́ччя, лобурня́), -бурка, лобуря́ка (м. р.), йо́лоп, бевзь (-зя), ло́боз, бе́цман (м. р.), незгра́ба, одоро́б(а)ло, доро́бало, бамбу́ла, маму́ла, машту́ла, мачу́ла, марму́за (общ. р.), мармо́с (м. р.), (мужлан, пренебр.) муги́р (-ря́) (соб. мугиря́ччя), -ги́рка, мугиря́ка (м. р.) мужла́й (-лая́, м. р.); срв. ещё Неуклю́жий. [Яка́ була́ неоте́са, тако́ю й зоста́лась (Мова). Ой, ви́йду я за воро́та – нема́ мого́ зло́та, ті́льки стої́ть той нескре́ба, що мені́ не тре́ба (Пісня). Чвалая́ми хо́дять, а бісі́в прово́дять (Номис). Він таки́й хамло́, поки дочвала́, то й со́нце за́йде (Сл. Гр.). Прова́дячи розмо́ву, цей мурло́ ле́дві поверта́є язико́м (Н.-Лев.). Там таки́й тобі́ мурля́ка, що й сло́ва по-лю́дському не ска́же (Звин.). Чи чу́єш, ти, мурми́ло? (Гул.-Арт.). Ґе́вали, ґе́вали, їм що не ля́пати язико́м, аби ля́пати (Васильч.). Та що й говори́ти з таки́ми му́дями! (Н.-Лев.). Там ходи́ло два: подиви́тись – кни́пи, а як загра́! (Лебед.). Чо́ртів кни́поть, туди́-ж таки́ до пані́в те́шеться (Новомоск.). Чо́ртів кабро́ (Харк.). Хто-ж їй бі́льше лю́бий – пан чи квак? (Хорольщ.). Цить лише́нь, гультя́ю! не зна́єш ша́ни, ди́кий лобуря́ко! (Куліш). А вони́ лобурня́, як одвезу́ть (сболтнут) що-не́будь, то за їх зчервоні́єш (Васильч.). Бі́сова ти бамбу́ла, не підбіжи́ш! (Канівщ.). Не ко́жен ба́чив отаку́ машту́лу, як ото́ був у бу́рсі Мака́р Мусі́йович (Яворн.). Нема́ мого́ марму́зи (Пісня). Там таки́й мачу́ла (Яворн.). Що це за мугиря́ка? (Звин.)].
О́лух – йо́ло[у]п, бе́взень, бевзь, бла́зень, блазню́к, те́лепень (-пня), дурнове́рхий ци́мбал (-ла). [Так йому́ старо́му йо́лопові й тре́ба. Ци́мбале, ци́мбале дурни́й].
Простофи́ля – бевзь (-взя), бе́взень (-зня), просторі́ка, на́долобень (-бня), жмуд (-да), (опис.) тю́тя з поли́в’яним но́сом, (ворона) ґа́ва (-ви), (глуповатый) недоу́мкуватий, пришеле́пуватий, прицу́цкуватий, прицу́цуватий, безкле́пкий. [Таки́й просторі́ка, ко́жне його́ оду́рить (Звин.)].
• Дурачина -ля – дури́ло пришеле́пувате.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Обормот, обормотка, разг. – веслю́га, нікчема, поганець, поганка, безголовий, безголова, нетяма, бевзь, йолоп, дурбило, бовдур, мурло.
[А матері пильно стежили за дочками, поволі обмахуючись віялами, і в очах кожної можна було прочитати історію доччиного дівування. <…> Але бачити, як ними нехтують, як їх обминають! Ох! Вони усміхались, але їхні очі палали, як очі потривоженого лебедя: кожній із них кортіло вчепитися в елегантні штани молодого Гезеркоула й потягти його до своєї дочки — поганця! (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі)].
 Обговорення статті
Пустобрех –
1) базі́кало, верзи́ця, баля́сник, торохті́й, торохкало, пустомоло́т, просторіка, пустобрех, пустодзвін, дурноля́п, дурноля́пка, ле́петень, лепету́н, лепету́ха, цокоту́н, цокоту́ха, талала́й, пуста́к, патя́ка, патя́кало, ляпало, брязкало, мелу́н, бала́кайло, клепа́ло, клепа́лка, брехуне́ць, балаболка, балабун; балакай, балакун, дзвонар, свистун;
2) (собака) пустобрех.
[«Ну, таки принесло ледащо отого дзвонаря, оте брязкало!.. Нам перебаранчатиме міркувать та розмовлять про пекучі справи», — думав Радюк (І. Нечуй-Левицький). Якщо Леон не пустодзвін, не хвалько і підприємство його справді так розвивається, як він тут наплескав, то йому, мабуть, скоро доведеться поширити виробництво (Ірина Вільде). — Оце привезли талалая! Цей навіки заб’є баки людині (М.Стельмах). — А Ви краще прибережіть камінці для цього пустодзвона! Цей бевзь вам напатякав, що зможете любенько ледарювати, поки якась ткацька машинерія гаруватиме за вісьмох! — несамовито волав товстий Лігр, тикаючи в небожа, що прикипів до каміна (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БАЛДА́ ще бевзь, діял. бо́мко.
ПОШЛЯ́К ще ница́к, ци́нік, хам, безду́хий бевзь.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Олух – йо́лоп, -па, те́лепень, -пня, бла́зень, -зня, бевзь, -зя.
Простофиля – бевзь, -зя, ґа́ва, -ви, ду́рень, -рня.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Бе́взень, -зня, бевзь, -зя – болван, олух.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бе́взень, -зня, м. = Бевзь. Бевзні! нікчемники! пеньки головаті! — закричить. Мир. ХРВ. 87.
Бевзь, -зя, м. Олухъ, болванъ, простофиля. Який бо ти бевзь! Шевч.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Глупе́цъ = ду́рень, дурни́й (С. Аф.), йо́лоп (С. З.), бе́взь (С. Ш.), кеп. (С. З.) — Дурень думкою багатїє. н. пр. — Гуляй, дурню, до плота, коди бере охота. н. пр. — Який бо ти бевзь і справдї. К. Ш.
О́лухъ = йо́лоп, бевзь і д. д. під сл. Глупе́цъ, Дура́къ.
Простофи́ля =ґа́ва, бевзь і д. Глупова́тый.

Запропонуйте свій переклад