Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бу́дучи – бу́вши. [Оце́, щоб бу́вши моло́дим хло́пцем, так пома́лу тягти́ся під го́ру! (Лубні)].
Быть – бу́ти. Для всех лиц един. и множ. ч. наст. врем. обычно употребляется є, єсть. [Хто ми є]. Но сохраняются в укр. яз. иногда ещё и старые формы: 2 л. ед. ч. н. вр. (сравнительно часто) – єси́. [Добре́ єси́, мій кобза́рю (Шевч.)]; редко 2 л. мн. ч. – єсте́ и 3 мн. ч. – суть. Срв. Существова́ть, Находи́ться, Име́ться. Быть чем, в качестве чего – бу́ти за що. [Бу́ти за сві́дка. Бу́ти за вчи́теля].
Быть кем (в смысле профессии, постоянного занятия, состояния) выражается через глаголы на -ува́ти, -юва́ти – батькува́ти (быть отцом), учителюва́ти (быть учителем).
Быть может, чего доброго – бува́.
Может быть – мо́же, ма́бу́ть.
Как быть? – що роби́ти? як його́ бу́ти?
Так и быть – гара́зд, до́бре, неха́й так, сі́лькись.
Надо быть (надо полагать) – ма́бу́ть, мо́же, либо́нь, ма́бу́ть чи не так.
Должно быть – пе́вно, ма́бу́ть, ма́бу́ть чи не… [Він ма́бу́ть чи не ходи́в туди́ – он должно быть ходил туда].
Стало быть – зна́чить, вихо́дить, о́тже.
Быть посему – так має бу́ти.
Быть после кого – поста́ти по ко́му. [Ма́ю все те зіста́вити дру́гому, хто поста́не по мені́ (Еккл.)].
Как быть человек – як-слід люди́на.
Будь добр, бу́дьте добры – будь ла́ска, будь ла́скав, бу́дьте ласка́ві.
Да бу́дет – хай бу́де.
Бы́ло да сплыло – було́ та загуло́, було́ та за водо́ю пішло́.
Будь что бу́дет, была́ не была́ – що бу́де, те й бу́де.
Кто бы ни был – хоч-би хто́ був, хто-б був-не-був. [Хто-б був-не-був ба́тько, а все-ж він ба́тько (Свидн.)].
Как бы там ни бы́ло, как бы то ни бы́ло, что бы там ни бы́ло – хоч-би що́ там бу́ло, бу́дь-що-бу́дь.
Не тут то бы́ло – та ба́, го́ді.
Чтоб тебя здесь не бы́ло – щоб твій і дух тут не пах, щоб тво́го й ду́ху тут не було́.
Пока ещё что бу́дет – по́ки там ще до чо́го ді́йдеться. См. ещё Бу́дет (довольно), Бу́дучи.
Дава́ть, дать – дава́ти, да́ти, (о многих, сов.) подава́ти [Подава́в (= дал) серпи́ їм золоті́ї (Чуб.)]; завдава́ти, завда́ти; подава́ти, пода́ти; наділя́ти, наділи́ти кому́ що; видава́ти, ви́дати; надава́ти, нада́ти; уділя́ти, уділи́ти. [Чи даси́ мені́ коня́ в мі́сто пої́хати? Дамо́ (повел. да́ймо) їм до́бру о́дсіч. Не дасть погиба́ти (Шевч.). Яки́х уже́ лі́ків мені́ не завдава́ли! (М. Вовч.). Він мені́ пода́в за се́бе ви́куп (Куліш). А в те́ксті було́ по́дано життє́пис його́ (Крим.). На́ших дру́зів наділя́є нам ви́падок, а не наш ви́бір (Крим.). Зроби́ мені́ коро́бочку соло́м’яну, дак я тобі́ наділю́ в’юні́в і карасі́в (Г. Барв.). Невмоло́тне жи́то – зо́всі́м ма́ло з копи́ видає́. Моя́ ма́тінко, на́що ти мене́ неща́сницю вроди́ла, гірку́ до́лю вділи́ла?].
Дай(ка), да́йте(ка) – дай лиш (лише́нь), да́йте лиш (лише́нь), дай-но; (сёмка) ке́ лиш (лише́нь), ке́те-лиш (лише́нь). [Коли́ не вмі́єш пирога́ з’ї́сти, ке його́ сюди́ (Ном.). Ке́те лиш креса́ло (Шевч.). А ке я загра́ю].
Дава́й, дава́йте! (= ну-ка!) – ну, ну́м(о), дава́й, дава́йте, (вульг.) ке, ке́те! [Нум гурто́м співа́ть! (Гліб.). Ну́мо до пра́ці мерщі́й! (Грінч.). Дава́й він його проха́ти. Ке ста́ну і я ві́рші писа́ть (Квітка)].
Дава́й бог ноги – хо́да, хо́ду, в но́ги, шу́ги. [Вона́ за ним, він мерщі́й хо́да, біжи́ть. А по добри́дню та й шу́ги – бува́йте здоро́ві, шука́йте ві́тра (М. Вовч.)].
Дай бог, чтобы (чаще с оттенком недоброжелательства) – бода́й (с прош. врем.), (зап.) богда́й; бода́й-би. [Бода́й ти пропа́в!].
Не дай, бог – крий, бо́же; не доведи́, Го́споди!
Что бог даст – ді́йся во́ля бо́жа.
Дать какую-либо малость – переки́нути щось. [Я тобі́ за те щось переки́ну: сальця́ чи бороше́нця].
Дать многим (оделить) – обда́ти, пообдава́ти кого́. [Усі́х пообдава́ли хлі́бом].
Дать много – надава́ти. [Сестра́ йому́ надає́ книжо́к додо́му (Квітка)].
Дава́ть в обрез – ви́давце́м дава́ти. [У нас не ду́же роз’їси́ся, бо й хліб видавце́м даю́ть].
Дать в достаточном количестве – нада́ти. [Грошики здобува́, та як їх і сюди́, і туди́ тре́ба, так ніку́ди і не нада́сть (Квітка)].
Дать ещё будучи живым – ще за живота́ да́ти, те́плою руко́ю да́ти.
Ровно ничего не дал – нічогі́сінько не дав, і на ні́гтик не дав (не поки́нув).
Дать в замену – підста́вити. [Това́р у ко́го захорі́є – уже́ він свій підста́вить (Г. Барв.)].
Дава́ть показание – склада́ти свідо́цтво, сві́дчити, зізнава́ти.
Д. отчёт – подава́ти звідо́млення про що, здава́ти спра́ву з чо́го.
Дава́ть очную ставку – зво́дити на о́чі кого́ з ким.
Дать тягу, стрекача, стречка – дремену́ти, чкурну́ти, п’ята́ми накива́ти, драпну́ти, драпону́ти, дмухну́ти, да́ти дра́ла, дмухну́ти дра́ла.
Дать знать – да́ти (пода́ти) зві́стку кому́, оповісти́ти кого́.
Дать знать о себе – об’яви́тися.
Дать себя знать, помнить, почувствовать – да́тися зна́ти кому́, да́тися в знаки́, в тя́мки́, в по́мку, уві́ритися, упекти́ся, дошку́лити, допекти́ кому́.
Дава́ть понять – да́ти на ро́зум (на здо́гад) кому́.
Дать другой оборот делу – поверну́ти спра́ву (на ина́кше).
Ни дать, ни взять такой – досто́ту таки́й, існі́сінько таки́й.
Быть да́нным – да́тися. [Якби́ то дали́ся орли́нії кри́ла, за си́нім-би мо́рем ми́лого знайшла́ (Шевч.)].
То, что дано́ – да́нка. [Обіця́нка, а не да́нка – дурно́му ра́дість (Ном.)].
Даю́щий – дава́ч.
Наку́ха́рничать, -ся
1)
см. Накуха́рить, -ся;
2) (
будучи поваром, поварихой) накухарюва́ти, -ся.
Настря́пывать, настря́пать
1) (
наготовлять стряпая) наготовля́ти и нагото́влювати, нагото́вити и наготува́ти, (описат.) навари́ти й напекти́, (пренебр.) напо́рати чого́. [Чи йти по до́брих люде́й – склика́ти, щоб пої́ли те, що напо́рали, чи соба́кам відда́ти? (Мирний)];
2) (
накухарить, сов.) накухова́рити, накуха́рити, (будучи поваром, поварихой) накухарюва́ти;
3) (
напутывать) наплу́тувати, наплу́тати; (накаверзничать, напакостить) накаверзува́ти, нароби́ти ка́верз (шко́ди, зби́тків), нака́постити, нашко́дити; (накрючкотворить) назагина́ти крючкі́в (карлючо́к), нагну́ти артику́лів (карлючо́к); (насплетничать) напле́сти́ пліто́к; (намутить) набаламу́тити.
Настря́панный
1) нагото́влений, нагото́ваний, нава́рений і напе́чений, напо́раний;
2) наплу́таний; напле́тений; набаламу́чений.

-ться
1) (
стр. з.) наготовля́тися и нагото́влюватися, бу́ти нагото́влюваним, нагото́вленим;
2) (
вдоволь, сов.) наготува́тися; накухова́ритися, накуха́ритися, накухарюва́тися; срв. Стря́пать.
Незаме́ченный – непомі́чений, не(с)постере́жений, незаува́жений.
Сделать что -ным (не будучи замеченным) – зроби́ти що непомі́тно (непостере́жено). [Я ті́льки намага́всь, щоб ви́йти непостере́жено (Корол.)].

Запропонуйте свій переклад