Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 12 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Блаже́нство
1) блаже́нство, щасли́вість;
2) раюва́ння, рай, ро́зкіш, уті́ха.

Его блаже́нство (патриарший титул) – його щасли́вість.
Получа́ть, получи́ть – оде́ржувати, оде́ржати (реже отри́мувати, отри́мати), дістава́ти, діста́ти, відбира́ти, відібра́ти, здобува́ти, здобу́ти що, здобува́тися, здобу́тися на що, бра́ти, побира́ти, ма́ти що, прийма́ти, при(й)ня́ти що, осяг(ну́)ти що и чого́, (достигнуть чего) доступи́ти, доско́чити чого́, (о мн.) пооде́ржувати, поотри́мувати и т. д. [Ко́жний, хто про́сить, оде́ржує (Єв.). І все, чого́ попро́сите в моли́тві з ві́рою, діста́нете (Єв.). І от діста́в, чого́ хоті́в, чого́ душа́ його́ бажа́ла (Рудан.). А молоди́й, веселе́нький, що доста́в свого́, йде ва́жно (Квіт.). Кай Лю́цій сві́дчить ра́нами свої́ми, що́ він здобу́в, вою́ючи за Рим (Куліш). Блаже́нні ти́хії, бо вони́ ося́гнуть зе́млю (Єв.)].
-чи́ть письмо, деньги – оде́ржати (діста́ти, відібра́ти) листа́, гро́ші.
Он -ча́ет большое жалованье, большие деньги – він здобува́є (дістає́, ма́є, бере́, побира́є) вели́ку платню́, вели́кі гро́ші. [Наня́вся до па́на, бере́ по п’ять рублі́в на мі́сяць (Харк.)].
-чи́ть деньги по ассигновке, по чеку – оде́ржати гро́ші на асигна́ту, на чек.
-чи́ть что-л. в руки – при(й)ня́ти до рук.
-ча́й, -ча́йте деньги – прийма́й, прийма́йте (бери́, бері́ть) гро́ші.
Этот купец -ча́ет материи из-за границы – цей кра́мар дістає́ (здобува́є, відбира́є) мате́рії з-за кордо́ну.
Он -чи́л всё, что требовал – він діста́в (здобу́в, відібра́в) усе́, чого́ вимага́в.
-чи́ть обратно, -чи́ть назад – оде́ржати (відібра́ти) наза́д.
-чи́ть ответ, весть, известия о чём – діста́ти (відібра́ти) ві́дповідь, зві́стку, відо́мості за (про) що.
-чи́ть отказ – зустрі́(ну)ти відмо́ву, не діста́ти (не здобу́ти) зго́ди, (шутл.) діста́ти відкоша́, (с)пійма́ти (вхопи́ти, з’ї́сти) о́близня.
-чи́ть приказ – здобу́ти (діста́ти) нака́з.
-чи́ть разрешение, свидетельство – діста́ти (здобу́ти) до́звіл, по́свідку (посві́дчення).
-чи́ть место, должность, назначение – діста́ти слу́жбу, поса́ду, призна́чення.
-чи́ть стипендию – діста́ти стипе́ндію.
-чи́ть наследство, -чи́ть что-л. в наследство – діста́ти (відібра́ти) спа́дщину, спа́док, діста́ти (відібра́ти, здобу́ти, прийня́ти) у спа́дку що, в спа́дщину що, оді́дичити що.
-чить помощь – діста́ти, здобу́ти допомо́гу (по́міч).
-чать образование, воспитание – здобува́ти осві́ту, вихова́ння, побира́ти нау́ку, осві́чуватися, вихо́вуватися.
-чи́ть высшее образование – здобу́ти ви́щу осві́ту.
-чи́ть награду, премию, похвальный отзыв – діста́ти (здобу́ти) нагоро́ду, пре́мію, хва́льного при́суду.
-чи́ть выговор, замечание – діста́ти нага́ну, дога́ну.
-чи́ть наказание, -чи́ть должное – прийня́ти ка́ру, прийня́ти (відібра́ти) нале́жне.
-ча́ть телесные наказания (розги, линейки и т. п.) – дістава́ти в шку́ру.
-чи́ть по физиономии – діста́ти в лице́, (вульг.) зла́пати (з’ї́сти) ля́паса.
-чи́ть фигу – з’ї́сти ду́лю, бі́са з’ї́сти, лизну́ти ши́лом па́токи.
-чать впечатления извне – оде́ржувати, дістава́ти, здобува́ти, (с)прийма́ти вражі́ння зо́кола.
-чи́ть от чего пользу – ко́ристь узя́ти з чо́го.
-чи́ть прибыль от чего-нибудь – прибу́ток узя́ти з чо́го и на чо́му.
Я -чи́л большой барыш от этого дела – я узя́в вели́кий бари́ш з цьо́го ді́ла, на цьо́му ді́лі.
Казна -чи́т от этого миллион – скарб ма́тиме (ві́зьме) з цьо́го (на цьо́му) мільйо́н, заро́бить на цьо́му мільйо́н.
-чи́ть убыток от спекуляции – поне́сти шко́ду від спекуля́ції, на спекуля́ції.
-чи́ть возможность – діста́ти спромо́гу, спромогти́сь на що, здобу́тися на що.
-чи́ть дар речи – діста́ти мо́ву. [Він ві́рить, що велико́дної но́чи вся́ка німина́ дістає́ мо́ву Єфр.)].
-чи́ть повреждение – зазна́ти ушко́дження.
-чи́ть вечное блаженство – добу́тися, доступи́ти ві́чного раюва́ння, осягну́ти ві́чного раюва́ння, здобу́тися на ві́чне раюва́ння. [Всім проща́й, і проще́ння досту́пиш (Франко)].
Дело -чи́ло огласку – спра́ва набула́ ро́зголосу, була́ розголо́шена.
Это вино -чи́ло неприятный вкус – це вино́ набуло́ неприє́много смаку́.
-ча́ть форму чего-л. – набира́ти фо́рми чого́.
-чи́ть насморк, лихорадку – захопи́ти не́жить, пропа́сницю.
Получа́емый – оде́ржуваний, отри́муваний, відби́раний, здобу́ваний и т. д. Полу́ченный – оде́ржаний, отри́маний, віді́браний, здобу́тий и т. д. -ный опыт – набу́тий до́свід.
Налоги, подати, которые не могут быть -чены – пода́тки, о́платки, що їх не мо́жна повиправля́ти (посправля́ти), невипра́вні пода́тки, о́платки.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Распогоживаться, распогодиться – розгодинюватися, розгодинитися; вигодинюватися, вигодинитися; розпогоджуватися, розпогодитися; випогоджуватися, випогодитися; (проясняться) вияснюватися, вияснитися; на погоді ставати, стати; (разойтись, о тучах) перехмарити, розхмарюватися, розхмаритися.
[Хмарне небо розгодинилось, блиснуло сонечко ясне, повінув вітрець (П.Мирний). На заході трохи вияснилося, і на мутному небі вирізалися контури чорних, мов важкі хмари, гір (М.Коцюбинський). — Вибачай, Василино, коли й досі гніваєшся за дурне слово. А я прийшов на перепросини, бо дуже скучив за тобою, наче цілий вік не бачив. — У старій грубі чорти палять? — насмішкувато поведе зором вона, розпогодиться, заклекоче знабним сміхом, зашелестить спідницями і гарячими устами розтопить сум’яття і тривоги… І чого він ці уста покинув напризволяще? (М.Стельмах). Пахнув димом, ковтнувши його пожадно й задоволено, і відчув полегшу. Від тютюну розпогодилося йому в голові, прочистилося, і він збадьорів (В.Шевчук). Учора репіжив дощ, гриміло і блискало до півночі, а зранку вигодинилося і під обід, коли ми виїхали до Львова, небо було чисте, як скельце, тільки на далекому край обрії застигла біла пірчаста хмарка, ніби недбалий мазок Небесного Маляра (Петро Сорока). Обличчя його розхмарилося тільки тоді, коли він почув, хто я, після цього він навіть скорчив щось на зразок усмішки і простягнув лапу. Моя долоня втонула у ній, як нога Попелюшки в солдатському кирзаку (Ю.Винничук). Зате в будь-яку погоду, навіть коли лило як з коновки й Франсуаза кидалася прибирати коштовні плетені кріселка, аби не намокли, бабуся походжала в безлюдному садку, відгортаючи свою сиву куделю і наставляючи чоло благодаті вітру та дощу. — Ой, як дихається! — гукала вона й обходила мокрі алеї, як на її смак, надто симетрично розбиті новим (і позбавленим чуття природи) садівником, якого батько питав уранці, чи ж розгодиниться; бабуся бігала з вискоком, у такт напливу тих розмаїтих почуттів, які породжувало в її душі сп’яніння бурею, блаженство здорового побуту, безглуздя мого виховання й симетрія садка, зате вона й не думала оберігати від твані свою бузкову спідницю, яку примудрялася так задрипати, що покоївка впадала в розпач, не вірячи своїм очам (А.Перепадя, перекл. М.Пруста). Може, вони залишаться на всю зиму. Не буде потреби повертатися додому, поки не випогодиться (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Біля вікна стоїть містер Тейт з Вінсентом Героном, вони балакають, жартуючи, дивлячись на похмурий дощ, покивуючи головами. — Аби лиш випогодилося (М.Прокопович, перекл. Д.Джойса)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БЛАЖЕ́НСТВО, быть на верху́ блаженства от чего бу́ти на сьо́мому не́бі че́рез що.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Блаженствоблаже́нство, -ва, щасли́вість, -вости.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Блаженство
• Райское блаженство
(перен.) – райське блаженство; рай (раювання); [небесна, неземна] розкіш; [небесні, неземні] розкоші; розкошування. [О, в хвилі ті каламутного сну я спочував себе в раю… Мій дух Скрилявсь, ширів і линув в високості. Розкошами небесними впивавсь… Старицький.]
Райский
• Райское блаженство
– раювання.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Раюва́нняроскошествование, райское блаженство.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Блаже́нство, -ва, с. Блаженство, счастье. Св. Л. 22. Не доймаємо віри ніякому блаженству на землі. К. Гр. Кв. 23.
Раюва́ння, -ня, с. Жизнь въ раю, райское блаженство.
Ца́рство, -ва, с.
1) Царство.
Царевич осідлав свого коня, сів з нею і поїхав у своє царство. Рудч. Ск. І. 97.
2) Спасеніе, блаженство, небесное царство. Въ этомъ значеніи, также съ прилаг.:
Бо́же, небе́сне ца́рство. Ном. № 6973. Помершим царство, а нам на здоров’я. Ном. № 11607. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. Ном. № 1. Царство небесне їм! (пожеланіе умершимъ). Ном. № 11607. Я такого був пана, що царство небесне та й годі. Ном. № 1242.
3) Титулъ: Величество.
Царь.... давай йому загадки загадувать; а цей і каже: «Ніт, підождіть трохи, ваше царство: ви загадуєте загадки, треба й вам загадати». Рудч. Ск. II. 181. Ум. Ца́рствечко. ЗОЮР. II. 32. Я твоє царствечко да коником витопчу. Чуб. ІІІ. 270.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Блаже́нство, вать = ща́стя, рай, ро́скіш, раюва́ти, роскошува́ти. – Рай, та не нам тут раювати. К. Б.

Запропонуйте свій переклад