Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 45 статей
Запропонувати свій переклад для «бистрий»
Шукати «бистрий» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бо́йкий – метки́й, жва́вий, мото́рний, бадьори́стий, сміле́нький, би́стрий, рі́звий.
Бо́йкая на ноги – полету́ха.
-кий на язык – язика́тий.
-кий человек – ко́зир (р. -ря).
-кое место – ро́зигри, лю́дне мі́сце. [Він на таки́х ро́зиграх живе́, що хто йде, не мине́].
Бойкая доро́га
1) лю́дний шлях;
2) грудкува́тий (нері́вний) шлях.
Быстрогла́зый – бистроо́кий, би́стрий на о́чі.
Быстроте́чный – бистропли́вний (-пли́нний), би́стрий; скоромину́щий. [Би́стрий Дуна́й. Життя́ – бистропли́нний (скоромину́щий) сон. Бистропли́вна мрі́я].
Бы́стрыйби́стрий, прудки́й, швидки́й, жва́вий, бо́рзий, (шибкий) – шпарки́й, (поспешный) – похі́пливий, похіпни́й, (спорящийся) спі́рний; (о лошадях кроме вышеуказан. эпитетов) го́нкий, летю́чий, по́хваткий.
Бы́страя вода, см. Быстрото́к. Бы́стрый в движениях, с бы́стрыми движениями – метки́й ру́хами.
Быстроу́миеби́стрий ро́зум, прони́клива ду́ма, доте́пність (р. -ности).
Быстроу́мныйби́стрий ро́зумом, би́стрий на ро́зум, доте́пний, прони́кливий.
Восприи́мчивый – приня́тливий, сприня́тливий до чо́го и на що, похі[о]пли́вий, похіпни́й, понятли́вий. [Ум похопли́вий і би́стрий (Франко). Похіпна́ дити́на. Понятли́ва дитя́ча па́м’ять (Звин.)]; (чувствительный) вразли́вий на що. [Вразли́вий на ко́жен докі́р (упрёк)].
Зо́ркий, Зо́рок – (с острым зрением) зірки́й, дозі́рний, бачу́чий, видю́ч[щ]ий, (поэтич.) винозо́рий (из виднозо́рий), (быстрый) би́стрий, бистроо́кий, гострозо́рий, (пристальный) пи́льний. [Говірка́, зірка́, мото́рна (Мкр.). Дозі́рне о́ко ма́є: ті́льки гля́не, за́раз поба́чить, де що не так (Київщ.). Лиси́ця – то бачу́ча вра́жа! одра́зу поба́чить, де сиди́ш (Кан. п.). О́чі у всіх видю́щі, ву́ха – чу́йні (Коцюб.)].
-кий глаз – зірке́, дозі́рне, го́стре, би́стре о́ко.
-кий наблюдатель – зірки́й, пи́льний спостере́гач.
Легкотеку́чий
1) легкопли́нний.

-чая жидкость – легкопли́нна рідина́, легкопли́нне те́чиво;
2) бистропли́вний, бистропли́нний, би́стрий;
см. Быстроте́чный.
Ма́лый
1) мали́й, невели́кий, дрібни́й. [Де ти в сві́ті поді́нешся з мали́м сирото́ю? (Шевч.). Малі́ чо́боти на ме́не (Сл. Гр.). Сини́ мої́ невели́кі (Шевч.). Дітоньки́ мої́ дрібні́ї! (Пісня)].

Он мал ростом или он -лого роста, а брат его ещё ме́ньше – він мали́й (низьки́й) на зріст, а його́ брат ще ме́нший (ни́жчий).
-лые дети – малі́, дрібні́ ді́ти. [Гра́ються, як малі́ ді́ти (Сл. Ум.). Куди́ я піду́ з дрібни́ми ді́тьми? (М. Гр.)].
От -лого до большого – від мало́го до вели́кого.
-лое число – мале́ число́.
-лый траур – півжало́ба.
-лая (строчная) буква – мала́, дрібна́ лі́тера.
В -лом виде – в мало́му ви́гляді.
На -лое время – на мали́й (коро́ткий) час, на малу́ (коро́тку) часи́ну.
С -лых лет – зма́лку, зма́лечку, з ма́льства, з дити́нства, з мали́х літ.
У них дело за -лым стало – їм мало́го не вистача́.
Бесконечно -лый (мат.) – безконе́чно мали́й.
Мал да удал – хоч мале́ та би́стре, мали́й та би́стрий, мали́й та смі́лий.
Мал золотник, да дорог – мала́ шту́чка черві́нчик, а ціна́ вели́ка.
Без -лого – зама́ли́м, зама́лом, ма́ло не, тро́хи не, чи не, бе́змаль. [Зама́лим не дві́сті (Сл. Гр.). Ма́ло не столі́тній дід (Київщ.). Уля́нка бе́змаль шість літ ма́є тепе́ра (Л. Укр.)].
Без -лого пять метров – ма́ло (тро́хи) не п’ять ме́трів, чи не п’ять ме́трів, бе́змаль п’ять ме́трів.
-лая Азия – Мала́ А́зія. См. ещё Ма́ленький, Малё́хонький, Малё́шенький, Ма́лое;
2)
см. Ма́лой.
Нахо́дчивость – бистроду́мність, би́стрий ро́зум (-му), бистроу́мність, доду́мливість, спри́тність, доте́пність, ме́ткість (-ости); срв. Нахо́дчивый.
Нахо́дчивый
1) (
счастливый на находки), знахі́дливий;
2) (
умеющий найтись) бистроду́мний, би́стрий на ро́зум, би́стрий на сло́во, бистроу́мний, доду́мливий, спри́тний, (остроумный) бистроу́мний, доте́пний, (ловкий) метки́й. [Ого́нь вига́дливого та бистроу́много гу́мору не згаса́в у йо́му (Н.-Лев.). Не ду́же доте́пний (Київ). Перо́ метко́го публіци́ста (Рада). О, метки́й хло́пець! ніко́ли не стеря́ється – зна́йде, що́ одмо́вить (Сл. Ум.)].
Острогла́зый – бистроо́кий, би́стрий на о́чі, гострогля́д, гострозо́рий. [Бистроо́ке дівча́].
Остроу́мие – доте́пність (-ности), би́стрий ро́зум.
О́стрый
1) го́стрий (
о́стренький – гостре́нький; острё́хонек – гострі́сінький) [Го́стрий ніж, цвях. Го́стра бри́тва, коса́. Го́стре ши́ло, жало́], різки́й (серп, коса́);
2) (
остроконечный) го́стрий, кінча́(с)тий; см. Остроконе́чный;
3) (
на вкус) го́стрий (на смак), при́крий, терпки́й, міцни́й.
-рый уксус – міцни́й о́цет.
-рый перец – го́стрий пе́рець; срв. Е́дкий; (о жидкостях) см. Е́дкий; (о красках, цветах) різки́й, при́крий; (о запахах) го́стрий, при́крий. [При́крий пах]; (о голосе, звуках) різки́й, прони́клий, прони́кливий; (о ветре: резкий) дошку́льний, шпуйни́й, прони́зуватий; (мороз) різу́чий, при́крий, ду́жий; (о глазах, слухе) го́стрий. [Го́стрі, як ніж, о́чі].
-рые глаза – го́стрі, прони́зливі о́чі.
Окинуть кого -рым взглядом – обве́сти кого́ го́стрими очи́ма.
-рый слух – го́стре ву́хо; (о боли, скорби и т. д.) при́крий, пеку́чий [Пеку́чий біль. Ту́га пеку́ча], го́стрий, дошку́льний, бо́ліз[с]ний. [Бо́лізний біль = -рая боль].
-рая зубная боль – при́крий зубни́й біль (р. бо́лю);
4) (
остроумный) доте́пний, дорі́чний.
-рый умби́стрий ро́зум.
-рая мысль – го́стра, доте́пна ду́мка.
-рое слово, -вцо – го́стре, доте́пне, ущи́пливе сло́во, слівце́;
5) (
язвительный, едкий) го́стрий, ущи́пливий, ускі́пливий, діткли́вий (гал.). См. Е́дкий 2.
-рая критика – ущи́[скі́]плива кри́тика.
-рый язык – ущи́пливий, го́стрий язи́к.
У него -рый язык – він го́стрий на язи́к.
Ты больно уж остё́р – ти на́дто вже метки́й (боек), смі́лий (дерзок).
-рый на язык – жигува́тий, го́стрий на язи́к.
-рая вершина – шпиль (р. шпиля́) (м. р.), гостри́ця.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Живой, жив – живий; (бойкий) жвавий; (подвижный) моторний, меткий; швидкий; виразний, яскравий, чіткий; органічний, реальний, життєвий, життьовий:
едва жив ушёл, спасся – ледве (ледві) з душею вирвався (втік, вихопився, вискочив);
живая действительность (перен.) – жива дійсність;
живая женщина, девушка – жвава (моторна) молодиця (жінка), дівчина моторуха;
живая изгородь – живопліт (иногда обсада);
живая и мёртвая вода (в сказках) – цілюща та мертвяща вода; вода живляща і мертвляща;
живая улика – живий (наочний) доказ;
жив-живёхонек (разг.) – живий-живісінький; жив-здоров;
жив и здоров – живий-здоровий, живий і здоровий;
жив, курилка (разг.) – він ще живий; нічого йому не сталося;
живого места нет (не осталось на ком) – геть побитий (зранений, порубаний, постріляний…);
живой живое и думает – живий живе й гадає;
живой портрет кого (перен.) – справжнісінький портрет чий, з кого, правдивий (достеменний) портрет чий, з кого;
живой интерес – жвавий (живий) інтерес;
живой умбистрий розум;
живым манером (сделать что) (нар.) – швидко (хутко, прудко, живо притьмом) (зробити що);
задеть (забрать, затронуть) за живое кого (разг.) –за живе взяти (забрати) кого, дойняти (вразити, дозолити); до живого кого, допекти кому, кого, допекти до живого (до живого серця) кому, кого;
захватить живым в плен кого – захопити (зайняти) живого (живцем) у полон (у неволю) кого;
на живую нитку (разг.) – нанашвидку руку (нашвидкуруч); похапцем, на живу нитку;
на живую руку (делать что) (разг.) – нашвидкуруч, на швидку руку (робити що);
нет в живых кого – немає живого [серед живих] кого, нема й на світі кого;
ни жив, ни мёртв – ні живий, ні мертвий;
ни [одной] живой души (разг.) – [а]ні живої душі, [а]ні живого духа, [а]ні лялечки, ні душечки, ані лялечки;
оставлять, оставить в живых – лишати, лишити (зоставляти, зоставити) живим, дарувати життя кому; лишати при життю;
остаться в живых – вижити (про багатьох повиживати); залишитися (зостатися) живим [серед живих];
пока жив буду – поки [й] житиму, поки мого віку;
принимать, принять живое участие в чём – брати, узяти жваву (пильну) участь у чому;
сжечь живым – спалити живцем (живого);
с живого кожу драть (разг.) – у живого шкуру драти, живого білувати.
[Поглянула навкруги — нема живої душі, тільки шумить кучерява верба (М. Вовчок). Сонечко світе, травиця зеленіє, ліс шумить, пташки у йому співають, все живе дише, любується своїм життям (П. Мирний). Минув тиждень, я ходжу ні жива ні мертва (І. Нечуй-Левицький). — Як то тепер живуть дідусь, чи живі й здорові? Чи згадують Остапа? (М. Коцюбинський). Я сам з душею втік. Занялася хата вночі, то ледві з душами повихоплювалися, в чому спали (АС). Він допоміг Дон Кіхотові встати й посадив його на Росинанта, що теж був ледве живий та теплий (М. Лукаш, перекл. М. Сервантеса). Якось я бачив живий символ тріумфу людини. Вона вже стояла над прірвою і пісяла в неї (С. Є. Лєц). Живе не може бути потворним (К. Шанель)].
Обговорення статті
Прославившийся – що (який) прославився; (прославленный) прославлений, уславлений, укритий славою:
прославившийся чем – відомий (славний) чим.
[Цим він неабияк прославився, і всі ходили за ним тічкою. Бистрий розумом, він придумував відповідь на льоту і нерідко відповідав вельми дотепно, а що в нього ніхто не розпитувався і не доскіпувався, звідки мавпа така вгадниця, то він лудою лудив усіх та знай начиняв капшук (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)].
Обговорення статті
Стремительный – навальний, напористий; (быстрый) швидкий, бистрий, прудкий, шпаркий, невпинний, (бурный) бурхливий; (порывистый) рвучкий, поривчастий, поривний; (крутой, вертикальный) стрімкий, стрімливий, стрімголовий; (молниеносный) блискавичний:
стремительная атака – навальна атака;
стремительная река – швидка (бистра, шибка́) ріка;
стремительный бег времени – невпинний біг часу;
стремительный ветер – рвучкий (поривчатий, поривчастий, поривний) вітер;
стремительный рост инфляции – стрімке зростання інфляції;
стремительный рост промышленности – швидкий (бурхливий) розвиток промисловості;
стремительный удар – блискавичний удар.
[Удосвіта Кондров швиденько вийшов, Того нового воєводу кинув, Сів на коня невпинного, прудкого Та й полинув (А.Кримський). Сонце сліпуче било в очі, виринаючи з-за далеких сизих гребенястих пасом. Розмальовувало стрімке бескеття і всю панораму різноманітними фарбами, як геніальний маляр (І.Багряний). Власне, ніякої річки там і не було, ще так лишень, річечка чи джерело. Але мальовниче. Падала та річечка стрімким водоспадом серед надзвичайних у своїй первісній красі урвищ і шуміла-шуміла (І.Багряний). Навальний вітер рве полу накидки, — Ні затишку, ні проблиску ніде (М.Бажан). Жертви навального плину, оце збагніть: часу хода — лиш мить непроминального. Що приспішалося, вигине і мине нам відкривається стале одне (В.Стус, перекл. Р.М.Рільке). Глянь на полум’я: стрімко злітаючи вгору, воно не може ні прослатися, ні пригнутись, ані перепочити. У такому ж постійному русі й наш дух: що більше в ньому запалу, то жвавіший, завзятіший його стрімливий злет (А.Содомора, перекл. Сенеки). Минають дні я один Любов тече мов вода стрімлива Любов тече Як життя ліниве І як сподівання глумливе (Павло Матюща, перекл. Ґ.Аполінера)].
Обговорення статті
Тонкий, тонок – тонки́й, (утончённый) ви́тончений, (деликатный) деліка́тний, (худой, ещё) худи́й:
жила тонка – жила тонка;
кишка тонка – кишка тонка́ (коротка, слабка);
тонкая кишка – тонка кишка;
тонкая резьба – тонка (ювелірна, філігранна) різьба;
тонкие брови – тонкі (вузенькі) брови, брови шнурочком;
тонкие черты – тонкі́ (тендітні) риси;
тонкий аромат – тонкий (ніжний) аромат (запах);
тонкий вкус – тонкий (витончений) смак;
тонкий вопрос – делікатне питання;
тонкий знаток – тонки́й (глибокий) знавець;
тонкий политик – проникливий політик;
тонкий сон – чуткий (сторожкий) тонкий) сон;
тонкий умбистрий (гострий, тонкий, прони́кливий) розум;
тонкое полотно – тонке́ (прозо́ре, не густе) полотно;
тонкий намёк на толстые обстоятельства – наздогад буряків (навтяки буряки), шоб дали капусти (Пр.); – наздогад буряків, щоб дали моркви (Пр.);
тончайший (превосх. ст.). – щонайтонший. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

СООБРАЖА́ТЬ ще вари́ти голово́ю, ма́ти го́лову (на пле́чах), фаміл. куме́кати, пе́трати, діял. ту́мкати, фраз. ду́мати [он пло́хо сообража́ет він ва́жко ду́має];
сообража́ет кто голова́ ва́рить у кого;
сообража́ющий що /мн. хто/ ма́є го́лову тощо, зда́тний розчо́впати, зви́клий /ста́вши/ міркува́ти, розума́ка, тяму́ха, образ. з голово́ю (на пле́чах), би́стрий на ро́зум, прикм. му́дрий, розу́мний, кмітли́вий, покмі́тливий, дога́дливий, здога́дливий, кебе́тливий, оказ. бистрому́дрий, тяму́щий;
СООБРАЗИ́ТЕЛЬНОСТЬ ще би́стрий ро́зум.
СООБРАЗИ́ТЕЛЬНЫЙ би́стрий на ро́зум, пор. соображающий.
СХВА́ТЫВАТЬ (думку) розумі́ти з півсло́ва, (злодія) затри́мувати;
СХВА́ТЫВАТЬСЯ схва́тываться в дра́ке бра́тися за ба́рки;
схватывающий що /мн. хто/ хапа́є тощо, зви́клий /стил. перероб. ста́вши/ хапа́ти, зму́шений /зда́тний/ схопи́ти, схо́плювач, хапу́н, хапко́, прикм. хапки́й, беручки́й, хватки́й, хапу́чий, (знання) похопли́вий, кебе́тливий, схо́плювальний, охо́плювальний, обхо́плювальний, перехо́плювальний, перетяга́льний, уло́влювальний, скрі́плювальний, ско́вувальний;
схватывающий на лету́ /схватывающий с полусло́ва/ би́стрий на ро́зум, пор. понимающий с полуслова;
схватывающий на ходу́ похіпни́й, похі́пливий;
схватывающийся/схватываемый схо́плюваний, охо́плюваний, обхо́плюваний, перехо́плюваний, перетя́ганий, уло́влюваний, скрі́плюваний, ско́вуваний;
схватывающийся зви́клий бра́тися за ба́рки, стил. перероб. стя́вшися;
схватывающийся за го́лову стил. перероб. взя́вшися за го́лову;
СХВАТИ́ТЬ ще зла́пати, взя́ти в ру́ки, запопа́сти і похідн.;
схвати́ть что набі́гти чого [схвати́ть лю́ес набі́гти пра́нців];
схвати́ть за ши́ворот / схвати́ть за во́рот/ взя́ти за шкі́рку, схопи́ти /зла́пати/ за о́бшивку;
схвативи́вший, схвативи́вшийся ОКРЕМА УВАГА

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Быстроумиеби́стрий ро́зум; -мныйби́стрий ро́зумом.
Остроглазый – бистроо́кий, гострозо́рий, на о́чі би́стрий, -а, -е.
Сообразительность – тя́мкість, тямови́тість, би́стрий ро́зум.
Тонкий
1) тонки́й, -а́, -е́;
2) (
вкус) деліка́тний;
3) (
ум) би́стрий;
4) (
политик) прони́кливий; (голос) тонки́й.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Быстрый – хутки́й;
б. (скорый) – швидки́й;
б. (о воде)би́стрий.
Поток – поті́к (-то́ку);
• п. быстрый
– бистрі́нь (-реня́);
• п. би́стрий; п. магнитный
– п. магне́тний;
• п. маловодный
– п. малово́дий;
• п. нисходящий
– п. доді́льний;
• п. световой
– п. світлови́й;
• п. стесненный
– п. сті́снений;
• п. восходящий
– п. догі́рний.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Быстрый
• Быстрый ум
бистрий (проникливий) розум.
• Быстрый, стремительный поток, ручей
– швидкий, стрімкий потік, ручай; бистрень. [Вона ішла… мені ж здавалось, що газель, Поміж кушами кроком полохливим, Назустріч бистренем бурхливим, Униз спускається зі скель. Олесь.]
Верить
• Будем верить!
– вірмо!
• Верить в долг
– давати набір (наборг, боргом, на віру); вірити, навіряти.
• Верить, поверить кому, чему
– вірити, повірити кому, чому; діймати, дійняти (йняти, пойняти) віри кому, чому; давати, дати віри (віру) кому, чому; мати віру до кого, до чого.
• Не верить себе, своим глазам, своим ушам
– не вірити (не йняти віри) собі, своїм очам, своїм вухам; на свої очі, на свої вуха не ввіряти.
• Не верь жене в подворье, а коню в дороге
(устар.) – не вір жінці дома, а кобилі в дорозі. Пр. Жінці і кобилі ніколи не вір. Пр. Ладна жінка, а бистрий кінь — то смерть. Пр. Не вір кобилі в дорозі, бо серед болота скине. Пр.
• Не верь началу, а верь концу
– кожній справі кінця гляди. Пр. Що на кінці буде, то найважніше. Пр.
• Не верь ушам, а верь глазам
– не вір чуткам, а вір очам. Пр. Хто чув, той ще не бачив. Пр. Не вір губі, положи на зуби. Пр.
• Не верю ни на грош
– не вірю (а)ні на мачину, (а)ні на мак-зерно, ні на волосину.
• Не всякому слуху верь
– не всяка чутка — правда. Пр. Люди чого не набрешуть. Пр. Люди накажуть, що й на вербі груші ростуть. Пр. Не все те правда, що на весіллі плещуть. Пр. Не все те переймай, що за водою пливе. Пр.
• Слепо верить
– сліпо вірити; (жарт.) вірити, як турчин у місяць.
Живой
• Живая действительность
(перен.) – жива дійсність.
• Живая женщина, девушка
– жвава (моторна) молодиця (жінка), дівчина; моторуха.
• Живая изгородь
– живопліт (іноді обсада).
• Живая и мёртвая вода (в сказках)
– цілюща та мертвяща вода; вода живляща і мертвляща.
• Живая улика
– живий (наочний) доказ.
• Жив-живёхонек
(разг.) – живий-живісінький.
• Жив-здоров; жив и здоров
– живий-здоровий; живий і здоровий.
• Жив, курилка
(разг.) – він ще живий; нічого йому не сталося.
• Живого места нет (не осталось на ком)
– геть побитий (зранений, порубаний, постріляний…).
• Живой живое и думает
– живий живе й гадає.
• Живой портрет кого
(перен.) – справжнісінький портрет чий, з кого; правдивий (достеменний) портрет чий, з кого.
• Живой ум
бистрий розум.
• Живым манером (сделать что)
(нар.) – швидко (хутко, прудко, живо, притьмом) (зробити що).
• Задеть (забрать, затронуть) за живое кого
(разг.) – за живе взяти (забрати) кого; дойняти (вразити) до живого кого; допекти кому, кого; допекти до живого (до живого серця) кому, кого.
• Захватать живым в плен кого
– захопити (зайняти) живого (живцем) у полон (у неволю) кого.
• На живую нитку
(разг.) – нашвидку; на швидку руку (нашвидкуруч); похапцем; на живу нитку.
• На живую руку (делать что)
(разг.) – нашвидкуруч; на швидку руку (робити що).
• Нет в живых кого
– немає живого [серед живих] кого; нема й на світі кого.
• Ни жив, ни мёртв
– ні живий, ні мертвий.
• Ни [одной] живой души
(разг.) – (а)ні живої душі; (а)ні живого духа; (а)ні лялечки; ні душечки, ані лялечки.
• Оставлять, оставить в живых
– лишати, лишити (зоставляти, зоставити) живим; дарувати життя кому.
• Остаться в живых
– залишитися (зостатися) живим [серед живих]; вижити (про багатьох повиживати).
• Пока жив буду
– поки (й) житиму; поки мого віку.
• Принимать, принять живое участие в чём
– брати, узяти жваву (пильну) участь у чому.
• Сжечь живым
– спалити живцем (живого).
• С живого кожу драть
(разг.) – у живого шкуру драти; живого білувати.
Наблюдательный
• Наблюдательный кто
– спостережливий (примітливий) хто; бистрий на очі хто; кмітливе око має хто.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Би́стрий
1)
скорый, быстрый, стремительный;
2)
проворный.
Би́стрий на о́чі – наблюдательный.
Би́стрий ро́зум – сообразительность.
Би́стрий кінь – резвая лошадь.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Би́стрий, -а, -е.
1) Скорый, быстрый, стремительный.
Перебреду бистру річку. Мет. 83. Підмила корінь бистра вода. Нп.
2) Проворный.
Повибігали якісь панночки нуці та бистрії як сороки. МВ. І. 112. І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес. Котл. Ен.
3)
Би́стрий на очі. Быстроглазый, шустрый. Була у нас жінка, — знаєте, все бісики пускала — така собі бистра на очі. Волч. у. Ди́виться би́стрим оком. Внимательно смотритъ. МВ. II. 107.
4)
Би́стрий на ро́зум. Сметливый, сообразительный. Ум. Бистренький, бистресенький.
Бігу́н, -на́, м.
1) Бѣгунъ, быстро бѣгающій, скороходъ.
Олінь лісний — бігун бистрий, а людей боїться. Гол. І. 376. 2 Ось, на которой ходить дверь, ворота и пр.: верея. КС. 1893. VII. 78. Чуб. VII. 383. Kolb. І. 60. Двері спали з бігуна. Шейк.
3) Верхній двигающійся жерновъ въ мельницѣ. Вас. 183.
4) Полюсь.
Найтеплійше на землі по-під рівноденником, а найхолоднійше коло бігунів. Дещо.
5) Извилистый узоръ, зигзагъ. Волын. г.; Славяносерб. у.
6) Родъ колбасы. Желех.
7) Ленъ. Вх. Уг. 227. Ум.
Бігунець, бігунчик.
О́лінь, -ня, м. = Олень. Олінь лісний, бігун бистрий, а людей боиться. Гол. І. 376. Ум. Оліне́ць.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Би́стрий, -а, -е. *5) Резвый. На бистрого коня сідає. Херс. Нік.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Быстрогла́зый = бистроо́кий, би́стрий на очі. С. Ш.
Быстроу́міе, быстроу́мный = би́стрий ро́зум (С. Ш.), метки́й, спритни́й.
Бы́стрый, бы́стро = швидки́й, о, прудки́й, хутки́й, шпарки́й, о, (найбільше про воду) — би́стрий, (порівн. ст.). — шви́дчий, шви́дче, швидчіш, пру́дчий, ху́тчий і т. д., мерщі́й. – Швидкої роботи нїхто не хвалить. н. пр. — Не так то робить ся все хутко, як швидко оком і змигнеш, або як казку кажеш прудко. Кот. — Ой вийду я на гору крутую, стану, гляну на річку биструю. н. п. — Панська ласка бистрим конем їздить. Фр. — Та йди бо мерщій!
Острогла́зый = бистроо́кий, би́стрий на о́чі (С. Ш.), гострогля́д.
Остроу́міе = би́стрий ро́зум; го́стре сло́во.
Смётка = 1. дога́дливість, би́стрий ро́зум (С. Ш.). 2. фастри́га, фастригува́ння. С. Ш. — Ще фастригу видно. С. Ш.
Смѣ́тливый, смѣ́тчивый = вга́дливий, дога́дливий, спри́тний, тямки́й (С. Л.), би́стрий, покмі́́тливий і д. Смышлённый.

Запропонуйте свій переклад