Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 5 статей
Запропонувати свій переклад для «борона»
Шукати «борона» на інших ресурсах:

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Борона́ = борона́. Частини її: ряма — по́клїть, би́льця, поперечини — гли́цї, кілочки — зу́б’я, де чіпляєть, ся орчик — по́смик.
Запа́шникъ = борона́.
Созвѣ́здіе = созві́здя (С. Жел.), сузі́рря. — Созвѣ́здіе Большо́й Медвѣди́цы = віз. С. Аф. З. — С. Близнецы́ = чепі́га (С. З.), зірки під чепігою — коро́мисло. — С. Касіопе́я = борона́. – С. Оріо́нъ = косарі́. С. Жел. — С. Плея́дъ, Верони́ковы во́лосы = волосожа́р (С. Аф. З.), в йому зоря Альціо́на — кво́чка, кво́чка з курча́тами (Ястр.). — Віз став супроти півночі над хатою, Чепіга вияснилась. Морд. С. З. — Борона — в однім оборотї три зірки, а в другім чотирі, а війце до неї з трьох зірок. Ман. — Та не тільки наука, і народ одзначає де які купи зірок різними прозвищами, на пр. Віз, Чепіга, Волосожар, Квочка з курчатами, Дївчина з відрами і иньше. Де що про Сьв. Б.
Хлѣбъ = 1. хлїб, здр. хлїбець, хлїбчик, один цїлий — хлїби́на, дїт. — па́па, па́пка, невипечений — глевки́й x., глевтя́к, не добре спечений — благи́й x. (щоб не сказати: поганий), з борошна, що раз просїяне через сито — разови́й, спечений з тїста, що вискребено з дїжі — ви́с(ш)крібок, спечений з ягодами калини — кали́няник, кали́нник. — Бѣ́лый х. = бу́лка (С. Л.), з лапками вверху, помазаний олїєю = книш. — Горбу́шка, краю́ха хлѣ́ба = окра́єць, окра́йчик. С. Л. — Горо́ховый х. = горо́хвяник. — Гречнёвый х. = греча́ник, стовпе́ць, С. Л. — Ломо́ть, ло́мтикъ х. = ски́ба, ски́бка, ски́бочка (С. Л.), сухий — суха́рь, осу́шок. — Пеклёванный х. = си́тниця. С. Л. — Пло́скій х. = пере́пічка, підпа́лок, корж (С. Л.). — Пасха́льный х. = па́ска, па́пушник, ба́ба. — Прѣ́сний х. = прісня́к. — Пшени́чный х. = пшени́шник, паляни́ця, паляни́чка, маленький круглий — бухане́ць. — Просяно́й х. = мала́й. С. З. — Ржано́й, че́рный х. = хлїб, жи́тний х., житня́к. — Сва́дебные хлѣ́бы = корова́й, шишки́, голубки́, борона́, гре́бень або пра́ник, ле́жень, верч, ди́вень або кала́ч і т. д. д. „Свадебные хлѣбы“ — Ястребова. Кіев. Ст. 1897 — 11. — Хлѣ́бы валя́ть = дїжу́ виробля́ти. Ман. — А баба хлїб Бровку шпурнула і горло глевтяком заткнула. Кот. — Повна піч паляниць, а посерединї книш. н. з. (зорі і місяць.) — Одрізана скиба од хлїба — її не притулиш. н. пр. — Христос воскресе! Матвій паску несе. н. пр. — Паляниця — хлїбові сестриця. н. пр. — Лучче хлїб з водою, як буханець з бідою. н. пр. — Ой малаю, малаю! за хлїб тебе не маю. н. пр. — Де коровай вбірають і хорошенько сьпівають. н. п. 2. пашня́ (С. Л.), пашни́ця, збі́жжя (С. Л.), жита з пшеницею — су́ржик, після віяння — по́слїд, ви́точки. — Роди, Боже, жито, пшеницю, всякую пашницю. н. пр. 3. бо́рошно і д. Мука́. 4. хлїб (на пнї), пашня́, пашни́ця, що вилїг — поля́глиця, вибитий грядом — грядобі́йця, що колосить ся — колосїй, зжатий — жни́во, жни́тво, скошений — кошени́ця. Сп.
Экстирпа́торъ = борона́, дряпа́к, дряпа́ч.

Запропонуйте свій переклад