Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 25 статей
Запропонувати свій переклад для «бойовище»
Шукати «бойовище» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Аре́на –
1) (поприще) аре́на [Істори́чна аре́на];
2) аре́на, мі́сце бо́ю, бойо́вище. [Мі́сто на́ше знов ста́лося аре́ною бої́в];
3) (ристалище) біго́висько.
Бой –
1) бій (р. бо́ю), побі́й, би́тва, (холодн. оружием) сі́ча (р. -чі). [Хто не ма́є збро́ї, най не йде в бої. Побі́й з тата́рами]; см. ещё Би́тва;
2) (драка) бій, бі́йка. [Ла́йка – не бі́йка].
• Кулачный бой – кула́чки, перебі́й.
• В бою́ – се́ред бо́ю.
• Место бо́я – бойови́ще.
• Бой-девка – зух-ді́вка, ко́зир-ді́вка.
• Бой-баба – ко́зир-ба́ба.
• Вступать, итти, вступить, пойти в бой – става́ти (ста́ти) до бо́ю, стина́тися (стя́тися) з ким.
• Вступить с кем в открытый бой – дава́ти кому́ по́ле. [Не даючи́ короле́ві по́ля, він його́ ві́йсько по-ро́зницею ша́рпав (Куліш)].
• Отбиться оружием в бою́ – відсі́ктися.
Бра́нный –
1) бойови́й.
• Б-ное поле – бойови́ще. [Лежи́ть він на бойови́щі пострі́ляний та пору́баний, на ра́ни смерте́льні незмага́є];
2) лайли́вий.
• Б-ое слово – ла́йка.
Побо́ище –
1) (битва) бойови́ще, бій, побі́й (-бо́ю). [Як ми з тобо́ю да були́ в побо́ю: в пе́рвому побо́ю із тата́рами, в дру́гому побо́ю у Німе́ччині, в тре́тьому побо́ю у Туре́ччині];
2) (поле битвы) бойови́ще, бойови́сько, побойо́вище, побойо́висько.
По́ле –
1) (равнина, простор) по́ле, степ (-пу). [Ой у по́лі Килиї́мському. Ой ви́їхав наш Реву́ха в чи́стий степ гуля́ти].
• Чистое -ле – чи́сте по́ле, чи́стий степ; широ́ке по́ле, степ широ́кий.
• Выйти в по́ле, на по́ле – ви́йти в по́ле, на по́ле, в степ, у степи́;
2) (девственное, непаханное) цілина́. [Там степ залі́г цілино́ю].
• Вольное, пустынное -ле – гуля́й-поле, ди́ке по́ле.
• Открытое -ле – широ́ке, ві́льне по́ле;
3) (обработанное, пашня) по́ле, рілля́ (-лі́). [Тепе́р пішло́ мужи́цьке по́ле. У ме́не ріллі́ три десяти́ні]; (нива, участок) ни́ва, ла́н (-ну), ум. ни́вка, лано́к (-нка́). [Ори́ся-ж ти, моя́ ни́во (Шевч.). На горо́ді ни́вка, круго́м матери́нка. Лани́ широкопо́лі (Шевч.). Коза́рський лано́к (Конис.)]; (под выпасом) толо́ка; (оставлен, на отдых) перелі́г (-о́гу); (вспахан. на отдых) пар (-ру); (заброшенное) облі́г (-о́гу); (у села для скота) ви́гін (-гону); (давно обрабатываемое, истощённое) старопі́лля.
• Смена -ля – рука́. [Ма́ю чоти́ри десяти́ни по́ля, по о́дній десяти́ні в ко́жну ру́ку].
• Итти в -ле – йти на по́ле.
• Ходить по -ля́м – ходи́ти поля́ми.
• Быть в -ле – бу́ти на по́лі.
• Мои окна выходят в -ле – у ме́не ві́кна на по́ле.
• Опытное -ле – до́слідне по́ле;
4) (место сражения, битвы) бойови́ще, бойови́сько, бо́їще, бойове́ по́ле.
• -ле для поединка (стар.) – тік (р. то́ку), тічо́к (-чка́);
5) (площадь зрения) по́ле зо́ру;
6) (края книги, шляпы) кри́си (-ів), береги́, краї́, (только о книге) маргіне́си.
• Читая, делаю пометки на -ля́х книги – чита́ючи, роблю́ за́значки у кни́зі по края́х (на берега́х, на маргіне́сах);
7) (фон) по́ле, тло, земля́. [По сі́рому по́лю (землі́) чо́рні й си́ні сму́жечки];
8) (поприще) по́ле, ни́ва, тере́н (-е́ну), ді́ля́нка. [Працю́ють на по́лі науко́вому. Ви́йшов на ни́ву письме́нства. На тере́ні політи́чному він усла́вився. А це обібра́в собі́ діля́нку матерія́льну];
9) (охота) полюва́ння. [Як пої́хав короле́вич та на полюва́ння, лиши́в свою́ ві́рну жону́ та й на хорува́ння].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПО́ЛЕ, уроч. ни́ва, (серед лісів) опі́лля, (сфера) ще ца́рина, (діяльности) аре́на, (для ігор) стадіо́н, (рукопису) галиц. марґіне́с [на поля́х на марґінесі];
по́ле бо́я /по́ле бра́ни, по́ле сраже́ния/ бойо́вище /бойо́висько/;
поле для самореализа́ции галиц. по́ле до по́пису;
вне поля зре́ния мист. за ка́дром.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Арена –
1) (поприще) аре́на, -ни;
2) (место действия) аре́на, бойо́вище, -ща;
3) (место бегов, скачек) біго́висько, -ка.
Побоище –
1) (действие) побі́й, бій (род. бо́ю);
2) (место битвы) бойови́ще, -ща, бойови́сько, -ка.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Битва
• Вступать, вступить, идти, пойти в битву – Див. бой.
• Поле битвы – бойовище; бойове поле; поле бою (битви); бойовисько; (зрідка) побойовисько; (лок.) боїще. [Коні ржуть на чорнім бойовищі… Малишко. Його знайшли в ночі на полі бою. Первомайський. Гей, хто живий на сім побойовиську? Українка.]
Бой
• Биться кулачным боем – битися навкулачки. [За це, закачавши рукави, з тобою биться буду! навкулачки! Тичина.]
• Бой-баба – Див. баба.
• Бой-девка – козир-дівка; зух-дівка; вогонь-дівка; вогонь, а не дівка (дівчина); відважна дівка (дівчина). [Була козир-дівка: чи на вулиці, чи у танцях, чи в дружках, чи в колядці, — усім була голова… Квітка-Основ’яненко.]
• Бой-парень – зух; відважний (хвацький) хлопець. [Над зухами був зух і вуси завивав до самих аж до вух. Рильський, перекл. із Міцкевича.]
• Брать с бою что – брати з бою що; брати ((з)добувати) штурмом [з] боєм) що. [Ці гольтіпаки, що зросли між гною, Права патриціїв забрали з бою. Мисик, перекл. із Бернса.]
• В бою – у бою; серед бою; (давн.) в січі. [Храни вас Бог, молодята, в січі. Старицький.]
• Ввязаться в бой – устряти (ув’язатися) в бій.
• Вступать, вступить, идти, пойти в бой – ставати, стати, йти, піти до бою (до побою, в бій, на бій); стинатися, стятися з ким. [О, скільки лицарів задля такої дами пішло на бій, на смерть! Рильський, перекл. із Міцкевича.]
• Вступать, вступить с кем в открытый бой – ставати, стати до відкритого бою; (давн. образн.) давати, дати кому поле.
• Место боя – бойовище; бойове поле; місце (поле) бою; лан битви; бойовисько; (зрідка) побойовисько; поле крові; кров’яна нива; (лок.) боїще. [Зори плугами Се бойовисько… Українка. Всього бува на ниві кров’яній. Старицький.]
Бранный
• Бранное поле (устар.) – бойовище; (застар.) бранне поле; поле брані. [Тож галич коронована Лягала на мосту, В степах, на полі бранному, У лісі у туманному, На луках і в гаю. Юренко.]
• Бранное слово, выражение – лайка; лихе слово. [Ну, як тут витерпіть, щоб часом лихого слова не сказать. Тобілевич.]
Место
• Белые места – білі місця; прогалини.
• Бойкое место – людне місце; (іноді давн.) розигри. [Він на таких розиграх живе, що хто йде — не мине. Сл. Гр.]
• Болотистое место (топило, топь) – багнище (багнисько); мокрявина; багнисте місце. [У долині, мов у ямі, На багнищі город мріє… Шевченко.]
• Больное место – болюче (дошкульне, живе, вразливе) місце; болячка.
• Быть без места – бути без посади; (жарт. образн.) сидіти на бруку (діал. на бурку). [Хвалити Бога, коли ще трапиться добре місце, а як же сидітимуть на бурку! Н.-Левицький.]
• Быть в уютном, удобном месте – бути за привіллям; бути у затишку. [Був за привіллям у вас і я, і коні. Сл. Гр.]
• Быть на первом, на главном месте – бути на першому, на чільному місці; перед вести.
• В другое, в иное место – в інше місце; деінде (десь-інде); куди-інде (куди інше, кудись-інде) (іноді інде).
• В неведомые (безвестные) места – на безвість.
• В неведомых (безвестных, неизвестных) местах – на безвісті.
• Вновь населённое место – ново-заселене (новозалюднене) місце; новоселиця.
• Во всех местах – скрізь; по всіх усюдах.
• Возвышенное место – високе місце; узвишшя; підвищення.
• В отдалённых местах – по далеких місцях; по далеких світах.
• Выжженное место – згар; паленина.
• Глаза на мокром месте у кого (разг.) – тонкосльозий (тонкослізка) хто; кисне, як кваша хто; на мокрому місці очі в кого.
• Глухое место – глухе (безлюдне) місце; закутень (застум). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде. Сл. Гр. Чи не сором тобі покидати нас і по застумах цього ліса блукати без нас? Н. п.]
• До этого места – досі; до цього місця.
• Живого места не оставить – геть побити (зранити, порубати, постріляти…).
• Злачное место (перен.) – зелений затишок; вертеп; кубло; місце веселої гульби й пиятики.
• Знать своё место – знати своє місце; поводитися як належить (як слід, як треба, як годиться); не переступати межі звичайності; бути скромними; держатися свого берега.
• Из какого-нибудь другого места – з якого(сь) іншого місця; звідкись-інде (звідкілясь-інде).
• Иметь место (книжн.) – бувати (бути); траплятися; (іноді) діятися (відбуватися).
• Имеют место ещё отдельные недостатки – є ще (іноді маємо ще) окремі хиби, бувають (трапляються) ще окремі хиби.
• К месту, у места – до речі (доречно); до діла; до ладу.
• Места не столь отдалённые – місця не такі далекі; (нар.) де козам роги правлять (утинають).
• Места общего пользования – місця спільного користування.
• Место базара (базарная площадь) – базарище (торговище).
• Место битвы – бойовище (лок. боїще); бойове поле; місце (поле) бою; (образн.) поле крові.
• Место, где было озеро – озерище (озерявина).
• Место, где собирается ярмарка (ярмарочное место) – ярмарковище (ярмарочище).
• Место, где стоял замок – замчище.
• Место для сидения, лежания – місце сидіти, місце лежати.
• Место заключения – місце ув’язнення; в’язниця; тюрма.
• Место за плотиной – загребелля.
• Место за столом – застілля.
• Место на реке, где стирают бельё – місце (плесо), де перуть білизну; прало.
• Место, освещаемое, обогреваемое солнцем – осоння (осонь, пригрів).
• Место, очищенное от зарослей – теребівля.
• Место под печью – Підпіччя.
• Место под плетнём, за плетнём (под тыном, за тыном) – підтиння, затиння.
• Место под скамьёй в хате – підлавиччя.
• Место, покрытое развалинами – руйновище.
• Место склада, складочное место – складовище.
• Место торга (скотом) – торговище. [Кози никали по майдану, чи не лишилось де на торговищі хоч стебла сіна від учорашнього ярмарку. Коцюбинський.]
• На вашем месте – вами бувши; (часом) на вашому місці.
• На видном, на открытом, на освещенном месте – на видноті.
• Назначить на место кого – призначити на посаду кого; призначити (настановити) на місце кого.
• На месте преступления – на місці злочину; (піймати, застати…) на гарячому [вчинку].
• Населённое место – оселене (залюднене) місце; селище (оселище); (істор.) осада.
• Насиженное место – насиджене (тепле) місце.
• Неведомые, неизвестные, безвестные места – безвість (також у мн.) безвісті.
• Невеста без места, жених без ума – молода — грошовита, вся в дірках свита. Пр. Молодий — тямуха: в голові макуха. Пр.
• Не к месту, не у места – не до речі, не до діла.
• Не место красит человека, а человек место – не місце красить людину, а людина місце. Пр. Не посада красить чоловіка, а чоловік посаду. Пр. Не одежа красить людину, а добрі діла. Пр. У кого в голові капустяна розсада, тому не дасть ума й посада. Пр. Доти чоловік добрий, доки його десятником не настановлять (не нарядять). Пр.
• Не находить себе места – не знаходити [собі] ніде місця; не знати, де приткнутися (де приткнути себе).
• Нет места; не должно быть места кому, чему (книжн.) – нема(є) місця кому, чому; не повинно бути кого, чого.
• Ни в одном месте – у жодному (ані в одному) місці; ніде.
• Ни с места! – ані руш!; ані з місця!
• Общее место – загальник.
• Он и места не пригреет – він і місця не нагріє.
• Оставаться, остаться на месте, не подвинуться – лишатися, лишитися на місці; не зрушити з місця; (іноді образн.) дзьобом сісти.
• Отхожее место – відходок.
• По всяким местам – по всіх усюдах; скрізь; усюди.
• По местам! – на місце!; на місця!
• По месту назначения – на призначене місце; до призначеного місця; за призначенням.
• По месту службы – (на запитання „куди?“) На місце служби; (де) на (при) місці служби; на службі.
• Пора костям на место – кістки давно просяться на спочинок.
• Поставить на [своё] место кого; указать кому [его] место (перен.) – поставити на [своє] місце кого; показати кому [його] місце; (іноді) присадити кого; (розм. образн.) смикнути (сіпнути) за полу кого.
• Поставить себя на чьё-либо место – поставити себе на чиєму місці.
• Поступить на место – стати на посаду; дістати посаду.
• Почётное место – почесне місце; покуття (покуть); (для молодих) посад (посаг).
• Присутственные места (устар.) – урядові (державні) установи.
• Рабочее место – робоче (робітне) місце.
• Сердце (душа) не на месте у кого – серце (душа) не на місці в кого; боїться (непокоїться) хто; лихе передчуття у кого.
• Слабое место – дошкульне (слабке) місце; слабина.
• С места брать, взять – з місця рвонути; (про коней ще) узяти (рвонути) з копита.
• С места в карьер – з місця навскач; з копита [ускач]; (перен.) зопалу; відразу; раптом.
• Только место тепло (бежал) – [Утік] і місце холодне.
• Узкое место – вузьке місце; вузина.
• Уступать, уступить место кому – поступатися, поступитися місцем перед ким; (давн.) попускати, попустити місця кому.
• Худые вести не лежат на месте – лихі вісті не лежать на місці. Пр.
• Честь и место! (устар. шутл.) – просимо, коли ласка!; будьте дорогим гостем!; гостюйте, коли ласка! [«А, ваше благородіє! — сказав Пугачов, побачивши мене. — Просимо завітати, честь і місце, будьте ласкаві!» Сенченко, перекл. з Пушкіна.]
• Чистое место на заросшем озере или болоте – чистовід; вікнина (вікновина).
• Чтоб мне не сойти с места! (фам.) – бодай (щоб) я з цього місця не зійшов (не зійшла).
Поле
• Вольное, пустынное поле – гуляй-поле; дике поле.
• Держать в поле зрения что – тримати (держати, мати) у полі зору що; мати перед очима що; тримати в оці що.
• Ищи, догоняй ветра в поле – Див. ветер.
• И я не обсевок в поле – і я не абищо; і я [ж] не клоччя шмат(ок).
• Одного поля ягода – Див. ягода.
• Остаться вне поля зрения – лишитися (зостатися) непоміченим; лишитися (зостатися) поза полем зору (поза сяганням ока).
• Открытое, широкое поле – чисте, широке (вільне) поле.
• Поле боя (битвы, сражения) (книжн.) – поле бою (битви); бойове поле; бойовище (часом бойовисько, лок. боїще, зрідка побойовисько); поле крові (кров’яне поле).
• Поле деятельности (перен.) – поле (царина, нива) діяльності.
• Поле зрения – поле зору; обсяг ока.
• Поле, с которого снято просо – просище.
• Поле, с которого снята пшеница – пшенич(н)ище.
• Поле, с которого снята рожь – житнище.
• Поле, с которого снят хлопчатник – бавовнище.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Бойови́ще, см. Бойови́сько.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

бойови́ще, -ща, -щу, -щем, на -щі; -ви́ща, -ви́щ
Мама́й, -ма́я, -єві. Мама́їв, -ева, -єве. Мама́єве бойови́ще

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бойови́сько, -ка, с. = Бойовище. Федьк. І. 134.
Бойови́ще, -ща, с. Поле битвы. К. ЧР. 173.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Бой — бій (бо́ю); Б. авангардный — бій авангардо́вий; Б. арьергардный — ар’єргардо́вий бій; Б. артиллерийский — бій гарма́тний; Б. ближний — бій бли́зьки́й; Б. в горах — бій у го́рах: Б. в лесу — бій у лі́сі; Б воздушный — бій повітряни́й; Б. в населенных пунктах — бій у залю́днених пу́нктах; Б. вольный — бій ві́льний; Б. встречный — бій зустрі́чний; Б. групповой — бій групови́й; Б. ночной — нічни́й бій; Б. наступательный — бій нападни́й; Б. оборонительный — бій оборо́нний; Б. открытый — бій відкри́тий; Б. отступательный — відступни́й бій; Б. преднамеренный — бій навми́сний; Б. рукопашный — бій рукопа́шний; Б. уличный — бій ву́личний; Б. штыковой — бій багнето́вий; боем управлять — керува́ти бо́єм; место б. — бойо́вище.
*Место — мі́сце, -ця; М. болотистое — багни́ще, -ща, мі́сце боло́тисте; М. боя — бойо́вище; М. в тени — за́тінок; М. для убоя скота — мі́сце для зарі́зу това́ру; М. заключения — мі́сце ув’я́знення; М. защищенное — захи́щене мі́сце; М. открытое — відкри́те мі́сце; М. отхожее — відхо́док; М. передков — мі́сце передкі́в; М. сборное — збірне́ мі́сце, збірни́й пункт; М. стояния — мі́сце стоя́ння; М. укрытое — скри́те мі́сце, скрито́к, -тка; во всех местах — скрізь, усю́ди; к месту — до ре́чи (про розмову), ни с места — ані руш.
*Поле — по́ле, -ля; П. боя — бойо́вище, по́ле бою; П. видимости — по́ле ви́дности; П. зрения — по́ле зо́ру; П. карты — береги ма́пи; П. минное — мі́нне по́ле; П. невидимости — по́ле неви́дности; П. нареза — по́ле нарі́зу; П. сражения — бойо́вище; П. (фон) — тло, тла.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Аре́на = 1. аре́на. — І се на лицедїйную арену свою борьбу за правду переносим. К. Б. 2. (бо́ю) — бо́їще, бойо́вище, по́ле, тічо́к, ге́рець. — От як поїхали вони на той тічок, де їм саме з змієм битись. н. к. — Завзятий як перець, поки не вийде на герець. 3. (біга) — біго́висько. С. Ш.
Мѣ́сто = 1. мі́сто, мі́сце, міст(ц)и́на. — Въ одно́ мѣ́сто = до гу́рту, до мі́ста, у мі́сто, до ку́пи. — Клади усе до купи, у місто. С. Л. — Въ друго́мъ мѣ́стѣ, въ друго́е мѣ́сто = де-и́нде, в и́ньшому мі́стї. — Шукай, Ринде, де-инде. н. пр. — Пошукай де-инде, бо тут нема. С. Л. — Матку стареньку з двора вигонили: іди ти, мати, де-инде пробувати. н. д. — Во всѣ́хъ мѣста́хъ = скрізь, по всїх усю́дах. — Въ иныхъ мѣста́хъ = поде́куди. — До э́того мѣ́ста = до сю́ди (С. Л.), по́ти, до сьо́го мі́сця. — От по́ти твій горо́д, а далї вже мій. Чайч. — Защищённое мѣ́сто = за́хист (С. Л.), за́хисток, за́куток, од вітру — за́тишок. – Ходїм курить у затишок, а то тут вітер. Чайч. — Къ мѣ́сту = до ре́чі (про розмову), до мі́ста, к строцї. — Сказав до речі. — Постав цього чавуна к строцї, а то стирчить на дорозї. Чайч. — Мѣста́ми = де́-де, де-не-де́, місця́ми, місте́нькою. — І блїдий місяць на ту пору з-за хмари де-де виглядав. К. Ш. — Місцями й гарна трава, а по сугробках погана. Чайч. — Мѣ́ста не дава́ть = не дава́ти споко́ю. — А ті ясні очі не дають спокою анї в день, нї в ночі. н. п. — Мѣ́сто би́твы = бо́їще (С. Л.), бойо́вище. — Мѣ́сто проѣ́зда = про́їзд, пере́їзд, прого́н. — Мѣ́сто въ тѣни́ = за́тїнок. холодо́к. — Баба у затїнку стане за дївку. н. пр. — Ходїм у холодок, а то сонце дуже пече. — Мѣ́сто для поселе́нія = се́лище, се́льбище, посе́лля. — На мѣ́стѣ происше́ствія, преступле́нія = на гаря́чому вчи́нку. — Хто би на гарячому вчинку поймав. Ст. Л. — Не умѣ́ста = не до ре́чі, не до ладу́, не го́же. — Сказав зовсїм не до речі. — Ни съ мѣ́ста! = анї руш! С. Л. — Новозаселённое мѣ́сто = новосе́лиця. — Откры́тое мѣ́сто (коло села) = бе́лебень, голоте́ча. — Хата стоїть на белебнї. С. Аф. Хата стоїть на самій голотечі без захисту. Фр. — Отхо́жее мѣ́сто = паску́дник, срач (С. З.). — По мѣста́мъ! = на мі́сто! — Почетное мѣ́сто (в хатї) = по́куть, для молодих — поса́д. — Посадили на покутї. — Ой загули голубоньки на водах, час тобі, Марійко, на посад. н. п. — А всї дружечки за столом сїли, молода на посадї. н. п. — Укры́тое мѣ́сто = за́куток, схо́ванка, криївка. – Сяду десь в такім закутку, щоб мене нїхто не бачив. Хр. — У такій то схованцї вигребла собі качечка кубельце. Ан. Стар. — А мінї з моєї криївки усе видно, як на долонї. Фр. — Уса́дебное мѣ́сто = грунт, ґрунт, в Слобідській Українї — плець. С. Л. — Чий грунт, того і будування. Ст. Л. — Хата згоріла, а плець оддав людям. Сум. Ох. — Стра́шное мѣ́сто = страхо́вище. Сп. — Де що було: буда — бу́дище, го́род — городи́ще (С. Л.), гута — гу́тище, двір — дво́рище (С. Л.). Обгорілі дворища чорнїють. (К. Д.), за́мок — за́мчище, замкови́ще (С. Л.), лїс зрубаний — зруб, викорчований — теребі́вля, випалений — лїсови́ння, мак — макови́ще, макове́ць, міст — мости́ще, озеро — озеря́вина, кладовище або погріб — погреби́ще, сад — садови́ще, село — се́лище (С. Л.), се́льбище, став — стави́ще, стави́дло, стави́сько, стоги — сто́жище, стожа́рня (Сп.), сто́жисько. — Різні місця́: на водї або коло води — зато́н, зато́ка (що заливаєть ся водою. С. Л.), о́дміть (тихе, між скелями на порогах. Ев.), о́парь (на болотї, що не заростає і не замерзає), пле́со, чистова́ (чисте, не заросле на водї місце. — На силу вибрались з латаття, і виїхали на чистову́), пра́ло, пра́тва, кладки́ (над водою, до миють білизну), прогно́й (між річками, де Запорожцї перетягали човни. Ев.), сїдло (де рибалки сїдають ловити рибу), сте́лище, стли́ще (над водою, де білять полотно або льон), те́рло, терло́вище (де риба треть ся. С. Ш.). —В дворі: підсто́жжя, стожа́р, стожа́рня, сто́жище, сти́ртище (де ставлять стоги й стирти), перела́з (де перелазять через тин. — За поповим перелазом там стояли троє разом. н. п.), садови́ще (місце на сад), свинори́я (порите свинями), сїдало (де сїдають кури на ніч, сьмі́тник (де викидають сьміття), попі́льник, попели́ще (де зсипають попіл), д. ще під сл. Дворъ: За́дній, Ско́тный дворъ. — В лїсї: майда́н (де гонять смолу), гуща́вина, гущина́ (густо заросле), га́лява (мало заросле), чисти́на (чисте). Д. ще під сл. Лѣсъ. В полї: вереща́к (що поросло вереском), гли́нище (де копають глину), гречківка (де росте гречка. Сп.), гри́ще (де одбувають ся грища), пе́чище (випалене сонцем), жи́тнище (де росте жито), капу́стник (де росте капуста), коно́плище, підме́т (де ростуть коноплі), о́мшарь, омша́рина (що поросло мохом. С. Л.), розви́лина, розви́лка, розви́лля (де росходять ся шляхи), ре́вище (залите кровію, що худоба реве на такому містї), станови́ще, табори́ще (де стан, табор), ти́рло (де спочиває худоба коло водопою), хмільни́к (де росте хміль). — В ха́тї: відни́к (де дїжка з водою), за́пічок (за пічкою), опі́чок (коло печі), присло́н (для покійника), д. ще цід сл. Изба́: части́ни ха́ти і під сл. Мѣ́сто: Почетное м. 2. мі́сто, поса́да (Гал.). — Кандидат на учительску посаду. Бар. 3. паку́нок, па́ка, па́чка. 4. д. Блона́ 2.
По́ле = 1. по́ле, орне, невелике — ни́ва, ни́вка, пооране — рілля́, велике, примірно десятин десять — лан, здр. лано́к (С. З. Л.), виоране на осінь — пар, на весну — зяб, зя́бля́ (С. Л.), засіяне яровим — ярина́ (С. Л.), засіяне озимим — ози́мина́ (С. Л.), зоставлене під випас — толо́ка (С. З. Л.), зоставлене на спочивок і на сїножать — перелі́г, облі́г (С. З. Л.), нїколи не оране або дуже давно — цілина́ (С. З. Л.), призначене під випас коло села або міста — ви́гон (С. Аф. Л.), на котрому жнуть — жни́во, після жнив — стерня́ (С. З. Л.), засіяне хлїбом — па́шня (С. З.), виоране ралом — рали́ця, призначене під коноплї — підме́т (С. З. Л.), що не пускають під толоку — безтоло́шне, над річкою або долиною — поло́г, поло́ги (С. З.), сумежне з лугом — підлу́жжя, в низинах — пади́ (С. Л.), сумежне з хатою і обгорожене — лева́да, лева́дка (С. Л.), виоране весною — ново́рілля, викорчоване — корчі́вка, теребі́вля (С. З.), раз з’оране — одно́рілля́, оране за рік і заволочене — на́волок, наволо́ка, висилене — старопі́лля, не засїяне рік — пере́лїток, де була пшениця — пшени́чище (С. Л.), д. б. жито — жи́тнище (С. Аф. Л.), д. б. мак — макови́ще, макове́ць, д. б. овес — вівся́нище (С. Л.), ві́всище (Чайч.), д. б. просо — прося́нище, проси́ще, прі́ська (С. Л.). д. б. гречка — гречкі́вка (Чайч.), д. б. баштан — баштани́ще, баштани́сько, д. б. льон — льни́ще. — Парово́е по́ле = толо́ка (С. Ш.), пар, паровина́. — По́ле би́твы = бо́їще, бойо́вище. — Біла рілля, чорне насїння? (н. з. папір і писання). — Увесь лан ізжали і в копи поклали. Кв. — Нїгде кінця не бачилось ланам, од жовтих скирд ломило землю там. В. Щ. — Потім для худоби сусїдської даром хазяйська толока. С. З. — На тім боцї на толоцї череда пасеться. н. п. — Череда звернула з толоки. Лев. — Купив ниву з цілиною. С. З. — Вже скільки лїт земля лежить облогом. — Хто на стернї лїг спать і од сонця катражку зробив. С. З. — О там підете пашнями. — Сарана пашням озиминим не шкодила. Л. В. 2. бе́рег, край, по́ле (в книжцї або в рукопису). 3. кри́си (у бриля). — Бриль з величенними крисами.
Ра́тный = військови́й. – Ра́тное по́ле = бо́їще (С. Ш.), бойо́вище.

Запропонуйте свій переклад