Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бока́л – ке́ліх, бока́л, ча́ра.
Отстраня́ть, отстрани́ть – відстороня́ти, відсторони́ти; відсува́ти, відсу́нути, усува́ти, усу́нути; (отводить) відхиля́ти, відхили́ти, відво́дити, відве́сти, відверта́ти, відверну́ти, (о мног.) повідстороня́ти, повідсува́ти, повідхиля́ти и т. д. Он -ни́л меня и стал на моё место – він відсторони́в мене́ та став на моє́ мі́сце.
Он слегка -ни́л меня рукой – він зле́гка відсу́нув (відхили́в) мене́ руко́ю.
-ни́ть чьи-л. руки, об’ятия, бокал – відхили́ти, відве́сти чиї́ ру́ки, обі́йми, ке́лих.
-ни́ть от дел (от должности), от участия в чём-л. – відстановля́ти, відстанови́ти від справ (від уря́ду), усува́ти, усу́нути від справ (з поса́ди), відшива́ти, відши́ти від у́части в чо́му. Срв. Устраня́ть, устрани́ть.
-ни́ть свидетелей, юрид. – усу́нути сві́дків.
-ни́ть напасть от кого – відверну́ти, відве́сти на́па́сть від ко́го.
-ни́ть от себя всякие подозрения – відве́сти, відверну́ти від се́бе вся́ку при́зру.
Отстранё́нный – відсторо́нений, відсу́нений и відсу́нутий, усу́нений и усу́нутий; відхи́лений, відве́дений и т. д.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Бабочка
1) (
зоол.) мете́лик, меті́ль, моти́ль; (ночная) не́тля, вечі́рник;
2) (
галстук, разг.) метелик;
3) (
бабёнка) молоди́чка, жі́ночка, (шутливо) ба́бка:
ночная бабочка, разг. – (проститутка) нічний метелик.
[Пройшов день, два, і з неї цвіт опав, І Маківка осиротіла; Бджола на іншій квітці сіла, Ту погань метелів мовби лихий забрав (Є.Гребінка). Великий мотиль літав плавучим, кокетним польотом (О.Кобилянська). На світло ламп летіла роєм нетля і билась крилами об скло (М.Коцюбинський). Бідний нічний сірий метелик сидів в темному вогкому льоху за бочкою з капустою. Сидів він сумно, стуливши свої темні крильця. Так смутно йому було, дарма що не був він там самотнім, – мав-таки сусіда; сусід той був лилик; та з того сусідства невелика була користь для метелика: лилик був неговіркий, понурий собі, та до того ще з якимсь презирством дивився на бідного метелика, – сказано, нерівня! (Л.Українка). Денні одвідувачі скверу, чеснотливі тати з газетами й нені та няньки з колисками на колесах, розтанули тут разом з останнім промінням світла. На зміну їм злітались нічні метелики та їхні ловці (В.Підмогильний). Тоскний тріск у порожнім лісі, і пташиний колючий свист. Падолист. Де ж метелику сісти? (В.Стус). метелик білим рукавом утерся а вже трава ступила до коси: Коси! (Т.Мельничук). Він цей вокал підносив, як бокал. У нього був метелик на маніжці. Якісь красуні, всупереч вікам, до нього йшли по місячній доріжці (Л.Костенко). Метелик вмів, та не хотів літати, а ти хотіла, та не вміла. Що я хотів? З тобою привітатись. Та ти мене не зрозуміла (В.Слапчук). Зузу, якій подобалось висловлюватися про мене в третій особі, наче мене тут і не було, в’їдливо зауважила, що примушувати пана маркіза до ґрунтовности просто жорстоко. На її думку, це означало б діяти наперекір усім моїм звичкам, безперечно схожих на звички метелика, що пурхає від квітки до квітки, аби скрізь висмоктувати краплинки солодощів (Р.Осадчук, перекл. Т.Мана). Час було йти купатись, але я відчував, як його чорні очі пронизують мене, тим часом нетлі легко торкаються мого волосся і всідаються мені на сорочку (Т.Андрієвська, перекл. П.Кері). Вона стояла переді мною, гарна, юна, сповнена надій, — метелик, що якимось щасливим випадком залетів до моєї обшарпаної злиденної кімнати, залетів до мого нікому не потрібного, безглуздого життя, до мене і не до мене… (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Серед каміння було повно крабів, що клацали клешнями й квапилися втекти; яро-зелені жабки, формою тіла схожі на кулі, лякали нас, стрибаючи у воду з гучним плескотом; тремтливим запиналом довкола нас пурхали невеличкі нетлі, маленькі кажани шугали крізь промені наших ліхтариків, і тільки волохатих жаб не було ніде (О.Лесько, перекл. Дж.Дарела). Пломінець рівно здіймався в безвітрі. До нього раз у раз підлітали настирливі нетлі, кружляли навколо, обпалювали крильця й відлітали (О.Король, перекл. Д.Фаулза)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Бокал – ке́ліх, -ха, бока́л, -ла.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Поднимать
• Мы [этого дела] не поднимем
– нам [це, це діло] не під силу (не до снаги); ми [цього] не подужаємо (не підважимо); ми [з цим] не впораємося.
• Поднимай повыше!
(перен. разг.) – бери вище!
• Поднимать, поднять авторитет кого, чей
– підносити, піднести авторитет чий.
• Поднимать, поднять бокал за кого, что
– підіймати, підняти (підносити, піднести) келих(а) (бокал(а), чару) за кого, за що; пити, випити за (до) кого, за що; пити, випити за здоров’я чиє.
• Поднимать, поднять, возбудить вопрос
Див. вопрос.
• Поднимать, поднять глаза к небу
– зводити, звести (підводити, підвести) очі до неба.
• Поднимать, поднять голос в защиту кого, чего
– подавати, подати (підносити, піднести) голос на оборону (на захист) кого, чого; ставати, стати в обороні кого, чого.
• Поднимать, поднять дело
(юр.) – починати, почата (розпочинати, розпочати, порушувати, порушити) справу.
• Поднимать, поднять кого в чьих-либо глазах, в чьём-либо мнении
– підносити, піднести кого у чиїх очах, у чиїй думці.
• Поднимать, поднять меч, оружие на кого
– здіймати, зняти меч(а), зброю на кого, проти кого.
• Поднимать, поднять на ноги кого
(перен.)(те саме, що) Поднять, поставить кого на ноги. Див. нога.
• Поднимать, поднять на смех кого, что
– брати, узяти (підіймати, піднімати, підняти, здіймати, зняти) на сміх (на глум) кого, що; на глузи брати, узяти кого; брати, узяти на зуби кого; на бас брати, узяти кого. [Коли проходив котрий з богачів… ті… брали його на зуби. Коцюбинський.]
• Поднимать, поднять на щит кого
– підносити, піднести (піднімати, підіймати, підняти) на щит кого; вихваляти кого.
• Поднимать, поднять перчатку
(перен.) – піднімати (підіймати), підняти рукавичку.
• Поднимать, поднять разговор (речь)
– здіймати (знімати), зняти (починати, почати) мову (річ).
• Поднимать, поднять руку на кого
– знімати, зняти (підіймати, підняти, зводити, звести) руку на кого; замірятися, заміритися на кого.
• Поднимать, поднять целину
– орати, зорати цілину.
• Поднимать, поднять шум, шумиху, суматоху, содом
– збивати, збити (зчиняти, зчинити, здіймати, зняти) бучу; збивати, збити (зчиняти, зчинити) шарварок.
• Поднять руку на себя
– смерть (самому) собі заподіяти; руки на себе накласти (наложити, зняти).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ке́лех, -ха
1)
чаша церковная;
2)
кубок, бокал.
Чепури́ха, чепуру́ха, -хи
1)
чистюля;
2)
франтиха, щеголиха;
3)
бокал.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

бока́л, -ла; -ка́ли, -лів

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ке́лех и ке́ліх, -ха, м.
1) Чаша церковная.
2) Кубокъ, чара, бокалъ.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бока́лъ = ке́лих, пуга́р, ча́рка. — Сяючи йшов по бенкетах веселих з чистого золота кований келих. В. Щ. — Він з пугаром у руці саме до краков’яка розігнав ся. К. Ч. Р. — Повниї чарки всїм наливайте, щоб через вінця лило ся. н. п.

Запропонуйте свій переклад