Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей
Запропонувати свій переклад для «блудити»
Шукати «блудити» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Блуди́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Блуждать; сбиваться съ пути.
Не ходи, не блуди понад берегами. Мет. 17. Ляше, он блудиш! — Єднаково їздити. Ном. № 875. Ми блудили цілий ліс. Харьк. у.
2) Заблуждаться, ошибаться.
Ой блудиш, зле судиш, ляшеньку любий, тримаю, ховаю для тебе шлюби. Чуб. V. 137.
3)
— слова́ми. Говорить, не сознавая что; бредить. Ой ти, дівчинонько, ти словами блудиш, ти сама знаєш, кого вірно любиш. Мет. 78. Як блудить словами хворий, то знак тому, що вмре. Каменец. у.
Блуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. = Блудити 1. Ой я в лісі не блудилась і у полі не пізнилась. Бал. 12.
Зво́дити, -джу, -диш, сов. в. зве́сти́, -веду́, -де́ш, гл.
1) Сводить, свести.
Зводь помалу дитину з рундука. З поклоном низесеньким панну з коня зводить. К. Досв. 129. Катерина з болящої і очей не зводить. Шевч. 120. — з ро́зуму, з ума́. Сводить съ ума. Чоловік не дасться, — лише раз з розуму звести. Ном. № 3076. Дайся мені, дівча, на підмову, — виведу тя з гаю на дорогу. — Жебим мала день і ніч блудити, то ся не дам з розуму зводити. Гол. І. 107. Нема впину вдовиному сину, що звів з ума дівку сиротину. Мет. 14. Аж він мене молодую із умочка зводить. Лавр. 14. — з сві́ту. Погубить. Поки будуть у його оці хорти, поти Івана ми не зведемо з світу. Рудч. Ск. І. 136. — з хазя́йства. Сдѣлать бѣднымъ, разстроить чье-либо хозяйство. Дивиться баба збоку, як дідові щастить, та аж розривається з досади. Стала думати, як би звести його з хазяйства. «Видушу йому курей!» Г. Барв. 195.
2) Взводить, взвести.
Звів його на високу гору.
3) Поднимать, поднять.
До вас не встане, голови не зведе. АД. І. 217. Не посмів і очей звести на Зіньку. Стор. МПр. 55. Без трепету зведеш на його очі. К. Іов. 50. Як шабелькою звів, — Львів ся поклонив. АД. І. 15. Звів корогву. АД. І. 17. Лисий віл усіх людей звів. Ном. стр. 291, № 43.
4) Сводить, свести вмѣстѣ, соединить.
Дякую тобі, що звів мене з Марком. Стор. МПр. 56. А зведи їх очі на очі. Слава ж тобі Шафарику во віки і віки, що звів єси в одно море слав’янськії ріки. Шевч. 238. Звести́ бро́ви. Нахмуриться. Сим. 99.
5) Обманывать, обмануть, обольщать, обольстить, искушать, искусить.
Та вже третій вечір, як дівчина зводить, казала: вийду, а тепер не виходить. Мет. 54. Чорт не спить, але людей зводить. Ном. № 194. Так ви мене звели в моїй надії. К. Іов. 14. Звести́ ді́вку. Обольстить и бросить дѣвушку.
6) Портить, испортить.
Бо треба дать у полі раду, щоб діла не звести. Гліб. 8. Звести́ ві на́що. Погубить. Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас звести ні на що? Котл. Ен. II. 6. Зво́дити пі́сню. Сбиваться въ мелодіи. Уманск. у.
7) Истреблять, истребить.
Не можна сарани зводить... гріх за се. О. 1862. II. 54. Тільки готове зводить. Г. Барв. 322.
8)
дух. Переводить, перевести духъ, дышать. Припадає к сирій землі, теплий зводе дух. Макс. 175. А ви дайте мені дух звести. МВ. І. 87.
9)
очи́ма. а) Взглядывать, взглянуть, бросить взглядъ, посмотрѣть. Ой не видно того села, тілько видно хрести, туди мені любо-мило оченьками звести. Чуб. V. 200. б) Смыкать, сомкнуть глаза. Як зведу очима, а воно як шпигне, то аж крикну. Каменец. у.
10)
на о́чі. Обращать, обратить чье вниманіе на что. Звожу на очі їй чимало таких, що любили та й покинули. МВ. II. 130.
Приблуди́ти, -ся, -джу́, -ся, -диш, -ся, гл. Заблудившись или блуждая прійти куда. Чуб. V. 350. Приблудили к Дунаєчку. Чуб. III. 486. Дівчинонька по гриби ходила, в зеленому лісі заблудила, приблудила к зеленому дубу. Чуб. V. 346. Пішов же він по пущах блудити; блудив же він сім год і чотирі, приблудився к обідній годині. Мет. 359.
Пу́ща, -щі, ж. Дремучій лѣсъ, лѣсная чаща. Не схотів він із жінкою жити, пішов же він по пущах блудити. Мет. 359. Ото ж раз поїхав князь на полювання да й одбивсь у пущі од своєї челяді. К. (ЗОЮР. II. 203).
Сло́во, -ва, с. Слово. Прошу тебе, милий, вірними словами. Мет. 47. Сказав слово та й мовчи. Ном. № 1202. Сло́вом займа́ти. Нп. Заговаривать съ кѣмъ. Мене, брате, словом не займають. Слова́ми блуди́ти. Бредить. Сло́во пи́ти.? Твій брат буде з моїм братом слово пити. Федьк. Доде́ржати, дотри́мати сло́ва. Сдержать слово. Ум. Слівце́, сло́вце́, сло́ве́чко, слове́чечко, сло́вонько. Мачушине словце — що зімнєє сонце. Грин. II. 305. Ні до любови, ні до розмови, ні до словечка, ні до ділечка. Грин. III. 337. Скажи мені словечечко, серце. МВ. (О. 1862. І. 75). Словонька тихого да й не промовиш. Г. Барв. 57.

Запропонуйте свій переклад