Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 29 статей
Запропонувати свій переклад для «боярин»
Шукати «боярин» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Боя́рин – боя́рин.
• Боя́ринов – боя́ринів. [Боя́ринова ма́ти].
Боля́рин, см. Боя́рин.
Дру́жка –
1) па́ра, рі́вня. [До цього́ коня́ нія́к не підберу́ па́ри].
• Друг дру́жку – оди́н (одне́) о́дного.
• Друг к -ке – оди́н (одне́) до о́дного;
2) (на свадьбе) боя́рин, дружко́, (гал.) дру́жба, (м. р.); (ж. р.) дру́жка, по́друга.
Принима́ть, приня́ть –
1) что – прийма́ти, прийня́ти, (зап.) прийми́ти, (брать) бра́ти, взя́ти, (получать) відбира́ти, відібра́ти, отри́мувати, отри́мати що. [Гро́ші на по́шті прийма́ють до дру́гої годи́ни (М. Гр.). Подару́нків не прийня́в. Прийми́ мою́ мо́ву нему́дру та щи́ру (Шевч.). Вони́ прийня́ли і зрозумі́ли, що я зійшо́в од те́бе (Єванг.)].
• Кто -нял почту? – хто прийня́в, отри́мав по́шту?;
2) кого – прийма́ти, прийня́ти кого́, (о мн.) поприйма́ти; (приветствовать) віта́ти, привіта́ти кого́. [Ніко́го він до се́бе не прийма́в (Мирн.). Його́ на сім сві́ті ніхто́ не прийма́ (Шевч.). Прийма́й мою́ ві́рную дружи́ну за рі́дну дити́ну (Пісня). Жури́лися муж з жоно́ю, що діте́й не ма́ли; да́лі взя́ли та й під ста́рість сироту́ прийня́ли (Рудан.). Ой ти ти́хий Дуна́й, мої́х ді́ток поприйма́й (Пісня). Президе́нт прийня́в послі́в, делега́тів. До́бре, коли́ Госпо́дь прийня́в: переста́ла жи́ти, та й терпі́ти переста́ла (М. Вовч.). Його́ й земля́ не прийма́є. І ти віта́єш його́ в свойо́му до́мі? (Мова)].
• -ма́ть, -ня́ть гостей (с угощением) – віта́ти, при[по]віта́ти, прийма́ти, прийня́ти, гости́ти, при[по]гости́ти, шанува́ти, по[при]шанува́ти кого́ (госте́й) чим; (об обрядовом приёме гостей) відбува́ти, відбу́ти кого́ (госте́й). [Раз бага́ті хазяї́ ци́гана прийма́ли і тут йому́ на біду́ щі́льник ме́ду да́ли (Руд.). Чим-же він бу́де госте́й гости́ти? (Грінч.)].
• -ня́ть как гостя – прийня́ти як го́стя, пригости́ти кого́.
• У меня нет времени -ма́ть (угощать) этих гостей – мені́ ні́коли з ци́ми гостя́ми гости́тися.
• -ть прошение, жалобу, заявление и т. п. – прийма́ти, прийня́ти проха́ння, ска́ргу, зая́ву и т. п. -ть работу, заказы – прийма́ти, бра́ти робо́ту, замо́влення. [В одні́й світли́ці ши́ли та прийма́ли робо́ту (Кониськ.)].
• -ня́ть дела, товар, дрова – прийня́ти спра́ви від ко́го, крам, дро́ва. [Приво́зили дро́ва і тре́ба було́ прийма́ти (Коцюб.)].
• -ть лекарство (вообще) – зажива́ти, зажи́ти лі́ків; (пить) пи́ти, ви́пити; (глотать) ковта́ти, ковтну́ти лі́ки.
• -ня́ть кого по делу – прийня́ти кого́ у спра́ві.
• Доктор -ет от -трёх до шести – лі́кар прийма́є від тре́тьої годи́ни до шо́стої.
• Он -нял меня холодно – він прийня́в мене́ неприві́тно.
• -ть во внимание – бра́ти (взя́ти) кого́, що до ува́ги, на ува́гу, під розва́гу, на ду́мку, з[у]важа́ти, з[у]ва́жити на ко́го, на що; срв. Внима́ние.
• -ть в соображение, в расчёт – бра́ти (взя́ти) до ува́ги (на ува́гу), до раху́би що, огляда́тися и огля́дуватися на ко́го, на що; срв. Соображе́ние, Расчё́т.
• -ть к сведению – бра́ти (взя́ти) до ві́дома, бра́ти (взя́ти) на за́мітку що; срв. Све́дение.
• -ть в хорошую, дурную сторону – за до́бре, за зле (лихе́) бра́ти, взя́ти що.
• -ть на свой счёт –
а) (расходы) бра́ти (взя́ти) на се́бе, бра́ти (взя́ти) ко́шти на се́бе, бра́ти (взя́ти) на свій кошт;
б) (отнести к себе) бра́ти (взя́ти) на свій карб, приклада́ти, прикла́сти до се́бе, прийма́ти, прийня́ти на се́бе. [Моя́ ба́йка ні бі́йка, ні ла́йка: неха́й ніхто́ на се́бе не прийма́є (Боров.)].
• -ть план, проект – ухва́лювати, ухвали́ти план, проє́кт (и проє́кта).
• -ня́ть закон, резолюцию – ухвали́ти зако́н, резолю́цію.
• -ть известное решение, решение что сделать – ухва́лювати, ухвали́ти пе́вну постано́ву (см. Реше́ние), ухва́лювати, ухвали́ти, ура́дити, покла́сти що зроби́ти.
• -ть намерение – бра́ти, взя́ти на́мір; (намериваться) наміря́тися, намі́ритися (що зроби́ти).
• -ма́ть меры – ужива́ти (ужи́ти) за́ходів, роби́ти захо́ди що-до ко́го, що-до чо́го, про́ти ко́го, про́ти чо́го.
• -ма́ть соответствующие меры – ужива́ти нале́жних за́ходів.
• -ть меры предупреждения – ужива́ти, ужи́ти запобі́жних за́ходів; (предупреждать) запобіга́ти, запобі́гти чому́.
• -ть чью-л сторону – става́ти, ста́ти на чий бік, тягти́, потягти́ за ко́го, тягти́, потягти́ за ким (и за ко́го), руч, ру́ку тягти́, потягти́ на ким и за ко́го.
• -ма́ть под своё покровительство – бра́ти (взя́ти) під свою́ опі́ку, під свою́ ру́ку кого́.
• -ня́ть что (труд) на себя – взя́ти що (пра́цю) на се́бе. [Уве́сь кло́піт він узя́в на се́бе (М. Грінч.)].
• -ть на себя обязательство – взя́ти на се́бе зобов’я́за́ння.
• -ня́ть вину на себя – взя́ти на се́бе прови́ну, перейня́ти на се́бе вину́ (прови́ну), на се́бе сказа́ти. [Пара́ска на се́бе сказа́ла і ба́тько не ла́яв (Грінч.)].
• -ня́ть смерть, муки – прийня́ти смерть, му́ки за ко́го, за що.
• -ть к сердцу что – бра́ти, взя́ти до се́рця що.
• -ма́ть к сердцу чью участь (заботиться о ком) – жури́тися ким.
• -ть участие в чём-л. – бра́ти, взя́ти у́часть у чо́му. [Вся вона́ (приро́да) бере́ у́часть у поді́ях і пережива́ннях лю́дських (Єфр.)].
• -ть в шутку – бра́ти, взя́ти що за жарт.
• -ть в серьёз – бра́ти, взя́ти що за пра́вду.
• -ня́ть как должное – прийня́ти як нале́жне.
• -ть на службу – прийма́ти, прийня́ти кого́ на слу́жбу (поса́ду).
• -ня́ть место (должность), команду – об(ій)ня́ти поса́ду, уря́д, кома́нду, ста́ти на поса́ду, заступи́ти поса́ду.
• -ня́ть в школу, на курсы – прийня́ти до шко́ли, на ку́рси, записа́ти до шко́ли, на ку́рси кого́.
• -ня́ть в союз, в партию – прийня́ти до спі́лки, до па́ртії и у спі́лку, у па́ртію кого́.
• -ня́ть кого в своё общество – прийня́ти кого́ до сво́го гу́рту (товари́ства).
• -ня́ть кого в товарищество (в компанию) – прийня́ти кого́ у товари́ство (у спі́лку), до товари́ства (до спі́лки).
• -ня́ть предложение – прийня́ти, (одобрить) ухвали́ти пропози́цію.
• -ми́те уверение в чём – приймі́ть у[за]пе́внення, бу́дьте пе́вні що-до…
• -ня́ть на квартиру кого – у сусі́ди пусти́ти кого́, прийня́ти в комі́рне кого́.
• -ть у родильницы – бра́ти, взя́ти дити́ну у ко́го, бабува́ти, ба́бити в ко́го. [Ба́ба Окса́на у ме́не усі́х діте́й бра́ла (Черніг.). Бабува́ла у його́ жі́нки (Рудч.)].
• -нять крещение, причастие – хрест (святи́й) прийня́ти (на се́бе), хре[и]сти́тися, запричасти́тися.
• -ня́ть веру, православие – уступи́ти у ві́ру, у правосла́вну ві́ру.
• -ня́ть учение, закон (последовать им) – понима́ти, поня́ти нау́ку, зако́н від ко́го. [А лю́ди прихо́дили моли́тися до йо́го, вони́ од йо́го поняли́ зако́н (Кримськ.)].
• Душа не -ма́ет (противно) – душа́ не прийма́є чого́, з душі́ ве́рне. [Ї́в-би очи́ма, так душа́ не прийма́є (Чуб.)];
3) (брать во внимание) что – зважа́ти, зва́жити, уважа́ти, ува́жити на що. [Зважа́ючи на те, що націона́льний не́лад у А́встрії спиня́є уся́кий політи́чний по́ступ… (Грінч.). Ти зна́тимеш, яка́ у ме́не ду́мка, ува́живши, що тут мене́ спітка́ло (Куліш)].
• Добрые советы -ма́й – на до́брі пора́ди зважа́й, до́брі пора́ди прийма́й;
4) -ть (известные формы, вид, значение и т. п.) – набира́ти, набра́ти, прибира́ти, прибра́ти чого́ (пе́вних форм, ви́гляду, зна́чення і т. п.). [Кри́за пе́вних і вира́зних форм ще не прибра́ла (Н. Рада). Він ра́птом набира́є гонорови́того ви́гляду (Крим.). Він не сподіва́вся, що розмо́ва набере́ тако́го хара́ктеру (Крим.). Дим розві́ється, і ре́чі знов приберу́ть спра́вжніх натура́льних форм (Єфр.)].
• -ня́ть серьёзный вид (о человеке) – споважні́ти.
• Дело, разговор -ма́ет, -няло (-нял) другой (иной), хороший, дурной оборот – спра́ва, розмо́ва поверта́є, поверну́ла на и́нше, на до́бре, на лихе́.
• -ть направление, течение – набира́ти на́прямку, течії́;
5) -ть кого, что, за кого, за что – вважа́ти, вва́жити кого́, що за ко́го, за що, бра́ти, взя́ти кого́, що за ко́го, за що, прийма́ти, прийня́ти що за що. [Мене́ ча́сто вважа́ють за мо́го бра́та. Ви́гадку вва́жив за пра́вду (Яворн.). Кум був у жупа́ні, так він і взяв його́ за па́на (Кониськ.). Я хтів ви́відати в ба́би, за ко́го вона́ нас бере́ (Кониськ.). За знева́гу стари́й боя́рин ві́зьме, як не ви́йдеш (Л. Укр.). Заха́рові слова́ він узя́в за по́сміх із се́бе (Кримськ.). І сті́льки ро́зуму в се́бе в голі́вці ма́ла, що за живу́ тара́нь соло́ної не бра́ла (Куліш). Як не при́йме біг гріхи́ за жарт, то бу́де ше́лесту бага́то (Ном.)].
• -ня́ть за иностранца – взя́ти кого́ за чужозе́мця.
• -ть за правило – бра́ти, взя́ти за пра́вило; срв. Поставля́ть правилом. -ма́ть за основание – бра́ти як осно́ву (як підва́лину), кла́сти осно́вою. [Провідно́ю ду́мкою свої́х на́рисів кладу́ при́нцип грома́дського слугува́ння письме́нства наро́дові (Єфр.)];
6) (убирать) прийма́ти, прийня́ти, при[за]бира́ти, при[за]бра́ти, (многое) поприйма́ти, попри[поза]бира́ти що; срв. Убира́ть, Взять. [Прийми́ зві́дси стіле́ць (и стільця́). Хліб лежи́ть, – от я за́раз поприйма́ю (Грінч. I). Забери́ кни́гу з сто́лу].
• -ма́ть что с дороги – прийма́ти що з доро́ги.
• Принима́емый – при́йманий.
• При́нятый и принято́й – при́йнятий; приві́таний; приго́щений; (о лекарстве) зажи́тий; узя́тий (до ува́ги, на се́бе); ухва́лений (зако́н, проє́кт), ужи́тий; з[у]ва́жений; ува́жений за ко́го, за що; при́йнятий, при́[за́]браний зві́дки.
• -няты решительные меры – ужи́то рішу́чих за́ходів проти ко́го, проти чо́го.
Припева́ть, Припе́ть – приспі́вувати, приспіва́ти, (однокр.) приспівну́ти (до чо́го). [А вона́ сама́ гра́є і приспі́вує (Рудч.). Неха́й лише́нь ся́дуть за стіл, вже не я бу́ду, щоб не приспіва́ла йому́: «Ста́рший боя́рин, як болва́н…» (Квітка). Да ще притупне́ ного́ю і приспівне́ сі слова́, – так її́ і вра́зить (Г. Барв.)].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Боярин – боя́рин, -на.
Дружка –
1) па́ра, -ри, рі́вня, -ні;
2) (на свадьбе) боя́рин, -на, дружко́, -ка́.
Шафер – дру́жба, -би, боя́рин, -на.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Боя́рин –
1) боярин;
2) шафер на свадьбе.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

боя́рин, -на, -нові, -не! боя́ри, боя́р і боя́рів

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Боя́рин, -на, м.
1) Бояринъ.
2) Шаферъ (на свадьбѣ). МУЕ. І. 123.
3) Раст. Aster Amellus L. Вх. Пч. II. 29. Ум. Боя́ронько, боя́рочко. Чуб. V. 939. Не смутіться та боярочки, що короткі та подарочки. Мил. Св. 39.
Боя́ронько, боя́рочко, -ка, с. Ум. отъ боярин.
Боя́рський, -а, -е.
1) Боярскій.
2) Шаферскій. Бере старший боярин боярські шапки і несе їх у хату. МУЕ. І. 123.
Боя́рчик, -ка, м. = Боярин 2. Буває два або й три боярчики, бо часом іде й третій, що зветься «писарь», що записує кватеру для молодого. На другий день, у неділю, як ідуть до шлюбу, він бував хорунжим. О. 1862. IV. 17.
Кадри́ль, -лі, ж. Кадриль. Боярин насилу розігнав гурт, щоб поставити молодих до першої кадрилі. Левиц. І. 187.
Лібе́рія, -рії, ж.
1) (Въ сказкѣ). Царское одѣяніе. Царевич тоді став прохать у цара, щоб позволив убратись у його ліберію і погулять на коні по подвір’ю. Царь велів дать ліберію. Він убрався... Зняв ліберію, надів лахмання. Чуб. II. 21, 218.
2) Общая одежда для шляхты, служившей при дворѣ даннаго магната Рѣчи Посполитой. Увіходить панцерний боярин... Байда. Хто ж ти єси? Тебе я вперше бачу, а по твоїй ліберії вважаю, що службу служиш під щитом Острозьких. К. Бай. 30.
3) Ливрея.
Приспі́вувати, -вую, -єш, сов. в. приспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл.
1) Припѣвать, припѣть. Котл. НП. 391. Теща дитя колихала і дитині приспівала: «люлю, люлю, татарчатко!» АД. І. 288. Нехай лишень сядуть за стіл, уже не я буду, щоб не приспівала йому: «Старший боярин як болван.» Кв. А вона сама грає і приспівує. Рудч. Ск. і. 160. Приспі́вувати па́рубка ді́вчині. Называть ихъ имена вмѣстѣ въ пѣснѣ. МУЕ. III. 11, 12.
2) Упустить, утратить изъ за пѣнія. Да ти, дівко, свою долю у п’ятінку приспівала и т. д. (Чуб. V. 602), — см. Приснідати.
Роспиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. розіпха́ти, -ха́ю, -єш, одн. в. розіпхну́ти, -ну́, -неш, гл. Расталкивать, растолкать, растолкнуть. Так тісно, хоч людей роспихай, як у церкві. Левиц. Пов. 32. Боярин насилу розіпхав гурт. Левиц. І. 187.
Ряси́ця, -ці, ж. Складка, сборка. Старший боярин красен, а в його жупан рясен, а за тими рясицями сидять воші копицями. Мил. 156.
Трі́йця, тро́йця, -ці, ж.
1) Троица, Богъ въ трехъ лицахъ. Ном. № 4511, 4512.
2) Трисвѣщникъ. Шух. І. 270, 299 — 301, 310. На столі трійця в васильках, в калині, казанок з кропильцем, надпилена свічка воскова. Сим. 232. Также три соединенныя вмѣстѣ восковыя свѣчи. Став боярин, старша дружка і світилка стала, шаблю й трійцю восковую у руках держала. Мкр. Н. 25.
3) Раст. a) Veronica prostrata L. ЗЮЗО. І. 176. б) — бо́жа. Hypericum montanum. Вх. Пч. І. 10.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Буя́рин, -на, м. = Боя́рин. Катериносл. А. Вержб. Херс. Нік.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Aster amellus L. — а́йстра воло́ве о́ко; а́йстра степова́ (Ру, Оп), воло́ве о́ко (Сл; Рг1, Ан, Пс, Мн, Ів, См — СТ, ПД), глядка бояринка (Вх1, Вх2, Вх6), осінча́к звича́йний (Мл); а́стра(и) (Ln, Hl, Мс — СТ, БУ), базанди́р (Вх7 — ВЛ), басанти́р (Вх7 — ДС), басара́н (Вх7 — ДС), боя́рин (Вх — ДС), верби́нка (Вх — ДС), восі́льне зі́ллє (Гб — ДС), га́йстер (Ан, Ів, Сл), дани́лки (Mj, Mk — ПД), дани́ло (Mj, Mk — ПД), дівоцьке зілля (Ос — ПД), звіздоцвіт (Mk), іва́нок (Вх7, См — ДС, ГЦ), лисак (Гв, Mk), миха́лки (Mj, Mk — ПД), мороз(енко) (Mj, Ос — ПД), нести́дник (Вх, Жл, См — ВЛ, СЛ), осіннє зіллє (Вх — ВЛ), осінча́к (Mj, Rs — ПД, ВЛ), осінчук (Вх, См — ПД, ВЛ), осінь (Вх — ВЛ), о́чі воло́ві (Ан, Ln, Гр, Ів, Сл — СТ), о́чко воло́ве (Бк — БУ), пі(о)ддубравник (Ан, Ln, Mk — СТ), п’ятаківці (См), романка голуба (Ан — СЛ), ромашка голуба (Ln — СТ), саме́ць (Вх — ДС), синій цвіт (Ан — СТ), стару́шок (Mj, Mk — ПД), тарелці (Mk), ястер (Ан).

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

супу́тниця, супу́тниць; ч. супу́тник
1. та, хто йде, їде, подорожує разом із кимось. [Тут Сашко раптом роздивився, що його супутниця зникла. (Маргарита Сурженко «Квартира київських гріхів», 2017). І погляд цей… супутниці моїй… впивався… в спинку <…> (Олександр Ірванець «Сатирикон-ХХІ»: збірка, 1986). <…> коли прочитаний напис довше затримувався, і часом, захоплюючись влучною чи трагічною сценою, стискував свою руку, що мала постійне перебування на колінах дівчини Зоськи, його неодмінної і незмінної супутниці. (Валер’ян Підмогильний «Місто», 1928). – Дівчино, як тебе звуть? – спитав московський боярин маленьку супутницю сивоволосого бандуриста. (Марко Вовчок «Маруся», 1870).]
2. та, хто має романтичні або подружні стосунки з іншою людиною. [Інша героїня стрічки і супутниця режисера – 29-річна Адріана Сусак. (Свобода, 2018).]
// супу́тниця життя́ – кохана жінка, дружина. [Власне, супутниці його життя зазвичай мали саме такий вигляд <…> (Український тиждень, 2019). Здається, лише В. Кучерові пощастило знайти для свого героя достойну супутницю життя, яка на нову роботу їде із своїм чоловіком і в колгоспі працює на рядових роботах. (Іван Світличний «Людина приїздить на село...», 1961).]
3. перен. та, що потрібна комусь, постійно когось супроводжує. [Відтоді журба стала постійною супутницею Олени Котової. (Україна молода, 2018). Люї Армстронґ із своїми хлопцями пішов до бару відпочивати, і хтось включив «джук-бакс», цю барвисту супутницю самотніх вулиць, жорстоких, хтивих міських вечорів. (Богдан Рубчак «Кімната Кйонг-Су», 1961). А ось інша картина: старенький сивий козак-бандурист, вмираючи, прощається зі своєю вірною супутницею – бандурою. (Мистецтво, 1961).]
Словник української мови: в 11 томах, Т. 9, 1978, с. 853.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Боя́ринъ = боя́рин, пан, вельмо́жа.
Боля́ринъ = д. Боя́ринъ.
Бронено́сный = па́нцирний. — Которий чоловік будь боярин, панцирний або тяглий чоловік. Ст. Л.
Дру́жка = 1. боя́рин, дружко́ (приятелї молодого). С. Ш. 2. па́ра, рі́вня. — Прибра́ть дру́жку = підібра́ти до па́ри.
Кираси́рскій = па́нцирний, панц́ерний. — Панцерний полк. К. Д. — Которий чоловік будь боярин панцирний. Ст. Л.
Ша́феръ = дру́жко (С. Л.), дру́жба, боя́рин (С. Л.), старший — ста́рший боя́рин (С. Аф.), помішник — піддру́жий. — Ой вийди, матусенько, огляди, що тобі бояре привезли: привезли скриню, перину й молоду княгиню. н. п.

Запропонуйте свій переклад