Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «брівка»
Шукати «брівка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бровь – брова́, брови́на; (уменьш.) брі́вка, брі́вонька, бровеня́ (р. -ня́ти) (с. р.) (мн. бровеня́та). [Писа́в два дні́ й дві годи́ні, по́ки списа́в дві брови́ні].
Бро́ви узенькие, ровные – бро́ви на шнуро́чку (шнуро́вані).
Сдвигать -ви – насу́плювати бро́ви.
Сдвинутые, нажмуренные -ви – насу́пуваті бро́ви.
Человек с такими -вя́ми – насу́пуватий.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Брі́вка, брі́вонькаум. от брова́.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

брі́вка, -вки, -вці; брі́вки, брі́вок

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Брі́вка, брі́вонька, -ки, ж. Ум. отъ брова.
Брова́, -ви́, ж.
1) Бровь.
Не так очі як ті брови, любі, милі до розмови. Мет. 10. Бро́ви на шнуро́чку. Узенькія ровныя красивыя брови.
2) Мясистый наростъ надъ глазомъ тетерева. Шух. I. 238.
3) Кличка вола съ чорными бровями. КС. 1898. VII. 42. Ум.
Брі́вка, брі́вонька, брі́вочка, бровеня́, бровеня́тко, бровеня́точко. Брівками моргає. Г. Арт. (О. 1861. III. 109). В мене чароньки — чорні брівоньки, в мене принада —сама молода. Нп.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Potentilla erecta (L.) Räuschelперста́ч ви́прямлений, перста́ч-зав’язни́к (Сл), калга́н (Ру, Оп; См, Мг, Сб, ДмиЗАГ); зав’язник звичайний (Вх1, Вх2, Вх6), перста́ч лісови́й (Мл), перста́ч прямостоя́чий (Ру, Оп); балабан (Ан, СмСД, ДС), балічи́чник (ОнБО), бобрівка (ОсВЛ), болічівни́к (КарГЦ), болотня́нок (МгЗК), болячко́вий ко́рінь (МгЗК), буга́йник (СбБО), воло́шка(и) (Мг, СбСТ, ПД, ВЛ, ЗК), волошки жо́вт(е́ньк)і (СбСТ), в’я́зі(е)ль (Ан, Ів, СбСД, ДС), в’яз-трава (Км), галдан (ОсВЛ), глади́ш (МгЗК), гла́зки аню́тині (МгЗК), гу́сяча трава́ (МгГЦ), гусячки́ (МгЗК), де́нниця (Шх, СлГЦ), дерев’я́нка (Ав, Ан, Вх1, Mj, Ів, Mk, СбСД, ПЦ, ПЗ), дериза́ (СбПЦ), ду(і)брівка (ОсВЛ, ПЦ), дубрі́вник (Нв, Вх1ВЛ, БО), дубровка (Рг1, Ан, Пс, Шм, Mj, Mk, СбЗАГ), забобо́ни ба́бинчі (КобГЦ), з(а)в’язни́й ко́рінь (Сл, ОсВЛ, ДС), за́в’я́зни́к (Ав, Жл, Вх3, Ум, Гр, Ян2, Ду, Ів, Сл, Mk, Сб, НесСД, ВЛ, СЛ, ДС), зав’язни́к кра́сний (МгГЦ), зав’язник стоячий (Ан), збурник (Нв, Вх1ГЦ), зґайба (MkГЦ), зілля від кровавого поносу (ОсВЛ), золотник (Жл), золоту́ха (СбВЛ), зуб (СбПЗ), зубро́вка (РмПЦ), їду́ха (МсСТ), кі́нське корі́ння (МгЗК), коси́ця си́ня (МгЗК), крементуля (ОсВЛ), крівці заячі (Tl), кровни́к (МгЗК), кру́зілля (Ду), куре зілля (ОсЛМ), кур-зі́лля(є) (Рг1, Пс, Жл, Ум, Ян2, Ду, Ів, Mk, ОсПД), ку́ряче зі́лля(є) (Нв, Ан, СбПД, ЛМ), ла́пка гу́сяча (МгЗК), ла́пка соро́ча (МгЗК), ла́пки (СбСД, ЗК), ла́пки гу́сячі (СбПД, ЗК), ла́пки ко́тикові (СбСД), ла́пки кото́ві (Км, СбСТ), ла́пки котя́чі (Мг, СбСД, СТ, ПД, СЛ, ГЦ, ЗК), ла́пки коцу́рячі (МгЗК), ла́пки ку́рячі (МгЗК), лапу́шник (СбДС), ла́пча́тка (СбПД, ВЛ), лапчатка лісна (Км), лепчи́ця (СбПД), липу́ха (СбДС), майови́й цвіт (МгЗК), нагадник (СбСТ, ДС), нога ку́ряча (RsВЛ), ну́шки гу́сячі (МгЗК), о́чі жа́блячі (СбПД), парожки (Км), пере́рва (СбДС), переста́ч (КобБО), перста́ч (Мг, СбСТ, ПД, ЗК), підгрудник (ОсВЛ), піддубник (СмПЛ), підо́йма (Шх, СмПС, ГЦ), порошки (АнСД), при́воротень (СбСД), простудник (ОсВЛ), прямосто́й (МгЗК), п’ятиця (HlБУ), ра́йник (СбВЛ), распорот (Км), рядо́чки (СбСД), салашник (Км), сердечник (ОсВЛ), стародуб (ОсВЛ), стоголо́вник (СбСТ, ВЛ, ДС, БО), тарменті́л (МгЗК), татарки (Сл), термели́на (АнПД), терментила (Км), терменти́ля (Рг1, Пс, Жл, Ду, ОсВЛ, ПЦ), терментилька (ОсВЛ), терменти́на (Вх, Вх1ДС), терметелька (ОсВЛ), терметиля (ОсВЛ), термотелька (СлВЛ), термоті́ла (МгЗК), термутел(і)я (ОсВЛ), удобниця (ОсПЦ), узик (СмСЛ), чебрець (АнСЛ), червенко́вий ко́рінь (МгЗК), черве́ць (Мн2, Mk, См, МгСД, ПД, ЗК), червінник (Км), червошник (АнСЛ), черевни́к (МгЗК), черець (АнСЛ), шалашник (АнПС).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бровь, мн. бро́ви = брова́, здр. — брі́вка, брівонька, мн. — бро́ви, брівки́, брівоньки, бровеня́та. С. Аф. Ш. — Одна брова стоїть вола, а другій і цїни нема. н. пр. — А в шинкарки чорні брівки, ковані підківки. н. п. — Тільки в мене й чароньки, що чорниї брівоньки. н. п. — Вийди, дївчинонько, за гай по телята, та най же я подивлюсь на ті бровенята. н. п. — Не въ бровь, а прямо въ глазъ. н. пр. = прямісїнько в вічі, без сорома́ ка́зка.