Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 15 статей
Шукати «бегун*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бегу́н – бігу́н.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БЕГУ́Н; БЕГУНЫ́ оказ. бігу́нство.
БЕГУ́НЬЯ фраз. бігу́н.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Бегун (верхний жернов) – верхня́к (-ка́).
Бегунковый (об оси вагона, колесе) – бігунце́вий.
Бегунок (в паровозе) – бігуне́ць (-нця́).
Бегунщик, техн. – нако́тник (-ка).
Бегуны, техн. – нако́ти (-тів);
• б. пустотелые – н. порожни́сті.
Коллерганш, бегуны – нако́ти (-тів).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

бегунко́вый бігунко́вий (про вісь колеса)
бегуно́к бігуно́к,-нка́
бегуны́ тех. бігуни́,-і́в, біляки́,-кі́в, жо́рна,-рен (спаровані камені або кишені в подрібнювальній машині для розтирання зерна, цементу, подрібнення каміння тощо)

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Бегун — бігу́н, -на́.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бѣгунки́ = бігунцї.
Бѣгу́нъ = 1. д. Бѣгле́цъ. 2. (про коня́) — бігу́н, баски́й. 3. жо́рен (сторчовий у млинї). 4. ступі́р (до ростирання фарб або порохової маси).