Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 15 статей
Запропонувати свій переклад для «безвіддя»
Шукати «безвіддя» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Безво́дица, безво́дьебезві́ддя; безпи́ття.
Безво́дностьбезві́ддя, посу́ха, суш (р. -ши).
Безво́дный – безво́дий, безві́[о́]дний.
-ая местностьбезві́ддя.
Го́лод
1) го́лод, (
изголодание) зголодні́лість. [Почуття́ зголодні́лости].
Утолять, утолить го́лод – заспоко́ювати (заспоко́їти) го́лод, гамува́ти (угамува́ти) го́лод.
Пухнуть с го́лоду – пу́хнути з го́лоду, го́лодом дебелі́ти.
Морить, заморить го́лодом кого-л. – голоди́ти, уголо́джувати, (сов.) уголоди́ти, поголоди́ти кого́. [Сам себе́ голоди́ть (уголо́джує) та збира́є гро́ші].
Умирать от го́лода – помира́ти (ме́рти) го́лодом, з го́лоду.
Терпеть го́лод – терпі́ти го́лодом, сиді́ти го́лодом.
У меня волчий го́лод – ї́сти хо́четься – аж шку́ра боли́ть.
Истомиться от го́лода – намлі́тися го́лодом;
2) (
недород, бесхлебье) голодне́ча, го́лод, голо́ддя. [Одно́ – безві́ддя, дру́ге – голо́ддя (Дума)].
Во время -да – під [в] голодне́чу, за го́лода.
Недоста́ток
1)
кого, чего – (отсутствие) брак (-ку) кого́, чого́, (нехватка) недоста́ча, неста́ча кого́, чого́. [Брак фарб на свої́й палі́трі пое́т надолу́жує зву́ками (Рада). Брак відпові́дної літерату́ри (Наш). Недоста́ча досві́дчених робітникі́в (Пр. Правда). Недоста́ча сві́жого пові́тря (Франко). На всьо́му (у світли́ці) є слід недоста́чі пильнува́ння (Л. Укр.). Неста́чу вну́трішнього змі́сту силку́ється надолу́жити на самі́ не́рви розрахо́ваними слова́ми (Рада)].
Вследствие -тка, по -тку чего – через брак чого́, за бра́ком чого́, через те що браку́є чого́, бо браку́є чого́. [Через брак гро́шей му́сіли спини́тися вся́кі спра́ви (Доман.). Неможли́вість да́ти мі́сце пе́вній осо́бі через брак вака́нсії (Коцюб.)].
-ток воды, хлеба – брак (недоста́ча) води́, хлі́ба, безві́ддя (-ддя), безхлі́б’я (-б’я). [Де́котрі од безві́ддя та безхлі́б’я по степу́ па́дали (Куліш)].
-ток надлежащего надзора – брак нале́жного до́гляду, мали́й до́гляд.
-ток памяти, ума – брак па́м’яти, ро́зуму.
-ток средств
а) брак за́собів;
б) (
бедность) неста́тки; см. ниже под 3);
2)
в чём – недоста́ча чого́ и в чо́му, брак чого́. [Ну, кажи́: чого́ тобі́ недоста́ча? (Звин.). Нам недо́бре: в нас хлі́ба недоста́ча (Звин.). Сього́-того́ тре́ба, жі́нка не вважа́є: ті́льки чого́ недоста́ча, – в ба́тька-ма́тір ла́є (Грінч. III). Коли́ в манастиря́х був папіру́су брак, ченці́ з руко́пису старе́ письмо́ змива́ли (Вороний). Купи́в-би всього́, та брак гро́шей (Сл. Гр.)].
Есть -ток в чём – браку́є чого́, є недоста́ча в чо́му (чого́), (описат.) ску́по (то́нко) на що и чого́, (шутл.) посу́ха на що. [Ску́по в ме́не на гро́ші (Кониськ.). В ме́не гро́шей то́нко (Васильч.). Знать у вас на честь посу́ха, в нас – на копійки́ (Рудан.)].
Нет, не было -тка в ком, в чём – не браку́є, не бракува́ло кого́, чого́, нема́(є), не було́ недоста́чі в ко́му, в чо́му, (гал.) не хибу́є, не хи́бне, не хибува́ло, не хи́бло кого́, чого́. [В збі́рці пое́зій він показа́в і свої́ га́рні прикме́ти, яки́х у йо́го бага́то, так і хи́би, яки́х йому́ теж не браку́є (Н. Громада). Ні в чім не було́ недоста́чі (Квітка). Коли́ вже да́но при́клад, не хи́бло й наслі́дувачів (Павлик)].
Окажется -ток в чём – ви́явиться, що браку́є (нестає́, невистача́є чого́); забра́кне що и чого́.
Испытывать (терпеть), испытать -ток в чём – зазнава́ти (при отрицании ещё знати), зазна́ти недоста́чі (нужды: ну́жди́) в чо́му, (иногда) нужда́тися чим, бідува́ти на що, голодува́ти на що. [Не зазна́ли вони́ ні в чо́му недоста́чі (Коцюб.). Не зна́є душа́ його́ недоста́чі в нічо́му, чого́ бажа́є (Куліш). Злида́р Макси́м полі́ном дров нужда́всь (Боров.). Найпа́че біду́є на штани́ (Корол.). На гребінці́ я не голодува́ла (Житом.)];
3) (
нужда) неста́ток, недоста́ток (-тку), (чаще мн.) неста́тки, недоста́тки (-ків), (редко) неста́чі (-та́ч), (нищета, убожество) зли́дні (-нів). [Прийшо́в неста́ток, забра́в і оста́ток (Приказка). Товариші́ насклада́ли з неста́тків свої́х грошеня́т (Р. Край). Ці́ле його́ життя́ пройшло́ в бі́дності і недоста́тку (Франко). Вироста́в у зли́днях та недоста́чах (Мирний)].
Жить в -тке – жи́ти в (при) зли́днях (при вбо́зтві, убо́го), злиднюва́ти;
4) (
дефект, порок) ва́да, хи́ба, (из’ян) ґа́нджа (ж. р.), ґандж (-джу, м. р. и -джи, ж. р.) и ґанч (-чу, м. р. и -чи, ж. р.), дога́на, прига́на. [В не́ї були́ свої́ ва́ди, – напри́клад, вона́ була́ ду́же го́рда (Грінч.). Не вважа́ючи на дрібні́ ва́ди в його́ тво́рах, Шевче́нко єсть ге́ній (Грінч.). Недо́брий, ка́жеш, борщ? а яка́-ж йому́ ва́да? (Звин.). Не бу́демо випра́вдувати хиб на́шого наро́ду (Грінч.). До́брість – на́ша пе́вна хи́ба (Самійл.). Це в йо́му мале́нька хи́ба, мале́нька ґа́нджа (Н.-Лев.). Кінь – як со́кіл, і ґа́нчу не ма́є (Рудан.). Сви́та до́бра, ніде́ дога́ни в ній нема́ (Звин.)].
Пороки и -тки – хи́би й ва́ди.
Душевный -ток – душе́вна ва́да.
Органический, природный -ток – органі́чна, приро́дна ва́да (ґа́нджа).
Телесный -ток – тіле́сна ва́да, (увечье) калі́цтво.
Находить, найти -тки в ком, чём – знахо́дити, знайти́ ва́ди (хи́би, ґа́нджу, ґандж, ґанч) в ко́му, в чо́му, ґанчува́ти кого́, що, дава́ти, да́ти дога́ну (прига́ну, га́ньбу́) кому́, чому́. [Ді́вчина вереду́є з жениха́ми, ґанчу́є (Гуманщ.). Сви́та до́бра, ніхто́ дога́ни не дасть (Чигиринщ.)].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Безводность, безводьебезві́ддя, -ддя.
Маловодие, маловодье – малові́[о́]ддя, -ддя, безві́ддя, -ддя.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Безві́ддябезводье.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

безві́ддя, -ддя, -ддю, -ддям, на -дді

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Безві́ддя, -дя, с. Безводіе, недостатокъ воды. Бо як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному проживати. Нп. Припало на безвідді, на безхліб’ї пропадати. АД. І. 118.
Безздоро́в’я, -в’я, с. Отсутствіе здоровья, безсиліе, хилость. Оттак то, — каже (втікач з Азова)... в чистому степу одно безхліб’я, а друге безвіддя, а трете безздоров’я. КС. 1882. XII. 502.
Безхлі́б’я, -б’я, с. Недостатокъ въ хлѣбѣ, безхлѣбье. Одно — безвіддя, друге безхліб’я. АД. І. 117. Припало на безвідді, на безхліб’ї погибати. АД. І. 118. Ум. Безхліб’ячко.
Голо́ддя, -дя, с. Голодъ, голодовка. Одно — безвіддя, другеє — голоддя. АД. І. 131.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Безво́дица, безво́дье, безво́дный = безвіддя, безво́дий. С. Ан. Ш. — Девять день хлїба в устах не маю, на безвіддї погибаю. н. д.
Недоста́токъ = 1. недоста́ча (С. Л.), неста́ток, неста́тки (С. З. Л.), хлїба — безхлїббя, риби — безри́ббя, води — безві́ддя, безпи́ття, їжі — безїжжя, доріг — бездоро́жжя і т. д. — Недостача землї і осьвіти сприяли голоднечі. Кн. — Прийшов нестаток, забрав і остаток. н. пр. — Буйні вітри вставали, козака з ніг валяли: одно безпиття, друге безїжжя, третє бездорожжя. н. д. 2. хи́ба (С. З.), ва́да, ґанч, хи́бчі (С. З.). — Нема чоловіка без вади. н. нр. — Що вже в неї женихів бувало, отже вона знайшла хибу в кожнім. Ст. С. п.